Daypolitico

Позначка: Україна

  • «Кривавий світанок жовтня: Росія завдала масованого комбінованого удару ракетами та дронами по українських містах»

    «Кривавий світанок жовтня: Росія завдала масованого комбінованого удару ракетами та дронами по українських містах»

    У ніч на середу, 7 жовтня, Російська Федерація здійснила одну з наймасштабніших та найруйнівніших комбінованих атак по території України, задіявши весь арсенал повітряного терору. Під прицільним вогнем ворога опинилися Київ, Запорожжя, Дніпр, а також житлові квартали у Кременчузі та Прилуках. Унаслідок прямих влучань ворожих ракет та ударних безпілотників загинули мирні мешканці, зруйновано багатоповерхові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури, а аварійно-рятувальні служби працюють у надзвичайному режимі.

    За даними Повітряних сил ЗСУ, повітряний удар розпочався пізно ввечері та тривав усю ніч. Окупанти випустили по українських містах 48 крилатих ракет повітряного, наземного та морського базування, включно з «Х-101», «Іскандер-К» та «Калібр», а також ракети протикорабельного і балістичного типів, серед яких «Циркон», «Оніксі» та «Іскандер-М/С-400/KN-23». Крім того, ворог масовано атакував тилові регіони ударними дронами типу Shahed, значну частину яких складали новітні реактивні безпілотники. Загалом противник задіяв 130 БпЛА. Сили оборони України продемонстрували високу ефективність роботи протиповітряної оборони, знищивши 161 ціль, зокрема 5 балістичних ракет, 39 крилатих ракет та 117 ворожих безпілотників. Проте уникнути руйнувань не вдалося: зафіксовано влучання засобів ураження на 18 локаціях, а внаслідок падіння збитим уламків постраждали ще 5 об’єктів.

    Найбільших втрат та руйнувань зазнали житлові райони у регіонах. У Прилуках на Чернігівщині російська ракета влучила у багатоквартирний будинок у момент, коли люди ще спали. На місці трагедії розбирають завали: станом на ранок відомо про чотирьох загиблих, ще 20 людей дістали поранення різного ступеня важкості, серед них четверо неповнолітніх дітей. Окрім житлової багатоповерхівки, у місті зафіксовано пожежу на виробничому підприємстві. Не менш руйнівних ударів зазнав Кременчуг на Полтавщині, де, за словами міського голови, зафіксовані чи не наймасштабніші руйнування житлового фонду за весь час повномасштабної війни. Внаслідок влучання у приватному секторі на вулиці Хорольській загинула 72-річна жінка, загальна кількість жертв у місті зросла до двох осіб. Ворожі удари повністю зруйнували цілий житловий квартал, пошкодивши численні багатоповерхівки.

    У столиці України нічні вибухи пролунали під час відбиття комбінованої атаки у Дарницькому та Подільському районах. Внаслідок падіння уламків та ударів виникли пожежі у нежитловій забудові та житловому секторі, є загиблі та поранені, точна кількість яких уточнюється профільними відомствами. Масовані удари також зачепили Запорожжя, де ворог цілеспрямовано вдарив по об’єкту транспортної інфраструктури, через що влада була змушена тимчасово обмежити рух транспорту через Вантовий міст, перенаправивши потоки машин альтернативними маршрутами. На Кіровоградщині зафіксовано влучання по одному з підприємств, є постраждалий.

    Масований терор мирного населення вкотре демонструє відсутність будь-яких військових цілей у подібних операціях Кремля, який напередодні зимового сезону намагається знищити житловий фонд та критичну інфраструктуру України. На місцях трагедій продовжують працювати підрозділи Державної служби з надзвичайних ситуацій, медики, поліція та волонтери, які розбирають завалли та надають допомогу постраждалим.

  • ЄС виділяє €115 млн на проривні оборонні технології

    ЄС виділяє €115 млн на проривні оборонні технології

    Європейський парламент 6 жовтня підтримав створення нової програми AGILE — Agile and Rapid Defence Innovation із бюджетом 115 млн євро. Вона має прискорити фінансування малих і середніх оборонних компаній, стартапів та scale-up-проєктів, які розробляють нові військові технології. За документ проголосували 536 депутатів, 101 був проти, ще 16 утрималися.

