Daypolitico

Позначка: сенат США

  • Сенат США зробив перший крок до “пекельних санкцій” проти РФ:

    Сенат США зробив перший крок до “пекельних санкцій” проти РФ:

    Сенат США зробив важливий крок на шляху до ухвалення нового пакета жорстких санкцій проти Росії. У ніч на 29 липня сенатори підтримали процедурне рішення, яке відкриває можливість для остаточного розгляду законопроєкту, відомого як “пекельні санкції”. Документ активно просував покійний сенатор-республіканець Ліндсі Грем, який був одним із найпослідовніших прихильників посилення економічного тиску на Кремль.

    Як повідомляють CNN та Reuters, процедурне голосування завершилося переконливою підтримкою: 86 сенаторів проголосували “за”, тоді як 12 виступили “проти”. Такий результат дозволяє продовжити законодавчий процес, однак остаточне ухвалення документа ще потребує подальших процедур у Сенаті.

    Керівництво верхньої палати Конгресу розраховує досягти домовленості між усіма 100 сенаторами, щоб завершити розгляд законопроєкту ще до початку серпневих парламентських канікул. Водночас американське законодавство дозволяє будь-якому сенатору затягнути процедуру, висловивши заперечення щодо прискореного розгляду документа, тому остаточні строки його ухвалення поки залишаються невизначеними.

    Голосування відбулося лише через кілька годин після церемонії прощання з Ліндсі Гремом у Вашингтоні. Незадовго до цього президент України Володимир Зеленський провів закриту зустріч із сенаторами США, під час якої, за даними американських медіа, серед ключових тем обговорювалися підтримка України та санкційна політика щодо Росії.

    Після завершення зустрічі сенатори запросили Зеленського до галереї Сенату, звідки він спостерігав за частиною голосування. Після оголошення результатів український президент подякував законодавцям словами “Спасибі”, а кілька сенаторів відповіли йому оплесками.

    Законопроєкт передбачає суттєве посилення економічного тиску на Росію та її торговельних партнерів. Однією з ключових норм документа є можливість запровадження мит у розмірі до 100% щодо п’яти найбільших імпортерів російських нафти та газу. Серед країн, які можуть потрапити під такі обмеження, називають Індію та Китай.

    Напередодні агентство Bloomberg повідомляло, що двопартійна група сенаторів узгодила фінальну редакцію законопроєкту, що дозволило винести його на процедурне голосування. Водночас документ і надалі залишається предметом політичних дискусій.

    Основні суперечки стосуються повноважень президента США Дональда Трампа. Початкова версія законопроєкту передбачала, що рішення про запровадження або скасування санкцій ухвалюватиме Конгрес. Однак після доопрацювання документа президент отримує значно ширші можливості самостійно застосовувати або скасовувати санкційні обмеження. Саме ця норма викликає занепокоєння частини демократів.

    Критики законопроєкту також вважають, що використання високих мит може негативно позначитися не лише на американських споживачах, а й на торговельно-економічних відносинах США з європейськими союзниками та іншими партнерами. Попри це, підтримка процедурного голосування більшістю сенаторів свідчить, що законопроєкт має реальні шанси пройти наступні етапи розгляду та стати одним із наймасштабніших санкційних пакетів проти Росії за останні роки.

  • Трамп емоційно попрощався з Ліндсі Гремом

    Трамп емоційно попрощався з Ліндсі Гремом

    Президент США Дональд Трамп виступив із прощальною промовою на церемонії поховання сенатора-республіканця Ліндсі Грема, назвавши його одним із найвидатніших законодавців в історії Сполучених Штатів та людиною, яка десятиліттями мала значний вплив на американську політику. Церемонія прощання відбулася у Вашингтонському національному соборі за участю високопосадовців США, іноземних лідерів та близьких покійного.

    Під час свого виступу Трамп назвав Грема “справжнім американським оригіналом” і “улюбленим другом”, наголосивши, що той був політиком, без якого протягом понад трьох десятиліть практично не ухвалювалися важливі рішення у Вашингтоні. За словами президента США, сенатор, який виріс у невеликому містечку в Південній Кароліні, зумів стати політиком світового масштабу та людиною, до думки якої дослухалися як у США, так і за їхніми межами.

    “Протягом понад 30 років у цій столиці не відбувалося нічого суттєвого без відома Ліндсі Грема”, – заявив американський президент, додавши, що сенатор “віддавав Америці всю міру свого доброго та могутнього серця, поки це серце просто не вичерпалося”.

    Окрему увагу Трамп приділив особистим взаєминам із покійним сенатором. Він нагадав, що на початку президентської кампанії 2016 року вони були політичними суперниками, однак згодом їхні стосунки переросли у багаторічну дружбу. Президент розповів, що вони часто разом грали у гольф, а також підкреслив унікальну здатність Грема знаходити спільну мову з людьми незалежно від їхньої політичної позиції.

    У своїй промові глава Білого дому також охарактеризував світогляд сенатора, наголосивши, що той був переконаним прихильником сильної Америки та вірив у важливість американського лідерства на міжнародній арені. За словами Трампа, Грем був людиною з рішучими поглядами у сфері національної безпеки та підтримував активну зовнішню політику США. Президент зазначив, що сенатор був “надзвичайно войовничим” і прагнув використовувати силу, якщо вважав це необхідним для захисту інтересів своєї країни.

