Daypolitico

Позначка: ухилення від сплати податків

  • 23,5 млрд грн пройшли через «конверт»: БЕБ провело 50 обшуків у Києві, Харкові та Одесі

    23,5 млрд грн пройшли через «конверт»: БЕБ провело 50 обшуків у Києві, Харкові та Одесі

    Українські правоохоронці заявили про викриття масштабного так званого конвертаційного центру, через який із 2023 року могли пройти фінансові операції на 23,5 млрд грн. У межах спецоперації провели 50 обшуків у Києві, Харкові та Одесі, вилучили мільйони гривень необлікованої готівки, а частині фігурантів уже повідомили про підозру.

    Про результати операції 20 вересня повідомив директор Бюро економічної безпеки України Олександр Цивінський.

    За його словами, орієнтовний щомісячний оборот мережі становив майже 500 млн грн, а загальний обсяг операцій із 2023 року сягнув 23,5 млрд грн. Правоохоронці попередньо оцінюють можливу суму ухилення від сплати податків приблизно у 3 млрд грн.

    Цивінський наголосив, що йдеться про масштабну мережу, яка працювала протягом кількох років. У межах розслідування правоохоронці одночасно відпрацювали десятки адрес у трьох найбільших містах країни.

    Операцію БЕБ проводило у взаємодії з Державною прикордонною службою та Кіберполіцією. У повідомленні Бюро також зазначалося, що розслідування стосується злочинної організації та фінансових операцій, у тому числі із застосуванням віртуальних активів.

    Точну кількість підозрюваних, їхні імена та повний перелік інкримінованих статей у першому публічному повідомленні не розкрили.

    Тому на цьому етапі важливо говорити саме про версію слідства. Вина конкретних осіб може бути встановлена лише обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

    Що означають 23,5 млрд грн

    Заявлена правоохоронцями сума — це не розмір вилучених грошей і не встановлені збитки держави.

    23,5 млрд грн — це загальний обсяг фінансових операцій, які, за попередньою оцінкою БЕБ, пройшли через схему із 2023 року.

    23,5 млрд грн пройшли через «конверт»: БЕБ провело 50 обшуків у Києві, Харкові та Одесі
    ФОТО: ОГП та БЕБ викрили злочинну організацію, яка виводила кошти через криптовалюту /Прокуратура України
    23,5 млрд грн пройшли через «конверт»: БЕБ провело 50 обшуків у Києві, Харкові та Одесі
    ФОТО: ОГП та БЕБ викрили злочинну організацію, яка виводила кошти через криптовалюту /Прокуратура України

    Окремо Бюро оцінює можливі несплачені податки приблизно у 3 млрд грн. Остаточний розмір збитків має бути встановлений у процесі розслідування, експертиз і аналізу руху коштів.

    Якщо розділити заявлений загальний оборот на середній щомісячний показник у 500 млн грн, масштаб схеми справді відповідає тривалій системній роботі, а не кільком окремим транзакціям.

    Під час обшуків правоохоронці вилучили мільйони гривень необлікованої готівки. Детальну структуру вилученого майна БЕБ на момент першої публікації не оприлюднювало.

    Як зазвичай працюють «конвертаційні центри»

    Під поняттям «конвертаційний центр» правоохоронці зазвичай мають на увазі не одну компанію або фізичний обмінник, а мережу підприємств і рахунків, які використовуються для переведення безготівкових грошей у готівку, створення фіктивного документообігу або приховування реального походження коштів.

    У попередніх справах БЕБ такі мережі складалися з десятків або навіть сотень підконтрольних компаній, через які оформлювали операції, що, за версією слідства, не мали реального економічного змісту.

    Наприклад, у серпні 2026 року БЕБ повідомило про викриття іншого конвертаційного центру на Київщині. Там правоохоронці заявляли про понад 60 підприємств з ознаками фіктивності, які використовували для тіньових розрахунків в аграрному секторі. Частину грошей, за даними слідства, переводили у готівку та віртуальні активи.

    Ще масштабнішу справу БЕБ розкрило навесні 2026 року. Тоді йшлося про конвертаційний центр із оборотом близько 18 млрд грн, який, за інформацією Бюро, обслуговував сотні компаній по всій Україні. Для проведення операцій використовували близько 500 підконтрольних компаній, а частину коштів переводили через фінансові канали у країнах ЄС та Об’єднаних Арабських Еміратах.

