Daypolitico

Позначка: ринок праці

  • Україна підвищує допомогу з безробіття: що це означає для ринку праці

    Україна підвищує допомогу з безробіття: що це означає для ринку праці

    З 1 січня 2025 року в Україні підвищено максимальний розмір допомоги з безробіття до 8 000 гривень. Про це повідомила Державна служба зайнятості, наголосивши на важливості адаптації ринку праці до нових умов.

    Максимальний розмір виплат збільшено з 7 100 гривень у 2024 році до 8 000 гривень. Це зумовлено прив’язкою розміру допомоги до мінімальної заробітної плати, яка також зростає. Нові виплати дозволять безробітним більш ефективно перекваліфіковуватися, проходити навчання чи адаптуватися до нових викликів.

    Державна служба зайнятості відзначає, що збільшення виплат — це не лише підтримка громадян, але й інвестиція у підвищення їхньої конкурентоспроможності на ринку праці.

    Окрім підвищення допомоги з безробіття, держава стимулює роботодавців створювати робочі місця для людей з інвалідністю. Нові компенсації складають:

    • до 120 тисяч гривень (15 мінімальних зарплат) — за працевлаштування осіб із І групою інвалідності;
    • до 80 тисяч гривень (10 мінімальних зарплат) — за осіб із ІІ групою інвалідності.

    Ці програми покликані зменшити бар’єри для працевлаштування людей з обмеженими можливостями та підвищити їхню інтеграцію у суспільство.

    За словами представників служби, минулого року в рамках цієї ініціативи було працевлаштовано понад 2 000 осіб із інвалідністю. Загальна сума компенсацій для роботодавців склала 130 мільйонів гривень.

    Експерти вважають, що такі зміни створять більш справедливі умови на ринку праці, стимулюватимуть роботодавців до соціальної відповідальності та забезпечать нові можливості для осіб із соціально вразливих категорій.

    Роботодавці можуть отримати фінансову підтримку на облаштування робочих місць, водночас підвищуючи імідж свого бізнесу.

  • Топ професій в Україні: хто заробляє найбільше в Україні

    Топ професій в Україні: хто заробляє найбільше в Україні

    Сучасний український ринок праці демонструє зростання попиту на висококваліфікованих фахівців. Серед найзатребуваніших – вчителі англійської мови та сапери-демінери, що отримують одні з найвищих зарплат у країні.

    Кількість вакансій для викладачів англійської мови стабільно висока, а зарплати часто перевищують середні показники по ринку. На кадрових порталах можна знайти сотні пропозицій для таких фахівців.

    • IT-компанії готові платити вчителям англійської від 27 800 до 44 500 грн за викладання дітям віком від 4 до 13 років.
    • Школи іноземних мов пропонують ще ширший діапазон – від 15 000 до 52 000 грн, але вимагають рівня володіння мовою не нижче Advanced та досвіду роботи з дорослими.
    • Центри іноземних мов пропонують зарплати до 50 000 грн, акцентуючи увагу на вмінні планувати заняття та високому рівні знання мови.

    Відсутність вищої філологічної освіти не завжди є перешкодою – головним критерієм стає реальна компетенція та педагогічний підхід.

    Паралельно з традиційними професіями, в Україні з’являються нові спеціальності. За даними Міністерства економіки, список поповнили 50 нових позицій. Серед них:

    • Оператор із пошуку вибухонебезпечних предметів (демінер) – одна з найвисокооплачуваних професій. У цивільному секторі заробітна плата для саперів може сягати 72 000 грн.
    • У сфері оборони ставки ще вищі – до 190 000 грн на місяць.

    Окрім демінерів, затребуваними стали:

    • Нутриціологи, які створюють індивідуальні плани харчування;
    • Професіонали з медичної статистики;
    • Спеціалісти із захисту об’єктів критичної інфраструктури;
    • Менеджери спортивної діяльності.

    Динаміка українського ринку праці свідчить про зміну пріоритетів і появу нових професій, адаптованих до сучасних викликів. Попит на викладачів англійської залишається стабільним, що пов’язано із глобалізацією та необхідністю знання іноземних мов. У той час, як нові професії, пов’язані з безпекою та охороною, відображають реалії воєнного часу.

