Через тимчасово окупований Маріуполь російські війська перекидають велику колону техніки та особового складу у напрямку Пологів і Гуляйполя Запорізької області. Про це повідомив керівник Центру вивчення окупації Петро Андрющенко.
За його словами, у місті було зафіксоване масштабне організоване переміщення: сім тягачів із броньованою технікою, п’ятнадцять вантажівок із російськими військовими та боєкомплектом, а також транспорт супроводу — кілька машин УАЗ.
Андрющенко зазначив, що на техніці було помічено характерне російське маркування — «трикутник у трикутнику». Вантажівки та допоміжні автомобілі виглядали новими, не після ремонту. На його думку, це свідчить не про часткове латання втрат, а про повноцінне посилення ударного угруповання російської армії на цьому напрямку.
«Це не “латання дірок”, а повноцінне посилення. Тому говорити про “стабілізацію” під Гуляйполем поки що не варто», — наголосив він.
Аналітики DeepState підтверджують, що ситуація в Запорізькій області ускладнюється. За їхніми даними, райони Степногірська та Приморського фактично перетворюються на «сіру зону» через постійні маневри російських підрозділів та активні пошуки слабких місць в українській обороні. Окупанти намагаються обійти укріплення навколо Гуляйполя та продовжують тиск на цьому відтинку фронту.
За оцінками експертів, зафіксоване перекидання сил є найбільшою передислокацією російських військ через Маріуполь за останній рік.
Згідно з ранковим зведенням Генерального штабу Збройних Сил України, минулої доби відбулося 162 бойові зіткнення на різних напрямках фронту. Найбільше бойових дій, майже половина, припало на Курахівський і Покровський напрямки, де українські воїни зупинили наступальні дії агресора в районах кількох населених пунктів.
За уточненою інформацією, ворог завдав 87 авіаударів та 5168 обстрілів, зокрема 110 із застосуванням реактивних систем залпового вогню. Також було здійснено два ракетні удари по позиціях українських підрозділів. У відповідь ракетні війська та артилерія Сил оборони України уразили 13 районів зосередження військ та техніки, два склади боєприпасів, а також кілька важливих об’єктів противника.
Ситуація на основних напрямках
Курахівський напрямок: Найбільш інтенсивні бої, де Сили оборони відбили 47 атак. Ворог намагався просунутися в районах Іллінки, Вознесенки та Антонівки.
Покровський напрямок: Зафіксовано 28 спроб штурмових дій, зокрема поблизу Проміня та Лисівки. Наші захисники успішно зупинили всі наступальні маневри ворога.
Харківський напрямок: Вісім атак противника в районі Вовчанська, які були відбиті українськими військовими.
Куп’янський напрямок: Зафіксовано 17 атак, які вдалося зупинити неподалік Колісниківки та Кругляківки.
Лиманський напрямок: Ворог здійснив шість атак поблизу Греківки та Новомихайлівки.
Придніпровський напрямок: П’ять атак російських військ, усі з яких отримали жорстку відсіч із втратами для ворога.
Торецький напрямок: Одинадцять атак, де окупанти діяли із залученням авіації. Наші воїни відбили ворога поблизу Торецька та Щербинівки.
На інших напрямках, зокрема на Волині та Поліссі, ознак формування наступальних угруповань противника не виявлено. Водночас на кордонах з Чернігівською та Сумською областями російські війська продовжують артилерійські та авіаційні обстріли українських населених пунктів.
Операція у Курській області
Українські сили також успішно протистояли 20 атакам ворога у Курській області, де продовжується активна операція. За наявною інформацією, російські війська не припиняють обстріли власної території, намагаючись інсценувати напади з боку України. Минулої доби було зафіксовано 24 авіаудари на російських територіях із використанням 34 авіабомб.
Олексій Арестович, колишній радник Офісу президента України, висловив стурбованість щодо стабільності українського фронту, зазначивши, що він може обвалитися в найближчі три-чотири місяці. Його заяви викликали значний резонанс у медіа та серед експертів, адже ситуація на фронті залишається напруженою і потребує уваги.
«За два-три місяці, добре, три-чотири фронт, який зараз обсипається на двох напрямках, а на трьох повільно відступають, буде сипатися на шести-семи. Цей потік стане некерованим. Це означає колапс фронту», – сказав він.
За його словами, у цьому випадку російська армія переведе війну в маневрену, що призведе «до обвалення фронту як такого».
«Коли всі ці 700 тисяч з автоматами і гарматами не зможуть утримувати лінію фронту, противник почне стрімко просуватися вглиб, відрізаючи Харків, виходячи до Полтави, Дніпра і Запоріжжя. Йтиметься про втрату основних промислових центрів України», – сказав ексрадник ОП.