    Церемонія прощання із Ліндсі Гремом зібрала чимало високопоставлених гостей. Крім Дональда Трампа, із промовами виступили віцепрезидент США Джей Ді Венс та лідер республіканської більшості у Сенаті Джон Тун. Серед присутніх також були президент України Володимир Зеленський та прем’єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу, що підкреслило міжнародний авторитет американського сенатора.

    Ліндсі Грем помер 11 липня у віці 71 року. Протягом багатьох років він був одним із найвпливовіших представників Республіканської партії у сфері зовнішньої політики та національної безпеки. Сенатор послідовно підтримував Україну після початку повномасштабної війни Росії та виступав за посилення економічного тиску на Москву.

    Однією з його останніх гучних законодавчих ініціатив став законопроєкт про запровадження масштабних санкцій проти Росії. Документ передбачає введення 500-відсоткових мит для країн, які продовжують купувати російську нафту, природний газ та інші енергоносії. Після смерті сенатора законопроєкт отримав його ім’я, ставши символом політичної спадщини Грема та його жорсткої позиції щодо Кремля. Саме ця ініціатива вважається однією з найрезонансніших у його багаторічній кар’єрі та продовжує залишатися предметом активного обговорення у Вашингтоні.

  • Зеленський уже у США: попереду зустріч із Трампом, Patriot і рішення, яких чекає Україна

    Зеленський уже у США: попереду зустріч із Трампом, Patriot і рішення, яких чекає Україна

    Президент України Володимир Зеленський прибув до Сполучених Штатів Америки, де 28 липня проведе низку важливих переговорів із керівництвом США. Центральною подією візиту стане зустріч із президентом США Дональдом Трампом у Білому домі. Очікується, що сторони обговорять подальшу військову підтримку України, зміцнення протиповітряної оборони, санкційний тиск на Росію та стратегічне партнерство між Києвом і Вашингтоном.

    Про початок візиту глава держави повідомив у своєму Telegram-каналі.

    «Вже у Сполучених Штатах Америки. У графіку – зустрічі з президентом Трампом, його командою і тими, хто може підтримати наш захист. Пріоритет номер один – це антибалістика та стратегічна співпраця з Америкою. Мир повинен стати ближче», – написав Зеленський.

    Таким чином президент окреслив головний пріоритет переговорів – посилення української системи протиповітряної та протиракетної оборони. Україна вже тривалий час наголошує на необхідності збільшення кількості сучасних засобів ППО для захисту міст та критичної інфраструктури від російських ракетних і дронових атак.

    За інформацією американських ЗМІ, переговори Зеленського і Трампа відбудуться у Білому домі. Це вже друга особиста зустріч двох лідерів у липні. Після попередніх переговорів сторони заявляли про намір розширювати співпрацю у сфері оборонних технологій та спільного виробництва озброєння.

    Однією з ключових тем нинішньої зустрічі стане протиповітряна оборона України. За даними Reuters та Associated Press, Зеленський планує обговорити з американською стороною постачання додаткових комплексів Patriot, а також розвиток спільних програм із виробництва систем протиповітряної оборони та безпілотних технологій. Українська сторона розраховує на подальшу реалізацію домовленостей, досягнутих під час попередніх контактів між Києвом і Вашингтоном.

    Крім двосторонніх переговорів із президентом США, Зеленський проведе зустрічі з представниками американської адміністрації та іншими політиками, які підтримують Україну. Президент зазначив, що прагне заручитися максимально широкою підтримкою для зміцнення української оборони та наближення справедливого миру.

    Окремою частиною програми стане вшанування пам’яті американського сенатора Ліндсі Грема, який помер у липні. Зеленський повідомив, що зробить це «від імені всієї України».

    «Від імені всієї України вшануємо пам’ять сенатора Ліндсі Грема та згадаємо його зусилля заради безпеки та свободи в Євроатлантиці, інших регіонах світу», – зазначив президент.

    Ліндсі Грем протягом багатьох років залишався одним із найпослідовніших прихильників підтримки України серед американських республіканців. Лише за кілька днів до своєї смерті він відвідав Київ, де зустрічався із Зеленським та обговорював посилення санкційного тиску на Росію, додаткову військову допомогу та подальшу співпрацю між Україною і Конгресом США.

    Саме тому участь Зеленського у меморіальних заходах має не лише символічне, а й політичне значення. На церемонії очікується присутність президента Дональда Трампа, прем’єр-міністра Ізраїлю Беньяміна Нетаньягу та інших високопосадовців.

    Паралельно із зустрічами у Білому домі український президент планує провести окремі переговори із законодавцями. За даними The Hill та Reuters, усі 100 американських сенаторів були запрошені на зустріч із Зеленським у Капітолії. Вона проходитиме на тлі розгляду Сенатом масштабного законопроєкту про посилення санкцій проти Росії.

    Йдеться про документ, який став одним із ключових політичних проєктів покійного Ліндсі Грема. Законопроєкт передбачає значне посилення економічного тиску на Росію та країни, які продовжують закуповувати російські енергоносії. За інформацією Reuters, у процесі доопрацювання окремі положення документа були змінені для забезпечення ширшої підтримки серед сенаторів, однак його головна мета залишається незмінною – обмежити фінансові можливості Москви для продовження війни проти України.

    Нинішній візит Зеленського до Вашингтона відбувається на тлі активізації контактів між Україною та США щодо оборонної співпраці. Останнім часом Дональд Трамп неодноразово заявляв про намір підтримати виробництво сучасних систем ППО та інших видів озброєння для України. Американські медіа також повідомляли, що президент США позитивно оцінює успіхи України у розвитку безпілотних технологій та зміцненні обороноздатності.

