Daypolitico

Позначка: українські військові

  • Після місяців очікування — новий великий обмін

    Після місяців очікування — новий великий обмін

    Україна та Росія можуть уже найближчими днями провести новий масштабний обмін військовополоненими. Керівник Офісу Президента Кирило Буданов заявив, що позитивних новин щодо повернення українців із російської неволі варто очікувати «дуже швидко», а сам обмін, за його оцінкою, може відбутися вже протягом найближчого робочого тижня.

    Про це Буданов розповів у коментарі «Новини.LIVE». На запитання про перспективи наступного обміну він зазначив, що довго чекати, ймовірно, не доведеться.

    «Має бути взагалі дуже швидко, в найближчому. Я думаю, на тижні», — сказав керівник Офісу Президента.

    Таким чином, йдеться про тиждень, який починається 28 вересня. Водночас конкретної дати операції, кількості українців, яких планують повернути, а також категорій військовополонених Буданов не назвав.

    Це важливе уточнення, оскільки переговори щодо обмінів традиційно проходять у закритому режимі, а деталі часто не розголошують до моменту фактичного повернення людей. Причиною є не лише складність домовленостей із російською стороною, а й безпекові ризики для самих полонених.

    Координаційний штаб із питань поводження з військовополоненими підтверджував, що після останніх повернень робота над новими обмінами не зупинялася. Після обміну 19 серпня керівник Коордштабу та начальник ГУР Олег Іващенко заявляв, що переговорний процес продовжується, а державні структури вже працюють над наступними операціями з повернення українців.

    Саме 19 серпня відбувся один із останніх великих обмінів. За даними, наведеними в матеріалі ТСН, тоді додому повернули українських захисників, серед яких був військовослужбовець, що перебував у російській неволі ще з 2017 року.

    Незадовго після цього Буданов уже говорив, що Україна готується до ще одного масштабного повернення.

    «Ненька інфо» повідомляла, що після серпневих обмінів Буданов анонсував ще один великий етап, заявивши, що він має відбутися «дуже скоро». Тоді також ішлося про продовження звірки списків і переговорів із російською стороною.

    Читайте також: «Дуже скоро»: Україна та Росія готують новий масштабний обмін полоненими. Матеріал «Ненька інфо»

    Остання заява Буданова свідчить, що переговори могли перейти до етапу, на якому українська сторона вже очікує практичного результату. Водночас ані Офіс Президента, ані Координаційний штаб станом на ранок 27 вересня не оприлюднили списків людей, яких можуть повернути.

    Особливо чутливим залишається питання військовослужбовців, які тривалий час вважалися зниклими безвісти.

    Нещодавно стало відомо, що російська сторона підтвердила перебування у полоні ще 79 українських військових, які раніше мали статус зниклих безвісти. Ці дані були передані українській стороні у відповідь на запит щодо 1500 зниклих осіб.

    За інформацією уповноваженого Верховної Ради з прав людини Дмитра Лубінця, на цьому етапі Росія лише підтвердила факт перебування цих 79 військовослужбовців у полоні. Інформації про включення саме цих людей до наступного обміну немає.

    Питання формування обмінних списків залишається одним із найскладніших. На зустрічах із родинами військовополонених представники Координаційного штабу пояснювали критерії та принципи формування запитів на обмін, а також роботу з військовими, які зникли безвісти.

    Окрема увага приділяється українцям, які перебувають у російській неволі з 2014 року та перших місяців повномасштабного вторгнення у 2022 році. Родини таких військових регулярно порушують питання їхнього пріоритетного повернення під час зустрічей із представниками держави.

    У Координаційному штабі наголошують, що переговори про обміни є постійним і складним процесом. Українська сторона звинувачує Росію у використанні теми військовополонених для інформаційного та психологічного тиску на родини. У серпні Коордштаб заявляв про активізацію російської дезінформації навколо обмінів і закликав орієнтуватися лише на офіційну інформацію.

    Це вже не перший випадок у 2026 році, коли Буданов заздалегідь повідомляє про підготовку великого обміну.

    Навесні він говорив про переговори щодо повернення українців напередодні Великодня. «Ненька інфо» тоді повідомляла, що контакти між Україною та Росією з гуманітарного питання продовжувалися, хоча процес ускладнювали юридичні та технічні процедури.

    Читайте також: Україна продовжує контакти з РФ щодо обміну полоненими, новий етап можуть провести до Великодня — Буданов. Матеріал «Ненька інфо»

    У квітні «Ненька інфо» також писала про один із найбільш резонансних обмінів року, коли в Україну повернули 193 полонених. Особливістю тієї операції було те, що частина звільнених раніше не мала належного підтвердження свого перебування у російській неволі з боку Міжнародного комітету Червоного Хреста.

    Читайте також: Повернули тих, кого «не існувало»: Україна звільнила 193 полонених, яких не визнавав Червоний Хрест. Матеріал «Ненька інфо»

    Тема повернення полонених залишається одним із небагатьох напрямів, де Київ і Москва продовжують прямі або опосередковані контакти навіть на тлі бойових дій.

