Daypolitico

Позначка: штраф

  • У Борисполі підліток катався містом на Audi: відповідати доведеться батькам

    У Борисполі підліток катався містом на Audi: відповідати доведеться батькам

    Курйозний випадок стався у ніч на 10 березня у Борисполі. До правоохоронців надійшло повідомлення про автомобіль Audi, водій якого рухався вулицею Київський Шлях та порушував правила дорожнього руху.

    Як повідомили у патрульній поліції Борисполя, невдовзі автомобіль, схожий за описом, інспектори помітили на вулиці Френкеля. Патрульні зупинили транспортний засіб для перевірки.

    На подив правоохоронців, за кермом перебував 14-річний підліток.

    Після зупинки автомобіля поліцейські зв’язалися з матір’ю хлопця. З жінкою провели профілактичну бесіду та склали адміністративний протокол за частиною 3 статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення — вчинення адміністративних правопорушень дітьми віком від 14 до 16 років, відповідальність за які несуть батьки.

    Згідно із законодавством, у таких випадках батькам загрожує штраф у розмірі від 850 до 1700 гривень.

    Автомобіль після оформлення матеріалів передали батькові під розписку.

  • Вода не з Карпат: Антимонопольний комітет оштрафував відомий бренд

    Вода не з Карпат: Антимонопольний комітет оштрафував відомий бренд

    Антимонопольний комітет України оштрафував виробника мінеральної природної столової води «Карпатська Джерельна» на 9 422 082 грн через поширення інформації, яка могла вводити споживачів в оману щодо походження продукції.

    За висновками регулятора, вода не походить з території Українських Карпат, як це могло сприйматися з назви торговельної марки та оформлення етикеток. Підставою для відкриття справи стала заява споживача. У процесі розгляду Комітет залучив експертні висновки низки наукових установ, зокрема фахівців у сфері геології, картографії та регіональних досліджень.

    Згідно з отриманими даними, Південно-Струтинське родовище, з якого видобувають воду цієї торговельної марки, а також село Струтин Львівської області не належать до території Українських Карпат. Таким чином, використання відповідної назви та візуальних елементів могло створювати у споживачів хибне уявлення про географічне походження продукції.

    АМКУ також провів дослідження сприйняття інформації на етикетках. Результати опитування показали, що назва «Карпатська Джерельна» разом із зображеннями гір, ялин та картою з позначкою «Карпати» може формувати враження, що вода видобувається саме в карпатському регіоні. На думку Комітету, це могло надавати виробнику неправомірні конкурентні переваги.

    Під час розгляду справи ТОВ «Карпатські мінеральні води» повідомило про намір змінити оформлення етикеток і чітко зазначати, що «Карпатська Джерельна» є торговельною маркою, а не вказівкою на регіон походження води. Однак нове оформлення продукції станом на момент ухвалення рішення ще не було введене в обіг.

    За результатами перевірки Антимонопольний комітет України визнав дії компанії порушенням статті 15-1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» та зобов’язав припинити відповідні порушення.

  • У Костополі суд визнав в.о. міського голови винною у мобінгу щодо заступників

    У Костополі суд визнав в.о. міського голови винною у мобінгу щодо заступників

    27 січня 2026 року Костопільський районний суд Рівненської області у справі №564/9/26 визнав виконуючу обов’язки міського голови Костополя Лілію Шульжук винною у вчиненні мобінгу стосовно двох її заступників.

    Суд встановив, що посадовиця разом із секретарем міської ради здійснювала систематичний економічний та психологічний тиск на підлеглих. Йдеться про безпідставне позбавлення посадових повноважень та істотне зменшення преміальних виплат через їхню політичну приналежність.

    Перевірка Державної служби з питань праці засвідчила, що протягом 2025 року в міській раді існувала суттєва диспропорція в оплаті праці заступників. Двоє з них щомісяця отримували премії у розмірі 150–200% від посадового окладу. Водночас двоє інших — лише 10% у період із березня по листопад 2025 року.