    Очікується, що переговори у Вашингтоні можуть стати важливим етапом у розвитку українсько-американського стратегічного партнерства. Для Києва пріоритетом залишається отримання додаткових засобів протиракетної оборони, поглиблення військово-технічної співпраці та збереження двопартійної підтримки України у Конгресі США.

    Поки що офіційний порядок денний переговорів повністю не оприлюднений, однак як українська, так і американська сторони вже підтвердили, що головна увага буде приділена війні Росії проти України, зміцненню оборонних можливостей Києва та подальшій координації дій між двома державами.

  • Сенат США може вже наступного тижня схвалити “пекельні санкції” проти Росії

    Сенат США може вже наступного тижня схвалити “пекельні санкції” проти Росії

    Сенат США вже наступного тижня може винести на голосування законопроєкт про так звані “пекельні санкції” проти Росії. Документ, який ще за життя активно просував сенатор Ліндсі Грем, має широку двопартійну підтримку та може стати одним із найжорсткіших санкційних пакетів, спрямованих на посилення економічного тиску на Кремль. Про це повідомляє Axios із посиланням на джерела в Конгресі.

    За інформацією видання, демократи вже дали зрозуміти своїм колегам-республіканцям, що готові підтримати законопроєкт найближчими днями. Якщо документ буде ухвалений, це стане одним із небагатьох прикладів двопартійної співпраці в Сенаті за останній час, адже протягом більшої частини року робота Конгресу була ускладнена політичним протистоянням між двома партіями.

    Додаткового символізму розгляду законопроєкту надає те, що у вівторок у Капітолії відбудеться меморіальна церемонія на честь сенатора Ліндсі Грема, який був одним із головних ініціаторів цього документа та до останніх днів працював над його просуванням. Очікується, що саме після цього питання санкцій може перейти до активної фази розгляду.

    Сенаторка Жанна Шахін висловила сподівання, що Конгрес не затягуватиме з ухваленням рішення. За її словами, ситуація на полі бою поступово змінюється на користь України, тоді як становище Росії стає дедалі складнішим, тому зараз важливо діяти швидко та рішуче.

    Як зазначає Axios, законопроєкт уже має понад 60 співавторів, однак після смерті Ліндсі Грема його текст двічі доопрацьовували. Однією з головних змін стало зменшення максимального розміру вторинних мит із 500% до 100%. Крім того, автори звузили сферу застосування документа, передбачивши можливість запровадження таких мит не більш як щодо п’яти країн.

    Окремі зміни до законопроєкту були внесені після звернення президента США Дональда Трампа. 19 липня глава Білого дому запропонував поширити дію майбутнього закону також на Іран. За даними американських медіа, сенатори врахували це побажання та внесли відповідні корективи до документа.

    Питання підтримки законопроєкту адміністрацією Трампа останнім часом залишалося предметом активних дискусій. Минулого тижня американські ЗМІ повідомляли, що Білий дім готовий підтримати масштабний пакет санкцій проти Росії. Водночас пізніше з’явилася інформація, що президент США ще не ухвалив остаточного рішення щодо його повної підтримки.

    Попри це Дональд Трамп під час спілкування з журналістами заявив, що шанси на ухвалення законопроєкту Сенатом і його подальше підписання залишаються дуже високими. Якщо документ набере необхідну кількість голосів, він може стати одним із найпотужніших інструментів економічного тиску США на Росію та її партнерів від початку повномасштабної війни проти України.

  • Сенат США схвалив жорсткі обмеження проти китайського автопрому: під загрозою опинився навіть Mercedes-Benz

    Сенат США схвалив жорсткі обмеження проти китайського автопрому: під загрозою опинився навіть Mercedes-Benz

    Комітет Сенату США з питань торгівлі схвалив законопроєкт, який суттєво посилює обмеження для автовиробників із китайським капіталом. Документ передбачає нові вимоги до структури власності компаній і може закрити американський ринок не лише для китайських брендів, а й для окремих європейських виробників. Серед потенційно постраждалих опинився німецький концерн Mercedes-Benz, який має значну частку китайських інвестицій. Про це повідомляє Reuters.

    Законопроєкт встановлює новий поріг допустимої участі китайського капіталу. Якщо понад 15% акцій автомобільної компанії належить китайським інвесторам, вона не зможе вести діяльність на американському ринку. За даними Reuters, близько 20% акцій Mercedes-Benz перебувають у власності китайських інвесторів, що потенційно підпадає під дію нових правил.

    Сенатор-республіканець Тед Круз визнав, що нові вимоги можуть створити серйозні труднощі для німецького автовиробника. Водночас сенатор Берні Морено зазначив, що компанія матиме перехідний період до 2030 року. За цей час Mercedes-Benz зможе або змінити структуру власності, зменшивши частку китайського капіталу, або звернутися до американської влади з проханням про спеціальний виняток із нових вимог.

    Під час обговорення документа в Сенаті відкрито звучали заяви про вплив великих американських автовиробників на просування законодавчої ініціативи. Зокрема, General Motors підтримує посилення обмежень, оскільки це може зміцнити конкурентні позиції її преміального бренду Cadillac на американському ринку.

    Разом із тим автори законопроєкту наголошують, що його головною метою є не боротьба з окремими виробниками, а захист національної безпеки та підтримка американської промисловості. Тед Круз також заявив, що повна заборона діяльності Mercedes-Benz у США не є самоціллю і навряд чи буде реалізована без можливості знайти компромісне рішення.

