Daypolitico

Позначка: ВАКС

  • Мін’юст вимагає конфіскації частки Крюківського вагонобудівного заводу у російського бізнесмена

    Мін’юст вимагає конфіскації частки Крюківського вагонобудівного заводу у російського бізнесмена

    Міністерство юстиції України звернулося до Вищого антикорупційного суду з позовом про застосування санкції у вигляді стягнення активів у дохід держави щодо російського підприємця Станіслава Гамзалова.

    Про це повідомила пресслужба Мін’юсту. Предметом позову є 25% акцій ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод», які перебувають у власності Гамзалова. Підприємство є одним із найбільших виробників залізничного рухомого складу в Україні та має стратегічне значення для транспортної інфраструктури держави.

    У Міністерстві юстиції зазначають, що Станіслав Гамзалов є громадянином Російської Федерації та власником низки компаній на території РФ. За даними відомства, ці підприємства забезпечують матеріально-технічні потреби російської федерації в умовах збройної агресії проти України, зокрема співпрацюють із підприємствами військово-промислового комплексу.

    В офіційному повідомленні Мін’юсту йдеться, що компанії, пов’язані з Гамзаловим, здійснюють постачання товарів для суб’єктів, задіяних у виробництві продукції оборонного призначення. Саме ці обставини українська сторона розглядає як підставу для застосування санкційного механізму з подальшою конфіскацією активів.

    Згідно з даними системи YouControl, бенефіціарами ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» є Станіслав Гамзалов, а також Володимир і Наталія Приходько. Наявність у структурі власності підприємства громадянина РФ, який має зв’язки з російським військово-промисловим комплексом, викликає особливу увагу державних органів в умовах повномасштабної війни.

    Поданий позов є частиною ширшої державної політики з виявлення та конфіскації активів осіб, які прямо або опосередковано підтримують агресію Росії проти України. Раніше Вищий антикорупційний суд уже ухвалював рішення про стягнення у дохід держави майна російських бізнесменів і олігархів, пов’язаних із оборонною галуззю РФ.

    У разі задоволення позову частка Крюківського вагонобудівного заводу може перейти у власність держави. Таке рішення матиме не лише юридичне, а й стратегічне значення для економічної безпеки та транспортної галузі України в умовах війни.

  • САП вимагає конфіскації майна військовослужбовця на 2,9 млн грн: подано позов до ВАКС

    САП вимагає конфіскації майна військовослужбовця на 2,9 млн грн: подано позов до ВАКС

    Спеціалізована антикорупційна прокуратура звернулася до Вищого антикорупційного суду з позовом про стягнення в дохід держави майна, яке слідство вважає необґрунтованими активами начальника складу пального та мастильних матеріалів Центру забезпечення тилу Командування Сил логістики ЗСУ та його близьких осіб. Про це повідомляє «Закон і Бізнес» із посиланням на Державне бюро розслідувань.

    За даними ДБР, у 2024 році дружина військовослужбовця придбала за його дорученням житловий будинок та земельну ділянку у Львівській області загальною площею 180,8 квадратних метрів. Вартість угоди становила 2,9 мільйона гривень. Слідство встановило, що подружжя не мало достатніх офіційних доходів або заощаджень, які могли б пояснити походження коштів на це майно.

    У 2025 році будинок був проданий за 2,7 мільйона гривень. ДБР кваліфікувало ці обставини як такі, що містять ознаки необґрунтованого збагачення. Після аналізу матеріалів прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури подав до ВАКС позов про стягнення активів у дохід держави на суму понад 2,9 мільйона гривень.

    У суді розглядатимуть, чи могли кошти, використані для придбання нерухомості, бути забезпечені законними доходами військовослужбовця та членів його сім’ї. ВАКС має визначити, чи відповідають активи критеріям обґрунтованості, визначеним законодавством.

  • Продали зерно вдвічі дешевше: суд покарав учасників схеми

    Продали зерно вдвічі дешевше: суд покарав учасників схеми

    Вищий антикорупційний суд ухвалив обвинувальний вирок у справі про масштабні збитки державі під час операцій із зерном. Реальні строки ув’язнення отримали колишній директор державного підприємства «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» Василь Сахненко та керівник німецько-українського підприємства «БІТ» Ігор Трушенко.

