Daypolitico

Позначка: російські атаки

  • $45 млн за годину: скільки економіка втрачає через тривоги

    $45 млн за годину: скільки економіка втрачає через тривоги

    Кожна година повітряної тривоги, під час якої бізнес масово припиняє роботу, коштує українській економіці приблизно $45 млн. Таку оцінку озвучив міністр економіки та охорони навколишнього середовища Олександр Кравченко в інтерв’ю The Guardian.

    За його словами, російські атаки дронами та ракетами дедалі сильніше впливають не лише на інфраструктуру, а й на повсякденну економічну активність. У деякі дні повітряні тривоги можуть тривати до десяти годин, і протягом цього часу частина підприємств фактично призупиняє роботу, оскільки працівники мають перебувати в укриттях.

    «Якщо люди перебувають у бункері, бізнес зупиняється», — пояснив Кравченко The Guardian.

    Йдеться не про фіксовану суму збитків від кожного сигналу тривоги, а про оцінку втрат у випадках, коли через загрозу значна частина економічної активності припиняється. Тому реальний вплив конкретної тривоги залежить від її тривалості, регіону та кількості підприємств, які зупинили роботу.

    Реактивні дрони змінили ситуацію

    Кравченко визнав, що одним із найбільших викликів для України стало швидке масштабування Росією реактивних безпілотників.

    За його словами, українська сторона не до кінця очікувала, наскільки швидко РФ зможе розвинути цей тип озброєння і почати використовувати його для регулярних атак по різних об’єктах.

    Реактивні дрони мають вищу швидкість, ніж звичайні «Шахеди», а тому скорочують час реагування ППО та цивільних служб. У результаті повітряні тривоги стають не лише частішими, а й складнішими з точки зору прогнозування маршруту конкретної цілі.

    Через це уряд почав змінювати сам принцип оповіщення.

    «Жовта» і «червона» тривога

    Одним із способів зменшити економічні втрати стала нова дворівнева система повітряних тривог.

    За словами Кравченка, «жовтий» рівень використовується у випадках загрози дронів і дозволяє частині бізнесу продовжувати роботу за умови дотримання правил безпеки. «Червоний» рівень означає більш серйозну загрозу, зокрема ракетну, і передбачає повну евакуацію працівників в укриття.

    За оцінкою міністра, понад половина підприємств продовжують працювати під час “жовтих” тривог. Це має допомогти зменшити економічний ефект від багатогодинних сигналів небезпеки.

    Однак така система не означає, що дронова загроза стала безпечною. Російські БпЛА продовжують уражати житлові, промислові та інфраструктурні об’єкти, тому рішення про продовження роботи залежить від конкретної ситуації та правил безпеки на підприємстві.

    $10 млрд збитків лише за цей рік

    Кравченко також заявив, що лише у 2026 році прямі збитки від російських атак оцінюються приблизно у $10 млрд.

    Серед цілей, які зазнавали ударів, він назвав металургійні підприємства, склади, логістичні об’єкти та дата-центри.

    Останні тижні показали, що Росія дедалі частіше атакує не лише енергетичні підприємства, а й цифрову, транспортну та логістичну інфраструктуру. Це створює для економіки подвійний ефект: держава та бізнес одночасно втрачають активи й змушені переривати роботу через постійну загрозу нових ударів.

    Особливо чутливими залишаються галузі, де виробництво не можна швидко зупинити й запустити знову — металургія, хімічна промисловість, транспорт і великі складські комплекси.

    Порти та експорт теж під тиском

    Окремою проблемою для економіки залишається робота чорноморських портів.

    До повномасштабної війни через них проходила значна частина українського експорту. Російські атаки по портовій та логістичній інфраструктурі створюють додаткові витрати для експортерів і змушують бізнес шукати дорожчі альтернативні маршрути.

    У результаті Україна втрачає не лише через пряме руйнування підприємств, а й через логістичні затримки, дорожче страхування, перенаправлення вантажів та перебої з роботою транспорту.

    Дефіцит бюджету залишається великим

    Економічні втрати від атак відбуваються на тлі складної ситуації з державними фінансами.

    За словами Кравченка, дефіцит фінансування, який раніше оцінювався приблизно у $27 млрд, вдалося скоротити до близько $20 млрд за рахунок скорочення витрат і пошуку додаткових внутрішніх ресурсів.

    Прем’єр-міністр Сергій Корецький раніше уточнював, що $27 млрд — це саме додаткова потреба оборонного бюджету. Частину цієї суми, приблизно $7 млрд, уряд хоче знайти всередині країни через жорсткішу економію та перерозподіл коштів.

    Через нестачу ресурсів Кабмін уже перейшов у режим максимальної економії.

    28 вересня уряд офіційно відклав непершочергові видатки — нове будівництво, реконструкції, капітальні ремонти, благоустрій парків, скверів, фонтанів та перекладання бруківки. Першочерговими залишили оборону, пенсії, соціальні виплати й зарплати бюджетникам.

    Без міжнародних грошей економії недостатньо

    Уряд прямо визнає, що лише внутрішнього скорочення видатків недостатньо.

    Частина міжнародного фінансування затримується через те, що Україна не встигла виконати частину взятих на себе зобов’язань перед партнерами.

    30 вересня Кабінет Міністрів України повідомив, що перейшов у режим максимальної економії, але для стабільного фінансування оборони й державних функцій Україні критично необхідні зовнішні кошти. Із 42 запланованих урядових рішень, від яких залежить частина міжнародного фінансування, станом на кінець вересня виконано 17. Решту уряд планує завершити до 15 жовтня.

    Це означає, що повітряні атаки створюють для економіки одразу кілька рівнів тиску: прямі руйнування, зупинку бізнесу, падіння податкових надходжень і необхідність збільшувати оборонні витрати.

    Чому $45 млн за годину — критична цифра

    Якщо умовно застосувати оцінку Кравченка до десяти годин повної зупинки бізнесу, потенційні втрати могли б сягати близько $450 млн за день. Проте це лише арифметичний сценарій: сам міністр не стверджував, що кожна десятигодинна тривога автоматично призводить саме до такої суми збитків.

    Головне в його оцінці інше: навіть без прямого влучання ракети чи дрона сама повітряна загроза має вимірювану економічну ціну.

    Підприємства втрачають робочі години, логістика зупиняється, магазини та офіси закриваються, виробничі лінії переходять у режим простою, а працівники змушені перебувати в укриттях.

    Саме тому нова система диференційованого оповіщення стала для уряду не лише питанням цивільної безпеки, а й способом зберегти хоча б частину економічної активності під час затяжних атак.

    На тлі зростання використання Росією реактивних безпілотників та атак по промисловій і цифровій інфраструктурі проблема лише загострюється. За нинішніх умов кожна довга повітряна тривога для України — це не лише загроза життю людей, а й мільйонні втрати для економіки ще до моменту можливого влучання.

  • АЗС підключили до раннього оповіщення про повітряні загрози

    АЗС підключили до раннього оповіщення про повітряні загрози

    За даними, отриманими редакцією від військового джерела, представники автозаправних компаній отримали доступ до каналів раннього оповіщення про рух ворожих безпілотників. Це має дозволити АЗС завчасно припиняти роботу, закривати станції та виводити працівників і відвідувачів із території до наближення повітряної цілі.

    Йдеться про більш точкове попередження, ніж звичайна повітряна тривога. Загальний сигнал поширюється на значну територію, тоді як інформація про рух конкретного безпілотника може дати окремій станції додатковий час для евакуації людей і припинення відпуску пального.

    Необхідність такої системи особливо гостро проявилася після серії ударів по АЗС. 23 вересня російська атака пошкодила АЗС «Укрнафти» в Києві. Голова правління компанії Богдан Кукура повідомив, що це був уже шостий удар по цивільній інфраструктурі компанії за останні кілька тижнів. Працівники під час атаки перебували в укритті.

    Проблема стосується не лише Києва. 21 серпня міністр енергетики Денис Шмигаль заявив у Верховній Раді, що за останні шість місяців російські атаки пошкодили або зруйнували понад 300 автозаправних станцій в Україні. За його словами, АЗС фактично стали об’єктами критичної інфраструктури, оскільки забезпечують пальним населення та економіку.

