Daypolitico

Позначка: українці

  • Корупція в Україні – найгостріша проблема країни

    Корупція в Україні – найгостріша проблема країни

    Згідно з аналітичним звітом “Корупція в Україні у 2024 році”, опублікованим Національним антикорупційним бюро України (НАБУ), корупція залишається однією з найгостріших проблем країни. У звіті зазначається, що 91,4% громадян вважають корупцію дуже або дещо поширеною. Цей показник зріс на 3,5% порівняно з 2023 роком, що свідчить про загострення проблеми в суспільному сприйнятті.

    Корупція в Україні: 91,4% громадян вважають її масовою, але рівень готовності повідомляти про факти зростає

    Інфографіка Національного антикорупційного бюро України

    Сфери з найбільшою поширеністю корупції

    Громадяни, як і у попередні роки, вказують на незмінність найбільш корумпованих сфер:

    • Судова система (4,49 за 5-бальною шкалою).
    • Митниця (4,4).
    • Прикордонний контроль (4,26).

    Серед бізнесу найкорумпованішими вважаються:

    • Митниця (4,47).
    • Надання дозволів та видобуток корисних копалин (4,45).
    • Публічні закупівлі робіт і послуг зі будівництва, ремонту та утримання доріг (4,42).
    Корупція в Україні: 91,4% громадян вважають її масовою, але рівень готовності повідомляти про факти зростає

    Інфографіка Національного антикорупційного бюро України

    Аналітики підкреслюють, що незмінність переліку корумпованих сфер протягом чотирьох років поспіль демонструє запит громадськості на активні антикорупційні дії саме у цих секторах.

    18,3% громадян мали корупційний досвід у 2024 році, що дещо менше, ніж у 2023 році (20,8%). Частка підприємців, втягнутих у корупційні відносини на вимогу, залишилася майже незмінною — 11,6%.

    Ініціативна корупція серед населення також знижується: у 2024 році ініціаторами таких відносин були 9,2% громадян (у 2023 році — 12,1%) та 4% представників бізнесу (у 2023 році — 3,9%).

    Зниження корупції у сфері освіти та стабілізація в інших секторах

    Корупція в освітній сфері демонструє позитивні тенденції:

    • У комунальних дитячих садках рівень корупції знизився на 11,9% і становить 15,1%.
    • У початковій та середній освіті показник впав на 9,6% і становить 12%.

    Мінімальний рівень корупції зафіксовано у ЦНАП, де лише 3,8% респондентів вказали на корупційний досвід. Водночас найбільше населення стикалося із корупцією у медичних закладах — 51,5%.

    Частка громадян, які самостійно визнали свій корупційний досвід, стабілізувалася на рівні 18,7%. У бізнес-середовищі цей показник залишився незмінним порівняно з 2023 роком і становить 23,2%.

    Готовність громадян повідомляти про факти корупції зросла до 12,3%, що на 2,1% більше, ніж у 2023 році. Однак у бізнес-середовищі спостерігається зворотна тенденція: готовність повідомляти знизилася до 21,3%, повернувшись на рівень 2021 року.

  • Більшість українців планують залишитися в країні, але 20% розглядають переїзд за кордон

    Більшість українців планують залишитися в країні, але 20% розглядають переїзд за кордон

    За результатами соціологічного опитування, після потенційного відкриття кордонів для всіх категорій населення 20% українців заявили про бажання виїхати за кордон на постійне проживання. Однак переважна більшість громадян, 70%, планують залишитися в Україні.

    Про це свідчать дані опитування фонду “Демократичні ініціативи” та Центру Разумкова.

    Опитування проводилося у період з 29 листопада по 14 грудня 2024 року та охопило 1518 респондентів на територіях України, що не перебувають у зоні бойових дій.

    Водночас 70% українців бажають залишитися в країні, а 9,3% не визначилися зі своїм майбутнім. Це свідчить про те, що більшість населення хоче залишити країну, зокрема через певні соціально-економічні проблеми.

    Соціологи з'ясували, скільки українців планують виїхати після відкриття кордонів

    Інфографіка опитування фонду “Демократичні ініціативи”

    Особливо велика частка бажаючих виїхати серед чоловіків — 25%, тоді як серед жінок цей показник становить 17%. Аналітики пояснюють це тим, що для жінок кордони не були закриті, і багато з тих, хто хотів виїхати, вже зробили це раніше.

