Позначка: українці

  • Пастка за кордоном: як українські дипломати рятують затриманих співгромадян у польських в’язницях

    Пастка за кордоном: як українські дипломати рятують затриманих співгромадян у польських в’язницях

    Українські дипломатичні представництва у сусідній державі суттєво посилюють роботу із захисту прав тих громадян, які опинилися за ґратами або у слідчих ізоляторах. Допомога українцям, які затримані, перебувають під вартою або вже відбувають кримінальне покарання у Польщі, офіційно охоплює два окремі стратегічні напрями. Головною метою цієї діяльності є унеможливлення будь-яких зловживань з боку місцевих правоохоронних органів та гарантування виключно справедливого ставлення до кожного підозрюваного чи засудженого. Про деталі такої роботи повідомили представники дипломатичного відомства у відповідь на запит щодо стану дотримання прав людини за кордоном.

    Перший ключовий напрям роботи полягає у безпосередньому консульському моніторингу та фізичній присутності представників держави. Консули систематично відвідують пенітенціарні установи, поліцейські відділки, слідчі ізолятори та центри тимчасового тримання іноземців, аби на власні очі перевірити реальні умови перебування українців. Критично важливим аспектом таких візитів є суворий контроль за станом здоров’я затриманих, забезпечення їхнього безперешкодного доступу до належної медичної допомоги та упередження фізичного чи психологічного тиску з боку тюремної адміністрації або інших в’язнів. Офіційний представник України виступає прямим містком між ізольованою людиною та зовнішнім світом, гарантуючи, що базові права, передбачені міжнародними конвенціями, неухильно дотримуються навіть після винесення суворого вироку.

    Другий обов’язковий напрям охоплює комплексну інформаційну, правову та комунікаційну підтримку. Після раптового арешту в чужій країні людина найчастіше опиняється в абсолютному інформаційному вакуумі, не розуміючи місцевої мови, специфіки польського законодавства та власних перспектив. У таких кризових ситуаціях консульство бере на себе обов’язок негайно проінформувати родичів в Україні про точне місцеперебування особи, допомагає знайти кваліфікованих місцевих адвокатів та роз’яснює фундаментальні процесуальні права. Хоча за міжнародним правом дипломати не мають повноважень виступати державними захисниками в суді або безпосередньо втручатися в судовий процес суверенної держави, вони уважно стежать за тим, щоб українцю обов’язково надали об’єктивного перекладача та безкоштовну державну правову допомогу, якщо він не має коштів на приватного юриста.

    Польща продовжує залишатися країною з найбільшою кількістю українських мігрантів, що об’єктивно призводить до пропорційного зростання ситуацій, які потребують термінового консульського втручання. Причини затримання бувають абсолютно різними – від дрібних адміністративних правопорушень та порушень жорстких міграційних правил до серйозних кримінальних звинувачень. Проте незалежно від тяжкості інкримінованого злочину, позиція держави залишається незмінною: кожна людина має повне право на чесний суд та гідне ставлення. Дуже часто саме своєчасне втручання консула на початковому етапі затримання дозволяє уникнути фатальних процесуальних помилок, які могли б негативно вплинути на долю людини в майбутньому. Крім того, дипломатичні місії тримають на жорсткому контролі питання можливої екстрадиції та переведення засуджених для відбування покарання на територію України.

    «Кожен українець, незалежно від свого соціального статусу чи висунутих правоохоронцями звинувачень, завжди залишається під надійним захистом своєї держави. Наше головне завдання полягає не в тому, щоб виправдати злочин, якщо він дійсно був скоєний, а в тому, щоб гарантувати абсолютну законність, справедливість та суворе дотримання базових прав людини на всіх етапах слідства», – зазначають у дипломатичному відомстві.

    Для підвищення загальної ефективності цієї складної роботи посольство активно співпрацює з польськими правозахисними організаціями та державними інституціями. Такий постійний двосторонній діалог допомагає значно швидше вирішувати нестандартні кризові ситуації, особливо коли справа стосується найбільш вразливих категорій громадян або випадків за участю неповнолітніх. Розширення штату консульських відділів та залучення нових фахівців залишається одним із головних пріоритетів, оскільки величезна кількість щоденних звернень вимагає максимальної залученості та оперативної фізичної присутності українських дипломатів у всіх воєводствах сусідньої країни.

     

  • Збереження захисту від депортації: США тимчасово залишили чинним статус TPS для українців попри жорсткий міграційний курс Трампа

    Збереження захисту від депортації: США тимчасово залишили чинним статус TPS для українців попри жорсткий міграційний курс Трампа

    Міністерство внутрішньої безпеки США (DHS) ухвалило рішення зберегти дію гарантій захисту від депортації та дозволів на роботу для громадян України та Судану, які перебувають у країні за програмою тимчасового захищеного статусу (Temporary Protected Status — TPS). Офіційне рішення ведомство оприлюднило 18 жовтня, буквально за день до завершення терміну дії попередніх дозволів, який спливав у понеділок, 19 жовтня. Завдяки цьому учасники програми зможуть легально залишатися та працювати на території Сполучених Штатів до моменту, доки влада не оголосить остаточне рішення щодо долі цих гуманітарних механізмів.

