Позначка: Валерій Залужний

  • Валерія Залужного звільнено з військової служби

    Валерія Залужного звільнено з військової служби

    Указом № 309/2024, оприлюдненим Офісом Президента, Володимир Зеленський вирішив звільнити генерала Валерія Залужного з військової служби у зв’язку зі станом його здоров’я. Указ надає генералу право носити військову форму одягу після відставки.

    За рішенням Президента Зеленського, генерал Валерій Залужний був відсторонений від посади Головнокомандувача Збройних Сил України 8 лютого 2024 року. Його замінив на цій посаді генерал-полковник Олександр Сирський.

    Нагадаємо, що Володимир Зеленський раніше затвердив кандидатуру колишнього головнокомандувача Збройних Сил України Валерія Залужного на посаду посла України у Великій Британії.

  • Стало відомо, коли Валерій Залужний розпочне роботу на посаді посла України у Великій Британії

    Стало відомо, коли Валерій Залужний розпочне роботу на посаді посла України у Великій Британії

    Президент Володимир Зеленський затвердив кандидатуру колишнього Головнокомандувача Збройних Сил України Валерія Залужного на посаду посла України у Великій Британії. За повідомленням радника голови Офісу Президента Михайла Подоляка, очікується, що Залужний розпочне виконання своїх обов’язків на новій посаді у найближчі тижні.

    Подоляк підкреслив, що процедури агреману (попередня згода уряду на прийняття певної особи як глави дипломатичного представництва) та протокольні питання вже узгоджені. Він додав, що деякі організаційні питання ще потребують уваги.

    “Я вважаю, що це питання має вирішитися протягом кількох тижнів. Деякі логістичні аспекти ще залишаються на розгляді”, – зауважив Подоляк.

    Радник керівника Офісу Президента наголосив, що не бачить причин політизувати призначення Залужного і закликав громадян бути спокійними щодо питань відставок або ротацій у керівних кадрах.

    Нагадаємо, що 8 лютого Президент Зеленський звільнив Валерія Залужного з посади Головнокомандувача Збройних Сил України та призначив на цю посаду Олександра Сирського. Президент також зазначив, що сам Залужний висловив бажання працювати у дипломатичній сфері.

  • Експерти прогнозують: Прихід нового головнокомандувача не змінить ситуацію на фронті найближчим часом

    Експерти прогнозують: Прихід нового головнокомандувача не змінить ситуацію на фронті найближчим часом

    В української армії новий командувач. Генерал Олександр Сирський прийняв свою посаду, змінивши на посту головнокомандувача Валерія Залужного, який користувався великою популярністю серед цивільного населення. Сирський відомий своїми успішними воєнними операціями, залишається “темною конячкою” для багатьох.

    Однак, оминувши необгрунтовані чутки про можливий особистий конфлікт між президентом Володимиром Зеленським і колишнім головнокомандувачем Залужним, виникає питання: які унікальні якості має новий головнокомандувач Олександр Сирський і чи зможе він кардинально змінити ситуацію війни? Фронтову ситуацію, яку вже називають “стагнацією” та навіть “глухим кутом”, варто враховувати.

    Згідно з законодавством України, головнокомандувач армії має широкий спектр обов’язків, зокрема управління Силами оборони. Проте він обмежений нормами, наприклад, у питанні призначення або звільнення командирів різних видів військ, що може здійснювати президент без участі головнокомандувача.

    В таких умовах лідер ЗСУ має балансувати між військовими та політичними завданнями. Чи зможе це досягти Олександр Сирський? Відповіді на це питання можуть визначити подальший розвиток ситуації.

    Співбесідник в оточенні генерала Сирського зауважує, що новий керівник Сухопутних військ виявляв досить велику самостійність у прийнятті рішень, проте часто брав до уваги позицію Офісу президента.

    Після того, як він став очільником Збройних сил, до його команди потрапили досвідчені командувачі, які працювали протягом десятиліть у військових структурах та мають довготривалі стосунки з Сирським.

