Daypolitico

Позначка: Україна

  • Україна та Британія готують нові оборонні проєкти: у столиці відкрили центр оборонного співробітництва

    Україна та Британія готують нові оборонні проєкти: у столиці відкрили центр оборонного співробітництва

    У Києві відкрили Kyiv Business Centre — спеціалізований британський бізнес-центр, який має стати постійним майданчиком для співпраці оборонних компаній України та Великої Британії. Його головне завдання — сприяти запуску спільних виробництв, розвитку військових технологій та залученню інвестицій в українську оборонну промисловість.

    Про це повідомило Міністерство оборони України.

    Новий центр працюватиме за трьома основними напрямами: промисловість, інновації та інвестиції. Він має забезпечити прямий контакт між британськими компаніями, українськими виробниками, представниками державних структур та потенційними інвесторами.

    Зокрема, британський бізнес зможе отримувати інформацію про актуальні потреби українського оборонного сектору, знаходити партнерів і розглядати можливості для реалізації спільних проєктів.

    Водночас українські підприємства отримають додатковий канал виходу на британський ринок. Через Kyiv Business Centre вони зможуть шукати закордонних партнерів, налагоджувати виробничу співпрацю та розглядати відкриття дочірніх структур у Великій Британії.

    За інформацією Міноборони, між українськими та британськими компаніями вже налагоджено понад 40 великих партнерств. Новий центр покликаний розширити цю співпрацю та зробити її більш системною.

    Kyiv Business Centre створено за підтримки британського уряду в межах сторічного партнерства між Україною та Великою Британією. Ініціатива передбачає поглиблення довгострокової взаємодії двох держав, зокрема у сфері оборонної промисловості та технологічних розробок.

    Окрему увагу сторони приділяють використанню українського бойового досвіду для розвитку сучасних військових технологій.

    Раніше повідомлялося, що 12 британських оборонних компаній отримають доступ до української платформи Avengers Labs, яка дозволяє тренувати й тестувати моделі штучного інтелекту на даних із реального поля бою.

    Такий формат співпраці відкриває нові можливості для вдосконалення безпілотних систем та інших технологічних рішень оборонного призначення.

    Відкриття Kyiv Business Centre не означає автоматичного запуску нових заводів або укладення конкретних контрактів. Однак центр створює організаційну основу для подальших домовленостей між українськими та британськими підприємствами.

    На тлі тривалої війни розширення міжнародної промислової співпраці залишається одним із напрямів розвитку українського оборонного сектору, який потребує нових технологій, виробничих потужностей та інвестицій.

  • Аграрний протекціонізм проти розширення: Ле Пен застерегла від вступу України до ЄС через загрозу французькому фермерству

    Аграрний протекціонізм проти розширення: Ле Пен застерегла від вступу України до ЄС через загрозу французькому фермерству

    Перспектива набуття Україною повноправного членства в Європейському Союзі продовжує залишатися однією з найбільш гострих тем внутрішньополітичних дебатів у провідних державах західної Європи. Кандидатка на посаду президента Франції від ультраправого політичного спектра Марін Ле Пен виступила із різкою критикою потенційного приєднання Києва до спільноти, заявивши, що саме французький агропромисловий сектор зазнає найбільших збитків від такого кроку. За словами політикині, у разі вступу України Франція стане першою державою-членом, яка постраждає від масштабних економічних змін на спільному ринку.

    Головними загрозами для французького фермерства Ле Пен вважає два взаємопов’язані фактори: потужну конкуренцію з боку українських виробників та неминучий перерозподіл союзних фінансових потоків. Вона стверджує, що поява на внутрішньому європейському ринку масштабного українського продовольчого експорту призведе до недобросовісного цінового демпінгу, протистояти якому західноєвропейські аграрії будуть не в змозі. Крім того, приєднання країни з таким гігантським сільськогосподарським сектором неминуче вимагатиме докорінного реформування Спільної сільськогосподарської політики (CAP) ЄС. Це означатиме суттєве урізання прямої субсидіарної частки з бюджету Євросоюзу, яка традиційно виділяється французьким аграрним підприємствам і становить основу їхньої фінансової стабільності.

    Аграрне питання вже стало ключовим вузлом переговорів щодо модальностей майбутнього розширення блоку. Єврокомісарка з питань розширення Марта Кос, представляючи оновлений проєкт підходів до інтеграції нових держав, публічно припустила можливість погодження окремих особливих положень в аграрній сфері спеціально для України, які відрізнятимуться від умов для інших країн-кандидатів. Фактично йдеться про спробу створити адаптаційні фільтри, аби пом’якшити тиск на фермерів у Центральній та Західній Європі.

    Зі свого боку українська влада чітко задекларувала неприпустимість створення дискримінаційних умов для вітчизняного бізнесу. В уряді наголошують, що Київ не погодиться на будь-яку модель «другорядного» членства, яка передбачала б постійні штучні обмеження на збут окремих видів української сільгосппродукції всередині Євросоюзу. Віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Всеволод Ченцов підкреслив, що базовою відправною точкою переговорів є саме повна та беззастережна інтеграція агросектору України до єдиного європейського ринку. Будь-які перехідні механізми, за його словами, можуть бути прийнятними лише за умови, що вони будуть економічно обґрунтованими, пропорційними та чітко обмеженими в часі.

  • Тимчасовий дефіцит препаратів Bayer в аптеках: фармвиробник назвав причини логістичних перебоїв та терміни стабілізації постачань

    Тимчасовий дефіцит препаратів Bayer в аптеках: фармвиробник назвав причини логістичних перебоїв та терміни стабілізації постачань

    В аптечних мережах України виникли тимчасові перебої з наявністю окремих найменувань лікарських засобів міжнародного фармацевтичного концерну Bayer. Зникнення деяких популярних медикаментів викликало занепокоєння серед споживачів, проте офіційне представництво компанії-виробника запевнило, що ситуація має виключно технічний та тимчасовий характер. Компанія категорично спростувала чутки про ймовірний вихід із ринку або довгострокове припинення діяльності в Україні, підтвердивши незмінність своїх зобов’язань перед українськими пацієнтами та системою охорони здоров’я.

