Позначка: Слуга народу

  • Компанія, заснована режисером “Слуги народу”, отримала 750 млн гривень з бюджету

    Компанія, заснована режисером “Слуги народу”, отримала 750 млн гривень з бюджету

    Олексій Кірющенко, відомий як сценарист та режисер серіалу “Слуга народу”, минулого року приєднався до компанії “Ел-енерго” як співвласник. Цей крок виявився вигідним для фірми, оскільки з того часу вона почала отримувати значні контракти на продаж електроенергії. Інформація про це з’явилася у свіжому розслідуванні Bihus.Info. За даними журналістів, з жовтня 2023 року по травень 2024 року компанія уклала 12 контрактів на загальну суму понад 750 мільйонів гривень. Цікаво, що до приєднання Кірющенка фірма не здійснювала жодної діяльності, хоча була заснована у вересні 2022 року та отримала ліцензію на постачання електроенергії в листопаді того ж року.

    У серпні 2023 року режисер Олексій Кірющенко, який співпрацював з проектами студії “Квартал 95”, став співвласником компанії “Ел-енерго”, отримавши 49% частку. Його партнером у цьому бізнесі став Олександр Хандрига, володіючи 51% компанії. Основним видом діяльності “Ел-енерго” є торгівля електроенергією, як зазначено у повідомленні.

    Згідно з даними, найбільша угода була укладена з КП “Дніпроводоканал” Дніпровської міськради на суму 521 мільйон гривень, а строк виконання призначено до кінця 2024 року. Журналісти спробували дізнатися у Кірющенка більше про новий бізнес, але він дуже агресивно реагував на їхні запитання.

    Компанія режисера “Слуги народу” отримала з бюджету 750 млн гривень – Bihus.Info 1

    Спочатку чоловік прикинувся, ніби не розуміє, про що йдеться. Але коли журналістка почала ставити більш уточнені запитання, він спробував стверджувати, що взагалі не є Олексієм Кірющенком. Зрозумівши, що такий трюк не працює, він перейшов до образ і звинувачень журналістку та редакцію Bihus.Info.

    Олексій Кірющенко, народився в Україні, але протягом тривалого часу проживав та працював у Росії. Навіть має російське громадянство, а в 2015 році отримав посвідку на постійне проживання в Україні. За останні роки співпрацював з такими проєктами студії “Квартал 95”, як серіали “Свати”, “Папік” та “Слуга народу”.

    Після обрання Володимира Зеленського президентом України, Кірющенко став членом Наглядової ради Українського культурного фонду. Також він брав участь у розробці телеканалу для окупованих територій. У 2023 році, разом із продюсером Артемом Колюбаєвим, став співвласником компанії-виробника безпілотних літальних апаратів (БПЛА) Culver, володіючи 5% акцій.

  • Голова партії “Слуга народу” Олена Шуляк пояснила чому в Україні на данний час вибори неможливі

    Голова партії “Слуга народу” Олена Шуляк пояснила чому в Україні на данний час вибори неможливі

    Проведення виборів в будь-якій країні завжди є складним завданням, особливо в умовах воєнного конфлікту. Недавно представники політичної партії “Слуга народу” в Україні заявили, що проведення виборів в країні під час воєнного стану є неможливим. Це рішення було обгрунтовано рядом практичних проблем, які ускладнюють процес демократичних виборів.

    Про це розповіла голова партії “Слуга народу” Олена Шуляк в інтерв’ю РБК-Україна.

    Наразі Україна має низку перешкод та нагальних питань, які унеможливлюють проведення виборів президента.

    Питання військовослужбовців

    Перш за все, як пояснила Шуляк, мова йде про мільйон військовослужбовців, які не є наразі представникам політичних партій. Обов’язковою вимогою до них під час мобілізації було призупинення членства в партіях. Після завершення війни вони зможуть поновити членство, втім, військові також мають право бути обраними.

    У тому ж числі складність проведення виборів полягає й в реалізації права обирати.

