Daypolitico

Позначка: “Укроборонпром”

  • Дружини посадовців з Кабміну, Укроборонпрому та КМДА володіють елітною нерухомістю у Дубаї

    Дружини посадовців з Кабміну, Укроборонпрому та КМДА володіють елітною нерухомістю у Дубаї

    За даними міжнародного проєкту “Dubai Unlocked”, декілька українських посадовців, включаючи тих, що представляють Кабінет Міністрів, КМДА та оборонне підприємство, виявилися власниками престижної нерухомості в Дубаї. Щоб уникнути відомостей про ці активи у своїх деклараціях, вони переписали власність на імена своїх дружин. Проте, завдяки розслідуванню журналістів з проєкту “Схеми”, ця схема була розкрита, а імена посадовців виявлені.

    Один із них – Віталій Коблош, директор департаменту гуманітарної та соціальної політики уряду України, чий ім’я пов’язане з готелем Wyndham Dubai Marina. Його дружина, Наталя, придбала один зі значних номерів у цьому готелі у 2018 році за сумою 331 тисяча доларів. Коблош стверджує, що не мав інформації про цю нерухомість.

    Другий посадовець, Віктор Перепелиця, керівник бюро підприємства науково-виробничого комплексу “Іскра”, також володіє апартаментами в Дубаї, проте вони не згадані у його деклараціях за останні роки.

    Третій посадовець, Дмитро Рахматуллін, виконувач обов’язків очільника автотранспортного підприємства КМДА, придбав 16 квартир в Дубаї на суму 14,5 мільйона доларів, проте ця інформація також відсутня у його деклараціях.

    Ці дії посадовців є порушенням антикорупційного законодавства та можуть мати серйозні наслідки, включаючи кримінальну відповідальність.

    Дружина Віктора Перепелиці володіє апартаментами у хмарочосі “Burj Vista Tower 1” в Дубаї від лютого 2014 року. Це дата, коли на Майдані відбувалися криваві розстріли під час Революції гідності. Згідно з документами, ця нерухомість площею 84 квадратних метри оцінюється у 430 тисяч доларів. Проте у декларації посадовця вона не фігурує. Так само як і дохід від оренди, який з 2018 року перевищив 154 тисячі доларів.

    У відповідь на запитання журналістів, Віктор Перепелиця стверджує, що не має поняття про наявність цієї нерухомості у своєї дружини. Його дружина, Ольга, також відкидає будь-який зв’язок із цією власністю. За словами їхньої дочки, вона придбала апартаменти в Дубаї за довіреністю від матері, вклавши власні кошти та не повідомивши батьків.

    “Моєї мами тут ніколи не було. Я купила це сама, без її знання. Я просто записала це на маму, оскільки у мене була повна довіреність на неї”, – розповіла Ольга Перепелиця.

    Серед осіб, які володіють нерухомістю в Дубаї, з’явився голова комунального автотранспортного підприємства столичної мерії, Дмитро Рахматуллін. Вже у 2009 році він придбав нерухомість поруч з островом Джебель Алі. Рахматуллін має право власності на 16 квартир у хмарочосі “Ferretti Luxury Beach Residence” з загальною площею 2 255 квадратних метрів, оцінених у 14,5 мільйонів доларів. Проте ця будівля так і не була зведена.

    Відносно цієї нерухомості у Дубаї, Рахматуллін заявляє, що він не є її власником та вважає, що у нього немає майна, яке потребує декларування. Під час придбання квартир він, за його словами, працював у приватній компанії в арабо-африканському регіоні. Однак з 2015 року він обіймав посади у Києві, проте за цей період так і не вніс інформацію про цю власність до своєї декларації.

    Нещодавно журналісти проєкту “Схеми” виявили преміальну нерухомість у житлових комплексах міста Дубай в Об’єднаних Арабських Еміратах, яка належить колишнім українським посадовцям, народним депутатам, суддям та прокурорам. Загальна вартість цих помешкань становить близько 30 мільйонів доларів. Серед щасливих володарів цих дорогих квартир можна відзначити ексміністра екології часів Януковича Миколу Злочевського, експрезидента “Мотор Січі” В’ячеслава Богуслаєва, лобіста концерну “ЄДАПС” та ексрегіонала Василя Грицака, колишнього суддю Артура Ємельянова та ексзаступника прокурора Одеської області Олега Корнілова.

