Daypolitico

Позначка: Сергій Стерненко

  • Почесний голова НОК Київщини потрапив у скандал: блогери заявили про катування

    Почесний голова НОК Київщини потрапив у скандал: блогери заявили про катування

    В Україні спалахнув скандал навколо Михайла Уварова, якого регіональне відділення Національного олімпійського комітету України в Київській області раніше представляло як свого почесного голову. У соціальних мережах поширили відео, на якому видно закривавленого та напівоголеного чоловіка. Відомі українські блогери звинуватили Уварова у можливому катуванні людей та закликали спортивну організацію відреагувати. Сам фігурант скандалу заперечив звинувачення, назвавши відеозаписи постановочними.

    Про ситуацію 17 жовтня повідомило hromadske, яке проаналізувало публікації в соціальних мережах та заяви самого Уварова.

    Що показали на скандальному відео

    За інформацією журналістів, раніше в Instagram Уварова з’явилися відеоматеріали, на яких можна побачити чоловіка зі слідами крові та частково оголеним тілом.

    Ці кадри привернули увагу громадських діячів і блогерів Сергія Стерненка та Ігоря Лаченкова.

    Вони поширили фрагменти записів і публічно поставили питання щодо можливого насильства над людьми.

    Найбільший резонанс викликав не лише зміст відео, а й публічний зв’язок Уварова з Національним олімпійським комітетом України.

    Блогери звернули увагу, що особа, яку офіційно представляли як почесного голову регіонального відділення НОК, опинилася в центрі звинувачень, пов’язаних із можливими катуваннями.

    Вони закликали керівництво спортивної організації надати оцінку ситуації.

    При цьому обставини запису відео, особу зображеного чоловіка, можливі травми та характер дій на кадрах незалежно не встановлено.

    Як відреагував Михайло Уваров

    Після поширення відеоматеріалів Уваров опублікував пояснення у своїх Instagram Stories.

    Він заявив, що відео були постановочними та не відображають реального катування людей.

    У своїй відповіді чоловік використав різкі висловлювання на адресу тих, хто сприйняв записи як свідчення насильства.

    Крім того, Уваров наголосив, що не є офіційним представником жодної громадської організації.

    За його словами, благодійною діяльністю він займається на основі особистих і дружніх зв’язків, а не в межах офіційної посади.

    Водночас Уваров не надав у процитованому журналістами поясненні незалежних доказів того, що всі поширені відеозаписи справді були інсценуванням.

    Тому його версія залишається заявою учасника скандалу, яку необхідно оцінювати разом з іншими матеріалами.

    Як Уваров пов’язаний із НОК

    Попри заяву про відсутність офіційних посад, зв’язок Уварова з олімпійською організацією раніше демонструвався публічно.

    У квітні 2026 року відділення НОК України в Київській області опублікувало на своїй офіційній Facebook-сторінці привітання Михайла Уварова з днем народження.

    У дописі його назвали почесним головою відділення, меценатом і людиною, яка підтримує розвиток спорту та молодіжних ініціатив.

    Крім того, за інформацією hromadske, протягом останніх місяців Instagram-акаунт регіонального відділення НОК публікував спільні дописи з Уваровим.

    Це свідчить про публічні контакти між ним і регіональною спортивною організацією.

    Водночас почесний статус не обов’язково означає наявність управлінських повноважень, трудових відносин або права представляти НОК у юридичних питаннях.

    Точний характер такого статусу, порядок його надання та чинність на момент скандалу потребують окремого офіційного роз’яснення.

    Що відомо про попередні згадки Уварова

    Після появи відео в медіа знову почали обговорювати попередні публікації про Михайла Уварова.

    Зокрема, видання ZN.UA повідомило, що у 2019 році харківські правоохоронці оголошували його в розшук за підозрою у злочині, пов’язаному з майном.

    Однак ці історичні повідомлення самі собою не підтверджують винуватості особи. Для визначення правового статусу необхідні актуальні відомості про перебіг відповідного провадження та наявність судових рішень.

    Так само твердження окремих медіа про можливі зв’язки Уварова з кримінальним середовищем потребують незалежного документального підтвердження.

    Не можна використовувати такі публікації як доказ причетності до дій, які обговорюють у нинішньому скандалі.

    Чи розпочали правоохоронці перевірку

    Станом на час підготовки матеріалу в перевірених відкритих джерелах не знайдено офіційного повідомлення про відкриття кримінального провадження саме за фактом поширених відеозаписів.

    Також немає підтвердженої інформації про встановлення особи чоловіка на відео, проведення судово-медичної експертизи або повідомлення Михайлу Уварову про підозру у зв’язку з цим інцидентом.

    Відсутність таких підтверджень не означає, що перевірки не проводяться, однак підстав називати Уварова винним у катуванні людей наразі немає.

    Публічні звинувачення потребують перевірки, зокрема встановлення справжності записів, часу й місця зйомки та обставин можливого насильства.

    Яких відповідей очікують від НОК

    Скандал порушив питання репутаційної відповідальності спортивних організацій за осіб, яких вони публічно відзначають або підтримують.

    Наразі важливо з’ясувати, чи зберігає Уваров статус почесного голови, які повноваження він передбачає та чи планує регіональне відділення НОК оцінювати ситуацію.

    Окремої уваги потребують походження відеозаписів і можливість встановлення їхніх учасників.

    Таким чином, ключовими питаннями залишаються справжні обставини появи скандальних кадрів та офіційна реакція правоохоронців і спортивної організації.

    Поки ці обставини не встановлені, твердження про катування залишаються публічними звинуваченнями, які Михайло Уваров заперечує.

  • Starlink раптово обмежили для ЗСУ: військові місії зірвано, підозри впали на Білий дім

    Starlink раптово обмежили для ЗСУ: військові місії зірвано, підозри впали на Білий дім

    У ніч проти 14 жовтня українські військові зіткнулися з несподіваними обмеженнями супутникового зв’язку Starlink. Компанія SpaceX, що належить американському мільярдеру Ілону Маску, запровадила новий поріг швидкості для роботи терміналів під час руху. За словами українських посадовців та волонтерів, зміни відбулися без попередження Сил оборони та призвели до зриву низки важливих військових місій. На тлі загострення відносин між Вашингтоном і Києвом з’явилися припущення про можливий політичний мотив рішення.

