Daypolitico

Позначка: штраф

  • Мільярдний компроміс із правосуддям: експосадовець визнав провину у справі нафтопродуктів та уникнув тюремного ув’язнення

    Мільярдний компроміс із правосуддям: експосадовець визнав провину у справі нафтопродуктів та уникнув тюремного ув’язнення

    Вітчизняна антикорупційна система продемонструвала безпрецедентний прагматичний підхід до вирішення одного з найбільш резонансних і тривалих кримінальних проваджень останнього десятиліття. Колишній народний депутат України та високопосадовець Сергій Пашинський офіційно уклав угоду про визнання винуватості зі Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою. Цей юридичний крок ставить остаточну крапку в багаторічному розслідуванні масштабної економічної афери, пов’язаної з незаконним привласненням колосальних обсягів арештованого пального. Головний фігурант складної схеми погодився піти на повну співпрацю зі слідством та визнати власні порушення закону, що дозволило йому уникнути реального тюремного строку. Натомість держава отримає безпрецедентну фінансову компенсацію, розмір якої сягає понад один мільярд сто мільйонів гривень, що робить цю угоду однією з найдорожчих в історії українського правосуддя.

    Корупційна епопея бере свій початок ще з подій дві тисячі чотирнадцятого року, коли на хвилі політичних змін правоохоронні органи наклали арешт на величезні резерви нафтопродуктів. Ці стратегічні запаси належали структурам сумнозвісного олігарха-втікача Сергія Курченка і мали бути прозоро реалізовані на користь знекровленої національної економіки. Проте замість чесного аукціону та поповнення державного бюджету, десятки тисяч тонн дефіцитного пального були передані сумнівним приватним компаніям за штучно заниженими цінами. Різниця між реальною ринковою вартістю та сумами, сплаченими фіктивними фірмами, осіла в кишенях організаторів оборудки. Детективам знадобилися роки кропіткої роботи, тисячі годин аналізу фінансових проводок та складних експертиз, аби довести причетність впливових політиків до розкрадання національних ресурсів і сформувати неспростовну доказову базу.

    Розуміючи безперспективність подальшого судового протистояння та зіткнувшись із залізними доказами слідства, експосадовець обрав тактику юридичного компромісу. Підписана угода означає, що підозрюваний повністю погоджується з висунутими обвинуваченнями та визнає свою безпосередню участь у тіньових процесах розподілу арештованого майна. В обмін на це антикорупційні органи застосували сучасний правовий механізм, який дозволяє конвертувати тюремний строк у колосальні фінансові стягнення. Сума в один мільярд сто мільйонів гривень має бути виплачена як пряме відшкодування завданих збитків. Такий підхід свідчить про зміну пріоритетів вітчизняної юстиції: замість того, щоб роками утримувати фігуранта за ґратами за кошти платників податків у нескінченних судових процесах, держава обирає миттєве та гарантоване повернення вкрадених активів.

    Цей випадок формує потужний юридичний прецедент для всієї правоохоронної системи країни та надсилає недвозначний сигнал іншим учасникам корупційних схем. Практика укладання угод про визнання провини у справах такого високого рівня демонструє зрілість антикорупційної інфраструктури, здатної заганяти в кут навіть найбільш захищених політичних діячів. Змусити посадовця такого рангу публічно визнати свою провину та добровільно повернути понад мільярд гривень – це суттєвий психологічний та економічний удар по культурі безкарності. Повернуті кошти стануть критично важливим ресурсом для державних потреб в умовах колосального навантаження, довівши, що справедливість може мати не лише моральний, але й цілком конкретний фінансовий вимір.

  • М’який вирок за смерть людини: в Івано-Франківську суд оштрафував польського далекобійника за наїзд на охоронця митниці

    М’який вирок за смерть людини: в Івано-Франківську суд оштрафував польського далекобійника за наїзд на охоронця митниці

    Івано-Франківський міський суд виніс вирок громадянину Польщі, який скоїв смертельну ДТП на території митного термінала. Попри те, що аварія признесла до загибелі людини, водій вантажівки уникнув реального тюремного ув’язнення та відбувся лише чималим штрафом.

    Деталі судового рішення та трагедії:

    • Суть справи: Інцидент стався на території митного термінала в Івано-Франківську. Керуючи великогабаритною вантажівкою, іноземний водій здійснив наїзд на охоронця митниці, внаслідок чого потерпілий загинув від отриманих травм.
    • Кваліфікація та покарання: Дії водія кваліфікували за частиною 2 статті 286 Кримінального кодексу України (порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого). Суд визнав його винним, однак призначив покарання у вигляді штрафу розміром 391 тисяча гривень без позбавлення права керувати транспортними засобами.
    • Додаткові стягнення: Окрім штрафу, з обвинуваченого стягнули понад 10,7 тисячі гривень процесуальних витрат на проведення експертиз, а арешт із вантажівки після набуття вироком чинності буде знято.

