Daypolitico

Позначка: сенат США

  • Помер один із головних друзів України в Сенаті США

    Помер один із головних друзів України в Сенаті США

    Американський сенатор-республіканець від штату Південна Кароліна Ліндсі Грем помер увечері 11 липня після нетривалої раптової хвороби. Про смерть 71-річного політика офіційно повідомив його офіс, зазначивши, що родина просить поважати право на приватність у цей складний період.

    У заяві офісу сенатора йдеться, що Ліндсі Грем помер увечері суботи, 11 липня, внаслідок «короткочасної та раптової хвороби». Інших подробиць щодо причини смерті поки що не оприлюднено. Родина подякувала всім за підтримку та молитви й попросила громадськість і медіа поважати її приватність.

    Смерть одного з найвідоміших американських сенаторів стала несподіванкою для політичного Вашингтона. Ще напередодні Грем був активним у публічному просторі та продовжував виконувати свої обов’язки. За повідомленнями української сторони, лише за день до смерті він відвідав виробництво українських безпілотників SkyFall, де ознайомився з сучасними розробками оборонної промисловості України. Під час візиту політик високо оцінив потенціал українських виробників дронів та наголосив на необхідності розширення співпраці між Києвом і Вашингтоном у сфері безпілотних технологій.

    Протягом останніх років Ліндсі Грем залишався одним із найпослідовніших прихильників України серед американських законодавців. Він регулярно закликав адміністрацію США збільшувати військову допомогу Києву, пришвидшувати постачання сучасного озброєння та посилювати санкційний тиск на Росію. Сенатор неодноразово відвідував Україну після початку повномасштабного вторгнення РФ і зустрічався з українським керівництвом та військовими.

    Останніми місяцями Грем активно просував законодавчі ініціативи щодо жорсткіших економічних санкцій проти Росії та її торговельних партнерів. Він також виступав за поглиблення співпраці США й України у виробництві та розвитку безпілотних систем, наголошуючи, що український бойовий досвід є цінним і для американської оборонної промисловості.

    Політична кар’єра Ліндсі Грема тривала понад три десятиліття. До Сенату США він був уперше обраний у 2002 році, представляючи штат Південна Кароліна, а до цього кілька каденцій працював у Палаті представників. За роки роботи він очолював або входив до складу ключових комітетів Сенату, зокрема із судових питань та бюджету. До приходу в політику Грем служив у Військово-повітряних силах США як військовий юрист і завершив службу у званні полковника резерву.

    У 2016 році Ліндсі Грем балотувався на посаду президента США від Республіканської партії. Під час передвиборчої кампанії він критикував Дональда Трампа, однак після завершення праймеріз став одним із його найближчих союзників у Сенаті. Надалі Грем відігравав важливу роль у просуванні законодавчих ініціатив республіканців і залишався впливовою фігурою у питаннях національної безпеки та зовнішньої політики.

    Особливу репутацію Грем здобув як прихильник жорсткої зовнішньої політики США. Він послідовно виступав за посилення американської ролі у світі, підтримував союзників Вашингтона та наголошував на необхідності стримування авторитарних режимів. Саме тому після початку повномасштабної війни Росії проти України сенатор став одним із найактивніших американських політиків, які відкрито підтримували Київ.

    Смерть Ліндсі Грема може мати й політичні наслідки для Республіканської партії та роботи Сенату США. Він був одним із найбільш впізнаваних республіканців у сфері зовнішньої політики та безпеки, а також впливовим голосом у питаннях підтримки України. Його відхід, як зазначають американські медіа, може позначитися на внутрішньопартійних дискусіях щодо подальшої військової допомоги Києву та санкційної політики стосовно Росії.

    Наразі офіційної інформації про дату церемонії прощання чи поховання сенатора поки не оприлюднено. Очікується, що найближчими днями керівництво США та представники обох партій виступлять із заявами щодо його смерті та вшанують пам’ять одного з найвідоміших американських законодавців останніх десятиліть.

  • Навіть свої не підтримали: Сенат обмежив право Трампа атакувати Іран

    Навіть свої не підтримали: Сенат обмежив право Трампа атакувати Іран

    Сенат США ухвалив резолюцію, яка суттєво обмежує можливості президента Дональда Трампа одноосібно ухвалювати рішення щодо продовження або відновлення військових дій проти Ірану. Голосування завершилося з мінімальною перевагою прихильників документа — 50 сенаторів підтримали резолюцію, тоді як 48 виступили проти. Рішення стало однією з найгучніших політичних подій у Вашингтоні останніх місяців і продемонструвало зростання занепокоєння навіть серед частини республіканців щодо повноважень Білого дому у питаннях війни та миру.

    Документ, який просували переважно демократи, вимагає, щоб будь-які подальші військові операції США проти Ірану отримували попереднє схвалення Конгресу. Автором ініціативи став сенатор від штату Вірджинія Тім Кейн, який протягом багатьох років послідовно виступає за посилення ролі законодавчої влади у питаннях застосування американських збройних сил за кордоном. За словами Кейна, рішення про початок чи продовження війни не повинні залишатися виключно в руках президента, незалежно від того, хто саме перебуває у Білому домі.