    Втім, законопроєкт містить і ще одну суперечливу норму. Він передбачає, що окремі автовиробники можуть бути зобов’язані використовувати акумуляторні батареї виробництва General Motors. За оцінками законодавців, це здатне збільшити вартість кожного автомобіля приблизно на 5 тисяч доларів. Очікується, що додаткові витрати зрештою будуть покладені на кінцевих покупців.

    Нові правила можуть суттєво вплинути й на інші автомобільні компанії. Найбільший тиск уже відчуває виробник електромобілів Polestar, який входить до китайського холдингу Geely. За інформацією Reuters, продаж автомобілів бренду на американському ринку може припинитися вже починаючи з модельного року 2027.

    Водночас шведський виробник Volvo Cars, який також пов’язаний із Geely, наразі перебуває у більш сприятливому становищі. Компанія отримала дозвіл продовжити роботу у США, однак повинна довести відповідність усієї модельної лінійки новим вимогам законодавства.

    Окремий блок законопроєкту присвячений питанням кібербезпеки. Американські законодавці вважають, що сучасні автомобілі збирають значні обсяги інформації про своїх власників через цифрові системи. Саме тому під посилений контроль можуть потрапити модулі Bluetooth, Wi-Fi, стільникового зв’язку, супутникової навігації та інше програмне забезпечення, яке потенційно здатне передавати дані за межі США. У Вашингтоні побоюються, що подібні технології можуть використовуватися для збору інформації про американських громадян.

    Нові правила вже впливають на виробничі стратегії великих компаній. General Motors оголосила про намір повернути виробництво моделі Buick Envision зі своїх китайських підприємств до США до 2028 року. Ford також погодився локалізувати випуск окремих моделей Lincoln, які раніше вироблялися в Китаї. Крім того, підрозділ Google Waymo, що займається безпілотними автомобілями, вирішив відмовитися від використання платформ китайського холдингу Geely на користь автомобілів американських виробників із Детройта.

    Ініціатива Сенату є частиною ширшої політики Сполучених Штатів, спрямованої на зменшення залежності від китайських технологій і виробництва у стратегічно важливих галузях. Якщо законопроєкт буде остаточно ухвалений, він може суттєво змінити конкурентне середовище на американському автомобільному ринку та змусити міжнародні концерни переглянути структуру власності й виробничі ланцюги.

  • Трамп знову втрутився в долю санкцій проти Росії: закликав додати до законопроєкту Іран

    Трамп знову втрутився в долю санкцій проти Росії: закликав додати до законопроєкту Іран

    Президент США Дональд Трамп повторно звернувся до Конгресу із закликом розширити законопроєкт про нові санкції проти Росії, включивши до нього положення, що стосуються Ірану. Американський лідер заявив, що саме такого кроку нібито прагнув покійний сенатор Ліндсі Грем, який був одним із головних авторів документа. Відповідну заяву Трамп оприлюднив у власній соціальній мережі Truth Social.

    За словами президента США, республіканці мають підтримати внесення до законопроєкту окремих пунктів щодо Ірану. Він наголосив, що саме цього, за його словами, хотів Ліндсі Грем, а тому відповідні зміни необхідно ухвалити. Трамп підкреслив, що таке рішення є важливим і має стратегічне значення для американської політики.

    “Республіканці мають включити Іран до проєкту про санкції проти Росії. Це те, що Ліндсі хотів зробити, і це мало відбутися. Це важливо”, – написав президент США.

    Це вже не перший випадок, коли Дональд Трамп наполягає на поєднанні санкційної політики щодо Росії та Ірану в одному законодавчому документі. Раніше він уже висловлював побажання доповнити санкційний законопроєкт положеннями, спрямованими проти Тегерана, водночас сигналізуючи, що готовий підписати документ після його ухвалення Конгресом.

    Законопроєкт про нові санкції проти Росії, який був підготовлений сенаторами Ліндсі Гремом та Річардом Блюменталем, залишається одним із ключових зовнішньополітичних документів, що нині розглядаються у Вашингтоні. Його метою є суттєве посилення економічного тиску на Росію через її агресію проти України, а також запровадження жорстких обмежень щодо держав і компаній, які допомагають Москві обходити чинні санкції.

    У Сенаті США останніми днями дедалі частіше лунають заклики якнайшвидше винести законопроєкт на голосування без внесення додаткових правок, щоб не затягувати процес його ухвалення. За інформацією американських ЗМІ, документ уже заручився підтримкою понад 60 сенаторів, що забезпечує йому достатню кількість голосів для успішного проходження верхньої палати Конгресу.

    Раніше цього тижня сенатори також представили оновлену редакцію законопроєкту, у якій були деталізовані окремі механізми застосування санкцій та їхня взаємодія з уже чинними обмежувальними заходами. Попри це, ініціатива Дональда Трампа щодо включення до документа окремих положень стосовно Ірану може стати предметом нових дискусій серед законодавців, адже частина сенаторів наполягає на якнайшвидшому ухваленні документа без додаткових змін.

    Заклики Трампа свідчать про його прагнення пов’язати санкційну політику США одразу щодо двох держав, які Вашингтон розглядає як ключові виклики міжнародній безпеці. Водночас остаточне рішення щодо змісту законопроєкту та можливого включення до нього положень про Іран залишається за Конгресом США.