    При цьому сам переговорний процес значно ширший за обміни. На початку вересня Буданов заявляв, що подальші переговори щодо війни залежатимуть передусім від ситуації на полі бою, а серед питань, які обговорюються сторонами, називав безпеку чорноморського судноплавства та можливе зменшення кількості ударів по цивільних і критичних об’єктах.

    Однак гуманітарний трек — повернення військовополонених, цивільних заручників та пошук зниклих безвісти — продовжується окремо.

    У березні цього року указом президента було створено Координаційну раду з питань захисту прав ветеранів, родин загиблих захисників, полонених і зниклих безвісти. Очолив її Кирило Буданов. Завдання структури включає, зокрема, координацію державної політики щодо полонених та підтримку їхніх родин.

    Саме тому нинішня заява керівника Офісу Президента є одним із найбільш конкретних сигналів за останні тижні щодо можливого нового повернення українців.

    Утім, до офіційного повідомлення про завершення операції говорити про точну кількість звільнених чи конкретний склад групи зарано. Буданов окреслив лише орієнтовний часовий горизонт — найближчий тиждень.

    Якщо домовленості будуть реалізовані, це стане черговим етапом великої роботи з повернення військових і цивільних громадян України, які залишаються у російській неволі. Координаційний штаб наголошує, що переговорний процес триває постійно, а його головною метою залишається повернення кожного українця додому.

  • У Польщі горіла станція Starlink, що забезпечує зв’язок Україні: влада підозрює диверсію

    У Польщі горіла станція Starlink, що забезпечує зв’язок Україні: влада підозрює диверсію

    У польському селі Воля Кробовська в Мазовецькому воєводстві ввечері 23 вересня сталася пожежа на наземній базовій станції Starlink, яка забезпечує супутниковий інтернет для частини Центральної та Східної Європи, зокрема України. Польські слідчі розглядають версію навмисного підпалу.

    За даними RMF FM, власник ділянки повідомив екстрені служби про займання антен. Пожежники загасили вогонь, однак попередньо встановили, що могло йтися про підпал електричного розподільчого обладнання. Також пошкоджено генератор. На місце викликали поліцію, Агентство внутрішньої безпеки Польщі та Центральне бюро розслідувань поліції.

    Станція у Волі Кробовській працює разом із подібним об’єктом поблизу Каунаса в Литві та бере участь у забезпеченні супутникового зв’язку великої частини регіону. Станом на ранок 24 вересня зв’язок працював, однак правоохоронці продовжували огляд території та збір доказів.

    Міністр цифровізації Польщі Кшиштоф Гавковський заявив, що є багато ознак навмисної спроби вивести об’єкт із ладу. За його словами, оператором станції є державна телекомунікаційна компанія Exatel, а інфраструктура має значення не лише для Польщі, а й для України, включно з українськими військовими.

    Водночас польська влада поки не встановила, хто саме стоїть за пожежею. Гавковський заявив, що характер інциденту може відповідати методам гібридної війни, які пов’язують із Росією, але прямого доказу причетності РФ на цей момент немає. Саме тому говорити про «російський підпал» як про встановлений факт поки передчасно.

    Starlink має особливе значення для України. Польща сама фінансує частину доступу України до цієї системи, а польський уряд раніше прямо називав супутниковий зв’язок критично важливим для українського фронту.

    Система використовується для стійкого зв’язку в умовах пошкодженої наземної інфраструктури та перебоїв із мобільними мережами. Саме тому фізична атака на наземну інфраструктуру Starlink у Польщі потенційно має значно ширший ефект, ніж звичайна пожежа на телекомунікаційному об’єкті.

    «Ненька інфо» раніше писала і про російські спроби глушити Starlink на фронті. У червні повідомлялося про повернення російських комплексів РЕБ, здатних придушувати супутниковий зв’язок на площі до 20 квадратних кілометрів.

    Також видання писало про випадки, коли російська сторона намагалася отримати доступ до самої системи. Зокрема, на Київщині затримали чоловіка, якого підозрюють у допомозі РФ з активацією Starlink-терміналу.

    Останнім часом тема Starlink знову опинилася у центрі уваги після повідомлень про те, що Україна обговорює зі США та SpaceX можливість ширшого використання системи для бойових завдань. «Ненька інфо» писала, що Київ піднімав питання про розширення можливостей Starlink під час операцій проти російських військових цілей.

    На цьому тлі пожежа на польській станції виглядає особливо чутливою. Польські спецслужби поки не роблять остаточних висновків, однак сам факт пошкодження інфраструктури, пов’язаної з українським зв’язком, уже розглядається як потенційно серйозний безпековий інцидент.

    Розслідування триває.

  • «В окопах не ділилися за мовою»: Луценко зробив гучну заяву про російськомовних українців

    «В окопах не ділилися за мовою»: Луценко зробив гучну заяву про російськомовних українців

    Колишній генеральний прокурор України, ексміністр внутрішніх справ і військовослужбовець Юрій Луценко виступив проти цькування громадян через використання російської мови та закликав не перетворювати мовне питання на нову лінію внутрішнього конфлікту. За його словами, досвід війни показав, що на фронті українських військових об’єднувала насамперед боротьба за незалежність держави, а не мова, якою вони спілкувалися в побуті.

