Позначка: Сергій Стерненко

  • «Люди помирали через кілька днів після мобілізації»: навколо штурмового полку «Скеля» вибухнув масштабний скандал

    «Люди помирали через кілька днів після мобілізації»: навколо штурмового полку «Скеля» вибухнув масштабний скандал

    Навколо 425-го окремого штурмового полку «Скеля» спалахнув один із найгучніших скандалів останніх місяців у Збройних силах України. Після розслідування журналістів «Суспільного» суспільство заговорило про загадкові смерті мобілізованих, можливі побиття, психологічний тиск, відсутність зв’язку з рідними та системні проблеми всередині підрозділу.

    У ситуацію вже втрутилися Офіс військового омбудсмана, Державне бюро розслідувань, поліція та військова прокуратура.

    Журналісти встановили щонайменше п’ять випадків смертей військовослужбовців з Івано-Франківщини, які померли у березні 2026 року невдовзі після мобілізації та потрапляння до полку «Скеля». Йдеться про Василя Войчука, Василя Цюрка, Ярослава Мокрія, Петра Данильціва та Віталія Карата.

    Родичі загиблих заявляють про дивні обставини смерті, сліди травм на тілах та можливе насильство. Водночас у документах офіційними причинами смерті вказані серцево-судинні захворювання, проблеми з легенями або інші медичні ускладнення.

    Особливий резонанс викликала історія Василя Цюрка. Чоловіка мобілізували 24 лютого у Яремчі, а вже через дев’ять днів він помер. За словами сестри Тетяни Стефанюк, родина втратила зв’язок із ним майже одразу після мобілізації.

    8 березня на телефон Василя відповів невідомий чоловік та повідомив, що військовий «два дні буде в карцері». Уже за два дні рідним повідомили, що Василь помер ще 4 березня.

    У лікарському свідоцтві причиною смерті вказали гостру серцево-судинну недостатність та атеросклеротичну хворобу серця. Однак судово-медична експертиза, за словами журналістів, зафіксувала переломи ребер, синці, садна та інші тілесні ушкодження.

    Наразі поліція розслідує цю справу як умисне вбивство.

    Ще одна історія стосується Ярослава Мокрія, якого мобілізували через ТЦК у Снятині, попри наявність інвалідності та перенесений туберкульоз. Родичі стверджують, що про його службу у «Скелі» дізналися лише після отримання повідомлення про смерть.

    Чоловік помер 12 березня дорогою до лікарні у Кіровоградській області. Офіційна причина — хронічна обструктивна хвороба легень.

    За схожих обставин помер і Петро Данильців. Попри проблеми з артеріальним тиском та діагностовану гіпертензію, військово-лікарська комісія визнала його придатним до служби. Через кілька тижнів після мобілізації чоловік помер від гострої серцевої недостатності.

    Окрему увагу суспільства привернула історія Віталія Карата. Перед смертю він встиг зв’язатися із сестрою Олесею Піскуновою з чужого телефона та повідомити, що перебуває у лікарні Павлограда після побиття.

    За словами родичів, чоловік прямо заявив, що його «били постійно». Згодом його перевели до Дніпра, де сестра ще встигла побачити брата живим під кисневою маскою. 14 березня він помер.

    Після публікації розслідування Офіс військового омбудсмана підтвердив, що отримував скарги щодо ситуації у полку. Омбудсман Дмитро Лубінець заявив, що до підрозділу направили окрему перевірку, а також провели закриті зустрічі з командуванням полку та представниками Генерального штабу.

    «Напрацьовані термінові юридичні моменти, які направили і до безпосереднього керівництва, і до Генштабу ЗСУ. Чекаємо на відповідь», — заявив Лубінець.

    Водночас у самому полку «Скеля» відмовилися коментувати конкретні обставини смертей військових, пославшись на лікарську таємницю та інформацію з обмеженим доступом.

    У частині лише підтвердили, що всі п’ятеро військовослужбовців проходили службу саме у 425-му полку.