    Головним чинником, що спричинив ситуативний дефіцит, стали масштабні збої у функціонуванні складських і транспортних ланцюгів. Зокрема, на ритмічність дистрибуції суттєво вплинули регулярні російські удари по критичній, енергетичній і складській інфраструктурі, які неодноразово зачіпали логістичні потужності фармацевтичного сектору. Ускладнення внутрішньої логістики, пошкодження окремих перевантажувальних хабів та вимушена перебудова маршрутів транспортування призвели до того, що чергові партії продукції не змогли потрапити до кінцевого споживача у звичні календарні строки.

    Попри виклики воєнного стану, представники фармацевтичного гіганта повідомили, що необхідні обсяги дефіцитних препаратів уже завезені та перебувають на території України. Наразі продукція проходить обов’язкові стандартні регуляторні процедури: лабораторний контроль якості, верифікацію сертифікатів відповідності та митно-податкове оформлення, що вимагається чинним законодавством у сфері обігу лікарських засобів. Очікується, що після передачі перевірених партій у розпорядження оптових дистриб’юторів надходження препаратів на аптечні полиці поступово нормалізується впродовж другої половини жовтня.

    Нинішній інцидент вкотре висвітлює загальну вразливість українського ринку медикаментів в умовах системних військових ризиків. Фармацевтична безпека безпосередньо залежить від стійкості ланцюгів постачання імпортних препаратів, стабільності електроживлення для забезпечення «холодового ланцюга» зберігання чутливих вакцин і ліків, а також швидкості роботи органів державного контролю якості. Попри виклики війни, збереження прямої присутності провідних міжнародних корпорацій та оперативна адаптація логістики залишаються ключовими факторами, що запобігають системним кризам у забезпеченні населення життєво необхідними терапевтичними засобами.

  • Литва продовжила тимчасовий захист для українських біженців до 2028 року: понад 52 тисячі громадян отримають нові посвідки

    Литва продовжила тимчасовий захист для українських біженців до 2028 року: понад 52 тисячі громадян отримають нові посвідки

    Уряд Литовської Республіки офіційно ухвалив рішення продовжити дію статусу тимчасового захисту для громадян України, які були змушені залишити свої домівки через повномасштабну російську військову агресію, до 4 березня 2028 року. Відповідний нормативний акт покликаний узгодити національне міграційне законодавство балтійської держави із загальним рішенням Ради Європейського Союзу щодо пролонгації дії спеціального правового режиму. Завдяки цьому понад 52 тисячі українців, які наразі перебувають у країні на підставі чинних дозволів на тимчасове проживання, отримали гарантовану можливість зберегти свій легальний статус на тривалий термін.

    Кампанія із заміни документів уже стартувала: із 5 жовтня Департамент міграції Литви розпочав системне оновлення цифрових посвідок на тимчасове проживання. Процедура переоформлення організована максимально спрощено та не передбачає додаткових вимог чи регуляторних бар’єрів. Видача нових дозволів здійснюється повністю на безоплатній основі. Оновлені цифрові посвідки нового зразка діятимуть безпосередньо до 4 березня 2028 року, що позбавляє українських громадян необхідності проходити щорічні бюрократичні верифікації та суттєво оптимізує навантаження на державні міграційні органи Литви.

    Від початку повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року литовська міграційна система зареєструвала майже 109 тисяч українців, які шукали прихистку від війни. Хоча певна частина громадян із часом повернулася в Україну або вирушила до інших держав, понад 52 тисячі людей продовжують стабільно проживати та інтегруватися в литовське суспільство. Механізм тимчасового захисту надає українцям гарантований пакет соціально-економічних прав: офіційний доступ до ринку праці без додаткових дозволів, можливість користуватися державною системою охорони здоров’я, право на соціальні виплати, а також повноцінне інтегрування дітей у місцеву шкільну та дошкільну освіту. Значна частка працездатних українських громадян уже офіційно працевлаштована в промисловості, сфері послуг, транспортній галузі та IT-секторі Литви, сплачуючи податки та роблячи внесок у національну економіку.

    Продовження дії захисту одразу до 2028 року вкотре підтверджує послідовну солідарність офіційного Вільнюса з Києвом. Литва залишається одним із ключових політичних та гуманітарних союзників України в ЄС і НАТО. Довгостроковий правовий горизонт створює відчуття безпеки та передбачуваності для біженців у період, коли безпекова ситуація в Україні залишається вкрай напруженою через безперервні обстріли цивільної та критичної інфраструктури, що унеможливлює масове повернення людей до своїх домівок.

  • Втрачений ринок Близького Сходу: США та Ізраїль витіснили українських виробників дронів-перехоплювачів

    Втрачений ринок Близького Сходу: США та Ізраїль витіснили українських виробників дронів-перехоплювачів

    Після спалаху масштабного військового протистояння з Іраном Україна мала реальний шанс вийти на високомаржинальний ринок безпілотників-перехоплювачів у країнах Близького Сходу та закріпитися там у статусі провідного постачальника контрбезпілотних систем. Однак через регуляторні затримки, відсутність своєчасних експортних механізмів та тривалу нерішучість цим колосальним попитом зрештою скористалися виробники зі Сполучених Штатів Америки та Ізраїлю, які за пів року повністю зайняли цю стратегічну нішу. Про це повідомив представник українського оборонно-промислового комплексу в аналітичному розборі директора Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння (ЦДАКР) Валентина Бадрака.