    Про проблеми зі зв’язком уранці 14 жовтня повідомив український волонтер, громадський діяч та колишній радник міністра оборони Сергій Стерненко.

    Згодом інформацію підтвердив радник президента України з питань оборонних технологій Сергій Бескрестнов, відомий під позивним «Флеш».

    За його словами, американська компанія SpaceX встановила нові обмеження для військового пакета StarShield, який використовується для забезпечення супутникового зв’язку.

    Зв’язок почав зникати під час руху

    Перші повідомлення про проблеми надійшли вночі, коли українські оператори почали втрачати супутникове з’єднання під час руху.

    За словами Стерненка, спочатку обмеження спостерігалися на швидкості понад 160 кілометрів на годину.

    Він повідомив, що це вплинуло на виконання низки військових завдань.

    Згодом волонтер заявив про додаткові звернення від військовослужбовців, які повідомляли про втрату зв’язку вже на швидкості 60–70 кілометрів на годину.

    Водночас ці повідомлення про нижчий поріг залишаються інформацією від окремих операторів. Офіційно підтвердженим у заяві Бескрестнова є обмеження на рівні 100 миль на годину.

    Важливо, що йдеться не про швидкість самого інтернету, а про швидкість руху пристрою, за якої супутникове з’єднання може переставати працювати.

    SpaceX запровадила обмеження без попередження

    Сергій Бескрестнов підтвердив, що зміни стосуються військового пакета послуг StarShield.

    За його словами, гранична швидкість становить 100 миль на годину, що відповідає приблизно 160 кілометрам на годину.

    Він також наголосив, що українські Сили оборони не отримували завчасного повідомлення про рішення SpaceX.

    Саме відсутність попередження, за оцінкою радника президента, стала однією з причин зриву військових місій.

    Коли оператори не знають про зміну технічних умов зв’язку, це може впливати на виконання заздалегідь спланованих завдань.

    Водночас українська сторона не оприлюднила точну кількість зірваних операцій, підрозділів, яких торкнулися обмеження, або подробиці бойових завдань.

    Такі відомості мають безпосереднє значення для військової безпеки.

    Стерненко припустив вплив адміністрації Трампа

    Після появи повідомлень про обмеження Сергій Стерненко висловив припущення, що SpaceX могла ухвалити рішення на запит адміністрації президента США Дональда Трампа.

    Волонтер пов’язав ситуацію із загостренням політичних відносин між Вашингтоном і Києвом.

    Сергій Бескрестнов також заявив, що вважає подію пов’язаною з поточною політичною ситуацією.

    Однак жодних документальних підтверджень того, що Білий дім доручив SpaceX обмежити роботу Starlink, наразі не оприлюднено.

    Також немає підтвердженої інформації про конкретні мотиви американської компанії.

    Тому припущення щодо втручання адміністрації Трампа слід розглядати саме як версію, а не встановлений факт.

    Чи перестав працювати весь Starlink в Україні

    Ні. Повідомлення про нічні обмеження не означають повного відключення супутникового інтернету в Україні.

    Сергій Стерненко зазначив, що звичайні термінали супутникового зв’язку продовжують працювати.

    Основна проблема, про яку повідомили українські військові, стосується використання спеціалізованого військового пакета під час руху.

    Starlink забезпечує широкосмуговий доступ до інтернету через супутникову мережу компанії SpaceX.

    Українські військові використовують супутниковий зв’язок для координації підрозділів, передавання інформації та забезпечення роботи різних технічних систем.

    Особливе значення стабільне з’єднання має в умовах бойових дій, коли наземні телекомунікаційні мережі можуть бути пошкоджені або недоступні.

    Порушення зв’язку під час руху здатне ускладнювати виконання завдань, які потребують безперервного обміну даними.

    Водночас масштаби впливу нових обмежень на всю систему військового зв’язку України поки не встановлені.

    Чому Starlink настільки важливий для України

    Від початку повномасштабного російського вторгнення супутниковий зв’язок став одним із важливих елементів української цифрової інфраструктури.

    Термінали використовуються не лише військовими, а й рятувальниками, медичними установами, органами влади та підприємствами, які потребують резервного доступу до інтернету.

    У зоні бойових дій Starlink особливо корисний там, де традиційні засоби зв’язку працюють нестабільно.

    Однак така залежність водночас створює ризики.

    Оскільки технологія належить приватній американській компанії, її власник визначає технічні умови використання послуг, а рішення щодо тарифів, доступності та обмежень можуть безпосередньо впливати на користувачів.

    Саме тому раптові зміни правил роботи військового пакета викликали занепокоєння серед українських фахівців.

    Зміни відбулися на тлі напруженості між США та Україною

    Повідомлення про обмеження Starlink з’явилися в момент загострення дипломатичних суперечностей між Києвом і Вашингтоном.

    Напередодні Дональд Трамп критикував українське керівництво, а західні медіа повідомляли про можливі обмеження американської підтримки через українські удари по російських нафтопереробних заводах.

    Одночасно президент Володимир Зеленський висловлював занепокоєння відсутністю завчасної розвідувальної інформації про окремі російські ракетні атаки.

    14 жовтня Росія знову завдала масштабного удару по українській енергетичній інфраструктурі.

    Однак збіг у часі між цими подіями та технічними обмеженнями Starlink сам собою не доводить, що вони були скоординовані.

    Чи пояснила SpaceX своє рішення

    Станом на ранок 14 жовтня в перевірених повідомленнях не було публічного пояснення SpaceX щодо причин встановлення нового обмеження.

    Також залишалося невідомим, чи є це рішення тимчасовим, чи компанія планує зберегти відповідні правила надалі.

    Окремо потребує уточнення, чи впливатиме воно на всі пристрої військового пакета StarShield, чи лише на визначені категорії обладнання.

    Українська сторона повідомила про практичні наслідки змін, однак детальний технічний механізм їх запровадження компанія публічно не розкрила.

    Отже, підтвердженим фактом є запровадження обмеження роботи військових терміналів StarShield під час руху, про що повідомив радник президента Сергій Бескрестнов.