    Спочатку йдеться про нового командира Сухопутних військ Олександра Павлюка, нового начальника генерального штабу Анатолія Баргилевича і главу сил територіальної оборони Ігоря Плахуту.

    За впровадження новацій та покращення підготовки новобранців у команді головнокомандувача відповідатимуть молоді, але вже відомі офіцери, які відзначилися під час АТО та повномасштабного вторгнення.

    Серед них варто відзначити полковника Вадима Сухаревського, який очолював 59-ту мотопіхотну бригаду, а тепер, як заступник головнокомандувача, буде відповідати за питання безпілотних літальних апаратів, а також Михайла Драпатого, який керував командуванням угрупування “Херсон” і тепер відповідатиме за підготовку військових як заступник начальника ГШ.

    Обидва офіцери відомі своєю сміливістю, винахідливістю та турботою про особовий склад, наголошує Військово-Повітряні Сили України, представник з яких дав коментар.

    Обох призначено на ключові напрямки. У зв’язку з гострим дефіцитом артилерійських боєприпасів, саме безпілотники виходять на передній план.

    Масштабна мобілізація військовозобов’язаних, запланована владою на найближчий час, має спиратися на якісну підготовку та тренування новобранців.

    Щодо порівняння популярності Сирського та його попередника Залужного, джерело в керівництві Збройних сил України відмічає: значна частина військових відноситься до нового головнокомандувача позитивно, поважаючи його за працьовитість, пунктуальність, цілеспрямованість та постійну присутність на передовій серед бойових бригад.

    Тривалий час ведуться розмови про так звані “армії Залужного і Сирського”, які припускаються спрямованими переважно на “свого” командира та не сприймають конкурента. Проте це питання вже втратило свою актуальність, зауважує представник Збройних сил.

    Колишній командувач армії США в Європі, генерал Бен Годжес, висловив думку, що Сирський є “видатним командиром”, і росіяни, ймовірно, не будуть раді, що саме він став главою українських військ.

    “Олександр Сирський – це офіцер, якого обрав президент, щоб він взяв на себе керівництво українськими Збройними силами. Це не конкурс краси і не змагання за популярність. Президент обрав офіцера, якого він вважає більш придатним для цієї фази війни”, – підкреслив американський генерал.

    Проте, головною перепоною для нового керівництва Сирського, а також для самого нього особисто, може стати репутація “м’ясника”, яка закріпилася за ним у деяких ЗМІ, особливо на Заході. Наприклад, американські видання New York Times і Politico згадують, що таке прізвисько поширилося серед солдат під час битви за Бахмут минулого року.

    Зазначається, що Сирський, намагаючись утримати місто, відправляв українських бійців атакувати території “хвиля за хвилею”, що призвело до невиправданих втрат. Українська влада стверджує, що чутки про “м’ясника” Сирського розповсюджує російська пропаганда з метою дискредитувати нового керівника ЗСУ.

    Офіцер української армії, який працював безпосередньо з Сирським, визнає, що той може бути досить вимогливим, іноді навіть жорстким, у своїх вимогах до підлеглих. Проте він також зазначає, що Сирський відчуває біль за загиблими бійцями та провалами операцій.

    Військовий аналітик і історик Михайло Жирохов роз’яснює, що часто солдати на полі бою вважають “м’ясником” будь-якого командира, який наказує атакувати без належної підготовки. Однак він зауважує, що це не завжди є вибором командира, а частіше – наказом зверху.

    За словами Жирохова, часто такі “жорстокі” накази віддаються на рівні бригадного командира, а не на рівні оперативно-стратегічного керівництва (до призначення головнокомандувачем Сирський очолював угруповання “Хортиця”).

    Керівник програм зовнішньої політики і міжнародної безпеки Центру Разумкова, підполковник запасу Олексій Мельник, підкреслює, що “немає диму без вогню”, тобто можливо, військові операції, заплановані та проведені Сирським, були ризикованими та пов’язаними з великою кількістю втрат. Але експерт бачить у цьому позитивну сторону – тепер Сирський спробує змінити свою репутацію в ЗМІ і мусить більше дбати про людський ресурс у ЗСУ.

