Daypolitico

Позначка: схеми

  • Пожежу на російському НПЗ видно з космосу: з’явилися супутникові знімки після удару дронів

    Пожежу на російському НПЗ видно з космосу: з’явилися супутникові знімки після удару дронів

    У Росії після нічної атаки безпілотників спалахнула масштабна пожежа на Новокуйбишевському нафтопереробному заводі в Самарській області. Супутники зафіксували густу хмару чорного диму над підприємством, яке виробляє, зокрема, реактивне паливо для російської військової авіації. Через сильне задимлення наразі неможливо встановити точні масштаби руйнувань.

    Про це 30 жовтня повідомили журналісти проєкту «Схеми» Радіо Свобода, які оприлюднили супутникові знімки компанії Planet Labs.

    На фотографіях із космосу видно, що значну частину території Новокуйбишевського НПЗ накрила щільна хмара чорного диму. Це свідчить про масштабну пожежу, яка тривала на момент супутникової зйомки.

    Водночас дим закриває промислові установки та інші об’єкти підприємства, тому журналісти поки не можуть визначити, які саме виробничі ділянки зазнали пошкоджень.

    Наразі також немає підтверджених даних про знищення конкретного обладнання, обсяги втрат або повну зупинку роботи заводу.

    Перші повідомлення про атаку на Новокуйбишевськ з’явилися вранці 30 жовтня.

    Місцеві жителі розповідали про вибухи та роботу російської протиповітряної оборони. Згодом у соціальних мережах почали поширювати фотографії й відеозаписи великих стовпів диму над промисловою зоною міста.

    Про пожежу на території нафтопереробного заводу повідомляли російський незалежний ресурс ASTRA та українські моніторингові канали Exilenova+ і Supernova+.

    За даними відкритих джерел, у Самарській області оголосили загрозу атаки безпілотників, а роботу місцевого аеропорту тимчасово обмежували.

    Згодом інформацію про масштабне займання підтвердили супутникові знімки Planet Labs.

    Окремо українська компанія Fire Point заявила, що атаку на підприємство здійснили Сили оборони України із застосуванням її безпілотників.

    Водночас на момент появи супутникових фотографій офіційного повідомлення українського військового командування з детальними результатами удару не було.

    Новокуйбишевський нафтопереробний завод є одним із великих підприємств нафтової галузі Росії. Він розташований у Самарській області та входить до структури державної нафтової компанії «Роснефть».

    Його проєктна потужність становить приблизно 8,8 мільйона тонн переробки нафти на рік.

    Підприємство виготовляє широкий асортимент нафтопродуктів, зокрема автомобільний бензин, дизельне паливо, бітум, нафтовий кокс та авіаційне пальне.

    Особливе значення має виробництво реактивного палива, яке може використовуватися російською військовою авіацією.

    Саме тому нафтопереробна інфраструктура залишається важливим об’єктом у контексті забезпечення російських збройних сил паливом.

    Пошкодження виробничих установок або систем транспортування нафти потенційно може впливати на обсяги переробки та постачання нафтопродуктів.

    Проте конкретний вплив нинішнього удару на роботу Новокуйбишевського НПЗ поки оцінити неможливо.

    Для встановлення масштабів пошкоджень необхідні додаткові супутникові знімки після завершення пожежі та розсіювання диму.

    Це дозволить порівняти стан промислових об’єктів до й після атаки, визначити можливі осередки ураження та оцінити характер руйнувань.

    Російські нафтопереробні підприємства неодноразово ставали цілями атак безпілотників на тлі повномасштабної війни проти України.

    Подібні удари можуть впливати не лише на виробництво пального, а й на логістику, ремонтні витрати та стабільність роботи окремих підприємств.

    Водночас поява масштабної пожежі не обов’язково означає, що завод повністю припинив виробництво. Це залежить від того, які саме установки постраждали та наскільки серйозними виявилися пошкодження.

    Станом на 30 жовтня супутникові знімки підтверджують масштабну пожежу та сильне задимлення Новокуйбишевського НПЗ після нічної атаки дронів. Проте точні місця ураження, розмір збитків та наслідки для виробництва реактивного палива ще залишаються невідомими.