    Коли наприкінці зими 2026 року в регіоні розпочалася відкрита фаза бойових дій за участю Ірану, монархії Перської затоки зіткнулися з гострою потребою у захисті від масованих нальотів далекобійних ударних дронів-камікадзе та баражуючих боєприпасів типу «Шахед». Класичні системи протиповітряної оборони великої та середньої дальності виявилися надто дорогими у використанні проти дешевих роїв безпілотників: пуск зенітної ракети вартістю в мільйони доларів для збиття дрона за кілька десятків тисяч створював економічну асиметрію. Саме тому держави регіону активно шукали українські розробки, передусім швидкісні FPV-перехоплювачі та спеціалізовані легкі зенітні дрони, які довели свою надзвичайно високу ефективність і безпрецедентну рентабельність у реальних бойових діях проти російської авіації та ударних БПЛА.

    Втім, за перші шість місяців відкритого конфлікту ситуація на близькосхідному ринку озброєнь зазнала докорінних змін. Поки вітчизняні компанії перебували в очікуванні регуляторного розблокування експорту з боку українського уряду та намагалися подолати бюрократичні бар’єри у вигляді високих зборів за видачу ліцензій, американські та ізраїльські оборонні гіганти оперативно запропонували власні альтернативні рішення. Компанії зі США та Ізраїлю не лише швидко масштабували лінійки спеціалізованих систем протидії БПЛА, але й забезпечили замовників повним пакетом гарантій, прямого державного сприяння, сервісного обслуговування та інтеграції у наявні регіональні протиповітряні контури.

    Втрата близькосхідного вектора стала відчутним ударом по експортному потенціалу української оборонки. Робота на ринках багатих монархій Затоки могла б залучити в українську економіку мільярди доларів інвестицій, що дозволило б суттєво розширити виробничі потужності всередині України та профінансувати науково-дослідні розробки для фронту. Тепер українські виробники стикаються з доконаним фактом: американські та ізраїльські контракти вже укладені, ланцюги постачання законтрактовані, а вхідний поріг на цей платоспроможний ринок зріс багаторазово. Цей прецедент вкотре підтверджує, що в сучасній глобальній торгівлі зброєю технологічна перевага нівелюється за відсутності гнучкої та оперативної державної підтримки зовнішньоекономічної діяльності.

  • Ілюзія повернення «великих пакетів»: Клімкін пояснив, чому США не відновлять масовану допомогу Україні незалежно від виборів

    Ілюзія повернення «великих пакетів»: Клімкін пояснив, чому США не відновлять масовану допомогу Україні незалежно від виборів

    Україні не варто плекати сподівань щодо відновлення безпрецедентних обсягів прямої фінансової та військової підтримки з боку Сполучених Штатів Америки, навіть якщо за підсумками майбутніх листопадових виборів Демократична партія зуміє здобути кращі позиції чи посилити свій політичний вплив. Таку стриману оцінку висловив колишній міністр закордонних справ України Павло Клімкін, аналізуючи стратегічну трансформацію зовнішньополітичного курсу ключових союзників Києва в умовах тривалої війни.

    На переконання дипломата, фундаментальні процеси в американській внутрішній політиці мають стійкий і позапартійний характер. Період виділення масштабних багатомільярдних пакетів безповоротної допомоги, характерний для перших років повномасштабного вторгнення, поступово відходить у минуле. Американський істеблішмент дедалі чіткіше артикулює пріоритетність вирішення внутрішніх економічних і соціальних питань, захисту кордонів та зосередження стратегічних ресурсів на протистоянні з Китаєм в Індо-Тихоокеанському регіоні. У цій системі координат Вашингтон послідовно наполягає на тому, що основний тягар фінансування безпеки та відбудови європейського континенту мають перебрати на себе безпосередньо держави Європи.

    Водночас спроби компенсувати потенційне скорочення американської присутності за рахунок європейських ресурсів натрапляють на серйозні підводні камені. Клімкін застеріг, що робота з низкою європейських столиць у найближчій перспективі стане значно складнішою через турбулентні внутрішньополітичні процеси. Зростання електорального впливу радикальних і популістських партій у країнах ЄС, посилення економічного тиску на національні бюджети та передвиборча фрагментація послаблюють єдність блоку. Урядам ускладнюється збереження колишнього консенсусу щодо фінансування оборонних потреб України, а бюрократичні механізми узгодження нових пакетів дедалі частіше блокуються або піддаються ревізії з боку скептично налаштованих політичних еліт.

    У таких геополітичних реаліях перед українською владою постає виклик кардинальної перебудови моделі співпраці із західними партнерами. Ставка лише на прямі бюджетні дотації та безплатні постачання зброї стає дедалі ризикованішою. Пріоритетом для Києва має стати розгортання спільних оборонних виробництв, залучення довгострокових інвестицій у власний військово-промисловий комплекс і максимальна локалізація випуску високотехнологічного озброєння на національних підприємствах для забезпечення стійкості в умовах охолодження західної донорської активності.

  • Приватні супутники на війні, як комерційні космічні дані стали частиною системи розвідки та спостереження України

    Приватні супутники на війні, як комерційні космічні дані стали частиною системи розвідки та спостереження України

    Наприкінці травня 2026 року чотири російські військові супутники змінили орбітальне положення так, щоб опинитися в тій самій орбітальній площині, що й ICEYE-X36 — комерційний радіолокаційний супутник фінської компанії ICEYE. Саме цей апарат привернув увагу не випадково, дані ICEYE використовуються Україною для військового спостереження. Про маневри російських супутників у червні повідомив британський Royal United Services Institute (RUSI).

    Що саме означало це зближення і які цілі мали російські апарати, публічно не встановлено. RUSI розглядав кілька можливих пояснень — від демонстрації можливостей та спостереження за супутником до потенційного втручання в його роботу. Сам факт маневрування не доводить наміру атакувати ICEYE-X36. Але сама ситуація показує, наскільки змінився статус комерційних супутників.