    Ухвалена пауза є показовим винятком на тлі загальної міграційної політики адміністрації президента Дональда Трампа. Представники Білого дому неодноразово критикували інструмент TPS, називаючи його прихованою амністією для нелегальних мігрантів, якою зловживала попередня адміністрація Джо Байдена. За останні півтора року команда Трампа послідовно скасувала тимчасовий статус для понад одного мільйона вихідців із більш ніж дванадцяти держав, включно з Афганістаном, Гаїті та Венесуелою. Наразі українці, суданці та громадяни Сальвадора залишаються одними з небагатьох категорій іноземців, чий статус було тимчасово законсервовано в очікуванні подальших адміністративних директив.

    Програма TPS була розгорнута для громадян України навесні 2022 року одразу після початку повномасштабного російського вторгнення. Станом на березень 2025 року захистом користувалися понад 100 тисяч українців, включно з тими, хто в’їхав за спонсорською ініціативою Uniting for Ukraine. Проте невизначеність щодо майбутнього статусу створює тривогу серед біженців, оскільки будь-яке скасування захисту поставить тисячі людей під загрозу примусового повернення або переходу на нелегальне становище.

    Питання міграційної підтримки українців набуває особливої гостроти на тлі наближення зимового періоду та системного руйнування енергетичної інфраструктури російськими балістичними атаками. Зокрема, президентка Молдови Мая Санду заявила про підготовку країни до нової потенційної хвилі біженців з України у разі сильних холодів і тривалих блекаутів. За даними звіту ООН Global Trends, масштаби переміщення залишаються колосальними: понад 9,6 мільйона українців досі позбавлені власного житла (5,9 мільйона зареєстровані як біженці за кордоном, а 3,7 мільйона мають статус внутрішньо переміщених осіб), водночас 10,8 мільйона мешканців усередині країни гостро потребують екстреної гуманітарної допомоги.

     

  • «Хто не має грошей — помирайте»: Стерненко порадив киянам готувати Starlink і пальне

    «Хто не має грошей — помирайте»: Стерненко порадив киянам готувати Starlink і пальне

    Блогер Сергій Стерненко опинився під хвилею критики після того, як порадив киянам заздалегідь готуватися до можливої складної зими — мати базовий запас пального та подумати про придбання Starlink або інших засобів резервного зв’язку.

    «Киянам рекомендую без ажіотажу, але поступово готувати на зиму і базові запаси пального, і взяти про всяк випадок старлінки чи інші засоби для забезпечення звʼязку. Можна робити це і зусиллями ваших ОСББ», — написав Стерненко у Telegram.

    Частина підписників сприйняла таку рекомендацію різко, насамперед через вартість обладнання та регулярну абонплату за супутниковий інтернет.

    «Хто не має грошей — помирайте», — іронічно написав один із коментаторів.

    Інші користувачі запитували, чи реально реалізувати такі рекомендації людям із зарплатою близько 20 тисяч гривень. У коментарях також з’явилися репліки на кшталт «ми схожі на мільйонерів?» та питання, за які кошти звичайним сім’ям купувати дороге резервне обладнання.

    При цьому варто уточнити: у наведеному дописі Стерненко не закликав зберігати бензин безпосередньо у квартирах. Він говорив про «базові запаси пального» та окремо пропонував об’єднувати зусилля через ОСББ. Формулювання про «пальне в квартирах», яке з’явилося в окремих публікаціях, із процитованого допису прямо не випливає.

    Причиною рекомендацій блогера стали побоювання щодо нових російських ударів по енергетичній та телекомунікаційній інфраструктурі взимку. За такого сценарію резервні джерела живлення та альтернативний зв’язок справді можуть стати важливими для будинків і ОСББ.

    Однак найбільшу дискусію викликало саме питання доступності таких рішень. Starlink разом із щомісячною оплатою послуг може бути суттєвою витратою для окремої родини, тому користувачі закликали пропонувати більш бюджетні варіанти підготовки до можливих відключень.

    На тлі підготовки до зими тема резервного зв’язку, генераторів, павербанків та запасів для будинків знову стає актуальною. Водночас будь-які запаси пального необхідно зберігати лише відповідно до правил пожежної безпеки, а не в житлових приміщеннях.

  • 97% проти Путіна, 77% — проти Трампа: кого зі світових лідерів найбільше підтримують українці

    97% проти Путіна, 77% — проти Трампа: кого зі світових лідерів найбільше підтримують українці

    Президент США Дональд Трамп потрапив до трійки світових лідерів, до яких українці ставляться найбільш негативно. Гірші показники серед політиків, включених до нового дослідження Rating Group, мають лише російський лідер Володимир Путін та Олександр Лукашенко.