  • Крим тікає? Біля Керченського мосту зафіксували гігантські затори

    Крим тікає? Біля Керченського мосту зафіксували гігантські затори

    На виїзді з тимчасово окупованого Криму зафіксували масштабні автомобільні затори, які простягнулися більш ніж на десять кілометрів. Супутникові знімки свідчать, що близько півтори тисячі автомобілів очікували на проїзд через Керченський (Кримський) міст у напрямку Росії. На тлі регулярних атак по військовій та логістичній інфраструктурі окупованого півострова, перебоїв із електропостачанням та дефіциту пального ситуація викликає дедалі більше запитань щодо стабільності російської логістики в Криму.

    Про це повідомляє проєкт «Схеми» з посиланням на супутникові знімки компанії Planet Labs, зроблені 24 червня.

    На оприлюднених знімках видно довгі колони автомобілів, які рухаються у напрямку Керченського мосту. Затор починається безпосередньо біля контрольно-пропускного пункту перед мостом і простягається до району села Іванівка Керченського району.

    За оцінками журналістів, довжина автомобільної черги перевищує десять кілометрів. Загалом у заторі перебували приблизно 1500 транспортних засобів, які рухалися саме на виїзд із території тимчасово окупованого Криму до Росії.

    Останніми місяцями рух Керченським мостом неодноразово призупиняли через загрозу українських ударів. Російська окупаційна влада регулярно оголошує повітряні тривоги, повідомляє про роботу систем протиповітряної оборони або тимчасово закриває переправу через небезпеку атак морських безпілотників. Через це рух транспорту часто відновлюється із затримками, що призводить до накопичення величезних черг.

    Водночас аналітики звертають увагу, що причиною заторів можуть бути не лише безпекові обмеження. Останніми тижнями ситуація на окупованому півострові суттєво ускладнилася через серію ударів по військовій, паливній та енергетичній інфраструктурі Росії.

    У ніч на 25 червня в різних районах окупованого Криму пролунали вибухи. Повідомлялося про вибухову активність у районі Сак, Бахчисарая, Керчі, а також у Сімферополі, Ялті та Євпаторії. Після атак у низці міст тимчасово зникло електропостачання.

    Напередодні окупаційна адміністрація також повідомляла про масштабні перебої з електроенергією. У Севастополі, за словами призначеного Росією «губернатора» Михайла Развожаєва, було введено режим тимчасових обмежень електропостачання через перевантаження енергосистеми. Мешканців закликали мінімізувати використання потужних електроприладів, щоб уникнути масштабної аварії.

    Окрім енергетичних проблем, на півострові дедалі відчутнішим стає дефіцит пального. Місцеві жителі у соціальних мережах дедалі частіше повідомляють про труднощі із заправкою автомобілів, довгі черги на АЗС та перебої з постачанням бензину й дизельного пального. Російська окупаційна адміністрація вже запроваджувала обмеження продажу пального, пояснюючи це необхідністю забезпечення військових потреб.

    Паралельно виникають труднощі й у транспортній сфері. Через логістичні проблеми скорочується кількість рейсів поїздів «Таврія», які сполучають окупований Крим із територією Росії. Також повідомлялося про обмеження роботи окремих соціальних установ та транспортної інфраструктури.

    На цьому тлі Сили оборони України продовжують завдавати ударів по військових та логістичних об’єктах окупантів. Протягом останніх тижнів повідомлялося про ураження паливних баз, військових складів, засобів протиповітряної оборони та транспортної інфраструктури у районах Керчі, Феодосії, Севастополя та інших населених пунктів тимчасово окупованого Криму.

    Крім того, українська сторона раніше повідомляла про ураження мосту через Північнокримський канал, який використовувався російськими військами для забезпечення логістики на півострові. Такі удари поступово ускладнюють переміщення військової техніки, боєприпасів та паливно-мастильних матеріалів.

    Українські військові неодноразово заявляли, що одним із ключових напрямків кампанії є поступова ізоляція окупованого Криму. Начальник штабу підрозділу безпілотних систем 93-ї окремої механізованої бригади «Холодний Яр» раніше зазначав, що завдання ізоляції півострова поступово реалізовується шляхом систематичного ураження логістичних маршрутів Росії.

    Керченський міст залишається стратегічно важливою транспортною артерією для забезпечення російського угруповання військ у Криму. Саме через нього проходить значна частина військової техніки, особового складу, пального та матеріально-технічних ресурсів, які надходять із території Росії.