    Формально ICEYE-X36 — приватний космічний апарат. Однак його дані можуть безпосередньо використовуватися для військових рішень. Для противника це означає, що частиною воєнної інфраструктури стають не лише державні розвідувальні системи, а й приватні супутники та компанії, які постачають із них інформацію.

    19 січня 2026 року ICEYE оголосила про розширення співпраці з українським Міністерством оборони. За повідомленням компанії, українська сторона отримала розширений доступ до високодетальних SAR-знімків її супутникового угруповання для постійного спостереження та ухвалення тактичних рішень. Отже, комерційний супутник у цій системі — це вже не просто камера на орбіті. Це джерело даних, яке може бути включене в процес військового спостереження та ухвалення рішень.

    Але щоб зрозуміти, як Україна опинилася в цій системі і чому доступ до комерційних супутникових даних став для неї таким важливим, потрібно повернутися на кілька років назад — до американської системи GEGD, перших контрактів із приватними операторами та поступового переходу від окремих супутникових знімків до постійного використання комерційної космічної розвідки.

    Архітектура доступу до даних з орбіти

    GEGD створювався задовго до повномасштабної війни. Це програма NGA, яка дозволяє державним та іноземним користувачам отримувати комерційні геопросторові дані, придбані урядом США. Оператор платформи — Maxar. Склад постачальників у відкритому документі NGA не розписаний. Для України GEGD став одним зі способів отримувати комерційні супутникові знімки в межах американського державного доступу.

    У березні 2025 року американська сторона обмежила Україні доступ до GEGD — платформи, через яку державні користувачі отримували придбані США комерційні супутникові дані. Українські акаунти в системі було відключено. Це сталося на тлі ширшого перегляду американської підтримки України. Відключення відбулося 7 березня. У заяві того дня Maxar повідомила, що уряд США тимчасово призупинив українські акаунти в GEGD і що інші контракти компанії не змінилися. Окремого повідомлення NGA у відкритому доступі немає. Те саме формулювання речник агентства того дня дав Reuters.

    12 березня Militarnyi із посиланням на користувачів сервісу повідомив, що українські акаунти почали отримувати листи про відновлення доступу. Офіційного підтвердження NGA чи Maxar немає. Це сталося наступного дня після переговорів у Джидді 11 березня, після яких Вашингтон погодився відновити військову та розвідувальну підтримку України. За заявою самої Maxar, відключення GEGD не змінювало інших контрактів компанії. Окремої публікації українського дистриб’ютора про платні замовлення немає.

    У Європі паралельно працювали власні канали доступу до таких даних. Мюнхенська European Space Imaging у березні 2025 року заявила, що обмеження американської програми не вплинули на її роботу. Компанія продовжувала постачати зображення українським комерційним і державним користувачам, а також європейським структурам безпеки, використовуючи дані Maxar через власну наземну інфраструктуру в Німеччині.

    На той момент Україна вже мала кілька способів отримувати дані з орбіти. Один із них з’явився після угоди з ICEYE у 2022 році. Україна отримала доступ до радіолокаційних знімків, які дозволяють спостерігати за об’єктами незалежно від хмарності та часу доби. У 2024 році Німеччина окремо профінансувала угоду, пов’язану з ICEYE та постачанням даних Україні. Паралельно європейські структури використовували дані Sentinel, а комерційні компанії, дослідники та журналісти могли купувати окремі зображення безпосередньо в операторів.

    Тому після відключення GEGD Україна не залишилася без супутникової зйомки. Частину даних можна було замовляти через комерційні канали, частину — отримувати в межах окремих угод, а відкриті програми давали доступ до даних спостереження Землі. За готовим супутниковим знімком стоїть цілий ланцюг. Апарат, оператор, наземна інфраструктура, платформа, договір і права доступу. Саме ця конструкція визначає, хто може отримати конкретні дані й на яких умовах.

    Комерційні супутникові дані, SAR та аналітика

    Американські військові почали активно купувати супутникові дані у приватних компаній задовго до повномасштабної війни. У 2010-х роках комерційні угруповання швидко росли, а разом із ними збільшувалася кількість зображень, які можна було отримувати з орбіти без запуску власних державних апаратів. Для американських відомств це поступово стало окремим джерелом розвідувальної інформації. Приватні супутники могли частіше знімати ту саму територію, а компанії — швидше нарощувати угруповання, ніж це відбувається в межах традиційних державних космічних програм.

    Після початку повномасштабної війни масштаб закупівель зріс. У травні 2022 року Національне управління військово-космічної розвідки США (NRO) оголосило найбільшу на той момент закупівлю комерційних оптичних зображень. Контракти за програмою Electro-Optical Commercial Layer отримали Maxar, BlackSky та Planet. NRO пояснювало закупівлю необхідністю збільшити обсяг комерційної зйомки та поєднати її з державними системами.

    Україна стала однією з територій, де ця модель швидко отримала практичне застосування. У квітні 2022 року Девід Готьє, тодішній директор комерційних операцій NGA, на Space Symposium сказав, що ще до вторгнення закупівлі комерційної оптики над Україною зросли більш ніж удвічі. Публічного транскрипту NGA немає, слова наведені за SpaceNews. Після початку війни попит на такі дані став ще вищим. Але оптична зйомка має очевидні обмеження. Вночі звичайний супутник не отримує такого самого зображення поверхні, як удень, а хмарність може повністю закрити потрібний об’єкт. Тому для військового спостереження важливими стали супутники із синтетичною апертурою радара — SAR.

