Позначка: українські військові

  • Сльози, обійми і слова «Я вдома»: з російської неволі повернулися 185 захисників України

    Сльози, обійми і слова «Я вдома»: з російської неволі повернулися 185 захисників України

    Україна провела черговий масштабний обмін полоненими з Росією. Додому повернулися 185 українських захисників та один цивільний громадянин. Серед звільнених — військовослужбовці Збройних сил України, Національної гвардії та Державної прикордонної служби, які захищали країну на найгарячіших ділянках фронту від початку повномасштабної війни.

    Про повернення українців повідомив президент Володимир Зеленський. За його словами, серед визволених є військові, які пройшли через оборону Маріуполя та легендарної «Азовсталі», а також брали участь у боях на Донецькому, Луганському, Харківському, Херсонському, Запорізькому, Сумському, Київському та Курському напрямках. Багато хто перебував у російському полоні понад три роки — ще з 2022 року.

    За словами глави держави, серед повернутих є рядові, сержанти та офіцери. Частина військових потрапила до полону під час оборони Маріуполя навесні 2022 року. Для багатьох із них цей обмін став першим шансом повернутися додому після років російської неволі.

    Президент подякував усім, хто бере участь у підготовці та проведенні обмінів, зокрема українським державним структурам, міжнародним партнерам та військовим, які поповнюють обмінний фонд на фронті.

    «Повернення наших людей — незмінний пріоритет для України. Щодня працюємо над тим, щоб визволити кожного українця та кожну українку з неволі», — наголосив Зеленський.

    Звільнені військовослужбовці пройдуть медичне обстеження, реабілітацію та отримають необхідну психологічну допомогу. Як зазначають у Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими, тривале перебування у російському полоні часто супроводжується серйозними проблемами зі здоров’ям, виснаженням та наслідками фізичного і психологічного тиску.

    Особливе значення нинішнього обміну полягає в тому, що серед повернутих є оборонці Маріуполя та «Азовсталі» — символів українського спротиву в перші місяці повномасштабної війни. Саме захисники Маріуполя стали одними з найвідоміших українських військовополонених, а їхнє повернення додому залишається одним із головних запитів українського суспільства.

    Питання звільнення полонених залишається одним із ключових гуманітарних напрямків роботи української влади. Від початку повномасштабного вторгнення Україні вдалося повернути тисячі громадян. За даними президента та офіційних структур, рахунок уже йде на понад сім тисяч звільнених українців, серед яких військові, прикордонники, нацгвардійці та цивільні особи.

    Разом із тим, за оцінками української влади, у російському полоні досі залишаються тисячі українських громадян. Йдеться як про військовослужбовців, так і про цивільних осіб, які були незаконно затримані на тимчасово окупованих територіях. Україна продовжує переговори щодо нових обмінів за посередництва міжнародних партнерів та гуманітарних організацій.

    Тема повернення полонених останніми місяцями залишається однією з найважливіших для українського суспільства. Кожен новий обмін супроводжується емоційними кадрами зустрічей військових із родинами, які роками чекали на звістку про своїх рідних. Для багатьох сімей такі обміни стають моментом завершення багаторічної невизначеності та надії.

    Після повернення додому українські захисники проходять необхідні процедури відновлення, отримують медичну допомогу, психологічну підтримку та державні гарантії. Більшість із них тривалий час не мала можливості спілкуватися з близькими та отримувати належне лікування.

    Українська влада наголошує, що робота над звільненням усіх полонених триватиме безперервно. У Координаційному штабі підкреслюють: кожен українець, який перебуває у російській неволі, залишається в списках на повернення, а дипломатичні та гуманітарні механізми використовуються щодня.

    Черговий обмін став ще одним нагадуванням про ціну, яку Україна платить за свою свободу, та про те, що боротьба за кожного полоненого триває навіть далеко від лінії фронту. Для 186 українських родин цей день став одним із найщасливіших за останні роки — після довгих місяців і навіть років очікування вони нарешті почули найголовніші слова: «Я вдома».

  • Понад 700 бійців «Азову» четвертий рік залишаються у полоні РФ: Росія блокує їх повернення, — підрозділ

    Понад 700 бійців «Азову» четвертий рік залишаються у полоні РФ: Росія блокує їх повернення, — підрозділ

    Понад 700 українських військовослужбовців бригади «Азов», які потрапили у російський полон після виходу з території «Азовсталі» у травні 2022 року, досі залишаються у неволі. У самому підрозділі заявляють, що Росія системно блокує їх повернення під час обмінів, використовуючи «азовців» як окрему категорію заручників.