    Такий м’який вирок суду викликав значний резонанс у суспільстві через відсутність реального терміну ув’язнення за смерть людини внаслідок ДТП.

     

  • НБУ оштрафував Райффайзен Банк і «Український капітал» майже на 59 млн грн: що стало причиною

    НБУ оштрафував Райффайзен Банк і «Український капітал» майже на 59 млн грн: що стало причиною

    Національний банк України у липні 2026 року застосував заходи впливу до низки банків та небанківських фінансових установ за порушення вимог законодавства у сфері фінансового моніторингу та валютного законодавства. Найбільші штрафи отримали банк «Український капітал» та Райффайзен Банк. Загальна сума санкцій лише щодо цих двох банків перевищила 58 млн гривень. Про це повідомив Національний банк України у щомісячному звіті про застосовані заходи впливу.

    Найбільший штраф регулятор наклав на банк «Український капітал». Фінустанова отримала одразу два фінансові стягнення: перше — у розмірі 40,545 млн грн, друге — 2 млн грн. Таким чином, загальна сума штрафів для банку склала 42,545 млн грн.

    Другим за розміром санкцій став Райффайзен Банк, який у липні отримав штраф у 16,1 млн грн. Як і в інших випадках, рішення Національного банку пов’язане з порушеннями вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, а також окремих норм валютного законодавства.

    Окрім банків, санкції отримали й кілька небанківських фінансових установ. Зокрема:

    • ТОВ «ФК «ГРОУВЕЙ» — штраф 799 тис. грн;
    • ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» — 595 тис. грн;
    • ТОВ «ФК «ФОРВАРД ФІНАНС» — 459 тис. грн;
    • ТОВ «ФК «РОЯЛ ФІНАНС 1» — 391 тис. грн;
    • ТОВ «ФІНЕТИКА» — 51 тис. грн;
    • ТОВ «ФК «МЕГА ФІНАНС» — 51 тис. грн;
    • ТОВ «ДЖИВВАЙП ФІНАНС» — 17 тис. грн;
    • ТОВ «ФК «МАНІ РЕПАБЛІК» — 17 тис. грн.

    Усі зазначені заходи впливу пов’язані з порушеннями у сфері фінансового моніторингу та валютного регулювання.

    Фінансовий моніторинг є одним із ключових напрямів нагляду Національного банку. Законодавство зобов’язує банки та інші фінансові установи здійснювати належну перевірку клієнтів, оцінювати ризики фінансових операцій, виявляти підозрілі транзакції, повідомляти про них уповноважені державні органи та виконувати вимоги щодо санкційної політики. Крім того, установи повинні дотримуватися правил валютного законодавства та забезпечувати належну організацію внутрішніх процедур контролю.

    У попередніх рішеннях Національний банк детально пояснював, що найпоширенішими порушеннями, за які застосовуються фінансові санкції, є неналежне застосування ризик-орієнтованого підходу, недостатня перевірка клієнтів, невиконання вимог щодо внутрішніх процедур фінансового моніторингу, а також порушення порядку здійснення валютних операцій. Саме такі порушення найчастіше стають підставою для накладення штрафів на банки та фінансові компанії.

    Водночас сам факт накладення штрафу не означає застосування інших обмежувальних заходів щодо роботи банку чи його клієнтів. У більшості випадків йдеться саме про фінансову санкцію та вимогу усунути виявлені порушення у визначені регулятором строки. Якщо порушення не усуваються або мають системний характер, Національний банк може застосовувати й інші заходи впливу, передбачені законодавством.

    Практика застосування штрафів до банків і небанківських фінансових установ є регулярною. Так, місяцем раніше Національний банк застосував санкції до кількох українських банків, серед яких ПУМБ, а також до небанківської фінансової установи «Ай Ломбард». Тоді найбільший штраф серед банків становив 10 млн грн і також був пов’язаний із порушеннями вимог фінансового моніторингу.

    Регулятор наголошує, що системний контроль за виконанням законодавства у сфері фінансового моніторингу залишається одним із пріоритетів банківського нагляду. Це особливо актуально в умовах воєнного стану, коли фінансова система має забезпечувати прозорість операцій, протидіяти легалізації незаконних доходів, фінансуванню тероризму та обходу міжнародних санкцій. З цією метою НБУ продовжує проводити перевірки банків та фінансових компаній, а в разі виявлення порушень застосовує передбачені законом заходи впливу.

  • Не поставили 1400 дронів вчасно: суд зобов’язав компанію виплатити Міноборони майже 25 млн грн

    Не поставили 1400 дронів вчасно: суд зобов’язав компанію виплатити Міноборони майже 25 млн грн

    Господарський суд Рівненської області зобов’язав ТОВ «Домпромбуд» сплатити державному підприємству Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» майже 25 млн грн через порушення строків поставки безпілотних авіаційних комплексів для Збройних сил України.