    У своєму першому зверненні на новій посаді він вже заявив, що життя та здоров’я військовослужбовців – головна цінність Української армії. “Це сигнал, що він не ігнорує такі чутки. Він сказав своє слово і тепер має його дотримуватись”, – зауважує аналітик Олексій Мельник. “Але таку репутацію можна спростувати не словами, а вчинками”, – додає він.

    Прихід Олександра Сирського, за словами експертів, ймовірно, не суттєво вплине на події на фронті у найближчий час.

    “Очікувати радикальних змін на фронті – не до кінця реалістично, оскільки війна має свої правила та послідовність дій”, – відзначає полковник запасу і військовий експерт Сергій Грабський.

    На думку Михайла Жирохова, Сирський має досвід із оборонних і наступальних операцій, але успіх таких дій залежить від ресурсів, які отримає Україна від своїх західних партнерів.

    “Багато можна запланувати, але без матеріально-технічного забезпечення це залишиться лише на карті”, – додає він.

    Зауважується, що планування масштабних операцій виконується оперативним відділом генштабу, а Головнокомандувач ЗСУ встановлює загальні принципи.

    Олексій Мельник вважає, що результати діяльності нового головнокомандувача стануть відомі не раніше, ніж через пів року.

    Щодо ситуації на фронті, в Авдіївці та Новомихайлівці, за словами аналітиків, можливі два варіанти: відведення військ або втягування в міські бої.

    Зазначається, що Сирський стикався зі схожими дилемами в минулому, наприклад, щодо Бахмута, і його рішення обороняти цей населений пункт досі обговорюється критикою.

    В цей час, згідно з повідомленням американського видання Forbes, командування ЗСУ прийняло рішення відправити нову бригаду на допомогу Авдіївці.

  • Залишення Залужного на посаді: Інформація, яку ми знаємо і не знаємо, та що очікувати в майбутньому

    Залишення Залужного на посаді: Інформація, яку ми знаємо і не знаємо, та що очікувати в майбутньому

    Епопея з нібито відставкою головнокомандувача Збройних Сил України (ЗСУ) Валерія Залужного розгорнулася історія, яка тривала лише кілька годин, проте викликала хвилю нервової напруги серед мільйонів українців.

    У другій половині понеділка, 29 січня, президент Володимир Зеленський висловив бажання зустрітися з головнокомандувачем ЗСУ для обговорення ситуації на фронті. Це сталося під час того, коли глава Офісу президента Андрій Єрмак перебував на переговорах в Ужгороді.

    На зустрічі, що відбулася на Банковій, брали участь президент Зеленський, головнокомандувач Залужний та міністр оборони Рустем Умєров. За словами джерел, зустріч пройшла у спокійному тоні. Проте, згідно з інформацією, президент оголосив про своє рішення звільнити головнокомандувача ЗСУ, і указ про це буде підписаний у найближчий час.

    Інформація про відставку Залужного почала швидко поширюватися в соцмережах після шостої години вечора. Цей процес відбувався паралельно в двох напрямках, викликаючи жваві обговорення серед громадян.

    Справа навколо припущеної відставки головнокомандувача Збройних Сил України Валерія Залужного надзвичайно активізувала анонімні телеграм-канали, які, за деякими інформаційними джерелами, можуть мати зв’язок з Офісом президента.

    Несмотря на те, що представники Банкової регулярно заперечують свою причетність до цих каналів, саме вони часто стають джерелом ексклюзивів з президентської адміністрації, та навіть отримують запрошення на офф-рекорд зустрічі в Офісі президента.

    З іншого боку, інші джерела, які важко можна підозрювати у симпатіях до Зеленського, також повідомляли про цю подію, зазначаючи свої джерела. Тон повідомлень варіювався від завірень, що в країні нічого серйозного не трапляється, до пророкувань різних негараздів для Офісу президента.

    Після сьомої години вечора, інформація про відставку Залужного стала фактом, який підтверджували впливові українські ЗМІ, посилаючись на власні джерела.