    Серед молоді (18-29 років) 33% респондентів заявили, що хочуть покинути країну, тоді як лише 9% серед людей старше 60 років висловили таке бажання.

    Основними причинами бажання виїхати є:

    • Відсутність можливостей для розвитку (30,5%)
    • Загроза здоров’ю та життю через бойові дії (28,6%)
    • Недостатня соціальна підтримка з боку держави (28,6%)
    • Бажання возз’єднатися з родичами, які вже виїхали (26,2%)
    Соціологи з'ясували, скільки українців планують виїхати після відкриття кордонів

    Інфографіка опитування фонду “Демократичні ініціативи”

    За словами Поліни Бондаренко, аналітикині фонду “Демократичні ініціативи”, це дослідження відображає реальні настрої серед громадян, хоча багато хто вже встиг виїхати раніше.

  • В ЄС шукатимуть майно українців, куплене за “корупційні кошти”

    В ЄС шукатимуть майно українців, куплене за “корупційні кошти”

    Як повідомляють наші джерела, з поверненням Дональда Трампа в Овальний кабінет європейці розпочнуть детальну перевірку всіх крупних покупок нерухомості та бізнесу громадянами України, починаючи з лютого 2022 року.

    За інформацією джерел, перевірки пов’язані з інформованістю європейських структур про високий рівень корупції в Україні та побоювання, що кошти, якими громадяни України оперують за кордоном,  можуть мати “корупційне походження”.

    Так як під моніторинг попадають угоди укладені українцями починаючи з лютого 2022 року, можемо припустити, що шукатимуть розтрату військової допомоги наданої Україні, для захисту від агресії РФ.

    Так, за інформацією джерел, з початку тижня деякі європейські нотаріуси при оформлені громадянами України угод з купівлі нерухомості (як житлової так і комерційної) почали більше цікавитись “первинною документацією та задавати додаткові питання про походження коштів”.

    Нагадуємо, в кінці грудня 2024 року Дональд Трамп натякнув на масштабні перевірки цільового використання військової допомоги наданої США та заявив, що “Україна має відзвітувати за кожен долар американської допомоги”.

  • Українці визначили пріоритет: НАТО важливіше за ЄС

    Українці визначили пріоритет: НАТО важливіше за ЄС

    Більшість громадян України підтримують інтеграцію країни як до Європейського Союзу, так і до Північноатлантичного альянсу (НАТО). Проте, за даними опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), проведеного у грудні 2024 року, вступ до НАТО вважається більш пріоритетним напрямком.

    Так, хоча членство в обох союзах є важливим для більшості населення, проте пріоритет віддають вступу до НАТО (вочевидь, через гостру потребу мати надійні гарантії безпеки).

    Згідно з отриманими результатами, більше українців хочуть насамперед бачити Україну в НАТО (46%), ніж у ЄС (22%). Ще 22% опитаних, відповідаючи на запитання, що має бути пріоритетним для України – членство у ЄС чи НАТО, сказали “ні те, ні інше”. 11% респондентів було важко дати відповідь.

    Соціологи звертають увагу, що за останній рік стало більше тих, хто говорить, що не треба мати за пріоритет членство в жодному союзі (у жовтні 2023 року таких було лише 12%). При цьому за рік стало на 8% менше тих, хто говорить про пріоритетність членства в НАТО (54% раніше). Для ЄС показники майже не змінилися (24% раніше).

    Водночас опитування КМІС показало, що 90% українців хочуть бачити Україну в складі ЄС, а 84% хочуть бачити Україну в складі НАТО. Такі дані дозволяють говорити про абсолютну прихильність українців до європейської і євроатлантичної інтеграції.

    У запитанні про довіру можна побачити, що ЄС довіряють 46% (не довіряють – 19%), а НАТО довіряють 43% (не довіряють – 25%). Тобто ці союзи користуються скоріше довірою (баланс довіри-недовіри є позитивним), проте не переважною, зауважують у КМІС.