    Командування медичних сил ЗСУ також не надало конкретних пояснень щодо смертей. У відповіді журналістам там лише зазначили, що у січні-березні 2026 року в Україні спостерігалося сезонне зростання захворюваності на ГРВІ та пов’язані ускладнення.

    Однак скандал навколо «Скелі» не обмежується лише загадковими смертями.

    Раніше радник міністра оборони та волонтер Сергій Стерненко публічно критикував командування полку після штурмових операцій під Покровськом. Він оприлюднив кадри розбитої техніки та заявив, що окремі командири використовують тактику, схожу на російську — масові атаки колонами в умовах домінування дронів.

    «Те, що роблять із людьми в окремих формуваннях, нічим не краще за російські практики», — заявляв Стерненко.

    Журналістка Анна Калюжна також повідомляла про системні проблеми у підрозділі. За її словами, «Скеля» отримала надзвичайно великі обсяги поповнення особового складу — у 20 разів більше за окремі інші бригади.

    Вона також стверджувала, що у військовослужбовців полку забирають мобільні телефони, через що вони фактично не можуть скаржитися на дії командування або повідомляти про ситуацію рідним.

    Перший заступник військового омбудсмана Руслан Циганков підтвердив, що 225-й та 425-й штурмові полки викликають занепокоєння щодо дотримання прав військовослужбовців.

    За його словами, йдеться не лише про окремі інциденти, а про можливу системну проблему управління, медичного забезпечення та внутрішньої дисципліни.

    Ще наприкінці 2025 року військова омбудсманка Ольга Решетилова зверталася до Міністерства оборони з проханням провести перевірку через скарги на побиття та психологічний тиск у полку.

    Також раніше Військова служба правопорядку повідомляла про щонайменше 13 офіційно зареєстрованих скарг від військових «Скелі».

    Наразі перевірки та розслідування тривають. Родичі загиблих військових вимагають публічних відповідей та встановлення реальних причин смертей своїх близьких. Водночас історія навколо «Скелі» вже стала одним із найрезонансніших кейсів щодо можливих порушень прав військовослужбовців у ЗСУ за останній час.

  • ЗСУ можуть повернути перевагу у зв’язку після відключення Starlink у РФ

    ЗСУ можуть повернути перевагу у зв’язку після відключення Starlink у РФ

    Російські так звані військові кореспонденти масово повідомляють про втрату супутникового зв’язку Starlink у підрозділах армії РФ на фронті. За їхніми твердженнями, термінали перестали працювати ввечері 4 лютого. Це сталося після спільних дій Міністерства оборони України та компанії SpaceX.

    Радник міністра оборони Сергій Стерненко заявив, що у разі підтвердження цієї інформації українська армія зможе повернути собі перевагу у сфері зв’язку, тоді як російські війська матимуть серйозні проблеми з управлінням на тактичному рівні.

    За словами Стерненка, повідомлення про масове відключення Starlink у російських підрозділах з’явилися практично одночасно в низці пропагандистських ресурсів. Він наголосив, що для ворога це означає ускладнення координації дій, передачі даних і управління бойовими підрозділами.

    Окремі російські джерела намагалися стверджувати, що супутниковий зв’язок нібито не працює і в українських військових. У Збройних силах України це заперечують, хоча визнають, що в окремих районах можливі тимчасові перебої.

    Військовослужбовець ЗСУ Станіслав Бунятов, відомий за позивним «Осман», зазначив, що російські війська самі створили передумови для таких обмежень, коли почали використовувати термінали Starlink для управління дронами, якими завдавали ударів по цивільному населенню. За його словами, окупанти фактично «спиляли гілку, на якій сиділи».

    Сергій Стерненко також звернув увагу українських військових на необхідність реєстрації всіх терміналів Starlink у системі DELTA. Зареєстровані пристрої вносяться до так званого «білого списку» SpaceX, що дозволяє уникнути блокування. У Міністерстві оборони закликають командирів підрозділів проконтролювати цей процес для забезпечення стабільного та безперервного зв’язку на фронті.