    Натомість найбільші симпатії українців отримали президент Франції Еммануель Макрон, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц і президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган. Про це свідчать результати загальнонаціонального опитування Rating Group, проведеного 4–9 серпня 2026 року.

    Путін очолив антирейтинг

    Найвищий рівень негативного ставлення зафіксували щодо Володимира Путіна — 97% опитаних українців ставляться до нього негативно.

    На другому місці антирейтингу — Олександр Лукашенко із 90% негативних оцінок.

    Третім став президент США Дональд Трамп. До нього негативно ставляться 77% респондентів, тоді як позитивно — лише 16%.

    Таким чином, Трамп суттєво поступається за рівнем позитивного сприйняття більшості західних лідерів, яких соціологи включили до дослідження.

    Водночас важливо правильно трактувати результати: Rating Group не ставила Путіна, Лукашенка і Трампа в одну політичну категорію. Йдеться виключно про рівень позитивного або негативного ставлення опитаних до конкретних політиків.

    Макрон став лідером симпатій українців

    На протилежному полюсі рейтингу опинився президент Франції Еммануель Макрон.

    Позитивно до французького президента ставляться 79% українців — це найвищий показник серед світових лідерів, представлених у дослідженні.

    Друге місце посідає канцлер Німеччини Фрідріх Мерц із 64% позитивних оцінок.

    Трійку лідерів замикає президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган — його позитивно сприймає 61% опитаних.

    Соціологи також зафіксували позитивну динаміку для Макрона та Ердогана: порівняно з 2024 роком ставлення українців до обох політиків покращилося.

    Мерц випередив свого попередника

    Окремо Rating Group звернула увагу на зміну сприйняття керівництва Німеччини.

    Фрідріх Мерц із показником у 64% позитивного ставлення випереджає свого попередника Олафа Шольца. У лютому 2025 року позитивно до Шольца ставилися 57% українських респондентів.

    Таким чином, зміна канцлера Німеччини принаймні на рівні громадського сприйняття в Україні супроводжувалася покращенням оцінок німецького керівництва.

    Загалом і Німеччину українці переважно сприймають як дружню державу. Такою її назвали 77% опитаних. Францію дружньою вважає 81%.

    У Польщі ситуація протилежна

    Значно помітніше змінилося ставлення українців до президента Польщі.

    Колишнього польського президента Анджея Дуду в лютому 2025 року позитивно оцінювали 72% українців.

    У його наступника Кароля Навроцького показники суттєво гірші: позитивно до нього ставляться лише 20%, тоді як негативно — 62% респондентів.

    Водночас польський прем’єр Дональд Туск має значно кращий баланс оцінок: позитивно його сприймають 45% українців, негативно — 35%.

    Тобто результати дослідження показують, що ставлення до конкретного політика не завжди збігається зі ставленням до держави загалом.

    Польщу дружньою щодо України назвали 50% опитаних, тоді як 21% оцінюють її позицію як ворожу.

    Що українці думають про Угорщину

    Цікавими виявилися й результати щодо угорського керівництва.

    Прем’єр-міністра Угорщини Петера Мадяра позитивно оцінюють 33%, негативно — 34%. Ще приблизно кожен п’ятий опитаний повідомив, що не знає цього політика.

    На цьому тлі його показники значно кращі, ніж були у попередника Віктора Орбана: соціологи нагадують, що негативно Орбана оцінювали 74% українців.

    Водночас ставлення до самої Угорщини залишається неоднозначним: 23% респондентів вважають її ставлення до України дружнім, 36% — нейтральним, а 35% — ворожим.

    Трамп непопулярний, але США все ще вважають дружньою країною

    Один із найцікавіших результатів опитування стосується Сполучених Штатів.

    Попри те, що 77% негативно ставляться особисто до Дональда Трампа, більшість респондентів не переносять це ставлення на США загалом.

    54% опитаних вважають Сполучені Штати дружньою щодо України країною.

    Це демонструє суттєву різницю між оцінкою українцями конкретного американського президента та сприйняттям держави.

    Схожа ситуація простежується і з деякими іншими країнами: громадська думка щодо конкретного лідера може помітно відрізнятися від оцінки відносин із країною, яку він представляє.

    Кого українці вважають найбільшими друзями

    Окремий блок дослідження Rating Group був присвячений тому, наскільки дружньою або ворожою українці вважають позицію інших держав.

    Серед найкраще оцінених — Франція, Велика Британія, Литва та Німеччина.

    Францію дружньою назвали 81%, Велику Британію — 80%, Німеччину і Литву — по 77%. Молдову дружньою вважають 68% респондентів.

    Щодо Туреччини оцінки стриманіші, ніж у випадку особисто з Ердоганом. 48% назвали її ставлення дружнім, а 41% — нейтральним.

    Китай українці переважно сприймають негативно: 53% вважають його ставлення до України ворожим.