    Про це свідчить рішення суду від 23 липня, оприлюднене в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

    Йдеться про контракт, який «Агенція оборонних закупівель» уклала з ТОВ «Домпромбуд» 23 грудня 2025 року. За його умовами приватна компанія мала поставити державному підприємству 1400 безпілотних авіаційних комплексів виробництва DJI. Загальна вартість замовлення становила 206,08 млн грн.

    Безпілотні комплекси призначалися для подальшого використання Збройними силами України.

    У договорі сторони визначили конкретний строк виконання зобов’язань. Постачання всієї партії мало відбутися до 12 січня 2026 року. Цей термін становив 20 календарних днів із моменту укладення контракту.

    Однак у визначений договором строк поставка не відбулася. Як зазначили в «Агенції оборонних закупівель», ТОВ «Домпромбуд» передало лише частину замовлення — 270 комплектів. Причому зроблено це було лише 28 січня, тобто вже після завершення передбаченого контрактом строку.

    Таким чином, компанія не виконала свої зобов’язання щодо поставки всієї замовленої партії безпілотників у встановлений термін.

    У березні 2026 року державне підприємство повідомило «Домпромбуд» про одностороннє розірвання контракту через порушення строків поставки.

    У свою чергу, приватна компанія не погодилася з претензіями та пояснила затримку обставинами, пов’язаними з її постачальником. За версією «Домпромбуду», китайська компанія AMGROUP China Co Ltd., яка мала відвантажити безпілотники, повідомила про затримку.

    Серед причин постачальник називав підвищене навантаження на авіалінії напередодні новорічних свят, а також збільшення строків проходження експортних та митних процедур.

    Однак суд не визнав ці обставини підставою для звільнення «Домпромбуду» від відповідальності за невиконання умов договору.

    Суд дійшов висновку, що наведені компанією причини не можуть бути віднесені до обставин непереборної сили. Відповідно, вони не звільняють постачальника від відповідальності за порушення взятих на себе договірних зобов’язань.

    Окремо суд звернув увагу на характер діяльності «Домпромбуду» в межах цього контракту. Підприємство на момент укладення договору не мало у своєму розпорядженні товару, який повинно було поставити, і не здійснювало його виробництво.

    «Заключаючи контракт, відповідач не мав у своєму розпорядженні товар, який був зобов’язаний поставити, а також не здійснював його виробництво, а отже він фактично виступив у ролі посередника, який повинен здійснити організаційні дії щодо придбання товару у третіх осіб та поставки цього товару позивачу», — йдеться у судовому рішенні.

    Таким чином, суд не погодився з позицією компанії щодо причин затримки та визнав, що відповідальність за належне виконання умов контракту залишається на постачальнику, який уклав договір із «Агенцією оборонних закупівель».

    За результатами розгляду справи суд постановив стягнути з ТОВ «Домпромбуд» на користь державного підприємства 13,24 млн грн пені за порушення строків поставки.

    Крім того, компанія має сплатити 11,64 млн грн штрафу. Ще близько 298 тис. грн становлять витрати зі сплати судового збору.

    Загальна сума, яку суд постановив стягнути з «Домпромбуду» на користь «Агенції оборонних закупівель», становить близько 24,88 млн грн.

    Справа привертає увагу з огляду на те, що контракт стосувався постачання безпілотних комплексів для потреб української армії. В умовах повномасштабної війни своєчасність постачання такого обладнання має особливе значення, оскільки дрони широко використовуються військовими для розвідки, коригування вогню та виконання інших бойових завдань.

    За даними суду, ТОВ «Домпромбуд» зареєстроване в Рівному. Власником і керівником підприємства є Дмитрій Домський із Житомирської області. Основним видом діяльності компанії є будівництво житлових і нежитлових будівель.

    Це не перший випадок, коли українські суди розглядають спори щодо несвоєчасного постачання безпілотників для потреб оборони. Раніше Господарський суд Дніпропетровської області також ухвалив рішення про стягнення значної суми з компанії за затримку поставок дронів.

    Зокрема, з ТОВ «Кріон-М» на користь Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України суд постановив стягнути 17,4 млн грн пені та 6,88 млн грн штрафу за несвоєчасне постачання безпілотників, призначених для потреб Міністерства оборони.

    Таким чином, судова практика демонструє, що постачальники оборонної продукції несуть фінансову відповідальність за порушення строків, передбачених державними контрактами. Посилання на проблеми третіх компаній, логістичні труднощі чи затримки під час митного оформлення не завжди можуть бути підставою для звільнення від відповідальності, якщо постачальник не доведе наявність обставин непереборної сили.

    У випадку «Домпромбуду» суд встановив, що компанія не виконала своїх зобов’язань у визначений контрактом строк, через що державне підприємство було змушене розірвати договір та звернутися до суду щодо стягнення передбачених договором санкцій.

