Daypolitico

Позначка: Словаччина

  • Зеленський особисто їде на саміт ЄС: на Кіпрі можуть ухвалити ключові рішення для України

    Зеленський особисто їде на саміт ЄС: на Кіпрі можуть ухвалити ключові рішення для України

    Президент України Володимир Зеленський 23 квітня особисто візьме участь у неформальному засіданні лідерів Європейської ради, яке відбудеться на Кіпрі. Про це повідомляє Politico із посиланням на підтвердження президента Євроради Антоніу Кошта.

    Спочатку передбачалося, що український лідер долучиться до зустрічі у форматі відеозв’язку, однак рішення було змінено — Зеленський буде присутній особисто. За словами Кошти, Європа «рада вітати президента Зеленського в цей особливо важливий момент», що підкреслює символічну та політичну вагу події.

    Неформальний саміт відбувається на тлі очікуваних важливих рішень щодо підтримки України. За інформацією медіа, лідери ЄС можуть погодити великий фінансовий пакет допомоги, який раніше блокував прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан. Після політичних змін у Будапешті ситуація, за оцінками дипломатів, суттєво змінилася.

    Очікується, що процедурне рішення щодо кредиту може бути ухвалене вже під час зустрічі — орієнтовно о 13:00. Йдеться про значний обсяг фінансової підтримки, який має стати частиною довгострокової стратегії допомоги Україні у 2026–2027 роках.

    Паралельно із фінансовим питанням на порядку денному — і новий пакет санкцій проти Росії. За даними Politico, йдеться про 20-й санкційний пакет, який раніше також блокувався окремими країнами-членами ЄС, зокрема Угорщиною та Словаччиною. Тепер у Брюсселі зростає оптимізм щодо його ухвалення.

    Джерела серед дипломатів описують атмосферу напередодні саміту як «полегшення та обережний оптимізм». Відсутність Орбана на засіданні після виборів 12 квітня відкрила шлях до більш узгоджених рішень усередині Євросоюзу.

    Ще одним важливим елементом переговорів є енергетичний аспект. За інформацією медіа, одночасно з ухваленням фінансового рішення може відбутися відновлення транспортування нафти нафтопроводом Дружба у напрямку Угорщини. Це рішення може стати частиною ширшого компромісу, який дозволить остаточно погодити фінансову допомогу Україні.

    Президент Євроради Антоніу Кошта наголосив, що Європа вже довела свою здатність виконувати зобов’язання та продовжить підтримувати Україну стільки, скільки це буде необхідно. За його словами, допомога Києву залишатиметься пріоритетом для ЄС у найближчі роки.

    Раніше Володимир Зеленський також заявляв, що розблокування десятків мільярдів євро фінансової підтримки та ухвалення нового санкційного пакету стане «правильним сигналом» з боку Європейського Союзу. Це, за його словами, продемонструє єдність партнерів України на тлі триваючої війни.

    Очікується, що участь Зеленського у саміті матиме не лише практичне, а й символічне значення. Його особиста присутність підкреслює важливість рішень, які можуть бути ухвалені, а також демонструє активну дипломатичну роль України у формуванні порядку денного ЄС.

    Крім фінансової допомоги та санкцій, під час зустрічі можуть обговорюватися й інші питання — зокрема, подальший процес євроінтеграції України. Напередодні Зеленський провів переговори з європейськими лідерами, зокрема з німецькими політиками, щодо перспектив вступу України до ЄС.

    Експерти зазначають, що нинішній саміт може стати одним із ключових для визначення подальшої політики Європейського Союзу щодо України. Ухвалення фінансового пакету та санкцій одночасно стане сигналом про консолідацію позицій країн-членів і готовність діяти більш рішуче.

    Неформальне засідання на Кіпрі може мати далекосяжні наслідки — як для України, так і для всього Європейського Союзу. Рішення, які будуть прийняті, визначать не лише обсяг підтримки, а й загальний вектор європейської політики у відповідь на війну.

  • Нафта знову пішла: Словаччина відновила постачання російської сировини через Україну

    Нафта знову пішла: Словаччина відновила постачання російської сировини через Україну

    Словаччина відновила отримання російської нафти через територію Україна трубопроводом Дружба після кількамісячної перерви, що стала одним із найбільш напружених енергетичних епізодів у відносинах між країнами регіону у 2026 році. Про це повідомила міністерка економіки Словаччини Дениса Сакова, підтвердивши, що постачання було відновлено в ніч на 23 квітня та здійснюється у штатному режимі.

