Daypolitico

Позначка: Румунія

  • Болгарія припустила, що вибухнув український дрон-приманка: Київ пояснив, чи спрямовував його до країни

    Болгарія припустила, що вибухнув український дрон-приманка: Київ пояснив, чи спрямовував його до країни

    Болгарське Міністерство оборони заявило, що безпілотник, який вранці 8 серпня вибухнув неподалік міжнародного газопроводу, найімовірніше, був українським дроном-приманкою типу «Мая». Водночас у Міністерстві закордонних справ України наголосили, що Сили оборони не спрямовували жодних засобів у бік Болгарії навмисно.

    Про це повідомляє Міністерство оборони Болгарії, а також речник МЗС України Георгій Тихий у коментарі журналістам.

    За попередніми даними болгарського оборонного відомства, аналіз уламків безпілотника вказує на те, що він, найімовірніше, належав до типу «Мая». Це безпілотник-приманка, який українські військові використовують у бойових умовах.

    У Міноборони Болгарії зазначили, що висновок зробили на основі початкового аналізу залишків апарата. Водночас там наголосили, що наразі немає підстав вважати, що інцидент у Болгарії був навмисним.

    Безпілотник вибухнув уранці 8 серпня неподалік Трансбалканського газопроводу. За попередньою інформацією, апарат прилетів із боку Румунії, після чого перетнув болгарський кордон і вибухнув приблизно за 200 метрів від румунської компресорної станції та близько одного кілометра від болгарської компресорної станції.

    Під час польоту над територією Румунії та Болгарії дрон не був ідентифікований. Саме тому спочатку залишалося невідомим, звідки він запустився та кому належав.

    Унаслідок вибуху, за даними болгарської сторони, ніхто не загинув. Також не було пошкоджено будівлі чи об’єкти газотранспортної інфраструктури. Район навколо місця падіння безпілотника оточили, а болгарські служби почали встановлювати обставини інциденту.

    Після появи попередньої версії про можливе походження дрона українська сторона розпочала консультації з Болгарією.

    Речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий заявив, що Київ перебуває у тісному контакті з болгарською стороною та зацікавлений у встановленні всіх технічних обставин події.

    За його словами, Україна не спрямовувала жодних засобів у напрямку Болгарії навмисно. Українська сторона готова взаємодіяти з болгарськими партнерами для встановлення того, яким чином безпілотник опинився в повітряному просторі країни.

    Таким чином, сама наявність українського дрона-приманки серед уламків не означає, що Україна навмисно здійснювала запуск у напрямку Болгарії. Зокрема, залишається необхідність встановити весь маршрут польоту апарата та причини, через які він опинився на території Болгарії.

    В українському МЗС також наголосили, що першопричиною подібних інцидентів є війна Росії проти України. У відомстві зазначили, що бойові дії створюють загрози не лише для самої України, а й для держав регіону, зокрема країн, які розташовані поблизу Чорного моря.

    У Києві підкреслюють, що якнайшвидше припинення війни має критичне значення для безпеки всього регіону. Українська сторона водночас подякувала Болгарії за взаємодію та розуміння.

    Інцидент привернув особливу увагу через те, що Болгарія та Румунія є членами НАТО та Європейського Союзу. Потрапляння невідомого безпілотника до повітряного простору однієї з країн Альянсу стало предметом додаткової уваги з боку болгарських силових структур.

    Міністр оборони Болгарії раніше заявляв, що ситуацію планують обговорити на засіданні Північноатлантичної ради. За його словами, через невеликі розміри та низьку висоту польоту подібні безпілотники можуть бути складними для своєчасного виявлення.

    Це не перший випадок, коли на території або поблизу Болгарії фіксують безпілотники на тлі війни Росії проти України. Раніше Військово-морські сили Болгарії виявили та знищили невідомий дрон у Чорному морі біля узбережжя країни.

    Наразі болгарські та українські представники продовжують з’ясовувати обставини інциденту 8 серпня. Остаточні висновки щодо походження безпілотника, його маршруту та причин вибуху можуть бути зроблені після завершення аналізу уламків та інших матеріалів розслідування.

  • Невідомий дрон увійшов у повітряний простір Болгарії та вибухнув біля газопроводу

    Невідомий дрон увійшов у повітряний простір Болгарії та вибухнув біля газопроводу

    У Болгарії вранці 8 серпня стався інцидент із невідомим безпілотником, який увійшов у повітряний простір країни з боку Румунії та невдовзі вибухнув неподалік важливої газової інфраструктури. Безпілотник не вдалося ідентифікувати під час польоту, а його походження наразі встановлюють.

    Про інцидент повідомив прем’єр-міністр Болгарії Румен Радєв, передає Associated Press.

    За його словами, подія сталася невдовзі після 5:00 ранку поблизу кордону Болгарії та Румунії. Безпілотник перетнув кордон із боку Румунії, після чого вибухнув на території Болгарії.

    Місце вибуху розташоване приблизно за 200 метрів від румунської компресорної станції та близько одного кілометра від болгарської компресорної станції Трансбалканського газопроводу. Вибух стався у відкритій місцевості, а внаслідок інциденту, за попередніми даними, ніхто не постраждав. Пошкоджень будівель або газової інфраструктури також не зафіксували.

    Радєв заявив, що місце події одразу оточили, а відповідні служби розпочали перевірку обставин інциденту. Болгарська влада також планує посилити спостереження за повітряним простором та захист стратегічних об’єктів.

    Особливу увагу привертає те, що безпілотник не був виявлений системами протиповітряної оборони Болгарії та Румунії під час польоту. За словами болгарської влади, невеликі розміри дрона та низька висота польоту могли ускладнити його виявлення.

    Міністр оборони Болгарії Дімітар Стоянов заявив, що характер вибуху може свідчити про наявність на борту безпілотника значної кількості вибухової речовини. На це, за його словами, вказували сила вибуху та великий стовп чорного диму, який утворився після детонації.

    Водночас остаточно встановити тип безпілотника, його вантаж і призначення можна буде лише після завершення роботи експертів на місці події.

    Наразі болгарська влада не заявляла, що безпілотник був російським або українським. Його маршрут дозволяє припускати, що він потрапив до Болгарії з території Румунії, однак це саме по собі не означає, що апарат був запущений із Румунії. Походження дрона та обставини його польоту ще належить встановити.

