Позначка: схеми

  • Ремонт диспетчерської «швидкої» за 23 мільйони переграли через ДАСУ: ціни так і лишились вдвічі більшими

    Ремонт диспетчерської «швидкої» за 23 мільйони переграли через ДАСУ: ціни так і лишились вдвічі більшими

    КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Харківської обласної ради розірвало договір із ТОВ «СК СТС» про реконструкцію нежитлової будівлі у Харкові вартістю 23 млн грн за висновком Держаудитслужби та провело тендер наново. Підрядник, сума і завищені ціни у кошторисі не змінились.

    Про це повідомляється у системі «Прозорро».

    Влітку «Наші гроші» писали, що Центр замовив реконструкцію нежитлової будівлі (Літ. Б-1) по вул. Конторська, 41, у якій знаходяться Центральна оперативна диспетчерська та Музей швидкої медичної допомоги. Ціни бетону і сталі тоді виявились удвічі вищими від ринкових цін.

    ДАСУ 29 вересня наказала розірвати договір, бо виявила на тендері порушення. На її думку, в тендерній документації Центру були невідповідності стосовно умов повернення тендерного забезпечення і надання переможцем документів про відсутність підстав для відхилення. Крім того, підрядник не вказав у довідці деяку техніку та обладнання, які необхідні при виконанні робіт згідно з відомостю ресурсів до локальних кошторисів та договірної ціни, а також подав аналогічні договори без актів і додатків. Центр заперечував, але 6 жовтня розірвав договір.

    Повторні торги оголосили 26 жовтня, зсунувши строк виконання робіт із кінця 2023 року на 31 серпня 2024 року. На них знову прийшла тільки «СК СТС» із такою самою ціною 23 млн грн. Цього разу вона вказала у довідці техніку та обладнання, щодо яких ДАСУ раніше мала претензії. Договір уклали 29 листопада. Ціни в підсумковій відомості ресурсів не змінились.

    Як і раніше, найбільше коштів припадає на бетон В25 М350 із крупністю заповнювача 10-20 мм по 6 604 грн/куб. м (тут і далі ціни з ПДВ). Харківський виробник «Rockside» пропонує бетон В25 М350 за 3 050-3 300 грн/куб. м залежно від рухливості П2-П4, що вдвічі дешевше.

    Повнотіла одинарна керамічна цегла М-100 коштує 16,20 грн/шт. «Епіцентр» у Харкові її продає по 10,40 грн/шт., а магазин «Атлант» – по 10,70 грн/шт. Це в півтора раза дешевше.

    Арматуру класу А400С різних діаметрів врахували за 76 800 грн/т. У жовтні на торгах Київської ОДА щодо укриття сільського ліцею вона коштувала 33 240 грн/т, а на торгах НКРЕКП щодо ремонту сховища в Києві – за 37 900 грн/т. Тобто вдвічі дешевше.

    Крім того, вологостійкий гіпсокартон Knauf 12,5х1200х3000 мм врахували у кошторис за 456 грн/кв. м. Наразі у харківському «Епіцентрі» його можна придбати за 577 грн за лист площею 3,6 кв. м, тобто за 160 грн/кв. м, що майже втричі дешевше від тендерної ціни.

    Власниками місцевої «СК СТС» є директор Андрій Сукесов і Сергій Кудрявцев. За даними системи YouControl, у 2016 році співзасновником також був Антон Палєй, який зараз є головою Старосалтівської ВЦА. До 2023 року Сукесов володів ТОВ «Спецтехбудавто» з Антоном і Анатолієм Палєями, а потім її переписали на ТОВ «Сток Трейд Текнолоджиз».

    «Харківський антикорупційний центр» писав, що «СК СТС» узяла підряди на відновлення будинків у Старому Салтові. Антон Палєй запевнив, що вже довгий час не є партнером з Андрієм Сукесовим та довгий час не має відношення до «СК СТС». Ще чиновник зазначив, що не запрошував брати участь у торгах колишніх бізнес-партнерів, закупівлі оголошені Департаментом капітального будівництва ХОДА і там беруть участь всі, хто має бажання.

    Ще Сукесов і Кудрявцев володіють харківським ТОВ «Інженерна фірма Спецтехстрой».

  • У Києві директору товариства повідомлено про підозру у завданні збитків при ремонті спорткомплексу медуніверситету

    У Києві директору товариства повідомлено про підозру у завданні збитків при ремонті спорткомплексу медуніверситету

    Директору товариства з технагляду повідомлено про підозру у завданні збитків на ремонті покрівлі спортивного комплексу. Фігурант мав контролювати якість будівельних робіт в одному з приміщень столичного медичного університету. Натомість зловмисник підписав акти-приймання виконаних робіт, обсяг яких фактично не відповідав кінцевому результату. 

    Про це стало відомо з повідомлення поліції Києва.

    Слідством встановлено, що у квітні 2021 року між посадовими особами Національного медичного університету та підрядною організацією було укладено договір на проведення ремонтних робіт в одній з будівель.

    Підрядник мав здійснити капітальний ремонт покрівлі спортивного комплексу, а для здійснення технічного нагляду за їх роботою було залучено окреме товариство.