    Перерва у транспортуванні російської нафти до Словаччини та Угорщини тривала з кінця січня 2026 року. Причиною стало пошкодження інфраструктури трубопроводу внаслідок бойових дій, а також супутні технічні та безпекові обмеження. Українська сторона пояснювала зупинку необхідністю ремонту та стабілізації роботи об’єктів, однак у Словаччині та Угорщині звучала критика щодо тривалості відновлення. Це призвело до дипломатичної напруги, яка фактично переросла у ширший енергетичний спір між країнами.

    Трубопровід «Дружба» є одним із ключових маршрутів постачання нафти з Росії до Центральної Європи ще з радянських часів. Попри санкції Європейського Союзу проти російських енергоносіїв, окремі країни, зокрема Словаччина та Угорщина, зберегли можливість імпорту нафти через цей маршрут завдяки спеціальним виняткам. Це пояснюється високою залежністю їхніх нафтопереробних потужностей від російської сировини та обмеженими альтернативами.

    Відновлення постачання має важливе значення не лише для енергетичної стабільності Словаччини, але й для ширшого політичного контексту в Європейському Союзі. Зокрема, запуск прокачування нафти через «Дружбу» став частиною складних переговорів між країнами ЄС щодо фінансової допомоги Україні. За даними європейських медіа, саме відновлення транзиту стало одним із факторів, які дозволили розблокувати погодження багатомільярдного пакету підтримки Києва, що раніше затримувався через позицію окремих держав.

    Енергетичне питання виявилося тісно пов’язаним із політичними рішеннями на рівні ЄС. Відновлення транзиту також сприяло зняттю блокувань щодо нових санкцій проти Росії, що підкреслює роль енергетики як інструменту політичного впливу.

    Водночас ситуація навколо трубопроводу «Дружба» демонструє складність переходу Європи до енергетичної незалежності від Росії. Попри декларований курс на диверсифікацію постачання, окремі країни залишаються залежними від існуючої інфраструктури та змушені балансувати між політичними рішеннями та економічними потребами.

    Під час перерви у постачанні Словаччина була змушена використовувати альтернативні маршрути, зокрема через Адріатичний напрямок, що значно підвищувало вартість імпорту нафти. Це створювало додатковий тиск на енергетичний сектор країни та могло вплинути на внутрішні ціни на пальне.

    Експерти також звертають увагу на безпековий аспект. Українська сторона неодноразово попереджала, що в умовах війни гарантувати повну стабільність роботи трубопроводу складно. Будь-які нові атаки або пошкодження інфраструктури можуть знову призвести до зупинки транзиту.

    Крім того, «Дружба» дедалі більше перетворюється на політичний важіль. Контроль над потоками нафти та можливість їх зупинки або відновлення використовуються як інструмент впливу у переговорах між країнами. Це підсилює роль енергетики у геополітичних процесах і ускладнює ухвалення рішень на рівні ЄС.

    Попри відновлення постачання, довгострокова перспектива залишається невизначеною. Європейський Союз продовжує працювати над скороченням залежності від російських енергоносіїв, однак цей процес потребує часу, інвестицій та розвитку нової інфраструктури.

    Запуск «Дружби» після перерви є радше тимчасовою стабілізацією, ніж остаточним вирішенням проблеми. Він демонструє, що навіть у умовах війни та санкцій енергетичні зв’язки між країнами Європи та Росією залишаються складними і взаємозалежними.

  • Фіцо заявив про «підірвану довіру» з Україною

    Фіцо заявив про «підірвану довіру» з Україною

    Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заявив, що довіра між Україною та Словаччиною «серйозно підірвана» через ситуацію навколо нафтопроводу «Дружба» та політичні процеси в Європейському Союзі щодо фінансової підтримки України. Про це він сказав у відеозверненні, опублікованому на його сторінці у Facebook.