  • АМКУ оштрафував “Київстар” на 17,5 млн грн через рекламу швидкості мобільного інтернету

    АМКУ оштрафував “Київстар” на 17,5 млн грн через рекламу швидкості мобільного інтернету

    Антимонопольний комітет України (АМКУ) наклав на ПрАТ «Київстар» штраф у розмірі 17,5 млн грн через використання у рекламній кампанії твердження «№1 швидкість мобільного інтернету». У Комітеті дійшли висновку, що така інформація могла вводити споживачів в оману. Водночас у компанії заявили, що не погоджуються з рішенням і планують оскаржити його в суді.

    Про це повідомив голова АМКУ Павло Кириленко, а також підтвердили у пресслужбі «Київстару».

    Чому АМКУ наклав штраф

    За інформацією Комітету, підставою для накладення штрафу стало рекламне твердження «№1 швидкість мобільного інтернету».

    В АМКУ зазначили, що відомості про джерело даних, період проведення дослідження та інші важливі умови були розміщені таким чином, що споживачам було складно сприймати їх одночасно з основним рекламним повідомленням.

    У Комітеті вважають, що такі дії є порушенням статті 15-1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» щодо поширення інформації, яка вводить в оману.

    Позиція «Київстару»

    У компанії заявили, що не поділяють висновків АМКУ та вважають рішення необґрунтованим.

    У «Київстарі» наголосили, що рекламне твердження ґрунтувалося на результатах досліджень незалежної міжнародної компанії Ookla®, а вся необхідна інформація про джерело даних, період дослідження та умови використання результатів була належним чином розкрита.

    Компанія також зазначила, що використання результатів досліджень Ookla® для підтвердження маркетингових тверджень є поширеною міжнародною практикою на ринку електронних комунікацій.

    Компанія звернеться до суду

    «Київстар» повідомив, що скористається передбаченим законом правом на судове оскарження рішення Антимонопольного комітету.

    Наразі компанія готує відповідні юридичні кроки. Остаточну оцінку законності рішення АМКУ має надати суд.

    Нагадаємо, у липні в Києві розпочали тестування мережі 5G, у якому бере участь і «Київстар».

  • У Києві вчительку оштрафували на 3400 грн через мультфільм російською мовою

    У Києві вчительку оштрафували на 3400 грн через мультфільм російською мовою

    Уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська наклала адміністративний штраф на вчительку одного з київських ліцеїв, яка під час уроку продемонструвала учням першого класу фрагмент мультфільму зі звуковим супроводом російською мовою. Педагогиню визнали винною у порушенні вимог мовного законодавства, а сума штрафу склала 3400 гривень.

    Про ухвалене рішення 21 липня повідомив Секретаріат Уповноваженого із захисту державної мови. Зазначається, що підставою для відкриття провадження стало звернення батька одного з першокласників, який є ветераном російсько-української війни. За його словами, під час навчального заняття вчителька використала мультфільм із російськомовною аудіодоріжкою. Після перевірки цих обставин уповноважений орган склав протокол про адміністративне правопорушення та виніс постанову про накладення штрафу. Як уточнили в офісі мовного омбудсмана, педагогиня добровільно сплатила його в день винесення постанови.

    У повідомленні не уточнюються назва навчального закладу, дата проведення уроку, а також який саме мультфільм демонструвався дітям. Також не повідомляється, чи використовувався російськомовний фрагмент як навчальний матеріал або лише як допоміжний елемент під час заняття.

    Представник Уповноваженого із захисту державної мови Ігор Спірідонов наголосив, що використання російської мови в освітньому процесі суперечить вимогам законодавства.

    «Використання мови держави-агресора, зокрема в освіті, є грубим та неприпустимим порушенням законодавства. Учні першого класу не повинні захищати свої мовні права від дорослих. Це обов’язок закладу освіти, адміністрації та педагогічних працівників — забезпечити освітній процес державною мовою», — заявив Спірідонов.

    Випадок став одним із перших публічно оголошених рішень нової мовної омбудсманки Олени Івановської після її призначення на посаду. Саме Секретаріат Уповноваженого уповноважений розглядати звернення громадян щодо можливих порушень Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», проводити перевірки та, у разі встановлення порушень, складати адміністративні протоколи.

    Відповідальність за порушення мовного законодавства передбачена статтею 188-52 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Вона встановлює санкції за невиконання законних вимог Уповноваженого або порушення порядку застосування державної мови у випадках, коли її використання є обов’язковим. Для окремих категорій порушень закон також передбачає можливість винесення попередження, якщо правопорушення вчинене вперше та не має системного характеру.

    Освітня сфера належить до тих галузей, де закон прямо визначає українську як мову навчального процесу. Відповідно до статті 21 Закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної», мовою освітнього процесу в закладах освіти є державна мова. Водночас закон не забороняє вивчення іноземних мов або використання окремих матеріалів у межах відповідних навчальних програм, якщо це передбачено законодавством.

