Daypolitico

Позначка: Україна

  • Масштабне підвищення пенсій в Україні: розгляд надбавок та принципів розрахунку для кожного громадянина

    Масштабне підвищення пенсій в Україні: розгляд надбавок та принципів розрахунку для кожного громадянина

    Україна готується до проведення індексації пенсій на приблизно 13%. Варто відзначити, що це підвищення не торкнеться всіх пенсій та буде різним для різних категорій громадян. Зараз в процесі визначення точного розміру індексації, проте, згідно інформації від Міністерства фінансів та Міністерства соціальної політики, він орієнтовно складе 13%.

    Закон України передбачає, що щорічне підвищення розміру пенсій відбувається у березні та обчислюється як половина інфляції за попередній рік плюс половина середньорічного зростання зарплат за останні 36 місяців. Наразі відомо, що цей показник складе приблизно 13%, але точніше визначиться у лютому.

    Важливо відзначити, що індексація не враховуватиме надбавки до пенсій при їх перерахунку. Також, пенсії підвищуватимуть лише частину, розраховану за вищезазначеною формулою, не зачіпаючи повний розмір виплат. Ці заходи направлені на уникнення застаріння пенсій, компенсацію зростання цін і зарплат.

    Ураховуючи індексацію, буде також введено бальну систему та проведено підвищення прожиткового мінімуму, яке не відбувалося в 2023 році.

  • Спалах кору в Україні передбачається через відмову батьків від вакцинації дітей, зауважують інфекціоністи

    Спалах кору в Україні передбачається через відмову батьків від вакцинації дітей, зауважують інфекціоністи

    Україна стикається зі зростанням випадків захворювання на кір, які у цьому році вже в  п’ятеро перевищують показники минулого року. Незважаючи на це, рівень вакцинації серед дітей зменшується, а багато з них пропускають планові щеплення через військові конфлікти.

    Доктор медичних наук, професор та завідувач кафедри дитячих інфекційних хвороб Національного медичного університету України ім. О.О. Богомольця, заслужений лікар України Сергій Крамарьов, обговорив можливість епідемії кору в Україні.

    Лікар зауважує, що ситуація щодо кору стає небезпечною, оскільки рівень вакцинації знизився і зараз не перевищує 70%, тоді як для запобігання спалахам необхідно досягти показника 90-95%. В Україні вже є діти, які не отримали необхідних щеплень.

    Лікар вказує на те, що спалахи кору в Україні відзначаються кожні 5-6 років, і останній був у 2018-2019 роках. Згідно з прогнозами, можливий новий спалах в 2024 році. Проблема зі зниженням рівня вакцинації в Україні є не унікальною, адже пандемія COVID-19 призвела до зменшення вакцинації в багатьох країнах світу.

    Лікар закликає батьків спростити свої вимоги та не ухваляти компромісів, які не відповідають їхнім особистим цінностям, щоб запобігти можливому спалаху кору. Він наголошує, що вакцинація є основним захистом від цього хвороби та закликає батьків своєчасно щеплювати своїх дітей.

    Кір є серйозним захворюванням у дітей, і вірус кору має властивість нейротропності, що може призводити до тяжких уражень нервової системи, а також пригнічення імунної системи, що збільшує ризик вторинних бактеріальних інфекцій.

  • Вимога від США: Зеленський має уточнити план ведення війни

    Вимога від США: Зеленський має уточнити план ведення війни

    Сполучені Штати планують вдосконалити свій підхід до боротьби з російським вторгненням в Україні, яке триває вже третій рік. Американські представники планують обговорити це питання з президентом України Володимиром Зеленським на Всесвітньому економічному форумі в Давосі наступного тижня.

    Джейк Салліван, радник президента США з національної безпеки, імовірно, порушить цю тему під час зустрічі. За неофіційними джерелами, американські чиновники намагатимуться настояти на обговоренні цієї нагальної теми в найближчі тижні, зокрема, з метою вирішення невирішених питань.

    Обговорення стало актуальним через труднощі та тертя відносин між Вашингтоном і Києвом. Понад 110 мільярдів доларів європейської та американської допомоги залишаються заблокованими, а контрнаступ у 2023 році не забезпечив значущого успіху, незважаючи на підтримку американською та європейською зброєю.

    Офіційники у Вашингтоні виражають занепокоєння також через розбіжності між Зеленським і головнокомандувачем ЗСУ Валерієм Залужним, які можуть сповільнити розробку нової стратегії. США хочуть визначити, як найкраще надати підтримку Україні для захисту себе у 2024 році.

    Оскільки розраховувати на значущий прорив у ближчі місяці малоймовірно, союзники Києва підкреслюють важливість розробки чіткої військової стратегії для захисту наявних позицій та подальшого просування через лінії оборони росіян.

    Проблемою залишається також блокована фінансова допомога та повільне постачання ключових озброєнь, таких як ракети великої дальності та винищувачі. Невиконання деякими союзниками обіцянок з передачі зброї та артилерійських боєприпасів ускладнює ситуацію.