    Болгарський прем’єр також наголосив на необхідності посилення заходів безпеки на кордонах і біля стратегічних об’єктів. Після інциденту планується передислокація частини прикордонної поліції, відповідальної за виявлення безпілотників і реагування на подібні загрози.

    Подія вже привернула увагу болгарського військового керівництва через те, що Болгарія та Румунія є членами НАТО та Європейського Союзу.

    Міністр оборони Дімітар Стоянов заявив, що Болгарія має намір порушити питання про інцидент на засіданні Північноатлантичної ради на початку наступного тижня.

    Для Альянсу ситуація є чутливою з огляду на війну Росії проти України та численні випадки, коли безпілотники наближалися до повітряного простору або території країн НАТО. Водночас сам факт появи невідомого дрона в Болгарії наразі не дає підстав говорити про навмисну атаку на країну НАТО.

    Раніше Болгарія та інші держави Альянсу вже посилювали увагу до захисту критичної інфраструктури на тлі зростання кількості інцидентів із безпілотниками в Європі.

    Дрон вибухнув неподалік Трансбалканського газопроводу — важливої частини регіональної газотранспортної інфраструктури. Система має стратегічне значення для постачання газу в Південно-Східній та Центрально-Східній Європі, а її можливості використовуються і для зміни напрямків транспортування газу залежно від потреб регіону.

    Тому навіть відсутність пошкоджень унаслідок вибуху привернула особливу увагу болгарської влади. Вибух стався поблизу компресорних станцій, які є важливими елементами роботи газотранспортної системи.

    За попередніми даними, сам газопровід та пов’язані з ним об’єкти не постраждали. Водночас влада має встановити, чи був вибір місця вибуху випадковим, чи безпілотник міг прямувати саме до об’єкта енергетичної інфраструктури. Наразі жодних офіційних висновків про цілеспрямовану атаку немає.

    Інцидент у Болгарії стався на тлі кількох інших випадків із невідомими безпілотниками в Європі.

    У ніч на 8 серпня в німецькому місті Мехерніх повідомляли про проліт дронів над важливим логістичним об’єктом Бундесверу, де, за наявною інформацією, ремонтують системи протиповітряної оборони Patriot.

    Ще один інцидент стався 5 серпня в аеропорту Лейпцига. Там тимчасово призупиняли польоти після того, як неподалік злітно-посадкової смуги та українського транспортного літака Ан-124 виявили безпілотник. Згодом повідомлялося, що він міг містити вибухівку, а літак перевозив боєприпаси.

    Серія таких випадків привертає дедалі більше уваги європейських урядів, оскільки невеликі безпілотники складно своєчасно виявляти та ідентифікувати. Особливе занепокоєння викликають польоти поблизу військових об’єктів, аеропортів, енергетичної та іншої критичної інфраструктури.

    Водночас у кожному з цих випадків необхідно окремо встановлювати походження безпілотників і мету їхнього використання. Поки що болгарська влада не має підтверджень, що дрон, який вибухнув біля Трансбалканського газопроводу, був пов’язаний із Росією чи Україною.

    Розслідування триває. Болгарські служби мають встановити тип безпілотника, його маршрут, характер вибухового пристрою та обставини, за яких він зміг непоміченим перетнути повітряний простір Румунії та увійти до Болгарії.

  • Румунію рятує українська електроенергія: через посуху зупинився блок АЕС «Чернаводе»

    Румунію рятує українська електроенергія: через посуху зупинився блок АЕС «Чернаводе»

    Румунська державна атомна компанія Nuclearelectrica почала закуповувати електроенергію українського походження, щоб компенсувати дефіцит, який виник після вимушеної зупинки першого енергоблока АЕС «Чернаводе». Електроенергія надходить через молдовську державну компанію Energocom, яка виступає посередником у транскордонній торгівлі. Причиною аварійного для енергоринку сценарію стала не технічна несправність реактора, а рекордне обміління Дунаю через тривалу посуху.

    Nuclearelectrica ще 27 липня офіційно повідомила інвесторам, що енергоблок №1 буде контрольовано зупинений і від’єднаний від національної енергосистеми Румунії вранці 28 липня. Компанія прямо пов’язала рішення з «дуже низьким, безпрецедентним рівнем Дунаю», спричиненим сильною посухою. Зупинку провели відповідно до процедур АЕС для ситуацій із критично низьким рівнем води.

    Для атомної станції вода Дунаю має принципове значення — вона використовується у системах охолодження. Коли річковий рівень опускається нижче безпечних параметрів, оператор не може просто продовжувати виробництво на повній потужності, оскільки це створювало б ризик для роботи обладнання. У Nuclearelectrica наголошували, що рішення було превентивним і не означало проблем із ядерною безпекою, персоналом або довкіллям.

    Ситуація стала особливо болючою для румунської енергосистеми через те, що АЕС «Чернаводе» є одним із головних джерел базової генерації країни. Станція має два реактори типу CANDU, кожен потужністю приблизно 700 МВт. За нормальних умов Nuclearelectrica забезпечує близько п’ятої частини виробництва електроенергії в Румунії. Тому навіть тимчасова втрата одного блоку одразу створює помітний дефіцит, який доводиться компенсувати іншою генерацією або імпортом.

    На цьому тлі Nuclearelectrica залучила електроенергію з України через Energocom. У румунській компанії пояснили, що нинішня взаємодія спирається на партнерство, яке сторони розвивають із 2023 року. Тоді було підписано меморандум про взаєморозуміння, спрямований на зміцнення регіональної енергетичної стійкості. Тепер механізм фактично запрацював у зворотному напрямку: раніше Румунія допомагала підтримувати енергетичну безпеку Молдови, а нині українська електроенергія через молдовського трейдера допомагає самій Румунії.

    Важливе уточнення: формулювання про прямий імпорт Nuclearelectrica «з України» дещо спрощує схему. За даними міжнародних та румунських медіа, закупівлю організовано через державну молдовську компанію Energocom, яка забезпечує передачу української електроенергії до румунського ринку. Тобто Україна є джерелом електроенергії, а Energocom — торговельною ланкою в угоді.