    Проблема використання Starlink російськими військами загострилася після того, як РФ почала застосовувати дрони, керовані через супутниковий зв’язок, для здійснення терористичних атак. Після кількох таких випадків Україна звернулася до керівництва SpaceX з вимогою обмежити можливість використання системи ворогом.

    У компанії заявили, що з 1 лютого почали діяти додаткові обмеження. Зокрема, Starlink автоматично вимикається, якщо швидкість носія термінала перевищує 75–90 кілометрів на годину. Це фактично унеможливлює його використання на дронах та швидкісних платформах. Російські пропагандисти відкрито скаржилися, що такі обмеження серйозно вдарили по можливостях армії РФ.

    Крім того, з 2 лютого в Україні триває верифікація терміналів супутникового зв’язку Starlink у межах заходів безпеки. На території країни працюватимуть лише офіційно зареєстровані пристрої, внесені до «білих списків». Термінали, які не пройдуть верифікацію, підлягатимуть блокуванню.

  • 600 тисяч доларів у тіні: що приховують криптогаманці волонтера Стерненка

    600 тисяч доларів у тіні: що приховують криптогаманці волонтера Стерненка

    Ім’я Сергія Стерненка давно стало символом громадянського активізму й підтримки ЗСУ. Його пости, збори коштів і звіти регулярно набирають сотні тисяч переглядів. Та останнім часом з’явилося чимало фактів, що ставлять під сумнів прозорість фінансової діяльності волонтера.

    За даними розслідувань, із березня 2025 року на криптовалютні гаманці, пов’язані зі Стерненком, надійшло понад 846 тисяч доларів у USDT. Частина цих грошей була офіційно переказана на рахунки благодійного фонду «Дикі Шершні», проте більша частка — майже 600 тисяч доларів — зникла з публічної звітності. Кошти виводилися на біржі або надходили на анонімні адреси без пояснень.

    Додаткові питання викликає використання приватних рахунків (Monobank, PayPal, Portmone, особисті картки). Жоден із цих інструментів не внесений до Держреєстру волонтерів, а це означає, що з юридичної точки зору донати класифікуються як приватний дохід і підлягають оподаткуванню. Стерненко заявляв про сплату понад 44 млн грн податків, однак деталізованих підтверджень не надав.

    Ситуацію ускладнюють ознаки розкішного способу життя: дорогі автомобілі, оренда броньованого авто майже за 300 тисяч доларів, земля та нерухомість, оформлені на родичів і наближених осіб.

    У січні 2025 року Стерненко також опинився у центрі скандалу через ухилення від військового обліку: він проігнорував офіційну повістку ТЦК і був оголошений у розшук. Після розголосу — штраф сплачено, медкомісію пройдено, з розшуку знято. Проте цей випадок став прикладом подвійних стандартів, коли відомі особи можуть дозволити собі більше, ніж пересічні українці.

    Сукупність цих фактів формує картину, в якій благодійність і фінансова прозорість переплітаються з питаннями довіри, а волонтерство — з бізнесовими схемами. І хоча Стерненко й надалі залишається публічним обличчям підтримки армії, до нього накопичується все більше запитань.

  • Ракетний удар по полігону: загинули українські військові

    Ракетний удар по полігону: загинули українські військові

    На Дніпропетровщині російські окупанти завдали удар по військовому полігону саме в той момент, коли там відбувалося шикування українських військових. Внаслідок атаки є загиблі та поранені.

    Про трагедію повідомили народна депутатка Мар’яна Безугла та волонтер Сергій Стерненко . За їхніми словами, ворожий обстріл стався несподівано, військовослужбовці перебували на відкритій місцевості.

    За словами Безуглої, такі втрати відбуваються через недбалість та нездатність військового керівництва пристосуватися до нових умов війни. Вона наголосила, що поки в ЗСУ залишаються “совки”, втрати серед українських військових будуть продовжуватися.