    На цьому тлі нова справа з оборотом 23,5 млрд грн виглядає однією з найбільших публічно оголошених операцій БЕБ проти подібної інфраструктури за останній час.

    Криптовалюта дедалі частіше з’являється у таких справах

    Окремий напрямок, який досліджують українські правоохоронці, — використання криптовалюти та віртуальних активів для переміщення коштів.

    У попередніх розслідуваннях БЕБ фігуранти, за даними слідства, переводили гроші у криптовалюту, щоб ускладнити відстеження походження коштів та уникнути традиційного фінансового моніторингу.

    У серпневій справі щодо аграрного «конверта» БЕБ прямо повідомляло, що частину коштів переводили у віртуальні активи.

    Подібний механізм використовувався і в інших великих кримінальних провадженнях. У справі про конвертаційний центр із оборотом 18 млрд грн правоохоронці заявляли, що гроші могли обготівковувати або переводити у криптовалюту через мережу обмінників в Україні та за кордоном.

    Водночас використання криптовалюти саме по собі не є незаконним. Кримінальне значення має походження коштів, мета транзакцій та конкретні дії учасників схеми.

    БЕБ посилює боротьбу з тіньовими фінансами

    Нинішня операція відбувається на тлі ширшої кампанії БЕБ із детінізації економіки.

    У 2026 році Бюро неодноразово звітувало про ліквідацію великих нелегальних фінансових структур, схем із фіктивними підприємствами, незаконних обмінників та мереж, через які бізнес міг уникати сплати податків.

    Один із найбільш показових прикладів — конвертаційний центр на Київщині, ліквідований ще у травні 2025 року. Тоді БЕБ заявило, що понад десять компаній використовували для оформлення фіктивних договорів і штучного формування податкового кредиту. Під час обшуків правоохоронці вилучили 15,5 млн грн, $200 тис. та майже €22 тис. готівкою.

    Паралельно Бюро намагається показувати ефект детінізації окремих ринків. Наприклад, на ринку електроніки після посилення контролю офіційно задекларований обсяг продажів, за даними БЕБ і ДПС, зріс із 15,3 млрд грн у вересні 2025 року до 23,5 млрд грн у грудні.

    Схожі справи вже вимірюються мільярдами

    Раніше Nenka.info писала про інше масштабне розслідування, де правоохоронці заявили про виведення майже 580 млн грн із оборонних контрактів через конвертаційний центр. У тій справі йшлося про приватне підприємство, яке протягом 2023–2025 років отримало приблизно 2,5 млрд грн за ремонт і обслуговування військової техніки.

    Майже 580 млн грн з оборонки: правоохоронці викрили масштабну схему «відмивання» коштів

    Також Nenka.info повідомляла про розслідування БЕБ щодо багатомільярдної схеми експорту аграрної продукції, де слідство оцінювало можливі втрати бюджету більш ніж у 1 млрд грн.

    БЕБ розслідує багатомільярдну схему експорту зерна за участю ексчиновника ДФС

    Нова справа виділяється передусім масштабом заявленого обороту. Якщо оцінка БЕБ у 23,5 млрд грн буде підтверджена матеріалами слідства, йтиметься про фінансову інфраструктуру, яка протягом кількох років могла обслуговувати значні обсяги тіньових операцій.

    Наразі слідчі мають встановити повне коло учасників і клієнтів схеми, проаналізувати вилучені документи, електронні носії та фінансові транзакції, а також визначити остаточний розмір можливих податкових втрат.

    Тож цифра у 3 млрд грн несплачених податків поки залишається попередньою оцінкою правоохоронців, а заявлені 23,5 млрд грн — обсягом операцій, а не доведеними збитками державі.

  • Бізнес зможе компенсувати збитки і уникнути суду: деталі ініціативи БЕБ

    Бізнес зможе компенсувати збитки і уникнути суду: деталі ініціативи БЕБ

    Бюро економічної безпеки ініціює запровадження механізму досудового врегулювання податкових злочинів. Йдеться про можливість закриття кримінальних проваджень щодо умисного ухилення від сплати податків (стаття 212 КК України) без передачі справи до суду за умови виконання низки фінансових зобов’язань.