  • У США закликають терміново ухвалити санкції проти Росії

    У США закликають терміново ухвалити санкції проти Росії

    У Сполучених Штатах двопартійна група сенаторів закликала Конгрес якнайшвидше винести на голосування законопроєкт про масштабне посилення санкцій проти Росії. Законодавці наполягають, що документ, над яким майже два роки працював покійний сенатор Ліндсі Грем, уже узгоджений із Білим домом, має широку підтримку як серед республіканців, так і демократів, а тому не потребує жодних додаткових змін чи поправок. Про це сенатори заявили під час спільної пресконференції.

    За словами авторів ініціативи, законопроєкт став результатом тривалих міжпартійних переговорів і містить складний механізм економічного та санкційного тиску на Росію. Саме через це вони виступають проти повторного відкриття документа для внесення нових положень, оскільки це може затягнути процес його ухвалення.

    Сенатори наголошують, що нинішня редакція законопроєкту вже погоджена з адміністрацією президента США та є компромісом, досягнутим після багатьох місяців консультацій. На їхню думку, головним пріоритетом зараз має стати якнайшвидше голосування, а не нові дискусії щодо його змісту.

    Позицію сенаторів підтримав і спікер Палати представників Майк Джонсон. Він заявив, що переважна більшість республіканців давно підтримує ідею запровадження нових санкцій проти Росії та готова працювати над документом, який уже погодили Сенат і Білий дім.

    “Ми давно підтримуємо законопроєкт про санкції проти Росії, і переважна більшість республіканців це робить… Сенат та Білий дім розробили формулу, яка, на їхню думку, спрацює, і ми раді її опрацювати”, – наголосив Джонсон.

    Окрему увагу під час пресконференції приділили пропозиції президента США Дональда Трампа, який раніше висловив ідею доповнити законопроєкт санкційними положеннями щодо Ірану та ліванського угруповання “Хезболла”. Однак співавтор документа, сенатор-демократ Річард Блюменталь, виступив проти такого підходу.

    За його словами, президент уже підтримав чинну редакцію законопроєкту, а будь-яке розширення його предмета може лише затягнути ухвалення документа. Якщо адміністрація США вважає за необхідне посилити санкції проти Ірану чи “Хезболли”, відповідні законодавчі ініціативи, на його думку, слід розглядати окремо.

    “Президент схвалив цей законопроєкт, і ми маємо рухатися вперед саме з ним, а не відкривати його для інших потенційних цілей. Якщо адміністрація хоче запропонувати окремі законодавчі ініціативи щодо Ірану чи “Хезболли”, Конгрес може розглянути їх окремо”, – заявив Блюменталь.

    Сенатор також наголосив, що необхідність якнайшвидшого ухвалення документа пов’язана з продовженням російських атак проти українського цивільного населення. За його словами, кожне зволікання з посиленням санкцій означає додаткові можливості для Кремля фінансувати війну, що зрештою призводить до нових людських жертв.

    Автори законопроєкту сподіваються, що голосування вдасться провести ще до початку серпневої перерви в роботі Конгресу США. За їхніми словами, лідер республіканської більшості в Сенаті Джон Тун готовий винести документ на розгляд, щойно буде остаточно підтверджено достатню кількість голосів. Водночас самі ініціатори переконані, що необхідна підтримка серед сенаторів уже сформована.

    Законопроєкт передбачає масштабне розширення санкційного тиску на Росію. Під нові обмеження можуть потрапити російські державні структури, компанії, фінансові установи, олігархи, а також особи й організації, які допомагають Москві обходити міжнародні санкції. Окремим напрямом документа є запровадження вторинних санкцій та спеціальних мит щодо найбільших імпортерів російської нафти й природного газу.

    Порівняно з початковою версією законопроєкту його остаточну редакцію суттєво доопрацювали. Якщо раніше документ допускав можливість застосування мит до понад 60 держав, то тепер санкційний механізм буде зосереджений лише на п’яти найбільших імпортерах російської нафти та п’яти ключових покупцях природного газу, частина з яких збігається. Крім того, автори уточнили процедури застосування винятків із санкційного режиму та розширили повноваження Торгового представника США щодо визначення конкретних тарифних ставок.

    Однією з головних новацій законопроєкту став окремий розділ, присвячений боротьбі з так званим “тіньовим флотом” Росії. Йдеться про мережу танкерів, які використовуються Москвою для обходу міжнародних санкцій та експорту нафти попри чинні обмеження. За словами Річарда Блюменталя, нова редакція документа містить дієві інструменти для протидії діяльності цього флоту, що має суттєво ускладнити Росії отримання прибутків від продажу енергоносіїв і посилити економічний тиск на країну-агресора.

  • «Росія отруїла Грема?» Соратниця Трампа вимагає розслідування

    «Росія отруїла Грема?» Соратниця Трампа вимагає розслідування

    Раптова смерть американського сенатора Ліндсі Грема спричинила хвилю припущень у політичних колах і соціальних мережах. Американська ультраправа активістка та прихильниця президента Дональда Трампа Лора Лумер закликала провести повне розслідування обставин смерті політика, припустивши, що до неї теоретично могли бути причетні Росія або Іран.

    Лумер звернула увагу на погрози, які лунали на адресу сенатора через його жорстку позицію щодо Кремля й Тегерана, а також на те, що він помер невдовзі після повернення з України. Вона вимагає провести токсикологічну експертизу та перевірити версію можливого отруєння.

    Водночас жоден американський правоохоронний орган не заявляв про встановлені ознаки насильницької смерті. Офіс Грема повідомив лише, що 71-річний сенатор помер увечері 11 липня після «короткочасної та раптової хвороби». Офіційна причина смерті досі не оприлюднена.