    Вивчаючи прийняття українцями Заходу, ставилось також питання довіри США. Як з’ясувалось, довіряють США – 40%, не довіряють – 23%. Решта 36% мають невизначене ставлення. Тобто в чомусь довіряють, у чомусь не довіряють, і коли є пряма можливість, воліють обирати саме цей варіант, зазначають у КМІС. Таким чином, українці скоріше довіряють США (оскільки баланс довіри-недовіри є позитивним), але разом із цим і досить багато критики.

    Інші опитування в Україні: які результати

    За даними КМІС, в Україні зменшується частка тих громадян, хто готовий терпіти війну “стільки, скільки буде потрібно”. Про це свідчать результати опитування, проведеного 2-17 грудня 2024 року та у жовтні 2024 року.

    Так, тих, хто готовий терпіти війну “стільки, скільки буде потрібно” у грудні було 57%, а у жовтні 63% опитаних. При цьому у лютому минулого року частка людей, які дали таку відповідь, становила 73%.

    Згідно з результатами опитування, один рік готові терпіти війну 3%, пів року – теж 3%. А от декілька місяців готові терпіти війну 18%. Ще 18% не визначилися з відповіддю.

    Соціологи відзначають, що частка тих, хто говорить про більш короткий період у декілька місяців чи пів року, у грудні змінилася неістотно у порівнянні з аналогічним опитуванням у жовтні. Натомість з 12% до 18% стало більше тих, кому “важко сказати”, скільки часу вони ще готові терпіти.

  • Інавгурація Трампа: іноземних гостей взято під особливий контроль

    Інавгурація Трампа: іноземних гостей взято під особливий контроль

    Одне з поінформованих джерел у Вашингтоні повідомило, що у команді Дональда Трампа ухвалено рішення взяти під особливий контроль усіх іноземців, які придбали квитки на інавгурацію президента США.

    Особливу увагу приділять тим, хто через сумнівних лобістів купив «ексклюзивні програми перебування» за 70-100 тисяч. Ясна річ, що серед тих, хто купив квитки, багато українців, які традиційно сприймають поїздку на інавгурацію як свого роду оммаж.

    У команді Трампа вирішили досконально перевірити джерела коштів і поставити запитання: а чому в деяких товаришів бажання витратити гроші на інавгурацію домінує над бажанням допомогти власній країні? Очікується, що коли вкотре українська влада попросить грошей у США, їй нададуть списки тих, до кого вона зможе звернутися всередині країни.

  • В Україні зменшується частка тих, хто готовий терпіти тягар війни “стільки, скільки буде потрібно”

    В Україні зменшується частка тих, хто готовий терпіти тягар війни “стільки, скільки буде потрібно”

    За результатами соціологічного опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) у грудні 2024 року в Україні зменшується частка громадян, які готові терпіти тягар війни “стільки, скільки буде потрібно”. Це свідчить про зміну настроїв серед українців, особливо в умовах сучасного військового конфлікту, який впливає на економіку, соціальні стосунки та психологічний стан громадян.

    Зокрема, в учасників опитування запитали, скільки ще часу вони готові терпіти війну.

    Результати дослідження засвідчують незначне, але зниження частки тих, хто готовий терпіти війну “стільки, скільки буде потрібно”. У грудні число таку думку поділяло 57% опитаних громадян. Хоча у жовтні 2024 року на це були готові 63% опитаних, а у лютому минулого року – 73%.

    Водночас, один рік готові терпіти війну 3%, пів року – теж 3%. А от декілька місяців готові терпіти війну 18%. Ще 18% не визначилися з відповіддю.

    Соціологи відзначають, що частка тих, хто говорять про більш короткий період у декілька місяців чи пів року, у грудні змінилася неістотно у порівнянні з аналогічним опитуванням у жовтні. Натомість з 12% до 18% стало більше тих, кому “важко сказати”, скільки часу вони ще готові терпіти.

    Дослідники вважають, що між жовтнем і груднем більшою мірою відбулося не зниження запасу міцності українців, а відбулося зростання невизначеності (що відображає високу невизначеність сукупність зовнішніх факторів, як-от вибори в США, так і внутрішніх обставин).