    Голосування стало особливо показовим через те, що до демократів приєдналися четверо сенаторів-республіканців — Rand Paul, Susan Collins, Lisa Murkowski та Bill Cassidy. Водночас один демократ — John Fetterman — проголосував проти резолюції. Саме така конфігурація голосів забезпечила ухвалення документа.

    Резолюція була прийнята після кількох місяців гострих суперечок навколо американської участі у конфлікті з Іраном. Частина законодавців переконана, що адміністрація Трампа розширила масштаби військових дій без достатніх консультацій із Конгресом. Критики президента наголошують, що Конституція США надає право оголошувати війну саме законодавчій гілці влади, тоді як президент є головнокомандувачем і може діяти лише в межах наданих йому повноважень.

    Водночас юридичне значення резолюції залишається предметом дискусій. Документ ухвалено у формі так званої узгодженої резолюції Конгресу. Він не потребує підпису президента та не має статусу повноцінного закону. Однак його прихильники наголошують, що резолюція є офіційною позицією обох палат Конгресу щодо необхідності контролю за військовими операціями. Опоненти ж стверджують, що документ має переважно символічний характер і не здатний безпосередньо заблокувати дії президента.

    Важливим є і те, що Сенат підтримав резолюцію після того, як аналогічне рішення раніше схвалила Палата представників США. Таким чином, вперше з моменту ухвалення Закону про військові повноваження 1973 року обидві палати Конгресу висловилися за припинення або обмеження військових дій президента без окремого дозволу законодавців. Експерти називають це історичним прецедентом у сучасній американській політиці.

    У Білому домі на рішення Сенату відреагували стримано, але критично. Представники адміністрації заявили, що голосування не матиме практичних наслідків, оскільки активна фаза бойових дій уже завершилася після досягнення режиму припинення вогню. Там також наголосили, що американські війська наразі не ведуть масштабних бойових операцій проти Ірану, а тому немає потреби говорити про їхнє виведення.

    Сам Дональд Трамп відреагував значно жорсткіше. Президент назвав рішення Сенату «невчасним і безглуздим», заявивши, що воно ускладнює переговорний процес із Тегераном. За його словами, такі кроки можуть бути сприйняті Іраном як ознака внутрішньополітичної слабкості США. Трамп також розкритикував республіканців, які підтримали резолюцію, звинувативши їх у підриві позицій американської адміністрації під час дипломатичних переговорів.

    Політичні аналітики звертають увагу, що голосування стало серйозним сигналом для президента. Хоча республіканці зберігають значний вплив у Конгресі, частина партійців дедалі частіше демонструє готовність дистанціюватися від зовнішньополітичних рішень Трампа. Особливо це стосується конфлікту з Іраном, який викликає неоднозначну реакцію серед американських виборців. За даними опитувань, значна частина громадян США не вважає війну з Іраном такою, що відповідає національним інтересам країни.

    Окрему увагу законодавці приділяють перспективам майбутніх домовленостей між Вашингтоном і Тегераном. Частина сенаторів переконана, що навіть якщо нинішнє припинення вогню збережеться, Конгрес повинен зафіксувати свою роль у прийнятті рішень щодо можливого відновлення бойових дій. Саме на цьому наголошував Тім Кейн, який заявив, що будь-які майбутні військові операції мають отримувати чітке схвалення народних обранців.

    Хоча ухвалена резолюція навряд чи негайно змінить американську політику щодо Ірану, вона стала потужним політичним попередженням для Дональда Трампа. Сенат продемонстрував готовність активніше втручатися у питання використання військової сили та нагадати президенту про конституційні повноваження Конгресу. У Вашингтоні вже називають це голосування одним із найболючіших політичних ударів по зовнішньополітичному курсу Трампа у 2026 році.

  • Рубіо різко змінив тон щодо Росії: союзники по НАТО не приховують здивування

    Рубіо різко змінив тон щодо Росії: союзники по НАТО не приховують здивування

    Державний секретар США Марко Рубіо несподівано скоригував свою публічну риторику щодо санкцій проти Росії, що викликало подив серед європейських союзників по НАТО. Заяви головного американського дипломата пролунали на тлі активних дискусій у США та Європі про подальше посилення економічного тиску на Кремль через війну проти України.

    Про це повідомляє Politico з посиланням на джерела серед дипломатів країн-членів НАТО.

    За даними видання, під час зустрічей із європейськими колегами Рубіо давав зрозуміти, що Сенат США може повернутися до розгляду нових санкцій проти Росії після завершення роботи над ключовими бюджетними та податковими законопроєктами адміністрації президента Дональда Трампа.

    Водночас уже незабаром держсекретар озвучив значно обережнішу позицію, заявивши, що надто швидке введення нових санкцій може ускладнити дипломатичні контакти з Москвою та фактично перекрити можливості для потенційних переговорів щодо завершення війни.

    Саме ця зміна тональності, за інформацією Politico, стала несподіванкою для багатьох європейських дипломатів.

    За словами Рубіо, Вашингтон наразі прагне зберегти простір для дипломатичних маневрів.

    «Якщо зараз запровадити максимальні санкції, це може закрити можливість для Сполучених Штатів брати участь у майбутніх переговорах», — такою є логіка частини адміністрації Білого дому.