    Згідно з пропозицією, бізнес зможе визнати порушення, сплатити нараховані податки та штрафи, а також здійснити додатковий платіж на підтримку Збройні сили України. Після цього кримінальне провадження може бути закрите на етапі досудового розслідування.

    Як повідомляє Forbes Ukraine, у 2025 році до судів було скеровано 187 справ щодо податкових правопорушень. У межах цих проваджень бізнес добровільно компенсував державі 3,2 млрд грн.

    У БЕБ вважають, що впровадження нового механізму дозволить підвищити ефективність повернення коштів до бюджету. За розрахунками відомства, потенційні надходження могли б зрости приблизно на 50% і сягнути до 4,8 млрд грн на рік.

    Ініціатива покликана скоротити тривалість кримінальних процесів, зменшити навантаження на судову систему та забезпечити швидке відшкодування збитків державі. Водночас її реалізація потребуватиме змін до законодавства та чітких процедурних гарантій, щоб уникнути зловживань і забезпечити прозорість механізму.

    Наразі пропозиція перебуває на етапі обговорення. Остаточне рішення залежатиме від позиції парламенту та профільних комітетів.

  • Обшуки в мережі Ябко: що відомо про вилучення техніки

    Обшуки в мережі Ябко: що відомо про вилучення техніки

    Мережа Ябко опинилася в центрі гучного розслідування після повідомлень про обшуки, проведені правоохоронцями на Львівщині. За інсайдерською інформацією, співробітники Бюро економічної безпеки здійснили слідчі дії в офісах і логістичних центрах компанії та вилучили техніку, яка, за попередніми даними, має ознаки контрабандного походження.

    За твердженнями джерел, обсяг вилученого товару може перевищувати понад сто мільйонів доларів. Також повідомляється про використання складної схеми з залученням понад ста фіктивних фізичних осіб-підприємців, що могло дозволити мінімізувати податкові зобов’язання та виводити кошти через готівкові операції й криптовалютні розрахунки.

    У матеріалах, що поширюються в публічному просторі, йдеться про можливе ухилення від сплати податків на десятки мільйонів гривень. За наявною інформацією, відомості про провадження внесено до ЄРДР за відповідними статтями Кримінального кодексу, а розслідування здійснюють територіальні підрозділи поліції та прокуратури.

    У контексті справи згадуються різні правоохоронні органи, зокрема Служба безпеки України та митні структури. Офіційні коментарі від усіх сторін щодо деталей розслідування на момент публікації можуть бути обмеженими через таємницю слідства.

    Ситуація викликала дискусію щодо прозорості ринку електроніки та ефективності контролю за імпортними операціями. Експерти наголошують, що системні порушення можливі лише за наявності прогалин у митному та податковому адмініструванні, а також потребують комплексного реагування держави.

    Наразі остаточні висновки можна буде робити лише після завершення слідчих дій та рішення суду.

  • «Плисецький гранітний кар’єр» підозрюють в ухиленні від податків на десятки мільйонів

    «Плисецький гранітний кар’єр» підозрюють в ухиленні від податків на десятки мільйонів

    На Київщині підприємство, що видобуває граніт поблизу села Плесецьке, опинилося в центрі одразу кількох гучних історій — від кримінального провадження щодо можливого ухилення від сплати податків до багаторічного боргу перед державним банком на десятки мільйонів гривень. Йдеться про ТОВ «Плисецький гранітний кар’єр», яке, попри розслідування та фінансові претензії, продовжує працювати й отримувати значні доходи.

    За даними з судового реєстру, правоохоронці розслідують кримінальне провадження №72023110100000005 за ч. 3 ст. 212 КК України — ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах. Слідство перевіряє версію, що службові особи компанії у 2022 році могли занижувати фактичні ціни реалізації граніту, використовуючи реквізити пов’язаних підприємств, зокрема ТОВ «Граніт Мобіл Переробка Плюс».

    У результаті держава, за даними слідства, могла недоотримати понад 3,5 млн грн рентної плати та понад 19,3 млн грн ПДВ.

