Daypolitico

Позначка: Румунія

  • Румунія заявила, що російський дрон у Галаці міг змінити курс через українську ППО

    Румунія заявила, що російський дрон у Галаці міг змінити курс через українську ППО

    Президент Румунії Нікушор Дан озвучив нові деталі інциденту з російським безпілотником, який у ніч на 29 травня впав на житловий будинок у місті Галац, спричинивши пожежу та поранення цивільних. Про це він повідомив під час візиту до постраждалих мешканців, передає Stirile ProTV.

    За словами глави держави, дрон був частиною великої групи з 43 російських безпілотників, запущених у напрямку України під час масованої атаки. Політ цих апаратів, як зазначив президент, проходив у безпосередній близькості до румунського кордону — приблизно за 20–30 кілометрів на північ від Дунаю, на території України.

    Нікушор Дан пояснив, що частину безпілотників під час атаки було знищено українськими силами протиповітряної оборони. Один із дронів, за попередніми оцінками, міг зазнати кінетичного ураження над українським містом Рені або в його околицях. Саме це, за словами президента Румунії, могло спричинити втрату керованості та зміну траєкторії польоту.

    У результаті пошкоджений безпілотник, імовірно, вийшов за межі запланованого маршруту та перетнув кордон, після чого влучив у багатоповерховий житловий будинок у Галаці. Внаслідок удару виникла пожежа на 10-му поверсі, двоє людей отримали травми та були госпіталізовані.

    Водночас президент Румунії наголосив, що остаточні висновки щодо причин відхилення дрона від курсу ще не зроблені. Наразі триває технічний аналіз уламків і маршруту польоту, який має встановити, чи зміна траєкторії стала наслідком випадкового пошкодження, чи результатом прямого впливу засобів ППО.

    Окремо Нікушор Дан прокоментував питання посилення оборони повітряного простору Румунії. Він зазначив, що використання засобів протидії безпілотникам є складним технічним і безпековим завданням, адже будь-яке перехоплення має мінімізувати ризики для цивільного населення як Румунії, так і прикордонних територій України.

    За його словами, навіть застосування авіації або ракетних систем проти дронів потребує точного розрахунку траєкторій, щоб уникнути падіння уламків у населених пунктах або непередбачуваних наслідків на території сусідніх держав.

    Паралельно радник президента України Дмитро Литвин повідомив, що Володимир Зеленський провів розмову з румунським колегою щодо інциденту. Сторони, за його словами, погодилися координувати дії для посилення захисту повітряного простору та обміну інформацією щодо російських атак.

    Президент України підтвердив факт переговорів і наголосив, що Україна готова надавати підтримку Румунії в питаннях безпеки на тлі зростання загрози російських ударних дронів у прикордонних регіонах.

    Інцидент стався під час масштабної атаки Росії на Україну. За даними Міністерства оборони Румунії, у житловий будинок у Галаці влучив російський дрон типу «Герань-2». Внаслідок удару виникла пожежа, а будівля зазнала пошкоджень.

    Румунські військові зазначили, що через дуже короткий час реагування — близько чотирьох хвилин від моменту виявлення до падіння — перехопити безпілотник не вдалося. Румунія вже заявила про посилення моніторингу повітряного простору та консультації з союзниками по НАТО щодо додаткових засобів протидії таким інцидентам.

  • Путін суперечить Пєскову щодо інциденту з дроном у Румунії

    Путін суперечить Пєскову щодо інциденту з дроном у Румунії

    Російський диктатор Володимир Путін заявив, що «нічого не знає» про падіння дрона на житловий будинок у румунському місті Галац, водночас припустивши, що йдеться про український безпілотник. Про це повідомляє ТАСС.

    Ситуація викликала плутанину в заявах російського керівництва. Спершу, за даними ТАСС, прессекретар Кремля Дмитро Пєсков заявив, що президент РФ нібито «в курсі інциденту» з безпілотником у Румунії. Однак уже невдовзі сам Путін публічно заперечив, що має будь-яку інформацію про подію.

    «Я не знаю нічого про дрон у Румунії. Без поняття взагалі, про що йдеться», — сказав він, додавши, що інформацію йому «щойно доповіли».

    Попри це, російський лідер одразу ж висунув альтернативну версію, заявивши, що інцидент у Румунії «найімовірніше» пов’язаний саме з українським дроном. За його словами, робити остаточні висновки можна лише після експертизи уламків, а походження безпілотника «не можна визначати за політичними заявами».

    Путін також додав, що, за його твердженням, українські безпілотники «вже неодноразово залітали в різні країни», а перша реакція на такі випадки нібито «завжди була помилковою».

    Окремо він заявив, що Росія «готова провести об’єктивне розслідування», якщо отримає доступ до уламків дрона, який упав у Румунії.