    Про це Луценко заявив в інтерв’ю програмі «Власть vs Влащенко». Політик наголосив, що вважає неприйнятними ситуації, коли громадян України принижують, переслідують або тим більше застосовують до них силу через те, що вони говорять російською.

    Особливо різко він висловився про випадки, коли мовні конфлікти стосуються родин військовослужбовців або дітей. На його думку, суспільство повинно однозначно засуджувати агресивну поведінку, незалежно від того, якими мотивами її пояснюють.

    Луценко заявив, що в Україні існує невелика група людей, які, за його оцінкою, використовують мовне питання для власної популярності, політичної кар’єри або активності в соціальних мережах. Саме такі прояви він закликав суспільство «пригасити», наголошуючи, що пошук внутрішніх ворогів під час війни може лише послаблювати державу.

    При цьому колишній генпрокурор не виступив проти посилення позицій української мови. Навпаки, він заявив, що Україна має поступово ставати фактично україномовною, а громадяни повинні володіти державною мовою. Водночас, на його думку, такий процес не повинен будуватися на приниженні або примусі в побутовому спілкуванні.

    «Мені не подобається війна проти російськомовних в Україні. Війна проти інакодумців в Україні», — заявив Луценко.

    Він окремо наголосив, що зовсім інше ставлення має бути до людей, які працюють на Росію, заперечують українську державність або допомагають ворогу. За його словами, шпигуни, агенти впливу та особи, які ведуть антиукраїнську діяльність, повинні відповідати за законом. Однак сама російська мова, на його переконання, не може автоматично бути доказом нелояльності державі.

    Луценко запропонував розглядати мовну трансформацію України як довгостроковий процес. На його думку, першим етапом має бути реальна двомовність значної частини дорослого населення — тобто здатність людини, яка звикла говорити російською, щонайменше розуміти українську та за необхідності переходити на неї.

    Наступне покоління, вважає він, завдяки освіті, родині та державній політиці вже має переважно користуватися українською.

    Такий підхід частково перегукується і з чинним українським законодавством. Конституція визначає українську єдиною державною мовою та зобов’язує державу забезпечувати її всебічний розвиток і функціонування. Водночас стаття 10 Конституції також гарантує вільний розвиток, використання і захист російської та інших мов національних меншин України.

    Закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної», який залишається чинним у редакції від 27 червня 2026 року, встановлює обов’язковість української у визначених публічних сферах — органах влади, освіті, обслуговуванні, низці публічних заходів та інших передбачених законом ситуаціях. Водночас його дія прямо не поширюється на приватне спілкування та здійснення релігійних обрядів.

    Одна з центральних тез Луценка стосувалася саме фронтового досвіду.

    Колишній генпрокурор заявив, що хотів би почути від майбутнього президента України чіткий сигнал: російськомовні громадяни, які захищали країну, не є менш патріотичними чи менш заслуженими, ніж україномовні.

    За його словами, під час війни військові не поділяли одне одного за мовою чи політичними симпатіями.

    «В окопах війни за незалежність України солдати не ділилися на українську та російську мову, не ділилися на кандидатів, за яких вони голосували», — заявив Луценко.

    На його переконання, саме здатність людей із різними поглядами, походженням та мовними звичками об’єднатися навколо захисту держави стала однією з причин, через які Росії не вдалося зруйнувати українську оборону.

    Цікаво, що схожу позицію щодо фронтового середовища Луценко висловлював і раніше. Ще під час служби він розповідав «Главкому», що серед військових мовні відмінності фактично не були важливим критерієм поділу. За його словами, на фронті «мова не розділяє», так само як релігія, партійність, вік чи матеріальний статус. Головним критерієм для бійців було те, чи людина справді виконує свою роботу і воює.

    У розмовах про службу в районі Бахмута Луценко також згадував російськомовних військовослужбовців, які демонстрували виразну українську ідентичність. Він описував фронтову атмосферу як середовище, де люди значно менше звертають увагу на такі відмінності, ніж у політичних або соціальних дискусіях у тилу.

    Водночас позиція Луценка не означає підтримки надання російській мові статусу другої державної. Ще задовго до повномасштабної війни він публічно виступав проти такого сценарію. Зокрема, у 2009 році Луценко називав голосування за статус другої державної мови принципово неприйнятним для себе.

    Тобто нинішня його теза полягає радше в розмежуванні двох питань: зміцнення української як єдиної державної мови та ставлення до громадян, які у приватному житті продовжують говорити російською.

    За словами Луценка, російськомовний військовий, який воює за Україну, не може вважатися менш українським лише через мову спілкування.

    «Російськомовні солдати не менші герої, ніж україномовні», — наголосив він, додавши, що людські якості та ставлення до країни не визначаються автоматично мовою.

    Заява Луценка пролунала на тлі постійної дискусії про мовну політику під час війни. Після повномасштабного вторгнення Росії позиції української мови в суспільстві суттєво посилилися, а мільйони громадян добровільно перейшли на неї у повсякденному житті. Водночас мовне питання періодично стає причиною резонансних конфліктів — особливо коли суперечки виходять за межі дискусії та переходять у публічне приниження чи фізичну агресію.

    Саме цього сценарію, судячи із заяв Луценка, він закликає уникати.