    Згідно з аналітичною системою YouControl, основний вид діяльності підприємства — добування декоративного та будівельного каменю. Компанія має спеціальний дозвіл на користування надрами №3871, чинний до 2038 року, що дає право на видобуток граніту на Плисецькому родовищі. Кінцевим бенефіціаром є Валентина Дубініна, а директором — Михайло Нестеренко.

    Водночас підприємство неодноразово згадувалося у журналістських розслідуваннях. Ще у 2019 році медіа та профільні асоціації повідомляли про можливі факти незаконного видобутку піску на території кар’єру. За даними активістів, пісок був виявлений у межах родовища, однак окремого дозволу на його видобуток компанія не отримувала.

    Попри ці скандали, фінансові показники підприємства залишаються високими. Лише за перші три квартали 2025 року, згідно з оприлюдненою звітністю, дохід сягнув понад 83 млн грн.

    Окремою проблемою залишається багаторічний борг перед державним «Укргазбанком». Станом на 2020 рік загальна заборгованість компанії перед банком складала майже 92,8 млн грн. У фінустанові повідомляли, що протягом багатьох років намагалися врегулювати ситуацію через мирові угоди та реструктуризацію, однак боржник системно не виконував зобов’язання. Останнє добровільне погашення відбулося ще у 2018 році — лише 200 тисяч гривень.

    Банк був змушений розпочати процедури примусового стягнення через виконавчу службу. Частину активів боржника виставляли на торги СЕТАМ, однак виникали труднощі з фактичним доступом до майна, що ускладнювало реалізацію.

    Також журналісти звертають увагу на можливі бізнес-зв’язки співвласників підприємства з особами з оточення колишнього народного депутата та ексголови Львівської ОДА Василя Горбаля, який є багаторічним почесним президентом «Укргазбанку». Зокрема, один із партнерів фігурантів кар’єру пов’язаний із Сергієм Левадою, якого медіа називали кумом і колишнім помічником Горбаля.

    На тлі війни та постійної потреби держави у коштах на оборону і соціальну підтримку такі історії викликають дедалі більше запитань у суспільстві: чому підприємства з мільйонними оборотами роками не сплачують борги державним банкам, а кримінальні провадження щодо податків та користування надрами тривають без швидких результатів.

    Остаточні висновки у справі мають дати слідство та суд.

  • Фіктивні вагони: як підрядник «Укрнафти» вкрав понад 16 млн гривень

    Фіктивні вагони: як підрядник «Укрнафти» вкрав понад 16 млн гривень

    У розпал повномасштабної війни, коли державні компанії працювали в режимі екстреної логістики, переміщуючи стратегічні запаси пального у безпечніші регіони, поряд із «Укрнафтою» опинився підрядник, який побачив у війні не загрозу, а можливість для збагачення. Тепер ця історія дійшла до суду.

    Прокурори Офісу Генерального прокурора передали обвинувальний акт щодо директора приватної компанії, якого обвинувачують у заволодінні коштами державної нафтової компанії, ухиленні від сплати податків та службовому підробленні.

    У 2023 році «Укрнафта» уклала договір із приватним підприємством на транспортування та експедиційний супровід нафтопродуктів із використанням під’їзного залізничного шляху. Воєнні умови — нестабільні маршрути, постійні переміщення, дефіцит часу й обмежені можливості контролю — створили середовище, у якому паперові зловживання могли залишатися непоміченими.

    Саме на це, за версією слідства, і розраховував директор компанії-підрядника. Схема була максимально простою й водночас ефективною. Обвинувачений систематично подавав «Укрнафті» акти виконаних робіт із завідомо неправдивими відомостями про прибуття та перебування вагонів із пальним на залізничній станції.

    Насправді ж ці вагони туди ніколи не прибували. Дані залізничного обліку та матеріали кримінального провадження підтверджують: значна частина зазначених у документах перевезень існувала виключно на папері. Послуги були фікцією, а акти — інструментом легалізації списання коштів.

    Попри це, державна компанія перераховувала гроші за «надані» транспортно-експедиційні послуги. Платежі проходили у звичайному режимі — формально документи виглядали коректними, а в умовах війни їхній зміст не завжди можна було оперативно перевірити. У результаті сума завданих «Укрнафті» збитків перевищила 16 мільйонів гривень.

