Daypolitico

Позначка: Світовий банк

  • Українська економіка оживає після важкої зими

    Українська економіка оживає після важкої зими

    Українська економіка почала відновлюватися після складної зими, спаду в першому кварталі 2026 року та постійних російських обстрілів енергетичної інфраструктури. Попри війну, удари по промисловості та тиск на бізнес, у квітні ВВП України зріс на 0,9%, що дозволило покращити загальний показник за перші чотири місяці року до мінус 0,2%.

    Про це повідомила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко.

    За її словами, після важкого початку року економіка демонструє перші ознаки стабілізації. Найкращу динаміку показують внутрішня торгівля, харчова промисловість, добувна та переробна галузі, а також оборонне виробництво. В окремих секторах приріст перевищив 10%.

    Свириденко наголосила, що українська економіка продовжує працювати навіть в умовах постійної воєнної загрози, руйнувань енергетики та необхідності переорієнтовувати виробництво під потреби оборони. За оцінками уряду, саме адаптивність бізнесу, внутрішній попит і розвиток оборонної промисловості допомогли зупинити падіння після першого кварталу.

    Міжнародний валютний фонд прогнозує, що за підсумками 2026 року економіка України може зрости на 2%. Світовий банк дає обережнішу оцінку — 1,2%. Водночас міжнародні інституції наголошують, що подальша динаміка напряму залежатиме від ситуації на фронті, стабільності енергосистеми та обсягів зовнішньої фінансової підтримки.

    На цьому тлі в уряді звертають увагу на протилежну ситуацію в Росії. За словами Свириденко, внутрішні російські оцінки підтверджують наростаюче виснаження економіки РФ. Одним із ключових чинників вона назвала системне ураження нафтогазової інфраструктури Росії.

    За даними української розвідки, падіння російської нафтопереробки становить щонайменше 10% лише за кілька місяців цього року. Російський експорт нафтопродуктів у квітні також суттєво скоротився. Reuters із посиланням на Міжнародне енергетичне агентство повідомляв, що експорт російських нафтопродуктів у квітні впав до найнижчого рівня, зафіксованого агентством.

    «Внутрішні російські оцінки підтверджують наростаюче виснаження економіки РФ через системне знищення нафтогазової інфраструктури. Українські далекобійні санкції працюють дуже ефективно», — заявила Свириденко.

    Окремою проблемою для Москви став дефіцит бюджету. За даними Служби зовнішньої розвідки України, за перші чотири місяці 2026 року дефіцит бюджету РФ сягнув 78,4 мільярда доларів, що вже перевищило річний план Кремля. Також російські нафтогазові доходи за січень-квітень впали на 38,3% порівняно з аналогічним періодом 2025 року.

    Через погіршення ситуації російський уряд уже знизив прогноз зростання власного ВВП на 2026 рік. Якщо раніше Москва очікувала зростання на 1,3%, то тепер прогноз скоротили до 0,4%. Росія також переглянула вниз очікування щодо видобутку та експорту нафти й газу на 2026–2029 роки, зокрема через санкції та удари по енергетичній інфраструктурі.

    Українська влада наголошує, що удари по російській нафтовій інфраструктурі мають не лише військовий, а й економічний ефект. Саме нафтогазові доходи залишаються одним із головних джерел фінансування війни РФ проти України. Скорочення експорту, зниження переробки та дефіцит бюджету обмежують можливості Кремля підтримувати військові витрати на попередньому рівні.

    Раніше президент Володимир Зеленський заявляв, що Україна нарощує відповіді на російські атаки. За його словами, Росія вже втратила близько 10% нафтопереробки, а нові операції проти об’єктів, які працюють на війну, триватимуть.

    Україна входить у фазу обережного економічного відновлення після складного початку року, тоді як Росія дедалі більше стикається з наслідками власної агресії: падінням доходів, дефіцитом бюджету, проблемами у нафтогазовому секторі та зниженням економічних прогнозів.

  • $14 мільярдів за одну катастрофу: у Банковій назвали суму, яку Росія має заплатити за Каховську ГЕС

    $14 мільярдів за одну катастрофу: у Банковій назвали суму, яку Росія має заплатити за Каховську ГЕС

    Україна оцінює збитки від руйнування Каховської ГЕС у 14 мільярдів доларів — саме таку суму, за словами представників влади, має компенсувати Росія. Йдеться не про вартість відновлення, а про загальний масштаб втрат, яких зазнала держава внаслідок підриву дамби у червні 2023 року.