    На його думку, Україна повинна одночасно продовжувати системну українізацію публічного простору, забезпечувати знання державної мови і не допустити появи внутрішньої ворожнечі між громадянами, які разом протистоять Росії.

    Ключовим аргументом Луценка залишається досвід війни: люди з різних регіонів, різними політичними поглядами та мовними звичками опинилися в одних підрозділах і разом захищали країну.

    «Росія не змогла розбити нашу оборону, тому що вона була єдиною, незважаючи на різність кожного з нас», — підсумував політик.

    На переконання Луценка, після війни саме ця єдність має стати одним із головних принципів внутрішньої політики України — без відмови від української як єдиної державної, але й без перетворення мови побутового спілкування на критерій патріотизму.

  • Завдяки Андрію Єльцеву чергова партія димових шашок відправляється на фронт

    Завдяки Андрію Єльцеву чергова партія димових шашок відправляється на фронт

    Відомий ізраїльський бізнесмен Андрій Єльцев та його компанії “Galocor OÜ” і “Appire FZCO” вчергове допоміг ЗСУ, задонативши на виробництво димових шашок для потреб 71-шої окремої аеромобільної бригади ДШВ, які уже передані на фронт.

    Завдяки Андрію Єльцеву чергова партія димових шашок відправляється на фронт
    Завдяки Андрію Єльцеву чергова партія димових шашок відправляється на фронт

    “Завдяки димовим шашкам, виготовленими на донат Андрія Єльцева, наші бійці мають ефективний засіб для маскування під час виконання бойових задач на передовій. Зокрема ми використовуємо дим для сховку від FVP та евакуації поранених” – зазначила військова 71-шої окремої аеромобільної бригади ДШВ.

    Нагадаємо, Андрій Єльцев та його компанії “Galocor OÜ” і “Appire FZCO”  уже не вперше допомагають ЗСУ гуманітарними грузами та ремонтом техніки, яка відправляється на передову.

  • Латвія розширює допомогу Україні: ще 200 поранених військових приймуть на лікування та реабілітацію

    Латвія розширює допомогу Україні: ще 200 поранених військових приймуть на лікування та реабілітацію

    Латвія готується прийняти на лікування та реабілітацію ще 200 поранених українських військовослужбовців. Про це 23 серпня під час візиту до Києва заявив прем’єр-міністр Латвії Андріс Кулбергс. Він наголосив, що його країна підтримувала Україну ще до початку повномасштабного вторгнення Росії й має намір надалі збільшувати допомогу — від військової техніки та підготовки бійців до медичної реабілітації.

    Заяву Кулбергс зробив під час церемонії до Дня Державного Прапора України у Києві. Латвійський прем’єр наголосив, що його країна шукає додаткові можливості для допомоги українським захисникам, які отримали поранення на фронті. За його словами, наступним кроком стане прийом ще 200 військових на лікування і відновлення.

    «Ми допомагаємо всім, чим можемо. Тисячі ваших поранених військовослужбовців проходять реабілітацію в Латвії. Ми хочемо зробити більше, і зараз додатково знаходимо можливості прийняти ще 200 військових», — заявив Кулбергс.

    Андріс Кулбергс очолює уряд Латвії з травня 2026 року. 28 травня Сейм висловив довіру сформованому ним Кабінету міністрів — за новий уряд проголосували 66 депутатів. Кулбергс змінив на посаді Евіку Сіліню після відставки її уряду.

    Допомога пораненим українським військовим у Латвії триває вже кілька років. Ще станом на лютий 2024 року латвійські медіа повідомляли приблизно про 240 українських військовослужбовців, які пройшли лікування та реабілітацію в країні. Для цього використовували, зокрема, лікарні Gaiļezers і Stradiņš, Травматологічно-ортопедичну лікарню, реабілітаційний центр Vaivari та медичний центр Державного агентства соціальної інтеграції. Поранених доставляли з України спеціальними медичними автобусами.

    З того часу обсяг підтримки суттєво зріс. У серпні 2026 року латвійське суспільне мовлення LSM разом із благодійною організацією Ziedot.lv запустило нову кампанію зі збору коштів на комплексну реабілітацію українських військових як у Латвії, так і в Україні. Її спеціально приурочили до Дня Незалежності України.

    Окремим напрямком стала участь Латвії в натовському проєкті Renovator. П’ять держав Альянсу — Латвія, Литва, Норвегія, Швеція та Велика Британія — беруть участь у створенні й модернізації п’яти військових реабілітаційних центрів в Україні. У них поранені військові мають отримувати фізичну терапію, медичну реабілітацію та підтримку для повернення до служби або цивільного життя.

    Кулбергс під час виступу також нагадав про військову допомогу Риги з перших годин повномасштабного російського вторгнення. Одним із найбільш символічних прикладів стали переносні зенітно-ракетні комплекси Stinger, які Латвія передала Україні буквально напередодні 24 лютого 2022 року. Володимир Зеленський раніше розповідав, що перші латвійські Stinger прибули в Україну ще о 18:00 23 лютого і вже з перших годин вторгнення використовувалися для захисту країни від російської авіації.

