Позначка: Україна

  • Агресивні дії РФ на семи напрямках: ключові моменти зі зведення Генштабу

    Агресивні дії РФ на семи напрямках: ключові моменти зі зведення Генштабу

    На сході та півдні України ситуація залишається напруженою, про що свідчать події останньої доби, які вражають своєю інтенсивністю. За даними вечірнього зведення Генерального штабу Збройних Сил України, 14 січня на фронті відбулися 86 бойових зіткнень.

    У боротьбі із загрозою, українські війська стикаються із завданнями різного характеру. Ворог виявляє активність, використовуючи авіацію та квадрокоптери типу FPV, і проводить штурмові операції з використанням бронетехніки.

    Сумарно противник випустив 3 ракети та 60 авіаційних ударів, а також здійснив 45 обстрілів з ракетно-артилерійських систем по позиціях українських військ та мирних населених пунктах. На жаль, ці атаки призвели до загибелі та поранення серед цивільного населення, а також до серйозних руйнувань і пошкоджень приватних житлових будинків та інших об’єктів громадської інфраструктури.

    Щодо окремих напрямків, ситуація на Волинському та Поліському залишається без значущих змін, інформації про формування наступальних угруповань не надійшло. На Сіверському та Слобожанському напрямках ворог зберігає свою військову присутність при кордоні, проводить диверсійно-розвідувальні операції та обстріли населених пунктів з території Російської Федерації, а також збільшує кількість мінно-вибухових загороджень вздовж державного кордону.

    На Куп’янському напрямку сили оборони успішно відбили три атаки у районах Синьківки та Петропавлівки Харківської області, де ворог марно намагався прорвати лінію оборони українських військ.

    Причалившись до активного артилерійського та мінометного обстрілу, більше десяти населених пунктів потрапили під вплив насильства.

    На Лиманському напрямку відзначено 14 атак в районах Макіївки, Білогорівки Луганської області та Верхньокам’янського Донецької області. Намагаючись поліпшити своє тактичне положення, ворог вживав безуспішних заходів.

    Противник вчинив авіаційні удари в районах Білогорівки, Серебрянського лісництва Луганської області та Веселого Донецької області. Під вогонь артилерії та мінометів опинилися близько 15 населених пунктів.

    На Бахмутському напрямку було відбито 5 атак противника біля Кліщіївки та Андріївки Донецької області. Також ворог наніс авіаційний удар в районі Богданівки. Артилерійські та мінометні обстріли привели до обстрілу понад 10 населених пунктів.

    На Авдіївському напрямку зафіксовано 9 атак ворога в районах Новобахмутівки, Степового, Авдіївки, а також ще 13 атак біля Первомайського та Невельського Донецької області. Окупанти, підтримані авіацією, не змогли поліпшити своє положення. Понад 10 населених пунктів постраждали від артилерійських та мінометних обстрілів.

    На Мар’їнському напрямку сили оборони продовжують стримувати ворога в районах Красногорівки, Мар’їнки та Новомихайлівки Донецької області. Росіяни 15 разів намагалися прорвати оборону за підтримки авіації, під артилерійським та мінометним вогнем потрапили Красногорівка, Георгіївка, Максимільянівка, Мар’їнка, Новомихайлівка, Костянтинівка.

    На Шахтарському напрямку ворог не вживав наступальних дій, обмежившись лише авіаційним ударом в районі Володимирівки Донецької області. Більше 10 населених пунктів зазнали обстрілів артилерією та мінометами.

    На Запорізькому напрямку вдало відбито 9 атак поблизу Червоного, на заході від Вербового та Роботиного Запорізької області. Артилерійські та мінометні обстріли вразили приблизно 20 населених пунктів.

    На Херсонському напрямку артилерійські обстріли противника вдарили по центру Херсона та населеному пункту Станіслав Херсонської області. Реактивні системи залпового вогню нанесли удари в районах Тягинки, Іванівки, Інгульця, Микільського, Садового, Чорнобаївки та Станіслава на Херсонщині.