    12 вересня прем’єр-міністр Сергій Корецький повідомив про тестування програмного рішення, яке дозволяє бачити напрямок руху дронів і завчасно реагувати на загрозу. За його словами, йдеться про автоматичне та оперативне сповіщення АЗК про наближення ворожих безпілотників. Систему вирішили тестувати на автозаправних комплексах, а надалі підключати до неї й інші підприємства.

    15 вересня Київська обласна військова адміністрація повідомила, що АЗС Київської області отримають доступ до спеціальної цифрової системи повітряної обізнаності, яку використовують Сили оборони. За словами начальника КОВА Тимура Ткаченка, відповідальні працівники АЗС зможуть у режимі реального часу отримувати інформацію про рух ворожих повітряних цілей та оперативніше ухвалювати рішення щодо роботи заправних комплексів під час загрози.

    Ткаченко окремо зазначив, що АЗС більше не повинні будуть орієнтуватися лише на загальний сигнал повітряної тривоги. Додаткова інформація про конкретну загрозу має дозволити завчасно реагувати та убезпечувати працівників і людей, які перебувають на території заправки.

    На цьому тлі інформація про доступ представників автозаправних компаній до каналів раннього оповіщення виглядає як подальший етап розгортання цієї системи. Якщо персонал отримує дані про рух повітряних цілей, станція може реагувати не лише на загальну сирену, а й на безпосередню загрозу для конкретного об’єкта.

    Водночас точний формат такого доступу публічно не розкривається. Невідомо, які саме мережі вже підключені, хто всередині компаній отримує інформацію та чи передаються працівникам безпосередньо дані про рух цілей, окремі попередження чи інша інформація про наближення загрози.

    Для самих АЗС це має принципове значення, на станції одночасно перебувають люди, автомобілі та значні обсяги пального, тому навіть кілька додаткових хвилин до можливого удару можуть дозволити припинити відпуск пального та звільнити територію.

    Наразі офіційно підтверджені тестування системи раннього попередження на АЗС та рішення про підключення АЗС Київської області до спеціальної цифрової системи повітряної обізнаності. Інформація про те, що представники автозаправних компаній уже отримали доступ до каналів раннього оповіщення про рух повітряних цілей, надійшла редакції від військового джерела.

  • Росія вдарила авіабомбою прямо по евакуаційному пункту Краматорська: всередині були цивільні та гуманітарії

    Росія вдарила авіабомбою прямо по евакуаційному пункту Краматорська: всередині були цивільні та гуманітарії

    Російські війська 20 вересня завдали нового авіаудару по Краматорську Донецької області. Близько 11:19 по місту скинули дві авіаційні бомби, попередньо — керовані. Одна з них прямо влучила в евакуаційний пункт, де на той момент перебували цивільні, яких вивозили з небезпечних районів, а також працівники гуманітарної місії.

    Про пряме влучання повідомив керівник гуманітарної місії «Проліска» Євген Каплін. За його словами, у момент удару на місці були як евакуйовані люди, так і ті, хто займався їхнім вивезенням. Наслідки атаки після перших повідомлень ще встановлювали.

    Начальник Краматорської міської військової адміністрації Олександр Гончаренко уточнив, що російська авіація атакувала місто двома авіабомбами близько 11:19. За попередніми даними, йшлося про КАБи. Станом на 13:00 було відомо про двох поранених людей. Крім самого евакуаційного пункту, пошкоджень зазнали дошкільний заклад, навчальний заклад і чотири багатоповерхові житлові будинки.

    Окремі місцеві джерела повідомляли, що пункт евакуації міг бути облаштований у приміщенні дитячого садка, однак офіційного підтвердження цієї деталі на момент перших повідомлень не було, тому її варто сприймати як непідтверджену.

    Удар стався в день, коли Краматорськ уже перебував під вогнем.

    Ще о 10:10 російські війська обстріляли місто артилерією. Під удар потрапив житловий мікрорайон Лазурний. Унаслідок обстрілу загинула жінка 1965 року народження, ще один чоловік, 1961 року народження, був поранений. Також були пошкоджені навчальний заклад і багатоповерхівки.

    Тобто протягом кількох годин Краматорськ пережив щонайменше дві різні атаки — спершу артилерійський обстріл житлового району, а потім авіаудар по об’єкту, який використовувався для евакуації людей.

    Саме це робить нинішню атаку особливо резонансною. Евакуаційні пункти створюють для того, щоб цивільні могли залишити небезпечні райони, отримати допомогу та вирушити у безпечніші області. Влучання в такий об’єкт означає, що під загрозою опинилися не лише мешканці міста, а й люди, які безпосередньо займаються їхнім порятунком.

    Краматорськ уже кілька місяців переживає різке посилення російських атак із застосуванням авіабомб, ударних дронів та артилерії. Донецька ОВА прямо повідомляє, що російські війська систематично бомбардують місто, а поліцейські евакуаційні екіпажі «Білий янгол» продовжують вивозити людей навіть під загрозою нових атак.

    Лише шість днів тому обласна влада повідомляла, що російські війська вже двічі атакували КАБами Центр позашкільної освіти в Краматорську. Будівля зазнала серйозних пошкоджень, після чого працівники та волонтери евакуювали тварин із зоологічного гуртка до Полтавської області.

    7 вересня російські війська скинули на Краматорськ чотири авіабомби ФАБ-250 з модулями планування та корекції. Дві з них влучили у багатоквартирні будинки. Тоді загинули двоє чоловіків, ще четверо людей отримали поранення.

    13 вересня місто пережило ще одну важку атаку: за даними Донецької ОВА, російські сили вдарили по цивільному автомобілю в центрі Краматорська. Загинули двоє людей, ще четверо були поранені.

    У серпні атаки були ще масштабнішими. 20 серпня російська авіація скинула на середмістя Краматорська дев’ять авіабомб. Тоді одна людина загинула, щонайменше 11 були поранені.

    18 серпня Росія застосувала чотири ФАБ-250 з УМПК. Троє людей отримали поранення, серед них — 11-річний хлопчик. Також були пошкоджені багатоквартирні будинки та автомобілі.

    На цьому тлі влада поступово розширює зону обов’язкової евакуації.

    Ще 5 серпня начальник Донецької ОВА Вадим Філашкін підписав наказ про примусову евакуацію дітей з окремих районів Краматорської громади. Йшлося про 525 дітей із 424 родин, із них 326 дітей безпосередньо з Краматорська.

    Обласна влада пояснювала рішення погіршенням безпекової ситуації та постійною загрозою російських атак. Евакуаційні групи регулярно вивозять родини з дітьми, літніх людей, людей з інвалідністю та тих, хто втратив житло після ударів.

    Лише за добу до 20 вересня з прифронтових територій Донеччини було евакуйовано 583 людини, серед них 51 дитину. За той самий період російські війська 32 рази обстрілювали населені пункти області.

    Саме тому робота таких пунктів, як той, який потрапив під авіаудар у Краматорську, має критичне значення. Вони є проміжною ланкою між небезпечною територією та більш безпечними регіонами України.

    Раніше Nenka.info писала про те, як гуманітарні команди продовжують евакуювати мешканців прифронтових міст попри постійний ризик. Зокрема, міжнародна команда Universal Aid Ukraine, що працює з Краматорська, за рік вивезла близько 1200 людей із небезпечних районів.

    Також Nenka.info повідомляла про різке посилення ударів по Краматорську після наближення фронту: місто дедалі частіше опиняється в зоні дії артилерії, FPV-дронів і керованих авіабомб.

    Окупанти просунулися до Краматорська і посилили удари артилерією та дронами

    1200 людей із-під обстрілів за рік: як німкеня Анна Елсбернд евакуює українців із прифронтових міст

    Сам Краматорськ залишається одним із головних адміністративних та логістичних центрів підконтрольної Україні частини Донеччини. За даними, які раніше наводила міська влада, від початку повномасштабної війни місто зазнало сотень атак, унаслідок яких загинули й були поранені сотні цивільних.

    Атака 20 вересня показує ще одну небезпечну тенденцію: удар може бути завданий не лише по житлових кварталах чи інфраструктурі, а й по місцях, через які людей намагаються вивезти з-під вогню.