    Після початку повномасштабної війни міст уже неодноразово ставав ціллю атак. Після кожного такого інциденту російська влада посилювала перевірки транспорту, вводила додаткові заходи безпеки та тимчасово припиняла рух, що регулярно спричиняло багатокілометрові затори.

    Водночас експерти закликають обережно оцінювати причини нинішнього скупчення автомобілів. Сам факт великої черги на виїзд із Криму не дозволяє однозначно стверджувати, що мешканці масово залишають півострів. На інтенсивність руху можуть впливати одночасно кілька факторів: посилені перевірки, тимчасові закриття мосту, сезонний туристичний рух, а також погіршення безпекової ситуації.

    Однак поєднання кількох негативних тенденцій — регулярних атак на військові об’єкти, перебоїв із електроенергією, дефіциту пального та логістичних труднощів — свідчить про поступове ускладнення ситуації для російської окупаційної адміністрації на півострові.

    Супутникові знімки Planet Labs лише підтверджують, що Керченський міст залишається одним із найвразливіших елементів російської логістики. Будь-які перебої в його роботі миттєво впливають як на військові перевезення, так і на цивільний транспорт, створюючи багатокілометрові затори та додаткове навантаження на систему забезпечення окупованого Криму.

  • Суддя з «паспортом РФ» знову в центрі уваги: Верховний Суд повернув справу до касації

    Суддя з «паспортом РФ» знову в центрі уваги: Верховний Суд повернув справу до касації

    Велика палата Верховного Суду повернула до Касаційного адміністративного суду справу про поновлення на посаді колишнього судді Верховного Суду Богдана Львова, якого у 2022 році було позбавлено повноважень після інформації про наявність у нього громадянства Російської Федерації. Таким чином одна з найрезонансніших судових історій останніх років отримала новий розвиток, а остаточна крапка у справі поки що не поставлена.

    Про це повідомили журналісти проєкту «Схеми», які першими оприлюднили інформацію про російський паспорт екссудді.

    Історія навколо Богдана Львова триває вже майже чотири роки і залишається однією з найгучніших справ у судовій системі України. Вона стосується не лише долі конкретного судді, а й питань національної безпеки, довіри до судової влади та механізмів очищення державних інституцій під час війни.

    Згідно з ухвалою Великої палати Верховного Суду від 9 червня 2026 року, підстав для розгляду справи на рівні Великої палати немає. Судді не погодилися з позицією Касаційного адміністративного суду, який раніше заявив про існування так званої «виключної правової проблеми».

    У своєму рішенні Велика палата зазначила, що різні підходи судів до тлумачення одного й того самого питання самі по собі не свідчать про наявність виключної правової проблеми.

    Таким чином справа повертається до касаційного розгляду, де суд має дати остаточну оцінку законності припинення повноважень Богдана Львова.

    Скандал навколо екссудді розгорівся у вересні 2022 року після журналістського розслідування програми «Схеми». Тоді журналісти оприлюднили матеріали, які свідчили про те, що суддя Верховного Суду Богдан Львов міг мати громадянство Російської Федерації.

    У розслідуванні йшлося про російський паспорт, отриманий у Москві, а також про нерухомість родини Львова на території РФ.

    Після публікації журналістів Служба безпеки України провела власну перевірку та повідомила керівництво Верховного Суду про підтвердження факту російського громадянства.

    На підставі листа СБУ тодішній голова Верховного Суду Всеволод Князєв 4 жовтня 2022 року видав наказ про припинення повноважень Богдана Львова як судді.

    Саме цей наказ став предметом судових спорів.

    Богдан Львов категорично заперечує всі звинувачення та наполягає, що не має російського громадянства.

    У січні 2024 року він публічно заявив, що звинувачення базуються на припущеннях та недостовірних даних. За словами екссудді, йому закидають існування двох російських паспортів, виданих у 1999 та 2012 роках, однак він не визнає цих документів своїми.

    Після звільнення Львов звернувся до суду з позовом про поновлення на посаді судді Верховного Суду та виплату заробітної плати за весь період вимушеного прогулу.

    10 січня 2024 року Київський окружний адміністративний суд ухвалив рішення на його користь.

    Суд першої інстанції визнав наказ про припинення повноважень незаконним, постановив поновити Львова на посаді та виплатити компенсацію за час відсторонення від роботи.

