Daypolitico

Позначка: валютний ринок

  • Гривня оновила антирекорд: НБУ встановив долар по 45,06 грн

    Гривня оновила антирекорд: НБУ встановив долар по 45,06 грн

    Національний банк України вперше в історії встановив офіційний курс долара вище психологічної позначки 45 гривень. На вівторок, 6 жовтня, курс американської валюти становитиме 45,0564 грн за долар, що приблизно на 7 копійок більше, ніж днем раніше. Це новий історичний максимум офіційного курсу.

    Для порівняння, 5 жовтня офіційний курс становив 44,9857 грн за долар. Таким чином, гривня продовжила поступове ослаблення щодо американської валюти й уперше перетнула рівень 45 грн/$ саме в офіційному курсі НБУ.

    Водночас євро рухається у протилежному напрямку. На 6 жовтня Нацбанк встановив його курс на рівні 50,4830 грн, тоді як 5 жовтня він становив 50,5333 грн. Тобто європейська валюта подешевшала приблизно на 5 копійок.

    Однією з причин такої різниці між динамікою долара та євро стала ситуація на міжнародному валютному ринку. Interfax-Україна звертає увагу, що євро опускався нижче рівня 1,12 долара за євро вперше з травня 2025 року. Це впливає і на співвідношення курсів валют в Україні.

    На міжбанківському ринку 5 жовтня долар також торгувався поблизу нових максимумів. За даними УНІАН, котирування доходили приблизно до 45,07–45,10 грн за долар.

    При цьому позначку 45 гривень долар уже раніше перетинав у касах окремих банків та обмінних пунктах. Однак саме офіційний курс Національного банку перевищив цей рівень уперше.

    З початку жовтня американська валюта послідовно дорожчала. 1 жовтня офіційний курс становив близько 44,68 грн, 2 жовтня — 44,83 грн, 5 жовтня — майже 44,99 грн, а на 6 жовтня зріс до 45,0564 грн. Таким чином, лише за перші дні місяця долар додав близько 37 копійок.

    Водночас перетин позначки 45 гривень сам по собі не означає автоматичного різкого стрибка цін або нового режиму валютного ринку. НБУ продовжує працювати в режимі керованої гнучкості курсу та впливати на міжбанківський ринок валютними інтервенціями.

    Раніше експерти звертали увагу, що курс гривні залежить одразу від кількох факторів: обсягів міжнародного фінансування, попиту імпортерів на валюту, бюджетних видатків, експорту та обсягів продажу валюти Національним банком.

    На 6 жовтня офіційні курси основних валют виглядають так:

    1 долар США — 45,0564 грн;
    1 євро — 50,4830 грн;
    1 польський злотий — 11,5256 грн;
    1 фунт стерлінгів — 59,5929 грн.

    Отже, 6 жовтня став першим днем, коли офіційний курс долара в Україні перевищив 45 гривень. При цьому євро, навпаки, трохи подешевшав.

  • Долар і євро пішли вниз: НБУ встановив курс валют на 29 вересня

    Долар і євро пішли вниз: НБУ встановив курс валют на 29 вересня

    Національний банк України встановив офіційні курси валют на вівторок, 29 вересня. Порівняно з попереднім днем гривня дещо зміцнилася як до долара, так і до євро.

    Офіційний курс долара становитиме 44,81 грн/$. Це на 3 копійки менше, ніж 28 вересня, коли американська валюта коштувала 44,84 грн.

    Євро подешевшав помітніше — одразу на 16 копійок. Офіційний курс на 29 вересня встановлено на рівні 50,97 грн/€, тоді як днем раніше він становив 51,13 грн.

    Долар і євро пішли вниз: НБУ встановив курс валют на 29 вересня

    Таким чином, на 29 вересня:

    • 1 долар США — 44,81 грн;
    • 1 євро — 50,97 грн.

    Офіційний курс НБУ використовується, зокрема, для бухгалтерського обліку та низки розрахунків. Водночас готівковий курс у банках та обмінниках може відрізнятися залежно від ситуації на валютному ринку.

    Національний банк працює в режимі керованої гнучкості обмінного курсу: регулятор дозволяє гривні рухатися в обидва боки залежно від ринкових умов та проводить валютні інтервенції для згладжування надмірних коливань.

    Отже, наприкінці вересня офіційна гривня отримала невелике посилення: долар втратив 3 копійки, а євро — 16 копійок за день.

