Daypolitico

Позначка: територіальні поступки

  • Зеленський зробив жорстку заяву про Донбас: Україна не віддасть території заради «перемоги»

    Зеленський зробив жорстку заяву про Донбас: Україна не віддасть території заради «перемоги»

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія не зможе отримати перемогу у війні проти України, а Київ не погодиться самостійно залишити території Донбасу. За його словами, російському диктатору Володимиру Путіну необхідно продемонструвати російському суспільству певний результат війни, однак Україна не має наміру віддавати свої території лише для того, щоб Москва могла оголосити це своєю перемогою.

    Про це глава держави заявив в інтерв’ю, оприлюдненому у його Telegram-каналі.

    Зеленський зазначив, що питання Донбасу залишається одним із ключових у можливих домовленостях про завершення війни. За його словами, Путіну потрібно буде «продати» росіянам результат війни, а для цього Кремль прагне отримати контроль над усім Донбасом. Водночас президент наголосив, що Україна не збирається добровільно залишати свої позиції та передавати Росії території.

    «Йому потрібно продавати перемогу. Перемоги в нього в Україні не буде. Йому потрібно захопити Донбас. Ми відходити самі по собі не збираємося», — заявив Зеленський.

    Глава держави пояснив, що навіть потенційне рішення про відхід українських військ із певних територій не гарантувало б припинення російської агресії. На його думку, Москва могла б використати отримані території як проміжний етап для подальшого наступу.

    «Ніхто не буде залишати свою державу, своїх людей і просто виходити. Тому що ніхто не гарантує, що ця людина не піде далі», — наголосив президент, говорячи про Путіна.

    Таким чином, Зеленський фактично дав зрозуміти, що Україна не розглядає односторонній вихід із Донбасу як прийнятний варіант завершення війни. Водночас президент не відкинув необхідність пошуку дипломатичного шляху для припинення бойових дій.

    За його словами, припинення вогню наразі необхідне обом сторонам, оскільки ніхто не може наперед знати, яким саме буде остаточний формат завершення війни. Водночас будь-які домовленості, на думку української сторони, мають забезпечувати реальну безпеку України та не створювати умов для нового російського наступу.

    Окремо Зеленський розповів про майбутні гарантії безпеки для України. Він зазначив, що після завершення війни Київ розраховує отримати потужні гарантії від Сполучених Штатів на випадок повторної агресії Росії. Саме питання гарантій безпеки залишається одним із ключових під час обговорення можливого мирного врегулювання.

    Президент також наголосив на необхідності продовження дипломатичної роботи з міжнародними партнерами. За його словами, Україна готова працювати над припиненням війни, однак не погодиться на домовленості, які створять ризик повторного нападу Росії.

    На цьому тлі залишається актуальним питання відновлення переговорного процесу за участю України, США та Росії. Попередні тристоронні переговори, які відбувалися у лютому цього року, не принесли очікуваного результату. Одним із найбільш складних питань залишається майбутній статус окупованих територій, зокрема Донбасу.

    Водночас останні сигнали від американської сторони можуть свідчити про спроби знову запустити дипломатичний процес. Виконувач обов’язків міністра закордонних справ України Андрій Сибіга заявляв, що українська сторона очікує на приїзд до Києва представників президента США Дональда Трампа для обговорення подальших кроків щодо мирних переговорів.

    Окрім цього, у ЗМІ з’являлася інформація про можливі неформальні контакти європейських і російських політиків у Відні. За даними публікацій, у таких зустрічах могли брати участь колишні представники влади Великої Британії, Франції, Німеччини та Росії. Офіційного статусу переговорів ці контакти не мають, однак вони свідчать про активізацію дискусій щодо можливих шляхів завершення війни.

    Для Києва одним із головних викликів залишається необхідність поєднати прагнення до припинення бойових дій із гарантіями того, що Росія не використає паузу для підготовки нового наступу. Саме тому питання територій, гарантій безпеки та механізмів контролю за виконанням майбутніх домовленостей можуть стати визначальними під час будь-яких наступних переговорів.

    Заява Зеленського про Донбас демонструє, що Україна не готова погоджуватися на односторонні територіальні поступки як ціну за припинення війни. Водночас Київ продовжує заявляти про готовність до дипломатії та пошуку формату, який дозволить зупинити бойові дії й забезпечити довгострокову безпеку країни.