    Проблеми Румунії не обмежилися лише одним реактором. Екстремальна спека і посуха змусили уряд терміново шукати способи знизити споживання. Прем’єр Іліє Боложан закликав великих промислових споживачів переносити частину роботи на години, коли виробництво сонячної електроенергії є максимальним. На тлі дефіциту автомобільні виробники Dacia та Ford тимчасово скорочували або зупиняли частину виробничих операцій, щоб полегшити навантаження на систему.

    Ситуація стала настільки серйозною, що румунські військові та інженери вдалися до нестандартного рішення. 2–3 серпня на Дунаї провели контрольовані підривні роботи: частину скельної породи видалили, щоб перенаправити більше води до водозабору АЕС «Чернаводе» та забезпечити роботу реактора, який залишався в експлуатації. Reuters повідомляв, що паралельно споруджувалася тимчасова дамба для підтримання необхідного рівня води.

    Це вже не локальна проблема Румунії. Нинішня посуха охопила значну частину Центральної та Південно-Східної Європи і створила проблеми одразу для кількох енергосистем. У Сербії низький рівень Дунаю скоротив виробіток гідроелектростанцій та обмежив судноплавство. В Угорщині АЕС «Пакш», яка зазвичай забезпечує близько половини електроенергії країни, також була змушена різко знизити потужність через проблеми з водою.

    Саме тому нинішній експорт української електроенергії до Румунії має символічне значення. Протягом попередніх років ситуація переважно виглядала навпаки: після масштабних російських атак на українські ТЕС, ГЕС, підстанції та мережі Україна сама була змушена збільшувати імпорт електроенергії з Румунії, Словаччини, Польщі, Угорщини та Молдови.

    Тепер інтеграція української енергосистеми з континентальною Європою дозволяє працювати в обидва боки. Після синхронізації української та молдовської енергосистем із мережею ENTSO-E у березні 2022 року технічні можливості транскордонної торгівлі поступово розширювалися. Завдяки цьому Україна може імпортувати електроенергію в моменти власного дефіциту, але водночас продавати її сусідам, коли у системі є доступний профіцит.

    Це важливо і з економічної точки зору. Експорт електроенергії створює додатковий дохід для української енергетики, яка за роки війни зазнала багатомільярдних збитків. Водночас такі поставки можливі лише тоді, коли вони не ставлять під загрозу внутрішнє забезпечення українських споживачів.

    Сама Румунія поки не очікує швидкого повернення до звичного режиму. Стан Дунаю залишається критичним, а погодні прогнози не гарантують швидкого відновлення його рівня. Румунський уряд попереджав, що обмежені можливості імпорту та низька гідрогенерація можуть підтримувати напруження на ринку ще певний час.

    Ситуація навколо «Чернаводе» водночас показує дедалі серйозніший виклик для європейської атомної енергетики. Атомні електростанції вважаються стабільним джерелом низьковуглецевої базової генерації, однак частина з них залежить від великих річок для охолодження. Тривалі посухи, рекордні температури води та падіння річкових рівнів можуть дедалі частіше змушувати операторів обмежувати виробництво саме в ті періоди, коли через спеку попит на електроенергію особливо високий.

    Для Румунії українська електроенергія стала одним із інструментів, що дозволяє пройти цей період без різкого порушення балансу системи. Для України ж ситуація демонструє, наскільки змінилася роль її енергосистеми після приєднання до європейської мережі: навіть під час повномасштабної війни вона здатна не тільки отримувати допомогу від сусідів, а й за сприятливого балансу сама підтримувати країни ЄС у кризовий момент.

  • Румунія вдруге за два дні збила російський дрон у своєму повітряному просторі

    Румунія вдруге за два дні збила російський дрон у своєму повітряному просторі

    Військово-повітряні сили Румунії вранці 25 липня вдруге за останні два дні знищили безпілотник, який порушив повітряний простір країни під час чергової російської атаки на Україну. Про це повідомив президент Румунії Нікушор Дан.

    За словами глави держави, близько 08:30 безпілотник був збитий у повітряному просторі Румунії. Операцію виконав пілот винищувача F-16.

    «Цього ранку о 8:30 знову було збито безпілотник у румунському повітряному просторі», — заявив Нікушор Дан.

    Президент уточнив, що ціль була уражена приблизно за 10 кілометрів на захід від міста Сфинту-Георге. Інших подробиць щодо типу дрона чи його походження наразі не оприлюднено.

    Це вже другий подібний інцидент за останні два дні. Нагадаємо, 24 липня румунський винищувач F-16 також збив безпілотник, який незаконно увійшов у повітряний простір країни. Тоді Нікушор Дан повідомив, що дрон перебував над незаселеною місцевістю, тому пілот мав змогу застосувати зброю без ризику для цивільного населення.

    Після цього НАТО підняло в повітря чотири винищувачі — два румунські F-16 та два італійські Eurofighter — для моніторингу ситуації після появи невідомого безпілотника над територією країни.

    Речник Повітряних сил Збройних сил України Юрій Ігнат раніше не виключав, що Росія може навмисно спрямовувати окремі безпілотники в бік країн НАТО під час масованих атак на Україну, щоб створювати додаткові ризики та провокувати напруженість у регіоні.

  • Газовий танкер, що прямував до України, атакували біля узбережжя Румунії: є поранені, пожежа триває

    Газовий танкер, що прямував до України, атакували біля узбережжя Румунії: є поранені, пожежа триває

    У Чорному морі поблизу узбережжя Румунії зазнав ураження танкер LPG Gas Lisbon під прапором Ліберії, який перевозив скраплений нафтовий газ із Єгипту до українського порту Рені. На борту судна стався потужний вибух, після якого спалахнула пожежа. Усі 17 членів екіпажу були врятовані, однак троє моряків отримали поранення різного ступеня тяжкості. Румунська влада розпочала розслідування, а президент країни Нікушор Дан заявив, що інцидент, найімовірніше, пов’язаний із війною Росії проти України.

    За офіційною інформацією, інцидент стався в ніч на 21 липня приблизно о 00:05 за місцевим часом. Судно перебувало поза територіальними водами Румунії, приблизно за 20 морських миль від узбережжя країни. За уточненими даними Морської адміністрації Румунії, місце аварії розташоване приблизно за 14 морських миль від району Сфинту-Георге у дельті Дунаю.