    Абсолютними аутсайдерами очікувано стали Росія та Білорусь. Ставлення Росії до України ворожим назвали 97% опитаних, Білорусі — 83%.

    До росіян ставлення також різко погіршилося

    Соціологи окремо запитували не про держави чи їхніх керівників, а про мешканців сусідніх країн.

    І тут Росія знову різко відрізняється від інших сусідів України.

    Холодне ставлення до жителів РФ висловив 91% респондентів, причому 81% характеризують його як «дуже холодне». До білорусів холодно ставляться 70% опитаних.

    Rating Group зазначає, що з 2022 року ці показники лише погіршувалися. Для порівняння: чотири роки тому дуже холодне ставлення до росіян мали 56% українців, ще 25% характеризували його просто як холодне.

    До мешканців інших сусідніх держав українці переважно ставляться тепло або нейтрально. Найкраще — до молдован: 55% висловили тепле ставлення, 39% — нейтральне.

    Як проводили опитування

    Дослідження Rating Group проводилося з 4 до 9 серпня 2026 року методом телефонних інтерв’ю CATI.

    Соціологи опитали 2000 громадян України віком від 18 років. Вибірка формувалася на основі випадкових мобільних телефонних номерів і охоплювала всі області України, крім тимчасово окупованих територій та місцевостей, де на момент дослідження не було українського мобільного зв’язку.

    Результати зважувалися з використанням актуальних даних Держстату. Вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення, а заявлена похибка становить не більше 2,2% із довірчою ймовірністю 0,95.

    Отже, опитування демонструє досить контрастну картину. Найвищий рівень симпатій серед запропонованих соціологами світових лідерів має Еммануель Макрон — 79%. На іншому полюсі перебувають Путін із 97% негативних оцінок, Лукашенко з 90% та Трамп із 77%.

    При цьому випадок президента США особливо показовий: ставлення до самого Трампа серед українців переважно негативне, але США більшість опитаних усе ще сприймає як дружню Україні державу.

  • Трагедія в Гімалаях: у Непалі розпочали ДНК-ідентифікацію загиблих, доля 56 українців залишається невідомою

    Трагедія в Гімалаях: у Непалі розпочали ДНК-ідентифікацію загиблих, доля 56 українців залишається невідомою

    У Непалі офіційно розпочали масштабну процедуру ДНК-тестування для ідентифікації невпізнаних тіл загиблих унаслідок масштабного стихійного лиха в районі непальсько-китайського кордону. Процедура поширюється зокрема й на іноземних громадян, а місцезнаходження 56 українців наразі досі залишається невстановленим. Про це повідомило Посольство України в Індії.

    Згідно з роз’ясненням непальського МЗС, здати біологічні зразки пропонують найближчим родичам зниклих першого ступеня спорідненості — батькові, матері, сину або доньці. Якщо родичі перебувають безпосередньо в Непалі, зразок свіжої крові для проведення ДНК-профілювання можна надати в Nepal Police Hospital у Катманду або у найближчому районному відділенні поліції, маючи при собі дві фотокартки паспортного розміру. Рідні, які знаходяться за межами Непалу, мають змогу пройти відповідне профілювання у країні свого поточного перебування та надіслати електронну копію ДНК-профілю на офіційну електронну пошту непальської поліції для подальшого зіставлення.

    Пошуково-рятувальні роботи тривають безперервно на суходолі, воді та з повітря за допомогою важких безпілотників. Проведення операцій суттєво ускладнюють колосальні обсяги мулу та зруйнована інфраструктура, водночас завальне озеро, що утворилося через перекриття русла, уже природним шляхом спустилося та фактично зникло. Українські дипломати спільно з Почесним консулом України в Непалі координують дії з місцевими службами, регулярно відвідують морги та лікарні. Окрім цього, через виявлення перших тіл загиблих у північних районах Індії посольство звернулося до індійської влади для оперативного обміну даними та пошуку українських громадян.

  • «Їдь на війну»: у Польщі жорстоко побили поляка, прийнявши його за українця — Сікорський заговорив про мову ненависті

    «Їдь на війну»: у Польщі жорстоко побили поляка, прийнявши його за українця — Сікорський заговорив про мову ненависті

    У польській Познані резонанс викликало відео жорстокого вуличного побиття чоловіка, якого нападники, судячи з їхніх вигуків, могли прийняти за українця. Згодом поліція встановила важливу деталь: постраждалий насправді є громадянином Польщі. При цьому правоохоронці підтвердили, що під час інциденту звучали антиукраїнські висловлювання. На відео звернув увагу міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський, який пов’язав подібну агресію з ненависницькою риторикою в політиці.

    Інцидент стався вночі з 22 на 23 серпня на вулиці Towarowa у Познані. Запис нападу почав активно поширюватися польськими соціальними мережами та медіа через кілька днів. На кадрах видно кількох чоловіків, які завдають численних ударів людині, що вже лежить на землі.