Головною причиною того, що відбувається, Арестович назвав відсутність резерву мотивованої піхоти.
«Ніякими дронами не вийде вийти на кордони будь-яких років, якщо піхотинці ногами не пройдуть цей шлях під обстрілами противника… Систему підготовки було провалено, у військах відсутня базова мотивація, але є розуміння того, що заявлена мета війни – вихід на кордони 91-го року – нереалістична в цих конкретних обставинах», – пояснив він.
«Крім цього, мотивація відсутня через внутрішню політику, де щодня можновладці висувають нові пропозиції щодо обмежень громадян: від культурних і мовних заборон до економічних, майже щодня відкривають нові корупційні скандали та посилюють бардак в управлінні армією і державою», – додав екс-радник ОП.
Арестович вважає, що «тепер єдиний вихід – це тверезіти, зупиняти війну і починати повну реорганізацію державної системи».
З початком холодного сезону українські збройні сили стикаються з новими викликами на фронті. Військовослужбовець та блогер Олександр Карпюк зазначає, що головною проблемою для ЗСУ цієї зими може стати критичний дефіцит дронів. На його думку, саме від вирішення цієї проблеми залежить не лише доля Покровська, але й подальший розвиток ситуації в Слов’янську.
Я не буду описувати всю складність ситуації, яка тут, але є одне але. Це засоби.
Донедавна можливості підрозділу виконувати оборонні та штурмові завдання залежали від кількості людей. Це тут формувалась стратегія наступу, оборони та іншого.
Зараз все не так очевидно. Пара екіпажів гарних фпвішників за підтримки каруселі мавіків (зі скидами та без) та крила може розкласти взвод на штурмі. Якщо в них будуть ці мавіки та fpv.
Ситуація із засобами на Донецькому напрямку погіршилась. Активність велика, підрозділів багато. На всіх не вистачає ні того, що дає держава, ні того, що дають волонтери.
Коли тільки почались штурми Авдіївки, я вилітав на Піски і, проходячи Карлівку, вже давав команду fpv на зліт. На Піски ми залітали майже одночасно. Якщо була рухома ціль, ми її знищували. Якщо рухомої не було, то завдавали ураження по стаціонарній. І здебільшого весь робочий день ми били рухомі цілі. Транспорт, пігдогів, броню, все. Одиничний пігдог? Норм, тримай fpv-шку в обличчя. Ми зробили з Пісок дорогу смерті у свій час. Бо в нас було чим.
Зараз все складніше. Вилітати на одиничного пігдога — вже не можемо. Дефіцит fpv. Треба фільтрувати цілі. РЕБ еволюціонував, і треба постійні зміни та доналаштування в дрони, щоб вони були успішними на цьому напрямку. Все більше дронів треба із захопленням цілі.
Але їх не вистачає, хоча саме вони можуть змінити розклад на Донецькому напрямку. І з урахуванням всіх ресурсів, що тут задіяні, то вартість цих всіх мавіків/fpv, що тут потрібна — це не дуже велика сума в бухгалтерії війни.
В моєму підрозділі зʼявилась пропозиція, щоб хтось з “великих людей” сформував щось на кшталт “фонду підтримки”, який зможе закумулювати там, я не знаю, 10–20–30 млн доларів, які б спрямовані були виключно на закупівлю мавіків та fpv з теххарактеристиками, які б запитували підрозділи, та антени наземних станцій. Які б збирали по ефективних ударних підрозділах заявки та їх закривали, можливо, за взаємодії з такими фондами, як “ПЖ”, “Притули”, “Справи громад”, Стерненка та інших. Щоб знаходити ці мавіки та комплектовання де завгодно, як завгодно, затаскувати в Україну їх якнайшвидше. А швидкість оплати дронів у виробників та їхнього відвантаження в підрозділи мала б мінімальне плече.
Так дрони вражають ворожі цілі
Фото: Facebook
Бо ми йдемо в зиму. Зима — це не час крил. Це час мавіків, бо хмарність на висоті 100–200 метрів не дасть можливості літати великим крилам. Ми сильно втратимо в оперативній обізнаності, наявність мавіка та фпвішки на підльоті буде вирішувати результат бою. Якщо ж ми зайдемо в зиму без достатньої кількості засобів потрібної якості — ну, привіт, мʼясні штурми, фортеця Покровськ — і все, приїхали, фортеця Словʼянськ — ти наступна.
Треба вже чесно визнати, що ми не витягуємо цей напрямок. Нам потрібно більше грошей на це та більше засобів. А завтра їх треба буде більше в рази, бо погодні умови погіршаться, втрати мавіків зростуть.