    Про це в коментарі LIGA.net повідомив відділ стратегічних комунікацій 1-го корпусу Національної гвардії України «Азов».

    За даними підрозділу, у період із 16 по 20 травня 2022 року під час виходу українських захисників із території маріупольського металургійного комбінату «Азовсталь» у полон потрапили близько 1400 бійців «Азову». Відтоді Україні вдалося повернути трохи більше ніж 500 військових. Наразі у російських тюрмах та колоніях залишаються понад 700 захисників.

    У бригаді наголошують, що проблема повернення оборонців Маріуполя залишається однією з найскладніших у всій системі обмінів полоненими між Україною та РФ. Попри масштабні обміни, які відбувалися протягом останніх років, представники «Азову» повертаються додому лише поодиноко.

    «РФ свідомо тримає захисників Маріуполя як “особливу” категорію заручників», — заявили у відділі стратегічних комунікацій підрозділу.

    У підрозділі також повідомили, що щонайменше 250 бійців «Азову» були незаконно засуджені російськими судами. Йдеться про вироки за так звані «воєнні злочини» або просто за сам факт служби у підрозділі. В «Азові» наголошують: такі дії є прямим порушенням норм міжнародного гуманітарного права та Женевських конвенцій щодо поводження з військовополоненими.

    Окремо у бригаді звернули увагу на багаторічну інформаційну кампанію Росії проти «Азову». У підрозділі вважають, що саме багаторічна пропагандистська демонізація бригади стала однією з причин того, чому Москва свідомо ускладнює процес обміну цих військових.

    «Ми сподіваємося побачити більшу кількість військовополонених “Азову” та захисників “Азовсталі” у наступних етапах заявленого обміну 1000 на 1000», — зазначили в коментарі LIGA.net.

    Тема повернення оборонців Маріуполя знову стала особливо актуальною після останнього масштабного обміну полоненими між Україною та Росією. 15 травня сторони провели перший етап формату «1000 на 1000», у межах якого вдалося повернути 205 українських захисників.

    У Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими повідомляли, що більшість звільнених українських військових провели у полоні майже чотири роки. Серед них були військовослужбовці різних підрозділів, однак кількість бійців «Азову» виявилася мінімальною.

    Раніше уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець заявляв, що ситуація з поверненням захисників Маріуполя залишається найважчою через принципову позицію Кремля. За його словами, Росія навмисно затягує процес обмінів саме щодо цієї категорії полонених.

    Оборона Маріуполя та «Азовсталі» стала одним із символів спротиву України після початку повномасштабного вторгнення РФ. Українські військові, морпіхи, прикордонники, нацгвардійці та бійці «Азову» понад два місяці утримували місто в умовах повного оточення та постійних бомбардувань.

    У травні 2022 року українське військове командування повідомило про завершення операції з оборони Маріуполя. Частина захисників отримала наказ вийти з території заводу та здатися в полон для подальшого обміну.

    Однак значна частина військових досі не повернулася додому. Українська влада неодноразово заявляла, що питання звільнення оборонців Маріуполя залишається одним із ключових у переговорах з РФ.

    Тим часом міжнародні правозахисні організації неодноразово фіксували порушення прав українських військовополонених у Росії. Йдеться про катування, відсутність належної медичної допомоги, психологічний тиск та незаконні судові процеси.

    Особливий резонанс викликала трагедія в Оленівці у липні 2022 року, коли внаслідок вибуху в колонії, де утримували українських полонених, загинули десятки захисників «Азову». Україна та міжнародні експерти заявляли, що відповідальність за трагедію несе Росія.

    Попри складність переговорного процесу, українська сторона продовжує працювати над поверненням усіх військовополонених. У Координаційному штабі наголошують, що перемовини щодо обмінів тривають постійно, хоча часто вони відбуваються непублічно через чутливість теми.

    На тлі останніх обмінів родини захисників Маріуполя знову активізували акції підтримки та заклики до міжнародної спільноти посилити тиск на РФ для повернення українських військових.

  • Україна та Росія провели обмін полоненими: звільнено 193 захисників

    Україна та Росія провели обмін полоненими: звільнено 193 захисників

    Україна та Росія провели черговий обмін військовополоненими, у результаті якого додому повернулися 193 українські захисники. Про це повідомив президент України, наголосивши, що серед звільнених — військовослужбовці різних підрозділів, які обороняли країну на різних напрямках фронту.