  • НБУ продає понад $1 млрд щотижня: що відбувається з резервами і чи чекати долар по 50

    НБУ продає понад $1 млрд щотижня: що відбувається з резервами і чи чекати долар по 50

    Національний банк України вже вісім тижнів поспіль продає на валютному ринку понад мільярд доларів на тиждень. На перший погляд цифри справді виглядають тривожно: лише за серпень чистий продаж валюти сягнув майже $4,85 млрд, міжнародні резерви скоротилися на $2,5 млрд, а на початок вересня становили $48,7 млрд. Однак це ще не означає ані наближення валютної кризи, ані неминучого стрибка долара до 50 гривень.

    Причина великих інтервенцій передусім у тому, як нині влаштований український валютний ринок. НБУ працює в режимі керованої гнучкості курсу і фактично закриває структурний дефіцит валюти: український бізнес і населення потребують більше доларів та євро для імпорту й інших операцій, ніж експортери заводять валютної виручки. Регулятор продає валюту з резервів, щоб цей дисбаланс не перетворювався на різкі курсові стрибки. Сам НБУ прямо називає валютні інтервенції інструментом покриття структурного дефіциту та згладжування надмірних коливань.

    Масштаби таких операцій останнім часом дійсно зросли. З 10 до 14 серпня НБУ продав близько $1,101 млрд, наступного тижня — $1,194 млрд, 24–28 серпня — $1,272 млрд, а за 31 серпня – 4 вересня вже $1,329 млрд. Це був восьмий поспіль тиждень, коли продаж перевищував $1 млрд. Станом на 4 вересня від початку 2026 року регулятор продав на ринку приблизно $33,86 млрд, тоді як купівля валюти залишалася символічною — близько $2,3 млн.

    Для порівняння, за весь 2025 рік НБУ продав близько $36,1 млрд. Тобто вже на початку вересня обсяг інтервенцій майже наздогнав результат попереднього повного року. Це свідчить про значно сильніший попит на іноземну валюту, але саме по собі ще не є сигналом, що резерви «закінчуються».

    У серпні міжнародні резерви України знизилися на 5% — із понад $51 млрд до $48,662 млрд. За даними НБУ, основними причинами стали значні валютні інтервенції та менші, ніж місяцем раніше, надходження міжнародної допомоги. За місяць регулятор продав $4,8507 млрд і придбав лише $0,5 млн, тобто чистий продаж становив $4,8502 млрд. Водночас на валютні рахунки уряду надійшло лише $927,3 млн, переважно через Світовий банк.

    Саме ця різниця пояснює значну частину серпневого падіння резервів. Україна продовжує отримувати зовнішнє фінансування, але гроші надходять нерівномірно: в одному місяці можуть прийти багатомільярдні транші, в іншому — значно менші суми. Тому оцінювати стійкість резервів лише за одним місяцем некоректно.

    Крім того, не вся міжнародна допомога автоматично потрапляє до резервів. Наприклад, у серпні Україна отримала ще $1,63 млрд від ЄС у межах оборонного траншу Ukraine Support Loan, але через цільове призначення ці кошти безпосередньо міжнародні резерви НБУ не збільшили.

    Чому Україні зараз потрібно так багато валюти

    Одна з ключових проблем — дедалі більший розрив між експортом та імпортом.

    За даними НБУ, у липні український товарний експорт становив близько $2,9 млрд, тоді як імпорт зріс приблизно до $8,8 млрд. Отже, лише за товарами виникає величезний дефіцит, який частково потрібно фінансувати валютою, що надходить через державний сектор та міжнародну допомогу.

    Ситуацію ускладнили російські атаки на портову, енергетичну та промислову інфраструктуру. Менше експорту означає менше валютної виручки. Водночас війна збільшує потребу в імпорті — від енергоносіїв і трансформаторів до комплектуючих для військової техніки, дронів, медикаментів та обладнання для відновлення.

    Додатковий удар завдала ситуація на світовому енергетичному ринку. МВФ у липні прямо зазначав, що макроекономічні умови для України погіршилися не лише через посилення російських ударів, а й через наслідки війни на Близькому Сході. Фонд також повідомив, що Україна не виконала показник чистих міжнародних резервів на кінець червня, частково саме через зовнішній енергетичний шок.

    Але слово «спалює» щодо резервів тут дещо спотворює картину. Резерви саме для цього й існують — щоб країна могла оплачувати зовнішні потреби та підтримувати стабільність валютного ринку в періоди сильних шоків.

    НБУ наголошує, що нинішнього рівня резервів достатньо для підтримання стійкості валютного ринку.

    Чому Нацбанк просто не відпустить гривню

    Теоретично регулятор міг би продавати менше доларів і дозволити курсу швидше знайти нову рівновагу. Проблема в тому, що різка девальвація відразу вдарила б по цінах.