    На лівобережжі Дніпра ворог не відмовляється від спроб витіснення українських підрозділів з плацдармів. Протягом доби ворог здійснив 6 штурмових спроб, які завершилися безуспішно. ЗСУ продовжують утримувати зайняті позиції та завдавати значних втрат противнику, як зазначено у Генеральному штабі.

    Протягом останньої доби авіація Сил оборони нанесла удари у відповідь, спрямовані на 4 райони, де було сконцентровано особовий склад, військову техніку та озброєння противника. Також протиповітряна оборона (ППО) успішно знищила одну керовану авіаційну ракету Х-59.

    Поділений ракетними військами, військовий контрудар був спрямований на 3 райони зосередження особового складу, озброєння та військової техніки, а також на 1 пристрій протиповітряної оборони та 2 склади боєприпасів противника.

  • Умєров ініціює створення міжнародної групи для виведення російських військ з України

    Умєров ініціює створення міжнародної групи для виведення російських військ з України

    Міністр оборони Рустем Умєров взяв на себе ініціативу створення Міжнародної Робочої Групи для розробки механізму виведення російських військ із території України. Про це повідомив сам міністр оборони України.

    “Я висловив пропозицію щодо створення Міжнародної Робочої Групи на рівні міністрів оборони та радників з питань національної безпеки, з метою спільної розробки механізму виведення військ”, – заявив міністр.

    Умєров зауважив, що українська формула миру, запропонована президентом України Володимиром Зеленським, вже залучила у співпрацю 83 країни світу.

    Під час форуму в Давосі сьогодні міністр презентував 6-ий пункт “Формули миру”: “Виведення російських військ з території України”.

    “Я наголосив на тому, що неможливо домовлятися про відновлення суверенітету та територіальної цілісності України без повного виведення та роззброєння російських військ та терористичних організацій із тимчасово окупованих територій”, – пояснив він.

  • Світовий банк визначив галузь економіки України, яка найбільше постраждала від війни

    Світовий банк визначив галузь економіки України, яка найбільше постраждала від війни

    Галузь металургії є найбільш постраждалою українською індустрією внаслідок повномасштабної війни на території країни, втративши понад 60% своєї капіталізації. Ці втрати стали основним фактором зменшення капіталу цієї галузі, як повідомляє звіт Світового банку.

    У результаті війни українська економіка зазнала суттєвих втрат: 20% бізнесу безпосередньо стикнулися з руйнуваннями, тоді як 70% втратили свої доходи. Звіт банку базується на опитуванні підприємців та аналізі відкритих джерел.

    Зазначено, що доходи 70% опитаних підприємців зменшилися внаслідок війни, і в середньому дохід підприємств зменшився вдвічі порівняно з 2021 роком. За регіональним розподілом, найбільше втрати відчули східні області, де доходи зменшилися втричі. Південні області зафіксували падіння в середньому на рівні 60%, а західні області – близько 40%.

    Згідно зі звітом, приблизно 20% підприємств зазнали руйнувань внаслідок бойових дій. Щодо руйнувань, найбільше постраждало східне регіон, де понад 47% підприємств стали об’єктом руйнувань. У південних областях цей показник становить 29%.

    Світовий банк визначив також інші проблеми, з якими стикається український бізнес внаслідок воєнних дій, включаючи проблеми з енергопостачанням, порушення логістики, падіння попиту, нестачу робітників через мобілізацію та виїзд за кордон, а також нестачу фінансів.

    Всесвітній банк прогнозує, що українська економіка може зазнати невеликого відновлення після падіння понад 30% в 2022 році, проте прогнозується ріст ВВП на 5% у 2023 році, пов’язаний із значними витратами державного бюджету.

    Тривалий дефіцит держбюджету України також став предметом уваги. Дефіцит за 2023 рік становив 1,33 трлн грн, що на 418,9 млрд грн більше, ніж у 2022 році. Збільшення дефіциту було спричинене збільшенням видатків, що виникло через рекордні рівні видатків у грудні 2023 року.