    При цьому держсекретар визнав, що саме Росія залишається головною перешкодою на шляху до досягнення мирної угоди між Києвом та Москвою.

    Нова риторика Рубіо з’явилася на тлі активного просування в американському Сенаті законопроєкту сенатора Ліндсі Грема, який передбачає один із найжорсткіших пакетів санкцій за весь період повномасштабної війни.

    Документ пропонує не лише нові обмеження проти російських компаній та фінансових структур, а й санкційний тиск на держави та компанії, які продовжують купувати російську нафту, газ та інші енергоресурси.

    Фактично йдеться про можливість запровадження вторинних санкцій, які можуть торкнутися великих торговельних партнерів Росії.

    Однак, як зазначають американські ЗМІ, Білий дім поки не демонструє готовності швидко підтримати законопроєкт у нинішньому вигляді.

    Джерела у Вашингтоні повідомляють, що адміністрація Трампа наполягає на пом’якшенні окремих положень документа, побоюючись негативних наслідків для глобальних ринків та міжнародних переговорів.

    Тим часом Європейський Союз продовжує рухатися власним шляхом.

    Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц підтвердив, що країни ЄС завершують погодження вже 18-го пакета санкцій проти Російської Федерації.

    Нові обмеження можуть торкнутися фінансового сектору, енергетики, експорту технологій та діяльності так званого «тіньового флоту», який використовується для обходу нафтових санкцій.

    У Брюсселі дедалі частіше звучать побоювання, що різниця у підходах між США та Європою може вплинути на ефективність санкційного тиску на Кремль.

    Європейські дипломати наголошують, що збереження єдності Заходу залишається критично важливим фактором для підтримки України та стримування російської агресії.

    Особливу увагу привернули й заяви президента США Дональда Трампа під час саміту НАТО в Гаазі.

    Американський лідер вкотре підкреслив, що прагне завершення війни шляхом переговорів і вважає дипломатичні інструменти важливішими за постійне нарощування санкційного тиску.

    Водночас Трамп неодноразово заявляв, що готовий змінити підхід у разі відсутності прогресу з боку Кремля.

    Аналітики зазначають, що нинішня позиція Вашингтона свідчить про спробу зберегти баланс між тиском на Росію та можливістю використати дипломатичний канал для потенційного врегулювання війни.

    Однак така обережність викликає занепокоєння у частини союзників по НАТО, які вважають, що Москва продовжує використовувати переговорний процес для затягування часу та уникнення додаткових санкцій.

    Попри різні підходи, як у Вашингтоні, так і в європейських столицях погоджуються в одному: питання санкцій проти Росії залишатиметься одним із головних інструментів впливу на Кремль у найближчі місяці, а дискусії щодо нових обмежень лише посилюватимуться на тлі війни в Україні.

  • Трампу розв’язали руки: Сенат провалив спробу заборонити нові удари по Ірану

    Трампу розв’язали руки: Сенат провалив спробу заборонити нові удари по Ірану

    Сенат США не підтримав резолюцію, яка могла обмежити повноваження президента Дональда Трампа щодо нанесення нових військових ударів по Ірану без окремого схвалення Конгресу. Голосування завершилося з мінімальним розривом — 48 голосів проти 47, що фактично стало перемогою адміністрації Білого дому та дозволило Трампу зберегти широку свободу дій у питаннях застосування військової сили на Близькому Сході.

    Про це повідомляє The Washington Post.

    Ініціаторами резолюції виступили представники Демократичної партії, які наполягали на тому, що будь-які подальші військові операції США проти Ірану повинні отримувати окреме схвалення Конгресу відповідно до американського законодавства. Однак для успіху голосування демократам не вистачило лише одного голосу від республіканців.

    Попри партійну дисципліну, четверо сенаторів-республіканців підтримали демократів і проголосували за просування документа. Проте цього виявилося недостатньо для ухвалення рішення.

    Додаткової уваги голосуванню додав той факт, що сенатор-демократ John Fetterman несподівано виступив проти резолюції та фактично підтримав позицію адміністрації Трампа.

    Ще п’ятеро сенаторів взагалі не взяли участі в голосуванні. Серед них — Bernie Sanders, Josh Hawley, Mitch McConnell, Cory Booker та Michael Bennet.

    Американські ЗМІ зазначають, що навіть якби всі відсутні сенатори взяли участь у голосуванні та підтримали свої традиційні позиції з подібних питань, результат навряд чи змінився б. За розрахунками аналітиків, голосування завершилося б нічиєю 50 на 50, що також не дозволило б просунути резолюцію.

    Попри нинішню поразку, питання ще не закрите остаточно. У Сенаті залишається інша резолюція про військові повноваження президента, яку було внесено ще минулого місяця. Законодавці можуть повернутися до її розгляду найближчим часом.

    Однак навіть якщо документ пройде всі необхідні процедури в Конгресі, він зіткнеться з ще однією серйозною перешкодою — можливим президентським вето. Дональд Трамп уже неодноразово давав зрозуміти, що вважає подібні обмеження втручанням у повноваження глави держави як головнокомандувача збройних сил.

    Для подолання потенційного вето Конгресу необхідно буде заручитися підтримкою двох третин голосів як у Сенаті, так і в Палаті представників. За нинішнього політичного розкладу такий сценарій виглядає малоймовірним.