    Україна значну частину товарів купує за кордоном. Чим дорожчий долар, тим дорожчими стають паливо, техніка, медикаменти, обладнання та інші імпортні товари. Потім подорожчання поширюється і на українську продукцію, виробництво якої залежить від імпортної сировини чи комплектуючих.

    Саме тому НБУ не ставить перед собою завдання утримати якусь конкретну цифру курсу. За режиму керованої гнучкості гривня може як дешевшати, так і зміцнюватися, але регулятор втручається, коли коливання стають надто сильними. Мета — не «намалювати» курс, а не дозволити валютному шоку розкрутити інфляцію та панічні очікування.

    Цим пояснюється і монетарна політика НБУ. З 31 липня облікова ставка становить 15,5% річних. Підвищена ставка має підтримувати привабливість гривневих заощаджень та стримувати інфляційний і валютний тиск.

    Чи можуть резерви справді закінчитися

    Таке питання виникло б, якби нинішній темп продажу валюти зберігався тривалий час без нових надходжень від партнерів. Але саме це припущення поки не відповідає базовому сценарію міжнародних кредиторів.

    МВФ після липневого перегляду програми заявив, що українська програма залишається повністю профінансованою як у базовому, так і в негативному сценарії. Фонд говорить про великі обсяги підтримки від Європейського Союзу, механізму G7 ERA, двосторонніх партнерів та власної програми EFF.

    За оцінкою МВФ, на період від третього кварталу 2026-го до другого кварталу 2027 року існують підтверджені або достатньо надійні джерела офіційного фінансування приблизно на $52,3 млрд без урахування коштів самого МВФ.

    Саме тому теза про те, що Україна нібито гарантовано може втратити близько $20 млрд допомоги вже до кінця року через проблеми з реформами, потребує обережності. МВФ справді зафіксував затримки з окремими структурними маяками та попереджає, що невиконання умов здатне затримувати майбутні виплати. Але офіційний липневий висновок Фонду наразі інший: програма профінансована, а Україна має підтверджені ресурси на найближчі 12 місяців.

    Отже, найбільшим ризиком є не поточний рівень резервів як такий, а поєднання одразу кількох негативних факторів — затяжного падіння експорту, високих цін на імпорт, тривалих масштабних інтервенцій і одночасної затримки міжнародного фінансування.

    То чи буде долар по 50 гривень

    Сама величина валютних інтервенцій не дає підстав стверджувати, що курс 50 грн за долар неминучий до кінця 2026 року.

    НБУ не публікує цільового курсу і не обіцяє тримати гривню на конкретній позначці. Тому ні 45, ні 50 грн не є для регулятора формальною «червоною лінією». Курс залежатиме від обсягів експорту, імпорту, міжнародних надходжень, інфляції, ситуації на фронті та поведінки бізнесу й населення.

    Але нинішня ситуація принципово відрізняється від класичної валютної паніки. Резерви становлять майже $49 млрд, міжнародна фінансова підтримка продовжується, а Нацбанк має як валютні інтервенції, так і процентну політику та валютні обмеження для стабілізації ринку.

    Тож головний сигнал останніх тижнів полягає не в тому, що гривня стоїть перед неминучим обвалом. Він у тому, що утримувати валютний ринок стабільним стало значно дорожче.

    Мільярдні щотижневі продажі — це ціна великого торговельного дефіциту, війни, проблем з експортом та високої залежності від критичного імпорту. Поки ці витрати компенсуються резервами й зовнішньою допомогою, НБУ має простір для маневру. Якщо ж одночасно скоротяться експортні надходження і затримаються гроші партнерів, тоді питання курсу стане значно гострішим.

    Тому дивитися сьогодні потрібно не лише на цифру долара в обміннику, а на три показники: темпи інтервенцій НБУ, надходження зовнішнього фінансування та стан українського експорту. Саме їхня комбінація визначить, чи залишиться девальвація контрольованою, чи Нацбанку доведеться дозволити гривні слабшати швидше.

  • Долар і євро пішли вниз: де 11 вересня валюту продають найдешевше

    Долар і євро пішли вниз: де 11 вересня валюту продають найдешевше

    В Україні у п’ятницю, 11 вересня, долар і євро продовжили дешевшати як за офіційним курсом, так і в більшості великих банків. Найпомітніше відступила європейська валюта: Національний банк опустив офіційний курс євро більш ніж на 22 копійки за день, а долар — майже на 10 копійок. На готівковому ринку зміни виявилися спокійнішими, але тенденція залишається тією самою — гривня трохи зміцнилася.