    Початково в соцмережах стверджували, що жертвою був українець. Саме ця версія швидко розійшлася мережею, однак польські правоохоронці її спростували.

    У коментарі Wirtualna Polska поліція повідомила, що побитий чоловік є поляком. Таким чином, твердження про те, що нападники фактично побили громадянина України, виявилося неправильним.

    Однак це не знімає питання щодо можливого антиукраїнського мотиву поведінки нападників.

    Під час конфлікту на записі можна почути висловлювання, пов’язані з Україною та війною. Польські та українські медіа повідомляють, що чоловікові кричали, аби він їхав на війну, а також вигукували образи, пов’язані з УПА та Степаном Бандерою. Саме через ці репліки виникло припущення, що нападники сприйняли свою жертву як українця.

    Водночас формулювання про те, що чоловіка побили саме через те, що його помилково вважали українцем, поки варто використовувати обережно. Остаточну юридичну кваліфікацію мотивів нападу мають дати польські правоохоронці та прокуратура.

    За інформацією, поширеною медіа, перед побиттям група чоловіків поводилася агресивно, запускала феєрверки та чіплялася до дівчат. Постраждалий втрутився у ситуацію, після чого конфлікт переключився на нього. Його повалили на землю та почали бити, зокрема ногами.

    Запис із місця події показує, що удари продовжували завдавати навіть тоді, коли чоловік перебував на землі. За даними польського ресурсу Podejrzani, на відео можна побачити чотирьох чоловіків, які завдають потерпілому численних ударів по тілу, зокрема в район голови. Людина, яка знімала подію, намагалася звертатися до нападників, однак це не зупинило агресію.

    Цікаво, що після конфлікту його учасники розійшлися ще до прибуття правоохоронців. Коли патруль приїхав на місце, ні нападників, ні постраждалого там уже не було.

    Пізніше поліція встановила потерпілого. За інформацією Wirtualna Polska, чоловік перебував у стані алкогольного сп’яніння та не захотів подавати офіційну заяву про побиття. Це, однак, не означає автоматичного завершення справи. Поліція вирішила передати зібрані матеріали до прокуратури, щоб та оцінила можливість розпочати провадження з власної ініціативи.

    Саме цей момент суттєво доповнює початкову інформацію про те, що правоохоронці лише «встановлюють учасників нападу». Польська поліція вже підтвердила особу потерпілого та його громадянство, а матеріали щодо самого інциденту мають отримати подальшу юридичну оцінку.

    Особливого політичного звучання історія набула після реакції глави польської дипломатії Радослава Сікорського.

    «Їдь на війну»: у Польщі жорстоко побили поляка, прийнявши його за українця — Сікорський заговорив про мову ненависті
    Радослав Сікорський поширив відео побиття у соцмережі Х

    Він поширив відео інциденту в соцмережі X та написав: «Спочатку були ненависницькі слова націоналістичних політиків».

    Фактично Сікорський перевів дискусію з площини одного вуличного конфлікту на значно ширшу тему — наслідки радикальної антиукраїнської риторики всередині Польщі.

    І цей контекст зараз особливо чутливий. Польща прихистила мільйони українців після початку повномасштабного російського вторгнення, стала одним із ключових логістичних центрів військової та гуманітарної допомоги Україні. Водночас останніми роками українське питання дедалі активніше використовується у внутрішньополітичних суперечках — від теми соціальних виплат і міграції до історичних конфліктів.

    Інцидент у Познані не є першим випадком насильства останнього часу, де фігурує українське походження потерпілих.

    Буквально за кілька днів до поширення цього відео поліція Познані повідомила про іншу справу. 26 серпня у трамваї №7 43-річний чоловік без очевидної причини причепився до 28-річного громадянина України, а під час конфлікту вдарив його в обличчя та живіт і ображав через національність. Поліція затримала підозрюваного того самого дня. Правоохоронці заявили, що його підозрюють щонайменше у шести подібних нападах у Познані, а через рецидив йому може загрожувати до 7,5 року позбавлення волі.

    Ще один показовий випадок стався в Познані 17 липня. Тоді двоє чоловіків у трамваї словесно чіплялися до пасажира-іноземця. За нього заступився 67-річний поляк. Після виходу з трамвая конфлікт продовжився, і чоловіка побили. Поліція згодом затримала двох підозрюваних.

    Ці епізоди не дають підстав автоматично говорити про всіх поляків чи про всю Польщу як про вороже середовище для українців. Вони, однак, демонструють проблему, на яку фактично вказав Сікорський: агресивна політична та суспільна риторика може перестати залишатися лише словами.

    Особливо символічним у цьому сенсі став саме випадок на вулиці Towarowa. Якщо версія про те, що нападники сприйняли потерпілого як українця, буде остаточно підтверджена слідством, вийде парадоксальна ситуація: антиукраїнська агресія зрештою обернулася насильством проти самого громадянина Польщі.