    “Чергова загибель військовослужбовців через приліт під час шикування. Шикування робляться щодня. Ніхто не покараний, Сирський залишається на посаді”, — зазначила нардепка.

    Сергій Стерненко уточнив, що удару було завдано по полігону на Дніпропетровщині, приблизно за 100-130 кілометрів від лінії бойового зіткнення. Він заявив, що російський розвідувальний БПЛА скоригував удар, але дрон не був збитий через недосконалість системи ППО в зоні відповідальності оперативно-стратегічного угруповання “Схід”.

    “ПВК Схід наразі має найгірші показники по впровадженню дронової ППО. Раніше командувач цього ПВК забороняв навіть тренувальні польоти з FPV. Наслідки вже були — удар по Patriot. Відповідальності не було. Жодної”, — заявив Стерненко.

    Волонтер наголосив, що Збройні сили України потребують змін у системі управління та оборони, оскільки нинішня ситуація призводить до неприпустимих втрат.

    “Змінимось або загинемо — це не просто гасло. Це реальність. Ми платимо надто високу ціну за таку халатність”, — підкреслив він.

    Наразі офіційні військові структури не коментували інформацію про атаку.

  • Стерненко вивів мільйони та купив нерухомість під час війни

    Стерненко вивів мільйони та купив нерухомість під час війни

    Сергій Стерненко, який нещодавно опинився у центрі уваги через неявку на виклик до ТЦК та ухилення від мобілізації, за роки повномасштабної війни вивів із своїх криптогаманців понад $1 млн, заявляють ЗМІ.

    Усі ці кошти, за його словами, були зібрані на допомогу українській армії, проте нині вони стали підґрунтям для численних запитань щодо прозорості таких зборів.

    За даними ТГ-каналу Політика Страни, з одного з криптогаманців Стерненка було виведено більше мільйона USDT (Tether) — криптовалюти, яка за курсом наближається до долара США. Крім того, ще понад 350 тисяч USDT було переведено на його рахунок на криптобіржі Binance. Ці суми суттєво перевищують звичайні пожертви на допомогу армії, піднімаючи питання про реальне використання цих коштів.

    Не менш цікавою є й інша сторона справи. За даними реєстрів, у 2023 році Стерненко разом із співмешканкою Наталією Усатенко придбали два автомобілі Volkswagen Tiguan. Один із них, на ім’я самого Стерненка, був куплений за 950 тисяч гривень, тоді як інший — на ім’я Усатенко — за 70 тисяч гривень, що значно нижче за ринкову вартість. Обидва автомобілі, за повідомленнями джерел, використовуються родиною особисто.

    Ще одним важливим моментом є купівля земельної ділянки батьком Стерненка В’ячеславом, який у липні 2024 року придбав майже 4,5 га землі в Білгород-Дністровському районі Одеської області. Ці покупки на фоні війни викликають ще більше запитань до Стерненка і його близьких.

    Окрім цього, Стерненко є фігурантом кількох кримінальних справ, включаючи звинувачення у викраденні людини та вбивстві. За даними правоохоронних органів, він також перебував на обліку в Одеському управлінні поліції через причетність до збуту наркотиків у 2017 році. Ці факти лише додають ще більше негативного забарвлення до його публічного іміджу.

  • ТЦК Одеси оголосив у розшук Сергія Стерненка

    ТЦК Одеси оголосив у розшук Сергія Стерненка

    Приморський територіальний центр комплектування (ТЦК) Одеси оголосив у розшук активіста Сергія Стерненка через нібито порушення правил військового обліку. Стерненко, у свою чергу, заперечує це та стверджує, що повістку йому направили на стару адресу, де він давно не проживає. За словами Стерненка, нову адресу він вніс до програми «Резерв+», і в системі немає інформації про розшук.

    Сам активіст вбачає в діях ТЦК політичний підтекст і звинувачує начальника штабу ЗСУ Сергія Сирського у помсті за критику його роботи та системи управління військами. За словами Стерненка, розшук має стати відповіддю на його публічні заяви та позицію щодо управлінських проблем у військовому відомстві.

