Daypolitico

Позначка: тендер

  • У прифронтовому Глухові ремонтують їдальню школи, де давно не вчаться діти

    У прифронтовому Глухові ремонтують їдальню школи, де давно не вчаться діти

    Глухівська міська рада уклала договір на капітальний ремонт їдальні школи №6 із придбанням нового технологічного обладнання вартістю понад 13 млн грн. Фінансування надійшло від Європейського Союзу в межах програми Ukraine Facility.

    Втім, сама громада офіційно внесена до переліку територій, де тривають бойові дії. Тут діє режим примусової евакуації, а навчальний процес давно переведено на дистанційний формат. Фактично приміщення школи не використовується, що робить інвестиції в облаштування харчоблоку з професійним обладнанням щонайменше сумнівними, а за своєю суттю — відверто фіктивними.

    Замовником робіт виступила Глухівська міськрада, яка прописала умови закупівлі так, щоб переможцем став заздалегідь визначений ФОП Ігор Ткаченко. Тендерна документація містила низку дискримінаційних вимог:

    • обов’язковий досвід виконання аналогічних робіт саме в бюджетних установах;

    • повний пакет підтверджувальних документів щодо персоналу та обладнання;

    • завищені вимоги до гарантійного забезпечення.

    Усе це відсікало потенційних конкурентів і відкривало шлях для підконтрольного підрядника.

    За даними джерел, «освоєння» коштів відбуватиметься через класичну схему:

    • завищення вартості матеріалів та обладнання;

    • внесення до кошторисів необґрунтованих позицій;

    • укладення фіктивних договорів із пов’язаними підприємствами;

    • подальше виведення коштів через конвертаційні центри та банківські рахунки.

    Таким чином, мільйони європейської допомоги, які мали б іти на реальні потреби громади, ризикують перетворитися на черговий корупційний кейс.

  • Південний міст у Києві відремонтують за майже 55 мільйонів гривень

    Південний міст у Києві відремонтують за майже 55 мільйонів гривень

    Комунальне підприємство «Київавтошляхміст» готується до масштабного протиаварійного ремонту правобережних естакад Південного мосту у Києві. За даними електронної системи публічних закупівель Prozorro, очікувана вартість робіт становить 54,84 млн гривень. Завершити проєкт планують до кінця 2026 року.

    Як випливає з тендерної документації, ремонт охопить залізобетонні плити прогонових будов естакад «В» (зі сторони мосту імені Патона) та «Н» (зі сторони села Корчувате) Південного мостового переходу через Дніпро.

    В аукціоні на виконання робіт взяли участь дві компанії. Найвигіднішу пропозицію — 54,34 млн гривень — подало ТОВ «Житлоспецбуд-Інвест» (код ЄДРПОУ 41831239). Зараз процедура перебуває на етапі кваліфікації переможця.

    Південний міст, введений в експлуатацію у 1990 році, є одним із ключових транспортних вузлів столиці. Його стан регулярно викликає занепокоєння у фахівців через зношеність конструкцій та зростаюче навантаження. Запланований ремонт має зменшити ризики аварійності та продовжити термін служби мостового переходу.

  • ТОВ «АнВа» знову бере участь у тендері на екіпірування ЗСУ попри розслідування

    ТОВ «АнВа» знову бере участь у тендері на екіпірування ЗСУ попри розслідування

    Міністерство оборони України 5 серпня оголосило черговий тендер на закупівлю 45 тисяч зимових вітровологозахисних штанів для Збройних Сил України на суму майже 98 мільйонів гривень. Це вже п’ята спроба забезпечити військових цією екіпіровкою, проте очікувана вартість одиниці значно зросла — до 2174 гривень, що на 25% більше, ніж під час квітневих торгів та минулорічних контрактів. При цьому строк постачання залишився незмінним — до 28 листопада, що ставить під сумнів реалістичність виконання замовлення у встановлені терміни за зростаючою ціною.

