Daypolitico

Позначка: українці

  • Вихід на пенсію у 2026 році: скільки років стажу потрібно

    Вихід на пенсію у 2026 році: скільки років стажу потрібно

    У 2026 році в Україні змінюються вимоги до страхового стажу для виходу на пенсію за віком. Про це нагадують у Пенсійному фонді, посилаючись на статтю 26 Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

    Право на пенсію за віком визначається не лише досягненням відповідного віку, а й наявністю необхідного страхового стажу. У 2026 році пенсію зможуть оформити громадяни, які досягли:

    • 60 років — за умови наявності не менше 33 років страхового стажу;

    • 63 років — за наявності щонайменше 23 років стажу;

    • 65 років — за наявності не менше 15 років страхового стажу.

    Важливий нюанс: кількість страхового стажу визначається на дату досягнення відповідного віку, а не на момент подання заяви до Пенсійного фонду. Тобто подання документів пізніше не впливає на підрахунок стажу.

    Якщо на момент досягнення 60, 63 або 65 років необхідного стажу не вистачає, пенсію можна буде призначити пізніше — після набуття потрібної кількості страхового стажу, але вже з дати досягнення пенсійного віку.

    Для порівняння, у 2025 році вимоги були трохи м’якшими:

    • у 60 років — 32 роки стажу;

    • у 63 роки — 22 роки стажу;

    • у 65 років — 15 років стажу.

    Пенсійний фонд нагадує майбутнім пенсіонерам, що подати заяву на призначення пенсії можна протягом трьох місяців з дня досягнення пенсійного віку. У такому випадку виплати буде призначено з наступного дня після дня народження.

    Якщо звернутися пізніше, пенсію призначать лише з дня подання заяви, без компенсації за пропущений період, що може призвести до втрати кількох місяців пенсійних виплат.

  • Українці готуються до свят: більшість витратить на подарунки до 5 тисяч гривень

    Українці готуються до свят: більшість витратить на подарунки до 5 тисяч гривень

    Кількість українців, які цього року планують купувати подарунки до Різдва та Нового року, зросла до 75% проти 65% минулорічних. Про це свідчать дані нового дослідження Deloitte Ukraine. Попри війну, рівень витрат на святкові покупки залишається стабільним.

    За результатами опитування, більшість українців планують витратити на подарунки від 1 000 до 5 000 гривень. Ще 46% зазначають, що виділять на святкові покупки не більше чверті місячного доходу. Експерти Deloitte відзначають: структура витрат практично не змінилася з перших місяців повномасштабної війни.

    Водночас усе більше українців поєднують святкові покупки з благодійністю. Майже дві третини респондентів планують частину коштів спрямувати на доброчинність, а чотири з п’яти опитаних — підтримати Сили оборони України. Соціологічні дані підтверджують, що навіть у період економічної нестабільності українці продовжують залишатися solidarnymi з військом та волонтерами.

    Дарувати подарунки планують передусім членам родини — про це заявили 88% учасників опитування. Значно рідше українці купують подарунки друзям — лише 40%. Серед молоді популярною залишається тенденція робити подарунок самим собі: 49% респондентів віком до 30 років планують святкові покупки “для себе”.

    Під час вибору подарунків українці найчастіше орієнтуються на сервісні інструменти — порівняння цін (54%), онлайн-відгуки (50%) та списки бажань (46%). Натомість поради лідерів думок чи рекомендації штучного інтелекту залишаються найменш впливовими: їм довіряє близько 10% опитаних.

    Дослідники зазначають, що навіть у складних умовах війни святкова культура та традиція дарування в Україні залишаються стійкими, а благодійність — невід’ємною частиною зимових свят.

  • Трьох українців заарештували у Варшаві за підозрою у шпигунстві та хакерських атаках

    Трьох українців заарештували у Варшаві за підозрою у шпигунстві та хакерських атаках

    У Польщі заарештували трьох громадян України після того, як поліція під час дорожньої перевірки знайшла в їхньому автомобілі шпигунські пристрої та хакерське обладнання. Про це повідомив телеканал Polsat News у понеділок, 8 грудня.

    Чоловіки віком 43, 42 і 39 років були затримані на вулиці Сенаторській у Варшаві. Під час обшуку автомобіля поліцейські виявили предмети, які могли використовуватися для втручання у стратегічні інформаційні системи та зламу комп’ютерних і телекомунікаційних мереж. Серед вилученого — детектор шпигунських пристроїв, заздалегідь підготовлене хакерське обладнання, антени, ноутбуки, SIM-карти, роутери, портативні жорсткі диски та камери.

