Daypolitico

Позначка: російські атаки

  • Велике злиття в українському ритейлі: що буде з Maudau та «Сільпо» після 20 листопада

    Велике злиття в українському ритейлі: що буде з Maudau та «Сільпо» після 20 листопада

    Одна з найбільших торговельно-промислових груп України Fozzy Group, яка належить бізнесмену Володимиру Костельману та його партнерам, оголосила про масштабні зміни у своєму онлайн-бізнесі. Із 20 листопада маркетплейс Maudau та підрозділ E-commerce & Ecosystem мережі «Сільпо» об’єднають в єдину структуру зі спільним керівництвом і ресурсами. Реорганізація передбачає скорочення частини посад, однак обидва бренди продовжать працювати для покупців.

    Про це 30 жовтня повідомило Forbes Ukraine з посиланням на пресслужбу Fozzy Group.

    За інформацією компанії, об’єднання має допомогти ефективніше використовувати технології, персонал та інфраструктуру двох онлайн-напрямів. Водночас і Maudau, і «Сільпо» залишаться окремими брендами, до яких звикли українські покупці.

    Фактично йдеться не про закриття одного з бізнесів або повне поглинання маркетплейсу мережею супермаркетів, а про створення спільної управлінської структури.

    Компанії зможуть координувати розвиток електронної комерції, оптимізувати витрати та спільно використовувати частину технологічних і операційних ресурсів.

    Як пояснили у Fozzy Group, зміни відбуватимуться поступово, щоб не порушити роботу сервісів у період підвищеного сезонного попиту.

    Для покупців це означає, що доставка продуктів із «Сільпо» та замовлення на Maudau залишатимуться доступними у звичному режимі. Чинні домовленості з партнерами також продовжать діяти.

    Водночас компанія не повідомляла про об’єднання застосунків, програм лояльності або клієнтських акаунтів. Тому стверджувати, що покупці зможуть користуватися єдиним кошиком чи бонусною системою, наразі передчасно.

    Найвідчутніші зміни на першому етапі стосуватимуться внутрішньої організації роботи.

    Інтеграція двох підрозділів передбачає скорочення частини посад. За інформацією Forbes Ukraine, працівників, яких це стосується, вже повідомили особисто.

    Водночас точну кількість співробітників, які можуть втратити роботу внаслідок реорганізації, Fozzy Group не розголошує.

    Безпосередню інтеграцію маркетплейсу Maudau забезпечуватиме його генеральний директор Артем Домбровський.

    Об’єднання онлайн-напрямів відбувається на тлі складного періоду для всієї групи. Протягом 2026 року компанія зазнала значних втрат через російські удари по торговельних, виробничих і логістичних об’єктах.

    За даними Fozzy Group, лише з 1 серпня до 25 вересня внаслідок російських атак було зруйновано або пошкоджено понад 20 об’єктів компанії.

    Йдеться про розподільчі центри, супермаркети та виробничі потужності, необхідні для забезпечення роботи торговельних мереж.

    Особливо відчутними стали удари по складській інфраструктурі. У серпні компанія повідомляла про пошкодження десяти розподільчих центрів, які забезпечували постачання товарів до магазинів «Сільпо», «Фора», Thrash! Траш! та Fozzy.

    Через втрату частини складських приміщень і товарних запасів група була змушена перебудовувати логістичні маршрути, шукати альтернативні рішення для зберігання продукції та збільшувати витрати на підтримання безперебійної роботи.

    У компанії пояснювали, що наслідки російських атак змушують її переглядати структуру витрат і відмовлятися від частини проєктів.

    Ще наприкінці серпня Fozzy Group призупинила виплати квартальних премій, осінній перегляд зарплат для частини офісних працівників, програму добровільного медичного страхування та найм на окремі офісні вакансії.

    Згодом скорочення торкнулися працівників Maudau, IT-команд Temabit та E-commerce & Ecosystem «Сільпо».

    25 вересня група оголосила про наступний етап змін, який передбачає скорочення частини офісного персоналу холдингу, торговельної мережі «Сільпо» та логістичного напряму з 1 листопада.

    Водночас Fozzy Group продовжує наймати працівників на операційні посади, зокрема в супермаркетах, на складах і виробництвах.

    На початку вересня компанія повідомляла про понад 1600 відкритих вакансій у цих напрямах, що свідчить про різний підхід до оптимізації офісного персоналу та забезпечення поточної роботи магазинів.

    Нинішнє об’єднання Maudau та електронної комерції «Сільпо» стане ще одним етапом перебудови бізнесу.

    Водночас така реорганізація може мати й довгострокове значення для позицій групи на ринку онлайн-торгівлі.

    Maudau розвивається як маркетплейс із широким асортиментом товарів, тоді як онлайн-напрям «Сільпо» зосереджений передусім на продажу продуктів харчування та їх доставці.

    Спільне управління може дозволити групі ефективніше координувати ці напрями, обмінюватися технологічним досвідом і скорочувати дублювання окремих функцій.

    На думку співзасновника DYB Ігоря Гута, яку наводить Forbes Ukraine, об’єднання може посилити конкурентні позиції Fozzy Group у боротьбі з іншими українськими маркетплейсами.

    При цьому фактичний економічний результат реорганізації стане зрозумілим лише після її впровадження. Компанія поки не оприлюднила прогнозованих обсягів економії чи фінансового ефекту від об’єднання підрозділів.

    Це не перший випадок інтеграції цифрових бізнесів Fozzy Group. Наприкінці 2025 року компанія вже об’єднала інтернет-магазин дитячих товарів Pampik із маркетплейсом Maudau, намагаючись побудувати більш стійку фінансову модель.

    Тепер група робить наступний крок, об’єднуючи значно більші напрями своєї електронної комерції.

    Таким чином, із 20 листопада Maudau та онлайн-бізнес «Сільпо» працюватимуть у межах спільного підрозділу, але збережуть окремі бренди й сервіси для покупців. Реорганізація супроводжуватиметься скороченням частини посад, а її головною метою називають підвищення ефективності та адаптацію бізнесу до умов війни.

  • Україна знову продаватиме газ за кордон: хто заробить мільйони та чи вистачить палива взимку

    Україна знову продаватиме газ за кордон: хто заробить мільйони та чи вистачить палива взимку

    Україна вперше від початку повномасштабного російського вторгнення дозволила приватним газовидобувним компаніям експортувати частину власного природного газу. Уряд встановив обмеження на рівні 15% щомісячного видобутку та запровадив спеціальний механізм контролю. У галузевій асоціації переконані, що рішення принесе державі додаткову валюту, збільшить податкові надходження та допоможе відновлювати газову інфраструктуру після російських атак. Водночас виникає питання, чи не загрожуватиме продаж газу за кордон енергетичній безпеці України напередодні зими.

    Про економічні переваги нового механізму 14 жовтня повідомила Асоціація газовидобувних компаній України (АГКУ). Представники галузі наголосили, що контрольований експорт дозволить приватним підприємствам отримати додаткові кошти, частину яких можна спрямувати на розвиток внутрішнього видобутку.

    Відповідне рішення уряд ухвалив 7 жовтня постановою №1251. Як повідомляє Українська енергетична біржа, продаж газу за кордон здійснюватиметься через спеціалізовані відкриті біржові аукціони.

    Головне обмеження — приватні виробники зможуть експортувати не більше 15% обсягів газу, видобутих за попередній місяць.

    Водночас експорт дозволений лише протягом визначеного періоду — з 1 березня до 30 листопада. Із початку грудня до кінця лютого продаж українського газу за кордон за цим механізмом не здійснюватиметься.

    Це має забезпечити пріоритет внутрішнього ринку саме під час найхолодніших місяців.