    За заявами українських представників, це призвело до зриву низки військових місій.

    Водночас припущення про причетність адміністрації Дональда Трампа залишаються непідтвердженими. Подальший розвиток ситуації залежатиме від позиції SpaceX та можливих домовленостей щодо умов використання супутникового зв’язку українськими військовими.

  • «Хто не має грошей — помирайте»: Стерненко порадив киянам готувати Starlink і пальне

    «Хто не має грошей — помирайте»: Стерненко порадив киянам готувати Starlink і пальне

    Блогер Сергій Стерненко опинився під хвилею критики після того, як порадив киянам заздалегідь готуватися до можливої складної зими — мати базовий запас пального та подумати про придбання Starlink або інших засобів резервного зв’язку.

    «Киянам рекомендую без ажіотажу, але поступово готувати на зиму і базові запаси пального, і взяти про всяк випадок старлінки чи інші засоби для забезпечення звʼязку. Можна робити це і зусиллями ваших ОСББ», — написав Стерненко у Telegram.

    Частина підписників сприйняла таку рекомендацію різко, насамперед через вартість обладнання та регулярну абонплату за супутниковий інтернет.

    «Хто не має грошей — помирайте», — іронічно написав один із коментаторів.

    Інші користувачі запитували, чи реально реалізувати такі рекомендації людям із зарплатою близько 20 тисяч гривень. У коментарях також з’явилися репліки на кшталт «ми схожі на мільйонерів?» та питання, за які кошти звичайним сім’ям купувати дороге резервне обладнання.

    При цьому варто уточнити: у наведеному дописі Стерненко не закликав зберігати бензин безпосередньо у квартирах. Він говорив про «базові запаси пального» та окремо пропонував об’єднувати зусилля через ОСББ. Формулювання про «пальне в квартирах», яке з’явилося в окремих публікаціях, із процитованого допису прямо не випливає.

    Причиною рекомендацій блогера стали побоювання щодо нових російських ударів по енергетичній та телекомунікаційній інфраструктурі взимку. За такого сценарію резервні джерела живлення та альтернативний зв’язок справді можуть стати важливими для будинків і ОСББ.

    Однак найбільшу дискусію викликало саме питання доступності таких рішень. Starlink разом із щомісячною оплатою послуг може бути суттєвою витратою для окремої родини, тому користувачі закликали пропонувати більш бюджетні варіанти підготовки до можливих відключень.

    На тлі підготовки до зими тема резервного зв’язку, генераторів, павербанків та запасів для будинків знову стає актуальною. Водночас будь-які запаси пального необхідно зберігати лише відповідно до правил пожежної безпеки, а не в житлових приміщеннях.

  • Після критики та закликів до бойкоту: АТБ розірвала рекламний контракт із «Трухою»

    Після критики та закликів до бойкоту: АТБ розірвала рекламний контракт із «Трухою»

    Найбільша українська мережа супермаркетів АТБ-Маркет припиняє рекламну співпрацю з Telegram-каналом «Труха». Ритейлер заявив, що більше не планує розміщувати рекламу на цьому майданчику, а передбачений для нього бюджет перенаправить на інші канали комунікації.

    Про рішення компанія повідомила 1 серпня на тлі суспільної критики співпраці АТБ із Telegram-ресурсом.

    У компанії пояснили, що договір на розміщення рекламних матеріалів у Telegram-каналі був укладений ще на початку 2026 року. Однак після останніх подій та публічної дискусії навколо ресурсу в АТБ вирішили переглянути співпрацю.

    «Врахувавши останні події та почуті зауваження громадськості, компанія прийняла рішення припинити співпрацю з цим медіаресурсом», – заявили в АТБ.

    Вивільнений рекламний бюджет компанія планує спрямувати на інші комунікаційні майданчики.

    Чому співпраця АТБ і «Трухи» опинилася в центрі скандалу

    Рішення ритейлера з’явилося після хвилі критики, яка останніми тижнями виникла навколо Telegram-мережі «Труха».

    Одним із ключових епізодів стала публічна заява відстороненого міністра оборони Михайла Федорова. 16 липня він звинуватив Telegram-канал у проведенні кампанії проти нього та закликав встановити джерела її фінансування.

    Через два дні волонтер Сергій Стерненко публічно закликав українців бойкотувати АТБ через розміщення реклами компанії в «Трусі». Він пов’язував придбання реклами з фінансовою підтримкою Telegram-мережі.

    Саме після цього питання рекламної співпраці великого українського ритейлера з Telegram-каналом отримало значний суспільний резонанс.

    Водночас саме по собі розміщення реклами на медіамайданчику не означає підтримки редакційної політики чи окремих публікацій цього ресурсу. АТБ у своїй заяві пояснює припинення контракту реакцією на останні події та зауваження громадськості.

    «Труха» має мільйонну аудиторію

    Причина привабливості таких майданчиків для великих рекламодавців полягає насамперед у масштабі їхньої аудиторії.

    За даними Forbes Ukraine, «Труха» є однією з найбільших мереж Telegram-каналів в Україні. Основний канал «Труха Україна» має понад 3 млн підписників.

    Head of Telegram Department агенції Netpeak Максим Цап оцінював однойменну мережу у 37 каналів із сукупною аудиторією близько 9 млн підписників. Загальна кількість каналів, пов’язаних із цією екосистемою, може перевищувати сотню.

    Масштаб аудиторії безпосередньо впливає і на вартість реклами. За наведеними Forbes даними сервісу Telegator, рекламне розміщення в основному каналі «Труха Україна» коштує близько 82 тис. грн. У регіональних каналах ціна суттєво відрізняється та може становити від 650 до 16 тис. грн залежно від конкретного ресурсу.

    Таким чином, рішення АТБ означає втрату для Telegram-мережі одного з найбільш упізнаваних українських рекламодавців.

    Що відомо про можливі зміни навколо «Трухи»

    Окрема дискусія останнім часом точиться навколо можливого нового інвестора Telegram-мережі.

    Forbes Ukraine із посиланням на три джерела повідомляв, що харківський криптопідприємець Микола Удянський міг придбати мережу Telegram-каналів «Труха» у липні 2026 року.