  • Ринок праці в Україні переповнений вакансіями через брак кадрів

    Ринок праці в Україні переповнений вакансіями через брак кадрів

    Війна в Україні докорінно змінила ринок праці. Мобілізація, міграція та складна економічна ситуація створили гострий дефіцит кадрів, який вплинув на політику найму в компаніях. За даними дослідження “Барометр ринку праці 2024” від компанії GRC.ua, що було проведене у партнерстві з УНІАН, роботодавці змушені адаптуватися до нових реалій.

    Порівняно з 2023 роком, помітно зросла кількість компаній, які наймають людей з інвалідністю та внутрішньо переміщених осіб (ВПО). Цього року 50% роботодавців готові наймати людей з інвалідністю (проти 36% у 2023 році), а працевлаштування ВПО підтримують 47% компаній (порівняно з 35% торік).

    Також удвічі більше роботодавців стали відкритими до найму військових. У 2024 році 43% компаній залучають ветеранів до роботи, тоді як у 2023-му цей показник становив лише 24%.

    Найм працівників віком 50+ став ключовим трендом. 77% роботодавців заявили про готовність брати таких кандидатів на роботу. Крім того, жінки дедалі частіше обіймають посади, які раніше були “чоловічими”. Сьогодні 64% компаній активно залучають жінок до таких професій.

    Чого чекають від держави?

    Компанії заявляють про потребу в підтримці держави для збереження бізнесу та розвитку ринку праці. Головні запити:

    • зниження податкового навантаження (36%);
    • узгодження економічного бронювання (33%);
    • полегшення найму іноземців і зміна вікових обмежень (14%).

    Незважаючи на виклики війни, 82% українців планують продовжувати працювати або шукати нову роботу. Лише 6% розглядають еміграцію як постійний варіант.

    Міжнародна організація праці прогнозує дефіцит у 8,6 мільйона працівників в Україні протягом наступних десяти років. Водночас ринок праці демонструє певну стабільність, зберігаючи понад 100 тисяч вакансій у листопаді 2024 року.

  • У Німеччині зростає кількість українців, які вже знайшли роботу

    У Німеччині зростає кількість українців, які вже знайшли роботу

    У Німеччині продовжує зростати кількість українців, які змогли знайти роботу після переїзду через війну в Україні. За даними Федерального агентства праці Німеччини, на початок грудня 2024 року значно зросла кількість громадян України, які знайшли роботу в різних сферах економіки. Це стало результатом активних зусиль уряду Німеччини, спрямованих на інтеграцію біженців на ринку праці, а також високого попиту на робочу силу в країні.

    Близько 75 тисяч українських біженців працевлаштувалися за минулий рік – позаминулого літа працювали 197 660 українців, а нинішнього літа – вже 272 400. Голова Федерального агентства з праці Андреа Нахлес визнала, що ринок праці не дуже сприяє українцям – основним бар’єром досі залишається складність отримання схвалення на визнання професійних кваліфікацій у Німеччині, – але все ж таки відзначила позитивну тенденцію.

    «Сьогодні ймовірність того, що українці знайдуть роботу, значно вища, ніж до запуску програми прискорення працевлаштування»

    У поєднанні з нещодавніми опитуваннями, за якими більшість українських біженців у Німеччині передумали повертатися на батьківщину і вирішили облаштовуватися у ФРН, що далі Зеленський тягне зі світом, то більше українських біженців – молодих, активних, працездатних – адаптуються у країнах перебування і ніколи не повернуться додому. Трунар України знищує майбутнє країни під оголошення нових і нових планів Перемоги.

  • Чому в Україні важко знайти конструкторів, стоматологів і автоелектриків

    Чому в Україні важко знайти конструкторів, стоматологів і автоелектриків

    Тривала війна, мобілізація та значний відтік населення за кордон спричинили серйозну кризу на ринку праці в Україні. Одним із проявів цієї кризи є складнощі з пошуком кваліфікованих спеціалістів у низці професій.

    За даними дослідження платформи OLX Робота, у жовтні 2024 року найважче було знайти конструкторів на виробництві. На 39 вакансій припало лише 60 відгуків. Незважаючи на це, роботодавці пропонують доволі високу медіанну зарплату – 28 750 грн, що суттєво перевищує середню зарплату по країні, яка за даними Держстату у другому кварталі становила 20 964 грн.