    Чоловіки заявили, що подорожують Європою і до Польщі прибули кілька годин тому, після чого планували їхати до Литви. Втім, вони не змогли пояснити призначення знайдених пристроїв.

    Прокуратура висунула українцям обвинувачення у шахрайстві, комп’ютерному шахрайстві та придбанні пристроїв і програмного забезпечення, пристосованих для скоєння злочинів, включно зі спробою пошкодження інформаційних даних, що мають значення для обороноздатності країни.

    Суд погодився з клопотанням прокуратури і застосував тримісячний арешт для підозрюваних. Поліція перевіряє, з якою метою та коли чоловіки прибули до Польщі, розглядаючи різні сценарії їхньої діяльності.

    Нагадаємо, Польща раніше подала запит до Інтерполу щодо розшуку та затримання двох українців — Євгенія Іванова та Олександра Кононова, підозрюваних у диверсіях на залізниці на замовлення російських спецслужб.

  • Українські біженці в США між невизначеністю та страхом депортації: що відбувається з програмою допомоги

    Українські біженці в США між невизначеністю та страхом депортації: що відбувається з програмою допомоги

    Близько 200 тисяч українців у США опинилися у стані юридичної невизначеності через затримки в обробці заявок на продовження гуманітарної програми, яка дозволяла їм жити та працювати на території Сполучених Штатів. Про це повідомляє Reuters, зазначаючи, що адміністрація президента Дональда Трампа досі не ухвалила чіткого рішення щодо долі цієї програми.

    Йдеться про гуманітарну ініціативу, запроваджену у квітні 2022 року, яка дозволила майже 260 тисячам українців в’їхати до США на дворічний період. Проте станом на 31 березня майже 200 тисяч людей опинилися під ризиком втрати легального статусу через затримки в обробці заявок на поновлення. Багато з них досі не отримали продовження дозволів на проживання та роботу.

    Ця цифра, підкреслює агентство, є незначною частиною від загальних 5,9 мільйона українських біженців у світі, з яких 5,3 мільйона перебувають у країнах Європи. Та попри це, ситуація в США стала однією з найгостріших — через бюрократичний колапс люди фактично втрачають можливість легально працювати та забезпечувати себе.

    Журналісти Reuters поспілкувалися з кількома десятками українців, які вже втратили дозволи на роботу, а разом із ними — і робочі місця. Серед них — працівники технічних служб, вихователька дитячого садка, фінансовий консультант, дизайнер інтер’єрів та студент коледжу. Усі вони розповідають про складні фінансові обставини, життя на заощадження, підтримку від місцевих громад або вимушені борги.

    Частина українців зізналася, що боїться арешту з боку імміграційної служби США та уникає зайвих контактів із державними структурами. Інші зазначили, що майже не виходять із дому, а дехто вирішив залишити країну, переїхавши до Канади, європейських держав чи навіть країн Південної Америки.

    У той час, коли програма для українських біженців потребує термінових рішень, затримки в адміністрації США продовжують створювати ризики для десятків тисяч людей, які опинилися між війною вдома та правовою невизначеністю за океаном.

  • Українці у Польщі більше не отримуватимуть спеціальної допомоги — Кароль Навроцький

    Українці у Польщі більше не отримуватимуть спеціальної допомоги — Кароль Навроцький

    Президент Польщі Кароль Навроцький підписав нову версію закону про допомогу українцям, водночас заявивши, що це останнє продовження такої підтримки.

    Під час мітингу з нагоди 100 днів президентства у Мінську-Мазовецькому Навроцький пояснив, що підписав другу версію закону, щоб уникнути хаосу в системі підтримки українських громадян. Він наголосив, що надалі допомога українцям у Польщі не буде продовжуватися у колишньому форматі.

    «Я не хочу бути президентом хаосу, тому підписав другу версію закону про допомогу українцям, але зробив це востаннє», — зазначив Навроцький. Він додав, що українці повинні отримувати підтримку на тих самих умовах, що й інші національні меншини у Польщі.

    За словами президента, первісна версія закону передбачала надання допомоги 800+ українцям, які не працюють у Польщі, що він вважав несправедливим щодо поляків. Підтримка українців, за його словами, має поєднуватися з відповідальністю та справедливістю для польського суспільства.