    Згідно з дослідженням, голова Київського районного суду Одеси Сергій Чванкін, виявившись на брехні, задекларував компанію дружини у США, яка придбала апартаменти у Маямі. Їх вартість становить 310 тисяч доларів або ж 12 мільйонів гривень. Нерухомість була придбана у березні 2023 року, хоча у декларації за 2022-й суддя зазначив лише 9,7 мільйонів гривень доходів, включаючи зарплати його та дружини.

  • Заступник гендиректора «Укроборонпрому» веде розкішне життя під час війни

    Заступник гендиректора «Укроборонпрому» веде розкішне життя під час війни

    Заступник генерального директора АТ “Укроборопром” Олександр Пащенко наслідує розкішний спосіб життя під час періоду війни і вирушає у відпустки до країн Європейського Союзу, використовуючи фальшиві документи.

    Перший великий скандал пов’язаний з родиною Пащенко стався ще у 2015 році. У той період кадрова політика у “Укроборонпромі” викликала чимало питань, а нові призначення в концерні регулярно призводили до великих скандалів. Наприклад, у липні 2015 року на посаду керівника на ключовому підприємстві “Укроборонпрому” – харківському машинобудівному заводі “ФЕД” було призначено Олександра Пащенка, якого тоді було 30 років. Він є сином Юрія Пащенка, заступника Романа Романова, відповідального за авіабудівництво та виробництво в концерні. Пащенко-старший також був членом конкурсної комісії, яка обирала та призначала керівників ключових підприємств.

    Батько допоміг своєму сину зайняти високу посаду в “Укроборонпромі”, що в той час  вважалось нормою, а питання щодо кумівства не виникали.

    Тоді велике розслідування під назвою “Клан” було проведено журналістами в ефірі Громадського на основі даних, що зібралися під назвою Слідство.Інфо.

    Юрій Пащенко поділився з журналістами вражаючим враженням щодо призначення свого сина, що розкриває багато роздумів.

    “Я не соромлюся показати його, я пишаюся своїм сином,” заявив Пащенко.

    Розслідування “Клан” розкрило внутрішні процеси призначень на ключові посади в “Укроборонпромі” і стало стимулом для багатьох інших процесів, таких як зовнішні аудити і навіть розслідування.

    Депутати написали звернення до генерального прокурора щодо прямого конфлікту інтересів у призначенні Олександра Пащенка. Відзначимо, що очільник ДП “ХМЗ ФЕД” перебував у прямій підпорядкованості заступнику генерального директора з авіабудівництва та виробництва ДК “Укроборонпром” Юрія Пащенка (його батька).

    Головний військовий прокурор А.Матіос підтвердив наявність конфлікту інтересів, який може стати підставою для кримінальної відповідальності. Проте через законодавчі колізії органи прокуратури не мають повноважень проводити перевірки у сфері протидії корупції.

    Генеральна прокуратура відправила листа тодішньому голові концерну Роману Романову, рекомендуючи звільнити Пащенка-молодшого для запобігання корупції.

    Проте завдяки покровительству батька та вищого керівництва концерну, Олександр Пащенко працював на посаді протягом 3 років і продовжив кар’єрний ріст у сфері оборонної промисловості.

    Протягом років держслужби, маючи середню зарплату, Олександр Пащенко набув значні статки. Його задеклароване майно перевищує 8,5 мільйона гривень, але є питання щодо повноти декларації.

    Різниця між вартістю задекларованої нерухомості та автопарку та офіційними доходами Пащенка у державних структурах є значною. Наприклад, його автопарк включає такі автомобілі як Maserati Quattroporte, Audi A3 e-tron, Lexus ES 250 та Mercedes-Benz GLE 400. Незадекларований круїзний катер американської верфі Rinker, модель 280, також вартий уваги, оскільки його вартість оцінюється в 3-3,5 мільйони гривень.

    Олександр Пащенко володіє чотирма квартирами у Києві та земельною ділянкою в області, загальна вартість яких майже 4,5 мільйона гривень.

    Фігурант має 7 рахунків у різних банках, на яких зберігає кошти. У його останній декларації зазначено наявність 72 тисяч доларів США в готівковій формі.

