Daypolitico

Позначка: Сили безпілотних систем

  • ЗСУ пробили «очі» російської армії: під удар потрапили радари та командні пункти окупантів

    ЗСУ пробили «очі» російської армії: під удар потрапили радари та командні пункти окупантів

    Сили оборони України провели серію ударів по російських військових об’єктах одразу на кількох напрямках. Протягом 24 жовтня та в ніч проти 25 жовтня українські підрозділи уразили радіолокаційні станції на території Бєлгородської області РФ, командні пункти на тимчасово окупованих територіях Запорізької та Херсонської областей, а також місця зосередження російських військовослужбовців на Донеччині.

    Про результати операцій 25 жовтня повідомив Генеральний штаб Збройних сил України у своєму офіційному Telegram-каналі.

    Одним із важливих результатів стало ураження російських радіолокаційних станцій у районах населених пунктів Гостищево та Курганне Бєлгородської області.

    Ці засоби використовуються для спостереження за повітряною обстановкою та виявлення повітряних цілей. Радіолокаційні станції є важливими елементами системи протиповітряної оборони, оскільки допомагають військовим отримувати інформацію про наближення безпілотників та інших літальних апаратів.

    У Генштабі пояснили, що ураження таких об’єктів послаблює можливості противника контролювати повітряний простір.

    «Ураження РЛС створює прогалини в радіолокаційному полі противника та розширює можливості Сил оборони України застосовувати безпілотні системи на всіх рівнях», — наголосили українські військові.

    Інакше кажучи, пошкодження радарів може ускладнити російським підрозділам своєчасне виявлення повітряних цілей і створити додаткові можливості для українських операцій.

    Однак точні типи уражених станцій та ступінь їхнього пошкодження поки не оприлюднені.

    Паралельно Сили оборони завдали ударів по системі управління російських військ на тимчасово окупованих українських територіях.

    Зокрема, під удар потрапив пункт управління одного з підрозділів окупаційної армії в районі Тарасівки Запорізької області.

    Ще однією ціллю став командно-спостережний пункт російських військ неподалік Голої Пристані на Херсонщині.

    Такі об’єкти використовуються для координації дій підрозділів, спостереження за обстановкою та передавання бойових наказів.

    За оцінкою Генштабу, їх ураження порушує управління російськими військами й ускладнює координацію підрозділів на полі бою.

    Окрему увагу українські захисники приділили місцям зосередження особового складу противника.

    На Донеччині удари завдали по районах населених пунктів Миколаївка та Новоукраїнка.

    На Запоріжжі були уражені позиції та місця скупчення російських військових у районах Бердянська, Охрімівки й Тарасівки.

    Водночас Генеральний штаб поки не повідомив точну кількість втрат особового складу, знищеної техніки або пошкоджених військових об’єктів унаслідок цих атак.

    Операції відбулися на тлі продовження українських ударів по військовій інфраструктурі противника.

    Зокрема, напередодні, 24 жовтня, Генштаб повідомляв про ураження двох підприємств російського оборонно-промислового комплексу та літака на аеродромі «Єйськ».

    Українські військові регулярно застосовують безпілотні системи для ударів по засобах спостереження, командних пунктах, військовій логістиці та об’єктах забезпечення російської армії.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про масштабну операцію Сил безпілотних систем у Криму та на окупованих територіях, під час якої українські підрозділи атакували газові компресорні станції, транспортні об’єкти, військову техніку та логістичні маршрути окупантів.

    Такі удари спрямовані на послаблення можливостей російського угруповання вести бойові дії та забезпечувати свої підрозділи на фронті.

    У Генеральному штабі підкреслили, що українські військові продовжуватимуть системну роботу проти важливих військових цілей противника.

    Наразі підтверджено ураження низки радіолокаційних станцій, пунктів управління та районів зосередження російських військових. Остаточні результати операцій і масштаби завданих втрат ще встановлюються.

  • Росія через кримінальні мережі шукає Мадяра — оголошено винагороду $20 млн

    Росія через кримінальні мережі шукає Мадяра — оголошено винагороду $20 млн

    Росія, за даними Сил безпілотних систем ЗСУ, через пострадянські кримінальні мережі нібито оголосила винагороду у $20 млн за інформацію про місцеперебування командувача СБС Роберта Бровді з позивним Мадяр. Про це повідомила The Wall Street Journal у матеріалі про роботу українських дронових підрозділів.

    Йдеться саме про твердження української сторони, яке наводить американське видання. Незалежного підтвердження існування такої винагороди або офіційної заяви російської влади про $20 млн наразі немає.

    На тлі цієї загрози Бровді та його підлеглі дотримуються суворих правил безпеки. Журналістці WSJ перед зустріччю з командувачем попросили вимкнути геолокацію на телефоні, після чого пристрій помістили у спеціальну сумку, що блокує Wi-Fi, мобільний зв’язок, Bluetooth і GPS. До місця зустрічі її доставляли автомобілем із тонованим склом.

    Бровді пов’язує підвищений інтерес Росії до себе з результатами роботи Сил безпілотних систем. За його словами, СБС становлять близько 2,5% загальної чисельності ЗСУ, але забезпечують приблизно третину втрат російських військ. Ці показники є заявою самого командувача.

    Від початку повномасштабної війни, за словами Мадяра, загинули 79 бійців його підрозділів. Їхні імена викарбувані на стіні біля входу до командного центру. Він також заявив, що на момент інтерв’ю на одного загиблого бійця СБС припадало 656 убитих або поранених російських військових.

    Російські суди раніше заочно засуджували Бровді за звинуваченнями, пов’язаними з його діяльністю у складі українських сил. Українська сторона вважає такі справи політично мотивованими.

    «Ненька інфо» неодноразово писала про операції СБС під командуванням Мадяра. Зокрема, в липні підрозділи заявляли про ураження 35 російських суден за 96 годин у межах операцій у Чорному та Азовському морях.