    Це рішення викликало широкий суспільний резонанс, особливо на тлі повномасштабної війни та суспільного запиту на очищення державних органів від осіб, які можуть мати зв’язки з Росією.

    Втім Верховний Суд та Служба безпеки України не погодилися з таким рішенням і подали апеляційні скарги.

    Улітку 2024 року Шостий апеляційний адміністративний суд став на бік Верховного Суду та СБУ, скасувавши рішення першої інстанції.

    Апеляційний суд фактично визнав законним припинення повноважень Львова на підставі інформації про його російське громадянство.

    Після цього справа перейшла до касаційної інстанції.

    Касаційний адміністративний суд Верховного Суду дійшов висновку, що справа має особливе значення для судової практики, та передав її до Великої палати Верховного Суду для розгляду питання про існування виключної правової проблеми.

    Однак Велика палата вирішила інакше та відмовилася брати справу до розгляду.

    Тепер остаточне рішення знову має ухвалити Касаційний адміністративний суд.

    Сама справа Львова вже давно вийшла за межі особистого конфлікту між суддею та керівництвом Верховного Суду.

    Фактично вона стала тестом для всієї української судової системи щодо того, як діяти в ситуаціях, коли виникають питання про громадянство представників найвищих державних інституцій.

    Особливо гостро ця проблема постала після початку повномасштабної російської агресії, коли питання лояльності державних службовців та посадовців набули безпрецедентного значення.

    На сьогодні Богдан Львов продовжує наполягати на своїй невинуватості та домагається повернення до Верховного Суду. Натомість СБУ та керівництво судової системи вважають рішення про припинення його повноважень законним та обґрунтованим.

    Подальший розгляд справи у касаційній інстанції може стати одним із ключових судових процесів 2026 року та створити важливий прецедент для всієї системи правосуддя України.

    Від його результату залежатиме не лише доля самого Богдана Львова, а й підходи держави до оцінки подібних випадків у майбутньому.

  • «Позика» на $800 тисяч для родини голови АМКУ: депутата Львівщини віддадуть під суд у справі про фіктивні докази

    «Позика» на $800 тисяч для родини голови АМКУ: депутата Львівщини віддадуть під суд у справі про фіктивні докази

    Депутата однієї з міських рад Львівської області Володимира Ковальчука судитимуть за обвинуваченням у наданні неправдивих показань детективам НАБУ, використанні підробленого документа та декларуванні недостовірної інформації. Слідство вважає, що депутат допомагав створити штучне пояснення походження активів родини голови Антимонопольного комітету України Павла Кириленка, який сам є фігурантом справи про незаконне збагачення та недостовірне декларування.

    Про завершення слідства та передачу матеріалів до суду повідомило НАБУ. Інформацію також оприлюднили журналісти проєкту «Схеми» та низка українських медіа.

    За версією слідства, Ковальчук заявив детективам, що у 2021 році нібито позичив 800 тисяч доларів тестю Павла Кириленка — Олександру Матієнку. Саме ці гроші, за словами родини Кириленка, начебто стали джерелом коштів для придбання елітної нерухомості у Києві. Йдеться про квартири, офісні приміщення та паркомісця у столичному житловому комплексі бізнес-класу «Оболонь Plaza».

    Історія із «позикою» стала одним із ключових епізодів у справі проти голови АМКУ Павла Кириленка. НАБУ та САП підозрюють, що у 2020–2023 роках Кириленко, перебуваючи на посаді керівника Донецької обласної військової адміністрації, набув активи на понад 72 мільйони гривень, записавши майно на родичів дружини.

    Раніше під час засідання Вищого антикорупційного суду тесть Кириленка Олександр Матієнко пояснював походження коштів саме цією позикою. За його словами, він разом із дружиною нібито планував інвестувати у київську нерухомість разом із Володимиром Ковальчуком як у спільний бізнес-проєкт. Матієнко заявляв, що сторони хотіли придбати нерухомість, зробити ремонт і згодом перепродати її дорожче.

    Втім, у НАБУ переконані, що договір позики був сфальсифікований уже після початку антикорупційного розслідування. Згідно з результатами судової експертизи, документ, датований липнем 2021 року, насправді був підписаний значно пізніше — у 2024 році. Експерти також дійшли висновку, що договір намагалися штучно «зістарити», аби створити враження його давнього походження.