    Особливо підозріло виглядає інформація про отримання подарунків у грошовій формі. Наприклад, у 2016 році, на початку своєї роботи у “ФЕД”, дружина Олександра Пащенка отримала подарунок у грошовій формі на суму 1 мільйон 572 тисяч гривень. Подібна тенденція відзначається і в подальших роках:

    • У 2019 році батькові було подаровано 270 тисяч гривень.
    • У 2020 році дружині подарували 2 мільйони 108 тисяч гривень.
    • У 2022 році батькові було передано 800 тисяч гривень.

    При цілковитій війні Олександр Пащенко змінив сферу своєї діяльності. Використовуючи свої зв’язки у військовому концерні та підтримку батька, він призначив на свою попередню посаду свого кума.

    Сам він систематично нелегально виїжджає до країн Європейського Союзу за допомогою підроблених документів. Там він налагодив посередницький бізнес, пропонуючи постачальникам товарів військового призначення послуги “вирішення питань” в Україні.

    Заробляючи на посередництві і вже не маючи обов’язку декларувати свої статки, Олександр Пащенко веде розкішний спосіб життя навіть у період повномасштабної війни в Україні.

    На приклад, для своєї родини та друзів на Новий Рік 2022-2023 він організував відпочинок у одному з найкращих гірськолижних курортів Італії – Ля Туїль. Це невелике альпійське містечко неподалік від Монблану, розташоване в італійській провінції Валь-д’Аоста, біля кордону з Францією.

    Пащенко та його компанія провели на курорті два тижні, з 23 грудня по 6 січня, у найвищий сезон новорічних свят.

    Оренда апартаментів на цей період в Ля Туїль коштує від 9 524 до 17 080 євро за 7 днів, що є вражаючою сумою.

    Питання, звідки у Пащенка такі кошти, видається досить очевидним. Ймовірно, його зв’язки у військовій сфері дозволяють організовувати схеми, які приносять мільйонні незаконні прибутки під покровительством батька, Юрія Пащенка.

    Однак, чи відомо про цю діяльність діючому очільнику концерну “Укроборонпром” Герману Сметаніну та міністру з питань стратегічних галузей промисловості Олександру Камишину? Це підподзолний бізнес, який, безумовно, шкодить довірі до всієї оборонної промисловості країни.

    Наразі Олександр Пащенко перебуває у Румунії, куди знову виїхав 26 лютого 2024 року за підробленими документами. В концерні “Укроборонпром” розпочалося внутрішнє розслідування щодо можливого впливу першого заступника генерального директора, Юрія Пащенка, та його сина, Олександра Пащенка, на протиправну діяльність.

  • Виробництво дефіцитних 155-мм снарядів в Україні розпочнеться не раніше “другої половини цього року”, – представник “Укроборонпрому”

    Виробництво дефіцитних 155-мм снарядів в Україні розпочнеться не раніше “другої половини цього року”, – представник “Укроборонпрому”

    Україна практично не виробляла зброї до того, як Росія вторглася в лютому 2022 року, але місцева промисловість зброї зараз процвітає.

    Заводи викидають снаряди, міномети, військові машини, ракети та інші предмети, важливі для військових зусиль. У 2023 році виробництво зросло втричі, цього року очікується збільшення в шість разів, заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль на засіданні уряду в січні.

    Місцевого виробництва недостатньо, щоб компенсувати втрату міжнародної підтримки, особливо зброї зі Сполучених Штатів. Але оскільки пакет допомоги в розмірі 60 мільярдів доларів США зупинився в Конгресі, вітчизняне виробництво є критичним, ніж будь-коли.

    На деяких важливих предметах, таких як безпілотники, які змінили спосіб ведення війни, Україна вже виробляє 90 відсотків того, що їй потрібно, заявив Михайло Федоров, міністр цифрової трансформації, на конференції минулого місяця.

    Серед цих предметів – безпілотні літальні апарати далекого польоту, які завдали ударів по нафтових об’єктах у глибині Росії останніми тижнями, а також морські безпілотники, які завдали серйозної шкоди Чорноморському флоту Росії та допомогли відновити морські шляхи для експорту українського зерна. Україна також створює власні міномети та артилерійські снаряди радянського зразка калібру 122 і 152 мм.

    Українські оборонні компанії також намагаються задовольнити найбільшу потребу військових, створюючи власні 155-міліметрові снаряди за стандартом НАТО, необхідні для артилерійських систем, що постачаються західними сторонами України.