    Офіційний курс долара на 11 вересня становить 44,5526 грн, тоді як днем раніше він був на рівні 44,6462 грн. Тобто американська валюта подешевшала приблизно на 9,4 копійки, або близько 0,2%. Євро НБУ встановив на рівні 51,7643 грн, що на 22,6 копійки нижче за попередній день. Польський злотий також знизився до 11,9826 грн.

    На готівковому ринку різниця між курсами купівлі та продажу залишається відносно невеликою. За даними Minfin, станом на ранок 11 вересня долар у середньому купують по 44,65 грн, а продають по 44,78 грн. Євро купують приблизно по 51,90 грн, а продають по 52,15 грн. Середній курс у банках дещо відрізняється: продаж долара становить близько 44,83 грн, євро — 52,13 грн.

    Серед великих банків одним із найнижчих курсів продажу долара сьогодні вирізняється ПриватБанк. У його відділеннях американську валюту продають по 44,70 грн, а купують по 44,10 грн. Для карткових операцій курс становить приблизно 44,84 грн на продаж і 44,25 грн на купівлю. Євро у відділеннях ПриватБанку продають по 52,10 грн, а купують по 51,10 грн; для карток курс продажу становить близько 52,08 грн. Дані самого банку підтверджують, що курси актуальні на 11 вересня, хоча в окремих відділеннях вони можуть відрізнятися.

    У ПУМБ долар за готівковим курсом продають приблизно по 44,90 грн, а купують по 44,30 грн. Комерційний курс для окремих операцій виглядає вигідніше — близько 44,80 грн на продаж та 44,50 грн на купівлю. Євро в касах банку коштує орієнтовно 52,20 грн при продажу та 51,50 грн при купівлі.

    В Ощадбанку через «Мобільний Ощад» долар продають приблизно по 44,80 грн, а купують по 44,40 грн. Для карткових операцій курс продажу дещо вищий — близько 44,90 грн. Євро у мобільному застосунку продають по 52,25 грн, а для карток — приблизно по 52,40 грн.

    У monobank курс долара на ранок становить близько 44,80 грн на продаж та 44,40 грн на купівлю. Євро продають приблизно по 52,06 грн, а купують по 51,45 грн.

    Якщо дивитися лише на великі банки з наведеного переліку, найнижчий курс продажу долара зараз у ПриватБанку — 44,70 грн у відділеннях. Це означає, що 100 доларів коштуватимуть приблизно 4470 грн. У monobank і за комерційним курсом ПУМБ ті самі 100 доларів обійдуться приблизно у 4480 грн, а в Ощадбанку для карткових операцій чи в ПУМБ за готівковим курсом — близько 4490 грн.

    Тут варто виправити одну помітну арифметичну неточність, яка трапляється в окремих публікаціях: якщо курс продажу Ощадбанку через «Мобільний Ощад» становить 44,80 грн за долар, то 100 доларів коштують 4480 грн, а не 4580 грн.

    З євро картина схожа. Найнижчий курс продажу серед наведених банків — близько 52,05–52,10 грн у ПриватБанку. У monobank він тримається близько 52,06 грн, у ПУМБ — 52,20 грн, а в Ощадбанку — від 52,25 до 52,40 грн залежно від способу операції.

    На боці купівлі долара банки теж демонструють відносно вузький діапазон. Найвигідніший курс серед наведених пропозицій дає комерційний курс ПУМБ — близько 44,50 грн за долар. Далі йдуть Ощадбанк і monobank із рівнем близько 44,40 грн. Найнижчий курс купівлі у ПриватБанку у відділеннях — 44,10 грн.

    Для євро найвигіднішими серед наведених варіантів виглядають ПУМБ та Ощадбанк через мобільний застосунок — приблизно по 51,50 грн за євро. У monobank — 51,45 грн, а у ПриватБанку у відділеннях — близько 51,10 грн.

    Важливо розуміти, що офіційний курс НБУ і реальні курси в касах банків — це не одне й те саме. НБУ встановлює довідковий офіційний курс, тоді як банки та обмінники формують власні ціни залежно від попиту, запасів готівки та ситуації на валютному ринку. Саме тому долар за офіційним курсом коштує 44,55 грн, а купити його в касі можна ближче до 44,70–44,90 грн.

    Ще одна важлива деталь — курси протягом дня можуть змінюватися. Банки особливо часто переглядають карткові та комерційні курси, тому перед великою операцією краще перевірити актуальне значення безпосередньо у застосунку або на сайті банку.