  • Ніякого нового мирного плану за підсумками закритої зустрічі у Вашингтоні не з’явилося

    Ніякого нового мирного плану за підсумками закритої зустрічі у Вашингтоні не з’явилося

    Українська делегація наполягала на якомусь перемир’ї — повному, повітряному, морському чи енергетичному — як на обов’язковому першому кроці. Американська сторона знову повернулася до теми територіальних поступок. Саме це, за словами джерела, знайомого з ходом переговорів, і пояснює появу Криму в недавньому інтерв’ю. Єдине, про що вдалося домовитися, — Стамбул у серпні має стати майданчиком для нового раунду. На пряме запитання, через скільки після початку перемир’я Київ готовий провести вибори, точної відповіді не прозвучало, пролунав діапазон «від 6 до 12 місяців».

    Це принципово змінює публічну картину, яку обидві сторони старанно малювали після зустрічі Володимира Зеленського з Дональдом Трампом. Офіційно лунали слова про «хорошу» і «продуктивну» бесіду, ліцензії на виробництво перехоплювачів Patriot і необхідність «оживити дипломатичний процес». Джерело, що має доступ до змісту розмови, малює іншу реальність: змістовного зближення по суті конфлікту не відбулося. Переговори вперлися в старий порядок дій. Київ вимагає спочатку зупинити вогонь хоча б в окремих сферах. Вашингтон продовжує вважати територіальне питання частиною будь-якого сталого врегулювання.

    Після місяців глухого кута в тристоронніх форматах в Абу-Дабі та Женеві на початку року, коли обговорювалися зокрема ідеї «вільної економічної зони» в частині Донбасу та різні варіанти заморозки, американська сторона знову спробувала повернути до порядку денного питання, які Москва вважає вже вирішеними «реаліями на землі». Україна, навпаки, бачить можливість тиску через триваючі удари по інфраструктурі та логістиці на окупованих територіях, включно з Кримом, і через дефіцит російської ППО. Звідси й акцент Києва на часткових перемир’ях — повітряному чи енергетичному, — які вже обговорювалися в липні як можливий «вхід» у ширший процес. Джерело підкреслює, що нового пакета пропозицій, який можна було б пред’явити Москві, сторони не узгодили.

    Туреччина неодноразово пропонувала себе як майданчик, а Володимир Путін у червні публічно повертався до «стамбульських угод» 2022 року як до можливої основи. Однак змістовно позиції не зрушилися. Американці, за словами джерела, знову говорили про територіальні поступки — і саме це винесло Крим у публічний простір в інтерв’ю Зеленського Fox News, де він, відповідаючи на пряме запитання, назвав землю «дуже важливою», але підкреслив, що «найважливіше — не втрачати людей». Офіційно жодна зі сторін не підтверджує, що Крим став предметом конкретних домовленостей. Відкриті джерела показують лише, що в минулих американських начерках планів статус півострова фігурував у формулах de facto або de jure визнання.

    Російська сторона, судячи з публічних заяв останніх тижнів, як і раніше пов’язує будь-який прогрес із визнанням «реальностей» і відмовою України від низки претензій. Американські посередники (Стів Віткофф і Джаред Кушнер), які вже кілька разів їздили до Москви і готувалися до візиту до Києва, опиняються перед необхідністю знову зводити несумісні підходи. Офіційні заяви, найімовірніше, залишаться в рамках уже озвученого: «команди продовжать роботу», «дипломатія важлива». Реальних сигналів про узгоджену пропозицію Москві чекати не варто. Питання про вибори через 6–12 місяців після початку перемир’я, навіть у невизначеній формулюванні, фіксує, що Київ пов’язує політичний цикл із припиненням вогню, а не з підписанням фінальної угоди. Це відрізняється від жорсткіших попередніх американських натяків на швидкі вибори.

    На полі бою логіка ударів по енергетиці, логістиці та кримській інфраструктурі зберігається, обидві сторони продовжують вважати, що саме військовий тиск створює умови для дипломатії. У дипломатії повертається стамбульський формат, який уже кілька разів давав гуманітарні результати (обмін полоненими), але жодного разу не вирішував територіальний вузол. Джерело прямо каже, що нового мирного плану немає. Українська сторона озвучила діапазон 6–12 місяців для виборів після початку перемир’я. Якщо американські посередники зможуть переконати Москву хоча б в обмеженому повітряному чи енергетичному перемир’ї, раунд у Стамбулі може відбутися. Якщо ні, процес знову піде в паузу, а публічна риторика повернеться до звинувачень у неготовності іншої сторони. Жодних підтверджених домовленостей про зміст майбутніх переговорів наразі немає.