    Про це заявила заступниця керівника Офісу президента України Ірина Мудра в інтерв’ю “Європейській правді”, посилаючись на оцінки Світового банку та Європейської комісії. Саме ці міжнародні інституції провели комплексний аналіз наслідків катастрофи.

    «Україна заявляє компенсацію на рівні 14 мільярдів доларів — це сума збитків, а не план відбудови», — пояснила Ірина Мудра.

    За її словами, остаточну суму компенсації визначатиме спеціальна міжнародна комісія, яка має бути створена на основі відповідної конвенції. Документ уже підписали 35 держав разом із Європейським Союзом, однак для набуття чинності необхідна ратифікація щонайменше 25 країнами.

    Очікується, що цей процес триватиме близько року. За прогнозами української сторони, комісія може повноцінно запрацювати у середині або другій половині 2027 року.

    Важливо, що ця структура не визначатиме, як саме Україна має витрачати отримані кошти. Її функція — встановити розмір компенсації, яку Росія повинна сплатити за завдану шкоду.

    «Держава самостійно вирішуватиме, на що спрямувати ці гроші — це може бути як відновлення інфраструктури, так і інші потреби», — зазначила Ірина Мудра.

    Руйнування Каховської ГЕС стало однією з найбільших техногенних катастроф в Україні за час повномасштабної війни. Внаслідок підриву дамби було затоплено десятки населених пунктів, знищено житлову інфраструктуру, завдано серйозної шкоди екосистемам півдня країни та сільському господарству.

    Крім безпосередніх руйнувань, катастрофа спричинила довгострокові наслідки — від втрати водних ресурсів до змін у кліматичних і природних умовах регіону. Екологи прогнозують, що на місці колишнього водосховища може сформуватися нова природна екосистема, однак цей процес займе роки.

    Загалом, за оцінками Світового банку, сумарні збитки України від російського вторгнення вже перевищили 650 мільярдів доларів. Руйнування гідроелектростанції стало одним із найбільш дорогих епізодів цієї війни.

    Питання компенсацій залишається одним із ключових у міжнародному порядку денному. Україна наполягає на створенні механізмів, які дозволять стягнути кошти з Росії, зокрема через заморожені активи та міжнародні судові інструменти.

    Експерти зазначають, що реалізація такого механізму стане прецедентом у міжнародному праві. Водночас процес може бути тривалим і складним через юридичні та політичні фактори.

    Озвучена сума у 14 мільярдів доларів є лише першим кроком у довгому процесі притягнення Росії до відповідальності за руйнування Каховської ГЕС. Остаточні рішення залежатимуть від роботи міжнародної спільноти та ефективності створених механізмів компенсації.

  • США продовжили виняток із санкцій для російської нафти ще на 30 днів

    США продовжили виняток із санкцій для російської нафти ще на 30 днів

  • 5 мільярдів на безпеку дітей: уряд масово будує укриття у школах і садках по всій Україні

    5 мільярдів на безпеку дітей: уряд масово будує укриття у школах і садках по всій Україні

    Уряд України у 2026 році спрямовує майже 5 мільярдів гривень на будівництво та ремонт укриттів у навчальних закладах. Йдеться про масштабну програму, яка має забезпечити можливість очного або змішаного навчання для десятків тисяч дітей навіть в умовах війни. Пріоритет надано прифронтовим регіонам, де ризики обстрілів залишаються найвищими.

    Про це повідомила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко, зазначивши, що уряд уже затвердив розподіл коштів. Загалом у 2026 році планується облаштувати 113 укриттів у школах по всій країні.

    За її словами, основна частина фінансування — 2,7 мільярда гривень — піде на реалізацію 61 проєкту в школах прифронтових громад. Саме ці території залишаються найбільш уразливими через постійні обстріли та загрози з боку Росії. Крім того, ще 30 проєктів отримали фінансування раніше — у березні цього року, що свідчить про поступове розгортання програми.

    Окремий напрямок — розвиток безпечної інфраструктури для дошкільної освіти. Понад 972 мільйони гривень передбачено на будівництво 18 підземних укриттів у дитячих садках. Вони з’являться у дев’яти областях України: Вінницькій, Дніпропетровській, Запорізькій, Київській, Миколаївській, Одеській, Сумській, Харківській та Херсонській.