    Станом на ранок 11 вересня загальна картина для гривні виглядає позитивно: і долар, і євро дещо відступили, причому європейська валюта дешевшає швидше. Але говорити про стійкий довгостроковий тренд лише на основі одного дня поки зарано — валютний ринок залишається чутливим до імпорту, зовнішньої допомоги, бюджетних виплат і рішень НБУ.

  • Долар може піти вгору через бензин: банкір назвав курс на початок серпня

    Долар може піти вгору через бензин: банкір назвав курс на початок серпня

    На початку серпня одним із головних факторів, які можуть впливати на валютний ринок України, стане вартість енергоносіїв. Зростання світових цін на нафту здатне посилити попит бізнесу на долари та євро через збільшення витрат на імпорт пального. Водночас різких стрибків курсу найближчим часом не очікується.

    Такий прогноз озвучив директор департаменту фінансових ринків та інвестиційної діяльності «Глобус Банку» Тарас Лєсовий.

    За його словами, на міжбанківському ринку у перший тиждень серпня долар може перебувати в межах 44,6–45,2 грн, а євро — 50,8–51,5 грн. На готівковому ринку американська валюта, за прогнозом, коштуватиме приблизно 44,8–45 грн, а євро — 51–51,5 грн.

    Одним із ключових ризиків для гривні залишатиметься подорожчання нафти. Україна значною мірою залежить від імпорту пального, тому зміни світових котирувань швидко відображаються на потребі імпортерів у валюті.

    За словами Лєсового, енерготрейдери зазвичай намагаються купувати валюту наперед, якщо бачать ризик одночасного зростання і цін на нафту, і курсу долара. Саме тому навіть очікування подорожчання енергоносіїв можуть короткостроково підвищувати попит на іноземну валюту.

    Додатковим чинником стане підготовка бізнесу до осінньо-зимового періоду. Компанії традиційно збільшують запаси пального, закуповують генератори, акумулятори, енергетичне обладнання та комплектуючі. Значна частина цієї продукції імпортується, тому для розрахунків потрібні долари або євро.

    У результаті попит на валюту з боку бізнесу на початку серпня може зрости. Водночас експерт вважає, що ці процеси є прогнозованими, а тому Національний банк має достатньо інструментів, щоб згладжувати дисбаланс за допомогою валютних інтервенцій.

    Окремо Лєсовий звернув увагу на поведінку населення. За його словами, українці традиційно дуже чутливо реагують на зміну цін на бензин і дизель. Подорожчання пального часто підсилює інфляційні очікування, а це, своєю чергою, може підштовхувати людей до купівлі валюти як способу збереження заощаджень.

    Втім, масового переходу населення в долари чи євро він наразі не прогнозує. Одним із головних стримувальних факторів є дохідність гривневих депозитів. За умови помірної інфляції вони залишаються достатньо привабливими та дозволяють отримувати реальний дохід.

    Ще одним конкурентом іноземній валюті залишаються облігації внутрішньої державної позики. Дохід від ОВДП не оподатковується, тому цей інструмент продовжує користуватися попитом серед приватних інвесторів.

    На курс також можуть впливати безпекові фактори. Зокрема, атаки Росії на енергетичну та логістичну інфраструктуру здатні одночасно збільшити потребу України в імпорті обладнання та ускладнити експорт. Це може створити додатковий попит на валюту та зменшити її надходження на ринок.

    Певним стабілізувальним фактором у серпні може стати сезонне збільшення пропозиції овочів, фруктів та іншої аграрної продукції. Це традиційно стримує інфляцію в окремих категоріях. Водночас логістичні проблеми або нові російські удари можуть частково нівелювати цей ефект.

    За оцінкою Лєсового, Національний банк і надалі залишатиметься головним стабілізатором валютного ринку. Режим керованої гнучкості дозволяє регулятору контролювати надмірні коливання та компенсувати періоди підвищеного попиту на валюту.

    Протягом 3–9 серпня банкір очікує, що щоденні коливання на міжбанку становитимуть близько 5–15 копійок, у банках — до 20 копійок, а в обмінниках — до 30 копійок. Середні тижневі відхилення, за його оцінкою, залишатимуться в межах 1–1,5% від стартового курсу тижня.

    Таким чином, різкого обвалу гривні на початку серпня експерт не очікує. Найбільший ризик для валютного ринку він пов’язує саме з цінами на нафту та подальшою динамікою вартості пального. Якщо енергоносії суттєво подорожчають, це може збільшити попит імпортерів на долари та євро. Водночас інтервенції НБУ, висока дохідність гривневих інструментів і відносно стриманий попит населення мають зменшити ймовірність різких курсових стрибків.