    У центрі суперечки між Білим домом і демократами залишається Закон про військові повноваження 1973 року. Документ був ухвалений після війни у В’єтнамі для обмеження можливостей президента одноосібно втягувати країну у тривалі військові конфлікти.

    Закон вимагає, щоб президент США отримував згоду Конгресу на ведення бойових дій або виводив війська з несанкціонованого конфлікту протягом 60 днів.

    Саме на цю норму посилаються демократи, які вважають, що адміністрація Трампа перевищила свої повноваження під час військової кампанії проти Ірану.

    На думку критиків президента, визначений законом термін сплив ще 1 травня. Водночас Білий дім має іншу позицію.

    Дональд Трамп наполягає, що активна фаза конфлікту фактично завершилася після набрання чинності режимом припинення вогню навесні цього року. Саме тому, на думку адміністрації, вимоги Закону про військові повноваження не були порушені.

    Голосування в Сенаті відбулося на тлі активного дипломатичного процесу між Вашингтоном і Тегераном.

    15 червня США та Іран підписали меморандум про взаєморозуміння, який має стати основою для майбутньої мирної угоди між двома країнами. Документ закріпив продовження режиму припинення вогню ще на 60 днів та відкрив шлях до нових переговорів щодо іранської ядерної програми.

    За даними американських медіа, меморандум також передбачає заходи щодо відновлення безпеки судноплавства в Ормузькій протоці — одному з найважливіших маршрутів для світового експорту нафти.

    Раніше агентство Reuters повідомляло, що майбутня мирна угода може включати масштабний міжнародний фонд для економічного відновлення Ірану обсягом близько 300 мільярдів доларів. Крім того, сторони обговорюють часткове пом’якшення санкційного режиму в обмін на додаткові гарантії щодо мирного характеру іранської ядерної програми.

    Провал резолюції в Сенаті став важливою політичною перемогою Дональда Трампа. Президент зберіг можливість оперативно реагувати на потенційні загрози з боку Ірану без необхідності отримувати додатковий дозвіл Конгресу.

    Водночас дискусія навколо повноважень Білого дому та контролю над застосуванням військової сили навряд чи завершиться найближчим часом. На тлі переговорів із Тегераном та нестабільної ситуації на Близькому Сході питання про межі президентської влади може знову повернутися до порядку денного американської політики вже найближчими тижнями.

  • Сенат США зробив крок, якого чекала Україна: допомогу збільшують до $750 млн

    Сенат США зробив крок, якого чекала Україна: допомогу збільшують до $750 млн

    Україна може отримати новий потужний пакет американської військової підтримки вже у межах оборонного бюджету США на 2027 фінансовий рік. Про це повідомило агентство Reuters. Комітет Сенату США з питань збройних сил підтримав законопроєкт про національну оборону (NDAA), який передбачає збільшення фінансування Ініціативи безпекової допомоги Україні (USAI) до 750 млн доларів. Це рішення стало одним із найважливіших сигналів підтримки Києва з боку Конгресу США за останній час на тлі дискусій про скорочення американської допомоги після повернення Дональда Трампа до Білого дому.

    Відповідне рішення комітет ухвалив 11 червня під час розгляду своєї версії Національного оборонного бюджету США на 2027 рік. Загальний обсяг документа становить близько 1,15 трильйона доларів і охоплює практично всі ключові напрямки фінансування американських збройних сил — від закупівлі нових літаків і кораблів до програм підтримки союзників та реагування на глобальні безпекові виклики.

    Одним із пунктів документа стало збільшення фінансування програми Ukraine Security Assistance Initiative (USAI) до 750 млн доларів. Саме через цей механізм США фінансують закупівлю озброєння, боєприпасів та військової техніки в американських виробників для подальшої передачі українським Силам оборони. На відміну від програм передачі озброєнь зі складів Пентагону, USAI дозволяє замовляти виробництво нової техніки та забезпечувати довгострокову підтримку української армії.

    Особливо важливим це рішення виглядає на тлі попередніх заяв адміністрації США. Ще навесні стало відомо, що проєкт федерального бюджету на 2027 рік взагалі не передбачав окремого фінансування програми USAI. Тоді представники Пентагону заявляли, що Вашингтон очікує більшої фінансової участі європейських союзників у підтримці України. Саме тому рішення сенатського комітету багато експертів розцінюють як спробу Конгресу зберегти стабільну військову підтримку Києва незалежно від позиції окремих представників виконавчої влади.

    Крім фінансування, законопроєкт містить і важливі політичні положення. Зокрема, документ прямо забороняє використовувати кошти оборонного бюджету США для будь-яких дій, які можуть означати визнання російського суверенітету над міжнародно визнаними українськими територіями. Таким чином американські законодавці фактично закріплюють на законодавчому рівні незмінність позиції щодо територіальної цілісності України.

    Окремим пунктом передбачено продовження передачі Україні розвідувальної інформації для підтримки військових операцій. Це один із ключових компонентів співпраці між Києвом і Вашингтоном, який неодноразово допомагав українським військовим планувати операції та протидіяти російським атакам.

    Рішення сенатського комітету стало продовженням серії кроків Конгресу США на підтримку України. Раніше Палата представників також схвалила законодавчі ініціативи, які передбачають допомогу Києву та нові санкційні механізми щодо Росії. Водночас остаточний шлях до набуття законом чинності ще довгий.