    У цьому випадку, як зазначили в офісі мовного омбудсмана, йшлося саме про демонстрацію мультфільму російською мовою під час уроку для учнів першого класу, що було розцінено як порушення мовного режиму освітнього процесу.

    Питання використання російської мови в українських школах набуло особливої актуальності після початку повномасштабного вторгнення Росії. Багато закладів освіти відмовилися від російськомовних матеріалів, книжок та навчального контенту, а окремі місцеві ради ухвалили рішення про обмеження використання російськомовного культурного продукту у публічному просторі.

    Зокрема, на початку червня Полтавська міська рада підтримала рішення про заборону публічного використання російськомовного культурного продукту на території громади. Воно стосується, зокрема, музичного супроводу у громадських місцях, проведення культурних заходів та інших випадків, визначених місцевими нормативними актами.

    Останніми роками кількість звернень громадян до мовного омбудсмана щодо можливих порушень мовного законодавства залишається високою. Найчастіше вони стосуються сфери обслуговування, освіти, вебсайтів, реклами та діяльності органів влади. Після отримання звернення Секретаріат Уповноваженого проводить перевірку, за результатами якої може винести попередження або скласти адміністративний протокол.

    Водночас кожна справа розглядається індивідуально, а рішення ухвалюються з урахуванням усіх встановлених обставин. Сам факт накладення штрафу не означає автоматичного застосування аналогічної санкції у всіх схожих випадках.

    Секретаріат мовного омбудсмана не повідомив, чи оскаржуватиме вчителька постанову про накладення штрафу. Також відсутня інформація про реакцію адміністрації ліцею або можливі дисциплінарні заходи щодо педагогині.

    Рішення вже викликало активне обговорення у суспільстві. Одні вважають його логічним наслідком чинного законодавства, яке вимагає використання державної мови під час освітнього процесу, інші закликають враховувати конкретні обставини справи та пропорційність адміністративного покарання. Водночас офіційна позиція Уповноваженого залишається незмінною: українська мова є обов’язковою мовою навчання у закладах освіти, а її використання має забезпечуватися всіма учасниками освітнього процесу.

  • АМКУ оштрафував компанії на 36 млн грн за змову на закупівлях для ЗСУ

    АМКУ оштрафував компанії на 36 млн грн за змову на закупівлях для ЗСУ

    Антимонопольний комітет України викрив змову під час торгів на закупівлю штормового одягу для потреб оборони та оштрафував двох учасників на загальну суму понад 36,4 млн грн. Йдеться про закупівлю для Збройних сил України, замовником якої була ДП МОУ «Агенція оборонних закупівель». Очікувана вартість торгів перевищувала 80 млн грн. Рішення АМКУ ухвалив 9 липня 2026 року.

    За даними Антимонопольного комітету, під час розгляду справи було встановлено, що два суб’єкти господарювання вчинили антиконкурентні узгоджені дії, які стосувалися спотворення результатів торгів. Іншими словами, компанії, які мали конкурувати між собою за контракт, фактично узгоджували свою поведінку.

    Підставою для розслідування стали заяви від «Агенції оборонних закупівель», яка й була замовником тендера на постачання штормового одягу. Під час перевірки Комітет встановив, що учасники торгів були обізнані про дії один одного на всіх етапах підготовки тендерних пропозицій. Вони обмінювалися інформацією та координували поведінку, через що конкуренцію між ними було фактично усунуто.

    У результаті АМКУ визнав такі дії порушенням законодавства про захист економічної конкуренції та наклав штраф у розмірі 36 431 833 грн. Крім фінансового покарання, для порушників діятиме ще одна серйозна санкція: відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі», компанії, які протягом останніх трьох років притягувалися до відповідальності за антиконкурентні узгоджені дії, пов’язані зі спотворенням результатів тендерів, можуть бути відсторонені від участі у публічних закупівлях.

    Фактично це означає, що постачальники, яких визнали винними у змові, ризикують на три роки втратити доступ до державних тендерів. Для компаній, які працюють із бюджетними закупівлями, така заборона може бути навіть болючішою за сам штраф, адже вона закриває можливість укладати нові контракти з державними замовниками.

    Особливої ваги справа набуває через те, що йдеться про закупівлю для Збройних сил України. Під час повномасштабної війни будь-які тендери для оборони мають критичне значення: від їх прозорості залежить не лише ефективне використання бюджетних коштів, а й швидкість забезпечення військових необхідним спорядженням.

    Штормовий одяг для армії — це не другорядна закупівля. Такий одяг потрібен військовим для роботи в складних погодних умовах, під час дощу, вітру, холоду та тривалого перебування на відкритій місцевості. Якщо конкуренція на таких торгах зникає через змову, держава ризикує переплатити, отримати гірші умови або втратити можливість обрати справді найкращу пропозицію.