  • Долар подешевшав після стрибка: скільки сьогодні коштує валюта в банках та обмінниках

    Долар подешевшав після стрибка: скільки сьогодні коштує валюта в банках та обмінниках

    Після помітного зростання напередодні курс долара в Україні 30 липня частково відіграв свої позиції. Комерційні банки знизили середню вартість продажу американської валюти майже на 20 копійок, а в обмінниках долар також дещо подешевшав. Водночас курс євро демонструє незначні зміни залежно від фінансової установи.

    Станом на ранок 30 липня середній курс продажу долара в українських банках становить 45,15 грн, що приблизно на 20 копійок менше, ніж днем раніше. Середній курс купівлі залишається на рівні 44,68 грн.

    В обмінних пунктах долар також втратив у ціні. Середній курс продажу опустився до 44,95 грн, а купівлі — до 44,85 грн. Таким чином, після різкого подорожчання напередодні американська валюта частково повернулася до попередніх значень. Водночас придбати долар дешевше ніж за 44 гривні, як і раніше, неможливо ані в банках, ані в більшості обмінників.

    Європейська валюта також дещо подешевшала. У банках середній курс продажу євро становить 51,46 грн, що на 10 копійок нижче порівняно з попереднім днем. Купують євро в середньому по 50,84 грн.

    В обмінниках курс євро також незначно знизився. Купити валюту можна в середньому по 51,40 грн, а продати — по 51,20 грн.

    Серед найбільших українських банків найнижчий курс продажу долара пропонує Monobank — 45,03 грн. У ПриватБанку долар у касах продають по 45,05 грн, а за картковим курсом — по 45,04 грн.

    В Ощадбанку курс продажу долара через мобільний застосунок становить 45,10 грн, тоді як для карткових операцій — 45,20 грн. У ПУМБ готівковий долар можна придбати по 45,20 грн, а картковий курс встановлено на рівні 45,00 грн.

    Євро у ПриватБанку продають по 51,80 грн у касах та 51,81 грн за картковим курсом. В Ощадбанку європейська валюта коштує 51,50 грн у застосунку та 51,65 грн для карткових операцій. У ПУМБ курс продажу євро залишається на рівні 51,70 грн, тоді як Monobank продає євро по 51,54 грн.

    Якщо купувати 100 доларів США, сума витрат залежатиме від обраного банку. Найвигіднішими залишаються пропозиції Monobank та ПриватБанку, де така покупка обійдеться приблизно у 4504–4505 грн. В Ощадбанку та ПУМБ за 100 доларів доведеться заплатити від 4510 до 4520 грн залежно від способу купівлі.

    Фінансові аналітики зазначають, що після різких коливань валютного ринку курси часто коригуються. Подальша динаміка долара та євро залежатиме від ситуації на міжбанківському ринку, попиту на валюту, дій Національного банку України та загальної економічної ситуації.

  • Долар готується до нового ривка: економісти назвали межу, до якої може впасти гривня

    Долар готується до нового ривка: економісти назвали межу, до якої може впасти гривня

    Український валютний ринок у другій половині липня може залишатися відносно стабільним, однак економісти не виключають поступового подорожчання долара до 45–45,5 гривні. Подальша динаміка залежатиме від політики Національного банку, попиту населення та бізнесу на валюту, обсягів міжнародної допомоги, ситуації на енергетичному ринку і можливого загострення на Близькому Сході.

    Станом на 17 липня Національний банк установив офіційний курс долара на рівні 44,6173 гривні. Порівняно з попереднім днем американська валюта подешевшала приблизно на 13 копійок. Офіційний курс євро, навпаки, зріс до 51,1649 гривні. Таким чином, побоювання щодо негайного подолання доларом психологічної межі у 45 гривень поки не справдилися.

    На готівковому ринку ситуація також залишалася контрольованою. У середньому українські банки 17 липня купували долар приблизно по 44,41 гривні, а продавали по 44,88 гривні. В обмінних пунктах середній курс продажу перебував біля 44,72 гривні. На міжбанківському ринку торги проходили приблизно в межах 44,65–44,68 гривні за долар.

    Попри це, експерти попереджають, що нинішня стабільність не гарантує збереження таких самих значень до кінця місяця. Ринок перебуває під впливом одразу кількох факторів, частина з яких не залежить безпосередньо від економічної ситуації в Україні.