    До Дня місцевого самоврядування «фаворитам» виплатили по 7 506 гривень премії, тоді як інші заступники не отримали жодних додаткових виплат. Документальних обґрунтувань такої різниці керівництво не надало.

    Окрім цього, у травні 2025 року було затверджено розподіл функціональних обов’язків, у якому двох заступників фактично виключили з управлінських процесів: їх не наділили координаційними повноваженнями та правом заміщення керівництва.

    У судовому засіданні Лілія Шульжук провину не визнала. Вона заявила, що розподіл обов’язків затвердив попередній секретар ради, а вона не стала його змінювати після того, як очолила місто. Також посадовиця пояснила свої рішення політичними мотивами, зазначивши, що не довіряла заступникам через їхню належність до опозиційних партій і тому обмежувала їхні функції та преміювання.

    Захист просив закрити провадження, аргументуючи різницею у продуктивності праці посадовців.

    Потерпілі ж заявили про системний характер тиску: за їхніми словами, їм надавали усні доручення без належного документування, позбавляли повноважень та стабільного доходу.

    Суддя Роман Снітчук дійшов висновку, що в діях Лілії Шульжук наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення — мобінг, вчинений групою осіб.

    У рішенні зазначено, що керівниця мала всі повноваження для справедливого розподілу функцій і навантаження між заступниками, однак не скористалася ними. У матеріалах справи відсутні докази неналежного виконання службових обов’язків потерпілими.

    Суд постановив:

    Визнати Лілію Шульжук винною у вчиненні мобінгу.
    Накласти штраф у розмірі 6 800 гривень.
    Стягнути судовий збір у сумі 665,60 гривень.

    Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів. У разі несплати штрафу добровільно його сума підлягатиме подвоєнню.

  • Генеральний директор заповідника отримав штраф за хабар у 100 тис. грн

    Генеральний директор заповідника отримав штраф за хабар у 100 тис. грн

    Бориспільський міськрайонний суд Київської області виніс вирок генеральному директору Національного історико-етнографічного заповідника, обвинуваченому в одержанні неправомірної вигоди з використанням службового становища. За результатами розгляду справи суд призначив штраф та заборонив обіймати певні посади.

    За матеріалами справи, 24 квітня 2025 року обвинувачений, перебуваючи на посаді генерального директора заповідника, отримав 100 000 гривень за надання дозволу на проведення відеозйомки аудіовізуального твору (соціальної реклами) на території заповідника. При цьому дії посадовця суперечили інтересам служби.

    В судовому засіданні обвинувачений повністю визнав свою провину, зазначив, що усвідомив неправомірність своїх дій і просив призначити не суворе покарання. Суд, дослідивши матеріали справи, визнав посадовця винним у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 368 КК України.

    Покарання визначено у вигляді штрафу в розмірі 5883 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 100 011 гривень, а також позбавлення права обіймати посади в державних органах, закладах та установах культури, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, строком на 3 роки.

    Вирок ще не набрав законної сили та може бути оскаржений в апеляційному порядку (справа № 359/6786/25).

  • У Польщі українка їхала майже 200 км/год, бо поспішала на манікюр: отримала штраф

    У Польщі українка їхала майже 200 км/год, бо поспішала на манікюр: отримала штраф

    У Польщі 23-річна громадянка України отримала великий штраф за грубе перевищення швидкості на трасі з Любліна до Варшави. Про інцидент повідомило польське видання wPolsce24.

    Поліцейські зафіксували автомобіль Mercedes, який рухався зі швидкістю майже 200 км/год при дозволених 120 км/год та агресивно обганяв інші транспортні засоби. Правоохоронці зупинили авто для перевірки.

    За кермом перебувала 23-річна українка, яка проживає у Варшаві. Під час спілкування з поліцейськими вона пояснила, що поспішала до салону краси на запис до майстра манікюру.