    Суд визнав обох винними в реалізації схеми із заниження вартості зерна. Василя Сахненка засуджено до 4 років позбавлення волі, Ігоря Трушенка — до 3 років і 10 місяців. Крім того, їм заборонено обіймати керівні посади, а також призначено штрафи. Окремим рішенням суд постановив стягнути з обвинувачених солідарно понад 13,4 млн грн як компенсацію збитків, завданих державі.

    Як встановив суд, у 2020 році державне підприємство уклало з компаніями, пов’язаними з Ігорем Трушенком, договори на поставку зерна майбутнього врожаю. Первинні умови контрактів передбачали визначення ціни зерна з урахуванням ринкової вартості на момент поставки. Однак згодом сторони навмисно внесли зміни до документів, вилучивши цей пункт.

    У результаті зерно було реалізоване майже вдвічі дешевше за ринкову ціну. Це призвело до фінансових втрат для державного підприємства на суму понад 13,4 млн грн, що й стало підставою для кримінального переслідування.

    Вирок у справі ухвалила суддя ВАКС Віра Михайленко. Матеріали провадження надійшли до суду лише у лютому 2025 року, однак розгляд відбувся у стислі строки.

    Наразі вирок не набрав законної сили. Засуджені мають 30 днів для подання апеляційної скарги.

  • ВАКС засудив екскерівника держпідприємства за корупцію на 13,4 млн грн

    ВАКС засудив екскерівника держпідприємства за корупцію на 13,4 млн грн

    Вищий антикорупційний суд визнав винними двох фігурантів справи про масштабні збитки державному підприємству «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу». Йдеться про колишнього директора ДП та керівника двох приватних компаній, через дії яких держава втратила понад 13,4 млн грн.

    Слідство встановило, що посадовець державного підприємства та директор приватних структур діяли у змові. Через зловживання службовим становищем і сприяння таким діям вони організували схему, яка завдала ДП значних фінансових втрат. Матеріали справи свідчать, що рішення та договори, які ухвалювалися підконтрольними менеджерам структурами, несли виключно збитковий характер для держави, натомість створювали вигоду для пов’язаних комерційних компаній.

    Суд визнав колишнього керівника ДП винним за ч. 2 ст. 28 та ч. 2 ст. 364 КК України. Йому призначено 4 роки позбавлення волі та заборону обіймати керівні посади у державному секторі протягом трьох років. Також суд зобов’язав його сплатити штраф 13 600 грн.

    Директора приватних компаній визнано винним за ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28 та ч. 2 ст. 364 КК України. Він отримав 3 роки 10 місяців позбавлення волі, а також заборону займати керівні посади у сфері господарювання строком майже на три роки. Крім того, суд призначив йому штраф у розмірі 12 750 грн.

    ВАКС також повністю задовольнив цивільний позов державного підприємства і постановив стягнути солідарно з обох засуджених 13 407 841 грн як компенсацію за завдані збитки.

    Вирок може бути оскаржено протягом 30 днів у Апеляційній палаті ВАКС.

  • Адвокат Міндіча подав апеляцію на тримання під вартою бізнесмена

    Адвокат Міндіча подав апеляцію на тримання під вартою бізнесмена

    Адвокат Андрій Доманський, який залучений державою для захисту бізнесмена Тимура Міндіча, подав апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді щодо обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

    Як повідомив захисник, сторона захисту вважає, що ухвалу слідчого судді слід скасувати, а клопотання прокурора – відхилити, оскільки воно нібито подане з порушенням законодавства та не підтверджене належними доказами.

    8 грудня Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду сформувала колегію суддів для розгляду скарги: суддя-доповідач Сергій Бондар та двоє колег – Даниїла Чорненька і Ігор Панаід. Адвокат Доманський зауважив, що до складу трійки входять очільники апеляційної палати, але висловив сподівання на неупереджене та всебічне розгляд апеляції.

    Доманчкий також підтвердив, що йому вдалося погодити правову позицію з Міндічем відповідно до вимог законодавства та правил адвокатської етики.

    Нагадаємо, що 1 грудня Вищий антикорупційний суд заочно обрав Тимуру Міндічу тримання під вартою. Бізнесмена підозрюють у створенні та керівництві злочинною організацією, легалізації коштів на суму понад 256 млн грн та незаконному впливі на членів Кабінету Міністрів. 22 листопада правоохоронці оголосили його та ще одного фігуранта, Олександра Цукермана, у розшук.