    Реалізація цих проєктів здійснюється не лише за рахунок державного бюджету, а й за підтримки міжнародних партнерів. Зокрема, частина фінансування надходить у межах співпраці зі Світовий банк. Це дозволяє збільшити масштаби будівництва та пришвидшити реалізацію проєктів.

    «Десятки тисяч дітей по всій країні зможуть навчатися очно або в змішаному форматі в безпечніших умовах», — наголосила Юлія Свириденко.

    Питання укриттів у школах стало особливо актуальним після початку повномасштабної війни. Через постійну загрозу ракетних і дронових атак багато навчальних закладів змушені були перейти на дистанційний формат або працювати з обмеженнями. Відсутність належних укриттів часто ставала ключовою перешкодою для повернення дітей до очного навчання.

    За даними освітніх експертів, безпечна інфраструктура є одним із головних факторів, що впливають на якість освіти в умовах війни. Наявність укриття дозволяє не переривати навчальний процес під час повітряних тривог, а також забезпечує базовий рівень безпеки для учнів і вчителів.

    Особливу увагу держава приділяє прифронтовим регіонам, де ситуація залишається найскладнішою. У таких громадах укриття часто стають не просто допоміжною інфраструктурою, а фактично єдиним місцем для проведення занять.

    Показовим є приклад міста Шостка на Сумщині, де освітній процес повністю перенесли під землю. Через постійні загрози діти більше не навчаються у традиційних класах, а використовують спеціально облаштовані укриття та підземні навчальні простори. Подібні рішення поступово впроваджуються і в інших регіонах.

    Експерти зазначають, що будівництво підземних укриттів — це складний і дорогий процес, який потребує врахування багатьох факторів: від геологічних умов до вимог безпеки. Такі об’єкти повинні бути обладнані системами вентиляції, водопостачання, автономного живлення та зв’язку, що дозволяє перебувати в них тривалий час.

    Водночас уряд намагається не лише будувати нові укриття, а й модернізувати вже існуючі. У багатьох школах проводяться ремонти підвальних приміщень, які адаптують під укриття відповідно до сучасних стандартів безпеки.

    Міжнародні партнери також активно підтримують ці ініціативи, розглядаючи їх як інвестицію в майбутнє України. Забезпечення безпечного доступу до освіти є одним із ключових напрямів гуманітарної допомоги.

    На тлі триваючої війни питання освіти набуває стратегічного значення. Збереження можливості навчання навіть у складних умовах розглядається як важливий елемент стійкості суспільства. Саме тому уряд приділяє значну увагу розвитку безпечної освітньої інфраструктури.

    Виділення майже 5 мільярдів гривень на укриття у школах і дитсадках є одним із найбільших інвестиційних проєктів у сфері освіти за останній час. Його реалізація має не лише покращити умови навчання, а й дати можливість тисячам дітей повернутися до класів, не ризикуючи власною безпекою.

  • Україні потрібно 52 млрд доларів у 2026 році але отримано лише 5,5 млрд

    Україні потрібно 52 млрд доларів у 2026 році але отримано лише 5,5 млрд

    Україна у 2026 році потребує близько 52 мільярдів доларів зовнішнього фінансування для покриття дефіциту бюджету, однак станом на початок року вже вдалося залучити лише 5,5 мільярда доларів міжнародної допомоги. Про це повідомили у Міністерстві фінансів під час засідання комітету Української платформи донорів.

    За даними відомства, частина коштів надійшла через механізм ERA, а також за підтримки Міжнародного валютного фонду і Світового банку. Водночас обсяг уже отриманого фінансування поки що покриває лише незначну частину від загальної потреби.

    Контекстом залишається значний дефіцит державного бюджету на 2026 рік, який оцінюється приблизно у 1,9 трильйона гривень або близько 18,5 відсотка валового внутрішнього продукту. Основним джерелом його покриття визначено зовнішню допомогу та державні запозичення.

    На момент ухвалення бюджету частина необхідного фінансування залишалася непідтвердженою, що створює додаткові ризики для стабільності державних фінансів.

    У Мінфіні наголошують, що подальше залучення міжнародної підтримки є критично важливим для забезпечення макрофінансової стабільності, фінансування соціальних видатків та підтримки оборонного сектору в умовах війни.

