Позначка: територіальні поступки

  • Більшість американців підтримує мирні переговори України з територіальними поступками Росії

    Більшість американців підтримує мирні переговори України з територіальними поступками Росії

    Згідно з останнім опитуванням, проведеним Інститутом Рональда Рейгана, 59% американців підтримують ідею мирних переговорів між Україною та Росією, якщо навіть це буде передчасно поступки території на використання Москви. Цей результат викликав значні дискусії як в Україні, так і серед міжнародних експертів, що стосуються можливих шляхів вирішення війни та перспектив стабільності в регіоні.

    Так вважають і прихильники Трампа (63%), і прихильники Гарріс (55%).

    Відносна більшість (41%) вважає, що наразі Росія виграє війну (45% серед виборців Трампа). 24% вважають, що виграє Україна (29% серед прихильників Гарріс, 21% – Трампа). 22% вважають, що жодна зі сторін не виграє.

    Істотна відмінність між республіканцями і демократами в питанні постачання зброї – серед прихильників Гарріс «за» 74%, а Трампа – тільки 42%.

    Загалом же продовження військової допомоги Україні підтримують більше американців – 55% проти 35%. Хоча торік було 59%.

    Найчастіше противники допомоги обґрунтовують це тим, що ця війна не стосується США – 33%.

    Великий відсоток американців (78%) побоюється розширення війни на країни НАТО, а також вторгнення інших авторитарних режимів у демократичні країни (75%).

  • Україна не готова до територіальних поступків для завершення війни, – заява міністра закордонних справ Андрія Сибіги

    Україна не готова до територіальних поступків для завершення війни, – заява міністра закордонних справ Андрія Сибіги

    Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга повідомив, що країна не готова робити територіальні поступки в обмін на мир з Росією. Це підтвердження прозвучало в інтерв’ю, опублікованому в одному з українських ЗМІ, і стало чітким сигналом позиції України щодо майбутніх переговорів з РФ.

    «Жодних компромісів щодо нашої територіальної цілісності, суверенітету чи майбутньої безпеки не буде. Нам необхідно усунути сірі зони, оскільки Росія перетворює їх на зони впливу. Натомість нам потрібна геополітична визначеність щодо України як частини євроатлантичної спільноти», – сказав очільник МЗС на Мальті, де відбувається саміт ОБСЄ.

    За його словами, мирний план Києва в кінцевому підсумку полягає в тому, щоб «Росія пішла з України і залишила нас у спокої».

    Також Сибіга заявив, що не буде компромісів і з приводу «майбутньої безпеки», натякаючи, мабуть, на вимогу України прийняти її в НАТО за підсумками війни.

    Нагадаємо, днями президент Зеленський говорив протилежне – що Україна готова припинити війну по лінії фронту без повернення захоплених територій в обмін на членство в НАТО.

  • Захід обговорює з українським урядом закінчення війни в обмін на вступ в НАТО – Financial Times

    Захід обговорює з українським урядом закінчення війни в обмін на вступ в НАТО – Financial Times

    Видання Financial Times з посиланням на джерела в дипломатичних колах стверджує, що західні країни зараз обговорюють з українською владою схему закінчення війни за принципом «території в обмін на НАТО».

    Тобто, війна закінчується без повернення Україні захоплених Росією територій, але водночас підконтрольна Києву частина України вступає в НАТО і на неї поширюються гарантії безпеки Альянсу. Але вони не поширюються на захоплені РФ землі, які, однак, юридично продовжують вважатися українською територією.

    Ідеться про «німецьку» модель, про яку раніше говорив (https://t.me/stranaua/171672) екс-генсек НАТО Столтенберг, що закликав закінчити війну по лінії фронту і прийняти до Альянсу тільки підконтрольну Києву частину України. Так само як під час холодної війни членом НАТО була тільки Західна Німеччина.

    «Західні дипломати і, дедалі частіше, українські чиновники приходять до думки, що значущі гарантії безпеки можуть стати основою для узгодженого врегулювання, в якому Росія зберігає де-факто, але не де-юре, контроль над усією або частиною української території, яку вона наразі займає. Ні Київ, ні його прихильники не пропонують визнати суверенітет Росії над п’ятою частиною території України. Те, що передбачається, – це негласне визнання того, що ці землі мають бути відновлені дипломатичними засобами в майбутньому. Навіть це, зі зрозумілих причин, є делікатним питанням для українців, особливо коли представляється як основа компромісу з Москвою. Поступитися землею для отримання членства в Нато може бути «єдиною грою в місті», як сказав нам західний дипломат, але для українців це залишається табу, принаймні на публіці.

    Ідея також набирає обертів в офіційних колах.