    “Тут ти захищаєш країну, тут у тебе окопи, над тобою літають різні види озброєння, а тобі потрібно ще приймати рішення (як голосувати, – ред.). Ну і найголовніше, як ці військові будуть обиратися? А ми ж з вами розуміємо, що саме ці люди є гідними того, щоб бути обраними і на місцевому рівні, і на рівні парламенту. Як ми можемо у них забрати таке право, тому що йде війна?”, – пояснила Шуляк.

    Українці за кордоном

    Наразі близько 20% населення перебуває за кордоном. Питання полягає в тому, як організувати там вибори. Один із варіантів – розширення консульської мережі, оскільки чинна мережа не зможе прийняти сотні тисяч людей, які, наприклад, наразі перебувають в Польщі чи Німеччині.

    Зокрема інший варіант полягає в поштовому голосуванні. Цей метод вже застосувався іншими країнами.

    “Зараз розглядаємо таку ж можливість для того, щоб ми були готовими. Війна закінчиться, буде наша перемога, розпочнуться перші післявоєнні вибори. Але нема гарантії того, що всі 100% населення, яке на сьогодні виїхало і перебуває за кордоном, повернеться дуже швидко”, – додала голова партії “Слуга народу”.

    Неоновлений реєстр виборців

    Іншою проблемою є неоновлений реєстр виборців. Окрім біженців, в Україні також є 6,5 мільйонів внутрішньо переміщених осіб.

    “Де вони нині перебувають, де вони будуть голосувати?”, – відзначила Шуляк.

    Зруйнована інфраструктура

    Сотні дитячих садочків й шкіл, які раніше використовувались як виборчі дільниці – зруйновані. Під час проведення виборів важливо чітко розуміти, де саме їх можна організувати.

    Питання територій

    “Нікуди не дівається ще й питання наших територій, які зараз, наприклад, під обстрілами, які дуже близько до кордону з Російською Федерацією, які були в окупації. Коли там проводити вибори? За якими критеріями? Хто ці критерії буде встановлювати?”, – заявила Шуляк та додала, що всі ці питання фіксуються та обговорюються.

    Вибори в Україні

    В кінці липня 2023 року спікер Верховної ради Руслан Стефанчук пояснював, що Конституція України не забороняє проведення виборів під час війни. Водночас заборона міститься саме в законі “Про правовий режим воєнного стану”. У тому ж числі це стосувалось й парламентських виборів, які повинні були відбутись 29 жовтня того ж року. Президентські вибори планувались вже в кінці березня 2024 року.

    На початку лютого секретар Ради національної безпеки та оборони Олексій Данілов застерігав про те, що російська пропаганда використовуватиме тему виборів президента для розхитування України.

  • Доходи депутатки Безуглої зросли втричі минулого року

    Доходи депутатки Безуглої зросли втричі минулого року

    Доходи депутата Верховної Ради від фракції “Слуга народу” Мар’яни Безуглої в 2023 році зросли втричі порівняно з попереднім роком, досягнувши 1,4 млн гривень. Цю інформацію підтверджують дані її декларації за 2023 рік.

    За зазначеними в декларації даними, доходи Безуглої в 2023 році склали 1,4 млн гривень, з них 655 тис. гривень становить зарплата у Верховній Раді, а 734 тис. гривень – компенсація витрат, пов’язаних з виконанням депутатських обов’язків, таких як проїзд територією України, оренда житла або готельного номера.

    У порівнянні з декларацією за 2022 рік, доходи Безуглої значно зросли. У 2022 році вона задекларувала доходи в сумі 483 тис. гривень, що становить значну різницю з вказаною сумою за 2023 рік.

    За даними з декларації за 2022 рік, єдиним джерелом доходів депутатки була її зарплата у Верховній Раді, яка складала вищевказану суму.

    Мар’яна Безугла також зазначила у своїй декларації за 2022 рік 10 тис. доларів готівкою та 147,5 тис. гривень на банківських рахунках.

  • Депутата, який підірвав гранати у сільраді на Закарпатті, визнали винним

    Депутата, який підірвав гранати у сільраді на Закарпатті, визнали винним

    Судово-психіатрична експертиза визнала депутата від партії “Слуга народу” Сергія Батрина винним у підриві гранат у Керецьківській сільській раді на Закарпатті, що призвело до смерті двох осіб. Про це повідомив журналіст Віталій Глагола. Відзначається, що під час інциденту ще більше двадцяти людей отримали поранення.