    Додаткові податки та валютна виручка

    За оцінкою АГКУ, нові правила можуть збільшити надходження до державного й місцевих бюджетів. Компанії отримають можливість продавати частину продукції за європейськими цінами, які наразі перевищують внутрішні.

    Окрім валютної виручки, держава розраховує на додаткові рентні платежі, пов’язані з експортованими обсягами газу.

    За даними Асоціації, відповідні платежі розраховуватимуть із прив’язкою до європейських цінових індикаторів.

    Водночас точну суму майбутніх бюджетних надходжень поки не названо. Вона залежатиме від фактичних обсягів експорту, біржових цін та активності приватних виробників.

    Ще один важливий аргумент — інвестиції в українську газову галузь.

    Через російські удари частина газовидобувних підприємств зазнала пошкоджень. Компанії змушені витрачати значні кошти на ремонти, посилення фізичного захисту обладнання й забезпечення безперебійної роботи.

    За словами виконавчого директора АГКУ Артема Петренка, відкриття додаткового ринку збуту дозволить спрямувати більше ресурсів на буріння нових свердловин, геологорозвідку та відновлення пошкоджених об’єктів.

    Водночас через скорочення роботи промислових підприємств попит на газ усередині країни зменшився, що ускладнює реалізацію продукції приватних виробників.

    Чи залишиться Україна без газу взимку

    Саме це питання викликає найбільшу увагу на тлі постійних російських атак по енергетиці.

    У Міністерстві енергетики запевняють, що рішення ухвалювали з урахуванням газового балансу та прогнозованих потреб країни в опалювальний сезон 2026–2027 років.

    За офіційними даними Міненерго, в українських підземних сховищах накопичено майже 15,8 млрд кубометрів газу.

    Це на 2,6 млрд кубометрів більше за мінімально необхідний обсяг і на 1,2 млрд кубометрів перевищує цільовий прогнозований показник.

    Уряд також передбачив можливість оперативного призупинення експорту у разі виникнення загрози дефіциту або кризової ситуації на внутрішньому ринку.

    Таким чином, дозвіл не означає необмеженого продажу українського газу за кордон.

    Україна може посилити свої позиції на європейському енергетичному ринку

    За оцінкою галузевої асоціації, український газ може стати додатковим ресурсом для європейських споживачів, особливо в умовах скорочення залежності ЄС від Росії.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла, що Норвегія обігнала Росію за обсягами експорту трубопровідного газу. Це стало одним із наслідків перебудови європейського енергетичного ринку після повномасштабного вторгнення РФ в Україну.

    Водночас Україна продовжує розвивати співпрацю з іншими постачальниками енергоресурсів. Зокрема, «Ненька інфо» раніше писала про переговори з Азербайджаном щодо можливого постачання газу та використання українських газосховищ у регіональній енергетичній торгівлі.

    Попри відкриття експорту, пріоритетом уряду залишається забезпечення українських споживачів. Саме тому продаж газу обмежили за обсягами, сезонами та процедурами державного контролю.

    Наразі немає підстав стверджувати, що нове рішення автоматично призведе до підвищення тарифів на газ для населення. Механізм стосується контрольованого продажу частини приватного видобутку, а не зміни побутових тарифів.

    В АГКУ переконані, що за належного контролю експорт може стати додатковим джерелом інвестицій, валютних надходжень і податків, водночас сприяючи збереженню власного газовидобутку України.

  • У квартиру прилетіла ракета чи дрон: як отримати компенсацію і хто заплатить за ремонт

    У квартиру прилетіла ракета чи дрон: як отримати компенсацію і хто заплатить за ремонт

    Російські ракети та безпілотники продовжують руйнувати житлові будинки в українських містах. Після ударів люди залишаються без вікон, дверей, дахів, а іноді й без придатного для проживання житла. Однак далеко не всі знають, що держава передбачила механізми компенсації, а в окремих містах постраждалі можуть отримати додаткову фінансову допомогу з місцевого бюджету. Розповідаємо, що потрібно зробити після обстрілу, які документи підготувати та як не втратити можливість отримати гроші на відновлення оселі.

    Поштовхом для цієї інструкції став особистий досвід головної редакторки медіаплатформи «Українки» Віти Гольдман, чия квартира постраждала внаслідок російського обстрілу.

    У колонці для видання «Фокус», опублікованій 8 жовтня, вона описала десять кроків, які пройшла самостійно після пошкодження житла.

    На основі її досвіду та офіційних правил державної програми «єВідновлення» пояснюємо, як діяти постраждалим українцям.

    Крок 1. Переконайтеся, що перебувати в будинку безпечно

    Насамперед необхідно подбати про власне життя та здоров’я.

    Після ракетного удару або падіння уламків у будинку можуть залишатися небезпечні конструкції, пошкоджена електропроводка, витоки газу та вибухонебезпечні предмети.

    Якщо будівля серйозно пошкоджена, самостійно повертатися всередину не можна до дозволу відповідних служб.

    Не торкайтеся підозрілих уламків боєприпасів і безпілотників, навіть якщо вони здаються безпечними.

    У разі небезпеки телефонуйте рятувальникам за номером 101, а за потреби медичної допомоги — 103.

    Крок 2. Викличте поліцію та зафіксуйте факт пошкодження

    Міністерство розвитку громад та територій України рекомендує повідомляти про пошкодження житла ДСНС і поліцію.

    Правоохоронці мають зафіксувати обставини події, а отримані документи можуть бути важливими для подальшого підтвердження збитків.

    Заяву до поліції можна подати безпосередньо після обстрілу або пізніше, однак затягувати зі зверненням небажано.

    Зберігайте номер звернення, отримані документи та контакти відповідальних посадових осіб.

    Крок 3. Сфотографуйте всі пошкодження

    Перш ніж прибирати уламки чи розпочинати ремонт, зробіть фотографії та відео.

    Потрібно зафіксувати не лише вибиті шибки, а й пошкодження віконних рам, дверей, стін, стелі, покрівлі, підлоги та інженерних мереж.

    Бажано зробити як загальні знімки приміщень, так і детальні фотографії окремих пошкоджень.

    Зберігайте оригінальні файли з датами зйомки, копії документів, чеки на матеріали та квитанції за ремонтні роботи.

    Ці матеріали можуть знадобитися для державної компенсації та подання заяви до міжнародного Реєстру збитків.

    Крок 4. Тимчасово захистіть оселю від подальших руйнувань

    Після дозволу рятувальників і перевірки безпеки можна прибирати скло та закривати вибиті вікна плівкою або фанерою.

    У багатьох містах після масованих обстрілів місцева влада й волонтери організовують видачу матеріалів для тимчасового захисту квартир.

    Віта Гольдман зазначає, що після пошкодження її будинку такі матеріали безкоштовно роздавали поблизу місця удару.

    Однак наявність такої допомоги залежить від конкретного міста, району та масштабів руйнувань.

    Якщо є загроза обвалення конструкцій, самостійно виконувати будь-які роботи заборонено.

    Крок 5. Перевірте документи на право власності

    Для отримання компенсації за програмою «єВідновлення» право власності на квартиру або будинок має бути належним чином оформлене.

    Перевірте, чи внесені відомості про вашу нерухомість до Державного реєстру речових прав.

    Особливо це стосується квартир і будинків, право власності на які оформлювали багато років тому.

    Якщо інформація відсутня в електронному реєстрі, її можна внести через ЦНАП, державного реєстратора або нотаріуса.

    За необхідності також варто підготувати паспорт, реєстраційний номер облікової картки платника податків та інші документи, що підтверджують право власності.

    Крок 6. Подайте повідомлення про пошкоджене майно

    Повідомити про пошкодження житла можна через застосунок або портал «Дія».

    Також передбачена можливість звернення через Центр надання адміністративних послуг.

    У повідомленні потрібно зазначити інформацію про нерухомість, характер пошкоджень та обставини, за яких вони виникли.