    За порушення правил дорожнього руху водійці виписали максимально можливий штраф — 2,5 тисячі злотих (близько 30 тисяч гривень за курсом НБУ), а також нарахували 15 штрафних балів.

    Зазначається, що у разі повторного аналогічного перевищення швидкості протягом двох років сума штрафу може зрости до 5 тисяч злотих (близько 60 тисяч гривень).

  • Підпал ринку «Дикий» у Рівному: військовослужбовці відшкодували збитки та отримали штраф

    Підпал ринку «Дикий» у Рівному: військовослужбовці відшкодували збитки та отримали штраф

    Рівненський міський суд визнав винними військовослужбовців Павла К. та Артема Д. у підпалі кіосків на ринку «Дикий» в Рівному. Інцидент стався 4 вересня близько 02:00 на вулиці Здолбунівській. Чоловіки визнали свою провину, проте мотивів вчинку не назвали. За рішенням суду кожному призначили штраф у 170 тис. грн.

    За даними слідства, перед підпалом обвинувачені побили охоронця ринку, після чого облили легкозаймистою сумішшю автомобільні шини на даху одного з кіосків та підпалили їх. Вогонь поширився на стіни двох сусідніх торговельних точок. Завдані збитки експерти оцінили у 482 тис. грн.

    Поліція затримала чоловіків через п’ять днів після інциденту. Вік обвинувачених – 28 та 29 років. Під час судового розгляду вони підтвердили, що підпал був спланованим, але відмовилися пояснювати мотиви. Також вони повідомили, що відшкодували власнику завдані збитки та просили призначити покарання у вигляді штрафу.

    Суддя Євгеній Сидорук визнав військовослужбовців винними у умисному знищенні майна шляхом підпалу, вчиненому за попередньою змовою (ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 194 КК України). Вирок ще можна оскаржити.

  • Суд покарав фірму з орбіти Гринкевичів за зрив контрактів Міноборони

    Суд покарав фірму з орбіти Гринкевичів за зрив контрактів Міноборони

    Господарський суд Вінницької області зобов’язав ТОВ «Трейд Лайнс Рітейл» сплатити на користь Міністерства оборони України майже 12 млн грн штрафних санкцій за порушення умов договорів постачання у 2023 році. Також суд визнав недійсними низку додаткових угод, укладених між компанією та оборонним відомством.

    Йдеться про шість договорів, підписаних на початку 2023 року. У системі Prozorro ці угоди відсутні, однак їхні номери збігаються з контрактами, що фігурували у звіті Рахункової палати. У документі зазначалося, що «Трейд Лайнс Рітейл» порушила строки постачання речового майна для Збройних сил України на загальну суму понад 500 млн грн. Мова йде про куртки, сорочки, штани, літні костюми та кальсони.

    Згідно з умовами договорів, які діяли до кінця 2023 року, за кожен день прострочення постачання передбачалося нарахування пені у розмірі 0,1% вартості товару. У разі затримки понад 30 календарних днів додатково застосовувався штраф у розмірі 7% від вартості товару, поставленого з порушенням строків. Упродовж року сторони уклали кілька додаткових угод, якими терміни постачання продовжувалися.

    Підставою для продовження строків стали висновки Вінницької торгово-промислової палати щодо наслідків землетрусів у Туреччині та аварій на виробничих лініях двох турецьких постачальників. Водночас прокуратура наполягала, що основні договори не передбачали можливості зміни строків виконання зобов’язань, а отже додаткові угоди є незаконними.

    Крім того, як зазначалося в суді, землетруси в Туреччині сталися 6 лютого 2023 року — ще до укладення основних договорів 23 лютого. За логікою сторони обвинувачення, компанія мала усвідомлювати можливі ризики та врахувати їх під час підписання контрактів з Міністерством оборони.