    Раніше Батрина звинуватили у підготовці терористичного акту, і тепер його дії розглядають як терористичний акт. У разі доведення провини йому загрожує довічне ув’язнення. Зараз його тримають під вартою без права внести заставу. Інцидент стався 15 грудня 2023 року в селі Керецьки Хустського району під час засідання сільради, де відбувалося обговорення питань призначення та умов оплати праці голови громади на наступний рік. Чоловік, ймовірно, мав конфлікт із колегами.

    Внаслідок інциденту постраждали 23 людини, в тому числі сам винуватець. Більшість отримали осколкові поранення. Один із постраждалих помер від отриманих травм 16 грудня в лікарні. Через місяць після події, 15 січня 2024 року, у лікарні Ужгорода помер другий депутат Керецьківської сільської ради Мирослав Нитка, який також отримав поранення у вибуху гранат.

  • Вихід Мар’яни Безуглої із “Слуги народу”: Що чекає бунтівну депутатку, яка критикує Залужного та підтримує Зеленського

    Вихід Мар’яни Безуглої із “Слуги народу”: Що чекає бунтівну депутатку, яка критикує Залужного та підтримує Зеленського

    Заступниця голови Комітету Верховної Ради з питань нацбезпеки і оборони, депутатка від “Слуги народу” Мар’яна Безугла оголосила про свій вихід із партії, фракції та посади в комітеті. Це рішення вона прийняла після декількох скандалів та конфліктів, зокрема щодо її висловлювань щодо головнокомандувача Збройних Сил України Валерія Залужного.

    “Слабка фракція та партія у війну мені не потрібна”, – визнала депутатка у своєму офіційному заявленні 10 січня. Вона також висловила невдоволення тим, що не бажає отримувати “квоту заступника голови комітету”.

    Безугла звинуватила своїх колег в тому, що вони “встромляють ніж в спину”. Навіть при тому, що 10 січня більшість не змогла провести голосування про відкликання її з посади в оборонному комітеті.

    Вона висловила звинувачення у “замовчуванні проблем” своїми однопартійцями та висунула обвинувачення в “зраді” голові оборонного комітету Олександру Завітневичу, який є членом родини президента Зеленського.

    Завітневич відмовився коментувати ситуацію, вважаючи заяви Безуглої “фейковими маніпуляціями”.

    Мар’яна Безугла, народилася 17 травня 1988 року в Києві, представниця “Слуги народу”, оголосила свій вихід з партії, фракції та посади в комітеті з питань нацбезпеки і оборони. Її батько, Володимир Олексійович Безуглий, є засновником кількох підприємств, включаючи завод “Граніт” і благодійний фонд.

    Мар’яна отримала освіту в медичному університеті імені Богомольця та працювала в районній поліклініці. У 2015 році її мобілізували на фронт, і вона служила як бойовий медик в 128-й окремій гірничо-штурмовій бригаді ЗСУ.

    Після повернення до Києва у 2016 році вона працювала в Міністерстві оборони, де брала участь у реформуванні медичних служб Збройних сил. У 2019 році вона почала свою політичну кар’єру, перемігши вибори на київській Оболоні від “Слуги народу”.

    Призначена заступником голови комітету з питань нацоборони, безпеки і розвідки, Безугла стала активно займатися спеціальними питаннями, включаючи реформу Служби безпеки України та розслідування “вагнергейту”. Спроба спецоперації з арештом 33 найманців російської компанії “Вагнер” стала предметом скандалу, а комісія під її керівництвом не знайшла відповіді на питання щодо витоку інформації та зриву операції.

    Під час повномасштабного вторгнення в Україну Мар’яна Безугла потрапила під увагу громадськості через декілька неоднозначних випадків. Особливу контроверсію викликало її відвідування фронту та перебування на командних пунктах під час активних бойових дій, зокрема, під час важких боїв за Сєвєродонецьк і Лисичанськ в червні минулого року.