    Цих снарядів на фронті вкрай не вистачає, але офіційний представник державного оборонного підприємства «Укроборонпром» сказав, що виробництво почнеться не раніше «другої половини цього року». Чиновник, який говорив на умовах анонімності через делікатність питань національної безпеки, не надав додаткових подробиць.

    Але президент Володимир Зеленський заявив, що вітчизняне виробництво є ключовим для того, щоб Україна могла забезпечити свою обороноздатність.

    «Це вихід», — сказав Зеленський Associated Press у грудні, обговорюючи надію на те, що Україна зможе повністю розвинути свою збройову промисловість. За його словами, якщо ці прагнення будуть реалізовані, російські плани «дестабілізації, експансії та окупації України припинять».

    Незважаючи на те, що в Україні є виробничі потужності та певна сировина, особливо сталь, військові зараз терміново потребують зброї.

    «На жаль, можу сказати, що без допомоги наших західних партнерів, наших друзів, у тому числі зі Сполучених Штатів, ми не зможемо повною мірою забезпечити потреби Збройних Сил України», – сказав заступник генерального директора Максим Полив’яний. «Українська Бронетехника», найбільший приватний виробник зброї в країні.

    Після розпаду Радянського Союзу зброєва промисловість в Україні фактично розпалася. Роки безгосподарності та корупції в поєднанні з тим фактом, що велика частина промисловості була зосереджена на російських покупцях, означали, що Україні довелося шукати за кордоном все, від куль до винищувачів.

    Україна також здала свій ядерний арсенал в обмін на гарантії, в тому числі з боку Росії, щодо дотримання територіального суверенітету країни.

    Зараз, після більш ніж двох років повномасштабної війни, Україні потрібне все: від основних засобів, таких як кулі, до складної зброї, такої як ракетні системи великої дальності, винищувачі та бомбардувальники.

    На горизонті видно зброю. Міністр стратегічної промисловості України Олександр Камишин заявив минулого місяця, що Україна розгорнула ракету місцевого виробництва з дальністю понад 400 миль. Подробиць він не повідомив. За словами офіційних осіб, також розробляються системи протиповітряної оборони з високоточними ракетами, подібними до передової системи наземних ракет (NASAMS) виробництва США та Норвегії.

    Але високотехнологічні системи, які потрібні Україні для відсічі російським загарбникам, ще дуже далекі від виробництва в Україні. «Щоб освоїти таке виробництво, щоб таке виробництво побудувати, потрібні десятиліття», — сказав Полив’яний, який також є директором Національної асоціації оборонно-промислового комплексу України, до якої входять понад 50 приватних підрядників.

    Останніми тижнями українські війська втратили позиції на сході, оскільки вони борються зі зменшенням кількості снарядів, куль і навіть солдатів. І незабаром ситуація може значно погіршитися. Розвідка США спрогнозувала, що Україна може залишитися без ракет ППО до кінця місяця.

    Поки Білий дім працює над тим, щоб через Конгрес отримати 60 мільярдів доларів допомоги, для України з’явилися проблиски надії.

    Минулого тижня Європейський Союз схвалив військовий пакет на 5 мільярдів доларів, а адміністрація Байдена оголосила, що надішле 300 мільйонів доларів допомоги, що стало можливим завдяки «неочікуваній економії коштів» у контрактах Пентагону для України. І чеська ініціатива сподівається розпочати надсилання близько 800 000 снарядів у найближчі тижні.

    Проте все це поки що далеко не відповідає потребам країни.

    Українські чиновники кажуть, що не можуть оприлюднити точні цифри свого виробництва через міркування безпеки. Але перелік обмежень — від відсутності належного фінансування до пошуку достатньої кількості пороху — заважає українській промисловості нарощувати виробництво.

    «Нашого держбюджету не вистачає», – заявив голова Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Верховної Ради України Олександр Завітневич.

    Здатність України фінансувати внутрішнє виробництво зброї обмежена інвестиційним капіталом, який вона може виділити, оскільки фінансова підтримка Заходу зазвичай спрямовується на невійськові витрати. Цього року Україна витратить близько 5 мільярдів доларів на виробництво внутрішньої зброї, кажуть чиновники, але всі погоджуються, що цього недостатньо.

    «Головний оборонний ресурс – це гроші», – сказав Завітневич.