    Попередній тендер, оголошений у липні 2025 року, фактично провалився: сім із восьми лотів не отримали жодних пропозицій, а єдиний учасник — ТОВ «АнВа» — запропонував мінімальну знижку у 0,3%. Компанія «АнВа», яка спеціалізується на державних підрядах, має тривалу історію отримання контрактів: з 2017 року фірма виграла держзамовлень на понад 3,2 мільярда гривень. Водночас «АнВа» фігурує в кримінальному провадженні Державного бюро розслідувань через підозри в розтраті бюджетних коштів під час закупівлі речового майна для військових у 2023 році. Це викликає серйозні сумніви щодо прозорості та законності нових тендерів із її участю.

    Зростання ціни на 25% за одиницю в умовах жорстких бюджетних обмежень і незмінних термінів поставки свідчить про проблеми з плануванням і ефективністю закупівель. Така ситуація вказує на низьку конкуренцію на ринку та ймовірний вплив підрядника на формування очікуваної вартості. Ризики затримок і потенційного погіршення якості продукції також зростають, що може негативно вплинути на своєчасне забезпечення військових необхідним екіпіруванням у розпал бойових дій.

    Ця ситуація потребує пильної уваги з боку державних контролюючих органів та громадськості. Вкрай важливо виключити можливі зловживання у тендерних процедурах, забезпечити чесну конкуренцію та контроль за дотриманням термінів постачання. Відкритість і прозорість закупівель залишаються ключовими факторами для ефективного використання бюджетних коштів і підтримки обороноздатності України.

  • Компанія «Онур» отримала 2 мільярди на будівництво КПП на Закарпатті без конкуренції

    Компанія «Онур» отримала 2 мільярди на будівництво КПП на Закарпатті без конкуренції

    Минулого тижня через систему «Прозорро» було оголошено тендерів на понад 17 мільярдів гривень. Найбільший і найдорожчий з них — проєкт будівництва нового пункту пропуску на українсько-румунському кордоні в Закарпатті. Його реалізацію доручили турецькій компанії «Онур конструкціон інтернешнл» за 2 мільярди гривень. Але за гучною назвою — непрозора процедура, формальна конкуренція і ризик розмитих кошторисів.

    Пункт пропуску з’явиться поблизу села Біла Церква у Тячівському районі Закарпаття, напроти румунського міста Сігету Мармацієй. Інфраструктура включатиме:

    • 6 смуг для легкових автомобілів,

    • 2 автобусні смуги,

    • 6 смуг для вантажівок.

    Планується, що через цей пункт щоденно проходитимуть до 1000 транспортних засобів. У зміну працюватимуть до 40 прикордонників і митників. Завершити роботи підрядник має до 2028 року.

    У тендері брали участь лише дві компанії: «Онур» та «Автомагістраль-Південь». Пропозиція переможця виявилася лише на 2% дешевшою. Такий рівень «знижки» — типова ознака домовленостей або відсутності боротьби на ринку.

    До того ж «Онур» отримає повний контроль над усім процесом: від проєктування до будівництва. Це означає, що компанія сама визначатиме, що саме будувати і скільки це коштує — вже після затвердження контракту. Такий підхід залишає мінімум простору для зовнішнього контролю і відкриває двері для маніпуляцій з кошторисами.

    Наразі у відкритому доступі немає жодної інформації про вартість матеріалів, розцінки робіт або деталізований бюджет. Усе це з’явиться лише після завершення проєктної стадії. Але контракт уже підписано — і виділені 2 мільярди гривень фактично стануть «стелею», під яку потім підтягуватимуть проєкт.

    Будівництво нового міжнародного пункту пропуску — стратегічно важливий крок, який може суттєво розвантажити західні кордони України. Але чи не стане цей об’єкт черговим прикладом роздутого кошторису і слабкої якості — залежить від громадського контролю і незалежного аудиту. Бо без прозорості та реального конкурсу великі проєкти залишаються зручним інструментом для розпилу бюджетних коштів.