    Як відзначив виконавчий директор КМІС Антон Грушецький, зменшення частки тих, хто готовий терпіти воєнні складнощі стільки, скільки буде потрібно, безумовно є тривожною тенденцією, яка потребує уваги влади та суспільства. “Тим більше ми бачимо, що готовність терпіти не зводиться до соціально-економічних умов, а насправді інші фактори більш вагомі і визначають запас міцності населення”, – повідомив Грушецький.

    Разом з цим, він впевнений, що станом на грудень 2024 року українці демонструють високу стійкість та доволі міцну волю боротися далі, якщо враховувати негативні (а часом – мало не апокаліптичні) “прогнози”, які пророкували Україні і українцям протягом 2024 року.

    Було опитано 985 респондентів. Опитування проводилося з дорослими (у віці 18 років і старше) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України, яка контролювалася Урядом України. До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролюються владою України (водночас частина респондентів – це ВПО, які переїхали з окупованих територій), а також опитування не проводилося з громадянами, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.

    Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,3) не перевищувала 4,1% для показників, близьких до 50%, 3,5% для показників, близьких до 25%, 2,5% – для показників, близьких до 10%, 1,8% – для показників, близьких до 5%.

    Інші опитування українців

    Як повідомляв УНІАН, результати опитування від групи “Рейтинг” спільно зGallup International, проведеного 2-5 грудня 2024 року, свідчать, що 45% українців очікують, що 2025 рік буде кращим за 2024, ще 27% очікують на погіршення, 20% вважають, що він буде таким самим. 8% не визначилися зі своїми очікуваннями щодо 2025-го року. У порівнянні з минулим роком, оцінки змістилися до більш песимістичних очікувань.

  • У Румунії гірські рятувальники знайшли трьох українців, які заблукали в Карпатах

    У Румунії гірські рятувальники знайшли трьох українців, які заблукали в Карпатах

    У горах Марамуреш на території Румунії гірські рятувальники знайшли трьох українців, які втратили орієнтацію під час переходу через кордон. Про це повідомляє Digi24.

    У вівторок ввечері троє громадян України, які перетнули кордон з Румунією через одну з найризикованіших ділянок у горах Марамуреш, зателефонували на єдиний номер екстреної допомоги 112. На їх пошуки вирушила спільна група гірських рятувальників та прикордонної поліції.

    Через 12 годин рятувальники вирішили припинити пошуки українців. Як повідомлялось, вони не дослухались інструкцій та залишили місце, де мали очікувати на допомогу.

    Однак пізніше керівник гірської рятувальної служби Сабін Корноїу повідомив, що трьох українців знайшли живими.

    “Рятувальники сьогодні розширили зону пошуку і сподівалися втрутитися за допомогою вертольота для повітряного пошуку, але умови польоту були не найкращими. Тому всі пошуки сьогодні проводилися на землі і, на щастя для нас, ми змогли правильно оцінити територію, де вони могли відступити, знайти їх в дуже небезпечній долині”, – заявив він.

    За його словами, один із них отримав кілька травм через падіння каміння в цьому районі, а двоє інших мають “легке переохолодження”. Всі вони будуть доставлені в лікарню.

  • 150 тисяч українців перетнуло кордон за один день

    150 тисяч українців перетнуло кордон за один день

    Минулі вихідні стали рекордними для Державної прикордонної служби України, оскільки кількість людей, які перетнули кордон, перевищила навіть традиційні літні та різдвяні пікові дні. Згідно з даними, озвученими речником ДПСУ Андрієм Демченком, за суботу через український кордон пройшло 150 тисяч осіб, а в неділю ця цифра сягнула 154 тисяч осіб. Переважна більшість з них була на в’їзді в Україну — на 10 тисяч більше, ніж на виїзді.

    За словами Демченка, ці дані є одними з найвищих за період воєнного стану в Україні, порівняно з літніми піковими періодами та різдвяними святами попередніх років, коли показники становили 130-140 тисяч осіб на день. Він підкреслив, що не можна порівнювати нинішні дані з тим, що було до 2022 року, оскільки до початку війни працювали міжнародні аеропорти та пункти пропуску на всіх ділянках кордону.