    Після цього власник може переходити до оформлення заяви на компенсацію.

    Важливо: повідомлення про пошкодження та заява на отримання компенсації — це різні етапи процедури.

    Крок 7. Дізнайтеся про додаткову допомогу від міської влади

    Окрім державної програми, у деяких громадах діють місцеві програми підтримки постраждалих.

    Наприклад, у Києві власники пошкоджених квартир і будинків можуть претендувати на одноразову матеріальну допомогу в розмірі 10 тисяч гривень.

    Для оформлення зазвичай необхідні паспорт, податковий номер, підтвердження права власності, довідка про пошкодження від організації, яка обслуговує будинок, банківські реквізити та, за наявності співвласників, їхня письмова згода.

    Заяву подають до управління соціальної та ветеранської політики відповідної районної державної адміністрації.

    Окрім цієї виплати, для окремих випадків, пов’язаних із вимушеним відселенням, Київ передбачає інші види допомоги.

    Важливо: 10 тисяч гривень — це міська програма Києва, а не загальнодержавна виплата для всіх українців. В інших громадах розміри та умови допомоги можуть відрізнятися.

    Крок 8. Оформіть компенсацію за програмою «єВідновлення»

    Державна програма «єВідновлення» передбачає підтримку власників житла, пошкодженого або знищеного внаслідок російської агресії.

    Для отримання компенсації за пошкоджене житло потрібно відкрити спеціальний рахунок «єВідновлення» в банку-партнері та подати заяву через «Дію» або ЦНАП.

    Після подання заяви спеціальна комісія перевіряє документи, проводить оцінювання пошкоджень і визначає розмір компенсації.

    Сума залежить від масштабу руйнувань і встановлених програмою розрахунків вартості ремонтних робіт.

    Кошти, призначені для майбутнього ремонту, надходять на спеціальний рахунок і використовуються для придбання матеріалів та оплати послуг учасників програми.

    Якщо житло знищене й не підлягає відновленню, діє інший механізм компенсації, зокрема через житлові сертифікати.

    Крок 9. Не втрачайте документи, навіть якщо ремонт уже розпочато

    Раніше власникам пошкодженого житла радили обов’язково чекати огляду комісії, перш ніж починати ремонт, інакше можна було втратити право на компенсацію.

    Однак правила програми змінювалися.

    Зокрема, у 2025 році уряд розширив можливості компенсації за ремонт, який власники вже виконали власним коштом.

    Тому нині існують різні механізми залежно від того, чи потрібно ще проводити ремонт, чи частина робіт уже завершена.

    У будь-якому разі рекомендується максимально ретельно фіксувати пошкодження до початку робіт, зберігати чеки, договори та інші докази витрат.

    Перед ремонтом варто уточнити у відповідній комісії, який саме порядок компенсації застосовуватиметься до вашої ситуації.

    Крок 10. Зареєструйте збитки для майбутніх репарацій від Росії

    Окрім української державної компенсації, постраждалі можуть подати заяву до міжнародного Реєстру збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України.

    Для пошкодженого або знищеного житла передбачена категорія А3.1.

    Заяву можна подати через портал «Дія», зазначивши обставини руйнування та додавши докази.

    Власники мають право звернутися до міжнародного Реєстру навіть після отримання компенсації за програмою «єВідновлення».

    Водночас слід розуміти, що міжнародний Реєстр наразі не здійснює безпосередніх виплат. Його завдання — збирати та перевіряти заяви для майбутнього міжнародного компенсаційного механізму.

    Отже, подання заяви не гарантує швидкого надходження коштів, проте дозволяє офіційно задокументувати завдані збитки.

    Хто зрештою платить за пошкоджене житло

    Наразі українці можуть використовувати кілька механізмів допомоги одночасно, якщо відповідають їхнім умовам.

    Державна програма «єВідновлення» передбачає компенсацію на ремонт або придбання іншого житла замість знищеного.

    Місцеві органи влади можуть виплачувати додаткову допомогу постраждалим мешканцям.

    Міжнародний Реєстр збитків створює основу для майбутнього відшкодування шкоди, завданої Росією.

    Водночас жоден із цих механізмів не означає автоматичної виплати всієї заявленої суми одразу після обстрілу.

    Головне для власників пошкодженого житла — подбати про безпеку, своєчасно зафіксувати руйнування, перевірити документи та подати заяви на доступні види допомоги. Навіть якщо відновлення затягнеться, правильно зібрані докази допоможуть захистити право на компенсацію.

  • Екстрені відключення накрили столицю та області — графіки більше не діють

    Екстрені відключення накрили столицю та області — графіки більше не діють

    Ранок п’ятниці, 9 жовтня, розпочався для частини жителів Києва та Київської області з нових екстрених відключень електроенергії. Через наслідки російських ударів по енергетичній інфраструктурі ситуація в енергосистемі залишається складною. Енергетики змушені застосовувати аварійні обмеження, під час яких звичні графіки не працюють, а точний час повернення електропостачання заздалегідь невідомий.

    Як повідомила компанія ДТЕК, за командою НЕК «Укренерго» екстрені відключення запровадили на правому березі столиці, а також у Бучанському та Вишгородському районах Київської області. Це означає, що частина споживачів може залишатися без електроенергії незалежно від раніше оприлюднених графіків.

    Інформацію підтвердили кілька українських інформаційних видань, зокрема «Укрінформ» та «Українська правда». Обмеження запроваджені не за звичайним плановим розкладом, а в аварійному режимі, який застосовують для стабілізації роботи енергосистеми.

    Згодом ситуацію прокоментувало й «Укренерго». За інформацією компанії, через складний стан енергосистеми після чергових російських обстрілів аварійні відключення запроваджені не лише в столиці, а й в окремих інших регіонах України.

    При цьому повного переліку областей у ранковому повідомленні не наведено. Тому стверджувати, що аварійний режим поширився на всю територію країни, наразі немає підстав.

    Чому Київ знову залишився без електроенергії

    Причиною нових обмежень стали наслідки російських атак на енергетичні об’єкти України. Напередодні, 8 жовтня, стало відомо про удар по одному з важливих для електропостачання Києва об’єктів енергетичної інфраструктури.

    Після цього у столиці виникли проблеми зі стабільністю електропостачання. Уже 8 жовтня в Києві застосовували екстрені обмеження, а вранці наступного дня ситуація залишалася складною.

    У Міністерстві енергетики пояснили, що проблема полягає не лише в обсягах виробленої електроенергії. Пошкодження мереж можуть обмежувати можливість передавати електроенергію споживачам навіть тоді, коли генерація продовжує працювати.

    У повідомленні від 8 жовтня міністерство наголосило, що обмеження необхідні для запобігання перевантаженню мереж та масштабнішим аваріям.

    Таким чином, навіть часткове пошкодження важливого енергооб’єкта може мати наслідки для значної кількості споживачів. У таких умовах диспетчери повинні оперативно перерозподіляти навантаження, враховуючи технічний стан обладнання та можливості енергосистеми.

    Екстрені відключення: чому не діють графіки

    Для мешканців столиці одна з найбільших проблем полягає у відсутності передбачуваного розкладу.

    За звичайних погодинних відключень споживачі можуть перевірити свою чергу та приблизно визначити періоди, коли електроенергія буде відсутня.

    Аварійні відключення працюють інакше. Їх запроваджують за оперативними командами диспетчерів, коли потрібно швидко зменшити навантаження на систему або реагувати на наслідки пошкоджень.

    Саме тому під час екстрених обмежень раніше опубліковані графіки втрачають актуальність.

    Це не обов’язково означає, що електропостачання припинять у всіх будинках певного району одночасно. Фактична ситуація залежить від схеми живлення та стану конкретних електромереж.

    Енергетики повідомляють про зміни після отримання відповідних команд і стабілізації ситуації. Водночас станом на ранкові повідомлення 9 жовтня точного часу повернення до звичайних графіків не оголошено.