    Інцидент стався в ніч на 29 травня під час масованої атаки Росії на Україну. За даними румунської сторони, російський дрон типу «Герань-2» перетнув кордон і влучив у багатоповерхівку в місті Галац. Внаслідок удару на 10-му поверсі виникла пожежа, двоє людей отримали травми.

    Міністерство оборони Румунії підтвердило тип безпілотника, а також заявило про неодноразові випадки падіння уламків російських дронів на території країни від початку повномасштабної війни.

    Падіння дрона викликало різку реакцію міжнародної спільноти. У НАТО, ЄС, США та Україні заявили про необхідність жорсткої відповіді на порушення повітряного простору держави-члена Альянсу.

  • Румунія закриває консульство РФ і висилає дипломата після падіння дрона в Галаці

    Румунія закриває консульство РФ і висилає дипломата після падіння дрона в Галаці

    Президент Румунії Нікушор Дан після екстреного засідання Вищої ради національної оборони оголосив про радикальні дипломатичні кроки у відповідь на інцидент із російським безпілотником, який упав на території країни. Зокрема, Бухарест вирішив закрити генеральне консульство Російської Федерації в Констанці та оголосити російського консула персоною нон ґрата з подальшою висилкою з Румунії.

    Рішення ухвалили після подій у місті Галац, де в ніч проти 29 травня під час чергової російської атаки на Україну один із безпілотників типу “Герань-2” врізався у житловий багатоповерховий будинок. Внаслідок удару в 10-поверховій будівлі виник вибух і масштабна пожежа у квартирі на верхніх поверхах, кілька людей отримали поранення, а близько 70 мешканців були евакуйовані. Інцидент викликав широкий суспільний резонанс у Румунії та став підставою для скликання Ради національної безпеки.

    Після засідання Нікушор Дан заявив, що вся відповідальність за подію лежить на Російській Федерації, оскільки безпілотник є частиною її військових дій проти України, які мають транскордонні наслідки для безпеки країн НАТО. Він наголосив, що інцидент у Галаці є одним із найсерйозніших випадків порушення безпеки на території Румунії з початку повномасштабної війни.

    Окремо президент підкреслив, що питання цивільного захисту та реагування на подібні загрози вже було розглянуте на рівні уряду та силових структур. Міністерство внутрішніх справ, за його словами, оперативно збільшило присутність служб реагування в потенційно небезпечних районах і посилило заходи безпеки для цивільного населення.

    Румунська влада також повідомила про координацію дій із НАТО. Президент зазначив, що провів переговори з генеральним секретарем Альянсу Марк Рютте, який висловив повну солідарність із Румунією та підтвердив готовність НАТО захищати територію всіх країн-членів. У Бухаресті підкреслили, що інцидент став черговим сигналом про ризики ескалації війни поблизу кордонів Альянсу.

    Паралельно виконувач обов’язків прем’єр-міністра Румунії Іліє Боложан заявив, що уряд розглядає додаткові заходи у відповідь, включно з можливими санкціями щодо російських дипломатів. Міністерство закордонних справ Румунії раніше вже назвало падіння дрона на житловий будинок у Галаці серйозною ескалацією з боку Росії та викликало російського посла для пояснень.

    У Румунії нагадують, що це не поодинокий випадок: від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну на території країни вже десятки разів фіксували уламки або фрагменти безпілотників. Однак інцидент у Галаці став першим, коли російський дрон безпосередньо пошкодив житлову багатоповерхівку, що й призвело до найжорсткішої дипломатичної реакції з боку Бухареста за останні роки.

  • Румунія скликає Раду нацбезпеки після падіння дрона в Галаці

    Румунія скликає Раду нацбезпеки після падіння дрона в Галаці

    Президент Румунії Нікушор Дан скликав засідання Вищої ради національної оборони після інциденту з падінням російського безпілотника на житловий будинок у місті Галац, що стався в ніч під час масованої атаки Росії по території України. Подія вже викликала різку реакцію в Бухаресті, а також на рівні європейських партнерів, які висловили солідарність Румунії та підтримали її право на відповідь у межах міжнародного права та союзницьких механізмів безпеки.

    Як повідомила міністерка закордонних справ Румунії Оана Цою, вона офіційно викликала посла Російської Федерації до МЗС, щоб довести до його відома позицію Бухареста та перелік дипломатичних заходів, які Румунія планує вжити у відповідь на інцидент. За її словами, ситуація є надзвичайно серйозною, оскільки йдеться про влучання військового об’єкта на територію житлової забудови країни-члена ЄС і НАТО.