    Також видання повідомляло про удари СБС по енергетичній інфраструктурі в окупованому Криму, зокрема по енергомосту «Кубань — Крим» та позиціях російських систем ППО. 

    Окремо Мадяр раніше заявляв, що Україна може поступово ізолювати окупований Крим без масштабного фронтального штурму — через удари по логістиці, енергетиці та військовій інфраструктурі.

  • Українська балістика пішла в бій: Зеленський уперше назвав Pelican серед зброї, що атакувала Росію

    Українська балістика пішла в бій: Зеленський уперше назвав Pelican серед зброї, що атакувала Росію

    Україна, ймовірно, вперше застосувала у бойовій операції нову вітчизняну балістичну ракету Pelican, яку пов’язують із розробкою FP-7 компанії Fire Point. У ніч проти 20 вересня Сили оборони завдали масштабного комбінованого удару по об’єктах у Росії, а президент Володимир Зеленський уперше публічно включив Pelican до переліку засобів, які брали участь в операції. Водночас глава держави не уточнив, яку саме ціль атакувала ця ракета, тому твердження, що саме Pelican ударила по Москві або Московській області, наразі не має окремого офіційного підтвердження.

    За словами Зеленського, у Московському регіоні було уражено одне з ключових підприємств нафтової промисловості Росії та об’єкт логістики. В операції брали участь СБУ, Сили безпілотних систем, Сили спеціальних операцій, Головне управління розвідки та Служба зовнішньої розвідки. Президент назвав одразу десять видів українського далекобійного озброєння: FP-1, RZ-100, MICH-2000, «Паляницю», Vendetta, «Лютий», «Барс», «Фламінго», «Січень» і Pelican.

    Саме поява останньої назви стала одним із найбільш цікавих моментів заяви. До цього FP-7 перебувала на етапі випробувань. Ще 27 лютого Fire Point уперше показала відео випробувальних запусків цієї балістичної ракети, а станом на середину вересня повідомлялося про її перехід до військових випробувань. Тобто згадка Pelican у переліку реально застосованої зброї може означати фактичний перехід від тестової програми до бойового використання.

    При цьому важлива деталь: сама Fire Point на офіційному сайті заявляє для FP-7 дальність до 200 кілометрів, бойове навантаження до 150 кг, максимальну швидкість близько 1500 м/с і висоту польоту до 65 км. В окремих публікаціях представники компанії раніше говорили про можливу дальність до 300 км залежно від конфігурації бойової частини.

    Саме ця характеристика ставить під сумнів припущення, що FP-7 могла безпосередньо вдарити по Москві, якщо пуск здійснювався з підконтрольної Україні території. Відстань значно перевищує офіційно заявлену дальність ракети. Тому Pelican могла бути застосована проти іншої цілі в межах тієї самої масштабної операції, зокрема у Воронезькому регіоні, який Зеленський також окремо згадав у своїй заяві. Де саме використовували цю систему, українська сторона поки не розкриває.

    Водночас удар по Московському регіону мав цілком підтверджені наслідки. Генеральний штаб ЗСУ повідомив про ураження Московського нафтопереробного заводу «Газпромнефть-Московский НПЗ» у Капотні. За повідомленням української сторони, на території підприємства виникла масштабна пожежа, а серед пошкодженого обладнання називали установку первинної переробки АВТ-6, комплексну установку переробки нафти та установку ізомеризації.

    Московський НПЗ є одним із найбільших нафтопереробних підприємств у Росії. Його потужність становить близько 11 млн тонн нафти на рік. За відкритими даними, він забезпечує значну частину паливного ринку російської столиці та Московської області, зокрема бензином, дизельним пальним і авіагасом.

    Reuters також підтвердило удар по нафтопереробному об’єкту в Москві під час надзвичайно масштабної атаки. За даними агентства, російська ППО протягом атаки заявляла про сотні перехоплених безпілотників, а лише на московському напрямку йшлося приблизно про 450 дронів. У Московській області були загиблі та постраждалі, а частина уламків пошкодила житлову забудову.

    Таким чином, нічна операція стала показовою не лише через масштаб, а й через різноманітність застосованих систем. Україна дедалі частіше використовує не один тип далекобійної зброї, а комплексний набір засобів — від важких ударних БПЛА до крилатих і балістичних ракет. Такий підхід ускладнює роботу російської ППО, оскільки різні засоби мають різні швидкості, профілі польоту та маршрути.

    FP-7 у цій системі може зайняти окрему нішу. За заявленими характеристиками це тактична балістична ракета малої дальності, розрахована на удари по стаціонарних цілях. Fire Point позиціонує її як мобільну наземну систему, а представники компанії раніше називали її дешевшим українським аналогом американського ATACMS.

    Раніше від України вже надходили сигнали, що FP-7 готують саме до реального бойового застосування. У серпні Defense News писало, що компанія розраховувала довести систему до бойової готовності до кінця вересня. А вже в середині вересня повідомлялося про перехід ракети до військових випробувань. Тож згадка Pelican Зеленським 20 вересня добре вкладається в заявлений раніше графік.

    Водночас поки зарано стверджувати, що це був удар саме FP-7 по Московському НПЗ. Президент назвав усі засоби, які працювали в межах операції, але не розподілив їх за конкретними цілями. Крім того, офіційна дальність FP-7 робить прямий удар по Москві малоймовірним без додаткових обставин, про які публічно не повідомлялося.

    Тому точніше говорити про перше публічно підтверджене бойове застосування Pelican у складі великої української далекобійної операції проти Росії, а не про доведений удар цією ракетою саме по Москві.