    Сьогодні перелік латвійської військової допомоги значно ширший. Міністерство оборони Латвії повідомляє, що у 2022–2025 роках обсяг військової підтримки України становив приблизно €665 млн. Україні передавали гелікоптери Мі-17, гаубиці M109, бронетехніку CVRT, системи ППО, протитанкове озброєння, боєприпаси та інше обладнання. У 2025 році Київ також отримав 42 бронетранспортери Patria латвійського виробництва.

    На 2026 рік Латвія взяла зобов’язання спрямувати на військову підтримку України щонайменше 0,25% свого ВВП. Станом на 20 лютого цього року загальна державна та суспільна допомога Україні від початку великої війни оцінювалася у €1,08 млрд. Із цієї суми близько €675 млн припадало на військову підтримку, €92 млн — на гуманітарну допомогу та підтримку українського уряду, €304 млн — на допомогу українським цивільним у Латвії, ще €17 млн — на відбудову та розвиток.

    Важливим напрямком залишається й навчання українських військових. Латвійське Міноборони зазначає, що країна здатна щороку готувати до 4 тисяч українських військовослужбовців за різними спеціальностями. Навчання проходять як безпосередньо в Латвії, так і в межах спільної місії LEGIO держав Північної Європи, Балтії та Польщі.

    Кулбергс наголосив, що підтримка України для Латвії має не лише політичне, а й безпекове значення. Латвія безпосередньо межує з Росією та Білоруссю й упродовж останніх років посилює оборону східного кордону, ППО та системи боротьби з безпілотниками.

    У липні Кулбергс повідомив Reuters про посилення охорони ключових об’єктів критичної інфраструктури через потенційні загрози з боку Росії. Йшлося, зокрема, про Кегумську ГЕС та Інчукалнське підземне газосховище. Латвійський уряд також просить посилити присутність союзників НАТО і систему протиповітряної оборони країни.

    Саме тому Рига неодноразово наголошувала, що українська армія фактично захищає не лише власну державу, а й безпеку всього східного флангу НАТО.

    «Українці довели своєю кров’ю і потом, що Україна — це частина Європи», — сказав Кулбергс у Києві.

    Прем’єр запевнив, що Латвія залишатиметься поруч з Україною і після завершення активної фази війни, адже лікування, протезування, психологічна підтримка та довготривала реабілітація військових потребуватимуть допомоги партнерів ще багато років.

    «Разом ми досягнемо миру в Україні. Народ Латвії з вами. Сьогодні я передаю вам вітання від кожного з них», — заявив глава латвійського уряду.

    Оголошення про додаткові 200 місць для українських захисників стало одним із практичних результатів візиту європейських лідерів до Києва напередодні 35-ї річниці Незалежності України. Латвія вкотре демонструє, що її підтримка виходить далеко за межі постачання озброєння: країна бере на себе і довготривалу допомогу тим військовим, які заплатили здоров’ям за оборону України.

  • Перші слова після полону: 103 українські воїни зателефонували рідним після повернення додому

    Перші слова після полону: 103 українські воїни зателефонували рідним після повернення додому

    У середу, 19 серпня, 103 українські захисники повернулися з російського полону. Одразу після перетину кордону військові телефонували своїм рідним, а дорогою додому їх зустрічали місцеві жителі з українськими прапорами.

    Про перші хвилини звільнених воїнів на рідній землі повідомив уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець.

    За його словами, після повернення захисники насамперед прагнули почути голоси своїх близьких і повідомити їм головне — вони вже в Україні.

    «Я вже в Україні», — саме ці слова звучали під час перших дзвінків додому.

    Лубінець привітав звільнених захисників та їхні родини з довгоочікуваним поверненням.

    «Сьогодні вони там, де на них чекали. Там, де їх люблять — вдома», — зазначив омбудсмен.

    Українців зустрічали з прапорами

    Дорогою після обміну звільнених військових зустрічали місцеві жителі. Люди виходили з українськими прапорами, вітаючи захисників із поверненням.

    Для самих військових головними залишалися зустріч із родинами та можливість нарешті повернутися додому після перебування в російській неволі.

    Перші телефонні розмови з близькими відбувалися практично одразу після перетину кордону.

    Хто повернувся з російського полону

    Під час обміну 19 серпня Україні вдалося повернути 103 військовослужбовців.

    Серед звільнених — представники Збройних сил України, Військово-морських сил, Сил територіальної оборони, Національної гвардії та Державної прикордонної служби.

    Раніше повідомлялося, що серед повернутих є захисники Маріуполя, а також військові, які воювали на Донецькому, Луганському, Харківському, Запорізькому, Херсонському, Дніпровському та Сумському напрямках.

    Після повернення звільнені військовослужбовці мають пройти медичні обстеження та реабілітацію.

  • Сили безпілотних систем уразили російський флот у Чорному та Азовському морях

    Сили безпілотних систем уразили російський флот у Чорному та Азовському морях

    Сили безпілотних систем ЗСУ протягом доби 7 серпня уразили три одиниці російського флоту. Загалом за цей період українські військові заявили про ураження або знищення 1716 цілей противника.

    Про це йдеться у звіті Сил безпілотних систем ЗСУ.