    Станом на другу половину дня офіційно підтверджено двох поранених унаслідок авіаудару та одну загиблу й одного пораненого внаслідок ранкового артилерійського обстрілу. Остаточні дані про наслідки влучання в евакуаційний пункт можуть уточнюватися після завершення аварійно-рятувальних робіт.

  • Російські удари змусили змінити паливну логістику: для України збудують сховища в Угорщині

    Російські удари змусили змінити паливну логістику: для України збудують сховища в Угорщині

    Україна готує новий елемент захисту паливного ринку від російських атак. Група «Нафтогаз» домовилася з угорською MOL Group про створення потужностей для зберігання нафтопродуктів на території Угорщини поблизу українського кордону. Ідея полягає в тому, щоб частина запасів пального перебувала поза зоною російських ударів і за потреби могла швидко постачатися українським споживачам.

    Меморандум про співпрацю сторони підписали в межах Карпатського економічного форуму. Про домовленість повідомив виконувач обов’язків голови правління «Нафтогазу» Сергій Федоренко.

    За його словами, постійні російські удари по українській паливній інфраструктурі змушують країну не лише диверсифікувати маршрути імпорту, а й шукати безпечніші місця для створення резервів. Майбутні потужності планують розташувати саме поблизу кордону з Україною, що має скоротити логістичне плече в разі необхідності швидкого перекидання пального.

    При цьому конкретні параметри проєкту поки не оприлюднені. Невідомо, який саме обсяг нафтопродуктів зможуть зберігати нові об’єкти, скільки резервуарів планують побудувати, якою буде вартість інвестицій та коли сховища мають запрацювати. Підписаний документ наразі є меморандумом, тобто фіксує намір сторін розвивати проєкт, але не означає, що будівництво вже розпочалося.

    Саме тому говорити про готовий «стратегічний запас» ще зарано. Водночас сам напрямок співпраці демонструє, як Україна перебудовує паливну логістику під умови тривалої війни.

    За словами Федоренка, створення резервних потужностей поза зоною обстрілів має підвищити стабільність усього українського ринку та зменшити залежність від окремих складів, нафтобаз і маршрутів усередині країни.

    Це питання стало особливо актуальним через регулярні російські атаки на паливну та логістичну інфраструктуру. У 2026 році ударами неодноразово пошкоджувалися нафтобази, АЗС, склади, залізничні об’єкти та маршрути постачання. Водночас навіть за умов цінових стрибків фізичного дефіциту пального влітку вдалося уникнути.

    У липневому огляді українського енергетичного сектору Центр Разумкова зазначав, що попри різке подорожчання бензину й особливо дизеля, імпорт пального продовжувався, широких обмежень продажу або системного дефіциту не виникало. Аналітики наголошували, що ринок переживав насамперед ціновий шок, спричинений дорожчим імпортом, логістикою та зовнішньою кон’юнктурою.

    Проте стійкість такого ринку напряму залежить від того, наскільки швидко трейдери та державні компанії можуть змінювати маршрути у разі пошкодження інфраструктури. Саме тут сховища за межами України можуть стати додатковою страховкою.

    Якщо резерв пального зберігається безпосередньо в Україні, він залишається потенційною ціллю для ракет або дронів. Якщо ж частину ресурсу тримати за кордоном, а логістичний маршрут до українського споживача буде коротким, паливо можна буде заводити у країну вже після виникнення потреби.

    Особливо важливим є розташування таких потужностей поблизу кордону. Воно дозволяє уникнути ситуації, коли паливо формально є в ЄС, але його потрібно транспортувати через пів континенту.

    Чому партнером стала саме MOL

    MOL Group — одна з найбільших нафтогазових груп Центральної Європи. Її переробний бізнес базується на трьох великих НПЗ в Угорщині, Словаччині та Хорватії. Компанія виробляє широкий спектр нафтопродуктів, серед яких бензин, дизель, авіаційне пальне, LPG, мастила та бітум. Значна частина продукції реалізується через власну роздрібну та оптову мережу.

    Угорський та словацький напрямки MOL також безпосередньо інтегровані в регіональну трубопровідну систему. У 2026 році через південну гілку нафтопроводу «Дружба» Україна продовжувала транспортувати нафту до НПЗ MOL у Словаччині та Угорщині. За оцінкою Центру Разумкова, у червні обсяги такого транзиту становили приблизно 26–30 тисяч тонн на добу.

    Тому MOL для України — не новий гравець, а компанія, вже тісно включена у паливну інфраструктуру регіону.

    Разом із тим сама компанія у звіті за 2025 рік визнавала, що угорські та словацькі НПЗ все ще значною мірою залежать від російської трубопровідної нафти, хоча MOL поступово розширює альтернативні морські маршрути постачання та декларує курс на диверсифікацію.

    На цьому тлі створення окремої інфраструктури для українських потреб може стати ще одним напрямком регіональної співпраці, уже не пов’язаним безпосередньо з транзитом російської сировини.

    Угорщина важлива для української енергетики

    Співпраця між двома країнами в енергетиці ширша за нафтовий сектор. У липні 2026 року саме Угорщина була найбільшим джерелом імпортної електроенергії для України — на неї припадало близько 40% українського імпорту електроенергії, тоді як на Словаччину — близько 26%.

    Це робить угорський напрямок одним із ключових для української енергетичної логістики, незалежно від політичних суперечностей між урядами двох країн.

    Нові паливні резерви можуть доповнити цю систему ще одним елементом — запасами нафтопродуктів, які фізично перебуватимуть на території ЄС, але будуть орієнтовані на потреби українського ринку.

    Проєкт став частиною ширшої Карпатської ініціативи

    Меморандум «Нафтогазу» та MOL підписали під час Карпатського економічного форуму, який проходив у межах нового регіонального формату C8 — «Карпатської вісімки».

    До ініціативи увійшли Україна, Польща, Румунія, Словаччина, Угорщина, Чехія, Австрія та Сербія.

    Учасники форуму представили спільний інвестиційний портфель приблизно зі 95 проєктів загальною вартістю близько €40 млрд. Йдеться про енергетику, транспорт, логістику, інфраструктуру та інші транскордонні напрями.

    Саме в цю логіку вписується і проєкт паливних сховищ: не просто купувати нафтопродукти у сусідніх країн, а створювати спільну інфраструктуру, яка працюватиме на стійкість цілого регіону.

    Для України така модель особливо важлива через війну. Будь-яка велика нафтобаза всередині країни може бути пошкоджена за одну ніч, тому класична модель централізованого зберігання поступово доповнюється розосередженими резервами, альтернативними маршрутами і закордонними потужностями.

    Схожу логіку Україна застосовує і в газовому секторі. Нещодавно було оголошено, що країна матиме гарантований доступ до потужностей нового LNG-термінала в литовській Клайпеді, що також має розширити число можливих джерел постачання енергоресурсів.

    Що це дасть українським водіям

    Прямого й миттєвого впливу на ціну бензину чи дизеля меморандум із MOL не має. Нові сховища самі по собі не зроблять пальне дешевшим.

    Їхнє завдання інше — зменшити ризик фізичного дефіциту, якщо російські атаки пошкодять українські склади, залізницю, нафтобази або інші маршрути.

    Раніше Nenka.info писала, що у вересні дизель на окремих українських АЗС уже перетнув психологічну позначку у 100 грн за літр. При цьому головною проблемою ринку залишалася не відсутність пального як такого, а різке зростання світових котирувань і вартості імпорту.

    Створення додаткового резерву в Угорщині не прибере зовнішні цінові фактори, зате може допомогти уникнути ситуації, коли до високої ціни додається ще й реальна нестача ресурсу.

    Саме в цьому й полягає стратегічний сенс нового проєкту.

    Україна намагається зробити паливний ринок таким, щоб удар по одній нафтобазі або транспортному вузлу більше не міг створити критичну проблему для значної частини країни.

    І якщо домовленість із MOL перейде від меморандуму до реального будівництва, частина українського паливного резерву фактично отримає захищений тил — уже за кордоном Європейського Союзу.