  • ВАКС узяв під варту спільника нардепки Ганни Скороход за вимагання $250 тисяч

    ВАКС узяв під варту спільника нардепки Ганни Скороход за вимагання $250 тисяч

    Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід спільнику народної депутатки Ганни Скороход, підозрюваному у вимаганні хабаря в розмірі 250 тисяч доларів за “допомогу” зняття санкцій Ради національної безпеки та оборони.

    Про це повідомила Спеціалізована антикорупційна прокуратура у своєму Telegram-каналі. За даними слідства, підозрювані нібито гарантували вплив на посадовців, які ухвалюють санкційні рішення.

    Суддя ВАКС задовольнив клопотання детективів НАБУ, погоджене САП, та обрав для підозрюваного тримання під вартою. Альтернативою визначено заставу у 4 млн 542 тисячі гривень.

    У разі внесення застави підозрюваний має виконувати низку обов’язків: прибувати за кожним викликом детективів, прокурорів або суду; не залишати межі Тернополя без дозволу слідства; повідомляти про зміну місця проживання чи роботи; утримуватися від спілкування з особами, зазначеними в ухвалі; здати паспорти для виїзду за кордон; носити електронний засіб контролю.

    Нагадаємо, 5 грудня в помешканні Ганни Скороход проведено обшуки у межах розслідування хабаря у особливо великому розмірі. Сама депутатка заявила, що вважає ці дії політичним тиском на опозицію.

    Ганна Скороход обрана до Верховної Ради у 2019 році від 93-го округу на Київщині. Спочатку входила до фракції “Слуга народу”, але того ж року була виключена та приєдналася до депутатської групи “За майбутнє”, де неодноразово критикувала чинну владу.

  • ВАКС зобов’язав САП розслідувати схеми постачання ліків «Фармаку» в РФ та на окуповані території

    ВАКС зобов’язав САП розслідувати схеми постачання ліків «Фармаку» в РФ та на окуповані території

    Вищий антикорупційний суд зобов’язав Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру внести дані до ЄРДР та розпочати розслідування щодо АТ «Фармак» (ЄДРПОУ 00481198/00130426). Рішення ухвалене після того, як САП безпідставно відмовилася реєструвати кримінальне провадження, попри викладені у заяві докази можливих масштабних злочинних схем.

    Йдеться про підозри у тому, що фармацевтична компанія могла організувати складну логістичну систему для постачання своєї продукції до Росії та на тимчасово окуповані території «Л/ДНР». За даними заявників, маршрути проходили через Білорусь, Європейський Союз, Молдову та Туреччину. Особливу увагу слідство приділяє препарату «Амізон», торгову марку якого контролює «Фармак».

    Окрема лінія розслідування стосується можливого експорту напівфабрикатів із подальшим пакуванням уже на території РФ. Такий механізм міг дозволити компанії приховувати прямі поставки, а водночас забезпечувати надходження податків та митних зборів до бюджетів Росії та окупаційних утворень на Донбасі. Правники вбачають у цьому ознаки фінансування тероризму та сприяння державі-агресору.

    За інформацією заявників, оплата цих операцій могла здійснюватися в криптовалюті для уникнення контролю з боку банківської системи.

    Слідство також вивчає можливі канали виведення коштів через афілійовані компанії та офшорні структури. Йдеться про укладання контрактів із пов’язаними підприємствами за завищеними цінами, що могло дозволити легалізувати необліковані доходи.

    Окремим епізодом є ймовірна монополізація дистрибуційних каналів. За даними заявників, продаж продукції «Фармаку» концентрувався переважно через двох дистриб’юторів — СП «Оптіма-Фарм, ЛТД» та ТОВ «Бадм». Така практика, якою, за інформацією джерел, керував топменеджер компанії Костюк В.Г., могла створити умови для встановлення завищених цін на ключові лікарські засоби.

    Це суперечить, зокрема, рішенням РНБО від 30.01.2025 та 14.02.2025, а також Декларації про зниження цін, підписаній «Фармак» разом з іншими провідними виробниками.

    Після рішення ВАКС САП має розпочати повноцінне досудове розслідування. Його результати можуть вплинути на всю фармацевтичну сферу України, оскільки мова йде про один із найбільших гравців ринку та ймовірні системні порушення, що завдавали шкоди національній безпеці.

  • НАЗК виявило у судді Києво-Святошинського суду понад 3,3 млн грн необґрунтованих активів

    НАЗК виявило у судді Києво-Святошинського суду понад 3,3 млн грн необґрунтованих активів

    Національне агентство з питань запобігання корупції встановило ознаки необґрунтованого збагачення у судді Києво-Святошинського районного суду Київської області. Підставою для цього став моніторинг способу життя посадовця, який НАЗК здійснювало у 2022–2023 роках. Про це повідомляє «Закон і Бізнес» із посиланням на Агентство.