    Що прогнозує Олег Пендзин

    Член Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин вважає найбільш імовірним сценарій, за якого гривня до кінця липня залишатиметься приблизно на нинішніх позиціях, передає ТСН. На готівковому ринку долар, за такої ситуації, може продаватися поблизу 45 гривень без різких і тривалих стрибків.

    Водночас економіст називає головним зовнішнім ризиком можливе загострення протистояння між Сполученими Штатами та Іраном. Особливе значення має безпека судноплавства через Ормузьку протоку, якою транспортується значна частина світових поставок нафти.

    У разі нової ескалації, блокування маршрутів або зростання загрози для танкерів нафтові котирування можуть піднятися. Для України це означатиме збільшення вартості імпортованого пального та додатковий попит на іноземну валюту з боку імпортерів. За такого сценарію, на думку Пендзина, готівковий курс може наблизитися до 45,5 гривні за долар, а офіційний курс НБУ — перевищити позначку у 45 гривень.

    Водночас такий прогноз є сценарним, а не гарантованим. Сам факт зростання світових цін на нафту не означає автоматичного стрибка курсу на відповідну величину. Остаточний вплив залежатиме від тривалості подорожчання енергоресурсів, дій Нацбанку, структури імпорту та пропозиції валюти на українському ринку.

    Два сценарії Андрія Шевчишина

    Фінансовий аналітик Андрій Шевчишин оцінює ситуацію дещо обережніше. На його думку, оптимістичний сценарій, розрахований для першої половини липня, поки загалом реалізувався.

    Національний банк упродовж більшої частини першої половини місяця утримував офіційний курс долара приблизно в коридорі 44,50–44,80 гривні. Лише 15 липня показник наблизився до 44,88 гривні, після чого знову почав знижуватися.

    За оптимістичного сценарію НБУ й надалі не дозволятиме офіційному курсу надовго закріпитися вище 45 гривень. У такому разі гривня завершить липень без значної девальвації, а коливання на готівковому ринку залишаться помірними.

    Базовий сценарій Шевчишина передбачає поступове послаблення гривні приблизно до 45,5 гривні за долар. Тоді готівковий долар може продаватися в діапазоні від 45 до 45,75 гривні, а євро — від 51,25 до 52 гривень.

    Аналітик оцінює вірогідність оптимістичного розвитку подій у 60%, а базового — у 40%. Тобто більш імовірним він усе ж вважає збереження керованого та відносно стабільного курсу.

    Ключовим сигналом стане поведінка офіційного курсу протягом найближчих торговельних сесій. Якщо НБУ продовжить утримувати долар нижче психологічного рівня 45 гривень, це свідчитиме про достатню пропозицію валюти та готовність регулятора згладжувати підвищений попит.

    Різких стрибків поки не прогнозують

    Керівник секретаріату Ради підприємців при Кабінеті Міністрів Андрій Забловський також очікує певного подорожчання американської валюти до кінця липня. Однак, за його оцінкою, воно відбуватиметься поступово.

    Економіст не очікує повторення швидкого підвищення курсу, яке спостерігалося в окремі дні 13–15 липня. На його думку, долар рухатиметься у плавному висхідному тренді в межах, які фактично визначатиме валютна політика Національного банку.

    Максимальним орієнтиром до завершення місяця Забловський називає близько 45,5 гривні за долар. При цьому йдеться не обов’язково про офіційний курс НБУ: у банківських касах та обмінниках ціна продажу традиційно може бути вищою через валютний спред і комерційну політику конкретної установи.

    Як НБУ впливає на курс гривні

    Після переходу від фіксованого курсу до режиму керованої гнучкості Національний банк не встановлює незмінну вартість долара, однак продовжує активно впливати на валютний ринок. Регулятор продає валюту з міжнародних резервів, коли попит суттєво перевищує пропозицію, та намагається не допустити різких курсових стрибків.

    Тому короткострокова динаміка гривні значною мірою залежить не лише від настроїв населення або бізнесу, а й від обсягів валютних інтервенцій НБУ. Саме регулятор залишається найбільшим продавцем валюти на міжбанківському ринку.

    Водночас Нацбанк не зобов’язаний утримувати конкретне числове значення курсу. Його основне завдання полягає у збереженні цінової та фінансової стабільності й згладжуванні небезпечних коливань, а не в захисті певної позначки будь-якою ціною.

    Що ще може послабити гривню

    Крім геополітики та нафтових цін, на курс впливає сезонне зростання імпорту. Україна закуповує за кордоном енергоресурси, техніку, обладнання, транспортні засоби та значну кількість споживчих товарів. Для розрахунків імпортерам потрібні долари та євро, що збільшує попит на валюту.