  • Єрмак: Мирний план – не просто бажання, а ретельна та конкретна пропозиція

    Єрмак: Мирний план – не просто бажання, а ретельна та конкретна пропозиція

    Український глава Офісу Президента, Андрій Єрмак, в статті для швейцарського видання Neue Zürcher Zeitung підкреслив, що мирний план Президента Володимира Зеленського є не просто переліком бажань України, а виваженою та детальною пропозицією. Єрмак висловив переконання, що навіть постійні бомбардування з боку Росії та висловлювання Путіна не залякують Україну, і що країна має перемогти у цьому конфлікті.

    Глава Офісу Президента розповів про російський повітряний терор останніх днів, зауважуючи, що режим, що вдається до невибіркового насильства, виявляється військовою слабкістю. Єрмак осудив повітряний терор Росії та вказав, що це виглядає як спроба Путіна здобути перевагу перед майбутніми виборами, представляючи себе як сторону, що прагне миру.

    Навпаки, Україна продовжує працювати над мирним планом разом з іншими країнами, обговорюючи його деталі та справедливі аспекти. Єрмак підкреслив, що це не просто бажання України, а виважена пропозиція, яка набуде легітимності завдяки участі інших країн.

    Учасники обговорень, за словами Єрмака, вже продемонстрували велику волю до відновлення миру та забезпечення справедливості. Єрмак висловив надію, що активність світу у боротьбі з російським вторгненням надасть українцям можливість жити в безпеці.

  • Перші в Україні сучасні ліжка для лікування опіків встановлені в Одеській області

    Перші в Україні сучасні ліжка для лікування опіків встановлені в Одеській області

    У Одеській області вперше в Україні встановлено супер-технологічні ліжка для лікування пацієнтів з опіковою травмою. Благодійний фонд “УНІЛЕКС” та “Милосердя Віктор” надали це інноваційне медичне обладнання для Одеської міської клінічної лікарні №10, ставши першим регіоном в Україні, де його впровадили.

    Ліжка оснащені функцією флюїдизованого повітря PEARLS і призначені для ефективного лікування пацієнтів із опіковими ушкодженнями. Це інноваційне обладнання розраховане на покращення якості медичної допомоги при опіках, зменшення ризику ускладнень, інфікування ран та виникнення пролежнів.

    Крім того, благодійники передали лікарні реанімаційні візки та каталки, що сприятиме більш ефективній організації екстреної медичної допомоги на всій території закладу. Ініціатива ця отримала високу оцінку та підтримку Одеської обласної військової адміністрації.

  • Частота використання хімічної зброї російськими військами в Україні збільшується

    Частота використання хімічної зброї російськими військами в Україні збільшується

    Російські окупаційні війська насильно використовують хімічну зброю у  війні проти України, порушуючи Конвенцію про це озброєння, стороною якої є і країна-агресор. Інформація про це наведена в зведенні Інституту вивчення війни (ISW), яке посилається на дані Генерального штабу Збройних сил України.

    Відповідно до звіту, з початку повномасштабного вторгнення, яке почалося 24 лютого 2022 року, Збройні сили Росії використали хімічну зброю в Україні принаймні 626 разів. Лише за перші кілька тижнів 2024 року це сталося не менше як 51 раз.

    Український Генштаб вказує, що російська армія зараз запускає хімічну зброю проти позицій Сил оборони до 10 разів на день. Зокрема, для цього окупанти використовують дрони, які скидають гранати К-51, наповнені дратівливим газом CS (2-хлорбензалмалононітрил).

    Наприклад, 14 грудня 2023 року була зафіксована атака за допомогою нового типу газової гранати, що містила газ CS, використана проти українських позицій. Також, 22 грудня, 810-та бригада морської піхоти Збройних сил Росії визнала використання хімічної зброї проти Збройних сил України, повідомивши про застосування гранат К-51 з безпілотників над позиціями на лівому березі Дніпра в Херсонській області біля села Кринка.

    “Росія, яка є учасником Конвенції про хімічну зброю, що забороняє використання хімічної зброї як методу ведення війни, застосовує гранату К-51 в рамках конфлікту проти України, нагадали в Інституті вивчення війни (ISW).

    Граната К-51, про яку йдеться, є радянською ручною аерозольною “сльозогінною” гранатою нелетальної дії, розробленою у 70-х роках. Технічні характеристики цього засобу знаходяться на російських сайтах зі зброєю, проте державні органи Росії уникають згадок про використання цього спецзасобу у збройних конфліктах, оскільки за Конвенцією заборонено використання хімічної зброї в бойових діях.