    Ця ситуація стала об’єктом обговорення серед громадських активістів, які вважають, що розслідування подібних справ не повинно використовуватися як інструмент для тиску на опонентів.

  • Український генерал Юрій Содоль звільнений після гучної критики, що сталося і хто його замінив?

    Український генерал Юрій Содоль звільнений після гучної критики, що сталося і хто його замінив?

    Український генерал Юрій Содоль, який очолював східний фронт, був звільнений з посади після декількох місяців критики від депутатів, блогерів і заяв від командування батальйону “Азов”. Критика почалася після того, як Мар’яна Безугла, представниця фракції “Слуга народу”, відкрито звинуватила генерала, який отримав звання Героя України від президента Володимира Зеленського у лютому 2022 року.

    Безугла, член оборонного комітету, раніше критикувала головнокомандувача Збройних сил України Валерія Залужного, поки його не замінив Олександр Сирський в лютому цього року. Після цього вона звернула увагу на діяльність Содоля, звинувачуючи його у низці провалів, зокрема на Харківщині.

    Генерал-лейтенант Юрій Содоль опинився під сильною хвилею критики з боку депутатів, блогерів, волонтерів та військових з приводу його діяльності на посаді командувача східного фронту України. Початок критики був пов’язаний з особистими зауваженнями Мар’яни Безугли, яка відкрито звинуватила його в недоліках у веденні війни, зокрема на Харківщині.

    Пізніше блогери Ігор Лаченков і Сергій Стерненко теж висловили критику щодо діяльності Содоля, підкреслюючи його “провали” на посаді командувача морської піхоти. 23 червня начальник штабу бригади “Азов” Богдан Кротевич висунув заяву до Держбюро розслідувань щодо одного з військових генералів, який, за його словами, здійснив дії, що призвели до втрат серед українських військових.

    Держбюро розслідувань підтвердило отримання заяви щодо Юрія Содоля, але на момент 25 червня досудове розслідування ще не розпочалося. Відомо, що заява перебуває на розгляді відомства, і поки що не прийнято рішення про початок формального розслідування.

    Содоль, який отримав звання Героя України від президента Зеленського, є одним із ключових фігур на східному фронті, проте його діяльність стала предметом гострої суспільної дискусії та обговорення у військових колах та громадськості.

    Юрій Содоль народився 26 грудня 1970 року в Чугуєві на Харківщині, у сім’ї з довгим військовим родоводом в артилерійській галузі. Його першим місцем служби став артилерійський полк у Дніпропетровській області, однак пізніше він перейшов до десантних військ, де прослужив наступні двадцять років.

    Содоль пройшов шлях від очолення групи до командування 25-ї окремої повітряно-десантної бригади Збройних сил України. На цій посаді він активно керував боєвими операціями десантників у 2014 році на Донбасі, у боях за Слов’янськ, Ямпіль, Рубіжне, Лиман, Савур-Могилу, Шахтарськ, Донецький аеропорт і Дебальцеве, де його бригада зазнала значних втрат.

    У січні 2015 року Содоль покинув 25-у бригаду і став заступником командувача Десантно-штурмових військ, отримавши звання генерала в тому ж році. Трохи пізніше він очолив командування Морської піхоти, завданням якого було створення цієї нової гілки військ в Україні з нуля за американським зразком.

    Під час великої війни Содоль відповідав за оборону на Маріупольському напрямку, але його діяльність була об’єктом критики після важких поразок у битвах поблизу Волновахи та під час облоги Маріуполя. Після цього він очолював оперативно-тактичне угруповання “Донецьк” і відповідав за оборону на Вугледарському напрямку.

    У лютому 2024 року новий головнокомандувач Олександр Сирський запрошує досвідченого генерала до свого штабу, де він отримує командування Об’єднаними силами і оперативно-стратегічне угруповання “Хортиця”. Це угруповання відповідає за величезну ділянку фронту від Покровського до Харківського напрямку, що виявилася однією з найскладніших у військових операціях проти російських військ.