    Відключення світла паралізують роботу громадського транспорту

    Проблеми в енергосистемі вже позначилися не лише на освітленні житлових будинків, а й на повсякденному житті столиці.

    Уранці 9 жовтня через відсутність необхідної напруги тимчасово призупинили рух частини громадського транспорту в Оболонському, Подільському та Святошинському районах Києва.

    Про це повідомило комунальне підприємство «Київпастранс». Для перевезення пасажирів збільшили кількість автобусів на маршрутах №32 та №99, а також організували додаткові тимчасові автобусні рейси.

    Це означає, що наслідки енергетичної кризи виходять далеко за межі звичайних побутових незручностей. Коли зникає напруга в контактній мережі, можуть зупинятися тролейбуси й трамваї. А збільшення навантаження на автобусні маршрути ускладнює пересування містом, особливо в ранкові години.

    Окремі повідомлення стосувалися й метрополітену. За інформацією Kyiv Post, уранці 9 жовтня повідомлялося про нові проблеми з електроживленням метро, зокрема на зеленій лінії. Видання посилалося на повідомлення інших ЗМІ та телеграм-каналів, тому інформація про конкретні ділянки потребувала офіційного підтвердження.

    Проблеми не лише зі світлом: перебої зачепили водопостачання

    Ще одним наслідком нестабільної роботи енергосистеми стали перебої у водопостачанні столиці.

    Напередодні, 8 жовтня, «Київводоканал» офіційно повідомляв про зниження тиску води на правому березі Києва. Причиною стали проблеми з електроживленням окремих водопровідних об’єктів.

    Тоді труднощі фіксували у Святошинському, Солом’янському, Шевченківському та Голосіївському районах. У частині будинків могло тимчасово припинитися водопостачання.

    Увечері 8 жовтня підприємство повідомило, що насосні агрегати запустили в роботу та розпочали поступове відновлення тиску. Водночас для повної нормалізації водопостачання потрібен був додатковий час.

    Ситуація демонструє, наскільки тісно пов’язані міські системи життєзабезпечення. Навіть якщо безпосередньо водопровідні мережі не пошкоджені, відсутність електроживлення насосів здатна призвести до зниження тиску або перебоїв із подачею води.

    Україну попереджали про обмеження ще напередодні

    Нинішні аварійні відключення відбуваються на тлі вже запроваджених обмежень споживання електроенергії в окремих регіонах.

    Ще ввечері 8 жовтня «Укренерго» повідомило, що протягом п’ятниці, 9 жовтня, з 00:00 до 23:59 у частині областей діятимуть графіки відключень.

    Для побутових споживачів передбачали обмеження обсягом від 0,5 до 2 черг. Окремі графіки стосувалися також промисловості та бізнесу.

    Проте вже вранці через погіршення ситуації в окремих регіонах довелося перейти від планових обмежень до аварійних.

    Фактично це означає, що запланованого зменшення споживання в окремих частинах енергосистеми виявилося недостатньо для роботи в штатному режимі після пошкоджень.

    Водночас сама наявність аварійних відключень не дозволяє зробити висновок про масштаб пошкоджень конкретних електростанцій або підстанцій. Такі дані енергетики можуть не оприлюднювати з міркувань безпеки.

    Що робити жителям Києва та області

    На тлі екстрених відключень енергетики рекомендують стежити за офіційними повідомленнями операторів електромереж. Оскільки аварійні обмеження не прив’язані до звичайних графіків, час повернення світла може відрізнятися навіть у сусідніх будинках.

    Після відновлення електропостачання бажано не вмикати одночасно багато потужних електроприладів. Це допоможе уникнути різкого зростання навантаження на мережу.

    Також варто заздалегідь заряджати телефони й павербанки, мати запас питної води, перевіряти роботу громадського транспорту перед поїздками та враховувати можливі перебої мобільного зв’язку.

    Оперативні повідомлення про відключення публікуються на офіційному каналі ДТЕК та каналі «Укренерго».

    Коли повернуть світло

    Головне питання для жителів столиці та області — скільки триватимуть нові відключення.

    Однак точного часу завершення аварійних обмежень у перевірених ранкових повідомленнях немає. Повернення до звичайних графіків залежатиме від стабілізації енергосистеми, стану пошкодженого обладнання та рішень диспетчерів «Укренерго».

    У Міністерстві енергетики наголошують, що обмеження є вимушеним заходом, покликаним захистити систему від масштабніших аварій.

    Тож жителям Києва та інших регіонів варто бути готовими до оперативних змін режиму електропостачання протягом дня.

    Ранок 9 жовтня вкотре показав, наскільки відчутними для великих міст можуть бути наслідки російських ударів по енергетиці. Відсутність світла впливає на транспорт, водопостачання, роботу підприємств і побут тисяч людей.

    І поки енергетики намагаються стабілізувати систему, головною невизначеністю залишається час, необхідний для повернення електропостачання до звичного режиму.

  • Туреччина таємно посилила ППО України: Korkut уже збивають російські дрони й ракети

    Туреччина таємно посилила ППО України: Korkut уже збивають російські дрони й ракети

    Україна на початку 2026 року отримала від Туреччини невелику кількість зенітних систем Korkut, які вже використовуються для відбиття російських повітряних атак. Про постачання, яке раніше публічно не афішувалося, повідомило Middle East Eye із посиланням на поінформовані джерела. 

    Точна кількість переданих комплексів не розкривається. За словами одного з українських посадовців, із яким поспілкувалося видання, Korkut уже пройшли бойове застосування та показали себе ефективно проти російських повітряних цілей. Водночас під час експлуатації виникали окремі технічні нюанси, які, за його словами, вдалося вирішити невеликими коригуваннями. Україна зацікавлена у закупівлі додаткових систем, однак подальші поставки залежатимуть, зокрема, від їхньої вартості. 

    Korkut виробляє турецька оборонна компанія ASELSAN. Типова батарея складається з трьох бойових машин і однієї машини командування та управління. Комплекс призначений для ближньої протиповітряної оборони мобільних підрозділів і може самостійно виявляти, супроводжувати та уражати повітряні цілі. 

    Важливе уточнення: у повідомленнях деяких українських ЗМІ фігурують 25-мм боєприпаси, однак офіційні характеристики KORKUT 150/35 від ASELSAN вказують на спарену 35-мм гармату. Система використовує програмовані боєприпаси ATOM 35 ABM, які підриваються у заданій точці та створюють хмару уламків на траєкторії цілі. Це дає змогу ефективно працювати проти безпілотників, крилатих ракет, авіації та інших низьколітних цілей.

    Заявлена ефективна дальність вогню Korkut становить близько 4 км, а темп стрільби спареної установки сягає приблизно 1100 пострілів за хвилину. Система оснащена радаром керування вогнем та оптико-електронними сенсорами, може вести стрільбу під час руху й інтегруватися у більшу систему ППО. 

    Для України такі комплекси особливо важливі на тлі різкого збільшення кількості російських дронів. Артилерійська система ближньої ППО може бути дешевшою для знищення БпЛА, ніж використання дефіцитних зенітних ракет, хоча її можливості обмежені дальністю і залежать від розміщення біля об’єктів, які потрібно прикривати.

    Повідомлення про турецькі Korkut з’явилося в момент, коли Україна активно шукає додаткові засоби боротьби з реактивними безпілотниками та крилатими ракетами. Раніше «Ненька інфо» писала про пошук Україною і США нових рішень для посилення ППО, включно з модернізацією С-300 та потенційними можливостями Туреччини. 

    Туреччина від початку повномасштабного вторгнення вже передавала Україні різні види озброєння та боєприпасів. Найвідомішими стали ударні безпілотники Bayraktar TB2, однак Middle East Eye також нагадує про постачання боєприпасів, кулеметів та іншої військової продукції.