    У категорії «Флот» у звіті зазначено три уражені об’єкти. Крім того, українські військові за добу уразили 12 артилерійських систем, два російські танки, 74 одиниці автомобільної та спеціальної техніки, а також інші цілі російських військ.

    «Протягом доби підрозділами угруповання Сил безпілотних систем уражено/знищено 1716 цілей противника», — повідомили у СБС ЗСУ.

    Окремо про результати операцій на морі розповів командувач Сил безпілотних систем Роберт Бровді, відомий за позивним «Мадяр». За його словами, протягом 1–8 серпня українські підрозділи в межах операції СБС «МоЛоЧКа» уразили 12 суден із залишків російського так званого тіньового флоту в Чорному та Азовському морях.

    Бровді зазначив, що від початку операції «МоЛоЧКа», яка триває з 6 липня, українські безпілотні системи результативно відпрацювали по 218 плавзасобах. Із них 134 перебували в Азовському морі, а ще 84 — у Чорному.

    «За час дії операції СБС “МоЛоЧКа” (06 липня–08 серпня 2026) Птахами результативно відпрацьовано 218 одиниць плавзасобів, з котрих у Азовському морі — 134, у Чорному морі — 84», — заявив командувач СБС.

    Бровді також опублікував відео, на якому, за його словами, зафіксовано один із епізодів ураження російських суден. Він заявив, що біля Геленджика українським силам вдалося уразити судно так званого тіньового флоту попри застосування росіянами засобів протиповітряної оборони.

    «Три керовані ракети ЗРГК “Панцир-С1” махом по Птаху, але лохань тіньового флоту в р-ні Геленджика таки впольовано», — написав Бровді.

    Інформацію про ураження суден поблизу російського узбережжя також поширювали OSINT-аналітики. Зокрема, OSINT-аналітик Dnipro Osint повідомив, що ввечері 7 серпня Сили оборони могли уразити танкери неподалік Новоросійська.

    Аналітик оприлюднив супутниковий знімок, на якому, за його словами, видно один із танкерів, охоплений вогнем. Водночас точний статус судна, характер пошкоджень та обставини його ураження незалежно не підтверджені.

    Раніше ввечері 7 серпня про ураження трьох суден поблизу Геленджика повідомляв також моніторинговий канал Exilenova+. Автори каналу заявляли про пожежу на одному з кораблів після прильоту.

    Офіційні російські відомства на момент публікації не надали повної інформації про можливі пошкодження суден у районі Новоросійська та Геленджика.

    Успішні атаки на російські судна відбуваються на тлі системної роботи українських Сил безпілотних систем у Чорному та Азовському морях. Одним із напрямків цієї діяльності є протидія російській військовій та логістичній інфраструктурі, а також суднам, які можуть використовуватися для обходу міжнародних санкцій.

    Так званий тіньовий флот Росії складається з великої кількості суден, які використовуються для транспортування російської нафти та нафтопродуктів в умовах санкційних обмежень. Частина таких танкерів пов’язана з непрозорими схемами власності та страхування, що дозволяє Москві підтримувати експорт енергоносіїв попри санкції.

    Удар по таким суднам має не лише військове, а й економічне значення, оскільки може ускладнювати російську логістику та транспортування енергоносіїв.

    Зазначимо, що це не перший випадок масштабного застосування українських безпілотних систем проти російських морських об’єктів. Раніше СБС повідомляли про ураження бази російських морських безекіпажних катерів у Криму, чотирьох танкерів у Чорному та Азовському морях, п’яти елементів російської протиповітряної оборони та майданчика запуску ударних безпілотників «Шахед» у районі Донецького аеропорту.

    Таким чином, протягом 7 серпня українські сили заявили про ураження одразу трьох російських морських цілей, а загальна кількість результативно уражених плавзасобів у межах операції «МоЛоЧКа» з 6 липня до 8 серпня, за даними СБС, сягнула 218.

    При цьому частина інформації про конкретні уражені судна наразі базується на повідомленнях українських військових, OSINT-аналітиків та моніторингових каналів. Остаточний характер пошкоджень і подальший стан кожного із суден потребують додаткового підтвердження.

  • Джоан Роулінг написала українському морпіху після чотирьох років полону: його історія вразила авторку «Гаррі Поттера»

    Джоан Роулінг написала українському морпіху після чотирьох років полону: його історія вразила авторку «Гаррі Поттера»

    Британська письменниця Джоан Роулінг, авторка всесвітньо відомої серії книг про Гаррі Поттера, особисто написала українському військовослужбовцю Олександру Іванову, який понад чотири роки перебував у російському полоні. Майор морської піхоти та оборонець Маріуполя під час неволі по пам’яті переповідав побратимам усі сім книг знаменитої саги, а після повернення додому отримав від письменниці лист і примірник «Гаррі Поттера і філософського каменя» з її автографом.

    Про історію розповіло українське видавництво «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА», яке видає книги Роулінг українською мовою. Відповідь письменниці родина Іванова отримала 31 липня — у день народження самої Джоан Роулінг і її літературного героя Гаррі Поттера. До передачі листа та подарунка також долучилася громадська організація Ukraine WOW.