    Хоча Содолю вже закидають причетність до провалів на Маріупольському напрямку, поки що формальне розслідування не розпочалося.

    В чому звинувачують Содоля?

    Генерал Юрій Содоль, народився 26 грудня 1970 року в Чугуєві на Харківщині, у сім’ї з глибоким військовим корінням в артилерійській галузі. Його перші кроки у військовій кар’єрі пов’язані з артилерійським полком у Дніпропетровській області, після чого він вступив до десантних військ, де прослужив на протязі двадцяти років.

    Содоль пройшов шлях від командира групи до очолення 25-ї окремої повітряно-десантної бригади ЗСУ. У 2014 році він керував боєвими операціями десантників в складних умовах на Донбасі, в битвах за Слов’янськ, Ямпіль, Рубіжне, Лиман, Савур-Могилу, Шахтарськ, Донецький аеропорт і Дебальцеве, де бригада зазнала великих втрат.

    У січні 2015 року Содоль покинув 25-ту бригаду і став заступником командувача Десантно-штурмових військ, отримавши звання генерала того ж року. Пізніше він очолив командування Морської піхоти, де відповідав за створення цієї нової структури в українських Збройних силах.

    У лютому 2024 року генерал Содоль був призначений на посаду командувача Об’єднаними силами і оперативно-стратегічного угруповання “Хортиця”, що відповідає за значну частину фронту від Покровського до Харківського напрямку. Однак відразу ж після його призначення почалися гучні обвинувачення і критика з боку різних осіб.

    Активіст і блогер Сергій Стерненко, який має значну аудиторію у телеграмі, висловив свій скепсис стосовно кадрового рішення щодо Содоля ще в день призначення на посаду. Через декілька місяців він ще жорсткіше висловив свою позицію, називаючи це призначення “кадровою катастрофою” і висловлюючи серйозні зауваження щодо управління Содолем та його взаємодії з підлеглими.

    Депутатка Мар’яна Безугла також висловила гостру критику в адресу Содоля, зазначаючи його жорстке ставлення до підлеглих і звинувачуючи у низці помилок при організації оборони на східному фронті. Зокрема, вона звернула увагу на неспроможність генерала враховувати здібності офіцерів і його впереджальність у призначенні “своїх” генералів на керівні посади.

    Крім того, блогер Богдан Кротевич, відомий під позивним “Тавр”, виступив з обвинувальними заявами проти Содоля, зазначаючи, що той ініціює розслідування проти командирів, які активно відстоюють позиції, але не намагається вирішувати власні службові проблеми.

    Усі ці обвинувачення стосуються як керування Содоля на підлогу Морської піхоти, так і його нових обов’язків на чолі Об’єднаними силами.

    Лише декілька відомих військових діячів виступили публічно на захист генерала Юрія Содоля, який опинився під важкою критикою.

    Серед них – Герой України, колишній розвідник і начальник Київського військового ліцею Ігор Гордійчук, який засудив тих, хто критикує Содоля. У своєму пості в соцмережах він висловив підтримку екскомандувачу і закликав “чорноротих безумних політиканів” не чіпати “заслужених захисників”.

    Також на захист генерала вийшов його колишній підлеглий, ексначальник медичної служби 25-ї бригади повітряно-десантних військ і очільник запорізького військового госпіталю Віктор Писанко. Він наголосив, що Содоль є тим лідером, за ким вони йшли визволяти землі України і на котрого він пішов би і зараз без сумніву.

    Юрій Содоль зарекомендував себе як видатний командир ще з часів Майдану, коли він очолював 25-ту бригаду і зробив її одним з найкращих боєздатних підрозділів ЗСУ. Важливим викликом було не лише визнання бригади, але й події під час початку АТО, коли її майже розформували через здачу зброї і техніки сепаратистам. Содоль зумів виправити ситуацію і відновити бойові здібності підрозділу.