  • Реактивний дрон ударив по передмістю Одеси: загорілися приватні будинки

    Реактивний дрон ударив по передмістю Одеси: загорілися приватні будинки

    Російські війська вдень 20 вересня знову атакували Одеську область, цього разу завдавши удару реактивним безпілотником по житловому сектору в передмісті Одеси. Внаслідок влучання загорілися кілька приватних будинків, а площа пожежі сягнула близько 500 квадратних метрів. За попередньою інформацією, повідомлень про загиблих або постраждалих не надходило.

    Про наслідки атаки повідомив начальник Одеської обласної військової адміністрації Олег Кіпер. За його словами, російський реактивний БПЛА влучив безпосередньо в район приватної житлової забудови.

    На місце одразу прибули рятувальники та інші екстрені служби. За даними оперативного командування «Південь», після удару виникла пожежа загальною площею близько 500 квадратних метрів. На момент першого офіційного повідомлення роботи з ліквідації наслідків ще тривали.

    Точний населений пункт у передмісті Одеси влада в оперативних повідомленнях не називала. Також поки не оприлюднено остаточної кількості пошкоджених будинків та інформації про ступінь їх руйнування.

    Важливо й те, що офіційні джерела назвали апарат саме реактивним БПЛА, однак його конкретний тип у повідомленні Одеської ОВА не уточнювався. Тому приписувати цей удар певній моделі дрона без додаткового підтвердження некоректно.

    Реактивні дрони дедалі частіше з’являються над Одещиною

    Нинішній удар став далеко не першим випадком застосування Росією реактивних безпілотників по Одеській області у вересні.

    Лише 17 вересня Олег Кіпер повідомляв про іншу атаку реактивними БПЛА по регіону. Тоді були пошкоджені дахи та вікна приватних житлових будинків, а також автоцистерна. За попередніми даними влади, постраждали четверо людей.

    Того ж дня Одещина пережила ще й масовану нічну комбіновану атаку. Внаслідок ударів постраждали семеро людей, серед них двоє дітей віком 4 та 13 років. Один із російських безпілотників влучив у багатоповерховий житловий будинок в Одесі.

    Ще 12 вересня реактивний БПЛА атакував відділення однієї з логістичних компаній в Одеській області. Тоді було пошкоджено фасад будівлі, скління та вантажний автомобіль, а двоє людей дістали поранення.

    Тобто застосування реактивних безпілотників проти Одещини вже має системний характер, а цілями й зонами ураження стають не тільки промислові або логістичні об’єкти, а й житлова забудова.

    Перед атакою 20 вересня область уже пережила кілька важких днів

    Нинішній удар відбувся після серії російських атак 18–19 вересня.

    У ніч на 18 вересня російські війська масовано атакували цивільну інфраструктуру Одеської області. За даними ОВА, пошкоджень зазнали житловий сектор, підприємство, резервуари та складські приміщення. Один приватний будинок був повністю зруйнований, ще щонайменше п’ять — пошкоджені. Також постраждали ліцей, теплиці та автомобілі. Попередньо повідомлялося про трьох постраждалих.

    Уже 19 вересня атаки продовжилися. Російські війська знову били по цивільній інфраструктурі регіону. В Одесі було пошкоджено адміністративну будівлю, житлові будинки, автомобілі та навчальний заклад.

    Одним із найвідчутніших наслідків тієї атаки стали масштабні проблеми з електропостачанням. Станом на ранок 19 вересня без світла залишалися 178,7 тисячі споживачів в Одесі та частині Одеського району. До цього енергетикам уже вдалося відновити електропостачання більш ніж 60 тисячам родин.

    Раніше Nenka.info також писала про масштабний удар по енергетиці Одещини та масові знеструмлення в регіоні.

    Масований удар по енергетиці: Одещина знову під ударом, майже 500 тисяч мешканців регіону залишилися без світла

    Того ж 19 вересня російський реактивний дрон влучив у територію одного з підприємств області. Внаслідок атаки були пошкоджені три автоцистерни, після чого виникла пожежа. Рятувальники її ліквідували, постраждалих тоді не було.

    Росія одночасно б’є по житлу, логістиці та енергетиці

    Останні атаки демонструють, що під ударами в Одеській області опиняються дуже різні категорії об’єктів.

    Лише за кілька днів офіційно повідомлялося про пошкоджені приватні й багатоповерхові житлові будинки, адміністративні будівлі, освітні заклади, підприємства, резервуари, складські приміщення, автоцистерни та енергетичну інфраструктуру.

    13 вересня область пережила ще одну комбіновану ракетно-дронову атаку. Тоді пошкодження отримали багатоповерхівка, приватні будинки, склади, гаражі та автомобілі. На кількох локаціях виникли пожежі.

    Про інтенсивні комбіновані удари по півдню Nenka.info писала і 12 вересня, коли Одещина зазнала масованої атаки ракетами та дронами.

    Чергова ніч жаху на півдні: Одещина зазнала масованого комбінованого удару ракетами та дронами

    Ще раніше, 1 вересня, область також пережила комбінований удар із застосуванням реактивних безпілотників, баражуючих боєприпасів та ракет. Тоді пошкодження фіксували на об’єктах житлової, енергетичної та портової інфраструктури.

    Таким чином, удар 20 вересня не є ізольованим епізодом. Він став продовженням серії атак на Одеський регіон, яка особливо посилилася в середині вересня.

    Що відомо станом на зараз

    За першими офіційними даними, влучання реактивного дрона сталося у житловому секторі передмістя Одеси. Загорілися кілька приватних осель, а вогонь поширився приблизно на 500 квадратних метрів.

    Інформації про постраждалих на момент повідомлення Одеської ОВА не було.

    Влада не назвала ні конкретний тип реактивного безпілотника, ні точну адресу влучання. Це може бути пов’язано як із безпековими обмеженнями, так і з тим, що на місці атаки ще працювали екстрені служби.

    Остаточні наслідки удару можуть уточнюватися після завершення рятувальних робіт та обстеження пошкоджених будинків.

    На тлі майже щоденних атак влада Одеської області продовжує закликати мешканців не ігнорувати сигнали повітряної тривоги та переходити в укриття. Ситуація останніх днів показує, що небезпека стосується не лише великих промислових чи інфраструктурних об’єктів — під ударом дедалі частіше опиняється звичайна житлова забудова.

  • Російські ракети підбираються до кордону НАТО: Польща створює масштабну систему повітряної тривоги

    Російські ракети підбираються до кордону НАТО: Польща створює масштабну систему повітряної тривоги

    Польща різко прискорює розбудову системи цивільного захисту у прикордонних з Україною регіонах на тлі дедалі частіших російських ударів по західних областях України. До кінця 2026 року лише у Люблінському воєводстві кількість автоматизованих сирен повітряної тривоги має перевищити тисячу, тоді як ще на початку 2024 року дистанційно керованих сирен у регіоні було близько 30.

    Про масштабне розширення мережі повідомив міністр внутрішніх справ та адміністрації Польщі Марцін Кєрвінський під час заходів у Любліні. За даними польського МВС, зараз у воєводстві працюють уже майже 350 сирен, які можуть бути активовані дистанційно. До кінця року їхню кількість планують збільшити більш ніж утричі.

    Важливе уточнення: у повідомленнях частини українських медіа йдеться про понад тисячу сирен «на східному кордоні Польщі». Однак офіційна заява Кєрвінського стосується конкретно Люблінського воєводства, значна частина якого безпосередньо межує з Волинською та Львівською областями України.

    Польська влада прямо пов’язує прискорення цих робіт із російською повітряною кампанією проти України. За словами глави МВС, Росія змінила характер атак і дедалі частіше застосовує ракети та реактивні безпілотники неподалік польсько-українського кордону. У Варшаві вважають, що це збільшує ризик появи небезпечних повітряних об’єктів уже поблизу польської території.

    Польське МВС також офіційно заявляє, що зі зростанням масштабів російських атак на захід України підвищується ризик порушення повітряного простору Польщі. Саме тому в Люблінському та Підкарпатському воєводствах проводять спеціальні тренування для населення — людей навчають розпізнавати сигнали тривоги, правильно реагувати на попередження та шукати найближчі безпечні місця.