    У своєму виступі в ефірі TVR Info Цою наголосила, що падіння дрона є неприйнятним та становить загрозу для цивільного населення, навіть якщо інцидент стався внаслідок бойових дій за межами Румунії. Вона підкреслила, що уряд уже координує дії з союзниками по Європейському Союзу та НАТО, які, за її словами, оперативно відреагували на подію та підтвердили підтримку Румунії.

    “Сьогодні в другій половині дня я викликала посла Російської Федерації до Міністерства закордонних справ. Йому будуть повідомлені заходи, яких Румунія вживатиме на дипломатичному рівні у відповідь на цей інцидент”, – заявила міністерка, додавши, що Бухарест розглядає різні варіанти реагування в межах міжнародного права та союзницьких процедур.

    Окремо Оана Цою зазначила, що інцидент із падінням російського дрона може відповідати критеріям для застосування статті 4 Північноатлантичного договору, яка передбачає консультації між державами-членами НАТО у разі виникнення загрози їхній територіальній цілісності, політичній незалежності або безпеці. Вона наголосила, що Румунія не діє самостійно, а координує свої кроки з партнерами по Альянсу, оскільки “жодна країна не може протистояти таким ризикам поодинці”.

    Президент Нікушор Дан, своєю чергою, повідомив, що скликав засідання Вищої ради національної оборони Румунії (CSAT), щоб терміново оцінити наслідки інциденту та виробити комплексну державну позицію. Він назвав подію найсерйознішим випадком порушення безпеки на території Румунії від початку повномасштабної війни Росії проти України.

    У своєму дописі в соціальній мережі X президент заявив, що відповідальність за інцидент повністю лежить на Російській Федерації. Він наголосив, що Румунія відповість “пропорційно, рішуче та скоординовано” як на національному рівні, так і разом із союзниками в ЄС і НАТО. За його словами, характер події є безпрецедентним і потребує швидкої та системної реакції міжнародної спільноти.

    “Ми вживатимемо пропорційних заходів щодо Російської Федерації. Безпрецедентний характер події вимагає рішучої, скоординованої та адекватної відповіді”, – підкреслив Дан.

    За попередніми даними румунських та міжнародних медіа, у ніч на 29 травня під час чергової масованої атаки Росії по Україні безпілотник типу “Герань-2” (російське маркування іранських дронів-камікадзе Shahed) збився з курсу або був відхилений засобами РЕБ і влучив у 10-поверховий житловий будинок у місті Галац, що розташоване неподалік кордону з Україною. Внаслідок удару було госпіталізовано щонайменше двох людей, ще близько 70 мешканців будинку евакуйовано, а частина будівлі зазнала серйозних пошкоджень.

    Інцидент викликав значний резонанс у Румунії, оскільки це один із найсерйозніших випадків, коли наслідки російських атак на Україну безпосередньо зачепили територію країни-члена НАТО. Після початку повномасштабного вторгнення Росії неодноразово фіксувалися падіння уламків дронів на території Румунії, однак пряме влучання у житловий будинок із постраждалими розглядається як ескалаційний сигнал.

    У політичних колах Румунії вже лунають заклики до посилення систем протиповітряної оборони в прикордонних регіонах та перегляду процедур реагування НАТО на подібні інциденти. Експерти зазначають, що випадок у Галаці може стати підставою для активнішого використання консультаційного механізму НАТО, передбаченого статтею 4, а також для посилення військової присутності Альянсу в регіоні Чорного моря.

    На цьому тлі Бухарест опинився в ситуації, коли необхідно одночасно демонструвати стриманість і рішучість: з одного боку, уникати прямої ескалації з Росією, з іншого — забезпечити безпеку власної території та громадян. Очікується, що найближчим часом Рада нацбезпеки Румунії ухвалить низку рішень щодо посилення оборонних заходів і координації з союзниками по НАТО.

  • Румунія може застосувати статтю 4 НАТО через падіння російського дрона в Галаці

    Румунія може застосувати статтю 4 НАТО через падіння російського дрона в Галаці

    Міністерка закордонних справ Румунії Оана Цою заявила, що інцидент із падінням російського безпілотника на житловий будинок у місті Галац є достатньо серйозним приводом для розгляду можливості застосування статті 4 Північноатлантичного договору, яка передбачає проведення консультацій між державами-членами НАТО у разі виникнення загрози їхній безпеці. За її словами, ситуація, що склалася, належить до категорії подій, які вимагають не лише внутрішньої оцінки ризиків, але й широкого обговорення на рівні союзників, оскільки йдеться про потенційне розширення наслідків війни Росії проти України на територію країни-члена Альянсу.