    Паралельно з цією схемою директор приватної компанії, за даними слідства, реалізував ще один напрям зловживань — ухилення від сплати податків. Для цього укладалися фіктивні договори з підконтрольними підприємствами, що дозволяло штучно формувати податковий кредит з ПДВ без реального здійснення господарських операцій. Документообіг створював ілюзію активної діяльності, тоді як фактично йшлося про банальне заниження податкових зобов’язань.

    У підсумку правоохоронці описують цю історію як класичний приклад тилового мародерства: війна використовується як прикриття, стратегічне пальне — як ресурс для збагачення, а бухгалтерія та фіктивні акти — як основний інструмент злочину. Без складних фінансових конструкцій, але з точним розрахунком на перевантаженість системи у воєнний час.

    Тепер справа вийшла за межі кабінетів і бухгалтерських звітів та перейшла до зали суду. Ключове питання — не лише в сумі збитків, а в тому, чи стане цей процес сигналом для інших, хто намагався або намагається заробляти на війні, прикриваючись «логістикою» і паперовими схемами.

  • Зарплати в конвертах і контрабанда: головні схеми, через які бюджет втрачає сотні мільярдів

    Зарплати в конвертах і контрабанда: головні схеми, через які бюджет втрачає сотні мільярдів

    Втрати державного бюджету України від тіньової економіки у 2024 році сягнули рекордних 375–603 мільярдів гривень. Про це йдеться у щорічному дослідженні «Порівняльний аналіз фіскального ефекту від застосування інструментів ухилення/уникнення оподаткування в Україні», проведеному експертами «Інституту соціально-економічної трансформації», «CASE Україна» та «Економічної експертної платформи».

    Порівняно з 2023 роком, бюджетні втрати збільшилися на 21,5–35 мільярдів гривень. Основними причинами зростання аналітики називають затягування влади з реформуванням Бюро економічної безпеки, митниці та податкової служби.

    Найбільш поширеними схемами мінімізації податків залишаються виплати зарплат у конвертах (140–280 мільярдів гривень) та контрабанда і «сірий» імпорт (120–185 мільярдів гривень). Експерти зазначають, що ці два види порушень щороку лише зростають і становлять головну загрозу фіскальній стабільності.

    Офшорні схеми, за даними дослідження, стають менш доступними через нові міжнародні стандарти податкової прозорості. Їх обсяг у 2024 році оцінено на рівні 55–65 мільярдів гривень. Водночас вони залишаються «елітним» інструментом, доступним лише великим компаніям та заможним українцям.

    Суттєві втрати держави фіксуються також через схеми з податком на додану вартість. Незважаючи на запровадження електронного адміністрування та системи моніторингу ризиків, так звані «скрутки» — фіктивне зменшення ПДВ-зобов’язань — торік становили 78–90 мільярдів гривень.

    Крім того, експерти звертають увагу на зловживання у земельних та майнових реєстрах. Натомість позитивні тенденції помітні у боротьбі з контрафактною продукцією та нелегальним ринком підакцизних товарів (алкоголь, тютюн, паливо). Проте навіть ці втрати залишаються високими — на рівні 126–140 мільярдів гривень.

    «Найефективніший шлях для скорочення тіньової економіки — це повне перезавантаження податкової та митної системи, ліквідація зарплат у конвертах і прозоре адміністрування податків», — зазначають автори дослідження.

    Для порівняння, у 2023 році бюджет втрачав від тіньових схем від 353,5 до 568 мільярдів гривень. А нинішні 603 мільярди гривень — це понад 20% бюджету України на оборону у 2024 році.

    Експерти сподіваються, що після реформи Бюро економічної безпеки у 2025–2026 роках боротьба з «конвертами», «скрутками» і контрабандою нарешті набуде системного характеру.

  • Зловмисники організували схему контрабанди електроніки через Укрпошту

    Зловмисники організували схему контрабанди електроніки через Укрпошту

    Викрито масштабну схему незаконного імпорту електроніки, у якій через мережу інтернет-магазинів «Мобіус» (ТОВ «МОБИУС ЛТД») та «Флешка» (ФОП Гадалов Андрій Ігорович) в Україну системно ввозилися смартфони, планшети й смарт-годинники без сплати митних платежів та ПДВ. Схема працювала через дроблення партій на сотні фіктивних поштових відправлень і використання прогалин в процедурі видачі пошти — отримання за SMS-кодом, без перевірки документів.