    Програма має запрацювати у 2027 році та профінансувати приблизно 20–30 проєктів. За матеріалами Європарламенту, йдеться про технології, які можуть швидко дати практичний результат для оборони — зокрема безпілотні системи, штучний інтелект, робототехніку, кіберможливості, квантові технології та космічні рішення.

    AGILE задумана як інструмент, який має скоротити шлях від розробки до практичного застосування. Програма передбачає прискорене грантове фінансування, підтримку випробувань і сертифікації та допомогу компаніям, які хочуть адаптувати цивільні технології до оборонних потреб. Окремий акцент робиться на малих компаніях, які часто мають інноваційні рішення, але не можуть роками проходити складні закупівельні процедури.

    Важливо, що сама логіка AGILE прямо пов’язана з уроками війни Росії проти України. У документах Європарламенту зазначається, що програма має допомогти швидше реагувати на нові та постійно мінливі загрози, з якими стикаються збройні сили країн ЄС, зокрема ті, що виникли через російську агресію проти України.

    Програма також має посилити зв’язки між невеликими технологічними компаніями та великими оборонними виробниками. Це дозволить швидше масштабувати перспективні рішення та включати нових постачальників у європейські оборонні ланцюги.

    AGILE доповнюватиме вже чинну Європейську програму оборонної промисловості EDIP. ЄС передбачив для EDIP 1,5 млрд євро грантової підтримки, при цьому окремо закладено близько 300 млн євро на підтримку України та інтеграцію української оборонної промисловості до європейського оборонного сектору.

    Фінансування самої AGILE у 2027 році не створюватиме нового навантаження на бюджет ЄС — 115 млн євро планують перерозподілити з уже наявних програм у сфері оборонної промисловості та космосу. При цьому окремі проєкти зможуть отримати до 100% покриття прийнятних витрат.

    Після голосування Європарламенту документ ще має пройти остаточне затвердження Радою ЄС. Після цього регламент опублікують в Офіційному віснику Євросоюзу, а сама програма має стартувати 1 січня 2027 року.

    Для України ця ініціатива важлива не лише як ще одне джерело підтримки. Вона показує, що європейська оборонна політика дедалі більше орієнтується на модель швидкого циклу — коли нові технології мають переходити від прототипу до реального застосування значно швидше, ніж у традиційних великих оборонних програмах.

     

  • Натиснув «Я не робот» — віддав доступ до комп’ютера: Фейкова перевірка Cloudflare краде логіни й паролі

    Натиснув «Я не робот» — віддав доступ до комп’ютера: Фейкова перевірка Cloudflare краде логіни й паролі

    В Україні виявили масштабну кіберкампанію, у межах якої хакери зламали понад 100 легітимних вебсайтів і використовували їх для поширення шкідливого програмного забезпечення. Про це повідомила Держспецзв’язку з посиланням на команду реагування CERT-UA.

    За даними фахівців, активність відстежують під ідентифікатором UAC-0277. Зловмисники застосовують техніку ClickFix: вони компрометують звичайні сайти та додають до них шкідливий JavaScript-код. Через це небезпечна сторінка може з’явитися навіть на ресурсі, якому користувач раніше довіряв.

    Схема виглядає доволі просто. Відвідувачу показують підроблену сторінку перевірки безпеки, стилізовану під Cloudflare, і пропонують виконати нібито стандартну дію для підтвердження, що він «не робот». Насправді користувача змушують скопіювати та запустити спеціальну команду на власному комп’ютері.

    Після цього на пристрій завантажується шкідливе ПЗ. У браузері може непомітно встановитися розширення, замасковане під Microsoft Office Word Editor. Воно дає змогу зловмисникам викрадати логіни, паролі та історію відвідувань, а також отримувати віддалений доступ до комп’ютера.

    У Держспецзв’язку наголошують: якщо під час нібито перевірки безпеки сайт просить скопіювати команду, вставити її у вікно системи або запустити вручну — сторінку потрібно негайно закрити. Це правило діє навіть для відомих і знайомих сайтів, адже сам ресурс міг бути попередньо зламаний.