    Сам Зеленський пов’язав удари по російській нафтовій і логістичній інфраструктурі з необхідністю скорочувати ресурси, які Росія використовує для фінансування війни. Він також заявив, що Москва має спрямовувати зусилля не на створення нових ешелонів ППО навколо столиці, а на припинення війни.

    Поява Pelican серед реально застосованих систем водночас свідчить про ще один важливий процес: Україна поступово збільшує частку власного озброєння у далекобійних ударах. «Лютий», FP-1, «Паляниця», «Барс», «Фламінго», «Січень» та тепер Pelican демонструють, що українська програма deep strike вже складається не з однієї «чудо-зброї», а з цілої лінійки систем різного класу.

    І саме це може бути головним результатом ночі 20 вересня. Не окрема ракета, а здатність одночасно застосовувати десятки різних платформ проти нафтових, логістичних та інших стратегічно важливих об’єктів у російському тилу.

  • Доповідав Путіну про «взяття» Костянтинівки: «Мадяр» повідомив про ліквідацію генерала РФ

    Доповідав Путіну про «взяття» Костянтинівки: «Мадяр» повідомив про ліквідацію генерала РФ

    Командувач Сил безпілотних систем ЗСУ Роберт Бровді з позивним «Мадяр» заявив про ліквідацію на тимчасово окупованій території Донецької області російського генерал-майора Антона Груніса. За його словами, командир 4-ї окремої мотострілецької бригади Збройних сил РФ загинув 12 вересня. Бровді також повідомив, що Груніс став сьомим підтверджено ліквідованим Силами безпілотних систем російським воєначальником рівня командира бригади, дивізії або командувача армії.

    Інформація про смерть Груніса почала з’являтися в російських джерелах ще 14–15 вересня. Про його загибель повідомляли провоєнний Telegram-канал спільноти випускників суворовських училищ «Суворовское братство», пропагандистське агентство Anna News та інші російські ресурси. «Українська правда» з посиланням на ці джерела писала, що в самій 4-й мотострілецькій бригаді підтверджували смерть командира, однак російська сторона тоді не називала ані точну дату, ані обставини його загибелі.

    Тепер Бровді стверджує, що Груніса ліквідували саме Сили безпілотних систем і що це сталося 12 вересня на окупованій території Донеччини. Незалежного підтвердження конкретних обставин удару у відкритих джерелах наразі немає, тому деталі операції слід подавати саме як інформацію командувача СБС.

    Антон Груніс командував 4-ю окремою мотострілецькою бригадою російської армії. Це формування походить із підрозділів так званої «ЛНР», які згодом були інтегровані до Збройних сил РФ. Бригада воювала на Луганщині та Донеччині, зокрема на Бахмутському напрямку, поблизу Часового Яру та на підступах до Костянтинівки.

    За відкритими даними, Груніс народився 5 жовтня 1979 року. Навчався в Казанському суворовському військовому училищі та Московському вищому загальновійськовому командному училищі. Російські джерела пов’язують його службу з бойовими діями у Чечні, війною Росії проти Грузії, окупацією Криму у 2014 році та воєнною кампанією РФ у Сирії. У 2021 році він вийшов у запас, а після початку повномасштабного вторгнення повернувся на військову службу.

    У російській армії Груніс поступово повернувся на командні посади. За даними з відкритих джерел, у 2023 році він працював у штабі 123-ї мотострілецької бригади, а згодом очолив 4-ту окрему мотострілецьку бригаду. У травні 2024 року йому присвоїли звання генерал-майора.

    Широку публічну відомість Груніс отримав улітку 2026 року після доповіді Володимиру Путіну про нібито повне захоплення Костянтинівки Донецької області. Це твердження поширювала російська сторона, тоді як українські офіційні джерела його не підтверджували. Саме після цієї доповіді Путін публічно похвалив Груніса, заявивши, що той «воює блискуче».

    Наприкінці серпня Груніс отримав одну з найвищих російських державних нагород. 27 серпня міністр оборони РФ Андрій Бєлоусов вручив йому медаль «Золота Зірка» до звання «Герой Росії». Таким чином, між нагородженням і повідомленою смертю генерала минуло трохи більше двох тижнів.

    4-та мотострілецька бригада вже втрачала командира під час повномасштабної війни. Попередній її очільник полковник В’ячеслав Макаров загинув у травні 2023 року під Бахмутом. За версією російського Міноборони, він був тяжко поранений у районі села Красне і помер під час евакуації. Якщо інформація про Груніса остаточно підтвердиться всіма сторонами, він стане другим командиром цього формування, який загинув під час війни проти України.

    Російські джерела спочатку повідомляли про смерть Груніса без деталей. Зокрема, 15 вересня BlackSeaNews із посиланням на «Мілітарний» і російський канал «Суворовское братство» писав, що причина його загибелі невідома. InformNapalm того ж дня зазначав, що офіційного підтвердження обставин ще немає і інформація потребує OSINT-перевірки.

    Заява Роберта Бровді фактично додає українську версію того, як саме загинув російський генерал. За його словами, операцію здійснили підрозділи Сил безпілотних систем. Деталей про тип дрона, характер удару, місце ураження чи інших загиблих разом із Грунісом командувач у публічному повідомленні не навів.

    СБС останніми місяцями регулярно звітують про удари по російській військовій логістиці, техніці та інфраструктурі. Лише 12 вересня Бровді повідомляв, що в межах операції «МоЛоЧКа» Сили безпілотних систем уразили 285 плавзасобів російського «тіньового флоту» в Азовському та Чорному морях. За його даними, 16 із них були уражені в період з 1 по 11 вересня.

    При цьому повідомлення про ліквідацію високопоставлених російських офіцерів мають окреме військове значення. Командир бригади відповідає за управління тисячами військовослужбовців, планування операцій, координацію підрозділів, логістику та взаємодію з вищими штабами. Його втрата може тимчасово ускладнити управління формуванням, хоча масштаби такого впливу залежать від структури командування і того, наскільки швидко російська сторона призначить заміну.