    У Міністерстві оборони раніше пояснювали, що закупівельна діяльність у системі оборони здійснюється через дві ключові структури — Державний оператор тилу та Агенцію оборонних закупівель. Саме вони мають забезпечувати ефективне, прозоре та наближене до стандартів НАТО постачання ресурсів для Збройних сил України.

    У цьому випадку саме Агенція оборонних закупівель звернулася до АМКУ, що свідчить про спробу замовника відреагувати на можливі порушення у процедурі та захистити конкуренцію в оборонних закупівлях.

    Рішення АМКУ також вписується у ширший контекст посилення контролю за державними тендерами. Лише у червні 2026 року Комітет повідомляв про штрафи у справах щодо змов у закупівлях для державних морських портів. Тоді йшлося про узгоджені дії компаній під час торгів на ремонт портальних кранів та постачання товарів для портової інфраструктури.

    Такі справи демонструють, що проблема змов на публічних закупівлях залишається системною. Найчастіше вона полягає в тому, що формально кілька компаній беруть участь у тендері, але фактично не конкурують між собою. Вони можуть подавати узгоджені цінові пропозиції, обмінюватися документами, використовувати спільні контакти, технічні ресурси або координувати свої кроки, щоб створити видимість конкуренції.

    Для держави це означає втрату головної переваги тендеру — змагання між постачальниками за найкращу ціну та якість. У випадку оборонних закупівель такі порушення мають ще важчі наслідки, адже йдеться про гроші платників податків і потреби армії під час війни.

    За повідомленнями українських медіа, АМКУ не розкрив назви компаній, яких оштрафували у цій справі. Водночас у Комітеті наголосили, що інформація про суб’єктів, притягнутих до відповідальності за спотворення результатів торгів, вноситься до спеціальних зведених відомостей, які постійно оновлюються на сайті регулятора.

    Рішення про штраф на понад 36 млн грн стало одним із найпомітніших антимонопольних рішень у сфері оборонних закупівель цього року. Воно показує, що навіть в умовах війни закупівлі для армії мають залишатися конкурентними, а постачальники — відповідати за спроби домовитися між собою за спиною державного замовника.

    Для ЗСУ це питання не лише економії. Прозорі закупівлі означають швидше постачання якісного спорядження, менше ризиків зриву контрактів і більше довіри до системи оборонного забезпечення.

  • НБУ оштрафував “Укрпошту” на 2,5 млн грн

    НБУ оштрафував “Укрпошту” на 2,5 млн грн

    Національний банк України застосував до АТ «Укрпошта» захід впливу у вигляді штрафу в розмірі 2 544 900 грн за порушення вимог законодавства у сфері платіжних послуг. Відповідне рішення ухвалив Комітет з питань нагляду та регулювання діяльності банків і оверсайта платіжної інфраструктури НБУ за підсумками інспекційної перевірки, яка проводилася в період з листопада 2025 року по січень 2026 року. Про це повідомляється на офіційному сайті регулятора.

    У Національному банку зазначають, що підставою для накладення штрафу стало виявлення низки порушень у діяльності компанії як надавача платіжних послуг. Йдеться про недотримання вимог Закону України «Про платіжні послуги», а також порушення інструкцій і положень, що регулюють порядок організації касової роботи, проведення платіжних операцій, емісію та еквайринг платіжних інструментів, а також правила зберігання, захисту та використання інформації, яка становить таємницю надавача платіжних послуг. У регуляторі підкреслюють, що такі норми є базовими для функціонування платіжної інфраструктури та мають забезпечувати стабільність і безпеку фінансових операцій.

    Згідно з рішенням НБУ, «Укрпошта» зобов’язана сплатити штраф упродовж 14 календарних днів із моменту офіційного доведення рішення до відома компанії. Окрім фінансової санкції, Національний банк також виніс підприємству письмове застереження, у якому зафіксовано наявність інших порушень, зокрема вимог нормативно-правових актів НБУ, правил статистичної звітності та низки додаткових регуляторних положень. У відомстві наголосили, що такі застереження є частиною системи наглядових заходів і спрямовані на запобігання повторним порушенням у майбутньому.

    Окремо регулятор встановив строк до 30 вересня 2026 року для усунення всіх виявлених недоліків та приведення діяльності «Укрпошти» у повну відповідність до вимог законодавства, яке регулює роботу на платіжному ринку України. У НБУ підкреслили, що компанія має не лише виправити порушення, а й запровадити внутрішні механізми контролю, які дозволять уникнути подібних ситуацій у подальшій діяльності.

    Рішення про накладення штрафу та застережень ухвалювалося на тлі посиленої уваги регулятора до діяльності «Укрпошти» у сфері фінансових та платіжних послуг. Компанія останніми роками активно розширює свою роль у фінансовій інфраструктурі, зокрема в напрямку розвитку платіжних сервісів та проєктів, пов’язаних із можливим запуском поштового банку. Саме цей напрямок неодноразово ставав предметом дискусій між компанією та регулятором, що підкреслює складність взаємодії між державним оператором поштового зв’язку та центральним банком.