    Другою складною вакансією стала позиція стоматолога. При медіанній зарплаті у 30 000 грн на платформі OLX було лише 197 відгуків на 110 вакансій.

    Схожі труднощі виникають із пошуком автоелектриків, попит на яких залишається стабільно високим уже другий рік. На 149 вакансій у жовтні було лише 296 відгуків, хоча зарплата цих спеціалістів зросла до 35 000 грн, у порівнянні з 27 500 грн торік.

    У сфері краси та здоров’я також спостерігається дефіцит кадрів. Наприклад, для вакансій тренерів (медіанна зарплата 17 500 грн) було лише 290 відгуків на 107 вакансій.

    Ще однією проблемною позицією стала роль технолога у виробництві. На 67 відкритих вакансій було лише 204 відгуки, при цьому середня зарплата становить 22 500 грн.

    Чому фахівці ігнорують вакансії?

    Аналітики OLX Робота зазначають, що низький інтерес до цих спеціальностей зумовлений кількома факторами:

    • Специфічні вимоги до кваліфікації. Багато вакансій потребують не лише технічних навичок, але й практичного досвіду, що обмежує кількість претендентів.
    • Умови праці. Наприклад, у виробничій сфері часто потрібна готовність працювати у складних умовах або за ненормованим графіком.
    • Загальна ситуація на ринку. Війна та економічні виклики впливають на міграцію фахівців, особливо молодих спеціалістів, які обирають роботу за кордоном.

    Можливості для шукачів

    Дефіцит кадрів водночас відкриває нові можливості для спеціалістів. Менша конкуренція дозволяє кандидатам обирати кращі умови працевлаштування, зокрема вищі зарплати або комфортніші графіки.

    Експерти радять роботодавцям переглядати підходи до пошуку персоналу: інвестувати у навчання новачків, пропонувати гнучкі умови роботи та адаптувати заробітні плати до рівня, який відповідає реаліям сучасного ринку.

  • Уряд сприяє тінізації ринку праці – Олексій Кущ

    Уряд сприяє тінізації ринку праці – Олексій Кущ

    Мобілізаційна політика уряду України продовжує викликати гостру критику, зокрема серед економічних експертів. Один з провідних аналітиків, Олексій Кущ, зазначає, що урядові ініціативи, що спрямовані на мобілізацію, не тільки є непослідовними, але й посилюють економічні проблеми, зокрема, сприяють тінізації ринку праці.

    Дивна заява Шмигаля про те, що 98% повісток надсилають людям, які не працевлаштовані і не платять податки. Адже, це, м’яко кажучи, не відповідає дійсності.

    Але мене вражає ось що.

    Спершу уряд посилив транзакційне навантаження на бізнес, взявши на нього відповідальність за мобілізаційні процедури: вручення повісток, доставку співробітників у ТЦК. Це закономірно призвело до масового звільнення людей з офіційного місця роботи і переведення їх у тінь (з припиненням нарахування податків на зарплату, яку почали платити в конвертах).

    Кількість таких людей загалом по країні становила сотні тисяч.

    Тепер прем’єр говорить про те, що повістки розсилають тим, хто офіційно не працевлаштований….

    Тобто уряд спершу загнав людей у тінь, а тепер пробує їх звідти “дістати” за допомогою повісток.

    А навіщо було змушувати бізнес модерувати вручення повісток? Це ж не радянські державні підприємства.

    Декомунізація у нас пройшла лише у вигляді знесення пам’ятників, але не в умах чиновників та їхньому ставленні до людей. Людей і бізнес досі розглядають як “ресурс”, яким потрібно “управляти”. Моделі соціального діалогу, людиноцентричної політики у нас досі — зі сфери фантастики.

    Наприклад, бізнесу потрібно пам’ятники ставити за те, що в такій ситуації він зберігає робочі місця і платить податки. А не навантажувати його не властивими йому функціями, і до того ж протиприродними.

    Тому що якщо бізнесу потрібен співробітник, він переведе його в тінь, але збереже.