    Сам Бровді заявив, що Груніс став сьомим російським воєначальником такого рівня, якого СБС вважають підтверджено ліквідованим. Ця цифра походить безпосередньо від командувача Сил безпілотних систем і не має окремого незалежного реєстру, за яким її можна було б повністю перевірити.

    Водночас смерть Груніса підтверджується не лише українськими повідомленнями. Ще до заяви Бровді про неї писали російські провоєнні ресурси, а 4-та бригада, за даними «Української правди», підтвердила сам факт загибелі свого командира. Саме це відрізняє цей випадок від багатьох повідомлень про «ліквідацію» високопоставлених військових, які іноді з’являються в інформаційному просторі без подальшого підтвердження.

    Груніс був одним із російських командирів, безпосередньо пов’язаних із наступальними діями на Костянтинівському напрямку. Саме тому його смерть привернула увагу не лише через генеральське звання, а й через його публічну доповідь Путіну про ситуацію біля Костянтинівки.

    Російське командування протягом 2026 року неодноразово заявляло про просування на цьому напрямку, однак окремі заяви Москви про повний контроль над населеними пунктами не збігалися з українськими повідомленнями та даними відкритих карт бойових дій. Тому твердження Груніса про «взяття» Костянтинівки слід розглядати як заяву російської сторони, а не встановлений факт.

    Таким чином, станом на 16 вересня сам факт смерті генерал-майора Антона Груніса підтверджують кілька російських джерел, тоді як Сили безпілотних систем України заявляють, що саме вони завдали удару, внаслідок якого він загинув 12 вересня на окупованій частині Донеччини. Деталі операції поки не оприлюднені.

    Особливо показовим у цій історії є часовий проміжок: наприкінці серпня Груніс отримав «Золоту Зірку» Героя Росії після доповіді Путіну про нібито захоплення Костянтинівки, а вже менш ніж за три тижні російські та українські джерела повідомили про його смерть.

  • Росія готує залпи до 200 балістичних ракет: «Мадяр» назвав одну з найбільших загроз для України

    Росія готує залпи до 200 балістичних ракет: «Мадяр» назвав одну з найбільших загроз для України

    Росія вже здатна одночасно запустити по Україні залп із 77 балістичних ракет, а в перспективі Москва має намір збільшити цю кількість до 200 ракет за одну атаку. Про таку загрозу заявив командувач Сил безпілотних систем Збройних сил України Роберт Бровді, відомий за позивним «Мадяр», в інтерв’ю Associated Press. За його словами, саме масовані балістичні удари залишаються одним із найнебезпечніших сценаріїв для української системи протиповітряної оборони.

    Бровді наголосив, що навіть часткове виконання російських планів означатиме різке зростання навантаження на українську ППО. Якщо Росія зможе одночасно застосовувати хоча б половину від заявлених 200 балістичних ракет, це означатиме близько сотні високошвидкісних цілей під час одного масованого удару. За словами командувача, практично всі вони будуть спрямовані проти України.

    Ситуацію ускладнює нестача ракет-перехоплювачів для американських комплексів Patriot. Саме Patriot залишається головним засобом, який Україна має для перехоплення значної частини російських балістичних ракет. Associated Press зазначає, що дефіцит таких перехоплювачів уже впливає на можливості України під час великих комбінованих атак, коли Росія одночасно застосовує балістику, крилаті ракети та сотні ударних безпілотників.

    Проблема стала особливо помітною протягом останніх місяців. Під час одного з великих ударів наприкінці липня Росія застосувала понад 70 ракет, значна частина яких була балістичною, а також більше 280 ударних дронів. Тоді українська влада знову звернула увагу партнерів на критичну потребу в додаткових системах Patriot та ракетах до них.

    Бровді фактично пов’язує зростання російської ракетної загрози з необхідністю посилення українських далекобійних ударів. На його думку, одного лише перехоплення ракет у повітрі недостатньо. Значно ефективнішим способом зменшення потенційного залпу є систематичне ураження підприємств, які виробляють ракети, комплектуючі, двигуни, електроніку та інші елементи російського ракетного озброєння.

    Саме тому Україна дедалі активніше атакує військово-промислові підприємства, склади, логістичні об’єкти та іншу інфраструктуру на території Росії. За логікою командувача Сил безпілотних систем, завдання полягає не лише в знищенні вже виготовленої зброї, а й у порушенні самого виробничого циклу — від комплектуючих до доставки готових ракет у бойові частини.

    Нове попередження «Мадяра» збігається з даними української воєнної розвідки про прискорення роботи російського військово-промислового комплексу. Раніше заступник начальника ГУР МО Вадим Скібіцький повідомив, що за основними типами ракет Росія виконує місячні виробничі плани приблизно на 110–120%, а за окремими позиціями перевиконання є ще більшим.

    Зокрема, у липні план із виробництва стратегічних крилатих ракет Х-101 був виконаний приблизно на 140%, «Калібрів» — на 111%, а Х-35 — удвічі вище запланованого показника. За словами Скібіцького, на липень росіяни планували виготовити 72 ракети Х-101, але фактично випустили 87. План із «Калібрів» становив 26 одиниць, тоді як виробництво сягнуло 29 ракет.

    Показовою стала й інтенсивність використання балістики. За даними української розвідки, у липні Росія запустила 198 балістичних та гіперзвукових ракет, включаючи ракети комплексу «Іскандер-М», перероблені ракети С-400 і «Циркони». Це стало найвищим місячним показником у 2026 році.

    Такі дані пояснюють, чому цифра у 77 ракет одночасного залпу не виглядає відірваною від реальної тенденції. Росія вже поступово збільшує кількість балістичних ракет у складі комбінованих атак. ISW раніше звертав увагу, що російські війська дедалі частіше формують ударні пакети з підвищеною часткою балістики саме через складність її перехоплення українською ППО.