    Корпус гранати виготовлений із жорсткого пластику, дно – металеве. Після запалення відбувається реакція, що підвищує тиск усередині корпусу, видавлюючи дно та розпорошуючи порошкоподібну хімічну речовину. Два можливих варіанти складу гранати – CS (2-хлоробензальмалононітрил), який описаний у книзі “Від хлору і фосгену до “Новичка”. Історія радянської хімічної зброї, або хлорпікрин. У закритих приміщеннях дія гранати поширюється на 400 кв. м.”

    Граната К-51, розроблена в СРСР для військових і працівників спецслужб, виявляється кількаразово потужнішою, ніж стандартний поліцейський засіб із сльозогінним газом, який застосовується для розгону масових демонстрацій.

    Хоча граната відноситься до нелетальних засобів, її велика потужність може тимчасово обеззброїти військовослужбовця, роблячи його уразливим перед летальною зброєю ворога. Контакт з газом призводить до таких неприємних ефектів, як сльозіння очей, з’явлення задишки, кашель, заповнення носових пазух слизом та можливість блювання. Інтенсивність симптомів збільшується з кожною хвилиною перебування в токсичній хмарі.

    У листопаді 2023 року російські війська використали хімічну зброю на напрямках Сватівському та Бахмутському. Для атаки на позиції Збройних сил України ворог скористався хлорпікрином, який викликає сильне подразнення очей, шкіри та дихальних шляхів, може призводити до блювоти, запаморочення та конвульсій.

  • Україні загрожує дефолт у 2024: фінансова криза, відмова західного фінансування та ризики для економіки

    Україні загрожує дефолт у 2024: фінансова криза, відмова західного фінансування та ризики для економіки

    У 2024 році Україні загрожує дефолт через значний зовнішній борг, майже $40 мільярдів дефіциту бюджету та серйозну економічну та інфраструктурну кризу.

    На початку 2024 року Україна стикається з відсутністю західного фінансування, оскільки ні Європа, ні США не виділили необхідні мільярди для підтримки економіки, соціального забезпечення та оборонних витрат. У результаті український бюджет порожній, а власних коштів немає.

    Якщо найближчим часом не буде отримано фінансування, Київ може опинитися в ситуації, коли немає коштів навіть на виплату зарплат та пенсій. Міністр економіки Юлія Свириденко наголошує на загрозі затримки виплат, що може вплинути на понад півмільйона держслужбовців, 1,4 мільйона вчителів та 10 мільйонів пенсіонерів.

    При цьому невизначені перспективи отримання Україною фінансування від заходу в 2024 році. У США, де виборчий рік, популярність президента Байдена та демократів, що підтримують Україну, знаходиться на історичному мінімумі. Тенденція схожа в Європі. Вибори президента у США в 2024 році стануть визначальним моментом для фінансування України у майбутньому.

    Згідно з ухваленим бюджетом, Україні потрібно $41 мільярд від союзників: $18 мільярдів від ЄС, $8,5 мільярдів від США, $5,4 мільярдів від МВФ, $1,5 мільярдів від інших банків та $1 мільярд від Великобританії. Головним ризиком для української економіки у 2024 році є недостатнє фінансування державного бюджету. Це може призвести до девальвації гривні, особливо з урахуванням відмови Національного банку від фіксованого курсу долара. Влада може бути змушена затримувати виплати пенсій та зарплат, а також знизити курс гривні до 50 гривень за долар. Це, в свою чергу, може призвести до масових протестів, схожих на Майдан-3, і сприяти міграції економічно активного населення.

  • Провальний зимовий наступ російської армії: як вдалось відбитись ЗСУ

    Провальний зимовий наступ російської армії: як вдалось відбитись ЗСУ

    Зимовий наступ російської армії в Харківській та Донецькій областях визнаний невдалим, за словами Юліана Рьопке, військового оглядача видання Bild. У своїй новій статті під назвою “Тисячі військових мертві, путінський зимовий наступ провалився”, він підкреслює, що окрім трагічних втрат у власних рядах та понад 400 втрачених бронемашин, російські війська не досягли значущих результатів.