    У своїй заяві Фіцо пов’язав стабільність енергопостачання регіону з політичними домовленостями в ЄС. За його словами, нафтопровід «Дружба» залишається критично важливим маршрутом постачання нафти для Словаччини, і будь-які перебої в його роботі можуть мати прямі економічні наслідки для країни.

    Він припустив, що навіть після можливого розблокування кредиту ЄС для України у розмірі 90 млрд євро ситуація з «Дружбою» може знову змінитися.

    «Я не здивуюся, якщо після розблокування цієї позики через короткий час знову буде припинення поставок», — заявив прем’єр Словаччини.

    Фіцо наголосив, що йдеться не лише про політику, а й про енергетичну стабільність усього регіону Центральної Європи, де ціни на пальне та доступ до нафтопродуктів залишаються чутливим питанням для урядів.

    Глава словацького уряду підтвердив, що Братислава не підтримує кредит для України, однак визнав, що рішення було ухвалене на рівні Європейського Союзу відповідно до встановлених процедур.

    Водночас він підкреслив, що Словаччина, як і Угорщина та Чехія, не бере участі у фінансуванні цієї ініціативи.

    Фіцо також звернув увагу на те, що рішення ЄС щодо фінансової допомоги Україні та санкцій проти Росії ухвалюються паралельно з енергетичними переговорами, що, на його думку, створює додаткову політичну напругу.

    За словами прем’єра Словаччини, технічні служби повідомляють про випробування нафтопроводу під тиском та проведення підготовчих робіт. Це, на його думку, може свідчити про поступове відновлення його функціонування.

    Водночас він не уточнив, коли саме можливе повне відновлення стабільного транзиту.

    Фіцо наголосив, що енергетична інфраструктура такого масштабу є «фактором стабільності або нестабільності» для всієї Центральної Європи, а будь-які перебої можуть впливати на внутрішні ціни на паливо, промисловість та транспорт.

    Окремо словацький прем’єр різко висловився щодо рівня політичної довіри між країнами.

    «Довіра між Словаччиною та Україною дуже порушена, підірвана, що стосується здатності виконувати обіцянки, які хтось дає», — заявив він.

    Фіцо фактично поставив під сумнів стабільність домовленостей у сфері енергетики, натякаючи на ризики повторення ситуацій із перебоями постачання.

    На тлі цих заяв у ЄС триває письмова процедура ухвалення пакета рішень щодо України. Комітет постійних представників ЄС запустив процес погодження змін до багаторічного бюджету ЄС 2021–2027 років, які передбачають кредит на 90 млрд євро для України, а також 20-й пакет санкцій проти Росії.

    Процедура триватиме до 23 квітня, якщо всі 27 держав-членів ЄС не підпишуть документи раніше.

    За даними європейських дипломатичних джерел, політичне схвалення вже отримано на рівні послів, однак формальне затвердження залежить від фінальних підписів держав-членів.

    Президент України Володимир Зеленський привітав просування фінансового та санкційного рішень у ЄС, наголосивши на необхідності швидкої реалізації домовленостей.

    У Європейській комісії підкреслюють, що підтримка України та санкційний тиск на Росію залишаються взаємопов’язаними елементами європейської безпеки.

    Водночас у дипломатичних колах визнають, що питання енергетичних маршрутів, зокрема «Дружби», продовжує залишатися одним із найбільш політично чутливих у відносинах між окремими країнами ЄС, Україною та Росією.

  • “Дружба” знову запрацює: Україна завершила ремонт нафтопроводу

    “Дружба” знову запрацює: Україна завершила ремонт нафтопроводу

  • Україна відновлює прокачування нафти трубопроводом “Дружба”

    Україна відновлює прокачування нафти трубопроводом “Дружба”

  • У ЄС обговорюють €90 млрд для України: Угорщина і Словаччина висунули умови

    У ЄС обговорюють €90 млрд для України: Угорщина і Словаччина висунули умови

     

     

  • Зеленський: нафтопровід «Дружба» відновили

    Зеленський: нафтопровід «Дружба» відновили

  • €90 млрд на кону: Україна запускає «Дружбу» — чи змінить це позицію Угорщини та Словаччини

    €90 млрд на кону: Україна запускає «Дружбу» — чи змінить це позицію Угорщини та Словаччини

    Україна готується розпочати технічні випробування нафтопроводу «Дружба», яким здійснюється транзит російської нафти до країн Центральної Європи, зокрема Угорщини та Словаччини. Про це повідомляє Bloomberg з посиланням на джерела, обізнані з ситуацією. Йдеться про важливий етап відновлення роботи інфраструктури після пошкоджень, спричинених російськими атаками, які з кінця січня фактично зупинили транспортування нафти цією гілкою. Відновлення роботи трубопроводу має не лише технічне, а й значне політичне та економічне значення, адже прямо пов’язане з подальшими рішеннями Європейського Союзу щодо масштабної фінансової підтримки України.