    Як повідомляє видання Digi24, румунська міністерка наголосила, що стаття 4 НАТО не є автоматичним механізмом реагування, а радше політичним інструментом, який дозволяє державам-членам ініціювати консультації, коли вони вважають, що їхня територіальна цілісність, політична незалежність або безпека перебувають під загрозою. Вона підкреслила, що остаточне рішення щодо активації цього механізму ухвалюється спільно, після обговорення всередині Альянсу, і наразі відповідні консультації вже перебувають у фокусі переговорів між Румунією та її союзниками.

    Інцидент у Галаці стався вночі 29 травня під час чергової масованої російської атаки на Україну, коли безпілотник, за даними румунської влади, вийшов за межі українського повітряного простору та врізався у багатоповерховий житловий будинок у прикордонному румунському місті. Унаслідок удару було пошкоджено будівлю, двох людей госпіталізували з пораненнями, ще близько сімдесяти мешканців довелося евакуювати з міркувань безпеки. Подія викликала значний резонанс у країні та стала одним із найсерйозніших інцидентів такого типу на території держави-члена НАТО з початку повномасштабної війни.

    Румунська влада кваліфікувала падіння безпілотника як серйозну ескалацію, пов’язану з діями Російської Федерації, та заявила про посилення моніторингу повітряного простору в прикордонних регіонах. Водночас Міністерство оборони Румунії раніше повідомляло, що від початку російського вторгнення в Україну на території країни вже десятки разів фіксувалися уламки безпілотних літальних апаратів, що неодноразово викликало занепокоєння щодо безпеки цивільного населення в районах поблизу кордону.

    У Бухаресті також зазначають, що ситуація перебуває під постійним контролем на найвищому політичному та військовому рівні. Президент Румунії Нікушор Дан, за словами очільниці МЗС, має ухвалити рішення щодо можливого скликання Ради національної безпеки, а також визначити формат подальшого інформування суспільства про кроки держави у відповідь на інцидент. Вона додала, що уряд перебуває у постійному контакті з керівництвом НАТО, включно з генеральним секретарем Альянсу, якому вже передано всю необхідну інформацію щодо події.

    Окремо міністерка повідомила, що російського посла в Румунії вже викликали до Міністерства закордонних справ у зв’язку з попередніми заявами Москви щодо військової ситуації в регіоні. Вона також не виключила подальших дипломатичних кроків у відповідь на інцидент із безпілотником, зазначивши, що відповідні рішення можуть бути ухвалені найближчим часом після завершення внутрішніх консультацій.

    На тлі цього інциденту в НАТО підтверджують, що перебувають у постійному контакті з румунською стороною для координації дій та оцінки ризиків, пов’язаних із безпекою повітряного простору країн-членів Альянсу поблизу зони бойових дій. Ситуація в Галаці стала черговим сигналом про зростання напруженості в регіоні та потенційні ризики розширення наслідків війни за межі території України.

  • Російський дрон влучив у багатоповерхівку в Румунії: є постраждалі та пожежа

    Російський дрон влучив у багатоповерхівку в Румунії: є постраждалі та пожежа

    У румунському прикордонному місті Галац у ніч на 29 травня російський безпілотник під час чергової повітряної атаки впав на житлову багатоповерхівку, спричинивши пожежу та поранення щонайменше двох людей. Інцидент стався поблизу українського кордону та змусив румунські служби безпеки й рятувальників працювати в режимі підвищеної готовності, а військові підняли в повітря бойову авіацію для реагування на загрозу.

    За словами місцевих мешканців, ніч була перервана характерним звуком польоту безпілотника, який наближався до житлових кварталів. За кілька миттєвостей після цього пролунав потужний вибух, який розбудив район і спричинив пожежу в одній із квартир на десятому поверсі багатоповерхового будинку. Вогонь швидко поширився всередині приміщення, спричинивши значні руйнування та густе задимлення, яке охопило частину будівлі.

    На місце оперативно прибули підрозділи пожежної служби, поліція та бригади швидкої допомоги. Через ризик поширення вогню та необхідність перевірки будівлі рятувальники евакуювали близько сімдесяти мешканців. Людей виводили з будинку в нічний час у складних умовах через задимлення та можливу повторну детонацію уламків дрона. Пожежу вдалося локалізувати і повністю загасити лише після тривалої роботи рятувальників.

    Медичні служби повідомили, що внаслідок інциденту постраждали двоє людей. Жінка отримала опіки першого ступеня, а 14-річний хлопець зазнав гострої стресової реакції після вибуху. Обом постраждалим надали необхідну медичну допомогу, їхній стан оцінюється як стабільний, загрози життю немає.

    Румунський Інспекторат з надзвичайних ситуацій у місті Галац підтвердив факт падіння безпілотника на житловий будинок і виникнення пожежі на верхніх поверхах. Після ліквідації займання рятувальні служби повідомили про скасування режиму підвищеної готовності, а також зазначили, що вибуховий заряд дрона здетонував у момент удару і не становить подальшої загрози для населення чи навколишньої інфраструктури.