    Президент Румунії Нікушор Дан повідомив, що танкер виконував рейс із єгипетської Александрії до українського порту Рені на Дунаї. За його словами, державні установи країни переведені у режим підвищеної готовності та мають встановити причини, обставини й відповідальних за цей інцидент.

    «Державні органи перебувають у стані підвищеної готовності та з’ясують обставини, причини й відповідальність за цей серйозний інцидент, який, найімовірніше, є частиною незаконної агресивної війни Російської Федерації проти України», — заявив глава румунської держави.

    Одразу після отримання сигналу лиха Морський координаційний центр пошуку і рятування в Констанці направив до місця події рятувальні судна SAR Apollo та SAR Artemis, що належать Румунському агентству з порятунку людського життя на морі (ARSVOM). Екіпаж, який через пожежу був змушений залишити танкер та перейти до рятувальних плотів, успішно евакуювали. Усі 17 моряків були доставлені у безпечне місце. Троє постраждалих із травмами були доставлені до порту Суліна, де їм надали медичну допомогу.

    За інформацією румунських медіа, двоє членів екіпажу отримали опіки, які охоплювали приблизно 10–15% поверхні тіла, ще один моряк зазнав численних поранень і значної крововтрати. Інформації про загрозу їхньому життю наразі не надходило.

    Після вибуху на судні виникла масштабна пожежа, яка охопила надбудову танкера. Станом на день 21 липня займання ще не було повністю ліквідоване. До місця інциденту направили буксир, який контролює положення судна, щоб не допустити його дрейфу та створення додаткової небезпеки для інших кораблів. Румунська влада також поширила навігаційне попередження із закликом до всіх суден оминати небезпечний район щонайменше на три морські милі.

    Офіційна причина вибуху поки що не встановлена. Водночас кілька румунських видань із посиланням на джерела повідомили, що однією з основних версій розслідування є атака морського безпілотника. Інші медіа також не виключають можливості підриву на морській міні. Наразі жодна з цих версій офіційно не підтверджена, а компетентні органи продовжують розслідування.

    Інцидент стався на тлі різкого загострення ситуації з безпекою цивільного судноплавства у Чорному морі. Лише кілька днів тому Росія завдала удару по торговельному судну під прапором Гвінеї-Бісау, яке залишало український порт після завантаження кукурудзою. За повідомленнями української влади, тоді загинули десять людей, ще вісьмох членів екіпажу вдалося врятувати.

    Ще раніше, 17 липня, російський ударний безпілотник уразив суховантаж Venturo під прапором Маршаллових Островів, який перебував в одному з портів Одеси. Ці атаки посилили занепокоєння міжнародної спільноти щодо безпеки цивільного морського судноплавства та функціонування українського морського експортного коридору.

    Упродовж останніх місяців Румунія, яка є членом НАТО та Європейського Союзу, неодноразово повідомляла про падіння уламків безпілотників поблизу свого кордону та порушення повітряного простору під час російських атак на українську портову інфраструктуру в Придунав’ї. Однак нинішній випадок став одним із найсерйозніших інцидентів із цивільним судном поблизу румунського узбережжя з початку повномасштабної війни.

    Наразі румунські та міжнародні морські служби продовжують контролювати ситуацію навколо Gas Lisbon. Слідчі мають встановити, що саме стало причиною вибуху, а також з’ясувати, чи був інцидент результатом цілеспрямованої атаки. До завершення розслідування офіційно не підтверджено, чи було судно уражене морським дроном, міною або іншим засобом ураження.

  • Румунія оголосила повітряну тривогу через атаку РФ на Україну

    Румунія оголосила повітряну тривогу через атаку РФ на Україну

    Румунія вранці 11 липня була змушена оголосити повітряну тривогу через чергову масовану атаку Росії на південь України. Після того як військові радари зафіксували повітряні цілі поблизу українських міст Кілія та Ізмаїл, розташованих біля румунського кордону, сили протиповітряної оборони країни перевели у стан бойової готовності, а жителів прикордонних районів терміново попередили про можливу небезпеку через систему екстреного оповіщення RO-Alert. Військові також підготували до негайного зльоту бойовий вертоліт, який мав бути задіяний у разі зміни оперативної обстановки. Після ретельного моніторингу повітряної ситуації румунська сторона повідомила, що порушення її повітряного простору не зафіксовано, а повітряну тривогу було скасовано менш ніж за пів години.

    Про це повідомило Міністерство оборони Румунії.

    У румунському оборонному відомстві зазначили, що повітряна загроза виникла на тлі чергової масштабної комбінованої атаки Росії на українські населені пункти, розташовані на Дунаї неподалік державного кордону з Румунією.

    За інформацією військових, о 4:39 за місцевим часом системи радіолокаційного спостереження виявили повітряні цілі поблизу українських міст Кілія та Ізмаїл Одеської області.

    Обидва міста розташовані лише за кілька кілометрів від території Румунії, тому будь-яка повітряна активність у цьому районі автоматично перебуває під посиленим контролем румунських військових.

    Після отримання інформації про наближення повітряних цілей Національний військовий командний центр Румунії негайно розпочав виконання передбачених протоколів реагування.

    Сили протиповітряної оборони були переведені у стан повної бойової готовності для оперативного реагування у разі можливого порушення державного кордону або входження повітряних цілей до повітряного простору країни.

    Одночасно до можливого виконання бойових завдань підготували військовий вертоліт IAR 330 Puma SOCAT.

    Цей багатоцільовий бойовий вертоліт використовується румунськими Збройними силами для патрулювання, розвідки, супроводу військових операцій та реагування на надзвичайні ситуації. Підготовка машини до негайного вильоту є стандартною процедурою у випадках, коли існує ризик наближення повітряних цілей до державного кордону.

    Паралельно Національний військовий командний центр повідомив Головне управління з надзвичайних ситуацій про необхідність негайного інформування населення прикордонних районів.

    Вже о 4:41 жителі північної частини повіту Тулча отримали повідомлення через державну систему екстреного оповіщення RO-Alert.

    У повідомленні громадян закликали зберігати спокій, уважно стежити за розвитком ситуації та виконувати рекомендації органів влади у разі виникнення небезпеки.

    Система RO-Alert регулярно використовується в Румунії для попередження населення про надзвичайні ситуації, включаючи стихійні лиха, техногенні аварії та можливі загрози безпеці, пов’язані з російськими атаками поблизу державного кордону.