    Окремим фактором є виробництво ракет «Іскандер». Відкриті українські оцінки вказували, що Росія здатна щомісяця випускати десятки таких ракет, паралельно використовуючи для ударів по наземних цілях інші системи. Це дозволяє Москві відновлювати значну частину запасів між великими атаками та поступово збільшувати щільність залпів.

    Втім, заява про майбутні 200 ракет потребує важливого уточнення. Бровді говорить про російські плани та потенційну можливість, а не про те, що РФ уже сьогодні здатна одночасно застосувати дві сотні балістичних ракет. Підтверджена ним поточна оцінка становить 77 ракет у залпі. Збільшення до 200 — це прогнозована або запланована російською стороною спроможність, строки досягнення якої публічно не називалися.

    Крім того, для такого масованого застосування недостатньо просто накопичити ракети. Росії потрібні пускові установки, підготовлені позиції, логістичне забезпечення, розвіддані щодо цілей і здатність синхронізувати удари з різних районів. Тому реальна кількість ракет у конкретній атаці залежатиме не лише від запасів, а й від кількості готових до застосування носіїв.

    На цьому тлі Бровді закликає партнерів України швидше фінансувати українські безпілотні програми. В тому самому інтерв’ю Associated Press він заявив, що його сили зараз забезпечені ресурсами лише приблизно на 14% від потреб, необхідних для повномасштабної кампанії проти російської військової інфраструктури в окупованому Криму. За його словами, проблема полягає не стільки у виробничих можливостях українських компаній, скільки у швидкості надходження фінансування.

    Бровді також повідомив, що протягом останніх місяців українські сили уразили понад 300 елементів російської протиповітряної оборони в Криму — від зенітних комплексів і радарів до засобів радіоелектронної боротьби. Це, за його словами, створює «вікно» для подальших атак українських дронів на військові об’єкти півострова. AP зазначає, що не могла незалежно перевірити всі наведені ним цифри.

    У підсумку загроза масованих балістичних ударів дедалі більше перетворюється на одну з центральних проблем української оборони. Росія одночасно збільшує виробництво ракет, намагається накопичувати їх і вдосконалює тактику комбінованих атак, тоді як Україна залежить від обмеженої кількості систем Patriot і запасів перехоплювачів.

    Саме тому теза Бровді про можливий залп у 200 ракет є не прогнозом конкретної найближчої атаки, а попередженням про напрямок, у якому Росія намагається розвивати свої ударні можливості. Якщо цей план бодай частково буде реалізовано, українська ППО зіткнеться з навантаженням іншого масштабу — і тоді вирішальне значення матимуть не лише додаткові Patriot, а й здатність України знищувати російські ракети ще до того, як вони потрапляють на пускові позиції.

  • Сили безпілотних систем уразили російський флот у Чорному та Азовському морях

    Сили безпілотних систем уразили російський флот у Чорному та Азовському морях

    Сили безпілотних систем ЗСУ протягом доби 7 серпня уразили три одиниці російського флоту. Загалом за цей період українські військові заявили про ураження або знищення 1716 цілей противника.

    Про це йдеться у звіті Сил безпілотних систем ЗСУ.

    У категорії «Флот» у звіті зазначено три уражені об’єкти. Крім того, українські військові за добу уразили 12 артилерійських систем, два російські танки, 74 одиниці автомобільної та спеціальної техніки, а також інші цілі російських військ.

    «Протягом доби підрозділами угруповання Сил безпілотних систем уражено/знищено 1716 цілей противника», — повідомили у СБС ЗСУ.

    Окремо про результати операцій на морі розповів командувач Сил безпілотних систем Роберт Бровді, відомий за позивним «Мадяр». За його словами, протягом 1–8 серпня українські підрозділи в межах операції СБС «МоЛоЧКа» уразили 12 суден із залишків російського так званого тіньового флоту в Чорному та Азовському морях.

    Бровді зазначив, що від початку операції «МоЛоЧКа», яка триває з 6 липня, українські безпілотні системи результативно відпрацювали по 218 плавзасобах. Із них 134 перебували в Азовському морі, а ще 84 — у Чорному.

    «За час дії операції СБС “МоЛоЧКа” (06 липня–08 серпня 2026) Птахами результативно відпрацьовано 218 одиниць плавзасобів, з котрих у Азовському морі — 134, у Чорному морі — 84», — заявив командувач СБС.

    Бровді також опублікував відео, на якому, за його словами, зафіксовано один із епізодів ураження російських суден. Він заявив, що біля Геленджика українським силам вдалося уразити судно так званого тіньового флоту попри застосування росіянами засобів протиповітряної оборони.

    «Три керовані ракети ЗРГК “Панцир-С1” махом по Птаху, але лохань тіньового флоту в р-ні Геленджика таки впольовано», — написав Бровді.

    Інформацію про ураження суден поблизу російського узбережжя також поширювали OSINT-аналітики. Зокрема, OSINT-аналітик Dnipro Osint повідомив, що ввечері 7 серпня Сили оборони могли уразити танкери неподалік Новоросійська.

    Аналітик оприлюднив супутниковий знімок, на якому, за його словами, видно один із танкерів, охоплений вогнем. Водночас точний статус судна, характер пошкоджень та обставини його ураження незалежно не підтверджені.

    Раніше ввечері 7 серпня про ураження трьох суден поблизу Геленджика повідомляв також моніторинговий канал Exilenova+. Автори каналу заявляли про пожежу на одному з кораблів після прильоту.

    Офіційні російські відомства на момент публікації не надали повної інформації про можливі пошкодження суден у районі Новоросійська та Геленджика.