    Що заявила Лора Лумер

    У серії дописів у соціальній мережі X Лумер запитала, чи не могла Росія отруїти сенатора, та наголосила, що настільки раптова смерть після закордонної поїздки потребує ретельної перевірки.

    Активістка пов’язала свої підозри з останнім візитом Грема до Києва. 10 липня сенатор зустрівся з президентом Володимиром Зеленським, відвідав виробництво українських безпілотників і говорив про просування нового санкційного законопроєкту проти Росії. Угода з адміністрацією Трампа щодо подальшої роботи над пакетом обмежень була одним із його останніх політичних досягнень.

    «Чи не отруїла Росія щойно Ліндсі Грема? Це справді потребує розслідування», — написала Лумер.

    У ще одному дописі вона нагадала, що незадовго до смерті політик повідомляв про погрози з боку Корпусу вартових ісламської революції Ірану. За твердженням активістки, на заходах у Тегерані демонстрували плакати із зображеннями Грема, Трампа та самої Лумер як можливих цілей.

    Лумер заявила, що збіг між погрозами, поверненням сенатора з України та його раптовою смертю не можна ігнорувати. Вона закликала негайно провести токсикологічне дослідження, яке могло б установити або спростувати наявність отруйних речовин.

    Лумер також згадала Дугіна

    Окремо активістка звернула увагу на попередні слова російського ультранаціоналістичного ідеолога Олександра Дугіна. За її твердженням, за кілька місяців до смерті Грема той закликав «розчавити» американського сенатора.

    Лумер опублікувала скриншот відповідного допису та заявила, що погрози з боку публічних прихильників Кремля мають бути враховані слідством.

    Водночас заклики або агресивні публікації самі по собі не є доказом причетності будь-якої держави до смерті політика. Наразі немає підтверджених даних, що Дугін, російські посадовці чи спецслужби мали стосунок до подій у будинку сенатора.

    Що відомо про останні години Грема

    За даними Reuters, екстрені служби прибули до будинку Грема у Вашингтоні після повідомлення про зупинку серця. Американські медіа писали, що перед цим у людини в будинку виникли болі в грудях. Сам офіс сенатора не розкрив медичних подробиць і не назвав остаточної причини смерті.

    The Wall Street Journal проаналізувала записи диспетчерських переговорів. За їхніми даними, медиків викликали через біль у грудях, після чого повідомлялося про серцеву зупинку та проведення реанімації. У диспетчерських повідомленнях був указаний вік 73 роки, хоча Грему був 71 рік, тому не всі деталі запису вдалося однозначно пов’язати саме із сенатором.

    Президент Дональд Трамп заявив, що розмовляв із Гремом телефоном увечері 11 липня. За його словами, сенатор здавався втомленим після поїздки, але загалом почувався нормально. Глава Білого дому припустив, що це могла бути одна з останніх розмов політика.

    Чи розпочали розслідування

    Директор ФБР Каш Патель повідомив, що бюро готове надати місцевим органам влади всі необхідні ресурси. Водночас він не заявляв про наявність ознак злочину чи підозри в отруєнні.

    Залучення ФБР до перевірки смерті впливового сенатора саме по собі не є підтвердженням версії про замах. Американські федеральні служби можуть допомагати місцевій поліції через статус померлого, його доступ до чутливої інформації, міжнародну діяльність і численні погрози на його адресу.

    На момент публікації американська влада не повідомляла про відкриття кримінальної справи за фактом убивства. Не оголошувалися й результати розтину або токсикологічного аналізу.

    Тому твердження про отруєння залишається непідтвердженою версією Лумер та інших коментаторів, а не офіційним висновком слідства.

    Іран дійсно погрожував Грему

    Підозри частини прихильників Трампа виникли не на порожньому інформаційному тлі. Ліндсі Грем був одним із найжорсткіших критиків іранського режиму в Конгресі та підтримував військові дії США й Ізраїлю проти Тегерана.

    За кілька днів до смерті він публічно коментував зображення зі своїм портретом як мішенню, що з’являлися під час заходів в Ірані. Американські медіа повідомляли, що сенатор відреагував на погрози з іронією та не демонстрував наміру змінювати свою позицію.

    Трамп також заявив, що наказав військовим підготувати нищівну відповідь у разі, якщо Іран спробує вбити президента США. Ця заява пролунала 11 липня на тлі повідомлень про можливі іранські плани замаху.

    Після смерті Грема окремі іранські державні та провладні медіа відкрито раділи цій новині. Це посилило обурення у США, але також не доводить причетності Тегерана до смерті сенатора.

    Чому згадують Росію

    Грем протягом останніх років став одним із найактивніших прихильників України у Сенаті США. Він десять разів відвідував країну після початку повномасштабного вторгнення та постійно вимагав посилювати санкції проти Кремля.

    Під час останнього візиту сенатор заявив, що адміністрація Трампа погодилася підтримати законопроєкт, який дозволив би запроваджувати обмеження та високі тарифи проти країн, що продовжують купувати російські енергоносії.

    Грем також відвідав українське підприємство SkyFall, де ознайомився з виробництвом бойових безпілотників. Він виступав за посилення американсько-української співпраці у сфері дронів та далекобійної зброї.

    Через це сенатор регулярно ставав об’єктом агресивної риторики російських пропагандистів. Однак доказів того, що Росія мала доступ до нього під час останньої поїздки або організувала будь-яку операцію проти нього, немає.

    Наскільки надійні заяви Лумер

    Лора Лумер відома як прихильниця Трампа та впливова активістка серед частини руху MAGA, однак вона не обіймає офіційної посади в адміністрації США та не має підтвердженого доступу до матеріалів слідства.