    Оборонне співробітництво між Києвом та Анкарою при цьому значно ширше, ніж окремі поставки. «Ненька інфо» раніше повідомляла, що українська сторона розглядає Туреччину як одного з ключових партнерів у сфері оборонної промисловості, зокрема через співпрацю з Baykar та будівництво корветів для ВМС України.

    Таким чином, Korkut стали ще одним елементом української багаторівневої ППО. Йдеться поки лише про невелику кількість комплексів, однак їхнє бойове застосування вже підтверджується джерелами Middle East Eye, а Київ, за даними видання, хоче отримати більше таких систем.

  • Резервні локомотиви закінчуються: Росія вибила понад 500 машин

    Резервні локомотиви закінчуються: Росія вибила понад 500 машин

    Україна практично вичерпала запас резервних локомотивів, які можна оперативно використовувати замість рухомого складу, пошкодженого або знищеного російськими ударами. На тлі різкого посилення атак по залізниці Київ уже веде переговори з європейськими партнерами щодо передачі додаткових локомотивів, сумісних з українською колією шириною 1520 мм.

    Про критичну ситуацію заявив міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький у коментарі Financial Times.

    «Ми майже вичерпали резервні локомотиви», — повідомив міністр.

    За його словами, переговори ведуться насамперед із країнами, де використовується широка залізнична колія, сумісна з українською. Більшість залізниць Європейського Союзу працюють зі стандартом 1435 мм, тоді як в Україні використовується колія 1520 мм. Такий або близький стандарт зберігається, зокрема, у країнах Балтії та Молдові, а також на окремих напрямках у Польщі та Словаччині.

    Проблема вже давно вийшла за межі технічного питання «Укрзалізниці». Локомотиви фактично стали ще одним критичним ресурсом воєнної економіки: вони забезпечують пасажирські перевезення, евакуацію людей із небезпечних районів, постачання товарів усередині країни та перевезення ключових експортних вантажів — передусім зерна і залізної руди.

    Понад 500 локомотивів пошкоджено або знищено

    Масштаб втрат став зрозумілим ще у вересні.

    Міністр закордонних справ Андрій Сибіга 15 вересня повідомив, що від початку повномасштабного російського вторгнення внаслідок атак було пошкоджено або повністю знищено понад 500 українських локомотивів.

    Особливо різко ситуація погіршилася у 2026 році: за офіційними даними, понад половина всіх цих втрат припала лише на цей рік.

    Тоді Сибіга вже звертався до партнерів із закликом терміново допомогти Україні знайти локомотиви, сумісні з колією 1520 мм, а також профінансувати закупівлю нової техніки.

    У МЗС наголошували, що залізниця сьогодні стала однією з ключових систем економічної та соціальної стійкості держави: нею евакуюють цивільних із прифронтових територій, перевозять життєво необхідні вантажі та підтримують експорт.

    Лише від початку вересня, за даними керівництва «Укрзалізниці», під російськими ударами опинилися щонайменше 22 локомотиви, причому значна частина була задіяна у пасажирських та приміських перевезеннях.

    «Ненька інфо» неодноразово писала про цю нову тактику ударів по залізниці. Зокрема, 16 вересня російські війська тричі атакували один і той самий поїзд Київ — Миколаїв протягом приблизно двох із половиною годин. Пасажирів і залізничників перед повторними атаками встигли евакуювати.

    Ще раніше, 8 вересня, два російські «Шахеди» прицільно атакували поїзд Київ — Суми. Потяг вдалося заздалегідь зупинити, після чого людей евакуювали.

    У порту Південний втратили одразу три локомотиви

    Окремо про проблему з технікою розповів виконавчий директор портового оператора TIS Микита Грубов.

    За його словами, лише в районі терміналів компанії у порту Південний через російські удари було втрачено три локомотиви.

    «Ми втратили три локомотиви лише в районі нашого порту», — зазначив він.

    Дефіцит тягового рухомого складу, за словами Грубова, вже перетворюється на одне зі слабких місць портової логістики.

    І саме тут проблема стає системною.

    Навіть якщо чорноморські порти зможуть відновлювати роботу після російських атак, вантаж ще потрібно фізично доставити до причалів. Значна частина аграрної продукції та руди надходить до портів саме залізницею.

    Тобто недостатньо мати неушкоджений термінал і судно, готове до завантаження. Потрібні справні колії, вагони і головне — локомотиви, здатні довезти тисячі тонн вантажу до порту.

    Росія одночасно б’є по портах і залізниці

    Ситуація з локомотивами загострюється на тлі масштабної кампанії РФ проти української експортної інфраструктури.

    За даними, наведеними Financial Times, лише у 2026 році українська влада зафіксувала 198 атак на портову інфраструктуру. Зокрема, йшлося про 95 ударів по суднах у портах і ще 69 атак у морському коридорі.

    Російські атаки різко ускладнили роботу чорноморського напрямку саме в період, коли Україні необхідно вивозити новий урожай.

    Альтернативою морю залишаються залізничні маршрути, автомобільний транспорт і Дунай. Однак повноцінно замінити великі чорноморські порти вони не можуть — передусім через обмежену пропускну спроможність і значно вищу вартість доставки.

    Тепер одночасний дефіцит локомотивів створює додатковий вузький момент уже на сухопутній частині маршруту.

    Під загрозою десятки мільйонів тонн експорту

    Наслідки можуть бути значно більшими, ніж просто затримки окремих вантажних поїздів.

    Україна планувала у 2026 році експортувати приблизно 64 млн тонн аграрної продукції. Однак Висоцький оцінює, що без нормального функціонування морських портів країна може фізично вивезти лише близько половини запланованого обсягу.

    За його прогнозом, якщо чорноморські порти залишатимуться фактично закритими або серйозно обмеженими, Україна може недоотримати щонайменше $8 млрд експортної виручки у період із червня 2026 року до червня 2027-го.

    Це приблизно п’ята частина всієї експортної виручки України за попередній рік. Важливо, що йдеться не про вже зафіксовані збитки, а про прогноз у разі тривалого блокування портового експорту.

    Навіть після відновлення судноплавства повернення до довоєнних або навіть до показників початку 2026 року може бути складним.

    Власник термінала Risoil у Чорноморську Шота Хаджішвілі розповідав FT, що після атак підприємство може працювати лише приблизно на 30% своєї потужності, одночасно завантажуючи два судна замість п’яти.

    Залізниця стала окремою ціллю

    Удари останніх місяців показують, що російські атаки спрямовані не лише на колії чи станції як такі.

    Під удар регулярно потрапляють саме локомотиви, депо, ремонтні потужності та пасажирські поїзди.

    1 вересня Росія завдала балістичного удару по залізничній інфраструктурі Києва. «Ненька інфо» повідомляла про руйнування депо та загибель працівників залізниці.

    Один із працівників локомотивного депо Дарниця, 31-річний Володимир Губський, отримав тяжкі поранення під час цього удару і помер 6 вересня. За інформацією «Укрзалізниці», балістична ракета вдарила фактично одночасно із сигналом повітряної тривоги.

    23 вересня російські війська знову атакували залізничну інфраструктуру Києва. Тоді поранення дістав працівник «Укрзалізниці», який повертався додому після зміни.

    А через постійні атаки на Сумщині перевізнику довелося навіть тимчасово обмежувати рух поїздів до Сум та використовувати комбіновану схему «поїзд + автобус».

    Чому локомотиви не можна просто швидко купити в ЄС

    Проблему неможливо вирішити звичайною закупівлею будь-яких європейських локомотивів.

    Українська мережа переважно має ширину колії 1520 мм, тоді як стандарт більшої частини Євросоюзу — 1435 мм.

    Техніка має бути сумісною не лише з шириною колії, а й із конкретними умовами експлуатації, системами живлення та інфраструктурою.