  • МВФ очікує уповільнення зростання економіки України до менш ніж 2%

    МВФ очікує уповільнення зростання економіки України до менш ніж 2%

    Рада директорів Міжнародного валютного фонду найближчими днями розгляне угоду щодо нової кредитної програми для України обсягом 8,1 мільярда доларів. Фінансування має підтримати макроекономічну стабільність та покриття державних видатків в умовах війни.

    Про це повідомляє Reuters із посиланням на заяви представників фонду.

    Нова програма має замінити чинну програму МВФ на 15,5 мільярда доларів. У фонді зазначили, що українська влада виконала попередні умови для переходу до нового етапу співпраці. Зокрема, було подано законопроєкт щодо змін до трудового законодавства та ухвалено державний бюджет.

    Речниця МВФ Джулі Козак заявила, що економічне зростання України у 2025 році, ймовірно, буде нижчим за 2%. Після чотирьох років повномасштабної війни економіка перейшла до більш повільних темпів відновлення.

    За її словами, російське вторгнення продовжує завдавати значної шкоди українському суспільству та економіці. Станом на січень близько 5 мільйонів українських біженців перебувають у країнах Європи, ще 3,7 мільйона людей залишаються внутрішньо переміщеними особами.

    Паралельно Світовий банк, уряд України та Європейський Союз завершують нову оцінку вартості відбудови країни. Очікується, що її оприлюднять наступного тижня. За попередніми оцінками, сума може перевищити торішній показник у 524 мільярди доларів через масштабні удари Росії по енергетичній інфраструктурі.

    Керівниця МВФ Крісталіна Георгієва раніше заявляла, що нову програму планують винести на розгляд ради директорів у найближчі тижні. За її словами, після підписання попередньої домовленості у листопаді економічна ситуація в Україні погіршилася, що потребувало коригування окремих параметрів програми. Водночас базові вимоги фонду залишаються без змін.

    Серед можливих рішень розглядається надання Україні додаткового року для отримання парламентської підтримки щодо ухвалення змін до податку на додану вартість, які викликають дискусії.

    Попередня домовленість із МВФ містить базовий сценарій, за яким війна може завершитися вже цього року. Однак також передбачено негативний сценарій, що допускає поступове згортання бойових дій аж до 2028 року.

    Остаточне рішення щодо нової програми залежатиме від результатів розгляду на засіданні ради директорів фонду.

  • У Харкові судитимуть організовану групу за махінації з коштами на відновлення критичної інфраструктури

    У Харкові судитимуть організовану групу за махінації з коштами на відновлення критичної інфраструктури

    До суду скеровано обвинувальний акт щодо учасників організованої групи, яку створили у 2022 році з метою заволодіння державними коштами та фінансовою допомогою міжнародних партнерів, призначеними для відновлення критичної інфраструктури Харкова.

    За даними слідства, лідером схеми був впливовий бізнесмен, який у змові з першим заступником генерального директора КП «Харківські теплові мережі» забезпечив укладення прямих договорів із підконтрольними компаніями. Йшлося про постачання трубної продукції, вікон та технічної солі.

    Після отримання контрактів компанія-“переможець” через мережу фірм-прокладок закуповувала продукцію безпосередньо у виробника, а потім перепродавала комунальному підприємству за цінами, завищеними більш ніж удвічі.

    Унаслідок реалізації схеми державі було завдано збитків на суму 128,2 млн грн. За версією правоохоронців, учасники групи заволоділи цими коштами та розпорядилися ними на власний розсуд.

    Частину фінансування — 22 млн грн — надав Світовий банк у межах програм підтримки відновлення України.

    Наразі обвинувачені постануть перед судом, який визначить їхню відповідальність у разі доведення вини.

  • : мільйони Світового банку осіли в кишенях «своїх»

    : мільйони Світового банку осіли в кишенях «своїх»

    Мільйони міжнародної допомоги та кошти харків’ян опинилися в кишенях «своїх» через корупційну схему в КП «Харківські теплові мережі». За даними слідства, лише у 2022 році компанії, пов’язані з ексвіцепрезидентом футбольного клубу «Металіст», отримали контракти на постачання труб, технічної солі та інших товарів на суму близько 280 мільйонів гривень. Джерелом фінансування стали кредити Світового банку та місцевий бюджет.