    Слідчі вважають, що Ковальчук не лише надав неправдиві свідчення, а й використав підроблений договір у цивільному процесі. Навесні 2025 року депутат звернувся до Ужгородського міськрайонного суду із позовом про стягнення з родини Матієнків «боргу» у розмірі 800 тисяч доларів. Попри аргументи прокурорів САП щодо сумнівності документа, у серпні 2025 року суд першої інстанції задовольнив позов Ковальчука. Наразі це рішення оскаржується в апеляції.

    Крім того, за даними НАБУ, депутат відобразив цю позику у своїй декларації за 2024 рік, що слідство також розцінює як внесення недостовірної інформації до електронної декларації.

    Дії Ковальчука кваліфікували за кількома статтями Кримінального кодексу України, серед яких:
    — введення в оману суду або іншого уповноваженого органу;
    — використання завідомо підробленого документа;
    — декларування недостовірної інформації.

    Сам депутат усі звинувачення відкидає. У коментарях журналістам він заявив, що вважає підозру необґрунтованою та назвав кримінальне провадження «тиском» через його статус свідка у справі Кириленка. Також Ковальчук стверджує, що не бачив експертизи, яка встановила нібито пізніше створення договору позики. Окремо депутат заявив, що на момент надання коштів не знав про родинні зв’язки Олександра Матієнка з головою Антимонопольного комітету.

    Сама справа Павла Кириленка залишається однією з найгучніших антикорупційних справ щодо високопосадовців останніх років. У центрі уваги слідства — походження численних об’єктів нерухомості та елітного майна, оформленого на близьких родичів дружини чиновника. ВАКС раніше обрав Кириленку запобіжний захід у вигляді застави понад 30 мільйонів гривень та поклав на нього низку процесуальних обов’язків.

    На тлі активізації антикорупційних розслідувань справа Ковальчука може стати прецедентною не лише через обсяг фігуруючих сум, а й через сам механізм, який, за версією слідства, використовувався для легалізації походження активів через фіктивні боргові зобов’язання та судові процеси.

  • Батько Єрмака їздив до Росії вже після призначення сина в ОП: спливли нові деталі розслідування

    Батько Єрмака їздив до Росії вже після призначення сина в ОП: спливли нові деталі розслідування

    Батько колишнього керівника Офісу президента Андрія Єрмака Борис Єрмак відвідував Росію вже після того, як його син отримав посаду в команді президента Володимира Зеленського. Про це йдеться у новому розслідуванні проєкту «Схеми».

    Журналісти з посиланням на бази даних авіаперельотів стверджують, що у листопаді 2019 року Борис Єрмак здійснив поїздку до Санкт-Петербурга транзитом через Білорусь.

    За даними розслідувачів, 2 листопада він вилетів із Мінська до аеропорту «Пулково», а вже 6 листопада повернувся назад в Україну.

    У матеріалі також зазначається, що разом із Борисом Єрмаком до Росії нібито їздила і його дружина, яка народилася у Санкт-Петербурзі.

    Поїздка, як наголошують журналісти, відбулася через кілька місяців після того, як Андрій Єрмак став помічником президента Володимира Зеленського.

    Новий резонанс навколо родини Єрмаків виник на тлі нещодавньої підозри самому екскерівнику Офісу президента.

    11 травня НАБУ та САП повідомили Андрію Єрмаку про підозру у справі щодо ймовірного відмивання коштів під час будівництва елітного котеджного містечка у Козині під Києвом.

    За версією слідства, у межах схеми могли бути легалізовані близько 460 мільйонів гривень.

    У справі також фігурують бізнесмен Тимур Міндіч, який, за даними слідства, залишив Україну, а також колишній віцепрем’єр Олексій Чернишов.

    14 травня суд обрав Андрію Єрмаку запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою застави у 140 мільйонів гривень.

    Вже 18 травня він вийшов із СІЗО після внесення повної суми застави.

    Публікація «Схем» викликала активне обговорення у соцмережах, оскільки йдеться про період, коли відносини між Україною та Росією вже залишалися вкрай напруженими після початку війни на Донбасі та анексії Криму.

    Наразі сам Андрій Єрмак публічно не коментував інформацію щодо поїздки свого батька до Росії у 2019 році.