    Вони працюють інакше, ніж звичайна камера. Супутник надсилає радіосигнал і аналізує його відбиття від поверхні, завдяки цьому зйомку можна вести вночі та за хмарності. Однією з компаній, що зробила ставку на цю технологію, стала ICEYE. 18 серпня 2022 року компанія оголосила про угоду з фондом Сергія Притули. У пресрелізі ICEYE повідомляла, що надає уряду України повні можливості одного із супутників, який уже перебував на орбіті, а також доступ до даних усього свого угруповання. Сам супутник при цьому продовжувала експлуатувати ICEYE.

    Фонд Притули публічно називав це купівлею супутника. Текст договору не опублікований, тож обсяг прав за відкритими документами встановити не можна. Реліз ICEYE цієї формули не підтверджує. Україна отримала можливість використовувати дані конкретного супутника та отримувати інформацію від інших апаратів ICEYE. Це дозволило регулярно спостерігати за об’єктами та порівнювати їхній стан між зйомками.

    У 2024 році ICEYE та Міністерство оборони України підписали меморандум про подальшу співпрацю у сфері супутникової розвідки. Того ж року до фінансування супутникового спостереження України долучилася Німеччина. За оголошеним у листопаді 2024 року контрактом Rheinmetall постачала Україні радіолокаційні супутникові знімки за підтримки німецького уряду, а фінансування забезпечувало Міністерство оборони Німеччини.

    За релізом Rheinmetall, нові знімки за цією угодою надходили з початку жовтня 2024 року. Суму не розкривали, до пакета увійшли виділена супутникова потужність та доступ до угруповання ICEYE. Ця модель поступово ставала складнішою, даних надходило дедалі більше, а разом із ними виникала проблема їхньої обробки. Державним структурам було недостатньо просто отримати черговий знімок — потрібно було швидко зрозуміти, що саме на ньому змінилося. У вересні 2024 року NGA оголосило програму Luno A із верхньою межею фінансування $290 млн. Десять постачальників мали надавати системи комп’ютерного зору та аналітичні сервіси на основі комерційних геопросторових даних. Серед завдань NGA називало моніторинг економічної, екологічної та військової активності.

    $290 млн — це стеля п’ятирічного контракту IDIQ, а не сума, яку агентство зобов’язалося виплатити одразу. 13 вересня 2024 року NGA відібрало десять компаній, які надалі могли конкурувати за окремі замовлення: Airbus U.S., Booz Allen Hamilton, BlackSky, BlueHalo, CACI, Electromagnetic Systems, Maxar Intelligence, NV5 Geospatial, Royce Geospatial Consultants та Ursa Space Systems. Предмет контракту — комп’ютерний зір та аналітика поверх комерційних геоданих. Так супутниковий знімок поступово ставав лише одним елементом системи. Сам супутник дає вихідні дані, програмне забезпечення порівнює їх із попередніми спостереженнями, а аналітичні системи допомагають знаходити зміни на території.

    Придбаний державою комерційний знімок при цьому залишається окремим джерелом інформації. Американські військові та розвідувальні структури використовують такі дані поряд з іншими системами. У звіті Government Accountability Office комерційні супутникові знімки названі ключовими для національної безпеки. Там зазначено, що ролі закупівлі між розвідувальними відомствами і Пентагоном не розведені.

    Зображення конкретної території в конкретний момент можна зіставити з даними безпілотників, радіотехнічної розвідки, перехопленнями та інформацією від підрозділів на землі. Ще одна особливість комерційних даних — можливість використовувати їх у різних інформаційних контурах. Умови такого використання залежать від договору та ліцензії. Державний замовник може працювати з масивом даних у межах власного контракту, тоді як журналіст або дослідник купує окреме зображення чи серію знімків на комерційних умовах. При цьому компанії розподіляють супутникову потужність між клієнтами відповідно до своїх контрактів і можливостей угруповання.

    Моделі доступу та права користування

    Один із найбільших контрактів на комерційні супутникові дані, пов’язаних з Україною, з’явився влітку 2025 року. Planet оголосила про угоду на €240 млн, яку фінансувала Німеччина. До неї увійшли дані PlanetScope та SkySat, доступ до супутникової потужності й майбутніх апаратів Pelican, а також аналітичні сервіси. У Planet є важлива для цієї історії особливість. Клієнт може отримувати готові зображення або замовляти нову зйомку. Для Pelican компанія окремо заявляла про можливість спрямовувати супутник на конкретні цілі та передавати отримані дані замовнику.

    Зі сторони Берліна конструкція цієї угоди була уточнена пізніше. У лютому 2026 року у письмовій відповіді депутату Леону Еккерту статс-секретар Нільс Шмід повідомив, що німецький уряд сам не укладав договору з Planet. Берлін виділив €240 млн на контракт між Україною та компанією після запиту української сторони. Фінансування відбувалося в межах німецької допомоги Україні.

    Сам український контракт публічно не оприлюднений. Тому з відкритих документів неможливо визначити його технічну структуру — скільки зйомок передбачено, який обсяг супутникової потужності зарезервовано та як саме розподілено послуги всередині багаторічного контракту. Але принцип роботи такої системи видно з можливостей Planet. Один і той самий аеродром може вже мати знімки в архіві оператора. Якщо клієнту потрібно знати його стан на конкретну дату, потрібна нова зйомка. Супутнику ставлять завдання, він отримує ціль під час прольоту, після чого дані передають замовнику.

    Якщо за об’єктом стежать регулярно, процес повторюється. У результаті накопичується послідовність кадрів, за якою можна побачити, що змінилося між окремими датами. Для оператора архівний знімок і нова зйомка — різні продукти. Перший уже створений і зберігається в базі. Друга потребує супутникового часу, планування завдання та передачі нових даних. Окремою послугою може бути їхня обробка або автоматичний пошук змін.