    Водночас сам Удянський та керівник проєкту Максим Лавриненко заперечували зміну власника. Тому інформацію про продаж мережі наразі не можна вважати офіційно підтвердженою.

    Раніше Forbes також розглядав оцінку мережі на рівні $15–25 млн, однак ішлося саме про можливу оцінку активу, а не підтверджену суму завершеної угоди.

    Великий бізнес дедалі уважніше оцінює Telegram

    Історія АТБ демонструє ширшу проблему українського рекламного ринку. Telegram за роки повномасштабної війни перетворився на один із ключових каналів отримання оперативної інформації та водночас на великий рекламний майданчик.

    Мільйонні аудиторії роблять найбільші канали привабливими для бізнесу. Проте разом із великим охопленням рекламодавці отримують і репутаційні ризики, особливо якщо навколо конкретного інформаційного ресурсу виникають політичні або суспільні скандали.

    Для великих компаній питання поступово виходить за межі стандартної оцінки вартості контакту з аудиторією. Значення має й те, поруч із яким контентом демонструється бренд, яку репутацію має майданчик і як співпраця з ним може бути сприйнята клієнтами.

    У випадку АТБ цей репутаційний фактор виявився достатнім для припинення контракту, укладеного ще на початку року.

    АТБ перенаправить рекламний бюджет

    У компанії не повідомили, скільки саме коштів передбачалося на рекламу в «Трусі» протягом 2026 року та на які конкретно майданчики тепер буде перенаправлено цей бюджет.

    Проте рішення одного з найбільших українських рекламодавців може стати важливим сигналом для ринку. Якщо суспільна реакція почне безпосередньо впливати на рекламні бюджети великих брендів, Telegram-каналам доведеться дедалі більше враховувати не тільки кількість підписників і переглядів, а й власну репутацію серед рекламодавців.

    Для АТБ історія наразі завершилася однозначним рішенням: контракт припиняється, нових рекламних розміщень у «Трусі» компанія не планує, а кошти підуть на інші канали комунікації.

  • У метро Києва відреагували на скарги про закриті укриття під час атаки

    У метро Києва відреагували на скарги про закриті укриття під час атаки

    Після нічної балістичної атаки Росії на Київ у соцмережах почали поширюватися повідомлення, що деяких людей нібито не пускали до станцій метро, які використовуються як укриття. У КП “Київський метрополітен” заявили, що всі підземні станції працювали у встановленому режимі та були відкриті для населення одразу після оголошення повітряної тривоги.

    Про це повідомляє КП “Київський метрополітен” та волонтер Сергій Стерненко.

    Після масованої атаки на столицю Сергій Стерненко оприлюднив у соціальних мережах звернення киян, які повідомляли, що не змогли потрапити до метро під час тривоги. За словами користувачів, одну зі станцій нібито не відкрили відразу після оголошення небезпеки, а на іншій було настільки багато людей, що потрапити всередину було складно.

    У відповідь у “Київському метрополітені” пояснили, що всі станції, які виконують функцію укриттів, працювали відповідно до затверджених правил цивільного захисту.

    За інформацією підприємства, під час останньої повітряної тривоги в ніч на 30 липня в укриттях столичного метро перебували понад 56 тисяч людей. Усі станції відкрили для населення одразу після оголошення повітряної тривоги.

    У комунальному підприємстві зазначили, що окремі непорозуміння могли виникати через те, що деякі люди намагалися пройти до службових приміщень або технологічних зон, які не призначені для укриття населення.

    “В окремих випадках працівники метро могли просити людей перейти зі службових приміщень на платформи. Це необхідно, адже службові приміщення та технологічні проходи не призначені для перебування населення й залишаються закритими з міркувань безпеки”, – пояснили у “Київському метрополітені”.

    У підприємстві наголосили, що платформи станцій є основними місцями перебування людей під час повітряної тривоги, тоді як службові приміщення використовуються виключно для забезпечення роботи метрополітену та залишаються закритими з безпекових причин.

    Також у метрополітені звернулися до мешканців столиці із проханням не чекати останніх хвилин перед можливими ударами. Якщо є намір використовувати метро як укриття, киянам рекомендують приходити на станції ще до завершення їхньої роботи за звичайним графіком.

    Крім того, у підприємстві радять за можливості обирати центральні станції метро. Вони мають більше простору для розміщення людей, що дозволяє комфортніше перебувати в укритті під час тривалих повітряних тривог.

    Нагадаємо, у ніч на 30 липня російські війська здійснили чергову масовану атаку по Україні. По Києву окупанти завдали удару балістичними ракетами. Унаслідок атаки загинула одна людина, а в Оболонському та Святошинському районах столиці виникли пожежі та були зафіксовані руйнування.

  • «Скеля» вперше підтвердила полон своїх бійців після відео з прапорами: що сталося у Костянтинівці

    «Скеля» вперше підтвердила полон своїх бійців після відео з прапорами: що сталося у Костянтинівці

    425-й окремий штурмовий полк «Скеля» підтвердив, що двоє його військовослужбовців потрапили у російський полон під час боїв у Костянтинівці Донецької області. Водночас у підрозділі наголосили, що Росія використовує окремий епізод бойових дій для інформаційної кампанії, намагаючись представити його як доказ захоплення міста або провалу української операції. За словами військових, така інтерпретація не відповідає реальній ситуації на фронті, а бої за Костянтинівку тривають.

    Історія набула широкого розголосу після того, як 18 липня полк «Скеля» опублікував відео із зачистки окремої ділянки Костянтинівки. На кадрах українські військові демонстрували державні прапори, а в повідомленні підрозділу зазначалося, що бійці провели зачистку міста та підняли український стяг. Відео швидко поширилося українським інформаційним простором і стало одним із найобговорюваніших матеріалів про ситуацію на Донеччині.

    Наступного дня в соціальних мережах з’явилося ще одне відео з Костянтинівки. Його поширив, зокрема, волонтер Сергій Стерненко, який повідомив, що військовослужбовці 425-го окремого штурмового полку зняли кадри біля Будинку культури після проведення зачистки району. На прапорах, які тримали бійці, були зображені президент України Володимир Зеленський та головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський.