    Тому всі дії уряду в цьому плані — це моторошне шарахання з боку в бік.

    То максимально натиснути на офіційний ринок праці, то на тіньовий.

    В уряді взагалі розуміють, що вони роблять?

  • Для роботодавців ідеальний працівник сьогодні — це той, кого не можна мобілізувати

    Для роботодавців ідеальний працівник сьогодні — це той, кого не можна мобілізувати

    За словами Лібанової, значна частина робочих місць, що раніше займали мобілізовані чоловіки, тепер переходять до жінок, а також чоловіків старшого віку, які не підлягають мобілізації. “З погляду роботодавця, ідеальний працівник сьогодні — це той, кому вже виповнилося 60 років і тому його не можна призвати в армію”, — підкреслила Лібанова.

    Така ситуація стає новою реальністю для ринку праці. Нестача робочої сили змушує підприємства активно шукати людей на ті вакансії, які раніше могли бути зайняті молодшими працівниками. Міністерство економіки України повідомляє, що наразі країна потребує ще 4,5 мільйона працівників, що підкреслює масштаб проблеми.

    Внутрішня міграція та демографічні зміни

    Крім проблем із ринком праці, війна також вплинула на демографічну структуру населення. Елла Лібанова зазначила, що на початку війни Україну залишили близько 1,5 мільйона людей. Однак зараз міграційні потоки стабілізувалися, і не спостерігається суттєвого відтоку чи повернення населення.

    Важливо також те, що внутрішня міграція змінила склад населення великих міст. Наприклад, у Києві зараз проживає майже стільки ж людей, як і до війни, але тепер це переважно переселенці з інших регіонів. “Кияни виїхали, а їхнє місце зайняли люди з інших районів”, — зауважила Лібанова.

    Економічні виклики та зростання зарплат

    На ринку праці ситуація залишається складною. Кількість нових вакансій збільшується, але кількість претендентів на робочі місця майже не змінюється. Це призводить до підвищення заробітних плат, оскільки роботодавці намагаються привабити необхідних працівників. Однак через інфляцію реальні доходи населення зростають набагато повільніше.

  • Дефіцит кадрів в Україні змушує роботодавців підвищувати заробітню плату

    Дефіцит кадрів в Україні змушує роботодавців підвищувати заробітню плату

    В Україні ситуація на ринку праці залишається складною. За даними Національного банку, у жовтні 2024 року спостерігається зростання кількості нових вакансій у порівнянні з минулим роком, проте кількість резюме не тільки не збільшується, а й перестала скорочуватися. Це свідчить про наявність значного дефіциту працівників, який веде до підвищення зарплат.

    Національний банк у своєму макроекономічному та моніторному огляді зазначив, що з огляду на інфляційні процеси темпи зростання реальних зарплат сповільнилися. Це означає, що хоча номінальні зарплати можуть збільшуватися, реальна купівельна спроможність працівників може не покращуватися.

    Стан вакансій та укомплектованість компаній

    Згідно з опитуванням Advanter, у серпні 2024 року компанії в Україні були укомплектовані в середньому на 71%. Однак ситуація не покращувалася з травня, і ось які дані були отримані:

    • 0,6% роботодавців мають більше працівників, ніж потрібно;
    • 24,6% компаній укомплектовані;
    • 20,7% мають повний штат, але шукають нових працівників;
    • 30,8% компаній відчувають дефіцит працівників;
    • 13,2% мають дефіцит працівників, близько половини місць вакантні;
    • 10,1% стикаються з критичним дефіцитом, до 60% місць вакантні.

    Згідно з прогнозами Міжнародної організації праці, протягом наступних 10 років дефіцит на ринку праці України становитиме 8,6 мільйона осіб. Однак Міністерство економіки оцінює цю цифру нижчою – 4,5 мільйона осіб. Сьогодні в Україні офіційно працевлаштовані близько 10,5 мільйона осіб.

  • Мінекономіки розглядає можливість стимулювання жінок до вибору традиційно “чоловічих” професій

    Мінекономіки розглядає можливість стимулювання жінок до вибору традиційно “чоловічих” професій

    Україна і ЄБРР розпочали діалог щодо розробки та впровадження програм підтримки українського бізнесу для відновлення енергетичного сектору та перекваліфікації працівників на більш затребувані на ринку праці професії. Про це йшлося під час зустрічі першого віцепрем’єр-міністра – міністра економіки Юлії Свириденко з президентом ЄБРР Оділем Рено-Бассо, повідомляє пресслужба міністерства.