    Навроцький підкреслив, що українська меншина, яка перебуває у Польщі вже третій рік після початку війни, повинна отримувати допомогу відповідально і на тих самих умовах, що й інші національні меншини, із чітко встановленими правилами.

    Нагадаємо, від 1 листопада більшість українських біженців у Польщі повинні самостійно покривати витрати на житло.

  • Німеччина планує обмежити виплати по безробіттю для українців

    Німеччина планує обмежити виплати по безробіттю для українців

    Влада Німеччини розробляє законопроект, який може позбавити громадян України права на отримання соціальних виплат по безробіттю (Bürgergeld). Про це повідомляє видання Politico.

    Причиною такого кроку стала масова міграція української молоді до Німеччини після відкриття кордонів для хлопців віком 18-22 років. За даними уряду, близько 490 тисяч громадян України працездатного віку наразі отримують довгострокові виплати по безробіттю.

    «Ми не зацікавлені в тому, щоб молоді українці проводили час у Німеччині замість того, щоб захищати свою країну», — заявив Юрген Хардт, високопоставлений депутат ХДС з питань зовнішньої політики. Він наголосив, що Україна приймає власні рішення, однак останні зміни у законодавстві ФРГ призвели до зростання тенденції еміграції, яку необхідно контролювати.

    Коаліція канцлера Мерца, яка стикається з бюджетним тиском та прагне скоротити витрати на соціальне забезпечення, активно працює над законопроектом. Водночас представники СДПГ висловили незгоду з колегами по коаліції. Інші політики пропонують дочекатися подальшого розвитку ситуації та оцінити, чи залишатиметься високим потік прибулих, перед ухваленням рішень.

  • Троє українців отримали вироки у Польщі за підпали IKEA і ТЦ у Варшаві

    Троє українців отримали вироки у Польщі за підпали IKEA і ТЦ у Варшаві

    Окружний суд Варшави виніс вирок трьом громадянам України, яких звинуватили в участі в організованій злочинній групі, причетній до серії підпалів у країнах Європейського Союзу. Про це повідомили телеканал Polsat News і видання Fakt.

    За даними прокуратури, засуджені — Сергій Р., Павло Т. та Владислав Ю. — у 2023–2024 роках входили до групи, що діяла на території Польщі, України, Литви, Латвії та Росії. Злочинці здійснювали диверсійні та терористичні акти, метою яких було підпалювання великих об’єктів у країнах ЄС для залякування населення та впливу на громадську думку.

    Суд встановив, що українці брали участь у підготовці підпалів магазину IKEA у Вільнюсі (9 травня 2024 року) та торговельного центру у Варшаві (12 травня 2024 року). Вони допомагали виконавцю злочинів Сергію Чалому переховуватися й утекти з Польщі, організувавши йому проживання у готелях, купівлю квитків і транспортування через Чехію до Австрії.

    Місцеперебування Чалого наразі невідоме — його розшукує Інтерпол.

    Вироком суду Павло Т. отримав 5 років і 6 місяців позбавлення волі, Сергій Р. — 2 роки й 6 місяців, Владислав Ю. — 1 рік і 4 місяці.

    Вирок не є остаточним і може бути оскаржений. Один з обвинувачених уже подав клопотання про обґрунтування.

    Слідство у справі триває. За даними прокурорів Мазовецького відділу з розслідування організованої злочинності та корупції, група діяла на замовлення російської розвідки й могла бути причетна до серії підпалів у Польщі та країнах Балтії.

  • Більшість німців проти виплат українським біженцям

    Більшість німців проти виплат українським біженцям

    Результати опитування Інституту дослідження громадської думки (INSA), проведеного на замовлення Bild: дві третини німців (66%) не вважають, що всі українські біженці в Німеччині мають отримувати соціальну допомогу Bürgergeld. Підтримали універсальні виплати лише 17% респондентів.

    Опитування також показало високий рівень настроїв щодо повернення чоловіків призовного віку: 62% респондентів заявили, що такі чоловіки мають повернутися назад в Україну. При цьому 18% виступили проти повернення, ще 8% — байдуже.

    Щороку близько 700 тис. українців у Німеччині сумарно отримують приблизно 6,3 млрд євро соціальної допомоги, і лише кожен третій українець має роботу. Саме на цьому тлі в Німечині тривають дискусії про підхід до виплат новоприбулим.