    Успішні атаки на російські судна відбуваються на тлі системної роботи українських Сил безпілотних систем у Чорному та Азовському морях. Одним із напрямків цієї діяльності є протидія російській військовій та логістичній інфраструктурі, а також суднам, які можуть використовуватися для обходу міжнародних санкцій.

    Так званий тіньовий флот Росії складається з великої кількості суден, які використовуються для транспортування російської нафти та нафтопродуктів в умовах санкційних обмежень. Частина таких танкерів пов’язана з непрозорими схемами власності та страхування, що дозволяє Москві підтримувати експорт енергоносіїв попри санкції.

    Удар по таким суднам має не лише військове, а й економічне значення, оскільки може ускладнювати російську логістику та транспортування енергоносіїв.

    Зазначимо, що це не перший випадок масштабного застосування українських безпілотних систем проти російських морських об’єктів. Раніше СБС повідомляли про ураження бази російських морських безекіпажних катерів у Криму, чотирьох танкерів у Чорному та Азовському морях, п’яти елементів російської протиповітряної оборони та майданчика запуску ударних безпілотників «Шахед» у районі Донецького аеропорту.

    Таким чином, протягом 7 серпня українські сили заявили про ураження одразу трьох російських морських цілей, а загальна кількість результативно уражених плавзасобів у межах операції «МоЛоЧКа» з 6 липня до 8 серпня, за даними СБС, сягнула 218.

    При цьому частина інформації про конкретні уражені судна наразі базується на повідомленнях українських військових, OSINT-аналітиків та моніторингових каналів. Остаточний характер пошкоджень і подальший стан кожного із суден потребують додаткового підтвердження.

  • Сили безпілотних систем за три доби уразили ще 13 енергооб’єктів окупантів

    Сили безпілотних систем за три доби уразили ще 13 енергооб’єктів окупантів

    Сили безпілотних систем України продовжують системно завдавати ударів по енергетичній інфраструктурі, яку російські війська використовують на тимчасово окупованих територіях. Лише за останні три доби українські військові уразили ще 13 ключових енергетичних об’єктів, а загальна кількість таких цілей у межах операції “Кримський рубильник off” із початку липня сягнула 177.

    Про це повідомив командувач Сил безпілотних систем Роберт “Мадяр” Бровді у своєму Telegram-каналі.

    За його словами, протягом останніх 72 годин українські безпілотні системи здійснили нову серію ударів по об’єктах енергетичної інфраструктури, які забезпечують функціонування російських окупаційних сил на захоплених територіях України.

    Серед уражених цілей — енергетична інфраструктура Зуївської теплоелектростанції у Зугресі Донецької області, а також низка високовольтних підстанцій у Маріуполі. Зокрема, під удари потрапили підстанція 330 кВ “Мирна”, підстанція 220 кВ “Азовська-220” та підстанції 110 кВ “Місто-2”, “Місто-6” і “Місто-11”.

    Крім того, українські військові уразили підстанцію 150 кВ “Генічеськ” у Херсонській області, яка стала ціллю повторного удару, підстанцію 150 кВ “Новоолексіївка”, підстанцію 110 кВ “Тополине” у Запорізькій області, підстанцію 110 кВ “Макорти” та електропідстанцію у Бердянську, а також підстанцію 110 кВ “Володарська” в районі Микільського.

    За інформацією командування, операція “Кримський рубильник off” триває вже понад місяць. Із 1 липня по 2 серпня Сили безпілотних систем уразили загалом 177 енергетичних об’єктів, які використовуються для забезпечення діяльності російських військових угруповань на тимчасово окупованих територіях.

    У Силах безпілотних систем наголошують, що системне виведення з ладу енергетичної інфраструктури ускладнює забезпечення окупаційних військ електроенергією, порушує роботу військових об’єктів, логістики та засобів зв’язку, а також знижує можливості противника підтримувати стабільне функціонування своїх сил.

    Нагадаємо, раніше українські військові також повідомили про успішну операцію на території Росії. За даними Сил безпілотних систем, у Краснодарському краї було уражено зенітний ракетний комплекс “Тор-М2” та сім радіолокаційних станцій, які забезпечували протиповітряне прикриття російських аеродромів та інших військових об’єктів.

  • Україна змінила тактику ударів по Росії: FT розкрила, які цілі тепер знищують насамперед

    Україна змінила тактику ударів по Росії: FT розкрила, які цілі тепер знищують насамперед

    Україна змінила підхід до завдання далекобійних ударів по енергетичній інфраструктурі Росії, зосередивши увагу на знищенні критично важливих елементів, відновлення яких потребує значно більше часу та ресурсів. Така стратегія має забезпечити довготривалий ефект від атак, ускладнити ремонт пошкоджених об’єктів і збільшити фінансовий тиск на російську економіку.

    Про це повідомляє Financial Times.

    За інформацією видання, українські Сили оборони дедалі частіше відмовляються від ударів по резервуарах для зберігання пального чи окремих будівлях на користь ураження найважливіших технологічних вузлів нафтопереробних заводів та інших енергетичних об’єктів. Йдеться про обладнання, без якого підприємства не можуть повноцінно функціонувати, а його виробництво, доставка та встановлення займають тривалий час.

    За словами українських військових, операторів далекобійних безпілотників та експертів енергетичної галузі, саме така тактика дозволяє досягати більшого стратегічного ефекту. Вона не лише тимчасово припиняє роботу окремого об’єкта, а й суттєво ускладнює його повернення до повноцінної експлуатації.

    Виконувач обов’язків міністра оборони України Євген Хмара наголосив, що Україна продовжить посилювати технологічний та ударний тиск на Росію.

    “Україна продовжуватиме чинити ударний та технологічний тиск на Росію всіма можливими засобами. Ми повинні масштабувати те, що вже доводить свою ефективність”, – заявив він.