    Підвищення податків є політично ризикованим, якщо не економічно недоцільним, враховуючи, що економіка країни вже живе, оскільки значна частина працездатного населення живе за кордоном, воює на війні або безробітна.

    Українські чиновники виступають за використання деяких із заморожених Заходом активів російського Центрального банку на суму близько 300 мільярдів доларів. У п’ятницю канцлер Німеччини Олаф Шольц вперше заявив, що підтримує цю ідею.

    Але навіть якщо гроші знайдуться, Україна має протистояти світовій нестачі вибухонебезпечних хімікатів.

    Вузькі місця в ланцюзі поставок і різке зростання міжнародного попиту, частково спричинене війнами в Україні та секторі Газа, призвели до виснаження запасів пороху та ракетного палива. В Україні це призвело до періодичних зупинок виробництва, зазначив Полив’яний з “Української бронетехніки”.

    «Ми дійдемо до того етапу, коли скільки знайдемо пороху, стільки й боєприпасів виготовимо», – сказав представник «Укроборонпрому».

    Методи закупівель українського уряду також заважають виробництву, кажуть оборонні підрядники, оскільки багато міністерств підписують контракти, а єдиної системи немає.

    «Дурне запитання кожного разу, коли ми отримуємо від різних міністерств: «Скільки ви можете виробити цього місяця?», — сказав Артем В’юнник, керівник компанії Athlon Avia, яка виробляє «Фурію», головний український розвідувальний дрон для виявлення артилерії. «Вони повинні розуміти, що виробництво так не працює».

    До війни Athlon випускав 100 безпілотників на рік, сказав Віюнник. Зараз це 150 на місяць. Але контракти вимагають місяців планування закупівлі сировини.

    Віюнник сказав, що дає чиновникам таку ж відповідь — він не може збільшити видобуток одразу, але може побудувати більше наступного року з підготовкою. «Я можу це зробити, але розкажіть мені про це прямо зараз», — сказав він.

    Українські чиновники кажуть, що вони спрощують процес під керівництвом Міністерства оборони та Генерального штабу Збройних сил.

    Україна також співпрацює із західними компаніями, такими як німецька Rheinmetall, британська BAE Systems і турецька Baykar. Минулого місяця Rheinmetall домовився про спільне підприємство з виробництва 155-мм снарядів і пороху.

    Зрештою, Зеленський сподівається отримати дешеві кредити та ліцензії на виробництво та ремонт американської зброї.

    Оскільки Україна нарощує виробництво зброї, Росія почала атакувати збройові заводи. Багато ракет перехоплено, але, як повідомляється, кілька знайшли свою ціль.

    Україна не розголошує, коли фабрика потрапила під удар. Нещодавню поїздку журналістів Washington Post на завод з виробництва мінометів Ukrainian Armour двічі переривали авіаційні сигнали. Однак поблизу не було помічено жодних російських ракет чи вибухових безпілотників.

    “Українська броня” та інші фірми перенесли частину виробництва за межі України, сказав Полив’яний.

    В якості захисного заходу компанії розбивають етапи виробництва або дублюють їх і розміщують у різних місцях. Деякі критичні процеси відбуваються під землею. Все це зменшує вихід.

    В’юнник з Athlon Avia сказав, що він розділив свою діяльність у Києві та переніс частину до Львова на заході України. Після вибухового страху у Львові він розділив виробництво і там. “Це знижує нашу ефективність”, – сказав він. «Але ми повинні це зробити, тому що якщо ми цього не зробимо, у нас можуть виникнути великі проблеми».

  • Антикорупційний суд заочно заарештував ексгендиректора Укроборонпрому

    Антикорупційний суд заочно заарештував ексгендиректора Укроборонпрому

    Вищий антикорупційний суд прийняв рішення від 14 лютого про заочне утримання під вартою колишнього генерального директора Укроборонпрому Павла Букіна у справі про зловживання на суму 13 мільйонів гривень, яка стосується його співучасників, включаючи сина колишнього першого заступника секретаря Ради національної безпеки та оборони Олега Гладковського, Ігоря.

    Раніше суд відмовився заарештувати Букіна заочно, проте прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури подав апеляційну скаргу, яка була відхилена Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду. Відтак, Національне антикорупційне бюро та САП знову подали клопотання.

    Згідно з рішенням суду, Букіну обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, але питання про його зміну або звільнення буде розглянуто після його затримання та доставки до місця розслідування.