    У Міністерстві оборони Румунії наголосили, що протягом усього часу військові безперервно контролювали повітряну обстановку, використовуючи засоби радіолокаційного спостереження та інші системи моніторингу.

    Після завершення аналізу траєкторій польоту повітряних цілей румунська сторона підтвердила, що вони не перетнули державний кордон.

    «Випадків несанкціонованого вторгнення в повітряний простір країни або падіння будь-якого літального апарата на землю не зафіксовано. Повітряна тривога була скасована о 5:07», – повідомили у Міністерстві оборони.

    Таким чином, повітряна тривога тривала близько 30 хвилин.

    Після її завершення військові продовжили моніторинг повітряної ситуації вздовж українсько-румунського кордону.

    Черговий випадок стався на тлі масштабної російської атаки по території України в ніч на 11 липня.

    За даними Повітряних сил Збройних сил України, російські війська застосували одразу кілька типів ракетного озброєння та понад сотню ударних безпілотників.

    Під ударом опинилися різні регіони України, зокрема південні райони Одеської області, де розташовані важливі дунайські порти.

    Саме атаки по Ізмаїлу, Кілії, Рені та інших населених пунктах українського Придунав’я регулярно створюють потенційну загрозу для сусідньої Румунії через безпосередню близькість до кордону.

    Після початку повномасштабного вторгнення Росії подібні інциденти відбуваються дедалі частіше.

    Румунські військові неодноразово фіксували наближення російських дронів до державного кордону, а інколи на території країни навіть знаходили уламки безпілотників.

    Наприкінці червня у повіті Тулча місцевий житель виявив у полі фрагменти російського ударного дрона.

    Після обстеження місцевості сапери провели контрольований підрив знайдених уламків, щоб унеможливити будь-яку небезпеку для населення.

    Аналогічна ситуація виникла і в ніч на 26 червня.

    Тоді Румунія також оголосила повітряну тривогу через чергову російську атаку на українські міста, розташовані над Дунаєм.

    Жителі прикордонних районів отримали повідомлення RO-Alert, а військові привели сили протиповітряної оборони у підвищену готовність.

    Останніми роками влада Румунії значно посилила заходи безпеки вздовж кордону з Україною.

    У прикордонних районах було збільшено кількість військових патрулів, модернізовано систему спостереження, розширено мережу радіолокаційного контролю та вдосконалено механізми оперативного оповіщення населення.

    Окрему увагу приділяють саме повіту Тулча, який межує з Одеською областю та найближче розташований до українських портів на Дунаї.

    Румунія, як член НАТО, регулярно інформує союзників про всі подібні інциденти та підтримує постійний обмін інформацією з партнерами щодо ситуації у повітряному просторі Чорноморського регіону.

    Попри те, що цього разу повітряний простір Румунії порушений не був, кожен такий випадок свідчить про те, наскільки близько бойові дії наблизилися до кордонів Північноатлантичного альянсу.

    Через це румунські військові продовжують працювати у режимі підвищеної готовності, а влада закликає мешканців прикордонних районів уважно ставитися до сигналів системи RO-Alert та беззаперечно виконувати рекомендації служб безпеки у разі виникнення нових загроз.

  • Румунія попросила Україну змінити роботу морських дронів

    Румунія попросила Україну змінити роботу морських дронів

    Румунія звернулася до України з офіційною пропозицією змінити алгоритм роботи українських морських безпілотників, які застосовуються в акваторії Чорного моря. У Бухаресті пропонують запрограмувати дрони таким чином, щоб вони автоматично самознищувалися у разі випадкового потрапляння до територіальних вод Румунії. Одночасно румунська влада веде переговори із союзниками щодо розміщення додаткових систем протиповітряної оборони та сучасних засобів виявлення повітряних цілей після нещодавнього інциденту з безпілотником поблизу кордону.

    Про це повідомляє Radio România.

    Про нову ініціативу розповів виконувач обов’язків міністра оборони Румунії Раду Міруце. За його словами, він уже направив офіційне звернення українському міністру оборони, в якому запропонував розглянути можливість внесення змін до програмного забезпечення українських морських безпілотників.

    Як пояснив румунський посадовець, йдеться про створення механізму, який би автоматично активував самоліквідацію безпілотного апарата у випадку його випадкового входження до територіальних вод Румунії. На думку Бухареста, така система дозволила б уникнути потенційних інцидентів, які можуть виникнути через бойові дії у Чорному морі.

    «Я офіційно направив міністру оборони України запит, в якому вказав, що для Румунії доцільно оголосити про те, що будь-який безпілотник, запущений у Чорне море і вироблений в Україні, повинен бути запрограмований таким чином, щоб при випадковому попаданні в територіальні води Румунії, за будь-яких умов, він мимоволі вибухнув», — заявив Раду Міруце.

    За його словами, сучасні технології дозволяють реалізувати подібний механізм без постійного зв’язку між оператором та дроном. Він пояснив, що ще перед запуском у програмне забезпечення безпілотника можна закласти точні координати державних кордонів. У такому випадку вбудований мікропроцесор самостійно визначатиме місцеперебування апарата за допомогою навігаційних систем і, якщо дрон випадково перетне межу територіальних вод Румунії, автоматично активує програму самоліквідації.

    Міруце наголосив, що запропонований алгоритм працюватиме автономно навіть у разі втрати зв’язку з оператором. Це, на його думку, значно підвищить безпеку судноплавства та допоможе уникнути небажаних інцидентів між двома сусідніми державами.

    Виконувач обов’язків міністра оборони підкреслив, що ініціатива не спрямована проти України чи використання нею безпілотних технологій у війні з Росією. За його словами, головною метою є забезпечення безпеки румунської території та мінімізація ризиків, які можуть виникати через активні бойові дії поблизу кордонів країни.

    Окрім питання українських морських безпілотників, Румунія активно працює над зміцненням власної системи протиповітряної оборони. За словами Міруце, після останніх інцидентів із безпілотниками поблизу румунського кордону уряд активізував переговори з міжнародними партнерами щодо розміщення додаткових засобів ППО на території країни.