    Замість ввезення великих партій через митний контроль організатори дробили товар на десятки й сотні відправлень. Кожну посилку оформляли як «дрібне поштове відправлення», вказуючи в деклараціях узагальнені описи типу «phone» або «smartwatch» і занижуючи вартість до $40–100 — значно нижче безмитного ліміту в 150 євро. На папері одержувачі були вигаданими, адреси — неіснуючими, а реальна вартість техніки в кілька разів перевищувала зазначену.

    За схемою в країну заходили смартфони, планшети та смарт-годинники від брендів, які за фактом коштують набагато дорожче, — серед згаданих брендів: Poco, Redmi, Lenovo, Blackview. Продукція маскувалася під «телефон» або «годинник», аби уникнути індивідуальної ідентифікації і митного контролю.

    Ключовим елементом схеми стала процедура видачі посилок у «Укрпошті», яка дозволяла отримати відправлення за SMS-кодом без додаткової перевірки документів і особи одержувача. Це забезпечувало фактичну анонімність отримувача і дозволяло тривалий час уникати контролю — посилки могли видаватися будь-кому, хто мав код, незалежно від того, хто вказаний у документах.

    Контрабандна продукція надходила в роздріб за заниженими цінами, витісняючи легальних імпортерів і продавців, підриваючи чесну конкуренцію. Держава лишалася без митних надходжень і ПДВ, що призводило до мільйонних втрат у бюджеті. Окрім прямого збитку, схема підривала довіру до ринку електроніки та створювала ризики для споживачів (гарантійне та сервісне обслуговування, відповідність техніки стандартам).

    За наявними даними, в схемі фігурували інтернет-магазини «Мобіус» (ТОВ «МОБИУС ЛТД») і «Флешка» (ФОП Гадалов Андрій Ігорович). Організатори — названі як Даниїл Гутовський і Андрій Гадалов — налагодили мережу фіктивних компаній і «сховок» для оформлення відправлень. Основні інструменти: фіктивні одержувачі, заниження вартості у митних/поштових деклараціях, масове дроблення партій, експлуатація механізму видачі посилок за SMS.

    Комбінація технічних вразливостей у поштовій процедурі (відсутність ідентифікації одержувача при видачі), формальне декларування та масове дроблення дозволяли уникати тригерів митного контролю. Як наслідок, схема могла діяти системно й непомітно для контролюючих органів довгий час.

  • Офіс Генпрокурора і БЕБ викрили ухилення від сплати податків на понад 30 млн грн

    Офіс Генпрокурора і БЕБ викрили ухилення від сплати податків на понад 30 млн грн

    За даними Офісу генерального прокурора та Бюро економічної безпеки (БЕБ), за процесуального керівництва прокурорів ОГП завершено досудове розслідування щодо схеми ухилення від сплати податків, через яку державний бюджет недоотримав понад 30 мільйонів гривень.

    У встановлених слідством обставинах директорка одного з підприємств не відобразила в податковій звітності кошти, отримані від Департаменту житлово-комунального господарства Донецької облдержадміністрації за поставку габіонних конструкцій — інженерних споруд, що використовуються для захисту від ракетних та артилерійських обстрілів. Як наслідок, бюджет недоотримав понад 30 млн грн.

    Досудове розслідування завершено; обвинувальний акт щодо підозрюваної скеровано до Дніпровського районного суду Дніпропетровської області. Дії жінки кваліфіковано за ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу України (ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах). Подальший процес визначить коло доказів і можливі санкції.