     

  • “Ультиматумів не приймемо”: Буданов розповів про війну, переговори, Польщу, Трампа і стосунки із Зеленським

    “Ультиматумів не приймемо”: Буданов розповів про війну, переговори, Польщу, Трампа і стосунки із Зеленським

    Керівник Офісу президента Кирило Буданов заявив, що Україна не погодиться на жодні територіальні поступки Росії та не прийматиме ультиматуми ні від агресора, ні від партнерів. Водночас він не виключає, що активна фаза війни може завершитися вже цього року, однак перед поверненням до переговорного процесу, за його словами, ескалація ще може наростати.

    Про це Буданов розповів в інтерв’ю РБК-Україна, де говорив про свої відносини з президентом Володимиром Зеленським, зміну балансу в Офісі президента після Андрія Єрмака, ситуацію на фронті, удари по російській логістиці, Крим, Дональда Трампа, Польщу, Білорусь і можливі сценарії завершення війни.

    Однією з ключових тем інтерв’ю стала можливість завершення активної фази війни у 2026 році. Буданов визнав, що такий шанс існує, хоча нині ситуація перейшла у фазу загострення. За його словами, навесні переговорний процес мав “дуже гарний темп”, однак зараз сторони фактично увійшли в етап ескалації. Він пояснив, що для виходу з ескалації часто потрібне її максимальне наростання, після чого може початися деескалація і повернення до діалогу.

    Водночас керівник ОП наголосив: будь-які територіальні компроміси для України неможливі. Він прямо відкинув сценарії, за якими Україна могла б погодитися на визнання втрати Криму, Донеччини, Луганщини чи окупованих частин Херсонської та Запорізької областей. Саме такий набір вимог, за словами Буданова, Москва вкладає у поняття “дух Анкоріджа” — російську інтерпретацію домовленостей після контактів на Алясці. Для Києва така логіка є неприйнятною.

    Буданов зазначив, що завершення війни залежатиме одночасно і від поля бою, і від дипломатичних кабінетів. За його словами, ці дві площини не можуть існувати окремо, якщо тільки одна з держав не припиняє існування. Саме тому Україна, з одного боку, працює над стабілізацією фронту, а з іншого — продовжує дипломатичну роботу із США, Європою та іншими партнерами.

    Окремо він зупинився на українських ударах по російській логістиці та військовій інфраструктурі. За словами Буданова, нинішній прорив у кількості уражених цілей став можливим завдяки зростанню власного виробництва та розвитку технологій. Він наголосив, що Україна давно намагалася знижувати рівень функціонування російської логістики, однак саме зараз це стало робити простіше й ефективніше.

    У контексті Криму Буданов пояснив, що ключове завдання України — обрізати південну логістику Росії. Через тимчасово окупований півострів, за його словами, йде серйозне забезпечення російського угруповання “Днєпр”. Він звернувся до українців, які залишаються в Криму і чекають повернення України, із закликом із розумінням ставитися до складнощів, пов’язаних з ударами по окупаційній інфраструктурі, перебоями з пальним, світлом і водою.

    “Усі ці незручності — заради великої мети, а велика мета — це повернення додому”, — пояснив Буданов.

    Ще одна резонансна частина інтерв’ю стосувалася Польщі. Буданов заявив, що до 11 липня, річниці Волинської трагедії, Варшава може підготувати низку “незрілих ескалаційних кроків”. Він прогнозує, що пік напруги у відносинах із Польщею ще попереду. Водночас керівник ОП наголосив, що Україна не сприйматиме жодних ультиматумів від партнерів.

    “Останній, хто намагався поставити нам ультиматум, — це Російська Федерація. Без образ до Польщі, але вона трошки потужніша, ніж Польща. І ми його все одно не прийняли”, — сказав Буданов.

    Він додав, що Київ не збирається мовчки реагувати на недружні кроки, однак сподівається, що ситуація зрештою піде до деескалації, а не до катастрофічного сценарію.