    Найбільш напруженою ситуація залишається на південних кордонах з Молдовою та Румунією, де за 22 грудня через пункти пропуску пройшло близько 17 тисяч осіб і 4 тисячі транспортних засобів. За даними Південного регіонального управління ДПСУ, з України до Молдови вибули 7,7 тисяч осіб, до Румунії — 1,4 тисячі, а в Україну повернулося 8 тисяч осіб, з яких 5 тисяч були громадянами України.

    Це підтверджує тенденцію до зростання мобільності громадян, яка продовжується навіть в умовах воєнного стану, коли виїзд за кордон чоловікам віком від 18 до 60 років заборонено. Водночас можливі індивідуальні випадки, коли прикордонники дають дозвіл на виїзд, зокрема для тих, хто має відстрочку від мобілізації.

  • Українці активно декларують вогнепальну зброю

    Українці активно декларують вогнепальну зброю

    Минуло три тижні від початкової процедури декларування вогнепальної зброї, знайденої громадянами. Міністерство внутрішніх справ (МВС) України прийняло перші результати цієї кампанії, що має на меті забезпечити контроль за нелегальним обігу зброї та підвищення рівня безпеки в країні.

    Про це інформує «Закон і Бізнес» з посиланням на МВС.

    За цей період в органах Національної поліції українцями було задекларовано вже більше 1 тис. одиниць вогнепальної зброї (з них понад 350 автоматів та 470 гладкоствольних рушниць), а також понад 80 тис. боєприпасів.

    Ще 59 одиниць зброї та більше 18 тис. боєприпасів були добровільно здані громадянами до поліції без декларування.

    Як задекларувати знайдену або отриману зброю?

    Надайте зброю та пакет необхідних документів (письмова заява; паспорт; ідентифікаційний код; витяг про місце проживання/реєстрації; фотокартка 3,5х4,5) до найближчого підрозділу НПУ, після чого дочекайтеся ухвалення відповідного рішення.

  • Дослідники назвали чим найбільше люблять займатися українці

    Дослідники назвали чим найбільше люблять займатися українці

    В Україні формується нова культура читання. У 2024 році понад три чверті прочитаних книг були україномовними, що на 20% більше порівняно з 2023 роком. Такі дані оприлюднив Український інститут книги за підсумками дослідження, проведеного у вересні.

    Що читають українці?

    • 76% прочитаних книг – україномовні видання.
    • Лише 21% книг – російською, а 3% припадає на інші мови.
    • Найпопулярнішими жанрами залишаються українська класика (40%), сучасна українська література, зарубіжна класика та твори сучасних іноземних авторів. Молодь віком до 29 років більше цікавиться творами зарубіжних письменників.

    Українці поступово відмовляються від телебачення на користь інтернету, а друковані книги все ще залишаються найпоширенішим форматом читання. Однак, спостерігається зростання популярності електронних і аудіокниг.

    Причинами читання найчастіше називали:

    • любов до літератури;
    • прагнення саморозвитку;
    • відпочинок та отримання задоволення.

    Серед причин, чому люди не читають:

    • брак часу;
    • фізичні труднощі (наприклад, поганий зір);
    • відсутність бажання чи потреби.

    Хоча загальні показники читацької поведінки залишаються стабільними, у 2024 році збільшилась кількість тих, хто купує книги. Респонденти зазначили, що завдяки обмеженням на ввезення російської видавничої продукції ринок наситили якісні українськомовні книги.

    Дослідження також виявило зростання кількості дітей, які читають книги:

    • 52% дітей читають для задоволення (на 13% більше, ніж у 2023 році).
    • Частка дітей, які не читають взагалі, скоротилася з 15% до 10%.

    Активні читачі в сім’ях, де дорослі теж читають, демонструють більшу зацікавленість у літературі та охочіше діляться враженнями.

    Також зростає практика врахування думки дітей при купівлі книг, що стимулює їхнє бажання читати.

    Методика дослідження

    Дослідження провели методом опитування:

    • серед дітей (6–17 років) — 1076 респондентів;
    • серед дорослих (16+ років) — 1018 респондентів.

    Опитування охопило питання читацьких звичок, витрат на книги, частоти відвідування бібліотек та причин відмови від читання.

    Результати свідчать: українці обирають україномовну літературу дедалі частіше, і ця тенденція стає частиною загальнонаціональної культурної трансформації.