    Наступним етапом стане розгляд документа повним складом Сенату США. Після цього власну версію бюджету повинна остаточно погодити Палата представників. Оскільки тексти законопроєктів у двох палатах можуть відрізнятися, буде створено погоджувальну комісію для підготовки компромісної редакції документа. Лише після повторного голосування в обох палатах Конгресу законопроєкт потрапить на стіл президента США для підписання або накладення вето.

    Аналітики зазначають, що навіть сам факт підтримки 750-мільйонного фінансування має важливе політичне значення. Це демонструє, що значна частина американського політичного істеблішменту продовжує розглядати допомогу Україні як елемент стратегічної безпеки США та Заходу загалом.

    Для України ухвалення NDAA в нинішній редакції означатиме можливість отримання нових контрактів на постачання озброєнь, боєприпасів, систем ППО, засобів зв’язку та іншого військового обладнання американського виробництва. Крім того, документ закладає основу для довгострокового планування допомоги, що особливо важливо в умовах затяжної війни.

    Попри те, що остаточне голосування ще попереду, рішення сенатського комітету вже стало одним із найважливіших сигналів підтримки України від американського Конгресу у 2026 році. І якщо законопроєкт пройде всі етапи затвердження, українська армія може отримати додаткові сотні мільйонів доларів на посилення обороноздатності вже у найближчі роки.

  • США пішли проти Трампа: Конгрес схвалив нову допомогу Україні та ударні санкції проти Росії

    США пішли проти Трампа: Конгрес схвалив нову допомогу Україні та ударні санкції проти Росії

    Палата представників США ухвалила резонансний законопроєкт про надання Україні нової військової та фінансової допомоги, підтримку післявоєнної відбудови та запровадження масштабних санкцій проти Росії. Голосування стало однією з найгучніших зовнішньополітичних подій у Вашингтоні за останні місяці, адже документ був схвалений попри спротив керівництва Республіканської партії та фактично всупереч позиції президента США Дональда Трампа.

    За законопроєкт проголосували 226 конгресменів, проти висловилися 195. Вирішальну роль відіграли 18 республіканців та незалежний конгресмен Кевін Кайлі, який раніше співпрацював із республіканцями. Саме його голос дозволив завершити процедуру так званої discharge petition — спеціального механізму, який дає змогу винести документ на голосування в обхід керівництва Палати представників та профільних комітетів. У сучасній американській політиці такі випадки трапляються доволі рідко й зазвичай свідчать про серйозні розбіжності всередині правлячої більшості.

    Автором законопроєкту виступив провідний демократ у Комітеті із закордонних справ Палати представників Грегорі Мікс. Документ відомий як Ukraine Support Act і складається з кількох великих блоків. Він передбачає понад 1 мільярд доларів прямої допомоги Україні у сфері безпеки та відбудови, а також можливість надання ще до 8 мільярдів доларів у вигляді позик для закупівлі озброєння та оборонного обладнання. Окремі положення стосуються створення механізмів підтримки післявоєнної реконструкції країни та координації міжнародних проєктів відновлення.

    Не менш важливою частиною законопроєкту стали нові санкції проти Російської Федерації. Згідно з документом, обмеження можуть торкнутися фінансового сектору РФ, нафтової та гірничодобувної галузей, а також російських чиновників і структур, які підтримують війну проти України. Крім того, передбачені додаткові експортні обмеження та інструменти боротьби з російським впливом за кордоном.

    Під час дебатів Грегорі Мікс наголосив, що питання полягає не лише у підтримці України, а й у визначенні майбутньої ролі США у світі. За його словами, Конгрес має вирішити, чи дозволить він Росії дочекатися виснаження західної підтримки, чи навпаки — допоможе Україні вести переговори з позиції сили. Він закликав надати українцям зброю для самозахисту, посилити тиск на Кремль і забезпечити відповідальність Росії за воєнні злочини.

    Ухвалення документа стало черговим сигналом того, що навіть серед республіканців зростає невдоволення підходом адміністрації Трампа до війни в Україні. Агентство Reuters зазначає, що це одна з найбільш помітних внутрішньопартійних поразок президента США з початку його другого терміну. Голосування відбулося лише через день після того, як частина республіканців разом із демократами підтримала резолюцію про обмеження військових повноважень президента щодо Ірану.

    Втім, попри успіх у Палаті представників, подальша доля законопроєкту залишається невизначеною. Для набуття чинності документ має пройти через Сенат США, де більшість контролюють республіканці. За даними американських ЗМІ, керівництво Сенату поки не демонструє готовності швидко виносити його на голосування. Крім того, навіть у разі схвалення Сенатом законопроєкт може зіткнутися з президентським вето.

    Ситуацію ускладнює й те, що серед впливових республіканців існує скепсис щодо нових пакетів фінансової допомоги Україні. Зокрема, голова Комітету Палати представників у закордонних справах Браян Маст раніше заявляв, що не очікує ухвалення нового масштабного пакета безпекової допомоги для Києва, хоча підтримує посилення санкційного тиску на Росію. Він також наголошував, що європейські держави повинні брати на себе більшу частку витрат на підтримку України.