  • Куди зникають євро на укриття: схема в стилі 90-х у Запоріжжі

    Куди зникають євро на укриття: схема в стилі 90-х у Запоріжжі

    У Запорізькій області розгортається схема, яка може стати ще одним прикладом масштабного дерибану міжнародної допомоги. Йдеться про реалізацію кількох інфраструктурних проєктів на понад 660 мільйонів гривень, що фінансуються Євросоюзом у межах програми Ukraine Facility. Формально — будівництво нового корпусу обласної дитячої лікарні з укриттям та двох захисних споруд для місцевих шкіл. По суті — ознаки фіктивних тендерів, завищених кошторисів і компанії-прокладки, створеної виключно під «освоєння» коштів.

    Єдиний учасник, зручні умови

    Усі підряди виграла одна й та сама фірма — ТОВ «Будівальна компанія КАЛЬМІУС», зареєстрована за місяць до проведення тендерів. У кожному з конкурсів вона виступала єдиним учасником, а умови технічного завдання були виписані так, щоб не залишити шансів потенційним конкурентам. Подібна «тендерна інтимність» стала можливою завдяки максимально вузьким кваліфікаційним критеріям, що дозволили дискваліфікувати будь-якого реального підрядника.

    Наявність досвіду компанія «підтвердила» за допомогою договору із фірмою-посередником, укладеним буквально за кілька днів до подачі документів. Жодних реальних підтверджень виконаних робіт надано не було.

    Бетон і арматура «з націнкою»

    Експерти вже виявили численні ознаки свідомого завищення вартості робіт та матеріалів. Так, у проєктній документації зафіксовані наступні показники:

    • Арматура — дорожча на 49% від ринку;

    • Бетон — переплата до 51%;

    • Вентиляційні системи — на 85% дорожчі за середньоринкові ціни.

    Водночас ціни в кошторисах перевищують пропозиції навіть від найбільших виробників, що виключає помилку або ринкові коливання. Висновок очевидний — йдеться про навмисне завищення цін з метою виведення коштів.

    Компанія-фантом

    ТОВ «БК КАЛЬМІУС» має статутний капітал 5 тисяч гривень, відсутню матеріально-технічну базу та найманий персонал лише «на папері». Для «імітації спроможності» були укладені договори оренди техніки з понад 30 підконтрольними фірмами, що лише поглиблює підозру у фіктивності всієї конструкції.

  • БЕБ виявило порушення у 160 мільйонів гривень на тендері з ремонту столичного крематорію 

    БЕБ виявило порушення у 160 мільйонів гривень на тендері з ремонту столичного крематорію 

    Аналітики Територіального управління Бюро економічної безпеки (ТУ БЕБ) в Києві викрили серйозні порушення у тендері на проведення ремонту столичного крематорію. Йдеться про закупівлю на суму 160 млн гривень, яку планувало здійснити одне з комунальних підприємств Київської міської державної адміністрації.

    Як повідомили в БЕБ, переможцем тендеру стала компанія, яка не мала ані необхідної матеріально-технічної бази, ані кваліфікованого персоналу з досвідом виконання подібних робіт. Більше того, фірма завищила вартість будівельних матеріалів майже на 30 мільйонів гривень.

    Аналітики Бюро під час моніторингу закупівель виявили ці порушення у тендерній документації та оперативно направили замовнику офіційний лист із вказаними ризиками.

    У результаті комунальне підприємство скасувало закупівлю.

    Розслідування триває. БЕБ продовжує перевірку інших тендерів КМДА, аби запобігти подібним зловживанням у майбутньому.

  • У Дніпровській міськраді готуються витратити майже 300 тисяч гривень на папки, тендер викликав підозри АМКУ

    У Дніпровській міськраді готуються витратити майже 300 тисяч гривень на папки, тендер викликав підозри АМКУ

    У Дніпровській міській раді планують витратити 295 тисяч гривень на закупівлю папок для нагородження. На перший погляд, це звичайна державна закупівля, проте умови тендера викликали сумніви не лише у потенційних учасників, а й у Антимонопольного комітету України (АМКУ).