    Bild, яка восени 2021 року правильно передбачила майбутнє вторгнення Росії в Україну, і часто надає  аналіз подій війни, цього разу констатує значний провал російських сил. Однак у той же час газета попереджає про те, що важко передбачити, наскільки довго ЗСУ зможуть витримати тиск Російської армії в умовах обмежених ресурсів.

    Згідно з висновком Юліана Рьопке, який посилається на останні відеозаписи з бойового театру, Росія “фактично залишається на такому самому віддаленні від своїх стратегічних цілей — захоплення міста Куп’янськ в Харківській області та Авдіївки на Донеччині — як на етапі початку цих зимових операцій у жовтні минулого року”.

    За словами журналіста, на північ від Авдіївки російські військові зіткнулися з труднощами у перетині залізничного полотна біля села Степове. “Щодня їх вражають українські дрони-камікадзе та піхотні бойові машини Bradley”, — зауважує Рьопке.

    Незважаючи на тисячі загиблих військових та сотні втрачених бронемашин, російські сили не здійснили жодне значуще просування вперед і не вдалося втілити своє завдання з оточення та захоплення Авдіївки, додає він.

    У північній частині Куп’янська російські війська зіткнулися з опором поблизу невеликого села Синьківка. “Тут кілька танкових підрозділів Кремля по черзі в’їжджають на те саме мінне поле, втрачаючи до 100% техніки, а потім — численні солдати, що стають об’єктом атак українських дронів”, зазначається у статті.

    Україна вдало готується до можливої атаки Росії, демонструючи розсудливість та адаптацію до складної ситуації, повідомляє журналіст.

    У зіткненні з російськими танками та БТР, українські силовики використовують міни, артилерію та реактивні гранати, запускаючи їх з дронів. У взаємодії з піхотою вони використовують касетні боєприпаси та гранати, які також подаються з дронів.

    Ця комплексна стратегія дозволила українській армії протягом кількох місяців ефективно стримувати практично всі спроби російського наступу та завдати значні втрати людським, матеріальним та технічним ресурсам противника.

    На думку Рьопке, наразі масовані атаки з боку російських військ припинилися. Якщо протягом жовтня, листопада та грудня тисячі військових і сотні одиниць техніки брали участь у наступах, то протягом останнього тижня на полі бою спостерігаються лише обмежені зіткнення, зафіксовані журналістом.

    “Ймовірно, Росії треба час на мобілізацію резервів перед відновленням наступальних операцій”, — додає він.

    При цьому автор Bild підкреслює: “Залишається невизначеним, наскільки довго Україні вдасться утримувати такий інтенсивний оборонний опір і як на довго вистачить боєприпасів”.

    Також наголошується, що нещодавно США висловили намір значно зменшити рівень своєї підтримки України у майбутньому.

  • Пентагон належним чином не стежив за постачанням зброї Україні

    Пентагон належним чином не стежив за постачанням зброї Україні

    Генеральний інспектор Міністерства оборони виявив, що американські чиновники з питань оборони та дипломати у Вашингтоні та Європі не змогли швидко або повністю врахувати всі майже 40 тисяч одиниць зброї, надісланих в Україну.

    У новій доповіді Пентагону йдеться про те, що ракети, безпілотники-камікадзе та прилади нічного бачення, які Сполучені Штати надіслали в Україну, на суму понад 1 мільярд доларів належним чином не відслідковувалися, що викликає побоювання, що вони можуть бути викрадені, в той час, коли Конгрес обговорює, чи надсилати Києву більше військової допомоги.

    У звіті генерального інспектора Міністерства оборони, оприлюдненому в четвер, не міститься жодних доказів того, що будь-яка зброя була використана не за призначенням після того, як її відправили до військового матеріально-технічного центру США в Польщі або відправили на поле битв в Україні.

    «Визначення того, чи мало місце перенаправлення такої допомоги, виходить за рамки нашої оцінки», — йдеться у звіті.