    Суд погодився з аргументами прокурора та визнав додаткові угоди недійсними. Водночас розмір штрафних санкцій було зменшено вдвічі — з майже 24 млн грн до 12 млн грн. Таке рішення суд мотивував необхідністю дотримання балансу інтересів сторін, принципів розумності та справедливості, зважаючи на те, що компанія все ж поставила замовлену продукцію.

    Рішення Господарського суду Вінницької області ще може бути оскаржене в апеляційному порядку.

    ТОВ «Трейд Лайнс Рітейл» було зареєстроване у 2022 році дружиною Ігоря Гринкевича Світланою та їхньою донькою Ольгою Швед. Наразі власником компанії є Володимир Тимків. Два роки тому він разом з Ігорем Гринкевичем став підозрюваним у справі про махінації під час закупівель одягу та білизни для ЗСУ. Сам Гринкевич уже близько двох років перебуває під вартою після спроби надати хабар у розмірі 500 тис. доларів співробітнику ДБР.

  • Львівський полковник відбувся штрафом за отримання неправомірної вигоди

    Львівський полковник відбувся штрафом за отримання неправомірної вигоди

    Шевченківський районний суд Львова визнав винним заступника керівника Інституту цивільного захисту Львівського державного університету безпеки життєдіяльності, полковника Олега Стокалюка, у отриманні неправомірної вигоди.

    За даними суду, у 2023 році Стокалюк отримав 15 тисяч гривень від представника ТОВ «Тандем Ріел» за вплив на посадових осіб Головного управління ДСНС у Львівській області для реєстрації декларації пожежної безпеки нежитлового приміщення в Городку. Решту суми — ще 15 тисяч гривень — передали через курсанта.

    Суд визнав, що Стокалюк «не вимагав», але прийняв хабар. Полковник частково визнав провину, стверджуючи, що гроші були передані добровільно та без тиску. Проте суд ухвалив, що дії підпадають під частину 2 статті 369-2 Кримінального кодексу України — отримання неправомірної вигоди за вплив.

    Покарання виявилося формальним — штраф у 93,5 тисячі гривень, що лише трохи перевищує суму хабара. Жодного позбавлення волі, заборони обіймати посади чи конфіскації майна не застосовано. Вирок підлягає оскарженню.

    Ситуація демонструє, як в українській судовій системі часто виглядає покарання для офіцерів та керівників у сфері цивільного захисту: можливість сплатити штраф і формально закрити справу, залишаючи питання про реальний вплив на процеси прийняття рішень.

  • Суд скасував угоди з компанією Гринкевичів і стягнув 12 мільйонів штрафу

    Суд скасував угоди з компанією Гринкевичів і стягнув 12 мільйонів штрафу

    Господарський суд Вінницької області зобов’язав ТОВ «Трейд Лайнс Рітейл» сплатити майже 12 млн грн штрафних санкцій Міністерству оборони за затримку виконання договорів у 2023 році. Одночасно суд визнав недійсними низку додаткових угод, укладених між компанією та міністерством.

    Йдеться про шість основних договорів, укладених на початку 2023 року, які передбачали постачання речового майна для ЗСУ — курток, сорочок, штанів, літніх костюмів та кальсонів на суму понад 500 млн грн. У цих договорах передбачалася пеня за порушення термінів виконання — 0,1% від вартості товару за кожен день прострочення та додатково 7% за затримку понад 30 календарних днів.

    За твердженнями прокуратури, додаткові угоди, якими продовжувалися терміни поставки, були укладені без законних підстав. Суд погодився, що причини затримок, зокрема наслідки землетрусів у Туреччині та аварії на виробничих лініях постачальників, не виправдовують зміну термінів, оскільки форс-мажор відбувся до укладення основних договорів.

    Попри це, суд вирішив зменшити суму штрафу вдвічі — з 24 до 12 млн грн — «для забезпечення балансу інтересів сторін та з урахуванням принципів розумності та справедливості». Компанія вже поставила замовлений товар, однак рішення суду ще може бути оскаржене в апеляції.