    Згодом російське Міністерство оборони оприлюднило власне відео, на якому показало двох українських військових із тими самими прапорами та заявило, що вони були взяті в полон. Російська сторона назвала їхні імена та використала ці кадри для тверджень про нібито успіхи російських військ у Костянтинівці. Однак такі заяви є повідомленнями сторони конфлікту і не можуть розглядатися як незалежно підтверджений факт.

    Після появи цих матеріалів OSINT-спільнота «КіберБорошно» провела власний аналіз відеозаписів. За її даними, особи на російському відео дійсно можуть бути військовослужбовцями одного зі штурмових батальйонів 425-го окремого штурмового полку «Скеля», які перебували на бойових позиціях під час виконання завдання. При цьому аналітики не робили висновків щодо всієї операції або контролю над містом, а лише підтвердили ймовірну ідентифікацію військових.

    20 липня командування полку «Скеля» офіційно відреагувало на ситуацію. У заяві підрозділу зазначається, що робота зі встановлення всіх обставин події вже триває, однак через активну фазу бойових дій військові не можуть розкривати деталі операції. Водночас у полку підтвердили, що поширені російськими ресурсами кадри стосуються їхніх військовослужбовців.

    «Скеля» наголосила, що демонстрація українських військовополонених не свідчить про захоплення Костянтинівки чи провал операції Сил оборони. За словами військових, під час тих самих боїв українські штурмовики також захопили у полон двох російських військовослужбовців, що, на їхню думку, підтверджує інтенсивність і змінний характер боїв у місті. У підрозділі підкреслили, що війна складається не лише з перемог, а окремі втрати не можуть характеризувати загальний результат бойової операції.

    Окремо військові звернули увагу на інформаційну складову ситуації. У заяві зазначається, що російська сторона традиційно використовує українських військовополонених як інструмент психологічного та інформаційного впливу. У полку закликали українців не поширювати матеріали, створені російською пропагандою, та не допомагати ворогу досягати інформаційного ефекту. Також наголошується, що найважливішим залишається збереження життя військових і їхнє повернення додому в межах майбутніх обмінів.

    Події відбуваються на тлі складної ситуації навколо Костянтинівки. Цього ж дня головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський повідомив про робочу поїздку на Костянтинівський напрямок. За його словами, російські війська продовжують спроби прориву, концентрують особовий склад та активно застосовують штурмові групи. Українське командування зазначає, що Сили оборони утримують рубежі та проводять контрдиверсійні заходи в межах міста.

    Останніми тижнями Костянтинівка залишається одним із найгарячіших напрямків фронту. Російська сторона неодноразово заявляла про встановлення контролю над містом, однак Генеральний штаб ЗСУ ці повідомлення спростовував, пояснюючи, що окремим російським малим піхотним групам вдається проникати в забудову, після чого українські підрозділи проводять їх пошук і знищення. Саме в умовах таких маневрених міських боїв окремі епізоди можуть швидко ставати предметом інформаційного протистояння.

    Аналітики також зазначають, що бої за Костянтинівку дедалі більше нагадують ситуацію, яка раніше склалася навколо Покровська. Російські підрозділи намагаються проникати невеликими групами в міську забудову, закріплюватися в окремих кварталах і створювати загрозу для української оборони. Саме тому офіційні представники ЗСУ закликають оцінювати ситуацію виключно за сукупністю підтверджених даних, а не за окремими відео чи заявами сторін конфлікту.

  • “Прикро, що держава стала далі від перемоги”: Стерненко оголосив про відхід із Міноборони, за ним і “Флеш”

    “Прикро, що держава стала далі від перемоги”: Стерненко оголосив про відхід із Міноборони, за ним і “Флеш”

    Після оголошення про кадрові зміни у Міністерстві оборони України одразу двоє радників міністра – фахівець із військових технологій Сергій “Флеш” Бескрестнов та волонтер Сергій Стерненко – повідомили, що більше не виконують свої обов’язки. Відповідні заяви вони оприлюднили у своїх соціальних мережах після того, як Михайло Федоров підтвердив завершення своєї роботи на посаді міністра оборони.

    Першим про завершення роботи повідомив Сергій Бескрестнов, більш відомий під позивним “Флеш”. Він заявив, що з цього дня більше не є радником міністра оборони Михайла Федорова, а також звернувся до виробників озброєння, розробників технологій та військовослужбовців, із якими співпрацював протягом останніх місяців.

    За словами Бескрестнова, робота у команді Федорова стала для нього великою честю. Він зазначив, що разом із командою було підготовлено чимало проєктів і нових ідей, однак значна частина з них залишилася незавершеною через кадрові зміни. Водночас він наголосив, що не може розповідати подробиці цих проєктів, адже вони мають продовжувати реалізовуватися іншими людьми, оскільки війна триває.

    Окремо “Флеш” підкреслив, що під час роботи мав доступ до різних інформаційних систем Міністерства оборони, які дозволяли аналізувати діяльність російської армії, оцінювати її можливості та прогнозувати подальші дії противника. Після завершення роботи на посаді радника такої можливості він більше не матиме. Водночас Бескрестнов запевнив, що продовжить допомагати українським військовим уже поза межами Міністерства оборони та не припинить діяльність у сфері військових технологій.

    Майже одночасно аналогічну заяву зробив і Сергій Стерненко, який відповідав за напрямок розвитку безпілотних систем та вдосконалення використання FPV-дронів у війську. Він повідомив, що також більше не є радником міністра оборони.

    За словами Стерненка, завершення роботи означає втрату можливості безпосередньо впливати на зміни у сфері закупівель та розвитку безпілотних технологій. Він зазначив, що разом із командою напрацював нові тендерні вимоги для закупівель FPV-дронів, які мали забезпечити військо сучаснішими безпілотниками та створити умови для розвитку інфраструктури далекобійних ударів. Волонтер висловив сподівання, що ці напрацювання все ж будуть затверджені та впроваджені новим керівництвом Міністерства оборони.