    Але було виявлено, що американські чиновники з питань оборони та дипломати у Вашингтоні та Європі не змогли швидко або повністю порахувати майже 40 000 одиниць зброї, за якими згідно із законом слід було ретельно стежити, оскільки їх чутлива технологія та відносно невеликий розмір роблять їх привабливими винагородами для контрабандистів зброї.

    Звіт було надіслано до Конгресу в середу, а його копію надали The New York Times. У четвер генеральний інспектор Пентагону опублікував відредаговану версію .

    Високий рівень зброї, яка була зникла або зникла в урядових базах даних, «може підвищити ризик крадіжки або перенаправлення», – йдеться у звіті.

    За його висновками, навіть без кращих методів відстеження додаткових матеріалів, надісланих в Україну, буде «важко, оскільки інвентар продовжує змінюватися, а точність і повнота, швидше за все, з часом ускладняться».

    Кількість озброєнь, розглянутих у звіті, становить лише невелику частину близько 50 мільярдів доларів військового обладнання, яке Сполучені Штати надіслали Україні з 2014 року, коли Росія захопила Крим і частину східного Донбасу. Більшість озброєнь, які були поставлені на сьогоднішній день, — включаючи танки, системи протиповітряної оборони, артилерійські пускові установки та боєприпаси — були взяті під заставу після повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року.

    Тим не менш, розслідування Пентагону пропонує перший проблиск зусиль, щоб пояснити найбільш ризиковані інструменти американської військової могутності, які були поспішно доставлені в Україну за останні два роки. Дедалі більше законодавців, скептично ставлячись до вартості єдиного найбільшого військового благодійника України, опираються надсиланню додаткової допомоги Києву та вимагають нагляду.

    У звіті не вказано, скільки саме з 39 139 одиниць високоризикового обладнання, які були надані Україні за роки до та після вторгнення, вважалися «простроченими», але вказано, що потенційні збитки становлять близько 1 мільярда доларів із загальних 1,69 мільярда доларів на суму надісланої зброї.

    Станом на червень минулого року, за останніми наявними даними, Сполучені Штати передали Україні понад 10 000 протитанкових ракет Javelin, 2500 ракет «земля-повітря» Stinger і близько 750 безпілотних літальних апаратів Kamikaze Switchblade, 430 ракет середньої дальності «повітря-повітря» і 23 000 приладів нічного бачення.

    За словами представників Пентагону та Державного департаменту, відповідальних за відстеження зброї, через небезпечні бойові умови майже неможливо було виїхати на передову, щоб переконатися, що зброя використовується за призначенням.

    Необхідні процедури обліку «непрактичні в динамічному та ворожому середовищі військового часу», — написала 15 листопада у відповіді на попередній проект звіту Александра Н. Бейкер, виконувач обов’язків заступника міністра оборони з питань політики.

    Вона також сказала, що співробітників Міністерства оборони в посольстві США в Києві недостатньо, щоб легко відстежувати всю найбільш чутливу зброю та обладнання, яких, за її словами, наразі в Україні понад 50 000 одиниць «і вони зростають».

    «Це не в змозі обмежений персонал Міністерства оборони в країні фізично провести інвентаризацію, навіть якщо доступ був би необмеженим», — написала пані Бейкер у своїй відповіді, копію якої було включено до звіту.

  • У той час як підтримка України з боку США слабшає, Європа розколюється щодо заповнення прогалини

    У той час як підтримка України з боку США слабшає, Європа розколюється щодо заповнення прогалини

    В Естонії над головною площею столиці Таллінна висить чотириярусний банер , який поєднує в собі прапори України та Естонії. У Латвії міністр закордонних справ Кріш’яніс Карінс закликає союзників «невідкладно збільшити військову підтримку України».

    А лідер Литви, де президент України Володимир Зеленський розпочав турне країнами Балтії в середу, нещодавно звернувся з різким проханням допомогти Києву утримати лінію проти вторгнення російських військ, оскільки підтримка України у війні в інших країнах Європи загрожує роздробитися.