    До України повернулися бійці Збройних Сил, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Національної поліції та Державної спеціальної служби транспорту. Серед визволених є поранені військові, а також ті, проти кого російська сторона відкривала кримінальні справи.

    Президент подякував міжнародним партнерам і всім, хто долучається до процесу повернення українських громадян, підкресливши, що робота над звільненням полонених триває постійно.

    Цей обмін став продовженням серії домовленостей щодо повернення українців із російського полону. Раніше, 11 квітня, відбувся ще один великий обмін, у межах якого було звільнено 175 військовослужбовців і семеро цивільних осіб.

    За словами уповноваженого з прав людини, стан багатьох звільнених залишається складним. Деякі з них мають серйозні травми, наслідки катувань, а також потребують тривалого лікування і психологічної реабілітації. Зокрема, один із визволених перебуває у критичному стані через тяжкі тілесні ушкодження.

    Повернення полонених залишається одним із ключових пріоритетів української держави. Влада продовжує працювати над новими обмінами, залучаючи міжнародні механізми та партнерів для пришвидшення процесу.

    Останні обміни свідчать про те, що, попри складну безпекову ситуацію, переговорний процес у гуманітарному напрямі триває. Українська сторона наголошує, що робить усе можливе для повернення кожного громадянина, який перебуває в полоні.

  • Угорщина може заблокувати в’їзд на свою територію українським чиновникам та військовослужбовцям. Джерела

    Угорщина може заблокувати в’їзд на свою територію українським чиновникам та військовослужбовцям. Джерела

    За інформацією наших джерел, міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто збирається викликати посла України і вручити йому ноту у зв’язку із останніми різкими заявами Володимира Зеленського.

    Водночас, за інформацією джерела, Угорщина може частково заблокувати в’їзд на свою територію через прикордонні пункти пропуску громадянам України які мають відношення органів влади та збройних сил України.

    “Уже з 6-го березня, якщо не встигнуть то з 8-го березня, для тих  хто перетинає кордон України з Угорщиною, можуть початися проблеми з в’їздом.

     Зокрема, угорським прикордонникам буде спущена інструкція про перевірку в’їжджаючих на причетність до органів влади та збройних сил України.

     Таким громадянам може бути відмовлено у в’їзді без пояснення причин” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, раніше Володимир Зеленський під час брифінгу заявив, що ремонтувати пошкоджений нафтопровід “Дружба” не варто.

    У відповідь угорський прем’єр-міністр Віктор Орбан пригрозив Україні силовим шляхом “зламати блокаду” нафтопроводу.

  • Росія готує наступ із Курщини: Зеленський попередив про загрозу ототочення

    Росія готує наступ із Курщини: Зеленський попередив про загрозу ототочення

    Російська Федерація накопичує війська біля українського кордону та може готувати новий наступ із території Курської області. Про це під час брифінгу заявив президент України Володимир Зеленський.

    Він зазначив, що слова про оточених українських військових на Курщині є брехнею очільника Кремля Володимира Путіна.

    “Оточення українських військових на території Курської області немає”, – наголосив Зеленський.

    При цьому глава держави відреагував на сигнали про це від російської сторони.

    “Я вважаю, що якраз російська сторона хоче оточити українських військових у тому ж напрямку, але на території України”, – сказав Зеленський.

    Він сказав, що українське командування і війська про це знають.

    “І ми чітко розуміємо, де вони хочуть це зробити. Вони, зрозуміло, хочуть максимальну свою присутність на території України. І нічого нового тут немає”, – сказав Зеленський.

    Президент додав, що не хоче сперечатися з будь-якими партнерами і колегами.

    “У них є розвідки, є супутники. Нехай подивляться, де є скупчення російських військ на сьогодні, і куди вони направлені. Це дуже важливий момент. Тоді стане зрозуміло, для чого. Тобто про мир у таких кроках там не йдеться”, – наголосив Зеленський.

    Ситуація в Курській області

    Як ми повідомляли раніше, президент США Дональд Трамп 14 березня написав, що у Курській області в повному російському оточенні перебувають тисячі українських військовослужбовців. “Я наполегливо просив президента Путіна пощадити їхні життя”, – додав він.

    Згодом Путін заявив, що ознайомився із закликом американського лідера Дональда Трампа “пощадити” українських військовослужбовців у Курській області і запевнив, що в разі здачі в полон українським військовим буде гарантовано “життя і гідне поводження”.