    Посадовець повідомив, що переговори ведуться одразу з кількома державами-союзниками, які можуть надати необхідні оборонні системи. За його словами, консультації вже перебувають на просунутій стадії, однак остаточне рішення залежить від країн, які мають ухвалити внутрішні політичні та військові процедури.

    «Це рішення зрештою залежить від країн, які ухвалять таке рішення. Переговори з трьома з цих країн перебувають на просунутій стадії, але оскільки це делікатне питання для кожної країни, доречно дозволити їм оголосити про завершення всіх внутрішніх процедур, необхідних для відправки сюди додаткових коштів», — зазначив Міруце.

    Водночас Бухарест розраховує не лише на додаткові системи протиповітряної оборони, а й на сучасні комплекси спостереження та виявлення повітряних цілей. За словами очільника оборонного відомства, особливий акцент робиться на обладнанні, здатному виявляти невеликі безпілотники, які летять на дуже малих висотах і є складними для своєчасного виявлення звичайними радарами.

    Румунська влада вважає, що розвиток таких технологій є одним із ключових напрямків зміцнення національної безпеки, особливо з огляду на війну Росії проти України та регулярні атаки на українські порти й інфраструктуру в районі Дунаю, неподалік румунського кордону.

    Останніми роками Румунія неодноразово повідомляла про інциденти, пов’язані з російськими безпілотниками. У різних районах країни, що межують з Україною, неодноразово знаходили уламки дронів після російських атак на українську портову інфраструктуру. Подібні випадки викликали занепокоєння як у Бухаресті, так і серед союзників по НАТО, оскільки Румунія є членом Альянсу та межує із зоною активних бойових дій.

    Саме тому питання захисту повітряного простору стало одним із головних пріоритетів румунської влади. У країні вже проводиться модернізація оборонної інфраструктури, посилюється військова присутність у прикордонних районах, а також розширюється співпраця із союзниками у сфері протиповітряної та протиракетної оборони.

    Україна зі свого боку також продовжує активно розвивати безпілотні технології для оборони Чорноморського регіону. Морські дрони стали одним із найефективніших засобів боротьби з російським флотом та військовою інфраструктурою у Чорному морі, а останнім часом Київ також приділяє значну увагу розвитку безпілотників-перехоплювачів.

    Раніше президент України Володимир Зеленський повідомив, що для посилення захисту Одеси та всього Чорноморського регіону Україна планує розгорнути нову багаторівневу систему оборони, основу якої становитимуть безпілотники-перехоплювачі. Очікується, що вони допоможуть ефективніше протидіяти російським ударним дронам і посилять захист української критичної інфраструктури та портів.

  • Захарова звинуватила Румунію в “поглинанні Молдови” і знову виправдала дії РФ проти України

    Захарова звинуватила Румунію в “поглинанні Молдови” і знову виправдала дії РФ проти України

    У Міністерстві закордонних справ Російської Федерації зробили чергову різку заяву щодо ситуації в Румунії та Молдові, звинувативши Бухарест у нібито “давніх планах поглинання” сусідньої держави та одночасно протиставивши ці події міжнародній критиці на адресу Росії за дії щодо України. Відповідні коментарі пролунали під час брифінгу речниці МЗС РФ Марії Захарової, яка традиційно озвучує публічну позицію російського зовнішньополітичного відомства.

    Підставою для заяви стала ситуація у нижній палаті парламенту Румунії, де законодавча ініціатива, що стосувалася можливого об’єднання з Молдовою, була формально визнана такою, що пройшла етап розгляду без голосування. Це сталося через завершення регламентних строків, у межах яких документ мав бути винесений на голосування, що в румунській практиці означає автоматичне просування або відхилення ініціативи без прямого волевиявлення депутатів залежно від процедури.

    Реагуючи на це, Захарова заявила, що в Бухаресті нібито “давно виношують плани щодо поглинання Молдови”, і підкреслила, що Росія, за її словами, “неодноразово попереджала” про подібні процеси. Вона стверджувала, що румунські політичні кола нібито системно впливають на внутрішньополітичні процеси в Молдові та просувають ідеї об’єднання двох держав у суспільному дискурсі, що, за її інтерпретацією, виходить за межі легітимного політичного діалогу.

    Окрему увагу речниця приділила саме процедурному характеру ухвалення законопроєкту в Румунії, назвавши ситуацію “курйозною” і такою, що, на її думку, демонструє особливості функціонування демократичних інститутів у Європі. Вона стверджувала, що документ начебто пройшов стадію розгляду не через політичне голосування, а через регламентні обмеження, що, як вона висловилася, “ставить під сумнів реальне волевиявлення навіть законодавців”.

    У своїх подальших коментарях Захарова розвинула тезу про нібито подвійні стандарти західних країн у трактуванні міжнародного права та політичних процесів. Вона заявила, що поняття “об’єднання” між державами, на її думку, має застосовуватися лише тоді, коли існує взаємна згода сторін і формалізований механізм, зокрема через плебісцит або референдум. У цьому контексті вона протиставила потенційні процеси в Румунії та Молдові діям Росії щодо українських територій, які в міжнародній практиці та значною частиною держав і організацій розглядаються як анексія.

    Захарова при цьому заявила, що термін “анексія”, який часто використовується в західних медіа та політичних заявах щодо Росії, на її переконання, є “політизованим” і не відображає юридичної реальності. Вона повторила офіційну позицію Москви, згідно з якою територіальні зміни, пов’язані з Кримом та окремими районами півдня і сходу України, нібито стали результатом “волевиявлення населення” та були здійснені відповідно до внутрішніх процедур, які Росія вважає легітимними. Водночас ці твердження не визнаються більшістю держав світу, а також міжнародними організаціями, які кваліфікують відповідні дії як порушення міжнародного права.

    У межах своєї заяви речниця МЗС РФ також наголосила, що, на її думку, якщо західні країни послідовно застосовують термінологію щодо “анексії” у контексті російських дій, то вони мають використовувати однакові підходи і до інших ситуацій, які, як вона стверджує, можуть містити елементи політичного чи територіального зближення держав. Таким чином вона спробувала поставити в один контекст різні геополітичні процеси в Європі, зокрема дискусії щодо можливого об’єднання Румунії та Молдови.