    При цьому сам факт антиукраїнських вигуків під час конфлікту вже не залишається лише твердженням анонімних дописів у соцмережах — цю обставину підтверджували польські правоохоронці.

    Тепер ключовим є питання, як прокуратура оцінить зібрані матеріали та чи матиме справа окремий компонент, пов’язаний із мотивом ненависті. Поки що остаточної юридичної кваліфікації, яка дозволяла б стверджувати це як встановлений факт, немає.

    Але відео з Познані вже вийшло далеко за межі звичайної поліцейської хроніки. Реакція глави МЗС Польщі перетворила історію на частину ширшої дискусії про те, де проходить межа між політичною боротьбою, антиукраїнськими гаслами та реальною агресією на вулицях.

    І головний парадокс цієї історії виявився саме в особі потерпілого: чоловік, якому під час побиття кричали про Україну та війну, виявився поляком.

  • Втратили роботу через війну? У «Дії» запустили нову заяву на майбутню компенсацію

    Втратили роботу через війну? У «Дії» запустили нову заяву на майбутню компенсацію

    Українці, які через повномасштабну російську агресію втратили оплачувану роботу або дохід від самозайнятості, відтепер можуть офіційно зафіксувати ці збитки через портал «Дія». У міжнародному Реєстрі збитків для України відкрили нову категорію А3.4 «Втрата оплачуваної роботи», яка охоплює значно ширше коло людей, ніж лише офіційно працевлаштованих за трудовим договором.

    Про запуск категорії офіційно повідомили «Дія» та міжнародний Реєстр збитків для України 25 серпня. Подання стосується втрати доходу внаслідок міжнародно-протиправних дій Російської Федерації, починаючи з 24 лютого 2022 року.

    Нововведення важливе насамперед тим, що заяву можуть подавати не лише люди з класичним офіційним працевлаштуванням. До переліку заявників увійшли ті, хто працював за трудовим договором або контрактом, виконував роботи за цивільно-правовими договорами, був самозайнятим або мав усну домовленість про роботу. Ба більше, подати заяву дозволено навіть у випадках, коли письмового чи усного договору формально не було, але людина фактично виконувала роботу або надавала послуги та отримувала за це гроші.

    Таким чином, механізм охоплює, зокрема, частину людей, які до війни мали неформальну зайнятість і через вторгнення втратили джерело заробітку.

    Йдеться про фізичних осіб, які працювали або були самозайнятими на території України у її міжнародно визнаних кордонах. Втрата роботи чи доходу при цьому має бути пов’язана саме з російською агресією.

    Подати заяву можна онлайн через портал «Дія». Для цього потрібно авторизуватися, перейти до розділу «Репарації: міжнародний Реєстр збитків», обрати категорію А3.4, заповнити інформацію про втрату роботи та додати наявні підтвердження. Після цього заяву необхідно підписати електронним підписом та відправити. Категорія А3.4 уже відображається серед доступних категорій міжнародного Реєстру збитків у «Дії».

    При цьому документи чи інші докази варто подавати за наявності. Для людини, яка працювала офіційно, підтвердженням можуть стати документи щодо працевлаштування та отримуваного доходу. У складніших випадках, зокрема за неформальної зайнятості, значення можуть мати інші матеріали, здатні підтвердити факт роботи та отримання винагороди.

    Однак є принципово важливий нюанс: подання заяви до Реєстру збитків ще не означає автоматичне призначення або виплату компенсації.

    Сам міжнародний Реєстр прямо пояснює, що рішення про внесення заяви до Реєстру не є рішенням про виплату грошей, не означає оцінювання остаточного розміру збитків і не гарантує, що заявнику вже присуджено компенсацію. Розгляд вимог по суті та майбутні виплати має здійснювати окремий компенсаційний механізм, який ще належить остаточно сформувати.

    Тобто нині головне завдання українця — офіційно зафіксувати завдані Росією збитки, щоб його вимога могла бути врахована у майбутньому механізмі репарацій.

    Сам Реєстр збитків називає себе першим елементом майбутнього міжнародного компенсаційного механізму для України. Він збирає та систематизує заяви фізичних і юридичних осіб, а також держави Україна про шкоду, втрати та збитки, завдані російською агресією.

    Категорія А3.4 готувалася до запуску протягом кількох місяців. Ще у березні 2026 року «Дія» оголосила бета-тестування послуги для людей, які після 24 лютого 2022 року втратили роботу або дохід через війну. Тоді українців запрошували протестувати новий механізм до його повноцінного відкриття.

    Тепер ця категорія офіційно включена до переліку заяв міжнародного Реєстру. На сайті самого Реєстру вона зазначена поряд з іншими категоріями втрат — зокрема пошкодженням і знищенням житла, втратою місця проживання та втратою приватного підприємництва.