    Але о 19:41, лише півтори години пізніше, офіційно заявивши про це, Міністерство оборони України у своєму телеграм-пості відкинуло ці чутки, назвавши їх неправдою. Згодом, о 19:23, представник Міноборони Іларіон Павлюк у коментарі ВВС підтвердив, що відставки Залужного не було.

    О 20:05 прессекретар президента Сергій Нікіфоров в інтерв’ю “Українській правді” відмовився від інформації про відставку Залужного, стверджуючи, що “президент точно не звільняв головкома”.

    Лише о 20:20 Офіс президента випустив щоденне звернення Володимира Зеленського, де не було жодного згадування про зустріч із головнокомандувачем чи його відставку. Тільки тоді стало зрозуміло, що 29 січня не стане останнім робочим днем Валерія Залужного.

    Є багато невідомих факторів у ситуації, пов’язаній з припущеною відставкою головнокомандувача Збройних Сил України Валерія Залужного, які роблять її загадковою. По-перше, за що саме президент вирішив відсторонити Залужного саме зараз?

    Дружба між Володимиром Зеленським і Валерієм Залужним давно перетворилася на проблему, яку важко приховати. Конфлікт між військовим та політичним керівництвом розпочався в квітні 2022 року, після відступу російських військ від Києва.

    Генерал Залужний, хоча і не є фігурою у кримінальній справі про недостатню організацію оборони на півдні України, обговорював це з слідчими ДБР. Проте президент, негласно, але відкрито висловлює своє незадоволення щодо головнокомандувача ЗСУ. Навіть депутатка Мар’яна Безугла, яку пов’язують із главою Офісу президента, висловлює критику Залужного у соцмережах.

    Причини різкого охолодження стосунків між Зеленським та Залужним залишаються загадковими. Деякі коментатори вважають, що причиною можуть бути ревнощі влади до великого рівня довіри та підтримки, яку населення виявляє Залужному, якого вже називають реальним конкурентом Зеленського на майбутніх президентських виборах.

    Інші вказують на різні погляди Залужного та Зеленського на хід війни та її подальший розвиток. Незважаючи на це, деталі та точна причина призначення відставки залишаються невідомими.

    Останнім часом Зеленський розглядав можливість відправлення Залужного у відставку. Юридично президент має право видати указ про відставку без будь-яких додаткових пояснень чи обгрунтувань.

    Однак, що саме надихнуло президента на вирішення повідомити Залужного про неминучу відставку особисто 29 січня, залишається таємницею. Ситуація на фронті не виявила суттєвих змін, а катастрофа російського Іл-76 під Бєлгородом наразі залишається недоступною для широкої громадськості. Однак президент аргументував необхідність відставки Залужного бажанням перезавантажити систему нацбезпеки та оборони України. Наразі про інші можливі кадрові зміни в силових, військових та правоохоронних структурах інформації не надходило.

    Інша невідома частина цієї історії – причина, з якої президент не виписав указ про відставку Залужного негайно після того, як він повідомив генералу своє рішення.

    Згідно зі співрозмовниками ВВС у політичних колах, існують два головні варіанти відповіді на це питання, залишаючи осторонь версію, що на Банковій вагалися через гучну негативну реакцію в соцмережах.

    За першим варіантом, західні партнери Києва втрутилися в ситуацію, виражаючи різке несхвалення відставки Залужного. Це пояснення можна легко підтвердити, враховуючи повну залежність України від західної воєнної та фінансової підтримки. Зараз надання багатомільярдних траншів як європейської, так і американської допомоги обіцяє стати критичним завданням для Києва.

    Також іноземні ЗМІ повідомляють, що західні лідери настійливо рекомендують Києву перейти до стратегічної оборони, яку фактично підтримує Залужний. Звільнення головнокомандувача, особливо без попередньої згоди заходу, могло б викликати “відмову” у виконанні цього рішення Зеленського. Захід, здається, має достатній вплив, щоб настоювати на своєму підході до цього питання.