    CERT-UA також радить не вводити персональні дані на підозрілих сторінках, завантажувати програми лише з офіційних сайтів та уважно ставитися до незвичних запитів у браузері. Держспецзв’язку окремо рекомендує перевіряти інформацію з підозрілих повідомлень через офіційні джерела та не встановлювати невідоме програмне забезпечення.

    Ця кампанія вкладається у загальну тенденцію зростання кількості кібератак проти українських користувачів та організацій. CERT-UA ще раніше повідомляла, що щодня фіксує численні кіберінциденти та відстежує понад сотню активних груп і кластерів загроз.

    У разі підозри на зараження пристрою користувачі можуть звернутися до CERT-UA через офіційні канали реагування на кіберінциденти.

  • Туреччина таємно посилила ППО України: Korkut уже збивають російські дрони й ракети

    Туреччина таємно посилила ППО України: Korkut уже збивають російські дрони й ракети

    Україна на початку 2026 року отримала від Туреччини невелику кількість зенітних систем Korkut, які вже використовуються для відбиття російських повітряних атак. Про постачання, яке раніше публічно не афішувалося, повідомило Middle East Eye із посиланням на поінформовані джерела. 

    Точна кількість переданих комплексів не розкривається. За словами одного з українських посадовців, із яким поспілкувалося видання, Korkut уже пройшли бойове застосування та показали себе ефективно проти російських повітряних цілей. Водночас під час експлуатації виникали окремі технічні нюанси, які, за його словами, вдалося вирішити невеликими коригуваннями. Україна зацікавлена у закупівлі додаткових систем, однак подальші поставки залежатимуть, зокрема, від їхньої вартості. 

    Korkut виробляє турецька оборонна компанія ASELSAN. Типова батарея складається з трьох бойових машин і однієї машини командування та управління. Комплекс призначений для ближньої протиповітряної оборони мобільних підрозділів і може самостійно виявляти, супроводжувати та уражати повітряні цілі. 

    Важливе уточнення: у повідомленнях деяких українських ЗМІ фігурують 25-мм боєприпаси, однак офіційні характеристики KORKUT 150/35 від ASELSAN вказують на спарену 35-мм гармату. Система використовує програмовані боєприпаси ATOM 35 ABM, які підриваються у заданій точці та створюють хмару уламків на траєкторії цілі. Це дає змогу ефективно працювати проти безпілотників, крилатих ракет, авіації та інших низьколітних цілей.

    Заявлена ефективна дальність вогню Korkut становить близько 4 км, а темп стрільби спареної установки сягає приблизно 1100 пострілів за хвилину. Система оснащена радаром керування вогнем та оптико-електронними сенсорами, може вести стрільбу під час руху й інтегруватися у більшу систему ППО. 

    Для України такі комплекси особливо важливі на тлі різкого збільшення кількості російських дронів. Артилерійська система ближньої ППО може бути дешевшою для знищення БпЛА, ніж використання дефіцитних зенітних ракет, хоча її можливості обмежені дальністю і залежать від розміщення біля об’єктів, які потрібно прикривати.

    Повідомлення про турецькі Korkut з’явилося в момент, коли Україна активно шукає додаткові засоби боротьби з реактивними безпілотниками та крилатими ракетами. Раніше «Ненька інфо» писала про пошук Україною і США нових рішень для посилення ППО, включно з модернізацією С-300 та потенційними можливостями Туреччини. 

    Туреччина від початку повномасштабного вторгнення вже передавала Україні різні види озброєння та боєприпасів. Найвідомішими стали ударні безпілотники Bayraktar TB2, однак Middle East Eye також нагадує про постачання боєприпасів, кулеметів та іншої військової продукції.

    Оборонне співробітництво між Києвом та Анкарою при цьому значно ширше, ніж окремі поставки. «Ненька інфо» раніше повідомляла, що українська сторона розглядає Туреччину як одного з ключових партнерів у сфері оборонної промисловості, зокрема через співпрацю з Baykar та будівництво корветів для ВМС України.

    Таким чином, Korkut стали ще одним елементом української багаторівневої ППО. Йдеться поки лише про невелику кількість комплексів, однак їхнє бойове застосування вже підтверджується джерелами Middle East Eye, а Київ, за даними видання, хоче отримати більше таких систем.