    ТОВ «Трейд Лайнс Рітейл» було зареєстроване у 2022 році Світланою Гринкевич та Ольгою Швед, нині належить Володимиру Тимківу. Раніше власники компанії та Ігор Гринкевич фігурували у справі щодо махінацій із закупівлями одягу для ЗСУ, а Ігор Гринкевич перебуває під вартою після спроби дати хабар у 500 тис. доларів співробітнику ДБР.

  • Директора «Волт-Тек» оштрафували на понад 3 млн грн за махінації з митом

    Директора «Волт-Тек» оштрафували на понад 3 млн грн за махінації з митом

    Любомльський районний суд Волинської області визнав винним директора ТзОВ «Волт-Тек» Сергія Вікторського у порушенні митних правил під час імпорту автомобілів з країн Європейського Союзу. Суд призначив підприємцю штраф у розмірі понад 3,37 млн грн за подання фальшивих документів з метою зменшення митних платежів.

    Як зазначається у постанові суду від 4 грудня, мешканець Луцька Сергій Вікторський, діючи як керівник і декларант компанії «Волт-Тек», навесні 2024 року оформив 59 партій автомобілів, імпортованих від угорської компанії Techmage Digital з міста Сольнок. Під час митного оформлення він подав сертифікати походження товару форми EUR.1, які виявилися підробленими.

    Наявність сертифіката EUR.1 дає право на застосування пільгового режиму відповідно до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, зокрема звільняє від сплати повного мита за ставкою 10%. Використання фальшивих документів дозволило занижити митні платежі на суму понад 3,369 млн грн, з яких 2,82 млн грн становило мито, а ще 542 тис. грн – податок на додану вартість.

    Суд встановив, що сертифікати, нібито видані митним відділенням у Пйотрикуві-Трибунальському в Польщі, не були підтверджені польськими митними органами за запитом Волинської митниці. На цій підставі суд дійшов висновку, що дії Вікторського мали умисний характер і були спрямовані на ухилення від сплати митних платежів. Його визнали винним за статтею 485 Митного кодексу України та наклали штраф у розмірі 100% від суми несплачених платежів.

    Окремо зазначається, що луцьке ТзОВ «Волт-Тек» фігурує в іншому кримінальному провадженні – щодо продажу автомобілів, ввезених в Україну як гуманітарна допомога. За даними слідства, упродовж 2024 року громадська організація «Легіон Свої» з Київської області та її керівник Станіслав Хоменко разом із поплічниками продавали такі автомобілі через онлайн-майданчик Olx. Правоохоронці задокументували щонайменше одну спробу продажу Volkswagen T-Roc за 15 тис. доларів. Судовий розгляд у цій справі очікується найближчим часом.

    Під час обшуків в офісі ГО «Легіон Свої» поліція вилучила митні документи, страхові поліси, іноземні номерні знаки, техніку, а також порожні бланки з печатками і підписами кількох компаній, серед яких була й «Волт-Тек».

    Згідно з даними YouControl, ТзОВ «Волт-Тек» зареєстроване в Луцьку наприкінці грудня 2023 року. Власником і директором компанії є Сергій Вікторський. До липня 2024 року він також був бенефіціаром ПП «Експрес Сейл». За три квартали 2025 року «Волт-Тек» задекларувало 8,9 млн грн брутто-прибутку, водночас чистий дохід становив лише 2,2 тис. грн. У 2024 році компанія вказала понад 160 млн грн загального прибутку та 1,25 млн грн чистого доходу.

    Також на початку грудня у Луцьку поховали військовослужбовця ЗСУ Сергія Вікторського, який є повним тезкою власника компанії «Волт-Тек». Солдат загинув у вересні 2024 року на Курщині. Чи йдеться про одну й ту саму особу, у відкритих джерелах наразі не повідомляється.