    Олександр Іванов провів у російському полоні чотири роки, один місяць і три дні. Додому він повернувся 15 травня 2026 року та нині проходить реабілітацію. Вдома військового чекали дружина Неллі та син Демид. Саме Неллі вирішила розповісти Роулінг історію чоловіка і написала письменниці листа.

    У зверненні вона пояснила, наскільки важливими для Олександра в полоні стали книги про Гаррі Поттера. У російській неволі українським військовополоненим забороняли вільно розмовляти між собою. Тому Іванов пошепки, аби не почули охоронці, переповідав побратимам сюжети всіх семи романів серії просто з пам’яті.

    Для людей, які перебували в ізоляції та постійному психологічному тиску, знайомі історії ставали можливістю хоча б ненадовго відволіктися від реальності полону. У випадку Іванова це була не просто особиста любов до книг — він фактично ділився ними з іншими військовими, відтворюючи історію без тексту перед очима.

    Після того як історія дійшла до Джоан Роулінг, письменниця вирішила відповісти особисто.

    У своєму листі вона зазначила, що дізналася про любов Олександра до «Гаррі Поттера» і про те, що ці історії підтримували його під час перебування у російському полоні. Роулінг написала, що рада його звільненню та поверненню в Україну, і побажала військовому довгого та щасливого життя.

    Разом із листом письменниця передала Олександру першу книгу серії — «Гаррі Поттер і філософський камінь» — зі своїм особистим підписом.

    Сам військовий зізнався, що під час перебування в неволі навіть не міг уявити, що колись отримає листа від авторки книг, які допомагали йому та побратимам триматися.

    За його словами, історії про Гаррі Поттера допомагали не втрачати надію, а особисті слова письменниці після повернення стали для нього великою підтримкою.

    Особливо символічною стала дата отримання відповіді. 31 липня святкує день народження Джоан Роулінг, і саме цю дату авторка свого часу обрала днем народження Гаррі Поттера. Тож лист і підписана книга дійшли до української родини саме в день, який для шанувальників серії має особливе значення.

    Історія Олександра Іванова також вкотре привернула увагу до українських військових, які провели роки у російському полоні після оборони Маріуполя.

    Іванов є майором морської піхоти. Він потрапив у полон під час повномасштабної війни та перебував там понад чотири роки. Після звільнення у травні повернувся до України, де почав проходити відновлення.

    За роки повномасштабного вторгнення Україна неодноразово повідомляла про важкі умови утримання своїх військовополонених у Росії. Повернуті захисники розповідали про фізичний та психологічний тиск, обмеження в спілкуванні та тривалу ізоляцію. Саме тому історія про книги, які в таких умовах передавалися не на папері, а буквально з пам’яті однієї людини іншій, отримала особливий суспільний відгук.

    В Україні серія про Гаррі Поттера має багаторічну історію видання. Українські переклади книжок випускає «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА», заснована Іваном Малковичем. У каталозі видавництва представлені всі основні книги поттеріани, а українська версія серії багато років залишається однією з найвідоміших перекладних книжкових франшиз в країні.

    Тепер один із примірників першої частини має особливу історію: він опинився у військового, який протягом років не мав самих книг, але пам’ятав їх достатньо добре, щоб розповідати побратимам.

    Для Неллі Іванової лист до Роулінг був способом розповісти письменниці, яку роль її книги зіграли в житті її чоловіка в один із найважчих періодів. Вона чекала на Олександра весь час полону і, за інформацією видавництва, у своєму зверненні наголошувала, що чекатиме стільки, скільки буде необхідно.

    Відповідь Роулінг перетворила цю історію на рідкісний випадок прямого зв’язку між авторкою одного з найвідоміших літературних циклів світу та українським військовим, для якого її книги стали частиною боротьби за психологічне виживання в полоні.

    Іванов уже вдома, поруч із родиною, а подарована книга стала символічним завершенням історії, яку він понад чотири роки носив лише у власній пам’яті.

  • ФСБ готувала криваву пастку для військових: СБУ зірвала теракт на «благодійній» вечірці

    ФСБ готувала криваву пастку для військових: СБУ зірвала теракт на «благодійній» вечірці

    Військова контррозвідка Служби безпеки України заявила про зрив серії терактів, які російські спецслужби нібито готували у Харківській області. У межах багатоходової операції правоохоронці затримали двох осіб, яких підозрюють у співпраці з ФСБ та підготовці масового вбивства українських військовослужбовців під виглядом проведення «благодійної» вечірки.

    ФОТО: СБУ

    За даними СБУ та Харківської обласної прокуратури, затриманими виявилися 25-річний чоловік і його 15-річна співмешканка. Слідство вважає, що російська спецслужба дистанційно завербувала їх через Telegram-канали, у яких пропонували так звані легкі заробітки. Спочатку фігуранти нібито виконували тестові завдання: фотографували та знімали на відео визначені об’єкти, а також підпалили автомобіль, що належав Силам оборони.

    Згодом куратор, за версією слідства, доручив агентам організувати захід, на який мали запросити українських військових. Для цього підозрювані орендували будинок за межами міста та опублікували оголошення про «благодійну» вечірку в місцевих Telegram-каналах. Відвідати захід погодилися кілька десятків людей, більшість із яких були представниками Сил оборони.