  • Підсанкційні танкери возять паливо з Південної Кореї до РФ

    Підсанкційні танкери возять паливо з Південної Кореї до РФ

    Південна Корея, яка публічно підтримує Україну та надає їй нелетальну допомогу, стала одним із найбільших джерел імпортного пального для Росії на тлі проблем російської нафтопереробки після українських ударів. За даними розслідування The Guardian, лише у липні та серпні 2026 року з південнокорейських портів до російського Далекого Сходу доставили понад 176 тисяч тонн нафтопродуктів, переважно дизельного пального.

    За даними портових записів і систем відстеження суден, перевезення здійснювали сім танкерів, які виконали 14 рейсів. Щонайменше три з цих суден перебувають під санкціями Великої Британії, ЄС або інших західних держав. Найбільший обсяг перевіз танкер Layla — близько 57 тисяч тонн під час двох рейсів з Ульсана до Владивостока. Інший танкер, Astoria, завантажив майже 11 тисяч тонн пального, хоча спочатку в документах пунктом призначення вказувалася Японія.

    Ще в одному випадку близько 26 тисяч тонн пального передали між суднами безпосередньо у південнокорейських водах, після чого танкер вирушив до Владивостока. The Guardian зазначає, що подібні схеми ускладнюють відстеження походження та кінцевого маршруту вантажів.

    Особливо різке зростання російського імпорту зафіксували у серпні. За даними аналітичної компанії Kpler, Росія морем ввезла близько 368 тисяч тонн нафтопродуктів — більш ніж у сім разів більше, ніж місяцем раніше, і це стало найвищим місячним показником від початку повномасштабної війни. Приблизно 112 тисяч тонн, або 31% усього обсягу, надійшли саме з Південної Кореї.

    Зростання імпорту відбувається на тлі системних українських ударів по російських нафтопереробних заводах. «Ненька інфо» раніше писала, що Росія почала втрачати паливний тил, а удари по НПЗ залишили країну без значної частини необхідного бензину. За наведеними тоді оцінками, російські заводи наприкінці літа виробляли близько 80 тисяч тонн бензину на добу при внутрішній потребі приблизно 115 тисяч тонн.

    Російська влада також уже визнавала локальний дефіцит бензину та дизеля. Детальніше про це «Ненька інфо» писала у матеріалі «У Росії визнали дефіцит пального через удари українських дронів по НПЗ».

    При цьому торгівля з Росією формально не порушує чинне південнокорейське законодавство, навіть якщо окремі судна перебувають під санкціями інших держав. У МЗС Південної Кореї заявили The Guardian, що Сеул підтримує міжнародні зусилля для припинення війни та контролює виконання власних експортних обмежень щодо Росії.

    Ситуація виглядає контрастно на тлі політичної підтримки Києва з боку Сеула. Південна Корея вже надала Україні понад $2,3 млрд нелетальної та іншої допомоги, а президент Лі Чже Мьон у липні пообіцяв додаткові $100 млн на відновлення України. Водночас Сеул не постачає Києву летальне озброєння та намагається зберігати канали відносин із Москвою.

    Експерт Центру досліджень енергетики та чистого повітря Ісаак Леві зауважив, що використання південнокорейських портів суднами, які перебувають під західними санкціями, створює ризики для ефективності санкційного режиму та репутації Сеула як партнера України.

    Таким чином, удари України по російській нафтопереробці вже змушують Москву дедалі активніше шукати готове пальне за кордоном. І Південна Корея, попри політичну підтримку України, улітку стала одним із ключових джерел таких поставок.

  • Угорщина готова послабити блокування вступу України до ЄС

    Угорщина готова послабити блокування вступу України до ЄС

    Угорщина може послабити своє блокування подальшого просування України та Молдови в переговорах про вступ до Європейського Союзу. Йдеться про можливе відкриття ще двох переговорних кластерів — «Внутрішній ринок» та «Конкурентоспроможність та інклюзивне зростання». Про це пише Financial Times із посиланням на двох посадовців, знайомих із переговорами.