    Нагадаємо, що НАБУ та САП повідомили про підозру Ігорю Гладковському-молодшому та екс-гендиректору “Укрспецекспорту” Павлу Букіну. За результатами розслідування стало відомо, що Букін, використовуючи своє службове становище, уклав угоду з компанією, що контролювалась сином колишнього високопосадовця РНБО, про закупівлю радіоелектронного обладнання за завищеними цінами на суму, що перевищує понад 7 разів. Після сплати суми згідно угоди, кошти, отримані через завищення цін, були розподілені згідно з власними інтересами, зокрема, значна частина була передана безпосередньо Ігорю Гладковському-молодшому.

  • «Укроборонпром» уклав угоду з німецькою Dynamit Nobel Defence

    «Укроборонпром» уклав угоду з німецькою Dynamit Nobel Defence

    Акціонерне товариство “Українська оборонна промисловість” успішно уклало партнерську угоду з провідним німецьким виробником Dynamit Nobel Defence (DND).

    Деталі цієї угоди залишаються конфіденційними наразі. Однак, за словами генерального директора “Укроборонпрому” Германа Сметаніна, ця співпраця сприятиме підвищенню оборонного потенціалу України.

    “Наше нове партнерство є ключовим кроком для зміцнення оборонних можливостей нашої країни. Це важливий внесок у перемогу України та в будівництво Арсеналу вільного світу”, – підкреслив він.

    Dynamit Nobel Defence є частиною ізраїльської компанії Rafael Advanced Defense Systems Ltd, заснованої ще у 1865 році Альфредом Нобелем.

    На сьогодні DND спеціалізується на виробництві широкого асортименту продукції для сектору безпеки та оборони, включаючи гранатомети, системи розвідки та управління, а також засоби захисту для наземного транспорту.

  • Глава НБУ Пишний “засвітив” у декларації херсонський бізнес з екскерівником “Укроборонпрому”

    Глава НБУ Пишний “засвітив” у декларації херсонський бізнес з екскерівником “Укроборонпрому”

    У електронній декларації глави Національного банку України (НБУ) Андрія Пишного виявлено наявність спільного бізнесу з колишнім керівником “Укроборонпрому” Романом Романовим. Згідно з даними річних електронних звітів Пишного за 2022 та 2023 роки, він зазначив частку у статутному капіталі підприємства у Херсоні.Бізнес дружини Андрія Пишного у його декларації

    У деклараціях вказано, що формально спільним бізнесом із Романовим володіє дружина глави НБУ, Людмила Пишна. Зазначений зв’язок із боку Романова реалізується також через його дружину, Людмилу Романову.

    Згідно з декларацією глави Національного банку України (НБУ) Андрія Пишного, він володіє 24,97% у ТОВ “Планета РС Київ”. За даними YouControl, це підприємство зареєстроване в Херсоні, а його співвласниками є ТОВ “Планета РС” та киянка Балнур Байзакова.

    Товариство “Планета РС” належить на 50% Людмилі Романовій, дружині колишнього керівника “Укроборонпрому” Романа Романова, та на інші 50% херсонцю Ігорю Старцеву.

    За даними ЗМІ, Балнур Байзакова може бути пов’язана із соратником Петра Порошенка Олегом Гладковським (відомим також як Свинарчук). Їй належать частки в компаніях у Полтаві та Херсоні, де раніше був співвласником Гладковський.

    Цікаво, що дружина Пишного стала співвласницею херсонського бізнесу у вересні 2020 року. На початку жовтня того ж року наглядова рада державного Ощадбанку прийняла рішення про припинення повноважень Пишного.

    Нагадаємо, що Роман Романов очолював “Укроборонпром” з 2014 по 2018 рік. Станом на 2023 рік він проживав у США і займався там бізнесом. Андрій Пишний був головою правління АТ Ощадбанк в період з 2014 до 2020 року. 7 жовтня 2022 року його призначили головою Національного банку.

    Обидва постійно пов’язані ще з 2010 року, коли Пишний очолював комітет партійного контролю в партії “Фронт змін”, а Роман Романов – Херсонську обласну організацію партії та був депутатом облради.

    У жовтні 2023 року українські ЗМІ широко розповсюджували інформацію про відставку глави НБУ Пишного. Тоді сам очільник НБУ, який перебував у відрядженні в Марокко, відхилив цю інформацію.