    Усе це має значення для простого питання. Що саме отримує клієнт, коли платить за супутникові дані? У більшості комерційних моделей він не купує супутник і не отримує автоматично весь архів компанії. Оператор зберігає контроль над своєю системою та визначає умови, на яких передає клієнту конкретні дані. Права на самі зображення та право користуватися ними також можуть бути розділені. За умовами комерційного договору клієнт отримує певний обсяг прав на використання даних. Наприклад, для внутрішньої роботи, аналізу, передачі визначеним користувачам або публікації. Межі такого використання залежать від конкретної ліцензії.

    Тому той, хто платить за супутникові дані, не обов’язково стає їхнім власником у повному юридичному сенсі. Ще менше підстав говорити про право власності на весь масив даних, який супутникова компанія збирає роками. Для кожного контракту важливі його конкретні умови. На угоді Planet це видно особливо добре. Німеччина виділила €240 млн на контракт між Україною та Planet, але це не означає, що Берлін став власником супутників Planet.

    Так само фінансування не дає підстав автоматично вважати Україну власником усього масиву зображень компанії. Український контракт не оприлюднений, тому точний обсяг прав сторін щодо отриманих даних встановити за відкритими документами неможливо. Схожа логіка була і в угоді з ICEYE 2022 року. Компанія продовжувала експлуатувати супутник, тоді як Україна отримала можливість використовувати його дані та доступ до даних угруповання. У цьому випадку також важливо розрізняти сам апарат, дані, які він збирає, та права користувача на ці дані.

    Супутникові знімки в розслідуваннях і документуванні війни

    У Бучі супутникові знімки стали одним зі способів перевірити, коли на Яблунській вулиці з’явилися тіла. 19 березня 2022 року Maxar зняв вулицю, коли Буча ще перебувала під контролем російських військ. На знімках були видні темні об’єкти, розташовані вздовж дороги. Через кілька днів з’явилися відео із землі. Їх зіставили із супутниковими кадрами, положення тіл, будинків, дорожніх об’єктів і тіней збігалося. Окремі тіла вдалося простежити на знімках 19 березня та на відео, опублікованому вже після звільнення міста. Planet також зняла Бучу 21 березня, підтвердивши їхнє розташування. Для розслідування це було важливо передусім через час. Знімки показували, що тіла перебували на вулиці ще до відходу російських підрозділів. Хто саме вбив людей і за яких обставин, встановлювали за фотографіями, відео, свідченнями очевидців та іншими матеріалами.

    У Маріуполі супутники виконували інше завдання. У місто практично неможливо було потрапити незалежним дослідникам, а його кладовища продовжували розширюватися. Human Rights Watch та SITU Research порівняли супутникові зображення п’яти кладовищ до та після початку повномасштабного вторгнення. Вони підраховували окремі могили, траншеї та зміни площі кладовищ, а результати зіставляли з відео та фотографіями. Лише на Старокримському кладовищі дослідники нарахували 1 893 окремі могили та оцінили ще 6 687 поховань у траншеях за період із березня 2022 року до лютого 2023-го. За п’ятьма кладовищами вони встановили не менш як 10 284 людини, які померли та були поховані там у цей період.

    Ця цифра не є поіменним списком загиблих унаслідок бойових дій. За супутниковим знімком неможливо визначити, хто саме перебуває в конкретній могилі та від чого людина померла. Дослідники фіксували кількість поховань, а потім використовували ці дані для оцінки надлишкової смертності. Щоб отримати таку оцінку, вони віднялиблизько 2 250 смертей, які, за їхніми розрахунками, могли б статися в Маріуполі за той самий період і без війни. Так вони отримали щонайменше 8 034 надлишкові смерті за п’ятьма кладовищами. Це також оцінка, а не поіменний список. До неї входять цивільні, невідома кількість військових і люди, які могли померти через відсутність допомоги, а не лише внаслідок прямого удару.

    Із будівлями в Маріуполі працювали подібним способом. Human Rights Watch, SITU Research та Truth Hounds взяли супутникові зображення міста за період із жовтня 2021 року до травня 2022 року та зіставили їх із 850 перевіреними фотографіями й відео. У дослідженій центральній частині міста вони обстежили 9 043 будівлі та оцінили пошкодження 4 884 із них. Ця територія охоплювала близько 14 квадратних кілометрів, приблизно чверть міської зони. Супутникові знімки дали змогу побачити масштаб руйнувань одразу на великій території. Фотографії із землі доповнили цю картину, на них були видні пошкодження фасадів, внутрішні приміщення, сліди пожеж і конкретні наслідки ударів. У результаті дослідники отримали карту пошкоджень Маріуполя, прив’язану до конкретного періоду війни.

    На окупованих територіях супутникова зйомка дозволяє працювати з об’єктами, до яких дослідник фізично не має доступу. Наприклад, Yale Humanitarian Research Lab використовував комерційні зображення разом із відкритими джерелами для картування фільтраційних об’єктів у Донецькій області. У звіті лабораторія ідентифікувала щонайменше 21 такий об’єкт. Дослідники визначали їхнє розташування, зіставляли супутникові зображення з фотографіями та свідченнями й відновлювали структуру мережі на окупованій території. Супутниковий кадр у такому випадку показує розташування об’єкта, його характеристики та зміни навколо нього. Що відбувалося всередині будівлі або з людьми, які там перебували, доводиться встановлювати іншими способами.

    Із Каховською ГЕС супутникові дані дали ще більш технічний результат. Тут дослідники вивчали не лише наслідки руйнування греблі, а й стан конструкції до катастрофи. Для цього використали серію знімків Sentinel-1 за кілька років і метод InSAR, який дозволяє вимірювати невеликі зміщення поверхні за змінами радіолокаційного сигналу. У дослідженні використали 226 низхідних знімків та 180 висхідних. Аналіз показав зміщення на окремих ділянках греблі до її руйнування 6 червня 2023 року. Дослідники змогли відстежити, як ці зміщення змінювалися в часі.