    За даними видання, прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр доручив угорським дипломатам не блокувати процедурні кроки, які дозволять Україні та Молдові наблизитися до формального відкриття цих кластерів.

    Водночас повна політична підтримка Будапешта залежатиме від окремої умови — голосування Верховної Ради України за зміни у сфері освіти національних меншин. За інформацією Financial Times, відповідний законопроєкт мають розглянути 12 жовтня.

    Якщо парламент підтримає зміни, це, за словами співрозмовників видання, може відкрити шлях до офіційного політичного рішення ще до наступного саміту лідерів ЄС у Брюсселі.

    Питання прав угорської меншини на Закарпатті вже тривалий час залишається одним із ключових у відносинах Києва та Будапешта. Раніше Петер Мадяр заявляв, що подальший рух України до ЄС залежатиме від розширення прав угорської національної меншини. Про це раніше писала й «Ненька інфо».

    Водночас позиція нового угорського уряду вже помітно відрізняється від курсу попередньої влади. У квітні Мадяр заявляв, що не підтримує прискорений вступ України, однак і не наполягав на повному блокуванні процесу. Він наголошував, що Київ має пройти стандартну процедуру переговорів та виконати всі критерії членства.

    Раніше Будапешт уже заявляв, що більше не блокуватиме початок переговорів, однак наголошував на необхідності виконання домовленостей щодо прав національних меншин.

    Україна вже офіційно відкрила два переговорні кластери. У червні ЄС відкрив перший кластер — «Основи», який охоплює верховенство права, функціонування демократичних інституцій, державне управління, публічні закупівлі, статистику та фінансовий контроль.

    У липні було відкрито шостий кластер — «Зовнішні відносини», до якого входять зовнішня політика, торгівля, безпека та оборона.

    Загалом переговори про вступ до ЄС охоплюють 33 розділи, згруповані у шість кластерів. Для їхнього відкриття та закриття потрібна згода всіх 27 держав-членів ЄС.

    Якщо Угорщина справді погодиться на відкриття ще двох кластерів, Україні залишатимуться два великі блоки — «Зелений порядок денний та стале сполучення» і «Ресурси, сільське господарство та згуртованість». За даними FT, Європейська комісія сподівається досягти прогресу і щодо них до кінця року.

    Раніше «Ненька інфо» також писала, що президент Володимир Зеленський закликав Угорщину не блокувати подальший рух України в ЄС і наголошував, що Київ виконав необхідні технічні та політичні вимоги для продовження переговорів. Ненька

    Таким чином, головним питанням найближчих днів стане голосування Верховної Ради щодо освіти національних меншин. Саме від нього, за даними Financial Times, значною мірою залежатиме, чи погодиться Будапешт остаточно розблокувати наступний етап переговорів України з ЄС.

     

  • Вибух біля КПП “Паланка”: снаряд рикошетом влучив в автобус і будку прикордонників

    Вибух біля КПП “Паланка”: снаряд рикошетом влучив в автобус і будку прикордонників

    На пункті пропуску «Паланка – Маяки – Удобне» на українсько-молдовському кордоні стався небезпечний інцидент під час російської атаки на українську інфраструктуру. Снаряд упав поблизу КПП, після удару об землю рикошетом влучив у рейсовий автобус, який стояв біля шлагбаума, та пошкодив контрольну будку.

    За даними Прикордонної поліції Молдови, інцидент стався 5 жовтня приблизно о 09:38. Один співробітник прикордонної поліції зазнав легких травм. Інших постраждалих, за попередньою інформацією, немає.

    Вибух біля КПП “Паланка”: снаряд рикошетом влучив в автобус і будку прикордонників

    Після інциденту роботу пункту пропуску Паланка – Маяки – Удобне тимчасово призупинили. Рух автомобілів від перехрестя трас R-30 та R-31 у районі Штефан-Воде в напрямку Паланки також зупинили до завершення слідчих дій на місці.

    Патрульні перенаправляють транспорт до пункту пропуску «Тудора», а водіїв закликають поки уникати цього району.

    Прикордонна поліція та Митна служба Молдови заявили, що продовжують стежити за ситуацією й підтримують зв’язок із компетентними органами України.