    19 вересня такі навчання охопили понад 500 пожежних частин і підрозділів добровільної пожежної охорони у Люблінському та Підкарпатському воєводствах. Польська влада заявляє, що загалом у межах Академії захисту населення та цивільної оборони вже відбулося близько трьох тисяч подібних заходів.

    Розбудовують не тільки мережу сирен. У Люблінському воєводстві вже визначили близько 3,5 тисячі місць, які можуть використовуватися населенням для укриття в кризовій ситуації. Державна пожежна служба разом із воєводською адміністрацією планує спеціально їх позначати, щоб люди могли швидко зрозуміти, куди прямувати після сигналу небезпеки.

    На заходи цивільного захисту та оборони населення Люблінщина у 2026 році отримала близько 300 млн злотих. Кошти спрямовуються, зокрема, на системи оповіщення, захисну інфраструктуру та підготовку місць укриття.

    Одночасно Польща розвиває цифрові канали попередження. Польське радіо повідомляє, що влада працює над розширеною системою сповіщень і спеціальними рішеннями, які мають доповнювати традиційні сирени. У країні вже використовується система Alert RCB, через яку мешканцям конкретних регіонів надсилають SMS із попередженнями про небезпеку.

    На початку вересня ця система вже використовувалася саме через російські удари по Україні. 5 вересня жителі Люблінського та Підкарпатського воєводств отримали повідомлення про російську повітряну атаку на території України та роботу польської авіації. Після завершення загрози їм надіслали нове повідомлення, що небезпеки для території Польщі немає. Подібний Alert RCB застосовували і 10 вересня.

    Таким чином, нова система складається вже не тільки із сирен. Польща намагається об’єднати автоматичне оповіщення, мобільні повідомлення, навчання населення, мережу укриттів і роботу кризових служб у єдину модель реагування.

    Причиною такого прискорення стали й події безпосередньо біля польського кордону.

    13 вересня Росія атакувала район міжнародного пункту пропуску «Ягодин — Дорогуськ» на Волині. Як раніше писала Nenka.info, один із російських безпілотників уразив автозаправну станцію приблизно за два кілометри від кордону Польщі. Крім того, на залізничній станції Ягодин було пошкоджено локомотив пасажирського потяга «Київ — Варшава». Пасажирів завчасно евакуювали в укриття.

    Удар за два кілометри від кордону НАТО: російські дрони атакували Ягодин та пошкодили потяг «Київ – Варшава»

    За кілька днів ситуація повторилася: російський безпілотник вибухнув приблизно за чотири кілометри від території Польщі. Про цей інцидент також повідомляла Nenka.info.

    Російський дрон вибухнув за 4 км від Польщі: Туск заявив про нову небезпечну атаку

    Польща паралельно посилює і безпосередньо охорону державного кордону з Україною. Урядовий план передбачає будівництво електронної системи захисту сухопутної ділянки кордону. Офіційні матеріали польського уряду підтверджують, що у 2026 році триває процедура закупівель для відповідної інфраструктури.

    За даними Польського радіо, понад 100 кілометрів польсько-українського кордону планують додатково обладнати електронними засобами спостереження. Йдеться, зокрема, про камери та датчики руху.

    Таким чином, Варшава фактично формує одразу два рівні захисту. Перший стосується самого кордону — його спостереження, контролю та виявлення потенційних загроз. Другий спрямований уже на цивільне населення: сирени, SMS-попередження, укриття та навчання людей на випадок повітряної небезпеки.

    Це не означає, що Польща очікує неминучого прямого нападу. Офіційні повідомлення польської влади формулюють ситуацію як необхідність підготувати систему цивільного захисту до ризиків, які виникають через війну безпосередньо за кордоном країни. Однак сама швидкість розширення мережі показова: від приблизно 30 дистанційно керованих сирен на початку 2024 року до понад тисячі запланованих наприкінці 2026-го лише в одному прикордонному воєводстві.

    Польща дедалі частіше переводить цивільну оборону з теоретичних планів у практичну площину. Після ударів по району Ягодина російські ракети й безпілотники для польських служб уже не є загрозою, що існує далеко на сході України. Вони можуть з’являтися буквально за кілька кілометрів від польської території — і саме до такого сценарію Варшава тепер готує прикордонні регіони.

  • Київ на 80% готовий до зими: у КМДА розповіли, що робитимуть у разі ударів по теплу й воді

    Київ на 80% готовий до зими: у КМДА розповіли, що робитимуть у разі ударів по теплу й воді

    Київ виконав близько 80% запланованих заходів із підготовки до опалювального сезону 2026–2027 років. Йдеться не лише про традиційні ремонти тепломереж і обладнання, а й про створення резервної генерації, накопичення запасів пального, відпрацювання аварійних сценаріїв та підготовку систем водопостачання до можливих тривалих відключень електроенергії.

    Про це 17 вересня повідомив виконувач обов’язків першого заступника голови КМДА Петро Пантелеєв під час круглого столу, присвяченого енергетичній стійкості громад узимку 2026–2027 років.

    У столичній владі наголошують: нинішня підготовка суттєво відрізняється від довоєнної. Місту доводиться одночасно готувати систему до морозів і до можливих нових російських атак на тепло-, електро- та водопостачання.

    Генератори вже не вирішують усіх проблем

    Одна з найважливіших деталей у заяві КМДА стосується системи водопостачання.

    За словами Пантелеєва, ключові об’єкти «Київводоканалу» в попередні роки вже забезпечили резервними генераторами. Однак для великих об’єктів, які потребують 9–10 МВт або навіть 20 МВт потужності, звичайних генераторів недостатньо.

    Фактично, щоб забезпечити автономну роботу такого об’єкта, місту необхідно будувати окрему локальну електростанцію.

    Саме тому План енергетичної стійкості передбачає будівництво потужних дизель-генераторних установок для резервування систем водопостачання.

    Станом на 17 вересня три такі установки вже збудовані, а решту запланованих об’єктів у КМДА обіцяють завершити до кінця 2026 року.

    Це особливо важливо в умовах тривалих відключень електроенергії: без живлення насосних станцій місто може зіткнутися не лише з відсутністю світла, а й із перебоями водопостачання.

    Київ робить ставку на розподілену генерацію

    Окремий напрям підготовки — розвиток невеликих енергетичних об’єктів, які можуть виробляти електроенергію і тепло ближче до споживачів.

    Ще у травні КМДА повідомляла, що в межах Плану енергостійкості у столиці вже побудували об’єкти розподіленої когенерації загальною потужністю близько 40 МВт.

    Ідея полягає у тому, щоб Київ не залежав виключно від кількох великих енергетичних вузлів. Якщо один великий об’єкт буде пошкоджений, локальні установки зможуть частково підтримувати роботу критичної інфраструктури.

    Повністю замінити централізовану систему вони не можуть, але здатні забезпечувати додатковий резерв у кризових ситуаціях.

    Раніше Nenka.info писала, що повний перехід Києва від великих ТЕЦ до децентралізованої системи може тривати десятиліттями. Тому нинішня модель передбачає не миттєву відмову від існуючих теплоелектроцентралей, а поступове створення дублюючих джерел енергії.

    На енергостійкість залучили ще 2 млрд гривень

    17 вересня КМДА повідомила ще про одне рішення, безпосередньо пов’язане з підготовкою столиці до зими.

    Київ отримав 2 млрд грн кредитних коштів від UGB — Укргазбанку. Гроші мають спрямувати на проєкти енергетичної стійкості та підготовку до опалювального сезону.

    Це додаткове фінансування до коштів, які столиця вже закладала в бюджет.

    Ще навесні міська влада повідомляла про необхідність спрямувати понад 9 млрд грн на підготовку до наступної зими та виконання Плану енергостійкості.

    Окремо Київрада розглядала збільшення статутного капіталу «Київтеплоенерго» на 2,7 млрд грн. Про це раніше писала Nenka.info у матеріалі «Київрада планує збільшити капітал “Київтеплоенерго” на 2,7 млрд грн».

    Готуються не тільки до морозів, а й до масованих атак

    Ще одна велика частина підготовки стосується аварійних сценаріїв.

    За словами Пантелеєва, Київ переглянув та розширив плани оперативного реагування з урахуванням інтенсивності російських обстрілів.