    Опоненти законопроєкту стверджують, що документ містить положення, які вже частково застаріли або дублюють інші ініціативи. Голова Комітету з фінансових послуг Палати представників Френч Гілл заявив, що підтримує Україну, але вважає запропонований пакет недосконалим. Інші республіканці звинуватили демократів у спробі використати українське питання для політичного тиску на власну партію.

    Водночас у Сенаті вже понад рік очікує розгляду ще одна двопартійна ініціатива — законопроєкт сенаторів Ліндсі Грема та Річарда Блюменталя. Документ передбачає жорсткі вторинні санкції проти Росії та високі мита для держав, які продовжують купувати російську нафту й інші енергоресурси. Державний секретар США Марко Рубіо раніше заявляв про підтримку інструментів, закладених у цій ініціативі, однак її просування також залишається заблокованим через політичні суперечки.

    Для України голосування у Палаті представників стало важливим політичним сигналом. Попри втому частини американського політикуму від війни та зниження рівня підтримки серед республіканців порівняно з 2024 роком, у Конгресі досі зберігається достатньо сильна двопартійна група законодавців, готових виступати за продовження допомоги Києву та посилення тиску на Кремль. Саме тому ухвалення Ukraine Support Act може стати важливим фактором у подальших дискусіях про роль США у війні Росії проти України та майбутню архітектуру безпеки в Європі.

    Джерело: The Hill

  • Виділення Україні 400 мільйонів допомоги від США може блокуватись Трампом. Джерела

    Виділення Україні 400 мільйонів допомоги від США може блокуватись Трампом. Джерела

    За інформацією наших джерел у Вашингтоні, Україна не отримає 400 мільйонів військової допомоги від США до особистого розпорядження Дональда Трампа.

    “Незважаючи на те, що Палата представників розблокувала військову допомогу Україні в розмірі 400 мільйонів доларів від США, це рішення має підтримати Сенат, а там голосів не вистачає.

    Тому ми не отримаємо ці 400 мільйонів, доки Трамп не дасть команду голосувати.

    Один із сенаторів натякнув, що Трамп може змінити свою думку, якщо Україна підпише мирну угоду з Росією і Трамп отримає доступ до російських ресурсів.” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, раніше держсекретар США Марко Рубіо під час засідання підкомітету Сенату США 3 червня заявив, що “дуже скоро” з’являться новини щодо 400 мільйонів доларів військової допомоги Україні.

    За словами Рубіо, Конгрес затвердив ці кошти, але їх виділення затримується в Пентагоні через “проходження міжвідомчих погоджень”.

  • Конгрес кинув виклик Трампу: президента можуть позбавити ключового права у війні з Іраном

    Конгрес кинув виклик Трампу: президента можуть позбавити ключового права у війні з Іраном

    Президент США Дональд Трамп різко відреагував на рішення Палати представників, яка підтримала резолюцію про обмеження його повноважень щодо ведення війни проти Ірану. Американський лідер звинуватив демократів у спробі позбавити його політичної перемоги, а республіканців, які підтримали документ, назвав людьми, яким має бути соромно за свої дії.

    Гучна заява пролунала після того, як Палата представників США несподівано схвалила резолюцію про військові повноваження президента щодо Ірану. Документ був ухвалений мінімальною більшістю голосів — 215 проти 208. При цьому разом із демократами за резолюцію проголосували четверо представників Республіканської партії, що стало рідкісним випадком відкритого спротиву політиці Трампа всередині його власної політичної сили.

    У своєму дописі в Truth Social Трамп назвав голосування «безглуздим» і заявив, що воно відбулося саме тоді, коли його адміністрація перебувала на фінальному етапі переговорів щодо можливого врегулювання конфлікту з Іраном. Президент переконаний, що демократи діють не в інтересах країни, а виключно через політичну неприязнь до нього.

    За словами Трампа, його опоненти готові допустити поразку Сполучених Штатів, аби лише не дозволити йому здобути чергову політичну перемогу. Окремо глава Білого дому розкритикував чотирьох республіканців, які підтримали резолюцію, звинувативши їх у бажанні привернути до себе увагу.

    Рішення Палати представників стало черговим етапом масштабного політичного протистояння навколо війни з Іраном, яка триває вже понад три місяці. Згідно із Законом про військові повноваження 1973 року, президент США повинен отримати згоду Конгресу на продовження бойових дій, якщо вони тривають понад визначений термін без офіційного оголошення війни. Саме на цю норму посилаються автори резолюції.

    Документ вимагає від президента або отримати схвалення Конгресу для подальших військових операцій проти Ірану, або розпочати виведення американських сил із зони конфлікту. Хоча резолюція наразі має переважно політичний і символічний характер, вона демонструє зростання невдоволення війною серед американських законодавців.

    Особливо показовим стало те, що ще наприкінці травня керівництво Палати представників відкладало голосування через побоювання, що документ може отримати достатню підтримку. Проте після повернення конгресменів до роботи резолюція все ж була винесена на голосування і пройшла.

    Напруження навколо іранського питання наростає також у Сенаті. У травні верхня палата Конгресу вже підтримала просування аналогічної резолюції, яку схвалили не лише демократи, а й частина республіканців. Це стало одним із найсерйозніших проявів внутрішньопартійної опозиції Трампу з початку його другого президентського терміну.