    У розмові також ішлося про Дональда Трампа. Буданов заявив, що для України важливо не втратити підтримку президента США. На його думку, Трамп поважає переможців, тому Україна має демонструвати не лише намір, а реальні результати. Він підкреслив, що підтримка США потрібна Києву не як символ, а як конкретні рішення та практична допомога.

    Щодо Росії Буданов заявив, що нинішній план Кремля — “рухатись далі”. За його словами, у Москві поки не бачать серйозних підстав для зміни стратегічної позиції. Водночас змусити Путіна припинити війну може лише скоординована робота України, США та Європи. Китай, за словами Буданова, також має значення, однак Пекін керується власними інтересами.

    Буданов також не виключає, що Росія може провести нову мобілізацію, якщо вважатиме це необхідним. За його словами, технічно Москва здатна повторити масштаб часткової мобілізації 2022 року, коли було мобілізовано близько 450 тисяч людей. Поки Кремль цього не хоче, але за відсутності інших варіантів може піти на такий крок.

    Окремий блок інтерв’ю стосувався Білорусі. Буданов заявив, що Лукашенко, схоже, почув українські попередження, і зараз Київ не бачить безпосередньої загрози нового наступу з білоруського напрямку. При цьому він наголосив, що Україні невигідно отримувати ще одного ворога і ще одну зону бойових дій.

    Щодо роботи в Офісі президента Буданов підтвердив, що період “притирки” із Володимиром Зеленським уже пройшов. Він визнав, що його стиль управління відрізняється від стилю Андрія Єрмака, однак підкреслив, що як військова людина сприймає президента як свого керівника і не має з цим проблем.

    Інтерв’ю Буданова стало не лише набором заяв про війну, а й політичним сигналом одразу в кількох напрямках. Для Росії — що Україна не погодиться на територіальні поступки. Для Польщі — що тиск ультиматумами не спрацює. Для США — що Київ розуміє важливість демонстрації реальних результатів. А для українського суспільства — що попереду може бути складний період ескалації, але шанс на завершення активної фази війни у 2026 році, за словами Буданова, все ще існує.

  • Опитування показали: частина українців готова до поступок заради миру

    Опитування показали: частина українців готова до поступок заради миру

    Дедалі більше українців, виснажених тривалою війною, демонструють готовність розглядати територіальні поступки в обмін на припинення бойових дій та отримання надійних гарантій безпеки. Такий зсув у суспільних настроях західні медіа та аналітики пов’язують із накопиченою втомою від війни й бажанням отримати відчуття стабільності та захищеності від нових атак.

    Аналітичні матеріали західних видань зазначають, що для більшості опитаних ключовим фактором є не сама передача територій, а впевненість у тому, що агресія з боку Росії не повториться в майбутньому. Саме питання гарантій безпеки, а не кордонів, дедалі частіше виходить на перший план у відповідях респондентів.

    Тенденцію підтверджують і результати соціологічних досліджень українських інституцій. За даними опитувань, станом на кінець січня 2026 року близько 40% українців заявили про готовність підтримати виведення українських військ з окремих районів Донбасу заради завершення війни. Водночас лише невелика частина з них — близько 9% — погоджується на такий крок без значних застережень. Ще 31% вважають подібний сценарій загалом прийнятним виключно за умови отримання чітких гарантій безпеки з боку США та європейських країн.

    Разом із цим суспільство залишається глибоко поділеним. Понад половина опитаних — близько 52% — категорично виступають проти будь-яких територіальних поступок і наполягають на збереженні територіальної цілісності України в міжнародно визнаних кордонах. Такий баланс думок, на думку західних аналітиків, створює ризик внутрішнього напруження та політичного розколу в разі спроб реалізації компромісних сценаріїв.

    Окрему увагу міжнародні оглядачі приділяють можливим політичним наслідкам для президента Володимира Зеленського. Зазначається, що офіційна згода на втрату частини територій може суттєво змінити його сприйняття як всередині країни, так і за кордоном — від образу символу опору до політика, який погодився на тривалу окупацію українських земель.

    Водночас для значної частини українців ключовою умовою будь-яких переговорів залишається наявність дієвого механізму захисту від нової війни. Проста відмова від територій без вступу до НАТО або отримання рівноцінних гарантій безпеки сприймається більшістю як капітуляція, а не як шлях до стійкого миру.