    Водночас у самій Румунії пояснюють ситуацію з законопроєктом суто процедурними нормами парламентської роботи. Румунські політичні сили зазначають, що автоматичне завершення розгляду ініціативи без голосування є наслідком регламентних термінів і не означає політичного рішення на користь або проти об’єднання. У Бухаресті також наголошують, що подібні ініціативи періодично з’являються в політичному полі, однак не мають широкої підтримки серед основних парламентських сил і не є частиною офіційної державної політики.

    Питання можливого зближення або навіть об’єднання Румунії та Молдови загалом періодично виникає в публічних дискусіях обох країн. У Молдові частина політичного спектра підтримує ідеї уніонізму, аргументуючи їх культурною та історичною близькістю держав. Водночас інша частина політикуму наголошує на необхідності збереження суверенітету та пріоритетності європейської інтеграції в рамках незалежної державності.

    Президентка Мая Санду раніше заявляла, що у разі проведення референдуму щодо об’єднання з Румунією вона особисто підтримала б таке рішення, однак підкреслювала, що подібні процеси можливі лише за умови чіткого волевиявлення громадян. Окремі представники уряду Молдови також припускали, що питання зближення з Румунією може набувати актуальності в разі ускладнення або блокування європейської інтеграції країни, зокрема на шляху до членства в Європейському Союзі.

    На цьому тлі заява російського МЗС стала черговим елементом ширшої інформаційної та дипломатичної полеміки між Росією та країнами Європейського Союзу, в якій сторони взаємно звинувачують одна одну у порушенні міжнародних норм, політичному впливі та різному трактуванні принципів суверенітету і територіальної цілісності держав.

  • «Я подав заяву про відмову»: новий прем’єр Румунії зробив заяву про українське громадянство

    «Я подав заяву про відмову»: новий прем’єр Румунії зробив заяву про українське громадянство

    Призначений прем’єр-міністр Румунії Єуджен Томак, який народився на території сучасної України, вперше детально розповів про своє громадянство та пояснив, чому багато років тому вирішив офіційно відмовитися від українського паспорта. Заява політика викликала широкий резонанс не лише в Румунії та Молдові, а й в Україні, адже Томак є уродженцем Одеської області та одним із найвідоміших політиків румунського походження в Європейському Союзі.

    Про своє рішення майбутній глава уряду розповів в інтерв’ю молдовському виданню NewsMaker. За словами Томака, сьогодні він має громадянство Румунії та Молдови, а від українського громадянства свого часу відмовився добровільно через законодавчі обмеження, які діяли в Україні щодо множинного громадянства.

    «Я громадянин Румунії та Молдови. Оскільки Україна не дозволяла подвійне громадянство, у певний момент я подав заяву до посольства України в Бухаресті про відмову від громадянства. Мені дуже хотілося стати громадянином Молдови», – пояснив політик.

    Єуджен Томак народився 21 червня 1981 року в селі Озерне Ізмаїльського району Одеської області. Населений пункт розташований у південній частині історичної Бессарабії, де традиційно проживає велика румунська громада. Сам політик неодноразово наголошував, що пишається своїм походженням і підтримує зв’язки з регіоном, де народився.

    Історія Томака є доволі незвичною для європейської політики. Після переїзду до Румунії він зробив стрімку кар’єру у державних структурах, працював у президентській адміністрації, займався питаннями румунської діаспори та співвітчизників за кордоном, а згодом став державним секретарем Міністерства закордонних справ Румунії. Пізніше його обрали депутатом парламенту, а нині він є депутатом Європейського парламенту та лідером правоцентристської партії PMP.

    4 червня президент Румунії Nicușor Dan офіційно висунув Єуджена Томака на посаду прем’єр-міністра країни. Таке рішення було ухвалене після затяжної політичної кризи, яка призвела до розпаду попередньої коаліції та поставила під загрозу реалізацію низки реформ, необхідних для отримання європейського фінансування.

    За Конституцією Румунії Томак має десять днів для формування уряду та отримання вотуму довіри в парламенті. Для затвердження нового Кабінету Міністрів необхідно заручитися підтримкою щонайменше 233 депутатів. Експерти зазначають, що це буде непростим завданням через політичну фрагментацію парламенту та складні переговори між партіями.

    Особливу увагу після призначення привернули заяви Томака щодо Молдови. Політик давно відомий як прихильник тісної інтеграції Кишинева з Європейським Союзом і послідовний адвокат європейського курсу країни. Він заявив, що у випадку остаточного затвердження на посаді прем’єра планує розширити співпрацю між Румунією та Молдовою у сфері медіа, освіти та спорту.

    Однією з його ініціатив може стати створення спільного медійного простору між двома державами. Йдеться про законодавчі механізми, які дозволять телеканалам та радіостанціям працювати одночасно на румунському та молдовському ринках.

    За словами політика, такий крок допоможе ефективніше протидіяти дезінформації та російському інформаційному впливу.

    «Так ми зможемо природним чином допомогти Молдові у боротьбі з дезінформацією та русифікацією. Вплив російськомовних медіа залишається серйозною проблемою», – наголосив Томак.

    Крім того, він підтримує створення спільних освітніх програм і проведення міжнародних спортивних турнірів між Румунією та Молдовою. Політик переконаний, що такі проєкти сприятимуть культурному та економічному зближенню двох держав.

    На міжнародній арені Єуджен Томак відомий також підтримкою України. Як депутат Європарламенту він неодноразово виступав за посилення санкцій проти Росії, підтримував європейську інтеграцію України та Молдови, а також закликав ЄС активніше допомагати країнам регіону у сфері безпеки.

    Його призначення багато оглядачів називають символічним. Вперше на чолі румунського уряду може опинитися політик, який народився на території сучасної України та пройшов шлях від представника румунської меншини в Бессарабії до одного з найвпливовіших діячів у Бухаресті та Брюсселі. Водночас сам Томак наголошує, що його головною метою буде забезпечення політичної стабільності, продовження проєвропейського курсу Румунії та зміцнення партнерства з сусідніми державами.

    Найближчі дні покажуть, чи зможе політик сформувати уряд та отримати підтримку парламентської більшості. Якщо це станеться, Румунія отримає прем’єра з українським корінням, який уже сьогодні опинився в центрі уваги всієї Східної Європи.