    Незважаючи на критику та негативну реакцію з боку військових і політиків, Безугла вказувала, що її візити на фронт не мали на меті втручання в роботу військових. Замість цього вона стверджувала, що бажала вивчити потреби військових, щоб краще враховувати їхні інтереси у своїй депутатській діяльності.

    Починаючи з осені 2023 року, Безугла стала фігурою публічного заочного конфлікту з головнокомандувачем ЗСУ Валерієм Залужним, який користується високим рівнем підтримки в українському суспільстві.

    Депутатка Мар’яна Безугла висловила претензії щодо якості планування війни на 2024 рік та мобілізації громадян до Збройних сил. Наприкінці року вона критикувала головкома ЗСУ за різні аспекти, такі як “радянізація” української армії, недостатньо розроблений план контрнаступу, а також збереження на посаді Павла Ткачука, очільника Національної академії сухопутних військ. Такі заяви викликали негативну реакцію багатьох політиків, військових і суспільства.

    Безугла також звинувачує військове керівництво в покриванні неефективних генералів, зокрема, Героя України Василя Зубанича. Це спричинило вимоги від депутатів опозиції щодо її відкликання з комітету по нацбезпеці. Президент Зеленський заявив, що це складне питання, і наголосив на необхідності приділяти увагу державним справам, а не внутрішнім конфліктам між чиновниками.

    Мар’яна Безугла, депутатка від “Слуги народу”, може виявитися у подібній ситуації, як колишній посадовець Олексій Арестович. Як колись видатний представник офісу президента, Арестович зазнав скандалу та звільнення, після чого радикально змінив свою позицію та почав критикувати Зеленського. Подібний сценарій розгортається із Безуглою, яка теж стала обличчям і голосом влади, але тепер публічно критикує свою партію, обвинувачуючи в “зраді”.

    Однак політолог Володимир Фесенко вважає, що, на відміну від Арестовича, Безугла не має політичних перспектив через втрату рейтингу, зумовлену конфліктом із головнокомандувачем ЗСУ Валерієм Залужним. Фесенко зауважує, що амбіції Безуглої відображаються у військовій сфері та підтримці президента Зеленського.

    Зеленський для депутатки – авторитет, якого вона захищає і не критикує. Фесенко порівнює цю відданість з бультер’єром, готовим “вчепити й розірвати будь-кого” заради господаря. Зараз Безугла поки не розкриває свої майбутні плани, обіцюючи продовжувати підтримувати ініціативи президента, але уникає деталей.

    Через конфлікт із Залужним Безугла вирішила вийти з фракції “Слуга народу”. Її відкликання з посади заступниці голови оборонного комітету також залежить від рішення Верховної Ради. Партійна голова Олена Шуляк визначить долю Безуглої в партійних структурах.

  • Все більше депутатів хочуть піти з Верховної Ради – Арахамія

    Все більше депутатів хочуть піти з Верховної Ради – Арахамія

    Кількість народних депутатів, які висловили бажання достроково припинити свої повноваження, зростає.

    Вже є випадки, коли керівництво Верховної Ради не відпускає парламентарів. Про це заявив голова фракції “Слуга народу” Давид Арахамія в коментарі телеканалу “Рада”.

    “Насправді кількість людей, які хочуть піти з парламенту, набагато більша. Ми вже не відпускаємо людей… Ми говоримо, що просто не будемо за це голосувати, тому що люди мають досидіти до кінця нинішньої каденції Верховної Ради і ухвалювати необхідні для держави закони”, – заявив Арахамія.

    Він також підкреслив, що зменшення кількості народних депутатів вплине на діяльність парламенту. З цієї причини він визначив необхідність оптимізації роботи Верховної Ради та зниження мінімальної кількості народних депутатів у фракціях.

    За даними на 11 грудня, кількісний склад Верховної Ради становить 400 народних депутатів при законодавчому ліміті у 450. 8 грудня парламент припинив повноваження ще трьох депутатів за їхнім бажанням, що призвело до антирекордної кількості депутатів у складі Ради.