    Міські служби вже провели низку тренувань, під час яких відпрацьовували взаємодію між комунальними підприємствами та іншими службами в умовах надзвичайних ситуацій.

    Ідеться, зокрема, про сценарії пошкодження енергетичних об’єктів, тривалих відключень електроенергії, проблем із водою та теплопостачанням.

    Це не теоретична загроза. Лише 17 вересня Київ знову пережив масштабну російську атаку. За даними КМДА, внаслідок удару в столиці були постраждалі, зокрема діти, однак водопостачання після атаки продовжувало працювати в повному обсязі.

    Окремий план підготували для маломобільних людей

    Місто також розробляє алгоритми допомоги людям, які особливо залежать від стабільної роботи інфраструктури.

    Йдеться про маломобільних мешканців, людей із тяжкими захворюваннями та тих, кому необхідне безперервне медичне обладнання або постійний догляд.

    У КМДА заявляють, що для таких громадян створили окремі алгоритми підтримки на випадок тривалих кризових ситуацій.

    Місто також формує запаси продовольства, які можна буде використати, якщо виникне необхідність організованого харчування населення.

    Крім того, влада планує посилювати канали комунікації з мешканцями — під час блекаутів особливо важливо швидко повідомляти, де можна отримати воду, тепло, медичну допомогу або зарядити пристрої.

    Що означають заявлені 80%

    Важливо розуміти: показник 80% не означає, що вся енергетична та теплова інфраструктура Києва вже готова на 80% за єдиним технічним критерієм.

    КМДА говорить саме про виконання комплексу запланованих заходів: ремонтів, технічного обслуговування, будівництва нової генерації, формування резервів та аварійного планування.

    Це уточнення важливе ще й тому, що раніше в інформаційному просторі вже звучали інші показники готовності Києва до зими.

    Наприклад, Nenka.info наприкінці серпня писала про заявлену майже 90-відсоткову готовність Києва до зими.

    Ці цифри не обов’язково суперечать одна одній: у різних повідомленнях можуть оцінюватися різні набори робіт — технічна готовність окремих об’єктів, житлового фонду або виконання всього Плану енергостійкості.

    Саме тому правильніше орієнтуватися не лише на відсоток, а й на конкретні роботи, які вже виконані.

    Ще навесні ситуація виглядала значно складніше

    Підготовка столиці до зими протягом року неодноразово ставала предметом публічних дискусій.

    У березні Nenka.info писала про ризики для проходження наступної зими навіть за наявності значного бюджету і міжнародної підтримки. Серед проблем називали відсутність чітких строків реалізації частини великих проєктів.

    У квітні з’являлася інформація про відставання Києва від графіку підготовки.

    У червні уряд також висловлював занепокоєння темпами робіт, про що Nenka.info повідомляла у матеріалі «Київ ризикує не встигнути до зими — Кабмін готує рішення РНБО».

    На цьому тлі нинішні 80% свідчать про суттєве просування робіт протягом літа та початку осені.

    Коли у Києві ввімкнуть опалення

    Точної дати початку опалювального сезону 2026–2027 років КМДА у повідомленні від 17 вересня не назвала.

    Традиційно рішення щодо подачі тепла ухвалюють з урахуванням температури повітря та прогнозу погоди.

    При цьому соціальні заклади — лікарні, школи, дитячі садки — можуть підключати окремо за заявками керівників ще до масового старту опалення в житлових будинках.

    Тому заяви про конкретну дату запуску тепла без окремого рішення міської влади наразі були б передчасними.

    Головний ризик — не холод, а можливі нові удари

    У серпні мер Києва Віталій Кличко прямо заявляв, що столиця готується до «дуже складного опалювального сезону», а одним із головних завдань називав створення дублюючої системи енергозабезпечення.

    Саме цим пояснюється будівництво когенераційних установок, додаткових джерел живлення для водоканалу та резервів пального.

    Тож 80-відсоткова готовність ще не означає, що Київ повністю захищений від можливих перебоїв узимку.

    Навіть добре підготовлена інфраструктура залишається вразливою до масштабних ракетних і дронових атак.

    Однак місто намагається перейти від моделі, де від пошкодження одного великого об’єкта залежить значна частина столиці, до системи з більшою кількістю резервних і локальних джерел енергії.

    До початку холодів залишилося завершити приблизно п’яту частину запланованих заходів. Частину великих енергетичних проєктів КМДА планує завершувати вже до кінця року — тобто деякі роботи триватимуть і після фактичного старту опалювального сезону.

  • Росія може посилити атаки на Європу: у Польщі заговорили про тривожні дані ЦРУ

    Росія може посилити атаки на Європу: у Польщі заговорили про тривожні дані ЦРУ

    Росія може посилити провокації та гібридні атаки проти європейських держав, зокрема поблизу кордонів України з країнами ЄС і НАТО. Про це заявив директор TVP World Services Міхал Бронятовський, коментуючи останні російські удари та контакти директора ЦРУ Джона Реткліффа з Москвою. Водночас важливо уточнити: твердження про те, що американська розвідка безпосередньо прогнозує масштабне посилення атак на всю Європу, є оцінкою самого Бронятовського. Офіційної заяви ЦРУ з таким формулюванням не оприлюднювали.

    Бронятовський вважає, що Москва може трактувати дипломатичні контакти Вашингтона як прояв слабкості. Він звернув увагу на нещодавній візит Реткліффа до Росії та подальше посилення російських ударів по Україні, зокрема із застосуванням реактивних безпілотників, які складніше перехоплювати. За його словами, якщо керівник ЦРУ прибував до Москви з мирною ініціативою, російська сторона не відповіла зменшенням інтенсивності бойових дій.

    Сам факт контактів Реткліффа з російською стороною підтверджений. Reuters повідомляло, що директор ЦРУ зустрічався з представниками російських спецслужб у межах американських спроб сприяти припиненню війни. При цьому серед представників розвідувальних служб США, України та Європи зберігається скептицизм щодо готовності Кремля до реального завершення бойових дій.

    Однак більш конкретні дані щодо можливих майбутніх російських дій озвучував прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск. 10 вересня він заявив, що отримав детальний звіт ЦРУ про загрози на східному фланзі Європи. За словами польського прем’єра, розвіддані підтверджують ризик російських провокацій проти прикордонних переходів між Україною та державами Європейського Союзу.

    Особливе занепокоєння Варшави викликають транспортні коридори між Україною та Польщею. Саме через них проходить значна частина товарів, гуманітарної допомоги та військових вантажів. За інформацією Reuters, Туск заявляв, що Польщі вже вдалося запобігти загрозі одному з пунктів пропуску, а Росія, ймовірно, намагатиметься повторювати подібні дії.

    Ці побоювання посилилися після серії російських ударів поблизу кордонів НАТО. 13 вересня російська атака припала на вантажівку неподалік пункту пропуску Дорогуськ — Ягодин. Через інцидент роботу переходу тимчасово призупиняли. Москва заявила, що нібито атакувала інфраструктуру, яка використовувалася для перевезення військових вантажів з Європи, однак удар стався у безпосередній близькості до польського кордону.

    Після цього Польща почала додатково укріплювати ключові переходи з Україною. Міністр оборони Владислав Косіняк-Камиш повідомив, що військові встановлюють захисні конструкції, спостережні та охоронні пости біля Дорогуська, Медики та Корчової. Роботи проводить 18-й інженерний полк. Йдеться, зокрема, про контейнери, заповнені піском або гравієм, які мають виконувати функцію протиосколкових і вибухозахисних бар’єрів.

    Ризики стосуються не лише Польщі. Associated Press повідомляло, що Туск говорив про можливі російські провокації на кордонах України й з іншими європейськими державами. Перед цим російський удар по прикордонному пункту Старокозаче на українсько-молдовському кордоні призвів до загибелі двох людей. У Молдові також неодноразово знаходили уламки безпілотників, а Румунія фіксувала інциденти з дронами поблизу Дунаю.