    «Для всіх тих, хто каже, що втомився від війни в Україні — нагадування терористичній Росії, що немає меж її жорстокості та жадобі крові», — написав президент Литви Гітанас Науседа на платформі соціальних мереж X 29 грудня в годину після того, як російські ракети та безпілотники обрушилися на міста по всій Україні.

    Майже ніде емоційний вклад у військові зусилля України не є таким сильним, як у країнах Балтії, де три колишні радянські держави проголосили незалежність наприкінці холодної війни, щоб уникнути тиску Росії. Поїздка пана Зеленського туди цього тижня, рання дипломатична спроба 2024 року, відбувається, коли він намагається заручитися підтримкою своїх військових зусиль з боку бастіону політичної підтримки, тоді як інші європейські країни демонструють зростаючу втому та фінансові труднощі від війни, яка почалася майже два роки тому.

    У середу пан Зеленський заявив , що його поїздка, під час якої він також відвідає Таллінн в Естонії та Ригу в Латвії, мала на меті показати вдячність України за «безкомпромісну підтримку України з 2014 року і особливо зараз, під час повномасштабної агресії Росії».

    Павло Клімкін, колишній міністр закордонних справ України, сказав, що ця поїздка мала на меті «залучити наших друзів, які близькі до нас у розумінні Росії, домагатися допомоги в DC, у Брюсселі, тому що ця допомога є для нас зараз критичною».

    Оскільки додаткова американська допомога під сумнівом — республіканці в Конгресі продовжують блокувати близько 61 мільярда доларів зброї та іншої допомоги — європейські лідери стикаються з перспективою заповнити прогалину якомога більше, щоб зберегти підтримку України.

    Але фінансовий відступ Сполучених Штатів, які надали Україні більше військової допомоги, ніж будь-яка інша окрема країна, також може стати політичним прикриттям для європейських чиновників, які прагнуть зменшити свою підтримку війни.

    «Особисто я вважаю, що нам потрібно діяти швидше і рішучіше, щоб підтримати Україну, тому що Росія представляє серйозну стратегічну загрозу для Європейського Союзу, навіть якщо я повинен визнати, що не всі країни-члени погоджуються щодо природи цієї загрози», – зазначив він. Головний дипломат Європейського Союзу Жозеп Боррель Фонтеллес написав цього місяця в есе .

    Він додав: «Чи роз’єднаність у цьому екзистенційному питанні загрожує майбутньому Європейського Союзу? На даному етапі це неможливо сказати».

    Експерти кажуть, що більшість європейських урядів залишаються відданими тому, щоб допомогти Україні перемогти Росію — частково, щоб уникнути перспективи того, що президент Володимир В. Путін забереться далі на захід зі своїми імперіалістичними амбіціями. Після повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року Європа об’єдналася навколо України з більшою єдністю, ніж вона демонструвала проти Радянського Союзу під час холодної війни, сказав Найджел Гулд-Девіс, старший науковий співробітник з питань Росії та Євразії Міжнародного інституту стратегічних досліджень у Лондон.

    Але загальна підтримка військових зусиль слабшає. Опитування, проведене Європейською Комісією і оприлюднене минулого місяця, показало, що підтримка європейцями надання Україні додаткової фінансової та військової допомоги дещо впала минулої осені порівняно з літом.

    Навіть якщо політична підтримка Європи збережеться, пан Гулд-Девіс сказав, що урядам може бути важко підтримувати рівень військової та економічної допомоги, який надходить до Києва.

    «На даний момент справжнє занепокоєння полягає не в тому, чи продовжить Захід чи Європа підтримувати Україну», — сказав пан Гулд-Девіс. «Це залежить від того, чи буде він продовжувати практично виділяти необхідний рівень ресурсів, особливо у військовому плані». Він назвав це «частково фактором волі, частково фактором спроможності». Деякі політичні тріщини вже спливли.

    Головний з них – Віктор Орбан, прем’єр-міністр Угорщини, який минулого місяця заблокував план Європейського Союзу надіслати Україні близько 52 мільярдів доларів допомоги. Нещодавно обраний прем’єр-міністр Словаччини та ультраправий голландський політик , який прагне стати наступним прем’єр-міністром Нідерландів, також закликали скоротити допомогу Україні.