    Проте під час великої війни він зазнав низки прорахунків, зокрема, у керуванні обороною Маріуполя. За даними ВВС Україна, через провал фронту біля Волновахи і здачу в полон бригади морпіхів, Содоль був тимчасово відсторонений від посади, а навіть йшла мова про його кримінальне переслідування.

    Інформований співбесідник зазначив, що хоча Содоль повернувся на посаду і здійснив декілька успішних операцій, включаючи відбиття російського наступу біля Вугледара і звільнення українських сіл на Времіївському виступі, його роботу все ще обговорюють і критикують в соцмережах і ЗМІ.

    Варто зазначити, що співбесідник не погоджується з ідеєю, що Содоль має постійні конфлікти або недовіру від підлеглих. Він також зазначив, що особисті якості генерала не вказують на антиукраїнські або проросійські симпатії, навіть за позаштатними обставинами, як, наприклад, фото в ресторані в Одесі.

    Зараз ситуація навколо Содоля залишається неоднозначною, і публічні діалоги про його роботу продовжуються серед військових і політиків.

    Хто замість Содоля

    Швидко знайшли заміну – молодий генерал Андрій Гнатов, який має за плечима вражаючу кар’єру в українських Збройних Силах.

    Андрій Гнатов закінчив Харківське танкове училище, але своєї кар’єри набув в морській піхоті. Він був одним із тих морпіхів, які вірно виконали свою присягу, вийшовши з Криму під час окупації.

    Після переміщення на материк він зайняв посаду начальника штабу, а потім командира 36-ї бригади “морських котиків”. Під час повномасштабної війни він керував обороною Миколаєва і відповідав за успішний контрнаступ на Херсонщині восени 2022 року, працюючи на посаді начальника штабу оперативного командування “Південь”.

    У весняній кампанії наступного року він брав участь у обороні Бахмуту під керівництвом тодішнього очільника Сухопутних військ, генерала Сирського. Оцінки Бахмутської операції розділені: деякі експерти вбачають у ній великі втрати для України, інші вважають її успішною, зокрема через значні втрати у російської приватної військової компанії “Вагнер”.

    Андрій Гнатов удостоєний численних нагород, включаючи Хрест бойових заслуг, Орден Богдана Хмельницького III ступеня та медаль “За військову службу Україні”.

    “Гнатов – це дуже достойний офіцер. Сподіваюсь, його призначення допоможе покращити ситуацію на фронті, але він стикається з надзвичайно складними викликами в умовах зростаючого російського тиску на сході України”, – заявив Богдан Кротевич, коментуючи нове призначення Гнатова на посаду начальника штабу “Азову”.

  • Що стоїть за кампанією проти генерала Юрія Содоля

    Що стоїть за кампанією проти генерала Юрія Содоля

    Українські соціальні мережі стали ареною для виявлення громадської незадоволеності та висловлення критики проти генерального командувача Збройних Сил України та командувача угруповання «Хортиця», генерала Юрія Содоля.

    Слідом за Мар’яною Безуглою негативно про нього висловився ексголова одеського «Правого сектора» Сергій Стерненко.

    «Це призначення – кадрова катастрофа. Гіршу кандидатуру, якій плювати на життя солдата, було складно уявити. Раніше Содоль командував морською піхотою. Жоден бойовий морпіх про нього не скаже цензурного слова. У мережі маса прикладів, коли морську піхоту Содоль просто «сточував» – від трагедії з 37 бригадою морської піхоти до відправки на лівий берег морпіхів без будь-якого забезпечення і захисту”, – пише Стерненко.

    Зазначимо, що в зону відповідальності «Хортиці» входить бахмутський і куп’янський напрямки. Сам Содоль був призначений командувачем «Хортиці» вже давно, принаймні, на початку квітня він уже був на цій посаді, коли виступав у Раді.

    Але кампанія проти нього почалася тільки зараз.