    Європейські уряди дедалі частіше говорять і про ширшу гібридну загрозу. На початку вересня Міністерство закордонних справ Польщі публічно засудило Росію після підтвердження її відповідальності за спробу атаки на аеропорт у німецькому Лейпцигу. Варшава заявила, що виступає проти російських диверсій та гібридних операцій на території країн НАТО і ЄС та закликала до посилення східного флангу Альянсу.

    Ще один показовий епізод стався в Арктиці. За даними Reuters, навесні 2026 року Велика Британія, Норвегія та США зірвали операцію російського підрозділу підводної розвідки ГУГІ поблизу Шпіцбергена. Західні розвідслужби вважали, що Росія могла відпрацьовувати сценарій пошкодження підводних оптоволоконних кабелів, які забезпечують критично важливий зв’язок. Фактичного пошкодження тоді не сталося, однак НАТО посилило спостереження за підводною інфраструктурою.

    На цьому тлі Єврокомісія вже пропонує створити окремий механізм реагування на гібридні загрози. Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила про необхідність системи, яка дозволила б країнам ЄС швидше координувати відповідь на диверсії, кібератаки та проникнення безпілотників. Ідея частково нагадує механізм консультацій НАТО за статтею 4, коли одна з держав вважає свою безпеку під загрозою.

    Польща тим часом уже кілька разів переводила авіацію у підвищену готовність через російські удари по західних областях України. 5 вересня урядовий Центр безпеки Польщі навіть надсилав мешканцям Люблінського та Підкарпатського воєводств спеціальне попередження про повітряну загрозу на території України та роботу польської авіації. Після завершення атаки польська сторона заявила, що прямої загрози території країни не було.

    16 вересня тема знову стала актуальною після чергової російської атаки на захід України. Бронятовський звернув увагу на заплановані контакти польського керівництва у Вашингтоні й припустив, що їхня інтенсивність може бути пов’язана з новими оцінками американських спецслужб. Однак саме цей зв’язок він озвучив як власне припущення, а не як підтверджену інформацію ЦРУ.

    Водночас загальний контекст його заяви підтверджується незалежними даними. Польський прем’єр уже публічно повідомив про отриманий від ЦРУ аналіз можливих російських загроз, а Варшава після серії атак почала фізично укріплювати кордон. Окремо західні спецслужби та НАТО фіксують підозрілі операції проти підводної інфраструктури, диверсійні спроби та збільшення кількості інцидентів із безпілотниками.

    При цьому немає підтверджень, що американська розвідка очікує безпосереднього повномасштабного військового нападу Росії на країни НАТО. Публічно йдеться насамперед про провокації, гібридні операції, диверсії, удари поблизу кордонів та ризики для критичної інфраструктури.

    Саме тому заголовок про те, що «розвідка США передбачає атаки на Європу», потребує уточнення. Коректніше говорити, що Польща отримала від ЦРУ інформацію про ймовірні російські загрози на європейських кордонах України, тоді як Бронятовський вважає, що Москва може розширювати агресивні дії проти європейських держав.

    Для Європи це означає необхідність готуватися не лише до класичного військового сценарію. Потенційними цілями можуть бути кордони, транспортні маршрути, порти, аеропорти, енергетичні об’єкти, телекомунікаційні кабелі та інші елементи критичної інфраструктури. Саме на таких об’єктах останніми роками концентрується значна частина російських гібридних операцій.

    І хоча прямий конфлікт Росії з НАТО залишається окремим і значно масштабнішим сценарієм, серія подій вересня свідчить, що зона ризику навколо України поступово розширюється. Польща вже переходить від попереджень до практичних заходів: укріплює переходи, піднімає авіацію та посилює моніторинг кордону.

  • Україна замовляє 1000 ракет Patriot, але чекати доведеться роками: Київ просить 300 уже зараз

    Україна замовляє 1000 ракет Patriot, але чекати доведеться роками: Київ просить 300 уже зараз

    Україна укладає контракти приблизно на 1000 ракет для зенітно-ракетних комплексів Patriot, однак більшість цих перехоплювачів не потраплять до українських підрозділів протиповітряної оборони найближчим часом. Саме тому Київ звернувся до партнерів із набагато терміновішим проханням: передати ракети з уже наявних військових запасів зараз, а згодом компенсувати їх новішими боєприпасами, закупленими Україною за довгостроковими контрактами.

    Про це міністр оборони України Євгеній Хмара заявив 8 вересня під час 36-го засідання Контактної групи з питань оборони України у форматі «Рамштайн». За його словами, контракти на приблизно тисячу ракет фінансуються за допомогою партнерів, зокрема коштом кредитної програми Європейського Союзу. Проблема полягає не у відсутності замовлень, а у виробничих термінах: значна частина законтрактованих ракет почне надходити лише протягом наступних років.

    Тому паралельно з довгостроковим замовленням Україна сформулювала конкретну короткострокову потребу — 300 ракет-перехоплювачів Patriot із чинних запасів партнерів. Фактично Київ пропонує союзникам схему обміну: вони передають Україні частину своїх ракет зараз, коли вони критично необхідні для відбиття російських ударів, а в майбутньому отримують натомість новіші ракети з українських контрактів.

    Саме ця деталь є ключовим «нюансом» у повідомленні про тисячу Patriot. Йдеться не про тисячу готових ракет, які вже перебувають на складах і можуть бути оперативно доставлені Україні. Це довгостроковий контрактний портфель, виконання якого залежить від виробничих можливостей оборонної промисловості США та союзників. Українському ж ППО перехоплювачі потрібні зараз — напередодні осінньо-зимового періоду та на тлі нової хвилі масованих російських ударів.

    І потреба не обмежується Patriot. Хмара повідомив партнерам, що Україні також необхідно близько 500 ракет класу «повітря-повітря», здатних використовуватися проти крилатих ракет, додаткові переносні зенітно-ракетні комплекси, а також $2 млрд на безпілотники. Окремий виклик — реактивні версії російських Shahed, проти яких українська оборонна промисловість разом із військовими шукає дешевші способи перехоплення. Частина таких українських рішень уже проходить випробування безпосередньо в бойових умовах.

    Потреба в додаткових перехоплювачах особливо гостро проявилася саме 8 вересня. У ніч проти вівторка Росія атакувала Україну балістичними, крилатими та протикорабельними ракетами, а також 166 ударними та іншими безпілотниками. За даними Повітряних сил, основні удари були спрямовані на Київщину та Одещину. Українська ППО повідомляла про знищення або подавлення 175 повітряних цілей, однак були зафіксовані влучання на десятках локацій.

    Reuters повідомляв, що після короткої паузи Росія відновила удари по Києву, застосувавши, зокрема, балістичні ракети. Саме проти такого типу загроз Patriot залишається однією з найважливіших систем, доступних Україні. Тому проблема запасів ракет до цих комплексів напряму пов’язана не лише з обороною військових об’єктів, а й із захистом великих міст та енергетичної інфраструктури.

    Першою на новий заклик Києва вже відреагувала Німеччина. Міністр оборони Борис Пісторіус оголосив, що Берлін передасть Україні терміново необхідні перехоплювачі PAC-2 із запасів Бундесверу. Він також закликав інші держави-учасниці Контактної групи перевірити власні арсенали та приєднатися до таких поставок.

    Німецька допомога не обмежуватиметься Patriot. Берлін планує передати більше ракет AIM-9 класу «повітря-повітря», а Україна за рахунок коштів європейської кредитної програми має замовити у Німеччини кілька тисяч керованих ракет IRIS-T. Пісторіус наголосив, що ці комплекси вже довели високу ефективність в Україні, а постачання систем та боєприпасів із промислового виробництва триватимуть.

    Додаткові кошти на американські системи ППО оголосила й Велика Британія. Лондон виділяє 100 млн фунтів стерлінгів через програму НАТО PURL. Пакет включатиме ракети для Patriot та інше обладнання протиповітряної оборони, яке планують доставити до початку зими. Британський уряд прямо пов’язує рішення з необхідністю посилити захист критичної інфраструктури, населення та українських військ перед очікуваними новими російськими атаками.

    Водночас значна частина масштабної закупівлі спиратиметься на гроші Європейського Союзу. За даними «Європейської правди», країни ЄС погодили закупівлю для України американських ракет-перехоплювачів Patriot орієнтовною вартістю 3,2 млрд євро у межах кредитного механізму загальним обсягом 90 млрд євро. Фінальне оформлення рішення очікується найближчими днями.