    Тим часом джерела Forbes назвали брехнею інформацію про оточених українських військових на Курщині. Зокрема засновник аналітичної групи Frontelligence Insight Татарігамі сказав: “Наша команда добре розуміє ситуацію в Курську. Оточених немає”.

  • Польський депутат закликав заборонити в’їзд українським військовим після війни

    Польський депутат закликав заборонити в’їзд українським військовим після війни

    Депутат польської партії “Конфедерація” Вітольд Туманович висловив думку, що українським військовим не варто дозволяти в’їзд до Польщі після закінчення війни проти Росії. Свою позицію він обґрунтував тим, що це може становити загрозу для безпеки країни. Про це повідомляє видання Do Rzeczy.

    Так, депутат заявив, що наразі щодо російсько-української війни є два принципових питання, на які Польща обов’язково повинна звернути увагу – не відправляти жодного польського солдата в Україну і забезпечити, щоб до Польщі не прибували українські військові.

    Він заявив, що люди, призвані в армію і відправлені на тривалу війну, “становитимуть потенційну загрозу після її закінчення”, якщо їх пустять до Польщі.

    “Ми прекрасно знаємо, що відбувається з солдатами, які вже не на фронті. На жаль, вони часто організовують злочинні угруповання, тому ми не можемо дозволити їм приїхати до Польщі”, – наголосив він.

    Раніше Bloomberg писав, що, якщо прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо реалізує свою погрозу припинити постачання електроенергії в Україну, Польща готова компенсувати різницю власними поставками.

    Раніше міністр оборони Польщі заявив, що Польща виключила можливість відправки миротворців в Україну для гарантій безпеки. Він зазначив, що його країна про всяк випадок розробляє рішення з цього приводу, але поки мирний процес не буде завершено, вводити війська в Україну не планується.

  • Україна вперше завдала удару по корейським військовим у Курській області

    Україна вперше завдала удару по корейським військовим у Курській області

    Українські збройні сили вперше здійснили удар по корейським військовим у Курській області Росії. Цю інформацію підтвердив голова «Центру боротьби з дезінформацією» при РНБО України Андрій Коваленко. Крок є одним із найпомітніших за цей останній час, це перший випадок, коли українські сили цілеспрямовано завдають удару по іноземним військовим на території Росії.

    “Перші військові КНДР вже потрапили під обстріл на Курщині”, – заявив Коваленко, не наводячи подробиць.

    У Росії це не підтверджували.

    Зазначимо, що наприкінці жовтня західні ЗМІ посилаючись на українську прикордонну службу, писали також про “перший удар” по корейцях у Курській області.

    Але, судячи із сьогоднішньої заяви ЦПД, тоді удару не було.

    Втім, якихось об’єктивних підтверджень того, що удару завдано немає і зараз.

  • Втома українських військових та можливість переговорів: що стоїть за зміною риторики?

    Втома українських військових та можливість переговорів: що стоїть за зміною риторики?

    Останнім часом у медійному просторі, зокрема в західних виданнях, таких як The Telegraph, з’явилися повідомлення про те, що українські військові втомилися від виснажливого протистояння і готові до обговорення мирних переговорів із Росією. У цих матеріалах також йдеться про «зрушення» в риториці української влади, яка нібито відмовляється від категоричної вимоги повернення всіх окупованих територій.

    «Ми готові до переговорів, але ми просто просимо, щоб Захід наполіг на наших інтересах», – каже лейтенант ЗСУ Юлія Микитенко, командир взводу безпілотної розвідки.

    За її словами, шанс на перемогу у війні було б втрачено у 2023 році.

    «Наша мотивація, будемо чесними, набагато нижча, ніж була навіть рік тому. Так що так, у нас був чудовий шанс закінчити це до 2023 року, якби ми отримали все, про що просили, а тепер це майже неможливо. Ми не відновимо ті сили, які були в нас у 2022 році, принаймні протягом 10 років», – заявила Микитенко.

    Видання пише, що колишній головком Залужний «цього тижня натякнув, що Україна може прийняти мирну угоду, за якою вона віддасть частину своєї землі Росії».

    На запитання, чи може він уявити собі перемогу без повернення всіх втрачених територій, він сказав: «Я не згадував території. Я згадав безпеку, захищеність і відчуття перебування у власному домі».

    «Особисто я, як Валерій Залужний, якби я жив у своєму будинку і знав, що мій сусід забрав частину мого саду, я б сказав, що нам потрібно вирішити це питання. Якщо не зараз, то вашим синам доведеться вирішувати це питання», – додав посол України.