    Сам Трамп раніше дистанціювався від частини її заяв, зазначаючи, що вона не працює на його виборчу кампанію, хоча він цінує її підтримку. Reuters називало Лумер ультраправою активісткою та прихильницею конспірологічних версій.

    Тому її припущення мають розглядатися саме як публічний заклик до перевірки, а не як інформація від американської розвідки чи правоохоронних органів.

    Медіа також звертають увагу, що після заяви директора ФБР про допомогу місцевій владі в соцмережах почали масово поширюватися непідтверджені теорії про Росію, Іран та Україну. Офіційні органи ж поки не підтвердили жодної з них.

    Що може поставити крапку у версіях

    Ключове значення матимуть результати судово-медичної експертизи, токсикологічного дослідження та аналіз медичної історії сенатора.

    Американські медіа повідомляють, що найбільш очевидною попередньою версією є серцевий напад або інша гостра серцево-судинна подія. У Грема також могла бути сімейна схильність до серцевих захворювань: його батько помер від інфаркту. Проте ця інформація не є офіційно встановленою причиною смерті самого сенатора.

    До оприлюднення медичного висновку коректно говорити лише про раптову смерть після короткої хвороби, можливу серцеву зупинку та вимоги окремих політичних активістів провести ширше розслідування.

    Отруєння Росією чи Іраном наразі не підтверджене жодними доказами. Однак через міжнародний статус Грема, прямі погрози та його останню активність на українському й іранському напрямках заклики до прозорої перевірки, найімовірніше, лише посилюватимуться.

    Остаточну відповідь можуть дати лише американські слідчі та медики. До цього часу найгучніша версія про можливу спецоперацію залишається припущенням Лори Лумер, а не встановленим фактом.

  • «Його дуже не вистачатиме»: Трамп про смерть Грема

    «Його дуже не вистачатиме»: Трамп про смерть Грема

    Президент США Дональд Трамп відреагував на смерть сенатора-республіканця Ліндсі Грема, назвавши його «справжнім американським патріотом» і одним із найвидатніших сенаторів, яких він знав. Відповідне звернення глава Білого дому опублікував у своїй соціальній мережі Truth Social після офіційного підтвердження смерті політика.

    «Він був одним із найвидатніших людей і сенаторів, яких я знав. Він завжди працював і був справжнім американським патріотом. Ліндсі буде дуже не вистачати! Деталі та порядок організації поховання будуть повідомлені згодом. Так сумно!» — написав Трамп.

    Заява президента пролунала через кілька годин після того, як офіс сенатора повідомив про його смерть. У заяві зазначається, що Ліндсі Грем помер увечері 11 липня після нетривалої та раптової хвороби. Родина попросила поважати її право на приватність у період жалоби.

    Ліндсі Грем був одним із найвідоміших республіканських політиків США. Він представляв штат Південна Кароліна в Сенаті з 2003 року, а до цього працював у Палаті представників. Протягом політичної кар’єри він входив до впливових сенатських комітетів із питань оборони, бюджету, юстиції та міжнародної політики, а також мав багаторічний досвід служби військовим юристом у Повітряних силах США.

    Відносини між Трампом і Гремом не завжди були безхмарними. Під час президентської кампанії 2016 року сенатор відкрито критикував Дональда Трампа та виступав проти його висунення кандидатом від Республіканської партії. Однак після приходу Трампа до Білого дому політики поступово відновили співпрацю, а згодом Грем став одним із найближчих союзників президента в Сенаті. Сам Трамп неодноразово називав його своїм другом і відкрито підтримував під час передвиборчих кампаній у Південній Кароліні.

    Попри союз із Трампом, Грем іноді займав незалежну позицію в окремих питаннях зовнішньої політики. Зокрема, останніми місяцями він був одним із головних прихильників посилення санкцій проти Росії та збільшення військової допомоги Україні.

    Лише за кілька днів до смерті сенатор відвідав Київ уже вдесяте від початку російської агресії. Під час візиту він зустрівся з президентом Володимиром Зеленським, відвідав виробництво українських безпілотників SkyFall та заявив, що підтримує новий двопартійний санкційний пакет проти Росії. Також Грем виступав за розширення оборонної співпраці між Україною та США, зокрема у сфері виробництва сучасних дронів і далекобійного озброєння.

    На смерть сенатора вже відреагували й українські посадовці. Президент Володимир Зеленський назвав Грема одним із найвідданіших друзів України у Сполучених Штатах, а міністр закордонних справ Андрій Сибіга наголосив, що його підтримка української боротьби проти російської агресії ніколи не буде забута.

    Смерть Ліндсі Грема стала однією з найрезонансніших політичних подій у США. Його відхід означає втрату одного з найвпливовіших представників Республіканської партії в питаннях національної безпеки та міжнародної політики. Водночас у Сенаті звільнилося місце від штату Південна Кароліна, і губернатор штату має призначити тимчасового наступника до проведення виборів відповідно до законодавства.

  • «Не буде забутий»: Сибіга відреагував на смерть Грема

    «Не буде забутий»: Сибіга відреагував на смерть Грема

     

    Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга висловив співчуття через раптову смерть американського сенатора-республіканця Ліндсі Грема, який багато років залишався одним із найпомітніших прихильників України у Конгресі США. Глава МЗС наголосив, що політик був справжнім другом українського народу та одним із найсильніших голосів на підтримку боротьби проти російської агресії.