    Стерненко також повідомив, що його благодійний фонд продовжить забезпечувати українських військових безпілотниками й надалі, однак масштаби цієї допомоги можуть бути меншими, ніж за умов співпраці з Міністерством оборони. Він окремо подякував Михайлу Федорову та всій команді, з якою працював, наголосивши, що за короткий період вдалося реалізувати низку важливих змін, хоча далеко не всі реформи вдалося довести до завершення.

    Особливий резонанс викликала оцінка ситуації, яку дав Стерненко. Він заявив, що, на його думку, після нинішніх кадрових рішень українська держава “стала значно далі від перемоги”. Також він висловив жаль через те, що частині реформ навіть не дали повноцінно стартувати, хоча певних результатів досягти все ж вдалося. При цьому Стерненко підкреслив, що не вважає завершення своєї роботи кінцем діяльності й планує продовжувати підтримувати українське військо поза державними структурами.

    Заяви двох радників пролунали невдовзі після того, як Михайло Федоров підтвердив, що залишає посаду міністра оборони. Він підбив підсумки своєї роботи, зазначивши, що для нього було честю очолювати оборонне відомство та працювати над модернізацією армії. Серед ключових напрямків він назвав розвиток технологій, цифровізацію, реформування закупівель, підтримку безпілотних систем та впровадження нових підходів до організації роботи Міністерства оборони. Водночас Федоров визнав, що не всі заплановані реформи вдалося завершити, зокрема організаційну трансформацію відомства відповідно до стандартів НАТО.

    Інформація про майбутню зміну керівництва Міноборони з’явилася ще до офіційного підтвердження відставки. За даними джерел “Української правди” у фракції “Слуга народу”, президент Володимир Зеленський вирішив не вносити кандидатуру Михайла Федорова для повторного призначення міністром оборони. Натомість на цю посаду планується внести кандидатуру виконувача обов’язків міністра внутрішніх справ Ігоря Клименка. При цьому співрозмовники видання зазначали, що сам Федоров залишиться у команді президента, однак його новий напрямок роботи має стати відомим пізніше.

    Сергій Бескрестнов став радником міністра оборони у січні 2026 року. Він відповідав за технологічні напрями, пов’язані з розвитком сучасних військових рішень, аналізом радіоелектронної боротьби та застосуванням нових технологій на полі бою. Практично одразу після цього Михайло Федоров призначив своїм радником і Сергія Стерненка, який отримав напрямок розвитку використання безпілотних літальних апаратів та вдосконалення системи їх закупівель для української армії.

    Поки що в Міністерстві оборони офіційно не повідомляли, хто виконуватиме функції радників після кадрових змін та чи будуть продовжені проєкти, над якими працювали “Флеш” і Стерненко. Водночас обидва заявили, що залишаються залученими до підтримки Сил оборони України та планують і надалі працювати над розвитком військових технологій, безпілотних систем і допомогою військовим уже поза межами державної служби.

  • Зеленський заявив, що Росія програла Чорне море

    Зеленський заявив, що Росія програла Чорне море

    Про це повідомляє Telegram президента України Володимира Зеленського.

    Відповідну заяву президент зробив напередодні Дня Військово-морських сил Збройних сил України під час зустрічі з військовослужбовцями та командуванням ВМС. Зеленський наголосив, що саме українські моряки разом з іншими підрозділами Сил оборони та безпеки змогли переламати ситуацію на одному з найважливіших театрів бойових дій, який Росія ще до початку повномасштабного вторгнення вважала своєю беззаперечною зоною домінування.

    “ВМС України разом з іншими складовими Сил оборони та безпеки зробили те, що багато хто вважав неможливим. Росія програла Чорне море”, – наголосив глава держави.

    Президент підкреслив, що шлях до цього результату був тривалим і складався з низки успішних військових операцій, які поступово змінювали баланс сил. За його словами, переломним моментом стало звільнення острова Зміїний, після чого українські військові розпочали системну кампанію зі знищення кораблів Чорноморського флоту РФ, ударів по військово-морських базах, складах боєприпасів, командних пунктах, аеродромах та інших об’єктах російської військової інфраструктури у тимчасово окупованому Криму.

    Зеленський зазначив, що саме ці операції дозволили Україні позбавити Росію можливості безкарно діяти поблизу українського узбережжя, а також забезпечили функціонування українського морського експортного коридору, який став одним із ключових чинників стабілізації економіки країни під час війни.

    Глава держави наголосив, що сьогодні Чорне та Азовське моря більше не можуть вважатися безпечними для російських військових кораблів. Він підкреслив, що українські сили фактично змусили противника перейти до оборони, а багато кораблів були переведені з окупованого Севастополя до Новоросійська через постійну загрозу нових ударів.

    Президент також заявив, що Україна поступово переносить війну туди, звідки вона була розпочата Росією.

    “Кожен зараз бачить, що ми відібрали ініціативу у Росії і повертаємо цю війну туди, звідки вона і прийшла – на російську землю, у російське небо, до російських берегів. У рідну гавань цієї війни. І кожне чисте серце у світі чекає від України тільки одного – що ми здолаємо цю російську сволоту”, – заявив Зеленський.

    Під час урочистостей президент також відзначив українських військовослужбовців державними нагородами за успішне виконання бойових завдань. Окремим військовим частинам були вручені бойовий прапор та почесні стрічки “За мужність та відвагу”, якими відзначають підрозділи, що проявили особливу стійкість і професіоналізм під час бойових дій.

    Крім того, президент повідомив про створення нової Академії військово-морських сил в Одесі. За словами Зеленського, розвиток військово-морської освіти є одним із ключових напрямків посилення обороноздатності країни, адже сучасна війна на морі потребує нових знань, сучасної підготовки офіцерів та розвитку інноваційних технологій.

    Президент зазначив, що сьогодні існує і кадровий потенціал, і необхідна матеріальна база для реалізації цього проєкту. Він наголосив, що серед молоді спостерігається значний інтерес до служби у ВМС України, а держава зі свого боку повинна забезпечити майбутніх офіцерів якісною освітою та сучасною підготовкою.

    У той самий день Володимир Зеленський провів координаційну нараду з командуванням Військово-морських сил щодо ситуації на південному напрямку, захисту українського узбережжя, розвитку морських спроможностей та подальших операцій проти російських сил.