    Першою підозру викликала скарга одного з учасників, який вказав на дискримінаційні умови конкурсу. Зокрема, замовник вимагав надати зразки продукції впродовж 1–2 робочих днів — надто стислий термін, враховуючи, що виготовлення зразків потребує часу, матеріалів і логістики. Фактично це обмежувало участь лише тих компаній, які вже мали інформацію про тендер або особливі переваги.

    Ще однією проблемною вимогою став конкретний тип матеріалу для виготовлення папок. Як виявилось, цей матеріал постачає лише одна компанія, що наразі перебуває у процедурі банкрутства. В Україні практично неможливо його придбати, а саме ця вимога була обов’язковою для участі у торгах.

    АМКУ визнав окремі вимоги тендера дискримінаційними та нереалістичними й зобов’язав міськраду внести відповідні зміни до документації.

    Проте станом на 30 червня жодних оновлень не було внесено, а термін подачі пропозицій триває, хоча самі торги мали відбутися ще 16 червня. На сайті тендеру відсутня інформація про внесені зміни чи уточнення.

  • Укрзалізниця переплатила мільйони за фарбу і лінолеум

    Укрзалізниця переплатила мільйони за фарбу і лінолеум

    Впродовж лише восьми місяців — з вересня 2022 по квітень 2023 року — державна компанія «Укрзалізниця» зазнала понад 15 мільйонів гривень збитків через корупційну схему із закупівлями. Йдеться про тендери на постачання фарб і лінолеуму, які були організовані так, щоб перемогу здобували виключно «свої» постачальники.

    Перший епізод стосується закупівлі фарб. Спочатку, у липні 2022 року, «Укрзалізниця» оголосила тендер із очікуваною вартістю понад 37 мільйонів гривень. Однак після появи пропозиції від фірми, яка не була підконтрольною організаторам схеми, закупівлю скасували. Згодом провели нову — вже з вищими цінами, і без участі сторонніх компаній. Внаслідок цієї маніпуляції продукцію закупили майже на 11 мільйонів гривень дорожче, ніж вона коштувала на ринку. Реальними постачальниками фарби виступали ТОВ «Поліколор» та ТОВ «Дніпро Фарба Трейд», які реалізовували матеріали значно дешевше, ніж ті потрапляли до держкомпанії.

    У другому випадку фігурує закупівля лінолеуму на понад 9 мільйонів гривень. Тендер виграла компанія «8С Груп», яка запропонувала ціну майже вдвічі вищу за ринкову — 882 гривні за квадратний метр замість 398. Цінову надбавку організатори схеми приховали за допомогою низки пов’язаних компаній, які формально виступали як посередники. Однак сам лінолеум, виготовлений компанією «Таркетт Вінісін», доставлявся безпосередньо замовнику, минаючи «паперовий» ланцюг, який лише слугував інструментом для завищення вартості.

    Характерною рисою обох епізодів є навмисна дискредитація конкурентного середовища. Участь у тендерах сторонніх фірм була виключена або заблокована на етапі подачі документів. Таким чином, «Укрзалізниця» фактично втратила можливість закупити продукцію за справедливими цінами, що і призвело до значних збитків.

    Суть схеми — класична для багатьох державних закупівель: справжній виробник продає товар за однією ціною, підконтрольні фірми завищують її на кількох етапах, а розраховується за все — держава. У результаті — мільйони бюджетних гривень осідають у кишенях ділків, які добре вивчили слабкі місця тендерної системи.

  • В Івано-Франківську дві компанії узгодили дії під час закупівлі форми для медиків

    В Івано-Франківську дві компанії узгодили дії під час закупівлі форми для медиків

    Антимонопольний комітет України встановив факт змови між двома компаніями під час публічної закупівлі форменого одягу для Обласного клінічного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф в Івано-Франківській області. За результатами розслідування, ТОВ «Компанія Текстиль груп» і ТОВ «Спецторг трейд» були оштрафовані на 68 тисяч гривень кожна.