  • Блогерка Софія Стужук відповіла на підозру в ухиленні від податків

    Блогерка Софія Стужук відповіла на підозру в ухиленні від податків

    Київська міська прокуратура повідомила про підозру у вчиненні умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах українській інстаграм-блогерці, якій інкримінують несплату податків на суму близько 11,5 мільйона гривень. За даними відомства, у період 2018–2022 років підозрювана, зареєстрована як фізична особа-підприємець, отримала доходи на загальну суму понад 58 мільйонів гривень, проте податки з цих надходжень не були сплачені, унаслідок чого бюджет недоотримав 10,5 мільйона гривень податку на прибуток і майже 900 тисяч гривень військового збору. NV+1

    Розслідування проводить Бюро економічної безпеки за матеріалами, зокрема, фінмоніторингу, а підозру оголосили заочно у зв’язку з тим, що слідство встановило: підозрювана нині перебуває за кордоном. У відомствах також послалися на низку фактів щодо характеру отриманих доходів і відсутності належних податкових відрахувань. РБК-Україна+1

    Блогерка оперативно відреагувала на публікації і записала відеозвернення, у якому назвала повідомлення про підозру «політизованою медіа-атакою» та спробою дискредитації. Вона заявила, що під час перебування в Україні вела діяльність офіційно як ФОП третьої групи і не отримувала претензій від фіскальних органів, а її ФОП нібито було закрито на початку 2023 року, що, за її словами, неможливо зробити без погашення усіх зобов’язань. Блогерка також повідомила про блокування її банківських рахунків і доступу до державного застосунку у 2022 році.

    У публічних матеріалах прокуратури й інших ЗМІ додають, що розслідування містить також посилання на поведінку публічної особи в перші дні повномасштабного вторгнення та її публічні висловлювання, які слідство вважає релевантними контексту справи; ці публікації наводяться як частина загальної аргументації слідчих щодо відкриття провадження. Водночас до завершення досудового розслідування та винесення судового рішення всі факти залишаються предметом перевірки, а будь-які остаточні висновки має робити лише суд.

    Поки що справа набирає суспільного резонансу: частина медіа працює з інформацією пресслужби прокуратури, інша частина звертає увагу на слова самої блогерки й вимагає від правоохоронних органів якнайшвидшого оприлюднення документальних підстав підозри. Юристи нагадують, що під час розслідування фігурантці гарантується право на захист і на подання доказів у свою користь, а журналісти — обов’язок збалансовано висвітлювати й позицію слідства, і позицію підозрюваної.

    Як розвиватиметься справа далі, залежить від результатів досудового розслідування та процесуальної роботи сторін. Якщо прокуратура чи БЕБ опублікують додаткові матеріали або блогерка надасть документи, що спростовують висунуті твердження, ці дані виплинуть у відкритих реєстрах і офіційних повідомленнях. Поки ж у публічному полі поєднуються дві лінії — офіційні звинувачення правоохоронців і наполягання самої Стужук на її правовій невинуватості, тож остаточну крапку в цій історії поставить суд.

  • Instagram-блогерка під слідством, БЕБ перевіряє фінансову діяльність Софії Стужук

    Instagram-блогерка під слідством, БЕБ перевіряє фінансову діяльність Софії Стужук

    Детективи Територіального управління Бюро економічної безпеки у Києві відкрили кримінальне провадження проти відомої української блогерки за підозрою в ухиленні від сплати податків у великих розмірах. Йдеться про можливе несплачення понад 11 мільйонів гривень.

    За даними слідства, протягом останніх п’яти років блогерка отримувала регулярні доходи від рекламної діяльності в соціальних мережах, однак не відображала їх у податкових деклараціях.

    Провадження відкрито на основі матеріалів Державної служби фінансового моніторингу, які були ініційовані співробітниками Головного управління розвідки Міністерства оборони України. Досудове розслідування триває за частиною 3 статті 212 Кримінального кодексу України — ухилення від сплати податків у великих розмірах. Санкція статті передбачає штраф або позбавлення волі на строк до 5 років із конфіскацією майна. У офіційній заяві імені підозрюваної не вказано, однак правоохоронці оприлюднили скриншот профілю в Instagram, за яким користувачі і медіа ідентифікували блогерку як Софію Стужук-Левданську. Відомо, що вона наразі мешкає за кордоном і продовжує вести активну онлайн-діяльність, зокрема й через співпрацю з російськими рекламодавцями.

    У БЕБ зазначають, що розслідування триває, а також нагадують про необхідність декларувати доходи, зокрема отримані з-за кордону та з онлайн-платформ.