    Нафтопровід «Дружба» є одним із ключових маршрутів постачання російської нафти до Європи, і українська ділянка цієї системи відіграє критичну роль у забезпеченні енергетичних потреб окремих країн ЄС. Після пошкодження інфраструктури Україна провела необхідні ремонтні роботи, які тривали кілька місяців. Тепер, перед повноцінним запуском, необхідно провести технічні випробування — стандартну процедуру, яка дозволяє перевірити герметичність системи, стабільність тиску та безпечність транспортування. Очікується, що тестування включатиме поступове наповнення трубопроводу та перевірку його роботи під навантаженням, що дозволить оцінити готовність системи до відновлення транзиту.

    Цей процес відбувається на тлі складних переговорів між Україною та Європейським Союзом щодо нового пакету фінансової допомоги, який, за інформацією джерел, може сягати €90 млрд. Водночас позиції окремих країн-членів ЄС, зокрема Угорщини та Словаччини, відіграють ключову роль у просуванні цього рішення. Обидві держави неодноразово сигналізували, що питання енергетичної безпеки для них є пріоритетним, і вони очікують відновлення транзиту нафти як умови для підтримки певних рішень на рівні ЄС.

    Майбутній прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр раніше заявляв, що Будапешт не має наміру блокувати фінансову допомогу Україні, однак наголошував, що транзит нафти через «Дружбу» має бути відновлений. Така позиція демонструє прагнення Угорщини поєднати підтримку України з власними енергетичними інтересами. Паралельно керівництво угорської нафтогазової компанії MOL планує поїздку до Росії для обговорення постачання нафти, що може свідчити про підготовку до відновлення імпорту після запуску трубопроводу.

    Своєю чергою прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заявив, що не виступає проти надання фінансової допомоги Україні, однак готовий блокувати новий пакет санкцій проти Росії, якщо не буде гарантій відновлення транзиту нафти. Така позиція підкреслює складність ухвалення рішень у ЄС, де енергетичні інтереси окремих країн можуть впливати на загальну санкційну політику.

    У цьому контексті відновлення роботи «Дружби» набуває стратегічного значення для України. Йдеться не лише про виконання транзитних зобов’язань чи технічне відновлення інфраструктури, а й про можливість зміцнити свої позиції у переговорах із європейськими партнерами. Успішне проведення технічних випробувань може стати сигналом готовності України забезпечити стабільність транзиту, що, своєю чергою, здатне знизити напруження у відносинах із окремими країнами ЄС і сприяти розблокуванню фінансової допомоги.

    Водночас ситуація залишається складною і багатовимірною. З одного боку, Україна зацікавлена у збереженні підтримки Європейського Союзу та отриманні необхідних фінансових ресурсів. З іншого — змушена враховувати інтереси країн, які продовжують залежати від російських енергоресурсів. Таким чином, нафтопровід «Дружба» стає не лише інфраструктурним об’єктом, а й важливим елементом геополітичної взаємодії.

    Очікується, що у разі успішного завершення тестування транзит нафти може бути відновлений найближчим часом. Це може стати важливим кроком до стабілізації ситуації на енергетичному ринку регіону та сприяти ухваленню ключових рішень у Європейському Союзі. Водночас подальший розвиток подій залежатиме як від технічних результатів випробувань, так і від політичних домовленостей між Україною, ЄС та окремими державами-членами.

    Запуск тестування «Дружби» — це не лише технічна подія, а й частина ширшого процесу, який охоплює енергетику, фінанси та міжнародну політику. У нинішніх умовах саме такі інфраструктурні рішення можуть мати визначальний вплив на стратегічні баланси в Європі.