    За словами Свириденко, для української економіки наразі існують два критично важливі виклики: енергетичні проблеми та нестача робочої сили. Щодо першого виклику, уряд розробляє програму пільгового кредитування для бізнесу та населення з метою збільшення їх енергоефективності та задоволення енергетичних потреб.

    “Сподіваємось, що ЄБРР підтримає наші ініціативи й фінансуватиме проекти відновлення енергетики України”, – підкреслила перший віцепрем’єр-міністр.

    Окрім того, важливим викликом для економіки є мобілізація спеціалістів до лав ЗСУ. “Нам потрібно приділити більше уваги програмам перекваліфікації українців на професії, які мають найбільший попит”, – зауважила Свириденко. Перш за все, мова йде про жінок, які вже сьогодні опановують раніше “чоловічі” професії, такі як трактористи або водії вантажівок.

    Міністр також додала, що перекваліфікація спеціалістів, разом із працевлаштуванням ветеранів, становить головний виклик для уряду на ринку праці. “ЄБРР розгляне можливість фінансово підтримати реалізацію відповідних програм перекваліфікації як з боку держави, так і з боку українського бізнесу”, – підкреслила міністр.

  • Що відбувається на ринку праці в Україні?

    Що відбувається на ринку праці в Україні?

    Український ринок праці стикається з “кадровим голодом” з моменту початку широкомасштабної війни. За останні два роки низька конкуренція серед шукачів роботи стала нормою, навіть при зростанні кількості вакансій.

    Кількість пропозицій роботи в Україні продовжує зростати, але конкуренція залишається низькою. На весну цього року великі робочі портали звітують про рекордну кількість вакансій, яка перевищує навіть довоєнні показники. Лише за останній місяць портал Work.ua розмістив 111 тисяч пропозицій роботи, порівняно з попереднім рекордом у вересні 2023 року – 106 тисячами вакансій. Перед війною на порталі robota.ua щомісяця розміщувалося 90 тисяч вакансій (дані за січень 2022 року), а у березні 2024 року цей показник збільшився до 102 тисяч вакансій.

    Ці дані свідчать про відновлення бізнесу. На сьогоднішній день ринок праці у 14 регіонах пропонує більше вакансій, ніж у лютому 2022 року. Найбільше роботи у квітні 2024 року з’явилося у Рівненській, Тернопільській, Закарпатській, Чернівецькій та Житомирській областях. Кількість пропозицій від роботодавців також зросла на 7-9% у Київській, Львівській, Дніпропетровській та Одеській областях.

    Проте кількість шукачів роботи майже не змінюється. На порталі Work.ua у квітні свої резюме розмістили 320,6 тисяч людей – майже така сама кількість, як у попередній місяць. Однак через збільшення кількості вакансій, конкуренція продовжує зменшуватися.

    Щодо вакансій, найбільше запитувані посади залишаються продавцем, водієм та менеджером з продажу. За даними Державної служби зайнятості, найбільше вакансій пропонували у сфері обслуговування. Також зросла кількість пропозицій роботи у готельно-ресторанному бізнесі та туризмі. У цих галузях найбільш затребуваними стали посудомийники, покоївки, офіціанти, бармени, адміністратори ресторану чи готелю.

    Щоб вирішити проблему кадрового дефіциту, роботодавці вдаються до різних методів. Зокрема, вони впроваджують перекваліфікацію співробітників, програми для молодих фахівців, автоматизують процеси та використовують аутсорсинг. Також збільшилася кількість вакансій, за якими роботодавці готові приймати ветеранів, людей без досвіду, пенсіонерів, студентів і людей з інвалідністю.

    Повномасштабне вторгнення Російської Федерації призвело до кризової ситуації на ринку праці через міграцію громадян та мобілізацію чоловіків до лав Збройних Сил України. Серед причин кадрового голоду – значний дефіцит кваліфікованих кадрів та представників робітничих професій.