    У проєкті федерального бюджету Німеччини на 2026 рік передбачено заощадити близько 1,5 млрд євро — частково за рахунок зміни підходу до виплат для нових біженців із України: замість Bürgergeld планують надавати менші виплати для прохачів притулку. Цей крок вже викликав політичні суперечки і суспільні дебати.

    Опитування INSA демонструє, що питання соцпідтримки біженців і демографічно чутливих категорій (наприклад, чоловіків призовного віку) лишається одним із болючих у німецькому суспільстві. Публічні дискусії, бюджетні рішення та імплементація нових правил найближчим часом визначатимуть, чи зміняться соціальні практики та які саме механізми підтримки оберуть у Берліні.

  • В Німеччині зросла кількість українських чоловіків, що звертаються за тимчасовим захистом

    В Німеччині зросла кількість українських чоловіків, що звертаються за тимчасовим захистом

    Упродовж останніх тижнів у Німеччині помітно збільшилася кількість громадян України, які звертаються за тимчасовим захистом. Як повідомляє Міністерство внутрішніх справ ФРН, кількість заяв від чоловіків 18–22 років зросла приблизно з 100 до 1 000 звернень на тиждень — ймовірною причиною називають скасування заборони на виїзд цієї категорії.

    Загалом за літо відбулося поступове зростання: через реєстраційну систему Free у травні було розподілено 7 961 особу, у серпні — 11 277, а у вересні — вже 18 755. У відомстві поки не готові оцінити, чи носить це явище тимчасовий характер.

    Українці, які звертаються до Німеччини, зазвичай не подаються на статус біженця, а отримують дозвіл на перебування за §24 Закону про перебування (тимчасовий захист). Це дає право на працевлаштування та соціальні пільги одразу після отримання статусу.

  • Перехід із тимчасового захисту: що потрібно знати українцям у Німеччині

    Перехід із тимчасового захисту: що потрібно знати українцям у Німеччині

    Ян Шнайдер, керівник одного з відділів Експертної ради з інтеграції та міграції в Німеччині, закликає українців планувати довгострокове перебування в Німеччині та водночас враховувати можливість повернення в Україну після завершення війни. Шнайдер наголошує: відновлення країни значною мірою залежатиме від працездатного населення, яке повернеться і допоможе відбудовувати економіку й інфраструктуру.

    У рекомендаціях Ради ЄС, на які посилається експерт, робиться акцент на підготовці до такого сценарію — сім’ї мають перевірити, чи підпадають їхні члени під критерії для отримання більш стійкого правового статусу через роботу, навчання або власний бізнес. Федеральні органи влади Німеччини вже починають втілювати ці підходи: регіони мають пришвидшити процедури переведення українців із тимчасового захисту на інші типи посвідок, що дають «довгострокові перспективи».

    Нині українці в Німеччині можуть:
    • залишатися під тимчасовим захистом або
    • подавати на національну посвідку на проживання — звертатися треба до місцевого відомства у справах іноземців.

    Для отримання нового статусу зазвичай потрібно відповідати кільком критеріям: бути фінансово незалежним, мати дійсний український паспорт і відсутність судимостей. Для робочої візи або Ausbildung потрібні визнана кваліфікація та трудовий договір — такі посвідки можуть видаватися паралельно з тимчасовим захистом. Для студентської візи або отримання Blue Card ЄС зазвичай потрібно відмовитися від тимчасового захисту і виконати вимоги щодо контракту чи визнання диплому.

    На практиці українці часто стикаються з затримками через нестачу чіткої інформації та навантаження місцевих міграційних служб; офіційні органи кажуть, що додаткових перешкод немає, а затримки пов’язані з перевірками та відповідністю вимогам. За даними Eurostat, в Німеччині наразі перебуває понад 1,2 млн українських біженців — найбільше серед країн ЄС; загалом у Європі під тимчасовим захистом перебувають понад 4,3 млн українців.

    Поради експерта і практичні кроки для українців у Німеччині: відстежувати зміни в законодавстві та рекомендаціях місцевих відомств, зберігати всі документи про трудову діяльність і навчання, звертатися до місцевого Ausländerbehörde з готовими пакетами документів, а також за потреби консультуватися зі спеціалістами з міграційного права. Планування легального довгострокового статусу дає більше можливостей сьогодні і зберігає можливість повернення в Україну в майбутньому за сприятливих умов.