    Офіційна позиція української влади залишається незмінною. Вона закріплена в Конституції та неодноразово підтверджувалася заявами РНБО, Офісу президента та Міністерства закордонних справ. Київ наполягає на повному відновленні територіальної цілісності та наголошує, що будь-які «торги» територіями є юридично нікчемними й створюють небезпечний прецедент для світового правопорядку.

    Попри це соціологічні дослідження, які фіксують зміну суспільних настроїв, залишаються важливим орієнтиром для міжнародних партнерів. Саме ці дані дедалі частіше враховуються під час формування стратегій подальшої військової, фінансової та дипломатичної підтримки України у 2026 році.

  • Die Welt: українські депутати обговорюють територіальні поступки

    Die Welt: українські депутати обговорюють територіальні поступки

    Депутати Верховної Ради України нібито готові розглядати територіальні поступки та відмовитися від контролю над Донбасом для припинення війни. Про це повідомив журналіст німецького видання Die Welt Штеффен Шварцкопф, посилаючись на слова «надзвичайно впливового» українського парламентарія.

    «Так, ми повинні знайти компроміс, навіть якщо це дуже важко. І так, нам доведеться змиритися з втратою Донбасу. Це не лише моя думка, а й точка зору багатьох колег-депутатів, а також значної частини населення. Ми зобов’язані добитися припинення вогню будь-якими засобами. Інакше людські втрати можуть тривати ще довгі місяці та роки», — передав слова джерела журналіст.

    За інформацією кореспондента, депутатка, яка поділилася цим поглядом, не наважилася говорити про це публічно. Як зазначив Шварцкопф, у протилежному випадку її політична кар’єра «миттєво б закінчилася» через тиск з боку Офісу президента та спецслужб.

    Водночас у країні існує й інша позиція — продовжувати боротьбу за повернення всіх втрачених територій. Таким чином, питання компромісу щодо Донбасу залишається предметом гострих дискусій серед політиків та населення.

  • Перед зустріччю з Путіним Трамп заявив про намір домогтися часткового повернення українських земель

    Перед зустріччю з Путіним Трамп заявив про намір домогтися часткового повернення українських земель

    Напередодні запланованого на Алясці саміту президента США Дональда Трампа та правителя Росії Володимира Путіна у дипломатичних колах активно обговорюють можливу зміну позиції Києва.

    За інформацією The Telegraph з посиланням на європейські джерела, президент України Володимир Зеленський готовий розглянути варіант припинення бойових дій із фактичним збереженням російського контролю над нині окупованими територіями в Луганській, Донецькій, Запорізькій, Херсонській областях та Криму.

    Такий сценарій, який підтримують окремі європейські столиці, передбачає заморожування лінії фронту та надання Україні безпекових гарантій, зокрема подальше постачання зброї та перспективу вступу до НАТО. Водночас Зеленський наголосив, що жодні домовленості не повинні передбачати додаткових територіальних поступок поза вже окупованими землями.

    Європейські лідери, зокрема Еммануель Макрон, Дональд Туск і Фрідріх Мерц, заявили про неприпустимість зміни міжнародно визнаних кордонів силою. Вони планують зустрітися з Трампом у середу, щоб донести свої аргументи перед його переговорами з Путіним.

    Сам Трамп заявив, що на саміті прагнутиме домовитися про часткове повернення українських земель, але розкритикував позицію Києва щодо необхідності конституційного схвалення будь-яких територіальних змін.

    НАТО своєю чергою підкреслило, що фактична окупація не може отримати юридичного визнання. Українська влада нагадує, що Росія продовжує нарощувати військові сили та готується до нових наступів, тому говорити про готовність Кремля завершити війну зарано.

    Станом на сьогодні Росія утримує близько 20% території України в межах кордонів 1991 року. Велика Британія, Канада та інші партнери закликають уникати спроб нав’язати Києву будь-які рішення, наголошуючи, що мирні угоди мають бути результатом переговорів за участі України, а не ухвалюватися за її спиною.

  • Путін запропонував Трампу мир в обмін на Донбас

    Путін запропонував Трампу мир в обмін на Донбас

    Президент Росії Володимир Путін передав адміністрації Дональда Трампа пропозицію щодо припинення вогню в Україні, яка передбачає значні територіальні поступки з боку Києва. Про це повідомляє The Wall Street Journal з посиланням на європейських та українських чиновників.