  • Слідство зацікавилось КЮЗ перевіряють десятки ФОПів і рух коштів

    Слідство зацікавилось КЮЗ перевіряють десятки ФОПів і рух коштів

    Один із найбільших виробників ювелірних прикрас в Україні — Київський ювелірний завод — опинився у центрі масштабного розслідування щодо можливих податкових махінацій. Правоохоронні органи ініціювали процедуру розкриття банківської таємниці підприємства, а також пов’язаних із ним фізичних осіб-підприємців.

    Про це пише видання ua.news.

    Слідство перевіряє діяльність ТОВ «Київський ювелірний завод» разом із мережею щонайменше 54 ФОПів. Вважається, що ці підприємці могли використовуватися як частина схеми мінімізації податкового навантаження та виведення коштів у тінь.

    За версією правоохоронців, підприємство могло застосовувати модель дроблення бізнесу. Йдеться про розподіл обороту між десятками ФОПів, що дозволяє працювати в межах спрощеної системи оподаткування, уникати сплати ПДВ та занижувати реальні обсяги доходів.

    Серед ознак, які вивчають детективи, — можлива скоординована діяльність групи осіб. У переліку фігурантів є підприємці з однаковими прізвищами, що може свідчити про використання пов’язаних осіб для ведення бізнесу.

    Окрему увагу приділяють технічним аспектам доступу до рахунків. Правоохоронці запитують у банків інформацію про ІР-адреси, номери телефонів, а також пристрої, з яких здійснювалися фінансові операції. Це має допомогти встановити фактичних бенефіціарів і реальних операторів рахунків.

    Слідство також звернуло увагу на соціальний портрет частини підприємців. Серед них значна кількість осіб похилого віку, які формально займаються оптовою торгівлею ювелірними виробами. Водночас місця їхньої реєстрації не мають необхідної інфраструктури для ведення такого бізнесу, що може свідчити про фіктивність діяльності.

    Окремі ФОПи демонструють короткий життєвий цикл — реєструються, проводять значні фінансові операції та швидко припиняють діяльність. Така практика може вказувати на використання їх як транзитних структур для обігу коштів.

    Аналітика також виявила концентрацію юридичних осіб за одними адресами, що часто є ознакою створення формальних компаній для фінансових операцій без реальної господарської діяльності.

    Фінансові показники самого підприємства за останні роки виглядають нерівномірно: після періоду стабільності у 2024 році зафіксовано різке покращення, яке вже у 2025-му змінилося спадом. Такі коливання можуть бути пов’язані зі зміною фінансової звітності.

    За попередніми оцінками, йдеться про можливу системну модель мінімізації податків, яка дозволяла розподіляти значні обороти між десятками суб’єктів господарювання. Правоохоронці наразі перевіряють ці обставини у межах досудового розслідування.

  • В Одесі «перевертні в погонах» зраджують один одного за гроші

    В Одесі «перевертні в погонах» зраджують один одного за гроші

    В Одеській області останнім часом розгортається показова кампанія боротьби з корупцією серед силовиків. Місцеве ДБР фіксує рекордну кількість затримань «перевертнів у погонах», демонструє вилучені кошти та звітує про викриті схеми. Проте за гучними арештами ховається інша, більш цинічна реальність — внутрішній перерозподіл корупційних потоків.

    За даними джерел, більшість затримань стає можливими не через принципову роботу правоохоронців, а через те, що корумпованих силовиків здають їхні колеги та керівництво. Причина проста — гроші. У регіоні місцеві «князьки» в погонах, які мають доступ до тіньових доходів, почали зменшувати відкати «нагору» або припинили ділитися зовсім. Для системи це сприймається як зрада.

    Типовий випадок стався в Білгород-Дністровському районі. Керівник сектору мобілізаційної роботи райадміністрації роками заробляв на незаконному вивезенні призовників до Молдови за великі суми. Коли чиновник вирішив скоротити передачу грошей кураторам та звернувся до ДБР із заявами на всю ланку, його самого підставили й затримали під час чергового рейду.

    Схожа ситуація трапилася в Приморському РТЦК Одеси. Співробітник, який отримував від ухилянтів гроші за відстрочку мобілізації, поскаржився на високі відсотки керівництву. Його розповідь швидко дійшла до ДБР, і він опинився серед затриманих, а його місце зайняв «більш лояльний» працівник.

    Таким чином, ДБР отримує «врожай» на фоні внутрішніх конфліктів у силових структурах. За гучними затриманнями слідують премії, звання та ефектні звіти. Проте багато справ можна «вирішити» без шуму, а вилучені гроші не завжди потрапляють у офіційні протоколи.