    Це не перший випадок, коли Україна просить партнерів не чекати завершення нового виробничого циклу, а ділитися ракетами зі своїх військових складів. Ще за підсумками одного з попередніх засідань «Рамштайну» Міноборони України повідомляло про домовленості з кількома європейськими партнерами щодо термінових поставок Patriot із наявних запасів. Тоді ж союзники підтвердили значні обсяги фінансування ППО та програми PURL.

    Тепер ця модель фактично стає дворівневою. Перший рівень — негайна допомога зі складів союзників, необхідна для проходження найближчих місяців. Другий — великі багаторічні контракти, які мають поступово створити для України значно більший і прогнозованіший запас ракет.

    Масштаб замовлення приблизно у тисячу перехоплювачів демонструє, що Київ і партнери переходять від ситуативного пошуку кількох десятків ракет до планування ППО на роки вперед. Але саме виробничий лаг залишається головною проблемою: контракт можна профінансувати сьогодні, тоді як фізично ракета з’явиться лише після проходження виробничого циклу.

    Тому для України критичними стають найближчі місяці. На тлі очікуваного посилення російських атак взимку Київ просить партнерів не чекати, доки нові перехоплювачі зійдуть із виробничих ліній. 300 Patriot зі складів союзників потрібні зараз, а приблизно тисяча законтрактованих ракет має вже потім поповнити запаси й, за запропонованою Україною схемою, частково компенсувати партнерам те, що вони передадуть негайно.

  • Осінь може принести нове подорожчання: атаки РФ змінили інфляційні розрахунки НБУ

    Осінь може принести нове подорожчання: атаки РФ змінили інфляційні розрахунки НБУ

    Серія російських ударів по складах, розподільчих центрах та іншій логістичній інфраструктурі України може відчутно позначитися на цінах уже цієї осені. Національний банк оцінює, що необхідність перебудовувати ланцюги постачання та збільшення витрат бізнесу здатні додати близько 0,4–0,6 відсоткового пункту до річної інфляції на кінець 2026 року. При цьому цей фактор не був закладений у базовий макроекономічний прогноз, який регулятор оновив наприкінці липня.

    Про нові ризики заявив заступник голови НБУ Володимир Лепушинський. За його словами, основна частина ефекту від пошкодження логістичної інфраструктури має проявитися восени. Водночас Нацбанк не прогнозує одномоментного різкого стрибка цін: додаткові витрати поступово проходитимуть через ланцюжок від виробника та постачальника до магазину і кінцевого покупця. Частину цього тиску, як розраховує регулятор, стримуватимуть конкуренція між компаніями та відносно слабший споживчий попит.

    Осінь може принести нове подорожчання: атаки РФ змінили інфляційні розрахунки НБУ
    ФОТО: Володимир Лепушинський, заступник голови Національного банку України

    Це важливе уточнення, оскільки ще 30 липня НБУ погіршив прогноз інфляції на 2026 рік із 9,4% до 10%, а прогноз на 2027 рік — із 6,5% до 6,9%. Тоді регулятор уже звертав увагу на стійкіше зростання витрат українського бізнесу, зокрема на логістику, оплату праці та енергоресурси. Однак нова хвиля атак на склади й розподільчі центри в цей прогноз ще не входила.

    Тобто названі зараз 0,4–0,6 відсоткового пункту — саме додатковий проінфляційний фактор. Водночас НБУ поки не оголошував нового офіційного прогнозу інфляції на рівні 10,4–10,6%. Наступний прогноз може враховувати й інші фактори, які здатні як прискорити, так і стримати зростання цін.

    Причиною перегляду ризиків стала масштабна серія ударів по українському бізнесу протягом серпня. Однією з найбільш руйнівних стала атака 5 серпня. Тоді російські удари пошкодили логістичні об’єкти одразу низки великих компаній. Зокрема, два розподільчі центри «Сільпо» зазнали пожеж, а компанія повідомила про загибель шістьох працівників. Логістичний центр NOVUS отримав кілька прямих влучань і на певний час повністю припинив роботу. Компанія одразу почала перерозподіляти товарні запаси, щоб підтримати постачання до магазинів.

    За даними DW, лише внаслідок атаки 5 серпня руйнувань або пожеж зазнали складські, виробничі та логістичні об’єкти щонайменше 14 великих українських та міжнародних компаній. Під удар потрапили, серед інших, Rozetka, «Нова пошта», «Епіцентр», INTERTOP та інші підприємства. Такі втрати означають не лише необхідність відбудови самих приміщень, а й терміновий пошук альтернативних складів, зміну маршрутів, перерозподіл запасів та збільшення транспортного плеча.

    Наприкінці серпня удари по логістиці продовжилися. 27 серпня було пошкоджено або знищено об’єкти, якими користувалися Comfy, «Будинок Іграшок», «Фора», «Аврора», Roshen та інші компанії. Зокрема, «Будинок Іграшок» повідомив про знищення основного розподільчого центру, де зберігалася значна частина товарних запасів мережі.

    Ще один удар припав на склад мережі Varus на Київщині в ніч проти 31 серпня. Компанія повідомила про пошкодження та знищення значного обсягу товарних запасів і попередила, що певний час можливі затримки з постачанням та тимчасова відсутність окремих позицій у магазинах.

    Саме такі випадки і формують той додатковий ціновий тиск, про який зараз говорить Нацбанк. За оцінкою Лепушинського, логістика та зберігання в середньому становлять близько 8% кінцевої споживчої ціни товару. Тому навіть повне знищення певного складу не означає, що вся сума збитків автоматично буде перенесена на покупця. Частину втрат компанії беруть на себе, частину можуть покривати страхуванням або резервами, а сильна конкуренція не завжди дозволяє просто підняти роздрібну ціну на величину нових витрат.

    Однак проблема стає серйознішою, коли удари повторюються. Бізнес змушений переходити від великих централізованих логістичних центрів до більш розосередженої моделі з кількома складами та альтернативними маршрутами. Це робить систему менш вразливою до одного удару, але водночас може зробити її дорожчою: збільшуються витрати на оренду, транспортування, персонал, охорону, енергозабезпечення та резервні потужності.

    Наприклад, у Varus після попередніх атак розповідали, що компанія розподіляє постачальників і товарні категорії між різними складами, не концентрує запаси в одній точці та залишає резерв логістичних потужностей. Такий підхід допомагає швидко перенаправляти товарні потоки після пошкодження одного з об’єктів, але фактично означає формування нової, дорожчої моделі роботи в умовах постійної воєнної загрози.

    НБУ при цьому вже фіксує прискорення загальної інфляції. За даними Держстату, у липні вона становила 7,7% у річному вимірі, тоді як у червні була на рівні 7,2%. Базова інфляція у річному вимірі залишалася на рівні близько 8,1%.

    За оперативними оцінками Нацбанку, у серпні зростання цін продовжилося. Загалом така тенденція не стала несподіванкою для регулятора, однак фактична інфляція виявляється дещо вищою за траєкторію, яку НБУ закладав у липневий сценарій.

    Водночас загрози масштабного дефіциту продуктів влада наразі не бачить. Міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький на початку вересня заявив, що українцям немає необхідності переходити до панічного скуповування товарів. Через війну варто мати мінімальний домашній запас продуктів на випадок тимчасових перебоїв із доставкою, проте передумов для формування запасів на місяці вперед немає.

    Отже, найбільш реалістичний сценарій на найближчі місяці — не зникнення товарів із полиць, а поступове подорожчання частини продукції, локальні перебої з асортиментом та дорожча доставка. Наскільки великим буде цей ефект, залежатиме насамперед від інтенсивності подальших атак, здатності бізнесу швидко перебудовувати поставки та від того, яку частину нових витрат компанії зможуть взяти на себе.

    Поки НБУ оцінює безпосередній внесок перебудови логістики в 0,4–0,6 відсоткового пункту річної інфляції до кінця року. Але якщо удари по економічній та логістичній інфраструктурі продовжаться, цей ризик залишатиметься одним із ключових для цін в Україні восени та напередодні зими.