    При цьому дослідження не ставило за мету встановити обставини самого руйнування ГЕС. Його завданням було визначити, що відбувалося з конструкцією до катастрофи, супутникові дані зафіксували деформації на окремих ділянках греблі та дозволили простежити їхню динаміку. Із військовими об’єктами працює той самий принцип. Серія знімків може показати, коли на позиції з’явилася техніка, як змінювалася її конфігурація, де побудували укріплення та що залишилося після удару. Якщо об’єкт знімали регулярно, іноді вдається визначити період події з точністю до кількох днів або навіть годин.

    Супутникові знімки та їхнє подальше використання

    Після того як супутник зробив знімок, він може залишитися комерційним продуктом оператора, потрапити до державного замовника, стати частиною дослідницької бази або з’явитися в журналістському розслідуванні. Отриманий за контрактом знімок далі використовується в межах тих прав, які передбачає договір. Для дослідника чи журналіста це означає, що важливими стають не лише сам кадр і його зміст, а й умови, на яких його можна зберігати, аналізувати та публікувати.

    Разом із самим файлом зберігаються дата зйомки, координати, параметри зображення, відомості про супутник та інші метадані. Для дослідника вони потрібні, щоб встановити походження кадру та відтворити проведений аналіз. Історія Бучі показує, як це працює на практиці. Знімок Maxar від 19 березня 2022 року набув доказового значення після того, як його зіставили із наземними матеріалами та наступними кадрами. Кадр став частиною послідовності інших доказів. Yale Humanitarian Research Lab у своїх дослідженнях зберігає вихідні зображення, дату їх отримання, опис методики та інші дані, необхідні для аналізу об’єктів. Точні координати та частина матеріалів не завжди публікуються через їхню чутливість, але можуть зберігатися для майбутніх розслідувань і судових процесів.

    Тому супутниковий знімок може залишатися корисним роками після того, як його зробили. Якщо з’являється новий документ, свідок або інше джерело, дослідник може повернутися до вихідного кадру та перевірити його вже в новому контексті. За час повномасштабної війни таких архівів накопичилося багато. Yale HRL використовував комерційні зображення для документування пошкоджень лікарень, шкіл, енергетичної інфраструктури, зернових об’єктів, масових поховань та об’єктів на окупованих територіях.

    В одному з досліджень енергетичної інфраструктури лабораторія виявила 223 інциденти за період із жовтня 2022 року до квітня 2023-го. Із них 66 випадків були класифіковані як такі, що мають високу достовірність, ще 157 були виявлені під час дослідження. У самому звіті кількість областей у різних частинах документа зазначена по-різному. Отримані матеріали зберігалися у форматі, придатному для подальшого використання в механізмах юридичної відповідальності.

    Обсяг доступної інформації залежить від користувача та умов, на яких він отримав дані. Публічному користувачеві може бути доступний лише опублікований кадр. Журналіст може придбати зображення за комерційною ліцензією. Дослідницька організація — отримати серію знімків та технічні дані. Державний замовник — ширший набір матеріалів відповідно до умов свого договору.

    Комерційний архів може містити зображення однієї території за кілька років, тоді як конкретний користувач отримує лише частину цього масиву. Для журналіста ця різниця має практичне значення. Опублікований кадр показує читачеві результат. Вихідне зображення з метаданими дозволяє перевірити, коли й де його було зроблено, а серія знімків — простежити зміни об’єкта до та після події. Архів можна використовувати і для повторної перевірки вже опублікованих матеріалів. Якщо з’являється нова інформація про об’єкт, старі знімки дозволяють повернутися до попередніх спостережень і перевірити їх заново.

  • Захист від дронів та безпекові укриття: Молдова укріплює пункти пропуску на кордоні з Україною через повітряні загрози

    Захист від дронів та безпекові укриття: Молдова укріплює пункти пропуску на кордоні з Україною через повітряні загрози

    Уряд Молдови ухвалив рішення розпочати масштабне інженерне та технічне переобладнання контрольно-пропускних пунктів уздовж усього спільного кордону з Україною. Пріоритетним завданням нової програми визначено встановлення спеціальних засобів захисту від безпілотних літальних апаратів, а також створення захищених зон безпеки для співробітників митної служби, прикордонної поліції та цивільних осіб, які перетинають державний рубіж. Заходи покликані мінімізувати ризики для життя людей на тлі постійних загроз із повітря.

    Особлива увага приділятиметься інфраструктурі, розташованій у зонах підвищеного ризику, зокрема об’єктам, де здійснюється спільний прикордонний контроль. За словами міністерки внутрішніх справ Молдови Даніели Місаіл-Нікітін, влада країни детально аналізує безпекову ситуацію та не виключає можливості перегляду протоколів розміщення персоналу. У разі зростання прямої загрози молдовських прикордонників, які працюють на спільних пунктах пропуску на українській території, можуть тимчасово повернути до Молдови. Водночас на самих митницях розгортають спеціальні фортифікаційні зони та мобільні укриття, здатні вберегти співробітників відомств і пасажирів від уламків та вибухових хвиль під час раптових атак.

    Посилення заходів безпеки стало прямою відповіддю на систематичні інциденти з порушенням повітряного простору країни. Під час регулярних російських ударів по логістичній, енергетичній та припортовій інфраструктурі українського Подунав’я та південних областей дрони неодноразово залітали на територію Молдови та сусідньої Румунії. Неодноразові факти падіння залишків бойових частин «Шахедів» у прикордонних районах створили безпрецедентне напруження для місцевого цивільного населення та продемонстрували вразливість пунктів перетину кордону, які щодня обслуговують тисячі громадян і вантажівок.

    Інженерне оснащення кордону відбувається в умовах загального зростання гібридної агресії на європейському континенті, де фіксується сплеск диверсій, кібератак і провокацій проти критичної інфраструктури. Для Кишинева забезпечення безперебійного та безпечного функціонування транспортних коридорів із Києвом є критичним економічним і стратегічним пріоритетом. Створення захищеного периметра на КПП дозволить гарантувати безперервність товарообігу, гуманітарного руху та пасажирських перевезень навіть в умовах збереження регулярних повітряних тривог у сусідніх українських регіонах.