    Сенатор помер увечері 11 липня у віці 71 року після нетривалої раптової хвороби. Його офіс повідомив про смерть політика та попросив поважати приватність родини у важкий для неї час. Офіційна причина смерті на момент публікації детально не розкривалася.

    Особливого трагізму новині додає те, що незадовго до смерті Грем перебував у Києві. Це був уже десятий візит сенатора до України. Він зустрівся з українським керівництвом, обговорив посилення оборонної співпраці та вкотре закликав Вашингтон збільшувати тиск на Росію. У заяві українського МЗС Сибіга підкреслив, що політик буквально щойно повернувся з України.

    «Засмучений звісткою про смерть сенатора Ліндсі Грема, який щойно був у Києві з десятим візитом до України. Сенатор Грем був справжнім другом України та одним із найсильніших голосів на підтримку нашої боротьби проти російської агресії», — зазначив Сибіга.

    Міністр нагадав, що американський законодавець послідовно виступав за посилення санкцій проти Росії та забезпечення України засобами, необхідними для захисту населення. За словами глави української дипломатії, лідерство, переконання та непохитна відданість сенатора Україні не будуть забуті.

    Сибіга також передав співчуття рідним і близьким Грема, його колегам у Сенаті та жителям Південної Кароліни, яку політик представляв у верхній палаті Конгресу понад два десятиліття. Міністр наголосив, що Україна сумує разом зі Сполученими Штатами.

    Останній візит Грема до Києва

    Під час візиту 10 липня Ліндсі Грем зустрівся з президентом Володимиром Зеленським. Сторони обговорювали потреби України у протиповітряній обороні, санкційний тиск на Росію та подальшу співпрацю зі Сполученими Штатами.

    Зеленський поінформував сенатора про результати своїх переговорів із президентом США Дональдом Трампом під час саміту НАТО в Анкарі. Серед ключових тем була політична домовленість щодо ліцензування виробництва систем Patriot в Україні.

    Сам Грем під час перебування у Києві заявив, що Білий дім погодився підтримати оновлений двопартійний законопроєкт про посилення санкцій проти Росії. Документ має на меті вдарити не лише по Москві, а й по державам та компаніям, які продовжують купувати російські енергоресурси й таким чином допомагають фінансувати війну.

    Сенатор говорив, що після переговорів із представниками адміністрації Трампа у законопроєкту з’явився реальний шлях до ухвалення. Ініціативу розробляли спільно представники обох американських партій — республіканці та демократи.

    Грем також закликав Китай використати свій вплив на Росію та змусити Кремль перейти до реальних мирних переговорів. Він вважав, що економічний тиск на Москву має йти паралельно з військовою підтримкою України.

    Сенатор побачив українські дрони

    Під час останнього приїзду до України Грем відвідав виробничий майданчик української оборонно-технологічної компанії SkyFall. Там йому показали процес розроблення та виготовлення важких бомбардувальних дронів Vampire, відомих серед військових як «Баба Яга», FPV-безпілотників Shrike та перехоплювачів російських «Шахедів» P1-SUN.

    Сенатор високо оцінив швидкість розвитку українських безпілотних технологій та заявив, що співпраця у цій сфері може бути корисною і для України, і для Сполучених Штатів.

    Візит до підприємства став одним з останніх публічних заходів Грема. Уже наступного дня його офіс повідомив про раптову смерть.

    Один із найвідоміших прихильників України

    Ліндсі Грем представляв Південну Кароліну в Сенаті США з 2003 року. Перед цим він працював у Палаті представників. Політик мав значний вплив на американські дискусії щодо національної безпеки, оборони та міжнародної політики.

    До політичної кар’єри він служив військовим юристом у Повітряних силах США, а згодом продовжив службу в резерві та дослужився до звання полковника. Протягом роботи в Конгресі Грем входив до ключових сенатських комітетів і певний час очолював юридичний комітет Сенату.

    Після початку повномасштабного вторгнення Росії сенатор неодноразово відвідував Україну. Він зустрічався із Зеленським, військовими та представниками української влади, закликав передавати Києву сучасне озброєння і посилювати економічний тиск на Кремль.

    Грем також був одним з авторів і головних прихильників жорстких вторинних санкцій проти покупців російської нафти, газу та інших ресурсів. Запропоновані ним механізми передбачали високі мита й обмеження проти країн, які фактично підтримують російську воєнну економіку.

    Його позиція робила сенатора однією з найпомітніших американських політичних фігур, які наполягали, що допомога Україні відповідає стратегічним інтересам самих Сполучених Штатів.

    Втрата для України та американської політики

    Смерть Грема залишає вакантним місце в Сенаті від Південної Кароліни. Тимчасового наступника має призначити губернатор штату відповідно до американського законодавства. Його відхід також може вплинути на подальше просування санкційного законопроєкту, який він активно підтримував в останні місяці.

    Водночас двопартійна група сенаторів уже заявила про намір продовжити роботу над посиленням обмежень проти Росії. Однак саме Грем був одним із найбільш медійних і впливових провідників цієї ініціативи серед республіканців.

    Для України його смерть стала особливо болючою через багаторічну й послідовну підтримку. Останній приїзд сенатора до Києва, зустріч із Зеленським, відвідування виробництва українських дронів та робота над новими санкціями фактично стали завершальними сторінками його політичної діяльності.

    Як наголосив Андрій Сибіга, Україна пам’ятатиме Ліндсі Грема не лише як впливового сенатора США, а як союзника, який у критичний для країни час відкрито відстоював її право на захист, свободу та справедливий мир.