    Міністерство оборони Румунії офіційно заявило, що безпілотник, який упав на багатоповерхівку в Галаці, є російським. У відомстві пояснили, що інцидент стався на тлі чергової масованої атаки Росії по Україні поблизу річкового кордону з Румунією, коли частина безпілотників рухалася у безпосередній близькості до повітряного простору країни-члена НАТО.

    За інформацією румунського оборонного відомства, один із дронів порушив повітряний простір Румунії та був зафіксований радарами, які відстежували його траєкторію до моменту падіння у південній частині міста Галац. Після виявлення загрози було оперативно піднято два винищувачі F-16 з авіабази Фетешть, які мали дозвіл на ураження цілі, а також залучено військовий гелікоптер IAR 330 SOCAT. Паралельно через систему екстреного оповіщення Ro-Alert населення повітів Тулча, Галац і Бреїла отримало попередження про небезпеку.

    У Міноборони Румунії наголосили, що ситуація залишається динамічною, а всі обставини інциденту продовжують уточнюватися. Відомство також повідомило, що спеціальні підрозділи проводять аналіз уламків дрона для встановлення його типу, маршруту польоту та характеру вибухового навантаження.

    Відстань від українського міста Рені до румунського Галаца становить близько двадцяти кілометрів, що робить цей прикордонний регіон особливо вразливим до наслідків російських повітряних атак по південних областях України, зокрема Одеській області, де напередодні також фіксувалася активність російських безпілотників.

    Інцидент у Галаці став черговим випадком, коли російські дрони або їхні уламки фіксуються на території Румунії поблизу українського кордону. Раніше подібні епізоди вже відбувалися в цьому ж регіоні, після чого румунська влада викликала російського посла для пояснень і заявляла про порушення суверенітету країни.

    Попри попередні інциденти, цього разу ситуація набула особливої серйозності через пряме влучання безпілотника в житловий будинок і поранення цивільних осіб. Румунська влада продовжує розслідування та оцінку наслідків, а також аналізує рівень загрози для цивільного населення у прикордонних регіонах у разі подальшої ескалації бойових дій поблизу державного кордону.

  • Болгарія перемогла на Євробаченні-2026, Україна — у топ-10

    Болгарія перемогла на Євробаченні-2026, Україна — у топ-10

    У столиці Австрії — Відні — у ніч проти 17 травня відбувся грандіозний фінал ювілейного 70-го пісенного конкурсу Євробачення-2026. Цьогорічне шоу стало одним із наймасштабніших та найобговорюваніших за останні роки, адже поєднало не лише яскраві виступи учасників, а й політичні скандали, рекорди та гучні повернення на сцену конкурсу. Перемогу у фіналі здобула представниця Болгарії — співачка DARA з драйвовою композицією Bangaranga. Саме вона отримала кришталевий мікрофон за підсумками голосування національних журі та телеглядачів.

    Фінал конкурсу традиційно відкрив переможець минулого року — австрійський співак JJ, який виконав свою переможну композицію Wasted Love. Після цього розпочався парад прапорів країн-учасниць, який став символічним стартом великого музичного вечора.

    У фіналі Євробачення-2026 взяли участь 25 країн. Серед них — Україна, Болгарія, Норвегія, Австралія, Румунія, Мальта, Кіпр, Албанія, Данія, Чехія, Велика Британія, Франція, Австрія, Греція, Фінляндія, Бельгія, Швеція, Молдова, Ізраїль, Сербія, Хорватія, Литва та Польща. Шоу тривало кілька годин та супроводжувалося масштабними постановками, світловими ефектами та живими музичними номерами.

    Україну на конкурсі цього року представляла співачка LELEKA з оновленою версією пісні Ridnym. Артистка виступала під сьомим номером і змогла потрапити до десятки найкращих, посівши дев’яте місце у фіналі. Виступ українки став одним із найбільш емоційних номерів вечора. На сцені разом зі співачкою звучала бандура у виконанні музиканта Ярослава Джуся, а фінал номера завершився словами «Слава Україні», які LELEKA вигукнула зі сцени під овації залу.

    Ще до фіналу українська представниця встигла увійти в історію конкурсу. Під час другого півфіналу LELEKA встановила рекорд Євробачення-2026, затягнувши найдовшу ноту в історії шоу — 30 секунд. Цей момент активно обговорювали у соцмережах та серед фанатів конкурсу.

    Під час голосування Україна отримала високі оцінки від кількох країн. Найвищу оцінку — 12 балів — українському номеру поставило журі Швейцарії. Ще 10 балів Україна отримала від Азербайджану, 7 — від Італії, по 6 балів дали Франція, Велика Британія та Латвія. Також український виступ отримав 3 бали від Португалії та по одному балу від Польщі й Румунії.