    Паралельно з рішенням про штраф Національний банк того ж дня визнав генерального директора «Укрпошти» Ігоря Смілянського таким, що не відповідає вимогам професійної придатності для керівника надавача фінансових платіжних послуг, і зобов’язав компанію відсторонити його від посади у визначені строки. Це рішення стало ще одним елементом загострення ситуації навколо компанії та її керівництва.

    Сам Ігор Смілянський у публічних заявах різко розкритикував позицію регулятора. Він заявив, що вважає рішення НБУ спробою поставити на паузу створення поштового банку, а також оголосив про намір оскаржувати дії регулятора в судовому порядку. Окремо він зазначив, що планує домагатися відповідальності як виконавців, так і, за його словами, “замовників” відповідного рішення, включно з керівництвом Національного банку.

    У відповідь на це в НБУ наголошують, що всі ухвалені заходи впливу базуються виключно на результатах інспекційних перевірок і вимогах чинного законодавства, яке регулює діяльність на платіжному ринку. У регуляторі підкреслюють, що їхня мета полягає у забезпеченні стабільності фінансової системи, захисті прав користувачів платіжних послуг та дотриманні єдиних стандартів для всіх учасників ринку.

    Ситуація навколо «Укрпошти» та рішень НБУ розвивається на тлі ширших дискусій щодо ролі державних компаній у фінансовому секторі та перспектив розвитку альтернативних банківських і платіжних сервісів в Україні. Експерти зазначають, що подібні конфлікти між регулятором і великими державними гравцями можуть впливати на темпи реформ у фінансовій сфері та визначати баланс між інноваціями і регуляторними вимогами.

  • Від штрафу до в’язниці: українцям пояснили, що буде за ігнорування повісток

    Від штрафу до в’язниці: українцям пояснили, що буде за ігнорування повісток

    В Україні посилюється правозастосування правил військового обліку та вручення повісток, які можуть надходити як особисто через представників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, так і поштою або через державний електронний реєстр військовозобов’язаних «Оберіг». У ТЦК наголошують, що спосіб доставки не впливає на юридичну силу документа, а всі варіанти повісток є рівнозначними з точки зору закону та тягнуть однакові обов’язки для громадян щодо явки.

    Повістки можуть формуватися в електронній системі або оформлюватися на паперових бланках, після чого вони передаються адресату або надсилаються рекомендованими поштовими відправленнями. Усі такі дії фіксуються у державному реєстрі «Оберіг», що дозволяє підтвердити факт відправлення або вручення документа навіть у разі, якщо громадянин фактично не з’явився за ним на пошту. Саме ця фіксація має ключове значення у подальшому визначенні відповідальності.

    У разі надсилання повістки поштою вона направляється за адресою, яку громадянин вказав під час оновлення військово-облікових даних. Якщо ж такі дані не були актуалізовані, документ надсилається за місцем офіційної реєстрації або задекларованого проживання. Після того як лист надходить у відділення поштового зв’язку, у військовозобов’язаного є три дні для його отримання, після чого повістка вважається такою, що належним чином доведена до відома особи, незалежно від фактичного ознайомлення з її змістом.

    Строки явки до територіального центру комплектування визначаються залежно від місця проживання. Для громадян, які мешкають в обласних центрах, встановлюється термін до семи днів від моменту відправлення повістки, тоді як для жителів інших населених пунктів цей строк може становити до десяти днів. Таким чином, система передбачає, що навіть логістика доставки не може суттєво вплинути на обов’язок з’явитися до ТЦК у визначений період.

    Законодавство передбачає низку поважних причин, через які особа може не з’явитися за повісткою. До них відносять хворобу, стихійні лиха, обставини, пов’язані з воєнними діями, смерть близького родича та інші непереборні обставини. Однак навіть у таких випадках громадянин зобов’язаний повідомити про причини неявки протягом трьох діб після визначеної дати та надати відповідні документи, а також з’явитися до ТЦК у додатково визначений строк, який зазвичай не перевищує семи календарних днів.

    У випадку ігнорування повістки, яка була належним чином вручена або відправлена, закон передбачає адміністративну відповідальність. Йдеться про штраф у розмірі від 17 до 25,5 тисяч гривень за порушення правил військового обліку та законодавства про мобілізацію. Окрім фінансових санкцій, у разі систематичного ухилення особу можуть оголосити в адміністративний розшук, що передбачає додаткові правові наслідки та обмеження.

    Окремо у ТЦК підкреслюють, що систематичне ігнорування вимог може призвести до переходу справи у кримінальну площину. У випадку так званих бойових повісток, які стосуються безпосереднього призову під час мобілізації, відповідальність значно суворіша. Ухилення від призову на військову службу під час мобілізації кваліфікується за статтею 336 Кримінального кодексу України і може передбачати позбавлення волі на строк від трьох до п’яти років.