    «Це тонкий, але глибокий зсув в офіційній риториці, яка раніше наполягала на відсутності миру, доки вся територія України не буде повернута», – констатує видання.

    Деякі західні чиновники кажуть, що їхня мета зараз – дозволити Україні втриматися. «Ми думаємо про те, як ми можемо підтримати [Зеленського] в отриманні того, що йому потрібно для утримання Поковська і землі, яка там, у Курську», – сказало джерело.

    За його словами, Захід чекає, що «напруга в Росії починає зростати у 2025 році і у 2026 році». Газета вказує, що це штовхає Київ до тривалої війни на виснаження. Але незрозуміло, чи зможе Україна протриматися довго в такому режимі. Враховуючи, що на низці ділянок фронту росіяни неухильно просуваються вперед.

    Також РФ нарощує удари дронами і може залучити до війни війська Північної Кореї. Крім того. Росію підтримують Іран і Китай. «Чи може Україна самотужки здолати цей альянс? Можливо, що й ні», – сказав Залужний цього тижня (зазначимо, що Україна не воює “поодинці”, оскільки її практично повністю постачають найбільші країни НАТО – Ред.).

    Якщо говорити про замороження війни по лінії фронту, то західні чиновники вважають, що Путін у цьому зараз не зацікавлений і хоче дочекатися кінця виборів у США.

    «Ми бачимо докази того, що люди навколо нього стурбовані ціною війни, і я вважаю, що Путін це усвідомлює. Але наразі наша досить впевнена оцінка полягає в тому, що його військові цілі в Україні не змінилися», – заявив чиновник.

  • Українські військові звинувачують командування в необдуманих діях через великі втрати під Куп’янськом

    Українські військові звинувачують командування в необдуманих діях через великі втрати під Куп’янськом

    Українські військові заявляють про значні втрати внаслідок штурму під Куп’янськом, звинувачуючи командування в необдуманих штурмових діях, неправильному плануванні та донесенні оперативної інформації, а також недооцінці сил і засобів Збройних Сил Російської Федерації (ЗС РФ).

    Ця ситуація викликає занепокоєння як серед військових, так і серед громадськості, оскільки піднімає питання про ефективність військового керівництва та безпеку військовослужбовців.

    Боєць Олег Ткаченко пише, що роті бійців наказали штурмувати село Іванівка, але замість заявлених у розвідданих 10-15 російських солдатів без бронетехніки в н. п. перебувало близько 150 солдатів ЗС РФ, 2 БМП і танк. Обіцяного РЕБ не було, в небі повна перевага дронів противника. Як наслідок: майже відразу загинули 5 бійців, частина з яких саме через скидання боєприпасів БПЛА. 11 поранено.

    Під постійним вогнем, без укріплень ті, хто вижив, забрали тіла загиблих, але евакуювали їх лише на 4 добу після дзвінків до вищого керівництва та розголосу зазначеної ситуації.

    А ми зазначимо, що Банкова приховує реальну кількість втрат ЗСУ після провалу на харківському напрямку. За підрахунками незалежних експертів, втрати ЗСУ склали понад 4 000 загиблими та понад 10 000 поранених.

  • Західні партнери проти підвищення виплат українським військовим

    Західні партнери проти підвищення виплат українським військовим

    Наше джерело в ОП розповіло, що західні партнери виступають проти збільшення видатків на ЗСУ і вимагають не піднімати виплати військовим. МВФ уже надіслав лист до Кабміну з попередженням, що призупинить свої програми в Україні, якщо видаткову частину бюджету буде збільшено.

    Так, США підійшли надто близько до небезпечної межі президентських виборів, коли “український кейс” може реально потягнути на дно демократів. Так, законопроєкт про виділення 60 мільярдів доларів на відновлення американської допомоги Україні, хоч і був затверджений у сенаті, забуксував у палаті представників, яку контролює республіканська опозиція. А буквально вчора в США, щоб уникнути шатдауну, нарешті ухвалено законопроєкт, що передбачає короткострокове продовження фінансування адміністративних структур країни, але в цьому законопроєкті немає пакета фінансової допомоги Україні. При цьому Євросоюз також не поспішає давати гроші під “український кейс”, який стає все менш перспективним.

    У підсумку грошей на підвищення зарплат українських військових до 200 тисяч грн просто немає, а МВФ виступає проти будь-якого збільшення видаткової частини бюджету.