30 млн доларів — це 3000 мавіків, денних та нічних (залежно від того, яких вам потрібно більше, термалів чи звичайних, цифра може змінюватись до збільшення чи зменшення).
А також 17 000 тис. fpv, денних та нічних. З урахуванням зміни світлового дня та збільшення темної пори доби, більша потреба буде саме в fpv на тепловізійних камерах. І розміщувати замовлення треба вже зараз, щоб встигнути.
Така кількість дронів може стати game changer на Донецькому напрямку. Сума, що вказана вище, не є захмарною для держави чи топових спонсорів. А з урахуванням того, яку перевагу завдяки цим засобами отримають ЗСУ — про це і говорити нічого.
Тому залишилось тільки знайти людей, які зможуть швидко запустити такий проєкт. Якщо, звісно, втрата Покровська, Селидового та інших міст, не кажучи про можливість уникнення втрат особового складу в ситуаціях, де краще б воювали дрони, ніж люди, когось хвилювала.
Бо інакше зима в нас буде більш складною, ніж багато хто вважає. А коли ми через декілька місяців визнаємо цю проблему — вирішувати її вже буде пізно.
А втрачати бійців набагато дорожче для держави навіть з точки зору виплат. То, може, якось вирішимо проблему завчасно, а не як завжди?
Німецька газета Bild опублікувала нові дані про хід військових дій в Україні, які вказують на те, що російська армія змогла захопити п’ять українських населених пунктів на Донбасі, попри обмежені успіхи українського наступу в Курській області.
«У той час як українська армія могла взяти під свій контроль тільки одне невелике російське містечко Суджа (6000 жителів), російська армія захоплення завоювала п’ять українських населених пунктів із загальним населенням більше ніж 53 000 жителів тільки в серпні – включно з Новогродівкою, Красногорівкою, Дружбою, Сіверним та Нью-Йорком», – ідеться в статті.
«Україна на Донбасі платить високу ціну за успіхи під Курськом. Тиск Росії на Покровськ і його евакуація ставить під сумнів стратегію українського керівництва», – заявив військовий експерт Ніко Ланге.
Ланге бачить прямий зв’язок між успіхами ЗСУ в Росії та дедалі загрозливішою ситуацією на Донбасі.
«Київ забрав свої найкращі підрозділи зі сходу країни, щоб мати можливість просуватися на заході Росії. Недоукомплектовані підрозділи на Донбасі не можуть протистояти росіянам, що спричиняє внутрішні дискусії та заворушення», – каже Ланге.
Видання наводить й інші точки зору – що український наступ у Курській області показав Заходу хиткість «червоних ліній» Росії, і з цього погляду він успішний. Але, як пише Bild, досі Захід не відреагував так, як хотілося б Києву.
«Берлін, Париж, Лондон і Вашингтон не переглянули свої заборони на використання поставленої зброї проти російських аеродромів та інших стратегічних цілей у Росії», – нагадує видання.
Київ перейшов до розробки оборонної стратегії, що імітує тактику, яку Росія використовувала в Запоріжжі, щоб зупинити торішній контрнаступ ЗСУ, пише El Mundo.
Іспанське видання поспілкувалося в районі Оріхова з українськими військовими, які вже займаються створенням оборонних укріплень. За їхніми словами, триває будівництво вже другої лінії оборони.
“Це не суцільна лінія, як російська. Ми встановлюємо оборонні точки на височинах”, – заявив виданню один з українських військових.
При цьому один із саперів поскаржився на те, що в питаннях мінування їхні можливості серйозно поступаються російським.
“Ми ставимо по одній (міні) через кожні 60 метрів. Вони встановлюють до 10 на квадратний метр”, – заявив він.
Як підкреслює El Mundo, хоча Зеленський і його радники відмовляються публічно визнавати, що будь-який гіпотетичний план наступу української армії залежить від чергової великої партії допомоги від союзників Києва, виразно можна сказати те, що як на півночі, так і на південному сході війська отримали єдиний наказ: “утримувати лінію”.
“Ми не можемо продовжувати наступ. Російська армія вже не та, що у 2022 році”, – визнав колишній президент України Петро Порошенко.
Росія має перевагу не тільки за кількістю військових, а й в авіації, артилерії, засобах РЕБ, а також за кількістю дронів. Комбінація з розвідувальних безпілотників “Орлан-10” і ударних дронів “Ланцет” стала серйозним викликом для Києва. Тим паче що потужності з виробництва безпілотних апаратів у Росії перевищують 100 тис. на місяць, а в Україні, за оцінками експертів, не досягають і половини цього показника.
Водночас допомога Заходу Україні різко скоротилася. Кільський інститут світової економіки (Німеччина) підрахував, що в період із серпня по жовтень минулого року це скорочення сягнуло 90% порівняно з 2022 роком.