    Особливу увагу після оприлюднення відео із засідання привернула схема, яка випадково потрапила у кадр під час доповіді військових. На неї звернув увагу радник міністра оборони України Сергій Стерненко.

    На схемі були відображені основні сили Чорноморського флоту Росії та рівень їхніх втрат від початку повномасштабної війни.

    Згідно з інформацією, яка була помітна на екрані, із 33 основних бойових кораблів російського флоту чотири були повністю знищені, ще вісім отримали пошкодження різного ступеня.

    Ще більших втрат зазнали десантні кораблі, які Росія активно використовувала для забезпечення своїх військ та потенційних десантних операцій. Із 34 десантних кораблів 15 були знищені, ще десять – уражені українськими силами.

    Також серйозно постраждав допоміжний флот. Із 23 допоміжних суден три були повністю знищені, а дев’ять отримали пошкодження.

    Хоча офіційних коментарів щодо цих цифр Генеральний штаб чи командування ВМС не оприлюднювали, вони узгоджуються із численними повідомленнями про успішні українські операції проти російського флоту, які проводилися протягом останніх років.

    З початку повномасштабного вторгнення Україна здійснила десятки успішних ударів по кораблях і береговій інфраструктурі Чорноморського флоту. Під атаки потрапляли великі десантні кораблі, ракетні корвети, патрульні кораблі, штаб Чорноморського флоту в Севастополі, військово-морські бази, склади боєприпасів, ремонтні підприємства та аеродроми.

    Особливої ефективності українські сили досягли завдяки розвитку власних морських безпілотників, які стали одним із символів сучасної війни. Саме морські дрони неодноразово проникали до бухт окупованого Севастополя та атакували російські кораблі навіть у добре захищених районах базування.

    Крім морських безпілотників, Україна активно використовує високоточні крилаті ракети, ударні безпілотники та інші сучасні засоби ураження, що дозволяє регулярно завдавати ударів по військовій інфраструктурі Росії на значній відстані.

    Водночас Росія змушена постійно адаптуватися до нових загроз. За інформацією британської розвідки, російські військові вже почали встановлювати спеціальні захисні конструкції навіть на підводних човнах, намагаючись убезпечити їх від атак українських морських безпілотників. Крім того, останніми місяцями дедалі частіше з’являються повідомлення про поступове переміщення частини командування Чорноморського флоту із Севастополя до Новоросійська.

    Українські військові також продовжують працювати над розвитком нових технологій ведення бойових дій на морі. Нещодавно представники Головного управління розвідки повідомили про створення нового покоління морських дронів, які в перспективі зможуть не лише завдавати ударів по кораблях противника, а й здійснювати затримання та конфіскацію суден, що перебувають під міжнародними санкціями.

    Заява президента України прозвучала на тлі триваючого протистояння в акваторії Чорного моря, яке залишається одним із ключових напрямків війни. Українське керівництво переконане, що успішні дії Військово-морських сил та інших складових Сил оборони вже змінили стратегічний баланс у регіоні, позбавивши Росію можливості безроздільно домінувати на морі та використовувати свій флот як інструмент тиску на Україну і країни Чорноморського басейну.

  • Бєлгород занурився в темряву: удар по ТЕЦ залишив місто без світла, води та інтернету

    Бєлгород занурився в темряву: удар по ТЕЦ залишив місто без світла, води та інтернету

    Російський Бєлгород у ніч проти 3 липня зазнав масштабних перебоїв у роботі критичної інфраструктури після удару по Мічурінській теплоелектроцентралі. За повідомленнями російських джерел, OSINT-аналітиків та українських спостерігачів, після атаки значна частина міста залишилася без електропостачання, води, мобільного зв’язку та доступу до інтернету. Інформація про наслідки продовжує уточнюватися, однак уже зараз відомо, що саме ураження об’єкта енергетики спричинило серйозні перебої у функціонуванні міської інфраструктури.

    За даними відкритих джерел, під удар потрапила Мічурінська газотурбінна теплоелектроцентраль, яка належить компанії GT Energo. Цей об’єкт забезпечує електроенергією не лише житлові райони, а й великі промислові підприємства міста. Зокрема, ТЕЦ живить виробничі потужності підприємства «Бєленергомаш – БЗЕМ», яке спеціалізується на виготовленні трубної продукції, металоконструкцій та обладнання для енергетичного сектору Росії. Потужність станції оцінюється приблизно у 24–36 МВт, що робить її одним із важливих елементів місцевої енергосистеми.

    Губернатор Бєлгородської області В’ячеслав Гладков підтвердив факт пошкодження об’єктів енергетичного комплексу. За його словами, внаслідок удару були пошкоджені виробничі приміщення та обладнання одного з підприємств, а аварійні служби розпочали роботи з розмінування території та ліквідації наслідків. При цьому російська влада не оприлюднила повного масштабу руйнувань, однак визнала, що інцидент вплинув на функціонування об’єктів критичної інфраструктури.

    Місцеві Telegram-канали та OSINT-спільноти повідомляли про масштабні перебої з електропостачанням у різних районах Бєлгорода. Через знеструмлення частина насосних станцій припинила роботу, що спричинило перебої або повне припинення подачі води до житлових кварталів. Також мешканці повідомляли про відсутність мобільного зв’язку та проблеми з доступом до інтернету, що додатково ускладнило комунікацію та роботу екстрених служб. Офіційна російська влада ці повідомлення повністю не деталізувала, однак підтвердила наявність пошкоджень енергетичної інфраструктури.

    За інформацією українських джерел, атаку також прокоментував радник міністра оборони України Сергій Стерненко, який послався на відкриті дані та повідомлення моніторингових ресурсів. Офіційних заяв Генерального штабу ЗСУ щодо цієї конкретної операції на момент публікації не було.

    Водночас удар по Мічурінській ТЕЦ вписується у ширшу тенденцію атак по військово-промисловій та енергетичній інфраструктурі Росії. Протягом останніх місяців українські далекобійні засоби ураження неодноразово завдавали ударів по нафтопереробних заводах, електропідстанціях, складах пального, логістичних центрах та інших об’єктах, які забезпечують функціонування російської військової машини.