    Під час перевірки НАЗК з’ясувало, що суддя набув одразу три транспортні засоби за цінами, які в рази — а подекуди у сотні разів — нижчі за ринкові.

    Йдеться про такі автомобілі:

    • MERCEDES-BENZ G 350 TD (2013 р.), придбаний у вересні 2022 року за 10 тис. грн, тоді як експертна вартість становила понад 2,1 млн грн.

    • MERCEDES-BENZ G 500 (2013 р.), куплений наприкінці 2023 року за 529 тис. грн, тоді як у відкритих джерелах ціна авто сягала майже 685 тис. грн.

    • RENAULT ZOE (2017 р.), придбаний також наприкінці 2023 року за 5 тис. грн, хоча експертна оцінка вказувала реальну вартість близько 431,5 тис. грн.

    Проаналізувавши доходи судді та членів його сім’ї, НАЗК дійшло висновку, що законних підстав для легального придбання такого майна не було.

    На підставі цих даних Спеціалізована антикорупційна прокуратура звернулася до Вищого антикорупційного суду з позовом про визнання частини активів необґрунтованими. САП вимагає стягнути у дохід держави:

    • автомобіль MERCEDES-BENZ G 350 TD (2013 р.);

    • частину вартості автомобіля RENAULT ZOE (2017 р.);

    • грошові кошти, виявлені на банківських рахунках судді.

    Загальна сума необґрунтованих активів, за оцінкою слідства, становить понад 3,3 млн грн.

    Відповідно до закону «Про запобігання корупції», у разі якщо суд визнає активи необґрунтованими та ухвалить рішення про їх стягнення, посадова особа підлягає звільненню з посади у встановленому законом порядку.

  • НАЗК ініціювало конфіскацію майна судді Києво-Святошинського райсуду на понад 3 млн грн

    НАЗК ініціювало конфіскацію майна судді Києво-Святошинського райсуду на понад 3 млн грн

    Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК), спираючись на матеріали Служби безпеки України, через Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру (САП) ініціювало позов до Вищого антикорупційного суду (ВАКС) щодо конфіскації майна судді Києво-Святошинського районного суду Київської області, ймовірно Віталія Нікушина.

    Під час моніторингу способу життя НАЗК виявило, що у 2022–2023 роках суддя придбав три автомобілі за значно заниженими цінами:

    • Mercedes-Benz G 350 TD (2013) — за 10 тис. грн при ринковій вартості понад 2,1 млн грн;

    • Mercedes-Benz G 500 (2013) — за 529 тис. грн замість майже 685 тис. грн;

    • Renault ZOE (2017) — за 5 тис. грн при експертній оцінці 431,5 тис. грн.

    САП подала до ВАКС позов про стягнення Mercedes-Benz G 350 TD, частини вартості Renault ZOE та грошових коштів на рахунках судді. Загальна сума необґрунтованих активів, які підлягають конфіскації, перевищує 3,3 млн грн.

    Раніше НАЗК наголошувало на необхідності контролю за способами життя суддів, аби виявляти невідповідність між доходами та майновим станом посадовців.

  • Нардеп Лабазюк поїде в Молдову під час розслідування хабарництва

    Нардеп Лабазюк поїде в Молдову під час розслідування хабарництва

    Антикорупційний суд України дозволив народному депутату Сергію Лабазюку, якого підозрюють у хабарництві, тимчасово виїхати за кордон. Політик звернувся до суду з проханням поїхати до Молдови для участі у переговорах щодо тваринництва та бджільництва.

    Лабазюк входить до делегації з п’яти народних депутатів і наполягав, що його присутність є необхідною через профільний досвід. Суд задовольнив клопотання, і з початку грудня депутат може перебувати в Молдові протягом одного тижня. У разі неповернення в Україну йому загрожує стягнення застави у розмірі 40 млн грн.

    Для довідки, заставу за Лабазюка було внесено буквально за кілька годин, тому ця сума для нього та його оточення не вважається значною.

    Нардепа з групи «За майбутнє» підозрюють у спробі дати хабар віцепрем’єру Олександру Кубракову та голові Держвідновлення Мустафі Найєму. Розслідування триває, і тимчасова поїздка до Молдови не впливає на правовий статус депутата.