    Для підприємців існує важливе розмежування. Якщо людина втратила не просто оплачувану роботу, а дохід чи прибуток від власного бізнесу, для цього передбачена інша категорія — А3.5 «Втрата приватного підприємництва». Вона також доступна серед категорій Реєстру збитків у «Дії».

    Таким чином, запуск А3.4 розширює коло економічних втрат українців, які вже можна документувати для потенційних майбутніх репарацій.

    Для багатьох людей це може бути втрата роботи через знищення підприємства, окупацію міста, вимушений виїзд, припинення діяльності роботодавця або інші прямі наслідки російського вторгнення. У кожному випадку ключовим є причинно-наслідковий зв’язок між агресією РФ та втратою оплачуваної зайнятості.

    І хоча зараз подання заяви не означає негайного отримання коштів, створення таких категорій формує документальну базу майбутніх вимог України та її громадян до держави-агресора. Саме тому заявникам важливо максимально ретельно зберігати договори, довідки, виписки про виплати, листування з роботодавцями та інші матеріали, які можуть підтвердити характер і розмір втрат.

    У результаті вперше через «Дію» можна офіційно заявити на міжнародному рівні не лише про зруйновану квартиру чи інше майно, а й про втрачену через російську агресію можливість заробляти. Це ще не виплата репарацій, але вже юридично важливий крок до їхнього майбутнього отримання.

  • «Польська економіка може зупинитися»: у Варшаві зробили заяву про українців

    «Польська економіка може зупинитися»: у Варшаві зробили заяву про українців

    Українці відіграють важливу роль у функціонуванні польської економіки, а їхня масова відсутність на роботі могла б створити серйозні проблеми для ринку праці країни. Про це заявив заступник міністра внутрішніх справ Польщі Мачей Дущик.

    Як повідомляє Polsat News, польський посадовець наголосив, що українці працюють у багатьох секторах економіки та фактично допомагають закривати дефіцит кадрів, який існує на польському ринку праці.

    За словами Дущика, внесок українців у польську економіку необхідно чітко усвідомлювати як владі, так і пересічним громадянам. Він застеріг, що ситуація, за якої всі українці одночасно перестануть виходити на роботу, могла б мати серйозні наслідки для економіки країни.

    «Якщо одного дня у нас буде така ситуація, коли всі українці об’єднаються і не підуть на роботу, польська економіка зупиниться», — заявив заступник міністра.

    Дущик зробив цю заяву на тлі політичної дискусії щодо подальшого перебування українців у Польщі. Зокрема, опозиційна партія «Право і справедливість» виступила з пропозицією депортувати з країни українських чоловіків призовного віку, які не мають легальної роботи.

    Заступник глави польського МВС не погодився з таким підходом. Він звернув увагу на те, що відсутність роботи не завжди означає небажання людини працювати або отримувати державну підтримку.

    За його словами, серед українців, які не працюють у Польщі, є, зокрема, люди, які доглядають за дітьми з інвалідністю, а також українці, які отримали поранення під час війни та проходять у Польщі реабілітацію.

    Таким чином, Дущик фактично закликав не оцінювати становище українців винятково через показник працевлаштування, оскільки частина людей має об’єктивні причини не працювати.

    Польський посадовець також висловив припущення щодо майбутнього українців, які перебувають у Польщі. На його думку, після завершення війни до України повернеться не така велика кількість громадян, як можна було б очікувати. Водночас він визнав, що наразі неможливо достовірно спрогнозувати, як саме розвиватиметься ситуація.

    Тема українських біженців останнім часом дедалі активніше обговорюється у польському політичному та суспільному просторі. Однією з причин стали дискусії щодо умов тимчасового захисту та державної підтримки громадян України.

    Зокрема, результати нещодавнього опитування IBRiS показали, що 67,2% поляків підтримують ідею депортації українських чоловіків, які не мають легальної роботи в країні. Проти такої пропозиції виступили 23,4% опитаних.

    Водночас позиція польського уряду щодо українців не є однозначною. Окремі представники влади наголошують на необхідності інтеграції українців та їхньому внеску в економіку, тоді як частина політичних сил закликає посилити правила їхнього перебування.

    За оновленими даними Євростату, кількість українців під тимчасовим захистом у Польщі в червні скоротилася на кілька тисяч осіб. Попри це, Польща залишається однією з головних країн Європейського Союзу за кількістю громадян України, які перебувають там під захистом.

    Заява Дущика стала важливим сигналом на тлі дискусії про майбутнє українців у Польщі. Вона демонструє, що у польській владі є представники, які розглядають присутність українців не лише як міграційне чи соціальне питання, а й як важливий фактор стабільності польського ринку праці та економіки.

  • Чому у повідомленні про субсидію з’являється “0,00 грн”: у ПФУ пояснили, чи означає це втрату допомоги

    Чому у повідомленні про субсидію з’являється “0,00 грн”: у ПФУ пояснили, чи означає це втрату допомоги

    У Пенсійному фонді України пояснили, що поява суми 0,00 грн у повідомленні про перепризначення житлової субсидії не означає автоматичне скасування державної допомоги. Такий результат свідчить лише про те, що за підсумками розрахунку на відповідний період домогосподарство не потребує компенсації витрат на оплату житлово-комунальних послуг.