    Стабільні поставки західних союзників мають велике значення для української протиповітряної оборони. Росія в останні тижні здійснила одні з найбільших ракетних обстрілів за весь період війни. Зазначається, що після переобрання президента Росії Володимира Путіна, він може стати ще сміливішим.

    США та їхні союзники також працюють з Україною над завершенням довгострокових двосторонніх зобов’язань у сфері безпеки, які планують укласти в лютому. Однак важливо виробити чітку стратегію військової дії, оскільки розбіжності в підходах між Україною і США щодо військової стратегії залишаються.

    Україна, зіткнувшись із загостренням конфлікту та блокуванням фінансової допомоги, намагається посилити свої системи ППО. Президент Зеленський наголосив, що нерішучість союзників лише збільшує силу Росії.

  • Формування робочої групи НАТО з українською протиповітряною обороною: основні деталі

    Формування робочої групи НАТО з українською протиповітряною обороною: основні деталі

    Країни НАТО разом з Україною встановили робочу групу для розгляду питань посилення протиповітряної оборони держави. За інформацією голови місії України при НАТО Наталії Галібаренко, перше засідання групи заплановане на наступний тиждень. Зазначено, що до цієї ініціативи пізніше приєднаються зарубіжні компанії, спеціалізовані в галузі протиповітряної оборони.

    Галібаренко наголосила, що на зустрічі наступного тижня українська сторона представить свої пропозиції і вислухає пропозиції партнерів. Вона також зауважила, що до роботи можуть долучитися компанії з передовими технологіями у сфері протиповітряної оборони.

    Голова місії зауважила, що на даному етапі основна увага приділяється західним оборонним компаніям, що виробляють сучасні засоби протиповітряної оборони. Інститут вивчення війни зазначає, що постачання таких систем від західних партнерів має ключове значення для України, оскільки російські війська тестують нові методи протидії українській протиповітряній обороні.

    Координатор Ради національної безпеки Сполучених Штатів Джон Кірбі підкреслив, що посилення протиповітряної оборони України стане пріоритетним завданням у формуванні майбутніх пакетів військової допомоги від США.

  • Ракетний удар у Харкові: 11 постраждалих

    Ракетний удар у Харкові: 11 постраждалих

    В результаті ракетного удару російських окупантів, який стався в Харкові вечором 10 січня, постраждав готельний комплекс, де перебували понад 30 цивільних осіб.

    Олег Синєгубов, очільник Харківської ОВА, повідомив, що також внаслідок атаки виникло загоряння кількох автомобілів. “Станом на зараз відомо про 11 постраждалих, з них 4 – чоловіки віком від 31 до 38 років, 7 – жінки у віці від 23 до 71 року. Дев’ятьох потерпілих доставили до медичних закладів. Наразі один із постраждалих – 35-річний чоловік – перебуває у важкому стані, 8 пацієнтів – у середньому та легкому, 2 – надали допомогу на місці”, – наголосив він.

    Постраждалі отримують всю необхідну допомогу і перебувають під лікарським наглядом. Біля готелю утворилася вирва глибиною не менше трьох метрів, а на дні вирви виник вогонь через високовольтні лінії, які проходять тут. Рятувальники працювали над загасанням займання. Фасад будівлі, балкони, навіси, вікна, підвіконня були повністю зруйновані вибуховою хвилею.

    За попередніми даними, Російська Федерація використала дві ракети С-300, стріляючи з території Бєлгородської області. Про це повідомив Олександр Фільчаков, керівник Харківської облпрокуратури.

    Наразі на місці ворожого удару продовжують працювати екстрені служби, інформація оновлюється.

  • Плани ООН на 2024 рік: $3 млрд на гуманітарну допомогу Україні

    Плани ООН на 2024 рік: $3 млрд на гуманітарну допомогу Україні

    У 2023 році місія ООН витратила 3 мільярди доларів на гуманітарну допомогу Україні, і така сама сума планується витратити і в 2024 році. Про це повідомив представник Управління ООН з координації гуманітарних справ, Савіано Абреу.

    “Незважаючи на те, що рівень допомоги в Україні зменшився, не можна сказати, що підтримки було недостатньо. Початком 2023 року нам було необхідно 3,9 мільярда доларів США. Зараз нам надійшло близько 3 мільярдів доларів фінансування, включаючи 2,5 мільярда, які були виділені в рамках звернень гуманітарних організацій за фінансовою підтримкою, спільно з агентствами ООН, неурядовими, місцевими та міжнародними організаціями в Україні”, – зазначив Савіано Абреу.

    За інформацією організації, у 2024 році допомога буде потрібна близько 40% населення України, що становить приблизно 14,6 мільйонів осіб.

  • ГЕС І ГАЕС в країні підняли виробіток електроенергії на рівень, аналогічний паводковому

    ГЕС І ГАЕС в країні підняли виробіток електроенергії на рівень, аналогічний паводковому

    У зв’язку з надзвичайно високим попитом на електроенергію, що встановив рекордні показники, пресслужба Укргідроенерго повідомила, що генерація електроенергії на гідроелектростанціях (ГЕС) та гідроакумулюючих електростанціях (ГАЕС) відбувається на рівні, схожому до активної фази роботи в період повені. У наявності 85 гідроагрегатів, які працюють на ГЕС та ГАЕС, частина з них пройшла як капітальні, так і поточні ремонти.