    Другою можливою причиною, яка завадила видачі указу про відставку Залужного, може бути проблема з призначенням нового головнокомандувача. Українські ЗМІ вказують на двох основних претендентів на цю посаду: Кирила Буданова, голову Головного управління розвідки, та Олександра Сирського, командира Сухопутних військ.

    Але джерела ВВС відзначають, що обидва генерали не проявляють бажання займати місце Залужного і відмовились від цього призначення. За їх словами, основна проблема полягає в тому, що будь-якого нового головнокомандувача автоматично порівняють з попереднім, надзвичайно популярним Валерієм Залужним.

    Згідно з грудневим опитуванням КМІС, Залужному довіряють 92% українців, в той час як Буданову – 60%, а Сирському – 33% (варто відзначити, що близько половини українців останнього не знають).

    Звідси випливає, що навіть при новому призначенні головком ЗСУ немає негайної гарантії поліпшення ситуації на передовій чи розробки нових стратегій у забезпеченні військових. Завдання перемоги над російською армією вкрай складне, а потрібно активізувати мобілізацію незалежно від особистості головнокомандувача.

    Призначення нового лідера може також накласти на нього статус “політичного номінації” або “ручного генерала Банкової”, що може створити труднощі в його відносинах з українськими військовими. В такій ситуації новий головнокомандувач може стати об’єктом критики, вважаючись інструментом політичних сил. Такий лідер, незалежно від свого офіцерського досвіду і військової кваліфікації, може виявитися вразливим перед таким сприйняттям.

    Втручання західних партнерів Києва може вплинути на призначення, особливо якщо вони висловлюють незгоду з рішенням президента. Зокрема, їхні рекомендації щодо стратегічної оборони, яку втілює Залужний, можуть мати вагомий вплив.

    З іншого боку, в умовах війни президентське рішення має бути виконане, і будь-який новий головнокомандувач повинен дотримуватися цього. Відмова будь-якого генерала від виконання рішення президента є неприпустимою, особливо в умовах конфлікту.

    Таким чином, призначення нового головком ЗСУ може стати викликом для кандидата, але в умовах війни президентське рішення має визнаватися і виконуватися.

    Щодо майбутніх подій, співрозмовники ВВС в секторі оборони України вважають, що відставка головнокомандувача ЗСУ лише питання часу.

    Розбіжності між Зеленським і Залужним досягли критичної точки, переростаючи в особисті суперечності. Вже не тільки питання стратегії та майбутніх дій на передовій стають проблемою, а й особисті відносини між цими абсолютно різними особистостями. Відсутність взаємної довіри, яка є критичною для успішного ведення війни, ускладнює ситуацію, з якою стикається Україна в умовах конфлікту з Росією.

    Президент має законне право приймати такі рішення, але їхні наслідки для політичного та міжнародного співтовариства важко передбачити. Як цей крок буде сприйняти західні партнери України, які очікують прогнозованих та розумних кроків в управлінні країною?

    Важливо врахувати, що комунікації Офісу президента, зокрема понеділкові, залишають бажати кращого, що може вплинути на сприйняття таких рішень на міжнародному рівні. Як реагуватиме українське суспільство на відставку високопопулярного головнокомандувача, “батька Залужного”? Опитування КМІС показало, що лише 2% українців підтримують заміну Залужного іншим генералом, тоді як 72% виявили непідтримку такого рішення.

    Соціолог Олексій Антипович у грудневому інтерв’ю ВВС підкреслював, що відставка Залужного не є самогубством, але може бути негативним рішенням, що погано вплине на сприйняття ситуації громадянами. Така дія влади може продемонструвати відсутність єдності, що є ключовою цінністю українського суспільства, згуртованого в умовах війни.

    Відставка Залужного — не лише зміна одного генерала на іншого, це порушення неформальної угоди української влади з суспільством щодо того, що політики не втручаються у військові питання, а військові не займаються політикою.