    За даними видання, російський план передбачає передачу Україні східної частини країни, зокрема Донбасу, під контроль Росії без будь-яких зобов’язань з боку Москви, окрім обіцянки зупинити бойові дії. Пропозицію Путін озвучив спеціальному посланнику США Стіву Віткоффу під час зустрічі в Москві, що викликало активні дипломатичні консультації та спроби з’ясувати деталі.

    Європейські та українські чиновники, поінформовані Трампом та Віткоффом упродовж тижня, висловили побоювання, що Кремль може використовувати цю ініціативу лише для уникнення нових санкцій і мит з боку США.

    Трамп заявив, що пропозиція є «достатньо привабливою», аби вже наступного тижня почати організовувати зустріч із Путіним. Журналісти WSJ зазначають, що план Кремля свідчить про відмову від попередніх вимог щодо контролю над усією лінією фронту, проте залишається невизначеність щодо південних регіонів — частин Запорізької та Херсонської областей, де російські війська також утримують позиції.

    За словами Віткоффа, план складається з двох етапів: спершу Україна виводить війська з Донецька, заморожуючи лінію фронту, а потім Путін і Трамп узгоджують остаточний мирний договір, який обговорять із президентом України Володимиром Зеленським.

    У Києві заявили, що не відкидають жодних пропозицій, але наголосили: необхідною умовою для переговорів є повне припинення вогню. Прессекретар Білого дому Кароліна Левітт підкреслила, що Трамп і його команда обговорюють «можливі шляхи до миру» з партнерами в Україні та Європі, але утримуються від коментарів щодо деталей.

    Водночас Конституція України забороняє президенту одноосібно ухвалювати рішення про зміну територій. Зеленський раніше заявляв, що будь-які територіальні питання можуть розглядатися лише після беззастережного припинення бойових дій з боку Росії.

  • The Telegraph: Україна може погодитися на перемир’я з втратою територій

    The Telegraph: Україна може погодитися на перемир’я з втратою територій

    Після зустрічі Дональда Трампа та Володимира Зеленського у Ватикані західні оглядачі заговорили про наближення перемир’я у війні між Росією та Україною. Як пише The Telegraph, хоча перемир’я здається близьким як ніколи, для України воно навряд чи стане перемогою.

    Оглядач Річард Кемп наголошує, що на цьому етапі поступки України неминучі. Росія бере гору у війні на виснаження, а Трамп, навіть якщо і намагатиметься тиснути на Путіна, не буде готовий рішуче втрутитися. Західна Європа, на думку автора, також не стане підтримувати військове загострення, оскільки не має ані ресурсів, ані політичної волі.

    За оцінкою видання, Україна буде змушена вести переговори на основі останніх мирних пропозицій Трампа, які передбачають фактичну поступку великої частини територій, окупованих Росією.

    При цьому Путін у разі укладення перемир’я отримає можливість представити домовленості російському суспільству як свою перемогу, незалежно від реального масштабу втрат і наслідків для економіки РФ. Зеленський же ризикує втратити підтримку в Україні, погодившись на такі умови.

    На думку аналітика, результат перемовин стане сигналом слабкості НАТО та Заходу в цілому, що буде використано не лише Росією, але й іншими ворожими режимами, зокрема Китаєм та Іраном.

    Зеленський після зустрічі з Трампом заявив, що обговорення було “хорошим” і що українська сторона сподівається на “повне і безумовне припинення вогню” та “тривалий мир”. Трамп же у своїй заяві висловив сумніви у готовності Путіна припинити війну, пригрозивши можливим посиленням санкцій.

  • Кремль вимагає визнання окупації та демілітаризованої зони в Україні

    Кремль вимагає визнання окупації та демілітаризованої зони в Україні

    Мирне врегулювання війни в Україні до 2026 року неможливе через жорстку позицію Росії, яку вона висуває на переговорах. Про це повідомляє Washington Post, посилаючись на дані європейської розвідки.

    За інформацією видання, аналітичний центр, тісно пов’язаний з П’ятою службою ФСБ (відповідає за операції в Україні), підготував документ із потенційними умовами Кремля за тиждень до переговорів між Росією та США в Ер-Ріяді 18 лютого.