    Йдеться про тендер, який відбувся у 2023 році. У ньому взяли участь чотири учасники: ФОП Олег Мосійчук, ТОВ «УМТК Трейд», а також дві згадані компанії, які, як з’ясувалося, діяли узгоджено. Найвищу ціну в аукціоні запропонувала «Компанія Текстиль груп» — 1,1 мільйона гривень. Найнижча пропозиція надійшла від «Спецторг трейду» — 883 тисячі гривень. Саме з нею й уклали договір на постачання 718 комплектів літніх костюмів та флісових курток для медиків.

    Ціна одного літнього комплекту (штани та куртка) склала 1232 гривні, а флісова куртка обійшлася у 817 гривень за одиницю. Попри економічно вигідну пропозицію, розслідування АМКУ довело, що учасники заздалегідь координували свої дії, порушуючи правила чесної конкуренції.

    Згідно з даними Opendatabot, обидві компанії мають зв’язок з Івано-Франківськом. Засновниками є Оксана Кидик і Олександр Ширина. Попри виявлену змову, розмір штрафу — всього 68 тисяч гривень для кожної компанії — викликає питання щодо ефективності антимонопольного впливу на бізнес, який бере участь у державних закупівлях.

  • Прикарпатська поліція замовила будівництво на 236 млн грн із переплатою понад 7 млн – розслідування

    Прикарпатська поліція замовила будівництво на 236 млн грн із переплатою понад 7 млн – розслідування

    Головне управління Національної поліції в Івано-Франківській області 23 червня уклало договір з ТОВ «Будівельна фірма Грандтавербуд» на будівництво інженерних мереж і інфраструктурних об’єктів навчального комплексу поліції на суму 236,23 млн грн. Про це свідчить інформація в системі «Прозорро».

    Роботи передбачають земляні роботи, прокладання каналізації, водопроводу, влаштування електромереж, покриття та благоустрій. Проєкт розробило ТОВ «Укр Тех Інжиніринг». Договірна ціна тверда і не враховує кошти на ризики чи інфляцію.

    При цьому аналіз цін на матеріали показав, що по ряду позицій тендерні ціни суттєво вищі за ринкові:

    • Георешітка H200 коштує у договорі 358 грн/кв.м, у магазинах Івано-Франківська – 290 грн/кв.м (різниця 19-23%);

    • Арматура А400С 14 мм оцінена в 43 860 грн/т, тоді як у місцевих продавців – 32 500–34 160 грн/т (на 20-25% дешевше);

    • Бетонні лотки Б1-22-75 у договорі коштують 2 304 грн/шт, а у конкурентів – 1 096–1 655 грн/шт (на 30-50% дешевше);

    • Лоток Mega DN300 H310 із чавунною решіткою – 22 772 грн/пог.м у тендері, а на ринку – близько 19 000 грн/пог.м (на 15% дешевше);

    • Бетон В10 М150 оцінено в 3 816 грн/куб.м, у постачальників – 2 810–3 475 грн/куб.м (на 9-25% дешевше).

    За оцінками експертів, переплата лише на цих позиціях може перевищувати 7 млн грн.

    Конкурент ТОВ «Грандтавербуд» — ТОВ «Аустер-Дон» — запропонував ціну на 735 тис. грн нижчу, проте його відхилили через формальні невідповідності в тендерній документації.

    Для участі в тендері вимагалося підтвердити наявність мінімум 16 одиниць техніки, наявність кваліфікованих інженерів з відповідним досвідом, дозволи та виконані раніше проєкти на суму не менше 35% очікуваної вартості.

    ТОВ «Будівельна фірма Грандтавербуд» заснована у 2019 році, власник — Михайло Гавриляк, керівник — Тимур Абдураманов. Компанія вже фігурує у кримінальному провадженні про можливе завищення обсягів матеріалів на підряді для військової частини вартістю 44,97 млн грн. За даними слідства, компанія могла завищити вартість арматури на понад 2,86 млн грн.

    Від заснування компанія отримала державних підрядів на загальну суму понад 520 млн грн.