  • Орбан висунув умову для 90 млрд євро Україні

    Орбан висунув умову для 90 млрд євро Україні

    Питання фінансової допомоги Україні з боку Європейського Союзу знову опинилося в центрі політичних дискусій. Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що його країна готова розблокувати пакет підтримки для Києва у розмірі 90 мільярдів євро, однак за чіткої умови — відновлення постачання нафти через трубопровід «Дружба».

    За словами Орбана, Будапешт отримав відповідний сигнал від української сторони через Брюссель. Йдеться про готовність України відновити транзит нафти вже найближчим часом, що, на думку угорського уряду, є ключовим фактором для стабільності енергетичного сектору країни.

    «Позиція Угорщини не змінилася: немає нафти — немає грошей. Як тільки постачання буде відновлено, ми не будемо перешкоджати ухваленню рішення щодо фінансової допомоги», — наголосив Орбан.

    Нафтопровід «Дружба» залишається одним із основних маршрутів постачання російської нафти до країн Центральної Європи, зокрема Угорщини та Словаччини. Будь-які перебої в його роботі безпосередньо впливають на енергетичну безпеку цих держав, що і стало причиною жорсткої позиції Будапешта.

    Водночас угорський прем’єр підкреслив, що розблокування фінансової допомоги не створює додаткового навантаження для бюджету Угорщини. За його словами, мова йде про загальноєвропейський механізм підтримки, який фінансується на рівні ЄС.

    Контекст навколо цього питання залишається складним. Пакет допомоги Україні в розмірі 90 млрд євро обговорюється вже тривалий час і супроводжується суперечками між країнами-членами Євросоюзу. Деякі держави висловлюють занепокоєння щодо власних економічних інтересів, особливо в енергетичній сфері.

    Зокрема, Словаччина також неодноразово заявляла про готовність блокувати окремі рішення ЄС, якщо вони можуть негативно вплинути на її енергетичну безпеку. Йдеться як про санкційну політику щодо Росії, так і про функціонування нафтопроводу «Дружба».

    Європейська комісія вже була змушена відтермінувати виплату першого траншу фінансової допомоги Україні через відсутність консенсусу серед держав-членів. Це підкреслює складність процесу ухвалення рішень у межах ЄС, де кожна країна має право впливати на ключові фінансові та політичні рішення.

    Водночас ситуація в Угорщині останнім часом зазнала певних змін. Після парламентських виборів у країні з’явилися сигнали про можливу корекцію політики щодо України. Зокрема, новий політичний лідер Петер Мадяр, чия політична сила здобула підтримку виборців, раніше натякав на готовність до більш конструктивного діалогу з ЄС і Києвом.

    Це створило передумови для нових переговорів між Україною, Угорщиною та європейськими інституціями. Експерти зазначають, що питання фінансової допомоги дедалі більше пов’язується з енергетичною політикою, що ускладнює пошук компромісів.

    Для України розблокування цього пакета є критично важливим, адже йдеться про значні ресурси, необхідні для підтримки економіки в умовах війни. Водночас Київ змушений враховувати інтереси партнерів, зокрема в питаннях транзиту енергоресурсів.

    Аналітики наголошують, що ситуація навколо «Дружби» демонструє, наскільки тісно переплетені політика, енергетика та економіка в сучасній Європі. Рішення щодо одного питання може мати наслідки для інших сфер, включно з безпекою та фінансовою стабільністю.

    Очікується, що найближчі дні стануть вирішальними для подальшого розвитку подій. Якщо постачання нафти буде відновлено, це може відкрити шлях до розблокування фінансової допомоги. В іншому випадку переговори можуть затягнутися, що вплине як на Україну, так і на внутрішню політику ЄС.

    Таким чином, заява Віктора Орбана вкотре підкреслила, що фінансова підтримка України з боку Євросоюзу залишається предметом складних політичних домовленостей, де ключову роль відіграють енергетичні інтереси окремих країн.

  • Фіцо шукає обхідний маршрут до Москви: країни Балтії знову закрили небо для словацького прем’єра

    Фіцо шукає обхідний маршрут до Москви: країни Балтії знову закрили небо для словацького прем’єра

    Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо зіткнувся з новими обмеженнями під час підготовки до поїздки до Москви на урочистості 9 травня. Литва та Латвія відмовилися надати дозвіл на проліт його літака через свій повітряний простір, що змусило політика шукати альтернативні маршрути для візиту.