    Загалом йдеться не про системну боротьбу з корупцією, а про її перебудову. Жадібних і необережних витісняють, щоб на їхнє місце прийшли більш слухняні фігури. Грошові потоки зберігаються, ланцюжки працюють, змінюються лише імена. Система функціонує за законами жадібності і контролю, а не справедливості.

  • Суд став на бік нардепа Андрія Ніколаєнко, який збив на смерть 18-ти річну дівчину сироту

    Суд став на бік нардепа Андрія Ніколаєнко, який збив на смерть 18-ти річну дівчину сироту

    Суд повернув авто нардепу від Батьківщини Андрію Ніколаєнку, який в результаті перевищення швидкісного режиму збив на смерть 18-річну сироту Вікторію Назарову, при цьому адвокати Ніколаєнка добиваються повного виправдання клієнта.

    Як повідомляє екс-нардеп Ігор Мосійчук, у справі про смертельн дорожньо-транспортну пригоду на Житомирщині, яка сталася 3 листопада 2023 року, з’явився показовий процесуальний поворот.

    Зокрема, Житомирський районний суд Житомирської області  21 жовтня 2025 року ухвалив рішення про повернення автомобіля Mercedes-Benz GLE 300D власнику – транспортний засіб  цивільній дружині нардепа Катерині Вайдич.

    ФОТО: Катерина Вайдич – цивільна дружина нардепа Андрія Ніколаєнко

    Саме на цьому автомобілі близько 9:45 у селі Березівка народним депутатом Андрієм Ніколаєнко було смертельно травмовано 18-річну Вікторію Назарову – місцеву жительку, дівчину-сироту, яка загинула на місці події.

    За матеріалами розслідування, які раніше оприлюднювали журналісти видання “Схеми”, за 40 хвилин до трагедії система автофіксації МВС зафіксувала суттєве перевищення швидкості: на ділянці траси Київ—Чоп автомобіль рухався 162–165 км/год за дозволених 110 км/год, що стало підставою для штрафу у 340 грн. Камери зафіксували порушення о 9:03 год – у районі села Новогородецьке, приблизно за 63 км від місця смертельної аварії.

    ФОТО: інформація сервісу перевірки адміністративних правопорушень МВС. Фото – “Схеми”

    Розслідування у кримінальному провадженні проводилось працівниками Державного бюро розслідувань. 16 квітня 2024 року обвинувальний акт було скеровано до суду. У повідомленні ДБР зазначалося: водій всупереч вимогам ПДР рухався з перевищенням дозволеної швидкості, що підтверджено камерами автофіксації та фототехнічною експертизою. Слідство вказувало, що дотримання дозволеної швидкості та своєчасне гальмування дало б потерпілій можливість безпечно перетнути дорогу.

    ФОТО: наслідки смертельного дтп за участі нардепа Андрія Ніколаєнко

    Окремо наголошувалося й на систематичних порушеннях швидкісного режиму: за даними ДБР, у 2022–2023 роках патрульна поліція 22 рази притягувала водія цього авто до адміністративної відповідальності за перевищення швидкості, а з квітня 2023 року сервіс МВС зафіксував щонайменше 9 таких випадків саме за цим транспортним засобом.

    Попри це, після тривалої паузи у розгляді справи – яка фактично не рухалася з моменту передачі до суду у квітні 2024-го – процес було поновлено, і майже одразу з’явилося рішення на користь обвинуваченого: суд дозволив повернути автомобіль. Далі нещодавно, 16 грудня під час засідання суд досліджував докази сторони обвинувачення – відео з камер, покази свідків, протоколи огляду місця події та інші матеріали.

    Водночас сторона захисту, попри наявні докази, наполягає на іншій версії: що автомобіль рухався з дозволеною швидкістю, а показники швидкості понад 130 км/год, зазначені у матеріалах слідства, нібито не відповідають дійсності через «збій систем автомобіля». Ці твердження прямо суперечать офіційній версії слідства, за якою камери на трасі Київ—Чоп фіксували перевищення на 40–50 км/год, у тому числі в межах населеного пункту, де й сталася трагедія.

    Нагадаємо, справу про загибель 18-річної сироти нині представляє Офіс Генерального прокурора, а отже провадження перебуває на контролі Генерального прокурора України Руслана Кравченко.