    Війна з Іраном залишається однією з найгостріших тем американської політики. Конфлікт розпочався на початку 2026 року та спричинив серйозні наслідки для світової економіки. Через загрозу судноплавству в Ормузькій протоці суттєво зросли ціни на нафту та паливо, що безпосередньо вплинуло на американських споживачів. Саме економічний фактор дедалі частіше називають однією з причин падіння підтримки війни серед населення США.

    Опитування громадської думки свідчать, що більшість американців скептично оцінює рішення адміністрації Трампа щодо початку військової кампанії проти Ірану. За даними американських медіа, близько 60% громадян не підтримують продовження конфлікту, а значна частина виборців вважає, що Білий дім має активніше шукати дипломатичне врегулювання.

    Попри це Трамп продовжує наполягати, що саме його політика дозволить досягти миру. Президент неодноразово заявляв, що переговори з Тегераном тривають і можуть завершитися успішно вже найближчим часом. Саме тому він назвав голосування Конгресу ударом по переговорному процесу та сигналом для Ірану про можливе послаблення позицій Вашингтона.

    Тепер резолюція має пройти подальший розгляд у Сенаті. Навіть якщо вона отримає підтримку обох палат, її подальша юридична доля залишається невизначеною. Водночас політичний ефект уже очевидний: вперше за довгий час частина республіканців відкрито виступила проти позиції президента у питаннях війни та національної безпеки.

    Для Дональда Трампа це голосування стало не лише ударом по зовнішньополітичній стратегії, а й серйозним сигналом про те, що підтримка його курсу в Конгресі вже не є безумовною. На тлі триваючої війни, зростання цін на енергоносії та наближення нових виборчих кампаній іранське питання ризикує перетворитися на одну з головних політичних проблем для чинної адміністрації США.

  • Трампівський Пентагон затягує допомогу: сенатори США вимагають негайно розблокувати сотні мільйонів для України

    Трампівський Пентагон затягує допомогу: сенатори США вимагають негайно розблокувати сотні мільйонів для України

    У США спалахнув новий політичний конфлікт навколо військової допомоги Україні. Група сенаторів від Республіканської та Демократичної партій направила жорсткий лист міністру оборони США Піту Гегсету з вимогою негайно розблокувати 600 мільйонів доларів допомоги Україні та союзникам у Східній Європі. Причиною став зрив дедлайну, який сам глава Пентагону раніше пообіцяв Конгресу.

    Йдеться про 400 мільйонів доларів для України та ще 200 мільйонів — для оборонних програм Естонії, Латвії та Литви. Кошти мали бути спрямовані на зміцнення обороноздатності союзників США на тлі російської агресії та загроз для східного флангу НАТО.

    Про конфлікт повідомило Associated Press. За інформацією агентства, три тижні тому Піт Гегсет запевняв Конгрес, що кошти вже фактично розблоковані, а план їхнього використання буде офіційно переданий до 15 травня. Однак дедлайн минув, а жодного плану Пентагон так і не надіслав. Це викликало різке невдоволення навіть серед республіканців, які раніше підтримували обережнішу лінію адміністрації Дональда Трампа щодо України.

    У своєму листі сенатори прямо попередили, що затримка допомоги може серйозно вдарити по системі стримування Росії в Європі.

    «Будь-які подальші затримки, особливо на тлі повідомлень про можливе скорочення американської військової присутності в регіоні, ризикують підірвати нашу здатність стримувати Росію», — наголошується у зверненні законодавців.

    Особливо показовим є склад підписантів листа. Документ підтримали як демократи, так і республіканці. Серед них — республіканець Том Тілліс, який останнім часом став одним із найгучніших критиків м’якої політики щодо Кремля всередині Республіканської партії. Також лист підписали республіканці Чак Грасслі та Кевін Крамер, а з боку демократів — Майкл Беннет і Кетрін Кортес Масто.

    Тілліс після цього опублікував окрему заяву у соцмережах, де фактично звинуватив оточення Дональда Трампа у бездіяльності щодо злочинів Росії.

    «Радники Трампа не притягують Путіна до відповідальності за систематичне викрадення, зґвалтування, катування та вбивства українських цивільних», — написав сенатор.

    Ситуація навколо допомоги Україні зараз стає дедалі напруженішою у Вашингтоні. Після повернення Дональда Трампа до Білого дому питання підтримки Києва перетворилося на одну з найбільш конфліктних тем американської політики. Частина республіканців вимагає скорочення витрат на Україну та перекладення фінансового навантаження на Європу. Інші ж, навпаки, попереджають, що послаблення підтримки Києва лише підштовхне Кремль до нової ескалації.

    Окреме занепокоєння у Конгресі викликають повідомлення про можливе скорочення американського військового контингенту у Східній Європі. Західні медіа останніми місяцями неодноразово писали, що адміністрація Трампа розглядає варіанти перегляду військової присутності США у Польщі, країнах Балтії та Румунії. На цьому тлі затримка допомоги Україні виглядає для частини сенаторів сигналом небезпечного розвороту американської політики.