    Лише за останні дні повідомлялося про серію ударів по енергетичних об’єктах на тимчасово окупованих територіях Криму та Донбасу. Крім того, в ніч на 2 липня українські безпілотники атакували нафтопереробний завод у Кстово Нижньогородської області, після чого на підприємстві виникла масштабна пожежа. За повідомленнями відкритих джерел, цей завод належить до важливих елементів паливної інфраструктури Росії.

    Аналітики зазначають, що удари по енергетичних об’єктах мають подвійний ефект. З одного боку, вони створюють проблеми для забезпечення роботи промислових підприємств та військової логістики, а з іншого — змушують російську владу перекидати додаткові сили протиповітряної оборони для захисту об’єктів у глибокому тилу. Це, своєю чергою, ускладнює концентрацію засобів ППО поблизу фронту.

    Мічурінська ТЕЦ уже не вперше опиняється у центрі повідомлень про атаки. У січні 2026 року російська сторона також повідомляла про її ураження, заявляючи про використання близько 25 ракет. Тоді губернатор Бєлгородської області також підтверджував пошкодження енергетичних підприємств регіону та необхідність проведення аварійно-відновлювальних робіт.

    Поки що російська влада не повідомила, коли повністю відновить електропостачання та роботу комунальних мереж. Також невідомо, наскільки суттєво пошкоджено обладнання теплоелектроцентралі та чи вплине це на подальшу роботу промислових підприємств Бєлгорода.

    Водночас незалежно перевірити всі заяви сторін в умовах війни наразі неможливо. Українська сторона традиційно не коментує більшість операцій у глибокому тилу Росії одразу після їх проведення, тоді як російська влада часто обмежується мінімальними повідомленнями про масштаби пошкоджень.

  • Мобілізація в Україні може змінитися вже найближчим часом: у Міноборони готують новий підхід

    Мобілізація в Україні може змінитися вже найближчим часом: у Міноборони готують новий підхід

    Мобілізація в Україні може зазнати суттєвих змін уже найближчим часом. У владі та парламенті дедалі частіше говорять про необхідність оновити підхід до призову, зменшити кількість конфліктних ситуацій і посилити цифрову складову процесу. Водночас наразі офіційно не оприлюднено повного пакета рішень, тому частина деталей залишається на рівні заяв і попередніх консультацій.

    Нову хвилю обговорень спричинила заява радника міністра оборони України Сергія Стерненка. Він повідомив, що в межах армійської реформи готуються «дуже серйозні зміни» у сфері мобілізації. За його словами, після впровадження нових рішень мобілізація «перестане бути схожою» на нинішню модель. Водночас Стерненко не розкрив повного змісту змін, пояснивши це тим, що передчасне оприлюднення деталей може завадити правильному запуску процесу.

    Окремо він зазначив, що Україна планує активніше залучати іноземців до військової служби. Це може стати одним із напрямів ширшої армійської реформи, яка, за повідомленнями українських медіа, має відбуватися у два етапи. Перший етап стосуватиметься внутрішніх змін у війську, а другий — мобілізаційної системи.

    За даними ТСН.ua з посиланням на джерела у Верховній Раді, одним із можливих напрямів змін може стати поглиблення цифрової складової мобілізації. Йдеться про активніше використання електронних реєстрів, у яких міститься інформація про військовозобов’язаних. Раніше в парламенті вже обговорювали, що в мобілізаційній роботі можуть допомогти ідентифікаційні коди та державні бази даних.

    Представник парламентського Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський у коментарях медіа раніше заявляв, що влада шукає спосіб змінити мобілізаційні процедури так, щоб мінімізувати конфлікти та водночас унеможливити ухилення від військового обов’язку. За його словами, серед завдань — зробити процес більш упорядкованим і менш конфліктним.

    Водночас, за інформацією парламентарів, зміни не обов’язково означатимуть повну відмову від нинішніх методів оповіщення у громадських місцях. Частина джерел вказує, що цей елемент, імовірно, не буде головним предметом майбутнього перегляду. Остаточні рішення залежатимуть від того, у якому форматі Міноборони представить свої пропозиції — як законодавчі зміни для голосування у Верховній Раді або як зміни до урядових постанов.

    Важливо, що станом на зараз не йдеться про вже ухвалені нові правила. Україна продовжує жити в умовах воєнного стану та загальної мобілізації, які були продовжені до 2 серпня 2026 року. Про це повідомляла Верховна Рада після ухвалення відповідних законів.

    Паралельно Міноборони вже розвиває цифрові сервіси у сфері військового обліку. Зокрема, у 2026 році триває курс на спрощення процедур через застосунок «Резерв+». Міноборони раніше пояснювало, що більшість відстрочок можна оформлювати онлайн, а частина з них продовжується автоматично, якщо підстави не змінилися або можуть бути підтверджені через державні реєстри.

    Ключовим елементом цифровізації залишається електронний реєстр «Оберіг». На офіційному ресурсі української армії пояснюється, що він збирає, зберігає та обробляє дані призовників, військовозобов’язаних і резервістів для військового обліку. Саме такі реєстри можуть стати основою для більш системного підходу до мобілізації.

    У Верховній Раді також лунають заяви, що нового різкого посилення мобілізації парламент може не підтримати. Народний депутат Максим Бужанський у коментарі ТСН.ua заявив, що, на його думку, Рада не голосуватиме за додаткове посилення, оскільки чинний закон уже є достатньо жорстким. За його словами, проблема полягає не стільки у відсутності норм, скільки в їхньому виконанні.

    Таким чином, майбутні зміни можуть бути спрямовані не на формальне «закручування гайок», а на перебудову самого механізму мобілізації. Імовірно, влада намагатиметься поєднати кілька напрямів: цифровий облік, автоматизовану перевірку даних, зменшення конфліктів між громадянами та представниками ТЦК, а також розширення можливостей для залучення добровольців, зокрема іноземців.

    Поки що головне питання — коли саме Міноборони представить повний пакет рішень і які з них потребуватимуть голосування парламенту. До офіційної презентації говорити про конкретні нові правила передчасно. Але вже очевидно, що тема мобілізації знову стає однією з центральних у державній політиці, адже від її ефективності залежить не лише поповнення війська, а й рівень суспільної довіри до державних інституцій під час війни.