    Друге місце на конкурсі посів представник Ізраїлю — співак Noam Bettan з піснею Michelle. Його участь у конкурсі супроводжувалася гучними дискусіями та протестами. Через присутність Ізраїлю на сцені кілька країн відмовилися від участі у шоу. Серед них — Ісландія, Іспанія, Ірландія, Словенія та Нідерланди. Попри це, ізраїльський представник зміг дістатися до другого місця у фіналі та став одним із фаворитів глядачів.

    Третю сходинку посіла представниця Румунії — співачка Александра Капітанеску з композицією Choke Me. Її виступ став особливо символічним, адже це було перше повернення Румунії на Євробачення після дворічної перерви.

    Одними з головних фаворитів букмекерів перед фіналом вважалися також австралійська поп-зірка Delta Goodrem з треком Eclipse та фінський дует Linda Lampenius & Pete Parkkonen, які представили композицію Liekinheitin. Саме фінським виконавцям букмекери прогнозували перемогу після другого півфіналу, однак у результаті вони залишилися поза трійкою лідерів.

    Яскравими виступами також запам’яталися сербський рок-гурт Lavina з піснею Kraj mene, хорватський етно-поп колектив LELEK з композицією Andromeda, а також молдовський співак Satoshi, який виконав запальний трек Viva, Moldova!.

    Закривав фінал представник країни-господарки — австрійський співак COSMÓ з композицією Tanzschein. Його номер став завершальним конкурсним виступом вечора перед оголошенням результатів голосування.

    Після завершення конкурсної програми організатори підготували спеціальний ювілейний номер за участю легендарних артистів минулих років. На сцену вийшли українські зірки Вірка Сердючка та Руслана, які разом виконали мікс найвідоміших хітів за всю 70-річну історію конкурсу. Особливо бурхливо зал зустрів акапельне виконання культової композиції Volare у виконанні Сердючки.

    Напередодні фіналу LELEKA розповідала, що її конкурсний номер коштував близько 300 тисяч доларів. За словами артистки, кошти на постановку надали спонсори, серед яких monobank, Visa, Work.ua та Meest Post, а також меценати. Водночас ще на початку травня команда української представниці мала лише 80% необхідного бюджету для участі у конкурсі.

    Окрему хвилю дискусій навколо Євробачення-2026 викликала заява директора конкурсу щодо можливого повернення Росії до участі у шоу в майбутньому, попри повномасштабну війну проти України. Ця тема активно обговорюється серед фанатів конкурсу та представників європейської музичної спільноти.

  • Україна готує енергетичний прорив із ЄС: “Укренерго” хоче з’єднатися з Румунією через Молдову

    Україна готує енергетичний прорив із ЄС: “Укренерго” хоче з’єднатися з Румунією через Молдову

    Україна планує суттєво посилити інтеграцію з європейською енергосистемою та побудувати нові лінії електропередачі через Молдову до Румунії. У “Укренерго” заявляють, що йдеться не лише про технічне розширення міждержавних перетинів, а фактично про створення нової архітектури енергетичної безпеки для всього регіону.

    Про це повідомив голова правління НЕК “Укренерго” Віталій Зайченко під час зустрічі з послом Молдови в Україні Віктором Кіріле.

    За словами Зайченка, Україна вже має конкретні проєкти щодо будівництва нових ліній електропередачі між українською та молдовською енергосистемами. У перспективі ці маршрути мають забезпечити пряміші та потужніші зв’язки з Румунією та загалом із європейською мережею ENTSO-E.

    “Для нас важливо збільшувати технічну спроможність наших міждержавних перетинів, що потребує будівництва нових ліній електропередачі. Ми маємо абсолютно чіткі проєкти, реалізація яких дозволить посилити міждержавні зв’язки між Україною та Молдовою, а в перспективі — і з Румунією”, — заявив очільник “Укренерго”.

    У компанії наголошують, що нові енергетичні маршрути дадуть змогу краще балансувати енергосистеми країн регіону, а також збільшать можливості для імпорту та експорту електроенергії.

    Особливо актуальним це питання стало після масованих російських атак по українській енергетичній інфраструктурі у 2024–2026 роках. Саме імпорт електроенергії з країн ЄС неодноразово допомагав стабілізувати українську енергосистему в пікові періоди дефіциту.

    Під час зустрічі сторони також обговорили технічні питання обслуговування ліній електропередачі, які перетинають українсько-молдовський кордон, а також майбутню координацію енергетичних операторів двох держав.

    Окремий акцент зробили на інтеграції України та Молдови до спільного європейського ринку електроенергії. У “Укренерго” зазначили, що для цього необхідні як законодавчі зміни, так і масштабні технічні рішення.