    У звіту зазначено, що у зв’язку з раптовим похолоданням, яке тривало два дні, споживання електроенергії досягло рекордних значень, і гідроелектростанції Укргідроенерго працюють на повну потужність під час пікових годин споживання. Зазначено, що виробіток електроенергії за цей період аналогічний активній фазі проходження повені.

  • Українська розробка “Буревій”: захист від окупантів для катерів у воді

    Українська розробка “Буревій”: захист від окупантів для катерів у воді

    Українська компанія Antidrone.cc з Мукачева представила новий захисний РЕБ купольного типу “Буревій”, спроектований для захисту українських військових і техніки від атак FPV-дронів і безпілотників, які несуть боєприпаси. Фото цього пристрою розміщено у їхньому Telegram-каналі.

    За інженерною інформацією, цей вологозахищений РЕБ “Буревій” є міцним і герметичним, стійким до дощу і водних бризок. Він представляє собою прямокутний пристрій на магнітній платформі з антенами. У бойових умовах слід забезпечити особливе джерело живлення, оскільки стандартні блоки енергії, такі як “прикурювачі”, не є придатними для використання. Примітно, що “Буревій” взаємодіє з бронетехнікою, що має бортову напругу у 24 В, але не підходить для роботи з портативним зарядним пристроєм EcoFlow.

    РЕБ “Буревій” призначений для захисту техніки та військових від FPV-дронів і безпілотників, які можуть нести боєприпаси. Технічні характеристики включають діапазон 900/2.4/5.8, потужність 50/40/40 Вт, живлення 12-24 В, ступінь захисту IP65 та струм 14-25 А.

  • Прапор України вирушив на Місяць із місією NASA

    Прапор України вирушив на Місяць із місією NASA

    У США стартувала ракета Vulcan Centaur із прапором України на борту, призначена для місії на Місяць. Запуск відбувся з космодрому у Флориді 8 січня о 2:18 за місцевим часом.

    Ракета перевозить посадковий модуль Peregrine від компанії Astrobotic, який від’єднався від неї приблизно через 50 хвилин після запуску. За очікуваннями, модуль повинен досягти поверхні Місяця приблизно через 46 днів. Першою успішною комерційною місією на поверхню супутника це буде великим кроком вперед для космічних досліджень.

    Прапор України на борту ракети є знаком солідарності з українським народом, як відзначили у приватній космічній компанії Spacebit, заснованій Павлом Танасюком. Металева версія прапора також включає тиснення з картою України і випробує покриття та фарби, які раніше не використовувалися на Місяці. Планується, що це буде історичним досягненням для людства.

    Раніше генеральний директор Spacebit Павло Танасюк оголошував плани першої української місії на Місяць на 2022 рік з вартістю у 1,5 млн доларів, включаючи техніку вітчизняного виробництва.

  • Шольц хоче обговорити постачання зброї Україні з лідерами ЄС на лютневому саміті

    Шольц хоче обговорити постачання зброї Україні з лідерами ЄС на лютневому саміті

    Канцлер Німеччини Олаф Шольц хоче чинити додатковий тиск на партнерів з ЄС, щоб вони постачали Україні більше зброї, піднявши це питання на спеціальному саміті лідерів ЄС наступного місяця.

    Politicos зустрінуться в Брюсселі 1 лютого, де планують ухвалити пакет фінансової допомоги Києву на 50 мільярдів євро. Шольц має намір використати цю нагоду, щоб провести додаткові дебати щодо військової підтримки України, яку окремі країни ЄС планують цього року, повідомив POLITICO німецький чиновник, якому дозволили говорити анонімно.

    У понеділок канцлер випустила надзвичайно пряме попередження про те, що «поставки зброї для України, заплановані досі більшістю країн-членів ЄС, безумовно, є занадто малими», додавши: «Тому я закликаю наших союзників у Європейському Союзі також вжити заходів», посилити свої зусилля на підтримку України… Нам потрібні більші внески».

    Шольц також сказав, що попросив ЄС скласти список усієї військової допомоги, яку країни-члени планують цього року, «не пізніше» до саміту 1 лютого.

    План Берліна обговорити висновки цього списку з лідерами, швидше за все, посилить тиск на такі країни, як Франція, Італія та Іспанія, які поки що пожертвували Києву порівняно мало військових товарів, принаймні згідно з загальнодоступною інформацією.

    За даними Кільського інституту, який підраховував військову допомогу Україні у відкритому доступі, Німеччина була другим найбільшим донором минулого року після США з 17,1 млрд євро; за нею йшла Великобританія з 6,6 млрд євро, а також Північні та Східні країни ЄС. Франція, для порівняння, внесла лише 0,54 мільярда євро, Італія – 0,69 мільярда євро, а Іспанія – 0,34 мільярда євро.