    Саме тому Україна шукає доступний рухомий склад у країнах, де історично використовувалася широка колія, а паралельно просить партнерів допомогти фінансувати виробництво та закупівлю нових локомотивів.

    Це також пояснює, чому резерв настільки важливий. Пошкоджену машину можна відправити на ремонт, але перевезення не можуть чекати кілька місяців. На маршрут має одразу вийти інший локомотив.

    Коли таких резервних машин залишається лише кілька, кожен наступний удар потенційно створює вже не локальну проблему окремого депо, а ризик для цілих маршрутів.

    Удар по локомотивах б’є одразу по кількох секторах

    Найпомітніший економічний ефект зараз пов’язаний із аграрним експортом, але проблема ширша.

    Залізницею Україна перевозить руду, металопродукцію, пальне, будівельні матеріали та інші вантажі. Потяги також залишаються одним із найважливіших видів пасажирського транспорту в умовах війни.

    Тому втрата резерву локомотивів одночасно створює ризики для експорту, внутрішньої економіки та пасажирського сполучення.

    Саме це робить нинішню ситуацію небезпечнішою за звичайний дефіцит техніки. Російські удари відбуваються одночасно по різних ланках одного логістичного ланцюга: портах, суднах, залізничних станціях, депо та самих локомотивах.

    У такій ситуації навіть швидке відновлення одного об’єкта не гарантує повернення маршруту до нормальної роботи, якщо на іншій його ділянці вже немає необхідної техніки.

    І заява Висоцького про майже вичерпаний резерв означає, що запас міцності, який дозволяв «Укрзалізниці» швидко підмінювати пошкоджені машини, суттєво скоротився.

    Тепер результат переговорів із партнерами щодо локомотивів стає питанням не лише роботи залізниці, а й здатності України утримувати експорт, перевозити критичні вантажі та зберігати стабільне сполучення під час подальших російських атак.

     

  • Мости під ударами — компанії перебудовують роботу: як ритейл Києва готується до транспортної кризи

    Мости під ударами — компанії перебудовують роботу: як ритейл Києва готується до транспортної кризи

    Великі торговельні мережі Києва почали готувати резервні сценарії роботи на випадок нового погіршення сполучення між лівим і правим берегами столиці. Після серії російських ударів по київських мостах компанії розглядають тимчасове переведення співробітників у магазини ближче до дому, дистанційну роботу офісів, спільний доїзд і навіть переїзд частини персоналу за межі столиці на зимовий період. Про такі плани повідомили Foxtrot, Comfy та Auchan Україна.

    Найбільш конкретний резервний сценарій наразі готує Foxtrot. Компанія планує за потреби тимчасово ротувати працівників роздрібної мережі між магазинами. Якщо співробітник живе на лівому березі, але щодня їздить працювати на правий, його можуть перевести у торгову точку ближче до місця проживання — і навпаки. Такий підхід має зменшити залежність роботи магазинів від мостів у разі їхнього повторного перекриття або пошкодження.

    Для офісних працівників Foxtrot розглядає гнучкіший формат. Йдеться про гібридну роботу з відвідуванням офісу два-три рази на тиждень або повний перехід на дистанційний режим для тих посад, де це можливо. Крім того, компанія опрацьовує варіант тимчасового переведення частини працівників за межі Києва на зимовий період.

    У Comfy ситуацію оцінюють спокійніше. Офісні команди вже мають можливість працювати дистанційно, а більшість співробітників магазинів, за даними компанії, і без того працюють неподалік від місця проживання. Тому масових ротацій або організації окремого корпоративного транспорту там поки не планують.

    Auchan Україна також намагається формувати графіки так, щоб співробітники по можливості працювали на тому ж березі Дніпра, де живуть. Для команд підтримки передбачений дистанційний формат. Окремо компанія запускає внутрішній сервіс для координації спільного доїзду працівників — фактично корпоративний карпулінг, який має допомогти персоналу добиратися на роботу у разі серйозних транспортних проблем.

    Причиною такої підготовки стала ситуація, що склалася в Києві на початку жовтня.

    Після серії ударів мости стали слабким місцем столиці

    1 жовтня російські безпілотники кілька разів атакували Південний міст. Під час одного з ударів мостом саме рухався потяг метро. Через вибухову хвилю пил потрапив до салону через вентиляцію, однак пасажири та машиніст не постраждали. Після атаки поїзд відправили до депо для додаткового огляду, а рух через міст тимчасово змінили.

    Того ж дня після попереднього обстеження фахівці не виявили критичних пошкоджень конструкцій, і рух наземного громадського транспорту частково відновили. Втім, уже ввечері відбулося нове влучання — цього разу безпосередньо в дорожнє полотно.

    У ніч проти 2 жовтня Південний міст знову опинився під ударом, після чого його повністю перекривали. «Ненька інфо» тоді окремо повідомляла про повторні атаки на переправу та їхні наслідки.

    Вже 3 жовтня російський реактивний дрон влучив у Північний міст. Було пошкоджено дорожнє полотно та контактну мережу тролейбусів, рух із лівого на правий берег тимчасово перекривали. Через це автобуси та тролейбуси довелося переводити на інші маршрути.

    Таким чином, за кілька днів під удари потрапили одразу дві ключові транспортні артерії столиці. Для бізнесу це стало сигналом, що проблеми зі сполученням між берегами можуть бути не разовими, а повторюваними.

    Місто вже змінює правила руху

    Після атак Київ почав перебудовувати схеми руху під час повітряних тривог.

    За даними КМДА, на різних етапах вводилися тимчасові обмеження на Дарницькому мосту, мосту Метро, Подільському мостовому переході та Південному мосту. Міська влада пояснювала, що режим роботи переправ залежить як від результатів технічних обстежень, так і від безпекової ситуації.

    Для Південного та Подільського мостів міська влада також напрацьовувала спеціальні схеми проїзду під час повітряних тривог, щоб одночасно зберігати транспортне сполучення та мати можливість швидко обмежити рух у небезпечний момент.

    Особливо важливим стало відновлення роботи зеленої лінії метро через Південний міст під час жовтого рівня загрози, коли йдеться насамперед про небезпеку дронової атаки. Для цього місто чекало окремих висновків профільних наукових установ щодо стану конструкцій.

    Укрзалізниця вже підстрахувала два береги

    Щоб частково розвантажити автомобільне сполучення, Укрзалізниця з 5 до 9 жовтня запустила 18 додаткових шатлів Kyiv City Express між Видубичами та Дарницею.

    Додаткові поїзди курсують у години пікового навантаження — з 06:00 до 09:00 та з 16:00 до 21:00. Вони також зупиняються на Березняках.

    «Ненька інфо» раніше звертала увагу, що міська електричка стала одним із ключових резервних способів сполучення між берегами в моменти, коли автомобільні мости частково або повністю перекривали.

    Паралельно обговорюють резервні переправи

    На цьому тлі Київ і центральна влада розглядають значно масштабніший резервний сценарій — будівництво тимчасових переправ через Дніпро.

    Як уже повідомляла «Ненька інфо», на закритому засіданні обговорювали комбіновані переходи з насипної дамби та понтонної переправи. За попередніми оцінками, одна така конструкція зможе пропускати не більше 10 тисяч автомобілів на добу, тоді як навантаження на один звичайний столичний міст може становити 30–40 тисяч авто щодня.

    Попередню вартість одного такого переходу оцінювали приблизно у 2 млрд грн, а реалістичний строк будівництва — близько трьох місяців за умови залучення інженерних військ. Водночас навіть кілька понтонних переправ не зможуть повністю замінити великі мости Києва.

    Саме тому бізнес не чекає на найгірший сценарій, а вже зараз перебудовує внутрішню логістику персоналу.