    “Відправивши Залужного у відставку, Зеленський стає не тільки політичним лідером, а й військовим. Навіть призначивши на його місце ідеального генерала, він бере на себе відповідальність. Такі лідери як Черчилль чи Рузвельт знали межі своєї відповідальності… Коли політичний лідер втручається в військові питання, не маючи розуміння війни, це може мати негативні наслідки”, — зазначив президент центру глобалістики Стратегія ХХІ Михайло Гончар.

    Ймовірно, в разі відставки Залужного, українці не вийдуть на майдани, а військові не обернуть свої багнети проти Києва, однак це може вплинути на загальний настрій суспільства і підтримку влади. Погляди експертів розділені, але багато з них вважають, що відставка Залужного може викликати негативні реакції серед громадян та зменшити підтримку влади, особливо в умовах воєнного конфлікту.

    Деякі експерти вбачають у Залужному потенційного політичного лідера, фаворита виборів, якщо він вирішить брати участь у політиці. Сам генерал поки не висловлював політичних амбіцій і утримується від коментарів щодо понеділкових подій. Однак він оприлюднив селфі на фейсбуці, на якому зображений поруч з главою Генштабу ЗСУ Сергієм Шапталою, що може вказувати на продовження військової служби та співпрацю.

  • Криза на фронті: Як влада забуває про потреби на передовій

    Криза на фронті: Як влада забуває про потреби на передовій

    Воєнний кореспондент Юрій Бутусов висловлює обурення та занепокоєння щодо відсутності розв’язання питання з ротацією, вказуючи, що така ситуація може невдовзі вийти з-під контролю. Водночас залишається невизначеним, якому з генералів доручено видачу відповідного наказу, що ускладнює розподілення сил та засобів для ефективного опору на передовій.

    Тривалий час в Авдіївку не присилають маршове поповнення та свіжі батальйони. Піхота сточується, люди просто хворіють, списуються по стану здоров’я, поранені, контужені, загиблі. Росіяни зазнають втрати у рази більше, але вони поповнюють свої штурмові батальйони постійно, у нас поповнення у багато разів менші, і дуже давно взагалі було.

    Авдіївка зараз — основний напрямок наступу російської армії в Україні. Ворог кидає сюди резерви, хоче нас продавити. І ми могли б скористатись цим, щоб перемолоти тут усі російські резерви та захистити місто та зручні позиції. Але…

    Питаєш людей Залужного та Тарнавського — кажуть, у нас нема людей, бо розподілом займається командувач сухопутних військ Сирський та підпорядкована йому систему ТЦК та ТРО.

    Питаєш оточення Сирського — у Залужного є підпорядковані йому частини, у Тарнавського теж, хай маневрують та посилюють.

    Питаєш, а хто може розібратись та ухвалити рішення, щоб посилити оборону великого українського міста Авдіївка людьми? Міністр оборони — ні, у нього кажуть, що він в таке не може втручатись. Верховний головнокомандувач та його Ставка? Ні, він теж не може, це військові, хай розбираються.

    В мене питання — як долучити увагу до Авдіївки вищого керівництва, щоб дали маршове поповнення у 110-ту та хоча б пару свіжих батальйонів?

    Хто ж за це відповідає? Чи знов з мерів питати та біля мерій мітинги робити?

    Мова не йде про те, щоб в Авдіївку дали усі сили, зоб змінювати стратегічні плани військового командування. Мова йде, щоб поповнити поточні втрати за два з половиною місяці штурмів. Щоб завести пару свіжих батальйонів і дати трохи виспатись хоча б парі батальйонів в обороні міста. І такі сили у нас є.

    Поповнення людьми гарнізону Авдіївки на цей момент — це першочергова відповідальність Валерія Залужного. Так, також це і Ставка Верховного головнокомандувача і міністра оборони, які взяли на себе політичну відповідальність за оборону країни. Але якщо не буде поповнення людьми та резерви не надійдуть, і ситуація з напружено-контрольованої перейде до стадії напружено-неконтрольованої, то питання будуть не тільки до політичного керівництва, але і чому саме головком не ухвалив критично необхідні рішення.