    «Я не думаю, що повне відновлення контролю над усією територією є обов’язковою умовою», – сказав Петр Павел, президент Чехії та колишній генерал Нато, газеті Novinky a Právo.

    «Якщо є демаркація, навіть адміністративний кордон, то ми можемо розглядати [це] як тимчасове і прийняти Україну до складу НАО на території, яку вона контролюватиме на той час», – сказав Павел.

    Як вважає американський історик холодної війни Мері Саротт, Україна має визначити оборонний військовий кордон, що обороняється, погодитися постійно не розмежовувати війська або ядерну зброю на своїй території, якщо тільки вона не погрожує нападом, і відмовитися від застосування сили за межами цього кордону, окрім як з метою самооборони (тобто, не намагатися військовим шляхом повернути захоплені РФ території – Ред.)», – пише видання.

    При цьому Financial Times визнає, що ця ідея («НАТО в обмін на території») має труднощі в реалізації. Як через позицію Росії (яка категорично проти членства України в Альянсі), так і через відсутність чіткого розуміння, чи готові на це йти США та інші країни НАТО.

    «Існує також велике питання про те, чи будуть США, не кажучи вже про своїх європейських союзників, готові взяти на себе зобов’язання, необхідні для захисту України всередині Альянсу. Адміністрація Байдена досі відмовлялася зрушити з місця питання про прискорене членство Києва. Чи буде президент Камала Гарріс ставитися до цього по-іншому? Чи може Дональд Трамп уявити собі західнонімецьку модель як частину його запропонованої «угоди» щодо припинення війни? Чи може Зеленський продати це своєму народу?», – ставить запитання Financial Times.

  • Україна вступить в НАТО лише в межах кордонів 1991 року – Стефанішина

    Україна вступить в НАТО лише в межах кордонів 1991 року – Стефанішина

    Віцепрем’єрка з європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина нещодавно дала чітке пояснення щодо процесу вступу України до НАТО.

    В інтерв’ю РБК-Україна вона підтвердила, що питання членства в Альянсі буде розглядатися виключно у межах кордонів України станом на 1991 рік, і інші формати обговорюватися не будуть.

    Стефанішина пояснила, що Україна не планує пропонувати альтернативні рішення або територіальні компроміси щодо свого членства в НАТО до того, як союзники не висловлять свої пропозиції. Вона підкреслила, що на даному етапі союзники повинні прийняти рішення про членство України в Альянсі без будь-яких обмежень чи територіальних перерозподілів.

    “Ми будемо слухати всіх союзників, вести перемовини з кожною з 32 держав-членів НАТО, але ми не будемо ставити питання стосовно будь-яких обмежень чи перерозподілу у питанні членства в НАТО,” – зазначила Стефанішина. Вона додала, що Україна в межах кордонів 1991 року є суверенною і незалежною країною, яка прагне приєднатися до НАТО у своїх міжнародно визнаних кордонах.

    Стефанішина також наголосила, що на етапі, коли буде йти мова про ратифікацію рішення про визнання України членом НАТО, процес буде відкритим та публічним. Вона зазначила, що наразі не існує жодного формату для обговорення можливих обмежень чи перерозподілу територій у контексті вступу України до Альянсу.

    Таким чином, українська позиція щодо членства в НАТО є однозначною і чіткою – країна буде приєднана до Альянсу в межах своїх кордонів, встановлених у 1991 році, без будь-яких змін чи компромісів.

  • Все більше українців готові на територіальні поступки заради миру

    Все більше українців готові на територіальні поступки заради миру

    Згідно з даними Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), за період з 29 листопада по 9 грудня 2023 року збільшилася кількість українців, готових до територіальних поступок для досягнення миру. Дослідження проводилося телефоном серед 1031 учасника з різних регіонів України, за винятком АР Крим.

    Протягом останніх шести місяців відзначено зростання цієї готовності на 9 відсоткових пунктів. З травня 2022 року до травня 2023 року приблизно 8-10% респондентів були готові до територіальних поступок, в той час як 82-87% висловлювалися проти них. З травня по грудень 2023 року інтерес до таких поступок зросла з 10% до 19%.

    У той же період зменшилася кількість противників територіальних поступок: з 84% у травні до 74% у грудні. Спостерігаються зміни в різних регіонах України: з південно-східних регіонів підтримка поступок перейшла на заходи та центральні частини країни.

    Навіть із зростанням готовності до територіальних поступок, значна більшість респондентів (від 68% до 79%) залишається проти них. Також відзначено, що ті, хто підтримує такі дії, є песимістичнішими у своїх поглядах, проте більшість вірить, що за належної підтримки Заходу Україна зможе досягти успіхів у цьому напрямку.