    У цьому документі плани Дональда Трампа досягти миру за 100 днів назвали нереалістичними, а переговорний процес – таким, що затягнеться як мінімум до 2026 року.

    Які вимоги Кремля?

    Росія вимагає:

    • Визнання її суверенітету над окупованими територіями України.
    • Створення буферної зони на північному сході України – на кордоні з Брянською та Бєлгородською областями.
    • Формування демілітаризованої зони в південних регіонах України, включаючи Одеську область.
    • Відмову України від вступу в НАТО та можливість участі проросійських партій у виборах.

    У документі також зазначається, що «київський режим не може бути змінений зсередини країни, а потребує повного демонтажу».

    Крім того, Росія категорично проти будь-яких миротворчих сил, адже вважає, що вони будуть діяти під «західним впливом».

    Що пропонує Росія США?

    РФ розглядає можливість торгівлі корисними копалинами, зокрема на окупованих територіях, як спосіб зміцнити свої позиції в переговорах. Кремль також наполягає на тому, щоб:

    • США припинили постачати зброю Україні,
    • Росія зупинила військові поставки країнам, які є «недружніми» до США.

    При цьому Кремль відкидає ідею послаблення санкцій у відповідь на поступки, вважаючи, що це не принесе йому достатньої вигоди.

    Перспективи переговорів

    Згідно з інформацією європейської розвідки, Росія працює над тим, щоб ослабити позиції США в переговорах, використовуючи внутрішню політичну напругу у Вашингтоні. Кремль також робить ставку на те, що в майбутньому може укласти вигіднішу угоду, якщо бойові дії тимчасово припиняться, а Україна ослабне.

    Отже, мирне врегулювання найближчим часом виглядає малоймовірним, адже Москва висуває ультимативні вимоги, які суперечать інтересам України та її союзників.

  • Нове опитування показало, що думають українці про умови припинення війни

    Нове опитування показало, що думають українці про умови припинення війни

    Згідно з новим опитуванням Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), більшість українців все ще виступають категорично проти будь-яких територіальних поступок у війні з Росією. Однак частка тих, хто дотримується цієї позиції, поступово зменшується.

    Головні висновки опитування

    • 51% українців переконані, що Україна не повинна відмовлятися від жодної своєї території за жодних умов.
    • Проте цей показник поступово знижується, що може свідчити про зростання втоми від війни або прагнення до компромісу.
    • На заході України більше прихильників продовження боротьби, ніж на сході, але регіональні відмінності залишаються незначними.

    Що думають українці про різні умови миру?

    КМІС запропонував респондентам кілька сценаріїв:

    1. Варіант 1: Росія зберігає контроль над окупованими територіями, Україна відмовляється від вступу до НАТО, але стає членом ЄС і отримує кошти на відновлення.
      • 47% опитаних вважають цей варіант неприйнятним.
    2. Варіант 2: Росія зберігає контроль над територіями, але Україна стає членом НАТО і ЄС.
      • 64% українців підтримують цей сценарій, що демонструє суттєве зростання підтримки в порівнянні з червнем, коли цей варіант схвалювали лише 47%.
      • Лише 21% висловилися проти.
    3. Варіант 3: Росія зберігає контроль над Донбасом і Кримом, але повертає Запоріжжя і Херсон. Україна вступає до НАТО і ЄС.

    Позиція суспільства щодо цього варіанту залишається змішаною, однак підтримка вступу до НАТО стала ключовим фактором.

    Чому підтримка НАТО зростає?

    Переважна більшість (64%) українців виступає за вступ до НАТО, навіть якщо це передбачає поступки щодо частини територій. Зростання підтримки можна пояснити:

    • Безпековими гарантіями, які надає НАТО.
    • Розчаруванням у перспективах виключно дипломатичного врегулювання.
    • Посиленням усвідомлення важливості міжнародної підтримки у війні.

    Зростання підтримки сценаріїв, що включають вступ до НАТО, свідчить про зміну пріоритетів українського суспільства. Якщо раніше акцент робився на збереженні всіх територій, то тепер головними стають гарантії безпеки та євроатлантична інтеграція.

    Проте більшість українців досі не готова поступитися територіями заради миру. Це свідчить про стійкість і прагнення до збереження суверенітету країни навіть у складних умовах війни.