    Влада Молдови також закликала громадян бути особливо обережними. У разі звуків дронів або вибухів поблизу кордону людям рекомендують сховатися в безпечному приміщенні та стежити лише за офіційними повідомленнями.

    Крім того, громадян просять не наближатися до уламків безпілотників, боєприпасів або інших підозрілих предметів і негайно телефонувати до служби 112.

    Інцидент стався на тлі нової хвилі російських атак по півдню України. За даними молдовської сторони, лише 3 жовтня система моніторингу повітряного простору країни фіксувала кілька несанкціонованих польотів повітряних цілей поблизу та над територією Молдови.

     

  • «Україна має право захищатися»: у Ватикані висловилися про завершення війни

    «Україна має право захищатися»: у Ватикані висловилися про завершення війни

    Святий Престол підтримує будь-які ініціативи, які можуть привести до негайного, повного та ефективного припинення вогню в Україні. Про це заявив державний секретар Ватикану кардинал П’єтро Паролін в інтерв’ю італійській La Repubblica.

    Паролін назвав війну в Україні «справжньою трагедією» та наголосив, що українському народові не можна відмовляти у праві на самооборону.

    Водночас, за його словами, позиція Святого Престолу полягає у необхідності припинення бойових дій, тому Ватикан підтримує всі ініціативи, спрямовані на досягнення реального припинення вогню.

    Кардинал також підтвердив готовність Ватикану допомагати Україні «будь-яким чином», особливо на тлі посилення атак і наближення зими. Одним із ключових принципів Паролін назвав суворе дотримання міжнародного права.

    За його словами, довгострокове врегулювання війни також вимагатиме нового підходу до безпеки та співпраці в Європі.

  • Сеул пригрозив Києву «додатковими заходами»: суперечка через полонених КНДР загострюється

    Сеул пригрозив Києву «додатковими заходами»: суперечка через полонених КНДР загострюється

    Дипломатична суперечка між Україною та Південною Кореєю через передачу Сеулу двох полонених військовослужбовців КНДР продовжує загострюватися. Президент Південної Кореї Лі Чже Мюн заявив, що його країна може вдатися до «додаткових заходів», якщо Київ не визнає існування домовленості про конфіденційність цієї операції та не принесе публічних вибачень. Про це 2 жовтня повідомив Reuters.

    Сеул наполягає, що передача двох північнокорейських військовополонених мала залишатися непублічною через безпекові, гуманітарні та дипломатичні ризики. Українська сторона, навпаки, заперечує, що існувала формальна угода про нерозголошення. Саме це розходження і стало центром нинішньої дипломатичної суперечки.

    Приводом для конфлікту став виступ президента України Володимира Зеленського на Генеральній асамблеї ООН, де він публічно повідомив, що двох військових КНДР, захоплених українськими силами під час бойових дій на боці Росії, передали Південній Кореї. Після цього Сеул заявив, що така публічність нібито порушила попередні домовленості.

    Південнокорейська адміністрація вимагає від Києва офіційного пояснення та вибачень. Reuters раніше повідомляв, що президентський офіс Південної Кореї прямо звинуватив Україну у розкритті конфіденційної інформації та подальшому запереченні самого факту домовленості про секретність.

    Україна намагається знизити градус конфлікту. Міністр закордонних справ Андрій Сибіга назвав ситуацію «дипломатичним непорозумінням» і наголосив, що Київ зацікавлений у збереженні партнерських відносин із Сеулом. За даними Reuters, між зовнішньополітичними відомствами двох країн уже тривають контакти щодо врегулювання суперечки.

    Водночас Лі Чже Мюн дав зрозуміти, що Сеул очікує від України не лише неформальних пояснень. «Якщо відмова визнавати факти і приносити публічні вибачення продовжиться, ми вживемо додаткових заходів», — заявив він. Якими саме можуть бути ці заходи, президент Південної Кореї не уточнив.

    Окремо південнокорейський лідер висловив невдоволення деякими українськими заявами щодо можливого військового зіткнення між Північною та Південною Кореєю. Лі назвав такі формулювання неприйнятними й заявив, що вони можуть сприйматися як заохочення до конфлікту на Корейському півострові.