    У СБУ стверджують, що під час вечірки агенти мали непомітно додати до напоїв сильнодійні речовини, вживання яких могло призвести до смерті. Таким способом російські спецслужби планували одночасно ліквідувати значну кількість українських військовослужбовців. Реалізувати задум не вдалося, оскільки контррозвідники викрили підготовку теракту та спрацювали на випередження.

    Паралельно підозрювані, як повідомляють правоохоронці, отримали завдання виготовити потужний саморобний вибуховий пристрій із вибуховою частиною масою близько 10 кілограмів. Одного з фігурантів затримали, коли він переносив готову бомбу в рюкзаку. Іншу підозрювану правоохоронці затримали в орендованому будинку, де вона, за даними слідства, виготовляла компоненти вибухівки.

    Під час обшуків співробітники СБУ вилучили складові саморобного вибухового пристрою, мобільні телефони та листування, яке правоохоронці вважають доказом співпраці з російським куратором. У повідомленнях нібито містилися інструкції щодо підготовки вибухівки, організації вечірки та виконання інших розвідувально-підривних завдань. Операцію проводили за координації керівництва військової контррозвідки СБУ.

    Затриманим повідомили про підозру в готуванні до терористичного акту, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, а також у незаконному поводженні зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами. Суд обрав обом запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без можливості внесення застави. У разі доведення вини їм може загрожувати довічне позбавлення волі.

    Слідчі дії проводили співробітники Харківського управління СБУ під процесуальним керівництвом обласної прокуратури та за сприяння Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції. Розслідування триває, а наведені обставини є версією слідства та мають бути остаточно встановлені судом.

  • Операція «Мяу-Мяу»: українські військові провели незвичайну місію на фронті

    Операція «Мяу-Мяу»: українські військові провели незвичайну місію на фронті

    На фронті, де щодня тривають запеклі бої та працюють ударні безпілотники, українські військові провели незвичайну гуманітарну операцію. Бійці 118-ї окремої механізованої бригади ЗСУ евакуювали з передової кішку та п’ятьох її кошенят за допомогою важкого дрона. Незвичайна місія отримала символічну назву «Мяу-Мяу».

    Про це повідомила пресслужба 118-ї окремої механізованої бригади.

    Зазвичай великі гексакоптери типу «Вампір» використовуються для виконання бойових завдань: доставки боєприпасів, знищення ворожої техніки, ударів по позиціях окупантів або забезпечення українських підрозділів на складних ділянках фронту. Однак цього разу військові застосували можливості безпілотника для порятунку тварин, які опинилися безпосередньо в зоні бойових дій.

    У бригаді розповіли, що кішка разом із п’ятьма кошенятами перебувала на одній із передових позицій українських захисників. Через постійні обстріли та небезпеку для життя тварин було ухвалено рішення провести їх евакуацію в безпечніше місце.

    «Коли різні бригади показують роботу важких гексакоптерів “Вампір”, зазвичай це про нічні скиди, знищення бронетехніки, випалювання бліндажів чи доставку продуктів. Але наша історія зовсім інша — вона про порятунок. Пілоти мотопіхотного батальйону 118 окремої механізованої бригади провели унікальну гуманітарну місію під кодовою назвою “Мяу-Мяу”. З однієї з передових позицій за допомогою великого дрона вони успішно евакуювали кішку з п’ятьма кошенятами», — повідомили військові.

    Після завершення операції тварин доставили в тилову зону, де вони перебувають у безпеці. Військовослужбовці також опублікували фотографії врятованої котячої родини після евакуації. На світлинах видно дорослу кішку та п’ятьох кошенят, які успішно пережили небезпечну подорож із прифронтової території.

    Подібні історії не є поодинокими для українських військових. Від початку повномасштабного вторгнення бійці ЗСУ неодноразово рятували домашніх і безпритульних тварин із зон активних бойових дій. Часто військові забирають покинутих собак і котів із деокупованих населених пунктів, організовують евакуацію тварин із небезпечних районів та допомагають волонтерам знаходити для них нові домівки.

    Особливу роль у таких операціях дедалі частіше відіграють безпілотні технології. Якщо раніше дрони асоціювалися виключно з розвідкою чи бойовими ударами, то сьогодні вони також використовуються для доставки медикаментів, продуктів, води та евакуації невеликих вантажів із небезпечних ділянок фронту.

    Важкий гексакоптер «Вампір», який використовували під час операції «Мяу-Мяу», став одним із символів сучасної війни. Завдяки великій вантажопідйомності він може перевозити значні вантажі навіть у складних умовах. Саме ці технічні характеристики дозволили військовим безпечно транспортувати кішку та її кошенят із передової.

    Історія швидко поширилася в соціальних мережах та викликала позитивну реакцію українців. Користувачі дякують військовим за людяність та турботу не лише про людей, а й про тварин, які також потерпають від війни.

    Попри щоденні бойові завдання та ризики, українські захисники вкотре довели, що навіть у найскладніших умовах залишаються людьми та знаходять можливість допомагати тим, хто не може подбати про себе самостійно.

    Операція «Мяу-Мяу» стала ще одним прикладом того, що війна — це не лише про зброю та бої, а й про збереження життя у всіх його проявах.