    Юристи звертають увагу, що в окремих випадках громадяни можуть оскаржувати штрафи або сам факт належного вручення повістки, зокрема якщо є докази порушень у роботі поштових служб або відсутності належного повідомлення. Однак такі процеси потребують індивідуального розгляду і не скасовують автоматично обов’язку з’явитися до ТЦК.

    Таким чином, чинна система військового обліку в Україні передбачає максимально формалізований підхід до вручення повісток, де ключову роль відіграє не фактичне отримання документа, а його юридична фіксація у державних реєстрах. Це означає, що ігнорування повістки може мати як адміністративні, так і кримінальні наслідки залежно від характеру порушення та повторюваності дій.

  • Заснув під час атаки РФ: на Прикарпатті судили сержанта, який пропустив команду «Готовність №1»

    Заснув під час атаки РФ: на Прикарпатті судили сержанта, який пропустив команду «Готовність №1»

    Тисменицький районний суд Івано-Франківської області оштрафував військовослужбовця, який під час російської повітряної атаки не вийшов на зв’язок із командуванням та пропустив сигнал бойової готовності. Сержанта визнали винним у порушенні правил несення бойового чергування та недбалому ставленні до військової служби.

    Інцидент стався вночі 16 квітня 2026 року під час чергової масованої комбінованої атаки Росії по Україні. Тієї ночі окупанти застосували балістичні ракети та ударні безпілотники, а вибухи лунали у Києві, Дніпрі, Одесі та низці інших регіонів. Хоча на Прикарпатті безпосередніх ударів не зафіксували, підрозділи протиповітряної оборони були переведені у стан підвищеної готовності ще до оголошення повітряної тривоги для цивільного населення.

    Як встановив суд, головний сержант — командир автомобільного відділення однієї з військових частин — не виконав команду «Готовність №1» для відбиття повітряного нападу противника. У критичний момент він не відповідав на телефонні дзвінки та не виходив на зв’язок із пунктом управління військової частини.

    Згідно з матеріалами справи, військовослужбовець прокинувся лише приблизно через годину після початку тривоги — від сильного стуку у двері. Саме тоді йому повідомили, що він пропустив сигнал бойової готовності.

    Після інциденту у військовій частині провели службове розслідування. На сержанта склали адміністративні протоколи за порушення правил несення бойового чергування та недбале ставлення до служби.

    У суді військовий повністю визнав провину. У своїх поясненнях він розповів, що напередодні разом з іншими бійцями повернувся із бойового завдання, пов’язаного з відбиттям повітряного нападу. Після цього військові приготували вечерю та пішли відпочивати.

    За словами сержанта, у його кімнаті перебував планшет із програмним забезпеченням для моніторингу повітряної обстановки. Однак через сильну втому він заснув і не почув телефонних дзвінків від командування.

    Справу розглядав суддя Максим Олійник. Після вивчення матеріалів провадження, пояснень військовослужбовця та результатів службового розслідування суд визнав сержанта винним та призначив йому покарання у вигляді штрафу — 17 тисяч гривень.

    Постанова суду наразі ще може бути оскаржена.

    Ця справа привернула увагу на тлі постійних дискусій щодо навантаження на українських військових та виснаження особового складу під час повномасштабної війни. З початку 2022 року українські сили ППО та мобільні групи фактично працюють у режимі постійної бойової готовності через регулярні ракетні та дронові атаки Росії.

    Водночас юристи зазначають: навіть в умовах надзвичайного фізичного та психологічного навантаження військовослужбовці, які перебувають на бойовому чергуванні, несуть персональну відповідальність за виконання наказів та підтримання зв’язку з командуванням.

    На тлі цього випадку українські суди останнім часом розглядають дедалі більше справ, пов’язаних із військовою службою під час воєнного стану. Зокрема, раніше Придніпровський районний суд Черкас визнав військовослужбовця винним у державній зраді.

    Також Шевченківський районний суд Харкова засудив до п’яти років ув’язнення молодшу сержантку прикордонної служби, яка після початку повномасштабного вторгнення не прибула до підрозділу та залишилася вдома на окупованій території.

    Окремий резонанс викликала справа на Дніпропетровщині, де троє чоловіків, пов’язаних із підрозділом «Вовки да Вінчі», влаштували стрілянину біля магазину та викрали 20-річного хлопця. Усіх підозрюваних суд відправив під варту без права застави.

    Юристи наголошують, що під час воєнного стану дисциплінарна та адміністративна відповідальність для військовослужбовців стала жорсткішою. Особливо це стосується випадків, які можуть вплинути на боєготовність підрозділів або роботу системи протиповітряної оборони.

    Водночас військові психологи звертають увагу на інший аспект проблеми — хронічну втому та емоційне виснаження бійців, які роками працюють у режимі постійної небезпеки та нестачі відпочинку. Саме тому, на думку експертів, питання ротацій, психологічної підтримки та відновлення військових стає одним із ключових викликів для армії у 2026 році.