    Ситуація особливо чутлива через статус самих полонених. Двоє військовослужбовців КНДР були захоплені українськими силами в Курській області Росії ще у січні 2025 року. Reuters називає їх першими відомими живими північнокорейськими військовими, які потрапили в український полон після того, як Пхеньян почав відправляти війська на підтримку Росії.

    За даними Financial Times, обидва полонені висловили бажання переїхати до Південної Кореї. Саме добровільність їхнього рішення була одним із ключових аспектів переговорів між Києвом і Сеулом.

    «Ненька інфо» раніше детально писала про початок цього дипломатичного конфлікту. У матеріалі від 28 вересня зазначалося, що Київ заперечує існування формальної угоди про нерозголошення, тоді як Сеул наполягає на протилежному. «Такої угоди не було»: у Києві відповіли на звинувачення Сеула через полонених КНДР

    Також на «Ненька інфо» виходив матеріал про те, що Південна Корея поки не готова переходити до прямих постачань Україні летальної зброї, попри участь військових КНДР у війні на боці Росії. Сеул продовжує дотримуватися обережної політики, концентруючись переважно на гуманітарній, економічній та нелетальній підтримці. Сеул сказав «ні» зброї для України: Південна Корея не готова передавати Києву ППО

    Водночас інтереси Києва та Сеула багато в чому збігаються. Україна зацікавлена у південнокорейській фінансовій, гуманітарній та потенційно оборонній допомозі. Південна Корея, своєю чергою, отримує від України важливу інформацію про участь військових КНДР у сучасній війні, їхню підготовку, тактику та використання російської техніки. Reuters зазначає, що тривалий дипломатичний конфлікт був би невигідним обом країнам.

    Напруження посилюється й через ширший військовий союз Росії та КНДР. За словами Зеленського, станом на кінець вересня понад 8 тисяч північнокорейських військових уже перебували в Росії, а ще близько 10 тисяч готувалися до можливого розгортання. Ці цифри є оцінкою української сторони.

    Сама Південна Корея паралельно переживає черговий період напруження у відносинах із Пхеньяном. Наприкінці вересня біля демілітаризованої зони стався вибух міни, внаслідок якого постраждали троє південнокорейських військових. Сеул та командування ООН розпочали розслідування інциденту.

    Тому передача двох полонених військових КНДР для Сеула є не просто гуманітарною історією. Вона напряму зачіпає питання розвідки, внутрішньої безпеки, відносин із Пхеньяном і можливих ризиків для родин самих полонених у Північній Кореї.

    Поки що обидві сторони залишаються на протилежних позиціях щодо ключового питання: чи існувала домовленість про секретність передачі. Сеул стверджує, що так, Київ це заперечує. Незалежного документа, який би публічно підтверджував одну з цих версій, наразі немає.

    При цьому Південна Корея вже перейшла від вимоги пояснень до прямого попередження про можливі «додаткові заходи». Якими саме вони будуть і чи вплинуть на допомогу Україні або двостороннє співробітництво, поки невідомо.

    Саме тому нинішня суперечка залишається не просто інформаційним скандалом, а потенційно серйозним дипломатичним випробуванням для відносин Києва та Сеула.

  • Гроші з «українського» пакета пішли не туди: Трамп перенаправив $52 млн військової допомоги

    Гроші з «українського» пакета пішли не туди: Трамп перенаправив $52 млн військової допомоги

    Адміністрація президента США Дональда Трампа вирішила перенаправити $52 млн військової допомоги, раніше запланованої для Словаччини, Північної Македонії, Тунісу та Іраку, на підтримку Панами, Перу, Еквадору та Колумбії. Про це повідомила The Washington Post із посиланням на трьох американських посадовців, обізнаних із рішенням.

    Особливу суперечку у Вашингтоні викликали кошти для Словаччини та Північної Македонії. За даними видання, вони були включені Конгресом до додаткового пакета, пов’язаного з підтримкою України та європейських партнерів після повномасштабного вторгнення Росії. Демократи в Конгресі стверджують, що виконавча влада не може вільно перенаправляти ці гроші на цілі, не пов’язані з початковим призначенням.