  • Нові власники ТЦ SkyMall: у структурі «Славіан» з’явилися іноземці з бізнес-зв’язками в РФ

    Нові власники ТЦ SkyMall: у структурі «Славіан» з’явилися іноземці з бізнес-зв’язками в РФ

    У компанії «Славіан», яка володіє торговельно-розважальним центром SkyMall через структуру «Оптова мережа 2011», відбулися зміни у складі власників. До недавнього часу єдиним бенефіціаром компанії, через кіпрський офшор Napstor Limited, був тесть підозрюваного у корупційній справі Андрія Христенка — Сергій Брюховецький. Однак тепер у структурі власності з’явилися ще двоє співвласників — громадянин Великої Британії Марк Родес та громадянин Ізраїлю Ігор Корев.

    За даними YouControl, зміни були офіційно зафіксовані 1 серпня — через два тижні після того, як Христенку оголосили про підозру 21 липня. Долі у компанії також перерозподілилися: Брюховецький залишив собі 30%, ще 30% належать Марку Родесу (цей розподіл, згідно з внутрішньою структурою власності, існує з листопада 2021 року), а 40% — Ігору Кореву, який увійшов до структури у вересні 2024 року. Журналісти проєкту «Схеми» зазначають, що ці зміни не були відображені ні в українських, ні в кіпрських реєстрах у відповідний період.

    Розслідувачі встановили, що обидва нові співвласники мають зв’язки з Росією. Марк Родес є учасником бізнесу в Україні, пов’язаного з підсанкційним колишнім депутатом Держдуми РФ від «Єдиної Росії» Олександром Лебедєвим, нинішнім власником британського видання The Independent. Крім того, Родес дотичний до російсько-ізраїльського бізнесмена Нісана Моісеєва, який був наближений до Віктора Медведчука та керував мережею АЗС Glusco.

    Ігор Корев також володіє низкою компаній в Україні. Серед його партнерів — іноземці, зокрема австрієць Якоб Мітбрайт, який із 2018 року до середини 2022 року був співвласником російського банку «ФінТех», створеного за підтримки уряду РФ.

    Ці нові дані викликають питання щодо впливу іноземних бізнес-груп з російськими зв’язками на стратегічні об’єкти в Україні, особливо в умовах війни та санкційної політики.

  • Харківські посадовці організували корупційну схему на ремонті будинку за 59 мільйонів

    Харківські посадовці організували корупційну схему на ремонті будинку за 59 мільйонів

    У Харкові викрили чергову корупційну схему, організовану першим заступником міського голови Олександром Новаком та директором профільного департаменту Костянтином Лискою. Посадовці задіяли підконтрольну компанію «Промтекс» для освоєння бюджетних коштів на ремонті житлового будинку на вул. Ужвій, 60.

    Договір на суму понад 59,6 млн грн було підписано 16 липня 2025 року, хоча тендер у системі Prozorro оголосили лише 21 липня. Це прямо свідчить, що переможець торгів був визначений заздалегідь, а сама процедура закупівлі перетворилася на формальність.

    Особливу увагу викликає пункт про «динамічну ціну», який дозволяє підряднику змінювати вартість матеріалів під час виконання робіт. При цьому у документах відсутні будь-які механізми незалежної перевірки ринкових цін чи сертифікації будівельних матеріалів. Це фактично розв’язує руки виконавцю для маніпуляцій та завищення вартості.

    Аналіз кошторису показує численні невідповідності. Зокрема:

    • вентиляційні решітки закладені по 1 852 грн за штуку при середній ринковій ціні 256 грн;

    • фарба Müller Putzgrund оцінена у 390 грн за кілограм замість реальних 78 грн;

    • декоративна штукатурка вказана по 147 грн при ринковій ціні 92 грн.

    Лише за кількома позиціями можлива переплата перевищує 2 млн грн.

    Додатковим елементом схеми є відсутність банківських гарантій або будь-яких механізмів захисту бюджетних коштів. Таким чином, «Промтекс» отримує майже необмежену свободу у використанні грошей громади без ризику понести відповідальність.

    За цими фактами подано скаргу з вимогою перевірити діяльність підрядника, провести аудит вартості матеріалів, заблокувати підозрілі фінансові операції та розпочати кримінальні провадження за ознаками розкрадання бюджету, ухилення від податків і корупційної змови.