    Україна та Молдова синхронізували свої енергосистеми з континентальною європейською мережею ENTSO-E ще 16 березня 2022 року — менш ніж через місяць після початку повномасштабного вторгнення Росії. Це стало одним із найважливіших рішень для енергетичної безпеки України за час війни.

    До цього українська енергосистема історично працювала синхронно з енергомережами Росії та Білорусі. Від’єднання від них та екстрене приєднання до ENTSO-E стало безпрецедентною операцією для європейського енергоринку.

    Після синхронізації Україна отримала можливість імпортувати електроенергію з ЄС, а також поступово нарощувати експорт у періоди профіциту.

    Водночас європейські оператори через воєнні ризики тривалий час погоджували лише короткострокові добові аукціони на розподіл міждержавного перетину для торгівлі електроенергією.

    Енергетичні компанії неодноразово заявляли, що відсутність довгострокових місячних та річних аукціонів заважає стабільному плануванню імпорту електроенергії та стримує розвиток ринку.

    Ситуація почала змінюватися наприкінці 2025 року. У грудні Україна вперше з початку повномасштабної війни запровадила довгострокові місячні аукціони з розподілу міждержавного перетину за європейськими правилами з Румунією, Угорщиною та Словаччиною.

    Ще у червні 2022 року оператори систем передачі України, Румунії, Словаччини, Польщі, Угорщини та Молдови домовилися про впровадження спільних аукціонів. Практична реалізація стартувала з Румунією у листопаді 2023 року, а пізніше — і з Польщею на напрямку ХАЕС — Жешув.

    У березні 2026 року Міністерство енергетики України також анонсувало різке збільшення можливостей для імпорту електроенергії з ЄС, зокрема з Румунії, Польщі та Словаччини.

    Крім розвитку міждержавних перетинів, Україна та Молдова обговорюють механізми аварійної допомоги. Йдеться про укладання угод, які дозволять оперативно передавати електроенергію одна одній у разі надлишку або дефіциту в енергосистемах.

    Експерти зазначають, що нові лінії електропередачі через Молдову до Румунії можуть стати стратегічним елементом енергетичної незалежності України від російського впливу та ще сильніше інтегрувати український енергоринок у європейський простір.

  • Рубіо поставив під сумнів роль НАТО

    Рубіо поставив під сумнів роль НАТО

    Державний секретар США Марко Рубіо різко поставив під сумнів стратегічний сенс існування Північноатлантичного альянсу НАТО, заявивши, що роль США в організації потребує переосмислення через позицію окремих союзників щодо військової співпраці.

    Про це він сказав в інтерв’ю телеканалу Fox News, коментуючи останні суперечки між США та частиною європейських партнерів щодо використання військових баз для операцій американських збройних сил.

    За словами Рубіо, традиційно НАТО розглядалося як союз, який забезпечує Сполученим Штатам не лише політичну та оборонну координацію, але й доступ до стратегічної інфраструктури союзників — зокрема авіабаз і логістичних центрів у Європі. Саме ця система, наголосив він, десятиліттями була однією з ключових переваг для американських військових операцій за межами США.

    Однак, як стверджує держсекретар, останні рішення деяких країн-членів Альянсу свідчать про те, що ця модель починає давати збої. Рубіо заявив, що частина партнерів відмовляється надавати США доступ до баз у ситуаціях, які Вашингтон вважає критичними для безпеки, зокрема під час ескалацій на Близькому Сході.

    “І тому, коли партнери по НАТО відмовляють вам у використанні цих баз — коли в головному, чому НАТО є корисним для Америки, нам зараз відмовляють, наприклад, в Іспанії — то який тоді сенс в Альянсі?” — заявив він.

    У своїх коментарях Рубіо окремо виділив Португалію, заявивши, що ця країна погоджується на співпрацю навіть без формальних затримок або тривалих консультацій. Також він згадав Польщу, Румунію та Болгарію як держави, які, за його словами, демонструють більш передбачувану та союзницьку позицію у військових питаннях.

    Водночас він жорстко розкритикував позицію Іспанії, заявивши, що її підхід до співпраці зі США у військовій сфері є “дуже проблемним” і не відповідає рівню союзницьких зобов’язань у межах Альянсу.

    “Це починає виглядати як союзники лише тоді, коли їм це вигідно”, — наголосив держсекретар, коментуючи загальну тенденцію, яку він вбачає у поведінці частини європейських партнерів.

    Рубіо також підкреслив, що головне питання, яке зараз постає перед Вашингтоном, полягає не лише у конкретних епізодах відмов у доступі до баз, а у ширшій концепції розподілу обов’язків у НАТО. За його словами, Сполучені Штати витрачають значні ресурси на забезпечення безпеки Європи, тоді як у критичних ситуаціях стикаються з обмеженнями у використанні союзницької інфраструктури.