    Закупівлі здійснювалися за завищеними цінами без реальної конкуренції. Загальний збиток, встановлений слідством, склав 128 мільйонів гривень. Основними виконавцями схеми стали топменеджер КП Сергій Волик та екскерівник відділу закупівель Валерій Морозов. Вищий антикорупційний суд затвердив їхні вироки, обидва уклали угоди зі слідством і залишилися на свободі.

    Організатор схеми, який фігурує під ініціалами «К. С. О.», досі не затриманий і уникає публічної відповідальності. Судова система обмежилася зручними домовленостями, не дійшовши до справжніх вигодонабувачів.

    Справу можна розглядати не лише як корупцію в одному комунальному підприємстві. Вона показує, як під час війни міжнародна допомога та місцеві кошти стають джерелом наживи для обмеженого кола менеджерів і пов’язаних із ними компаній. Питання про повних організаторів та механізм розкрадання залишається без відповіді, а харків’яни платять за неефективність системи: труби купують за завищеними цінами, тепло в будинках і стабільність міста під загрозою.

  • Топменеджери харківського КП отримали вироки за привласнення коштів Світового банку

    Топменеджери харківського КП отримали вироки за привласнення коштів Світового банку

    Вищий антикорупційний суд затвердив вироки у справі про масштабне розкрадання коштів у комунальному підприємстві «Харківські теплові мережі», де йшлося про привласнення 128 мільйонів гривень бюджетних коштів та кредитних ресурсів Світового банку. Вироки отримали топменеджер підприємства Сергій Волик та колишній керівник відділу закупівель Валерій Морозов.

    Як встановило слідство, ключові фігуранти організували схему закупівель, у межах якої підконтрольні структури постачали КП товари за завищеними цінами. Йшлося про широкий перелік позицій — від технічної солі до труб, необхідних для ремонту та експлуатації тепломереж. Загальний обсяг контрактів із пов’язаними компаніями сягнув 280 мільйонів гривень.

    Частина цих коштів була надана Харкову у вигляді позики Світового банку на модернізацію інфраструктури, інша — це кошти місцевого бюджету, тобто гроші харків’ян. За оцінками слідства, місто через цю схему втратило понад 100 мільйонів гривень.

    У центрі схеми перебував колишній перший віцепрезидент футбольного клубу «Металіст», який за кілька років до повномасштабного вторгнення неочікувано очолив один із ключових напрямів у «Харківських тепломережах». Саме через його зв’язки з бізнес-структурами, пов’язаними з оточенням бізнесмена Олександра Ярославського, контракти масово отримували «свої» фірми. Організатора цієї схеми, якого в матеріалах слідства ідентифікують ініціалами «К. С. О.», досі не затримали.

    Водночас Сергій Волик і Валерій Морозов уклали з прокуратурою угоди про визнання винуватості. Суд їх затвердив, що дозволило обом уникнути реального тюремного ув’язнення. Після оголошення вироків фігуранти вийшли на свободу.

    Рішення ВАКСу викликало резонанс, оскільки йдеться про кошти, які мали бути спрямовані на відновлення критичної інфраструктури Харкова в умовах війни, але натомість опинилися у приватних кишенях через схеми із завищеними закупівлями.

  • Держборг України перевищив 8 трлн гривень: у Мінфіні пояснили причини

    Держборг України перевищив 8 трлн гривень: у Мінфіні пояснили причини

    Станом на 30 вересня 2025 року державний та гарантований державою борг України становив 8 024,1 млрд грн, або 194,2 млрд дол. США. У вересні борговий портфель зріс на 78,4 млрд грн (≈1,63 млрд дол.), повідомили в Міністерстві фінансів.

    У структурі зобов’язань переважає зовнішній компонент: 6 063,2 млрд грн (75,6%) або 146,8 млрд дол. США. Внутрішній борг становить 1 960,9 млрд грн (24,4%) або 47,5 млрд дол. США. Збільшення у вересні відбулося насамперед за рахунок зовнішніх ресурсів — пільгового фінансування ЄС, Світового банку та урядів країн-партнерів. Водночас внутрішній борг за місяць скоротився на 0,3 млрд грн.

    У Мінфіні підкреслили, що завдяки міжнародній підтримці та зваженій борговій політиці вдається знижувати вартість обслуговування та подовжувати строки погашення зобов’язань. Це має пом’якшити тиск на бюджет у середньостроковій перспективі та забезпечити прогнозованість виплат на тлі воєнних ризиків.