    Паралельно у Палаті представників США демократи просувають нову ініціативу щодо масштабного санкційного пакета проти Росії. Законопроєкт передбачає не лише нові економічні обмеження, а й виділення Україні ще одного мільярда доларів військової допомоги. Попри те, що документ має мало шансів швидко стати законом через політичний баланс у Конгресі та позицію Білого дому, сама поява такої ініціативи посилює тиск на адміністрацію Трампа.

    Водночас частина американських політиків дедалі частіше заявляє, що основний тягар підтримки України повинна взяти на себе Європа. Голова комітету із закордонних справ Палати представників Браян Маст нещодавно прямо сказав, що Конгрес навряд чи погодить новий великий пакет допомоги Києву у форматі, який існував за попередньої адміністрації.

    На цьому тлі Європейський Союз уже активізував власні програми підтримки України. Країни ЄС продовжують фінансування військової допомоги через European Peace Facility, а окремі держави — зокрема Німеччина, Франція та країни Балтії — збільшують постачання систем ППО, артилерії та боєприпасів.

    Для України нинішня ситуація у Вашингтоні має критичне значення. Саме США залишаються ключовим постачальником далекобійних систем, високоточного озброєння, засобів ППО та розвідданих. Будь-яке затягування рішень щодо фінансування може безпосередньо впливати на можливості української армії на фронті.

    Крім того, дискусія навколо допомоги Україні стала частиною ширшої боротьби за майбутню зовнішню політику США. Частина американських еліт переконана, що поступки Росії створять загрозу не лише для України, а й для всієї системи безпеки НАТО. Інші ж наполягають на концентрації ресурсів США на внутрішніх проблемах та стримуванні Китаю.

    Поки Пентагон не пояснив причин затримки з передачею плану використання коштів. Однак сам факт публічного тиску з боку сенаторів обох партій показує: навіть у нинішніх політичних умовах підтримка України залишається важливим питанням для значної частини американського істеблішменту.

  • У США заявили про можливу військову допомогу Росії Ірану

    У США заявили про можливу військову допомогу Росії Ірану

    Голова Об’єднаного комітету начальників штабів США генерал Ден Кейн заявив, що американська розвідка та військове керівництво фіксують ознаки можливої взаємодії між Росією та Іраном, яка може стосуватися підтримки у військовій сфері. Про це він сказав під час слухань у Сенаті США, повідомляє The Guardian.

    За словами генерала, США бачать “щось, що відбувається” між Москвою і Тегераном, однак не можуть публічно розкривати характер цих дій через обмеження, пов’язані з безпекою та форматом відкритих слухань у Конгресі.

    «Там, безперечно, щось відбувається», — заявив Кейн, утримавшись від будь-яких деталей щодо можливих поставок або координації дій.

    Його позицію підтримав сенатор-республіканець Роджер Вікер, який очолює профільний комітет Сенату. Він наголосив, що дії Росії можуть бути спрямовані на підрив американських інтересів і посилення позицій Ірану в регіональних конфліктах.

    Заяви американських військових з’явилися на тлі зростання уваги у США до потенційного зближення Росії та Ірану після початку повномасштабної війни проти України та загострення ситуації на Близькому Сході.

    Водночас у політичному керівництві США немає єдиної публічної позиції щодо масштабів цієї взаємодії. Президент Дональд Трамп, коментуючи питання журналістів про можливу допомогу Росії Ірану, відмовився відповідати по суті, назвавши запитання “дурними”.

    У той же час спецпосланець Трампа Стів Віткофф заявляв, що отримував від російської сторони запевнення про відсутність передачі Ірану розвідувальних даних або іншої прямої військової підтримки. Ці заяви фактично демонструють різні підходи всередині американської адміністрації до оцінки ситуації.

    Останніми роками Росія та Іран значно активізували політичні, військові та економічні контакти. Після початку великої війни проти України Москва дедалі частіше співпрацює з Тегераном у сфері оборонних технологій, зокрема щодо безпілотників.

    У Великій Британії міністр оборони Джон Гілі раніше прямо заявляв, що Іран міг запозичити російські підходи до використання ударних дронів типу “Шахед”, які активно застосовуються у бойових діях на Близькому Сході та у війні проти України.

    Окремі західні медіа також повідомляли про поглиблення координації між Росією та Іраном у сфері обміну розвідувальними даними та військових технологій, особливо на тлі операцій США та Ізраїлю в регіоні.

    Хоча офіційні представники США не оприлюднили конкретних доказів прямої військової участі Росії у діях Ірану, у Вашингтоні звертають увагу на кілька тенденцій: збільшення оборонних контактів між країнами, синхронізацію політичних заяв та можливу координацію дій у регіональних конфліктах.

    Американські військові наголошують, що навіть непряма підтримка — у вигляді технологій, розвідданих або координації стратегій — може мати значний вплив на баланс сил на Близькому Сході та глобальну безпекову ситуацію.

    У Конгресі США продовжуються закриті та відкриті слухання щодо ролі Росії та Ірану у міжнародних конфліктах. Військове командування США очікує додаткових аналітичних доповідей, які мають уточнити характер можливих зв’язків між двома країнами.

    Поки що офіційна позиція США залишається обережною: Вашингтон визнає наявність сигналів про активізацію контактів, але не робить публічних висновків про пряме військове партнерство у війні проти США чи їхніх союзників.