    “Яка мета перебування в альянсі, якщо користь для нас полягає у доступі до баз, але в момент конфлікту, як це було у ситуації з Іраном, нам можуть відмовити? Ми там лише для того, щоб захищати інших, а не для просування власних національних інтересів?” — сказав він.

    Держсекретар додав, що подібні ситуації змушують адміністрацію США ставити “дуже серйозні та незручні запитання” щодо майбутнього формату участі Вашингтона в Альянсі. За його словами, дискусія про роль США в НАТО вже не є суто теоретичною, а набуває практичного виміру у сфері військового планування та глобальної безпеки.

    Окремо Рубіо згадав, що всередині американської політичної системи вже тривають дискусії щодо країн, які, на думку частини адміністрації, не демонструють достатнього рівня підтримки США. За даними медіа, раніше в оточенні Дональда Трампа обговорювався перелік держав НАТО, які нібито “недостатньо лояльні” до американських ініціатив, що викликало занепокоєння серед союзників.

    Попри жорстку риторику, Рубіо не заявив про офіційні кроки щодо перегляду членства США в НАТО. Водночас його висловлювання стали одним із найгостріших публічних сигналів з боку високопосадовців США за останній час і можуть посилити дискусію всередині Альянсу щодо розподілу відповідальності, оборонних витрат і військової співпраці між Європою та Сполученими Штатами.

  • Уряд падає рекордною більшістю: парламент Румунії відправив у відставку кабінет Іліє Боложана

    Уряд падає рекордною більшістю: парламент Румунії відправив у відставку кабінет Іліє Боложана

    У Румунії розгортається політична криза: парламент країни 5 травня проголосував за відставку проєвропейського уряду на чолі з Іліє Боложаном. Рішення було ухвалене за результатами голосування за вотум недовіри, яке отримало рекордну підтримку депутатів.

    За офіційними даними, за відставку уряду проголосував 281 парламентар, лише 4 виступили проти, а ще 3 бюлетені були визнані недійсними. Для ухвалення рішення було достатньо 233 голосів, однак фактичний результат значно перевищив необхідний поріг, що робить це голосування одним із наймасштабніших у сучасній політичній історії країни.

    Засідання парламенту, на якому розглядалося питання довіри до уряду, розпочалося об 11:00 у спільному форматі Палати депутатів та Сенату. Головною метою було саме обговорення ситуації в уряді та ухвалення рішення щодо його подальшої долі.

    Після оголошення результатів голосування прем’єр-міністр Іліє Боложан залишив будівлю парламенту та повернувся до урядових приміщень. Офіційні коментарі щодо подальших кроків очікуються.

    Причиною політичної кризи став розкол у керівній коаліції. Ключовим фактором стала позиція Соціал-демократичної партії Румунії, яка була найбільшою політичною силою в урядовому альянсі. Ще 20 квітня партія відкликала свою підтримку прем’єр-міністра та закликала його піти у відставку.

    Напруження в коаліції наростало протягом останніх тижнів. Уже 23 квітня сім міністрів від соціал-демократів залишили свої посади, що фактично підірвало стабільність уряду і поставило під сумнів його здатність продовжувати роботу.

    Аналітики зазначають, що вихід соціал-демократів із коаліції став вирішальним моментом. Без підтримки найбільшої парламентської сили уряд втратив політичну опору, що зробило вотум недовіри практично неминучим.

    Водночас ситуація ускладнюється тим, що уряд Іліє Боложана позиціонувався як проєвропейський і орієнтований на подальшу інтеграцію країни до європейських структур. Його відставка може вплинути на внутрішню та зовнішню політику Румунії, а також на її роль у регіоні.

    Експерти не виключають, що країну можуть очікувати дострокові парламентські вибори або тривалий процес формування нової коаліції. У подібних умовах політична нестабільність може позначитися на економічній ситуації та інвестиційному кліматі.

    Крім того, відставка уряду відбувається на тлі складної геополітичної ситуації в Європі, зокрема війни Росії проти України. Румунія як держава-член ЄС і НАТО відіграє важливу роль у забезпеченні безпеки східного флангу, тому внутрішня політична стабільність має стратегічне значення.

    Наразі ключовим питанням залишається формування нового уряду. Президент країни має провести консультації з парламентськими силами для визначення кандидата на посаду прем’єр-міністра, який зможе отримати підтримку більшості.

    Рішення парламенту стало кульмінацією політичної кризи, що назрівала в країні останні тижні. Подальший розвиток подій залежатиме від здатності політичних сил домовитися про новий формат влади та уникнути затяжної нестабільності.