  • Виступала перед Путіним і хвалила Росію: МЗС Румунії відреагувало на Шошоаке

    Виступала перед Путіним і хвалила Росію: МЗС Румунії відреагувало на Шошоаке

    У Міністерстві закордонних справ Румунії різко відреагували на участь румунської ультраправої євродепутатки Діани Шошоаке у Петербурзькому міжнародному економічному форумі, який проходив за участі російського правителя Володимира Путіна. У Бухаресті заявили, що присутність окремих європейських політиків на заходах, організованих Кремлем під час війни проти України, не свідчить про підтримку Росії з боку Європи, а навпаки дискредитує самих учасників та використовується російською владою виключно як інструмент пропаганди.

    Про це повідомляє News.ro.

    Заява румунського дипломатичного відомства пролунала після того, як Шошоаке стала однією з небагатьох політиків із країн Європейського Союзу, які взяли участь у Петербурзькому міжнародному економічному форумі. Колись цей захід вважався однією з головних міжнародних економічних подій Росії та часто порівнювався зі Всесвітнім економічним форумом у Давосі. До початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну форум регулярно відвідували керівники великих міжнародних корпорацій, інвестори, представники урядів та впливові політики з усього світу.

    Однак після лютого 2022 року ситуація кардинально змінилася. Західні компанії масово залишили російський ринок, а більшість політичних і бізнесових лідерів демократичних держав припинили участь у російських міжнародних заходах. Через це Петербурзький форум поступово втратив статус глобальної економічної платформи і дедалі більше перетворюється на політичний інструмент Кремля, покликаний демонструвати, що Росія нібито не перебуває в міжнародній ізоляції.

    Саме на цьому акцентувало увагу Міністерство закордонних справ Румунії. Речник відомства наголосив, що Росія активно використовує присутність окремих іноземних гостей для створення потрібної інформаційної картинки. За його словами, серед понад 450 мільйонів громадян Європейського Союзу завжди знайдуться окремі політики чи громадські діячі, які готові брати участь у подібних заходах, однак вони не представляють позицію своїх держав і не мають права говорити від імені європейських суспільств.

    У Бухаресті наголосили, що політичні цінності сучасного Європейського Союзу принципово несумісні з тим, що сьогодні являє собою Росія. Румунські дипломати звернули увагу на те, що Москва веде війну проти України, порушує міжнародне право, здійснює атаки проти цивільної інфраструктури та продовжує політику, яка суперечить фундаментальним принципам демократії та прав людини. На цьому тлі будь-які спроби представити форум як майданчик міжнародного діалогу виглядають, на думку Бухареста, спробою приховати реальний рівень ізоляції Кремля.

    У заяві МЗС особливо підкреслюється, що присутність кількох іноземних гостей не змінює загальної картини. Речник румунської дипломатії зазначив, що ефект від таких поїздок є протилежним до того, на який розраховує Москва. Замість демонстрації міжнародного авторитету Росії вони лише підкреслюють її залежність від символічної підтримки окремих маргінальних політиків та політичних сил.

    Скандальність ситуації посилилася через зміст виступу самої Шошоаке на форумі. У своїй промові вона фактично повторила низку тез російської пропаганди та зробила заяви, які прямо суперечать офіційній позиції Румунії як держави-члена ЄС і НАТО. Політикиня запевняла присутніх, що румуни нібито не відчувають ворожості до Путіна, прагнуть миру з Росією та не хочуть допомагати Україні. Крім того, вона назвала Росію “найвеличнішою країною світу” та стверджувала, що румуни захоплюються нею.

    Особливе здивування викликала її заява про те, що в Румунії нібито “немає президента”. Такі слова багато оглядачів сприйняли як чергову провокацію, яка мала привернути увагу російської аудиторії та медіа. Румунські політичні коментатори наголошують, що подібні висловлювання не мають нічого спільного з реальною політичною ситуацією в країні та є частиною епатажного стилю, яким Шошоаке користується вже багато років.

    Додатковий резонанс викликала її активність у соціальних мережах під час перебування в Санкт-Петербурзі. Євродепутатка опублікувала фотографії з речницею російського МЗС Марією Захаровою, яка є однією з найвідоміших представниць російської державної пропаганди та регулярно коментує міжнародні події з позицій Кремля.

    Також Шошоаке продемонструвала свої зустрічі з молдовським олігархом-втікачем Іланом Шором та його соратницею Мариною Таубер. Обидва політики пов’язані з проросійськими силами в Молдові та фігурували у гучних кримінальних справах. Шор був засуджений у Молдові у справі про масштабні фінансові махінації, відомій як “крадіжка мільярда”, тоді як Таубер також неодноразово опинялася в центрі розслідувань та судових процесів.

    Аналітики звертають увагу, що подібні зустрічі демонструють прагнення Кремля використовувати Петербурзький форум не лише як економічний захід, а й як майданчик для консолідації політичних сил, які виступають проти європейської інтеграції, підтримки України та політики санкцій щодо Росії. Саме тому російські державні медіа приділяють особливу увагу таким гостям, намагаючись створити враження наявності впливових союзників у країнах Заходу.

    Для самої Шошоаке це далеко не перший подібний скандал. Політикиня давно відома своїми радикальними заявами, критикою Європейського Союзу, НАТО та підтримки України. Вона неодноразово виступала проти санкцій щодо Росії та поширювала тези, які збігалися з російськими інформаційними наративами. Через це її регулярно критикують як представники румунської влади, так і значна частина політичного спектра країни.

    Останніми роками її ім’я неодноразово з’являлося в центрі політичних і юридичних скандалів. У квітні цього року Європейський парламент підтримав запит румунської влади щодо зняття депутатського імунітету з Шошоаке. Рішення було ухвалене після звернення правоохоронних органів Румунії, які розслідують низку справ за її участю. Цей крок став черговим свідченням того, наскільки суперечливою фігурою вона залишається навіть у власній країні.

    На тлі триваючої війни Росії проти України реакція румунського МЗС демонструє прагнення Бухареста чітко дистанціюватися від заяв і дій євродепутатки. Румунія залишається одним із ключових партнерів України в регіоні Чорного моря, підтримує санкційну політику ЄС щодо Росії та бере активну участь у зміцненні східного флангу НАТО. Саме тому в румунській дипломатії наголошують, що участь окремих політиків у кремлівських заходах жодним чином не відображає офіційну позицію держави і не змінює загального курсу країни на підтримку України та протидію російській агресії.