    Як зазначили у ПФУ, розмір житлової субсидії визначається індивідуально для кожного домогосподарства. Під час розрахунку враховуються сукупний дохід усіх членів сім’ї, кількість зареєстрованих або фактично проживаючих осіб, а також вартість житлово-комунальних послуг у межах соціальних нормативів, встановлених державою.

    У Пенсійному фонді наголосили, що якщо після проведення всіх розрахунків різниця між вартістю комунальних послуг у межах соціальних нормативів та обов’язковим платежем домогосподарства дорівнює нулю або є від’ємною, субсидія призначається у розмірі 0,00 грн. Такий порядок передбачений пунктом 60 Положення про порядок призначення житлових субсидій.

    Фактично це означає, що розрахований обов’язковий платіж сім’ї дорівнює або навіть перевищує суму витрат на комунальні послуги, які враховуються при призначенні державної підтримки. У такому випадку підстав для додаткової компенсації з боку держави немає, однак саме право на субсидію не втрачається.

    У ПФУ підкреслюють, що сума 0,00 грн не є рішенням про відмову у призначенні субсидії. Якщо в майбутньому зміняться обставини, розмір допомоги може бути переглянутий. Це можливо, зокрема, у разі зростання тарифів на комунальні послуги, зменшення доходів домогосподарства, зміни складу сім’ї або інших показників, які впливають на право на отримання державної підтримки.

    Більшість українців отримують житлову субсидію на новий сезон автоматично без необхідності повторного звернення. Водночас окремим категоріям громадян необхідно подати нову заяву та декларацію до Пенсійного фонду.

    Повторно звернутися до ПФУ мають громадяни, які орендують житло, мають меншу кількість фактично проживаючих осіб, ніж зареєстрованих, мають у складі домогосподарства внутрішньо переміщених осіб у разі зміни місця проживання, не отримували субсидію в опалювальному сезоні або її розмір становив 0,00 грн, а також ті, хто оформлює субсидію на придбання скрапленого газу чи твердого пічного палива.

    У Пенсійному фонді також нагадали, що якщо подати заяву та необхідні документи протягом двох місяців із початку відповідного сезону, за наявності права субсидію можуть призначити з початку цього періоду. Таким чином, поява у повідомленні суми 0,00 грн не означає втрату права на державну підтримку, а лише відображає результат розрахунку за поточних обставин. Якщо фінансове становище сім’ї або інші показники зміняться, розмір субсидії може бути переглянутий.

  • У Польщі затримали жінку, яка побила українських підлітків: їй загрожує до 7,5 року в’язниці

    У Польщі затримали жінку, яка побила українських підлітків: їй загрожує до 7,5 року в’язниці

    У польському місті Легниця правоохоронці затримали 26-річну жінку, яку підозрюють у нападі на двох 13-річних українок. Після збору доказів їй офіційно оголосили підозру, а суд застосував запобіжні заходи на час розслідування.

    Як повідомляє RMF24 із посиланням на місцеву поліцію, слідчі вилучили записи камер відеоспостереження, опитали свідків та зібрали інші докази, після чого жінку доставили до прокуратури Легниці.

    За версією слідства, підозрюваній інкримінують умисне заподіяння тілесних ушкоджень, які спричинили розлад здоров’я потерпілих тривалістю до семи днів, а також примушування іншої особи до певних дій або бездіяльності із застосуванням насильства чи погроз. Польські правоохоронці також вважають, що напад мав хуліганський характер.

    За сукупністю висунутих обвинувачень жінці загрожує до 7 років і 6 місяців позбавлення волі.

    Суд не взяв підозрювану під варту, однак обрав щодо неї низку запобіжних заходів. Зокрема, вона перебуватиме під поліцейським наглядом, не матиме права наближатися до потерпілих, а також відвідувати дитячий майданчик на вулиці Полярна в Легниці, де стався інцидент.

    Напад стався біля місцевого басейну, де перебувала група українських дітей віком 13–14 років. За словами матері однієї з потерпілих, жінку обурило те, що підлітки розмовляли українською мовою. Вона вдарила одну дівчину кулаком у шию, іншу — в обличчя. Хлопець, який намагався захистити дітей, також постраждав і отримав перелом носа.

    Поліція перевіряє всі обставини події, зокрема можливий мотив, пов’язаний із національною належністю потерпілих. Остаточну правову оцінку інциденту та рішення щодо вини підозрюваної ухвалить суд після завершення розслідування і розгляду справи по суті.

    Цей випадок викликав широкий суспільний резонанс у Польщі та Україні й знову привернув увагу до безпеки українських громадян за кордоном. Правоохоронці наголошують, що розслідування триває, а всі обставини нападу ще встановлюються.