    “Директор контролюючої організації підписав акти-приймання виконаних робіт, хоча їхній фактичний обсяг не відповідав кінцевому результату, а витрати на будівництво були значно завищені, чим завдано бюджету держави збитків на понад 500 тисяч гривень”, – йдеться у повідомленні.

    Слідчі поліції, за процесуального керівництва Шевченківської окружної прокуратури повідомили зловмиснику про підозру за неналежне виконання службовою особою своїх службових обов’язків, внаслідок чого інтересам держави було завдано тяжких наслідків – тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 Кримінального кодексу.

    Санкція статті передбачає позбавлення волі на строк від двох до п’яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі штрафом від двохсот п’ятдесяти до семисот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або без такого.

  • Обшуки у новій справі про розкрадання у Міноборони: причетний український політик Юрій Збітнєв

    Обшуки у новій справі про розкрадання у Міноборони: причетний український політик Юрій Збітнєв

    Він був одним із наймолодших депутатів першого скликання Верховної Ради. Пізніше займався бізнесом та політикою, у тому числі висувався у президенти на виборах 2004 року. Брав активну участь у подіях на Майдані в 2013-2014 роках. Брав участь у штурмі київської мерії у грудні 2013 року, очоливши групу майданівців, яка увірвалася до колонної зали.

    У менш публічному просторі Збітнєв пов’язаний із фірмою “Львівський арсенал”, у якої Міноборони України восени 2022 року замовило 100 тисяч мінометних пострілів на півтора мільярда гривень.

    Гроші, за версією СБУ, було перераховано “Арсеналом” за кордон, а самі постріли в Україну не поставлено.

    Зазначимо, що “Львівський арсенал” сам озброєнь не виробляє. Це фірма, створена у Києві у 2016 році. Її засновниками стали зареєстрована в Лондоні компанія (що внесла до статутного капіталу 120 тисяч гривень) та сам Юрій Збітнєв.

    Це підприємство зареєстроване в одній із квартир старої київської “панельки” на бульварі Праці. Тобто очевидна фірма-прокладка, яка, якимось чином, отримала мільярдний військовий підряд за часів міністра Резнікова.

    Однак, зважаючи на все, зв’язки у фірми Збітньова виходили за межі Міноборони – вона кілька років тому отримала тендер у підконтрольного МВС виробника стрілецької зброї “Форт”, але зірвала контракт і, аж до 2022 року, судилася за п’ять мільйонів гривень.

    У вересні Міноборони вже виграло у “Арсеналу” суд першої інстанції за непоставку мін. 26 січня рішення підтвердила й апеляція. А наступного дня у менеджменту “Львівського арсеналу”, а також тих, хто “пробивав” йому контракт із боку Міноборони, пройшли обшуки.

    Збітнєв, за даними пабліків, отримав підозру. Офіційно, без зазначення прізвищ, заявлялося, що її оголошено керівнику та комерційному директору “Львівського арсеналу”.

    різне

  • Скандальний підприємець Ігор Гринкевич був помічений на махінаціях під час виконання тендерів ще 15 років тому

    Скандальний підприємець Ігор Гринкевич був помічений на махінаціях під час виконання тендерів ще 15 років тому

    Виявилося, що скандальний підприємець Ігор Гринкевич був помічений на махінаціях під час виконання тендерів ще 15 років тому, але весь цей час він залишався поза увагою правоохоронців.

    У 2009 році фірма Гринкевича реставрувала Вірменський собор у Львові, але “кинула” громаду на гроші, — пише «Про Львів».

    У червні 2008 року Львівська міськрада провела тендер на ремонтно-реставраційні роботи і перемогла в ньому будівельна компанія «Верховина». Фірма стала переможцем тендеру від Львівської міської ради на виконання складних реставраційних робіт, не маючи фахівців і не володіючи технологіями.

    За пів року організація отримала майже 2,5 млн гривень, водночас майже ніяких робіт у соборі не виконали. Реальні роботи обмежилися однією викопаною траншеєю для укріплення фундаменту огорожі дворика Вірменського собору та вкрученням однієї лампочки.

    “Останні кілька днів та ночей відбувається небачене досі розкрадання Вірменського собору у Львові. Чи то підрядники, чи субпідрядники вдень встановлюють мідний дах на дзвіниці Собору, а вночі самі ж його розкрадають, імітуючи пограбування”, — заявляв тоді депутат Львівської міської ради Вардкес Арзуманян.

    Пізніше правоохоронці заявили, що фірма підробила документи. Проти Ігоря Гринкевича, як директора та засновника «Верховини», прокуратура Галицького району розпочала кримінальне провадження.

    Потім підприємство “Будівельна компанія “Верховина” було визнано банкрутом. Львівський апеляційний господарський суд 15 квітня 2013 року відхилив скаргу ДПІ у Залізничному районі міста Львова і залишив без змін ухвалу Господарського суду Львівської області від 19 березня 2013 року про банкрутство підприємства.
    Скарга податківців була мотивована тим, що вони не провели позапланову виїзну перевірку боржника.

    Все це не заважало Ігорю Гринкевичу вести підприємницьку діяльність. Ба більше, навіть отримувати замовлення від Львівської міської ради та вибивати гроші в судах.