    Для ритейлу головний ризик — не товар, а люди

    У великих торговельних мереж є резерви товарів, склади та можливість перенаправляти логістику. Набагато складніше швидко замінити людей, які щодня мають приїжджати на конкретну зміну в магазин, на склад або до офісу.

    Якщо рух через частину мостів зупиниться на кілька годин, працівник із Троєщини, Позняків або Дарниці може просто не встигнути на зміну на правому березі — і навпаки.

    Для магазинів це означає ризик нестачі персоналу на касах, складах, у сервісних зонах та пунктах видачі замовлень. Саме тому ротація працівників між торговими точками може стати для ритейлу одним із найпростіших способів зберегти роботу мережі.

    Поки компанії наголошують, що йдеться саме про резервні сценарії, а не про масове переведення персоналу вже зараз. Але факт, що одразу кілька великих мереж готують подібні плани, показує: бізнес серйозно сприймає ризик нових проблем із транспортним сполученням через Дніпро.

    Після серії атак на Південний і Північний мости транспортна стійкість столиці перетворилася не лише на питання міської інфраструктури, а й на проблему для роботодавців. Якщо удари по переправах продовжаться, Київ може зіткнутися із ситуацією, коли місце проживання працівника — лівий чи правий берег — стане важливим фактором організації роботи бізнесу.

  • Після атак РФ на фармсклади: у МОЗ пояснили, чи вистачить українцям ліків

    Після атак РФ на фармсклади: у МОЗ пояснили, чи вистачить українцям ліків

    В Україні наразі немає системного дефіциту лікарських засобів, попри серію російських ударів по фармацевтичних складах, виробничих і логістичних об’єктах. У Міністерстві охорони здоров’я заявили, що поставки на ринок продовжуються, а проблеми з окремими препаратами вдалося частково вирішити за рахунок додаткових партій та перебудови логістики.

    У серпні та вересні в окремих регіонах українці справді стикалися з труднощами під час пошуку деяких препаратів. Насамперед йшлося про ліки з діючою речовиною левотироксин натрію, зокрема «Еутирокс» та «L-Тироксин». Після надходження нових партій ситуація стабілізувалася.

    У МОЗ пояснюють, що на доступність препаратів зараз впливають одразу кілька чинників: пошкодження складської інфраструктури, зміни логістичних маршрутів, нерівномірне надходження імпортних препаратів та періодичне зростання попиту.

    Водночас система постачання залишається працездатною завдяки кільком каналам поставок, роботі українських та іноземних виробників, дистриб’юторів і аптечних мереж. У разі пошкодження одного логістичного вузла компанії можуть перенаправляти потоки продукції через інші майданчики.

    Ще наприкінці серпня уряд спростив умови зберігання ліків під час воєнного стану. Фармкомпаніям дозволили оперативніше використовувати додаткові складські приміщення та розподіляти запаси між різними локаціями. Це має зменшити ризик одночасної втрати значної кількості препаратів під час удару по одному великому складу.

    Питання стало особливо актуальним після нових атак на фармацевтичну інфраструктуру. 3 жовтня під Києвом російська атака пошкодила склади одного з великих фармацевтичних дистриб’юторів — компанії «Вента». Про це раніше писала «Ненька інфо». Фармацевтичний удар: унаслідок атаки дронів під Києвом палають склади з ліками — Ненька інфо

    Крім того, у вересні серйозних пошкоджень зазнав великий фармацевтичний складський комплекс «Біокон» у Бориспільському районі, а в червні під удар потрапило підприємство фармацевтичної компанії «Дарниця» у Києві.

    Попри це, у МОЗ наголошують: ліки продовжують надходити до аптек, а державні структури разом із Держлікслужбою стежать за запасами та можливістю їх оперативного поповнення.

    Разом із тим у міністерстві не виключають локальних і тимчасових перебоїв у майбутньому. Російські обстріли тривають, тому ситуація може відрізнятися залежно від конкретного регіону, препарату та стану логістики.

    Раніше «Ненька інфо» також писала про загальний тиск на фармацевтичний ринок через удари по медичній інфраструктурі та подорожчання логістики. Удар по аптечних полицях: чому в Україні дорожчають життєво необхідні ліки — Ненька інфо

    Отже, станом на 5 жовтня масового дефіциту ліків в Україні немає, але ризик локальних перебоїв залишається через подальші атаки на склади, виробництво та логістичну інфраструктуру.

     

  • Путін хоче паралізувати Київ і змусити людей виїхати — Зеленський

    Путін хоче паралізувати Київ і змусити людей виїхати — Зеленський

    Президент Володимир Зеленський заявив, що нинішня хвиля російських атак на Київ, на його думку, має не лише військову, а й психологічну та соціальну мету — максимально ускладнити життя у столиці та змусити частину мешканців покинути місто. Про це він розповів в інтерв’ю іспанському виданню El País, опублікованому 2 жовтня.

    За словами Зеленського, Москва намагається створити в Києві хаос, порушити нормальну роботу транспорту, шкіл, дитячих садків і систем постачання. Саме цим він пояснює останні удари по транспортній та цивільній інфраструктурі столиці.

    «Вони хочуть, щоб українці — особливо ті, хто перебуває в столиці, — покинули столицю», — заявив Зеленський. Він провів паралель із початком повномасштабного вторгнення у 2022 році, коли російські війська намагалися швидко захопити Київ і, за його оцінкою, розраховували на падіння української державності після втрати столиці.

    Зеленський наголосив, що цей задум тоді не спрацював і, за його словами, не спрацює зараз. Він зазначив, що Україна — це не лише Київ, хоча столиця має величезне символічне, політичне та логістичне значення.

    Нинішні слова президента пролунали на тлі різкого посилення російських ударів по Києву протягом останніх днів.

    1 жовтня російський безпілотник влучив у школу в столиці. У будівлі на момент атаки перебували понад сто дітей, але вони встигли перейти до укриття й не постраждали. Того ж дня дрони кілька разів атакували Південний міст через Дніпро, що призвело до порушень руху метро та наземного транспорту.

    «Ненька інфо» окремо писала про нове влучання по Південному мосту ввечері 1 жовтня. Тоді удар припав уже безпосередньо на дорожнє полотно, після чого фахівці знову почали оцінювати стан конструкції. Нове влучання по Південному мосту: дрон пробив дорожнє полотно

    У ніч на 2 жовтня атаки продовжилися. Внаслідок російського удару по Києву загинула одна людина, ще двоє були поранені. Під удар знову потрапила транспортна інфраструктура, а Південний міст тимчасово закривали для руху. Reuters зазначає, що удари суттєво ускладнили ранкове сполучення між лівим і правим берегами столиці.

    За словами Зеленського, саме такі наслідки і є частиною російського розрахунку: не лише завдати фізичних руйнувань, а й зробити повсякденне життя максимально складним.

    Президент окремо назвав серед цілей логістику — маршрути, якими люди їдуть на роботу, дітей везуть до школи, а магазини, аптеки та лікарні отримують продукти й медикаменти.

    В інтерв’ю El País він наголосив, що удари по мостах або школах відбуваються далеко від лінії фронту і безпосередньо впливають на цивільне життя. На його думку, Кремль прагне паралізувати місто, змусити людей відчути постійну небезпеку і поступово виснажити населення психологічно.

    Саме так Зеленський пояснює і удари по транспортних переправах через Дніпро. Для Києва вони мають критичне значення: значна частина мешканців столиці щодня переміщується між берегами, а пошкодження мостів одразу створює транспортні затори та перевантажує альтернативні маршрути. Reuters оцінює населення лівобережної частини столиці приблизно у 35% від близько трьох мільйонів мешканців Києва.

    На цьому тлі повна або часткова зупинка окремих переправ швидко створює ланцюгову реакцію — затори, затримки громадського транспорту, проблеми з роботою підприємств і складніший доступ до соціальної інфраструктури.