    Як зазначає Financial Times, підготовка до таких операцій відбувається за участі інженерів і профільних фахівців. Перед нанесенням ударів оператори безпілотників консультуються з експертами, які допомагають визначити найбільш уразливі вузли енергетичної інфраструктури. Особлива увага приділяється трубопроводам, системам з’єднання та іншим компонентам, пошкодження яких здатне надовго зупинити виробничий процес.

    Колишній міністр оборони України та голова Центру оборонних стратегій Андрій Загороднюк пояснив, що українська сторона аналізує російську енергетичну систему як єдиний взаємопов’язаний механізм.

    За його словами, розуміння того, як працює ця система, дозволяє визначати точки, удар по яких матиме значно більший вплив, ніж ураження окремих об’єктів.

    Окремою особливістю нової тактики стали повторні удари по тих самих об’єктах ще до завершення їхнього ремонту. Як повідомляє FT із посиланням на свої джерела, це дозволяє не допустити швидкого відновлення роботи підприємств і змушує Росію витрачати ще більше ресурсів на ремонтні роботи.

    Видання зазначає, що ефективність такого підходу підтверджують не лише співрозмовники журналістів, а й аналіз супутникових знімків, які свідчать про повторне ураження окремих критичних елементів енергетичної інфраструктури.

    Командувач Сил безпілотних систем Роберт Бровді (Мадяр) наголосив, що удари по енергетичних об’єктах є частиною ширшої стратегії зі скорочення ресурсів, які Росія використовує для фінансування війни та забезпечення свого військово-промислового комплексу.

    За його словами, головна мета полягає у тому, щоб обмежити джерела фінансування війни, а також послабити можливості російської оборонної промисловості виробляти озброєння для окупаційної армії.

    Крім цього, українські посадовці повідомили, що точнішому вибору цілей сприяють розвідувальні дані, отримані від міжнародних партнерів, зокрема США та Франції. Ця інформація допомагає визначати розташування російських систем протиповітряної оборони, а також маршрути, якими далекобійні безпілотники можуть проникати вглиб території Росії.

    На тлі зміни тактики українські військові продовжують завдавати ударів по паливній інфраструктурі РФ. Зокрема, у ніч на 29 липня українські сили уразили низку важливих об’єктів у Рязанській області та тимчасово окупованому Криму. Також раніше повідомлялося про успішні удари по нафтових об’єктах на відстані близько 1300 кілометрів від українського кордону, серед яких експортний термінал у Ростовській області, а також підприємства в Ярославській області та Удмуртії.

  • РФ вигадала новий фейк про українські виші

    РФ вигадала новий фейк про українські виші

    Російська пропаганда поширює черговий фейк, цього разу стверджуючи, що один із закладів вищої освіти Києва нібито проводить набір студентів до Сил безпілотних систем Збройних сил України. У Центрі протидії дезінформації заявили, що ця інформація є повністю вигаданою, а зображення, яке використовують російські Telegram-канали, було сфальсифіковане.

    Як повідомили у ЦПД, анонімні російські ресурси активно розповсюджують фейкове фото, на якому нібито зображено оголошення про набір студентів до підрозділів Сил безпілотних систем. Однак жоден український заклад вищої освіти не проводить подібної кампанії, а поширюване зображення не має жодного стосунку до реальності.

    У Центрі звернули увагу, що фальшиве повідомлення легко викрити за низкою ознак. Зокрема, оформлення зображення не відповідає офіційному стилю рекрутингових матеріалів Сил безпілотних систем та не схоже на комунікаційні матеріали українських військових. Крім того, на момент поширення фейку вступна кампанія до українських закладів вищої освіти лише розпочалася, тому жодних остаточних списків зарахованих студентів, які демонструються на підробленому зображенні, ще не існує.

    У ЦПД наголосили, що подібні інформаційні вкиди є частиною системної російської дезінформаційної кампанії, спрямованої на дискредитацію української системи освіти, Збройних сил України та державних інституцій загалом. За задумом авторів таких фейків, вони мають посіяти недовіру серед громадян, викликати панічні настрої та створити хибне враження про нібито примусове залучення студентів до військової служби.

    Водночас у Центрі звернули увагу, що саме Росія активно залучає студентську молодь до власних підрозділів безпілотних систем, використовуючи для цього різні механізми тиску, маніпуляцій і примусу. Саме тому, зазначають у ЦПД, Кремль намагається приписати Україні практики, які застосовує сам.

    У Центрі протидії дезінформації закликали українців критично оцінювати інформацію, яка поширюється через анонімні Telegram-канали та інші неперевірені ресурси. Громадянам рекомендують перевіряти повідомлення через офіційні джерела та не сприяти поширенню російських інформаційних операцій.

    У ЦПД також нагадали, що це не перший випадок використання Росією дезінформації для впливу на українське суспільство. Раніше російська пропаганда поширювала постановочні відео з метою розпалювання ворожнечі між українцями та поляками, а також запускала неправдиві повідомлення про нібито дефіцит пального на українських автозаправних станціях. За оцінкою фахівців, подібні кампанії є складовою інформаційної війни, спрямованої на дестабілізацію ситуації в Україні та підрив довіри до державних інституцій.

  • «Крим можна звільнити без штурму»: Мадяр розкрив нову стратегію України

    «Крим можна звільнити без штурму»: Мадяр розкрив нову стратегію України

    Командувач Сил безпілотних систем Збройних сил України Роберт Бровді, більш відомий за позивним «Мадяр», уперше детально пояснив, якою бачить сучасну стратегію деокупації Криму. На його думку, звільнення півострова не обов’язково має відбуватися шляхом масштабної наземної операції. Натомість Україна послідовно реалізує іншу концепцію — системне позбавлення російського угруповання можливості забезпечувати себе електроенергією, паливом, логістикою та військовими ресурсами.