    Прем’єр-міністр Італії Джорджія Мелоні описала «велику втому» серед прихильників України під час вересневої телефонної розмови, під час якої вона, як вона вірила, розмовляла з африканськими посланцями. Як виявилося, її заманили в жарт-дзвінок двоє російських коміків, і на записі розмови, опублікованому в листопаді, пані Мелоні заявила: «Ми близькі до моменту, коли всі зрозуміють, що нам потрібен спосіб поза».

    Офіційні особи в країнах Балтії, скандинавських країнах і Східній Європі кажуть, що вони дедалі більше побоюються, що розбіжності можуть призвести до найближчої поразки України, що надихне пана Путіна надіслати війська в колишні радянські республіки та країни-сателіти.

    «У кожного сусіда Росії є вагома причина хвилюватися», — сказав Калев Стойческу, голова Комітету національної оборони в парламенті Естонії. “Росія поводиться буквально як хижак”, – додав він. «Він має смак крові».

    У середу на прес-конференції у Вільнюсі, столиці Литви, пан Зеленський заявив, що «невизначеність партнерів щодо фінансової та військової допомоги Україні» іноді «тільки збільшує мужність і силу Росії». Недавній звіт Міністерства оборони Естонії чітко описує, що воно хоче від НАТО, щоб запобігти цьому та виграти війну в Україні.

    У ньому йдеться про те, що українські сили мають отримати достатню підготовку та вогневу потужність — щомісяця виробляти щонайменше 200 000 снарядів 155-міліметрової артилерії — щоб убивати або важко поранити щонайменше 50 000 російських військових кожні шість місяців. Це набагато більше, ніж зараз можуть забезпечити Європейський Союз і Сполучені Штати разом.

    У Німеччині офіційні особи схвалили плани канцлера Олафа Шольца подвоїти підтримку Україні цього року до приблизно 8,8 мільярда доларів, а нещодавня поставка зброї на фронт включала більше ракет протиповітряної оборони, танкових боєприпасів і артилерійських снарядів.

    Але уряд відмовився відправляти ракети далекого радіусу дії Taurus, які могли б вразити Крим, півострів, анексований Росією в 2014 році, або глибоко в територію, контрольовану Росією. Це небажання спонукало декого «подивитися на наші дії із занепокоєнням і запитати себе, чи достатньо нашої підтримки», як сказав колишній президент Німеччини Йоахім Гаук в інтерв’ю, опублікованому в неділю .  У понеділок пан Шольц заявив, що одних лише внесків Німеччини буде недостатньо, щоб гарантувати безпеку України в довгостроковій перспективі.

    «Поставки зброї для України, заплановані на сьогоднішній день більшістю країн-членів ЄС, у будь-якому випадку є занадто малими», – сказав пан Шольц під час прес-конференції з прем’єр-міністром Люксембургу. Він додав: «Європа має продемонструвати, що вона твердо стоїть на боці України, на боці свободи, міжнародного права та європейських цінностей».

    Одним із майбутніх тестів рішучості Європи, сказав пан Гулд-Девіс, є те, чи погодиться Європейський Союз надати Україні мільярди доларів у вигляді заморожених активів російського центрального банку , які зберігаються в європейських фінансових установах. Сполучені Штати Америки розглядають подібні пропозиції.

    «Це, до речі, зменшить тиск на західних платників податків», — сказав пан Гулд-Девіс. Він сказав, що Європі також необхідно збільшити виробництво оборонної промисловості, щоб озброїти Україну — процес, який може зайняти роки, — але вказав на 12 раундів санкцій , які блок наклав на Росію, як знак продовження підтримки.

    За даними Кільського інституту світової економіки, країни Європейського Союзу та інституції блоку спільно надали Україні близько 145 мільярдів доларів військової, фінансової та гуманітарної допомоги Україні станом на жовтень 2023 року — майже вдвічі більше, ніж Сполучені Штати за той самий період. Очікується, що це триватиме й надалі — навіть у меншій мірі.

    Принаймні наразі підтримка України «залишається головним завданням зовнішньої політики шведського уряду в найближчі роки», заявив цього тижня міністр закордонних справ Швеції Тобіас Більстром .