    Зеленський також заявив, що російська сторона буде й надалі нарощувати ескалацію. Він пов’язав це, зокрема, з наближенням проміжних виборів у США, які мають відбутися 3 листопада 2026 року. На його думку, Путін може намагатися демонструвати максимальний військовий тиск саме в період, коли внутрішньополітична увага Вашингтона буде прикута до виборів. Це оцінка українського президента, а не встановлений факт щодо мотивів Кремля.

    За словами Зеленського, російський лідер прагне «ескалувати конфлікт настільки, наскільки це можливо». Президент України вважає, що Москва не відчуває достатнього стримувального ефекту від європейських санкцій і тому продовжує підвищувати інтенсивність атак.

    Ці слова перегукуються з іншою заявою Зеленського, оприлюдненою того ж дня. В інтерв’ю Financial Times він стверджував, що українська розвідка перехопила інформацію про нібито наказ Путіна російському військовому керівництву «зняти обмеження» під час повітряних атак. За словами Зеленського, фраза звучала як «тепер правил немає». Сам перехоплений запис українська сторона публічно не оприлюднила, тому незалежно перевірити це твердження неможливо.

    Водночас факт різкого посилення атак по Києву підтверджується відкритими даними.

    Крім школи та Південного мосту, останніми днями удари зачепили житлову забудову, складські об’єкти, Інститут ядерних досліджень та іншу інфраструктуру. 1 жовтня вночі в Солом’янському районі після атаки загорілося приміщення у житловій багатоповерхівці та автомобілі, а на Оболоні — складська будівля. Київ знову атакували дрони: горіла висотка і склад, є постраждалий

    Росія зі свого боку продовжує заявляти, що її цілями є лише об’єкти, пов’язані з військовою інфраструктурою. Українська влада заперечує цю версію, вказуючи на удари по житлових будинках, школах та іншій цивільній інфраструктурі. Для юридичної оцінки навмисності кожного конкретного удару необхідне окреме розслідування.

    Показово, що 1 жовтня сам Путін під час виступу на «Валдаї» знову говорив про продовження війни і підтвердив, що Росія не відмовляється від своїх вимог щодо України. El País зазначало, що він також відкинув частину пропозицій щодо деескалації у Чорному морі та продовжує наполягати на власному баченні майбутнього України.

    Таким чином, нинішня теза Зеленського звучить максимально конкретно: він вважає, що новий етап атак РФ спрямований не лише на військові чи енергетичні об’єкти, а на саму можливість нормального життя у Києві.

    Школи, мости, транспорт, житлові будинки та логістика, за його оцінкою, стають інструментами тиску на населення.

    Однак президент підкреслює, що стратегічна мета, яку він приписує Кремлю, залишається тією самою, що й у лютому 2022 року: створити відчуття, що столиця не може функціонувати, і змусити людей залишити місто.

    Понад чотири роки після початку повномасштабного вторгнення Київ залишається під контролем України, а транспортна та міська інфраструктура продовжує працювати навіть після повторних ударів. Саме тому нинішня боротьба, за логікою Зеленського, дедалі більше переходить у площину виснаження — чи зможе Москва зробити життя в столиці настільки складним, щоб це вплинуло на стійкість суспільства.

  • «Так само з Путіним»: дружина Білецького порівняла реакцію котів на обстріли з заявами Кремля

    «Так само з Путіним»: дружина Білецького порівняла реакцію котів на обстріли з заявами Кремля

    Українська журналістка Тетяна Даниленко поділилася особистим спостереженням про те, як її домашні тварини реагують на тривалі російські обстріли Києва. За її словами, раніше поведінка собак і котів фактично ставала для неї своєрідним «індикатором» майбутньої важкої ночі: тварини нервували, ховалися або намагалися залишатися поруч. Тепер, після тривалого періоду регулярних атак, ця реакція змінилася.

    У дописі у Facebook від 1 жовтня Даниленко розповіла, що раніше перед сильними обстрілами одна із собак могла вити, рудий кіт — жалібно нявкати й ховатися у шафу, а інші коти намагалися влаштуватися спати поруч із нею.

    За її словами, це настільки часто збігалося з наступними атаками, що вона сприймала поведінку тварин як доволі надійний сигнал.

    Однак напередодні чергової масованої атаки все було інакше.

    «Але останньої ночі, коли летіла купа ракет, до мене ніхто звечора не прийшов. Обидві собаки були спокійні», — написала журналістка.

    Даниленко припустила, що після місяця практично безперервних обстрілів столиці її тварини просто адаптувалися до постійного шуму, тривог та вибухів.

    Це спостереження вона використала і як метафору для реакції на чергові виступи президента РФ Володимира Путіна. У своєму дописі журналістка емоційно заявила, що дедалі складніше відрізнити в його виступах реальні нові сигнали від повторення вже знайомих погроз та тез.

    Йдеться про особисту оцінку Даниленко. Її формулювання щодо зовнішності й манери мовлення Путіна є авторською характеристикою і не є фактичним твердженням редакції.

    Приводом для такого допису став великий виступ Путіна 1 жовтня на засіданні дискусійного клубу «Валдай». Там він знову говорив про війну проти України, можливі переговори, ситуацію на фронті та територіальні претензії Росії.

    Зокрема, Путін заявив, що російська армія розраховує захопити ту частину Донецької області, яка все ще перебуває під контролем України, раніше, ніж за півтора-два роки. Він стверджував, що під українським контролем нібито залишилося близько 11% області, і ставив під сумнів доцільність подальшої оборони цих територій.

    Ці заяви є позицією російського керівництва, а не встановленим прогнозом розвитку бойових дій. Путін неодноразово озвучував терміни, у які Росія нібито мала встановити повний контроль над Донеччиною, однак попередні подібні дедлайни не були виконані.

    «Ненька інфо» напередодні окремо розбирала інший блок виступу Путіна на «Валдаї». Він заявляв, що Росія нібито «не починала» війну і що російські військові «не атакують першими» цивільні об’єкти. Ці тези суперечать міжнародно зафіксованому факту повномасштабного вторгнення РФ 24 лютого 2022 року та даним міжнародних організацій про численні цивільні жертви російських атак. «Ми не починали»: Путін на «Валдаї» знову переписав причини війни

    Даниленко пов’язана і з військовою тематикою через свою родину. Її чоловік Андрій Білецький очолює Третій армійський корпус. Напередодні його підрозділ оприлюднював нові дані щодо операції «Вівальді» на Лиманському напрямку.

    «Ненька інфо» писала, що під час цієї операції Третій корпус повідомляв про звільнення та відновлення контролю над низкою населених пунктів і територій на Донеччині. Зокрема, на початку вересня Білецький особисто з’явився у Святогірську після заяв російської сторони про нібито захоплення міста.  «Дронів більше, ніж мух»: як Святогірськ виживає за 10 км від фронту

    Сама Даниленко й раніше публічно писала про російські обстріли та психологічний ефект повітряного терору. Наприкінці вересня вона порівнювала постійні удари по українських містах із спробами деморалізувати тил і наголошувала, що масовані бомбардування самі по собі не означають перемоги у війні.

    Нинішній допис журналістки фактично про інше — про те, як війна поступово змінює навіть побутові реакції людей і тварин.

    Те, що на початку могло викликати гострий страх і сильну реакцію, після місяців або років регулярних повітряних тривог стає частиною повсякденності. У випадку Даниленко це проявилося буквально: коти й собаки, які раніше ховалися або шукали близькості перед обстрілами, тепер поводяться спокійніше.

    І саме цей побутовий епізод вона використала як іронічний коментар до чергової хвилі заяв із Кремля: за її відчуттям, і тварини звикли до вибухів, і суспільству дедалі складніше реагувати на повторювані російські погрози так само гостро, як раніше.