    Про це Бровді розповів в інтерв’ю британському журналісту Каолану Робертсону. Саме ця розмова стала першою великою публічною презентацією підходу, який нині застосовують Сили безпілотних систем у кампанії з ізоляції окупованого Криму.

    За словами командувача, головна мета українських сил полягає не у фронтальному прориві оборони, а у створенні таких умов, за яких російські війська фізично не зможуть підтримувати своє угруповання на півострові.

    «Ми опікуємося енерговузлами, адже без розетки далеко не підеш і будь-яка військова приблуда потребує багато енергії. Ми опікуємося їхнім паливом, адже без палива практично нічого не відбувається», — пояснив Бровді.

    Не штурм, а ізоляція

    За словами командувача СБС, Україна поступово руйнує всі ключові елементи військової інфраструктури, необхідної для утримання Криму.

    Йдеться насамперед про:

    • енергетичні вузли;
    • електропідстанції;
    • склади паливно-мастильних матеріалів;
    • логістичні маршрути;
    • морські перевезення;
    • забезпечення російських військових частин.

    На думку Бровді, саме така стратегія здатна зробити перебування російського угруповання на півострові економічно та військово невигідним.

    «Ми створюємо умови неможливості їхнього там перебування — не втрачаючи жодного українського військовослужбовця», — наголосив він.

    Паливо стало однією з головних цілей

    Окрему увагу Сили безпілотних систем приділяють морській логістиці.

    Бровді повідомив, що лише за три доби українські дрони уразили 21 танкер, який перевозив паливо до окупованого Криму.

    «За три доби ми 21 танкер уже спалили на підходах з паливом до Криму. За 72 години ми спалимо ще 121, і 221 спалимо — скільки їх буде, стільки спалимо», — заявив командувач.

    Паралельно Роберт Бровді повідомив про продовження операції «МоЛоЧКа», під час якої Сили безпілотних систем уражають судна, що забезпечують окупаційне угруповання.

    22 липня командувач заявив, що лише протягом попередніх 48 годин українські безпілотники уразили ще 13 суден — один танкер, десять суховантажів та два буксири. Загалом із початку операції, за його даними, вогневого ураження зазнали вже 196 плавзасобів у Чорному та Азовському морях.

    Чому Україна б’є по енергетиці Криму

    Другим важливим напрямком операції є енергетична система окупованого півострова.

    За словами Бровді, сучасна армія практично повністю залежить від стабільного електропостачання.

    Без електроенергії не працюють:

    • системи зв’язку;
    • центри управління;
    • засоби радіоелектронної боротьби;
    • комплекси ППО;
    • ремонтні бази;
    • логістичні центри.

    Командувач зазначає, що саме тому українські дрони регулярно атакують електропідстанції, трансформаторні вузли та іншу критично важливу інфраструктуру.

    За його словами, блекаути у Криму вже стали звичним явищем.

    «Це я вам кажу в той день, коли блекаут на території Криму вже є звичайним явищем», — сказав він.

    Сам Бровді також повідомив, що лише 21–22 липня в межах операції «Кримський рубильник off» було уражено 13 енергетичних об’єктів, а загальна кількість атакованих енерговузлів від початку липня перевищила сотню.

    Чому не руйнують Кримський міст

    Однією з найнеочікуваніших тез інтерв’ю стало пояснення, чому українські військові наразі не завдають ударів по Кримському мосту.

    Бровді наголосив, що справа не у відсутності технічних можливостей.

    За його словами, Україна навмисно залишає окупантам шлях для відступу.

    Командувач зазначив, що після створення нестерпних умов перебування російські військові, колаборанти та ті громадяни РФ, які незаконно переселилися до Криму після окупації, повинні мати можливість залишити півострів.

    «Ми закриваємо входи в Крим, а не виходи», — образно пояснив свою логіку командувач.

    Війна ресурсів замість війни окопів

    На переконання Бровді, сучасна війна дедалі більше перетворюється на боротьбу технологій, логістики та математики.

    Якщо раніше вирішальне значення мала чисельність військ, то тепер визначальними стають безпілотні системи, точність ударів, швидкість обробки даних і здатність руйнувати критично важливі ланцюги забезпечення.

    Саме тому Сили безпілотних систем концентруються не лише на знищенні окремої техніки, а на системному виснаженні всієї російської військової машини.

    Окрім військового ефекту, постійні перебої зі світлом, паливом та зв’язком створюють додатковий психологічний тиск на окупаційну адміністрацію та населення, яке проживає на півострові.

    Водночас Бровді окремо звернувся до українців, які залишаються в окупованому Криму, попросивши вибачення за тимчасові незручності та наголосивши, що ці заходи спрямовані насамперед на ослаблення російських військових можливостей. Він підкреслив, що мешканці Харкова, Херсона, Сум, Запоріжжя та інших українських міст уже тривалий час живуть під постійними російськими ударами, тому звільнення Криму також потребує складних рішень.

    Нова модель деокупації

    Заяви Роберта Бровді фактично демонструють новий підхід українського командування до деокупації півострова. Якщо раніше звільнення Криму переважно асоціювали з масштабною наземною операцією, то нині акцент робиться на поступовому позбавленні російського угруповання можливості функціонувати. Систематичні удари по енергетичних вузлах, паливній інфраструктурі, морській логістиці та об’єктах забезпечення мають зробити утримання півострова дедалі дорожчим і складнішим для Росії.

    Водночас сам Бровді не називає конкретних термінів можливої деокупації. Він наголошує, що успіх залежить від послідовності кампанії, розвитку безпілотних технологій і здатності України підтримувати постійний тиск на ключові елементи російської військової інфраструктури. Саме тому, за його словами, війна за Крим дедалі більше перетворюється не на боротьбу за окремі кілометри території, а на тривалу операцію з ізоляції окупаційного угруповання та руйнування його можливостей утримувати півострів.