  • Неочікуваний розворот: резонансні заяви Гончаренка щодо перемовин із РФ викликали подив усередині «Європейської солідарності»

    Неочікуваний розворот: резонансні заяви Гончаренка щодо перемовин із РФ викликали подив усередині «Європейської солідарності»

    Публічні висловлювання народного депутата Олексія Гончаренка щодо перебігу російсько-української війни та необхідності пошуку форматів домовленостей із Російською Федерацією спричинили помітний резонанс і відверте здивування серед його колег по фракції «Європейська солідарність». За інформацією представників політсили, різка зміна тональності та акцентів у риториці одного з найактивніших медійних парламентарів виявилася цілковитою несподіванкою не лише для представників депутатського корпусу партії, а й особисто для її лідера, п’ятого президента України Петра Порошенка.

    Політична сила «Європейська солідарність» упродовж усіх років повномасштабного вторгнення послідовно відстоює максимально безкомпромісну позицію щодо протистояння агресору. Офіційна лінія партії традиційно базується на неприпустимості будь-яких кулуарних поступок Кремлю, необхідності збереження територіальної цілісності, форсованому русі до НАТО та притягненні вищого керівництва РФ до міжнародної кримінальної відповідальності. На цьому тлі меседжі Гончаренка щодо потреби виходити на переговорні треки та домовлятися з Москвою виглядають як відчутний ідеологічний дисонанс. Ситуація набуває особливої ваги з огляду на масштабну присутність депутата в інформаційному просторі: його персональні медіаресурси охоплюють мільйонну аудиторію, яка нерідко ототожнює його персональні заяви зі спільною стратегією всієї парламентської фракції.

    Після скандальних тез усередині політсили виникла необхідність проведення внутрішніх розмов і консультацій щодо комунікаційної дисципліни. Представники партії вказують, що подібні некоординовані демарші створюють суттєві репутаційні виклики та дезорієнтують виборців, які розраховують на послідовну та чітку позицію опозиції в питаннях національної безпеки. Попри відсутність офіційних дисциплінарних заяв чи кадрових рішень, інцидент оголив приховану напругу між автономною медійною діяльністю популярних блогерів-депутатів і необхідністю підпорядковуватися спільним політичним директивам лідерів партії.

    Цей прецедент показово відображає ширші суспільно-політичні процеси, що відбуваються в Україні на тлі обговорення можливих моделей деескалації та міжнародних ініціатив щодо припинення вогню. Тривалий виснажливий конфлікт, активізація посередницьких зусиль глобальних гравців і системний тиск на українську інфраструктуру дедалі частіше змушують окремих політиків зондувати суспільні настрої за допомогою ризикованих тез. Проте спроби вийти за межі усталеного військово-політичного консенсусу свідчать про наростання складної внутрішньої дискусії щодо пошуку реалістичних сценаріїв завершення війни та збереження державності.

     

  • Дипломатичні треки миру: Україна опрацьовує п’ять форматів припинення вогню та чекає на кроки Москви

    Дипломатичні треки миру: Україна опрацьовує п’ять форматів припинення вогню та чекає на кроки Москви

    Україна спільно з міжнародними партнерами веде детальне опрацювання п’яти різнопланових моделей можливого перемир’я та висловлює готовність до практичних рішень задля встановлення справедливого миру. Про це під час брифінгу заявив речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий, деталізуючи раніше оголошені зовнішньополітичні орієнтири глави відомства Андрія Сибіги. В українському міністерстві підкреслюють, що запропоновані формули є повністю прагматичними, реалістичними та взаємовигідними. Проте головним бар’єром на шляху до їхньої імплементації залишається позиція Кремля: будь-яке припинення вогню вимагає дзеркальної згоди російської сторони, оскільки конструктивний процес неможливий в односторонньому порядку.

    Оприлюднені мирні треки охоплюють як глобальне зупинення збройного протистояння, так і секторальні безпекові домовленості. Першим і найбільш всеосяжним сценарієм залишається повне та безумовне припинення вогню. Українська держава погодилася на такий режим ще в березні 2025 року, і ця згода залишається незмінною в очікуванні відповідних рішень РФ. Другий і третій формати зосереджені на деескалації в басейні Чорного моря. Йдеться про окремий комплекс пропозицій щодо гарантування безпеки торговельного судноплавства, який Україна координує разом із Туреччиною та Єгиптом, а також про окремий механізм захисту аграрного експорту й продовольчої безпеки, розроблюваний за активної участі Індії.

    Ще два формати безпосередньо стосуються захисту цивільної інфраструктури напередодні зимового періоду. Четвертий напрямок передбачає так зване енергетичне перемир’я — взаємне припинення ударів по генерації та енергомережах, над модальностями якого наразі активно працює офіційний Нью-Делі. П’ятий вектор також фокусується на енергетичній сфері, але вже в межах американського посередницького треку: питання припинення вогню на об’єктах енергетики раніше детально обговорювали президент України Володимир Зеленський та лідер США Дональд Трамп.

    На тлі дипломатичної активізації речник МЗС закликав українське суспільство критично сприймати будь-які інформаційні вкиди. Спроби звинуватити Київ у небажанні зупиняти кровопролиття є цілеспрямованою маніпуляцією опонентів, спрямованою на паразитування на суспільній втомі від війни. На противагу цьому Україна демонструє конструктивність і вже погодилася на запропоновану Сполученими Штатами тристоронню технічну зустріч за участю представників Росії. Такий консультативний майданчик може бути розгорнутий в Об’єднаних Арабських Еміратах або іншій визначеній Вашингтоном державі.