    Про це Фіцо повідомив у відеозверненні, зазначивши, що обидві балтійські держави вже офіційно поінформували словацьку сторону про своє рішення. За його словами, така ситуація виглядає парадоксально, адже йдеться про переміщення прем’єра однієї країни-члена Європейського Союзу через територію інших держав-членів. Водночас він наголосив, що не відмовляється від планів поїздки до Москви і має намір знайти інший маршрут, як це вже було раніше.

    Заборона на проліт не є безпрецедентною. У 2025 році Фіцо вже стикався з аналогічними труднощами: тоді низка країн, зокрема Естонія, а також Литва і Польща, не дозволили його літаку перетинати свій повітряний простір під час польоту до Росії. Попри це, словацький прем’єр тоді все ж зміг дістатися Москви альтернативним шляхом і взяти участь у заходах.

    Цьогоріч ситуація повторюється, але в більш напруженому політичному контексті. У Європейському Союзі зберігається жорстка позиція щодо Росії на тлі повномасштабної війни проти України. Країни Балтії — Литва, Латвія та Естонія — традиційно належать до найбільш критично налаштованих щодо Кремля держав і активно підтримують політику ізоляції Росії. Саме тому їхнє рішення не пропускати літаки політиків, які прямують до Москви на символічні заходи, розглядається як частина ширшої політичної лінії.

    Фіцо, зі свого боку, неодноразово демонстрував іншу позицію. Він виступає за діалог із Росією та критикує окремі рішення Європейської комісії, зокрема санкційну політику в енергетичній сфері. Його намір відвідати Москву 9 травня викликає гостру реакцію як серед європейських партнерів, так і всередині самої Словаччини. Опозиційні політики вже неодноразово звинувачували прем’єра у підриві європейської єдності та ігноруванні спільної позиції ЄС щодо Росії.

    Водночас сам Фіцо наполягає, що його поїздка має символічний характер і пов’язана з вшануванням пам’яті жертв Другої світової війни. Він заявляв, що планує відвідати не лише Москву, а й інші місця пам’яті в Європі, зокрема меморіали та історичні локації, пов’язані з подіями війни.

    Однак контекст цих заходів значно змінився після початку повномасштабної війни Росії проти України. Участь у параді 9 травня в Москві дедалі частіше розглядається як політичний жест підтримки або принаймні як сигнал готовності до співпраці з Кремлем. Саме тому більшість європейських лідерів уникають участі в таких подіях, а деякі країни прямо закликають до їхнього бойкоту.

    Додатковим фактором напруги є питання безпеки. У ЗМІ з’являлася інформація про можливі ризики для проведення масових заходів у Москві через війну, а також про ймовірність атак або інших інцидентів. Це ще більше посилює політичну чутливість навколо майбутнього параду та участі в ньому іноземних гостей.

    Ситуація з польотом Фіцо також демонструє глибші процеси всередині Європейського Союзу. З одного боку, країни Балтії та низка інших держав дотримуються жорсткої лінії щодо Росії, вважаючи будь-які контакти з Кремлем неприйнятними в умовах війни. З іншого боку, окремі політики, зокрема Фіцо, виступають за більш прагматичний підхід і не виключають можливості діалогу.

    Таким чином, історія з обмеженням повітряного простору є не лише технічним питанням авіаційної логістики, а й відображенням глибоких політичних розбіжностей у Європі. Вона підкреслює, що навіть усередині ЄС немає повної єдності щодо підходів до Росії та війни в Україні.

    Попри це, Роберт Фіцо демонструє намір довести свою позицію до кінця. Він уже заявив, що знайде альтернативний маршрут і все ж відвідає Москву, навіть якщо це потребуватиме складнішої логістики. Такий розвиток подій може ще більше загострити дискусії в Європі щодо допустимості подібних візитів і ролі окремих політиків у формуванні спільної зовнішньої політики ЄС.

    У підсумку, ситуація навколо поїздки словацького прем’єра стала черговим маркером напруження у відносинах між країнами Європи та Росією. Вона демонструє, як навіть питання маршруту польоту може перетворитися на політичний сигнал і предмет міжнародної дискусії.