    У вересні Держдепартамент повідомив Конгрес про намір перерозподілити фінансування. Після цього сенаторка-демократка Джин Шахін та конгресмен Грегорі Мікс наклали процедурне блокування на цей крок. Однак наприкінці вересня адміністрація повідомила законодавців, що все одно рухатиметься вперед із перенаправленням коштів.

    У листі до держсекретаря Марко Рубіо Шахін та Мікс заявили, що Конгрес виділяв гроші для чітко визначеної мети — підтримки України та європейських союзників після російського вторгнення. За їхньою оцінкою, адміністрація не має необмежених повноважень змінювати кінцевих отримувачів таких коштів. Це позиція законодавців-демократів; сама адміністрація трактує свої повноваження інакше.

    Держдепартамент пояснює рішення новим акцентом американської зовнішньої політики на Західній півкулі. Представники відомства заявляли, що кошти в Латинській Америці мають піти на боротьбу з наркотероризмом, посилення безпеки Панамського каналу та протидію стратегічному впливу суперників США у регіоні.

    Йдеться про програму Foreign Military Financing — механізм, через який іноземні партнери можуть закуповувати американське військове обладнання коштом США. Перенаправлення $52 млн не означає повного припинення допомоги Словаччині, Північній Македонії, Тунісу чи Іраку, але Вашингтон не повідомив, скільки саме фінансування залишиться для кожної з цих держав після перерозподілу.

    Рішення вписується у ширший перегляд американських пріоритетів. Адміністрація Трампа дедалі більше переносить увагу на Латинську Америку та Карибський басейн, зокрема на боротьбу з наркотрафіком, міграцією та впливом Китаю і Росії. TIME повідомляв, що Білий дім прямо пов’язує збільшення військової підтримки регіону з прагненням не допустити посилення стратегічних конкурентів США у Західній півкулі.

    Для Панами додаткове фінансування пов’язують передусім із безпекою Панамського каналу. Для Колумбії, Еквадору та Перу — із посиленням силових структур і спільними антинаркотичними операціями. У 2026 році військова участь США в регіоні вже помітно зросла: Вашингтон розширює використання безпілотників, розвідки та спільних операцій проти наркотрафіку.

    Водночас критики цього курсу в США застерігають, що скорочення військової підтримки європейських союзників може поступово послаблювати оборонні зв’язки Вашингтона з НАТО. Колишні посадовці Пентагону, яких цитує TIME, вважають, що постійне перекидання ресурсів із Європи може негативно впливати на довіру союзників до США. Це експертна оцінка, а не офіційна позиція американської влади.

    Найчутливішим аспектом залишається саме походження частини коштів. The Washington Post наголошує: фінансування для Словаччини та Північної Македонії було схвалено в межах законодавства, пов’язаного з наслідками війни Росії проти України. Саме тому законодавці вважають їхнє перенаправлення окремим юридичним питанням, а не звичайною зміною географії військової допомоги.

    При цьому некоректно говорити, що Трамп «забрав $52 млн безпосередньо в України». Йдеться не про кошти, які мали бути передані Києву напряму, а про військове фінансування для чотирьох інших країн. Частина цих грошей, однак, справді була виділена Конгресом у контексті підтримки держав, що зазнали наслідків російської війни проти України.

    Сам Білий дім подає рішення як частину нової стратегії: більше ресурсів мають залишатися ближче до кордонів США та використовуватися для регіональної безпеки. Держдепартамент заявив The Washington Post, що використання коштів у Західній півкулі має зміцнити партнерства США у сфері безпеки й протидіяти військовому впливу противників у регіоні.

    Отже, суперечка навколо $52 млн фактично стала ще одним проявом ширшого конфлікту між адміністрацією Трампа та частиною Конгресу щодо контролю над зовнішньою допомогою. Білий дім прагне швидше переорієнтувати ресурси на власні стратегічні пріоритети, тоді як законодавці наполягають, що гроші, вже схвалені Конгресом для конкретної мети, не можна безперешкодно перенаправляти в інші регіони.

    Для України це важливо не через пряме скорочення її пакета допомоги, а як сигнал зміни американських пріоритетів: Вашингтон дедалі активніше відводить частину військових ресурсів від Європи та Близького Сходу на користь Латинської Америки.