    Додатковим фактором може стати підготовка до опалювального сезону. Через російські атаки на енергетичну та газовидобувну інфраструктуру потреба в імпорті палива, газу й обладнання може зрости. Це створюватиме додаткове навантаження на валютний ринок.

    Водночас гривню підтримують міжнародна фінансова допомога, валютні надходження від експорту, перекази українців із-за кордону та значні міжнародні резерви. Тому навіть у разі поступового подорожчання долара економісти наразі не прогнозують неконтрольованої девальвації.

    Чи варто чекати долар по 45,5 гривні

    Позначка 45,5 гривні залишається реалістичним, але не базовим для всіх експертів сценарієм. Для її досягнення має збігтися кілька факторів: зростання попиту на валюту, погіршення зовнішньої ситуації, подорожчання імпорту та готовність Нацбанку дозволити гривні дещо послабитися.

    Станом на 17 липня офіційний курс перебував нижче 44,62 гривні, а середня ціна продажу готівкового долара — нижче 45 гривень. Це означає, що для досягнення прогнозованої верхньої межі валюті необхідно подорожчати ще приблизно на 60–90 копійок, залежно від сегмента ринку.

    Найімовірнішим сценарієм до кінця липня залишається контрольоване коливання курсу без валютного шоку. Долар може поступово наблизитися до 45 гривень або тимчасово перевищити цю позначку на готівковому ринку. Проте значно сильніше падіння гривні наразі не є основним прогнозом опитаних економістів.

    Українцям, які планують купувати валюту, експерти традиційно радять не орієнтуватися лише на гучні прогнози та не вкладати всі кошти в долари або євро після короткочасного стрибка. Курсові прогнози залежать від великої кількості змінних і не можуть гарантувати конкретної вартості валюти у визначений день.

  • Долар перетнув 45 грн: банки та обмінники переписали курс валют

    Долар перетнув 45 грн: банки та обмінники переписали курс валют

    На валютному ринку України зберігається тенденція до поступового послаблення гривні. Станом на ранок 14 липня середній курс продажу долара у банках перевищив психологічну позначку в 45 гривень, тоді як євро продовжив упевнене зростання як у банківських касах, так і в обмінних пунктах. За добу основні іноземні валюти додали в ціні від 10 до майже 30 копійок залежно від фінансової установи.

    За даними порталу Minfin, середній курс продажу долара у банках становить 45,04 грн, що на 29 копійок більше, ніж днем раніше. Купують американську валюту в середньому по 44,51 грн, що також свідчить про подорожчання долара.

    Євро також демонструє висхідну динаміку. Середній курс продажу європейської валюти в банках досяг 51,48 грн, додавши 28 копійок за добу. Купівля євро здійснюється в середньому по 50,81 грн, що на 16 копійок вище за попередній показник.

    Не менш помітне зростання спостерігається й на готівковому ринку. В обмінних пунктах середній курс продажу долара становить 44,80 грн, що на 20 копійок більше, ніж напередодні. Продати валюту можна в середньому по 44,65 грн, що також вище попереднього рівня.

    Європейська валюта в обмінниках продається в середньому по 51,40 грн, додавши 15 копійок за добу. Курс купівлі євро становить близько 51,15 грн, що на 10 копійок більше порівняно з попереднім днем.

    Серед найбільших українських банків найвищий курс продажу долара у касах наразі встановив ПУМБ — 45,10 грн за долар. Водночас найвигіднішу пропозицію для купівлі американської валюти пропонує Monobank, де долар можна придбати по 44,90 грн.

    У ПриватБанку курс продажу долара у касах становить 44,99 грн, а для карткових операцій — 45,04 грн. Євро у відділеннях банку продається по 51,55 грн, тоді як при безготівковій купівлі карткою його вартість становить 51,54 грн.

    Ощадбанк також переглянув свої валютні курси. У мобільному застосунку долар продається по 44,95 грн, а під час розрахунків карткою — по 44,99 грн. Євро через мобільний сервіс можна придбати за 51,50 грн, а при карткових операціях — за 51,60 грн.

    У ПУМБ долар у касах коштує 45,10 грн, тоді як при купівлі карткою його можна придбати дешевше — по 44,90 грн. Євро у відділеннях банку продається по 51,70 грн, що є одним із найвищих показників серед найбільших банків.

    Monobank залишається одним із найвигідніших варіантів для купівлі іноземної валюти. Долар тут продається по 44,90 грн, а євро — по 51,53 грн.

    Таким чином, найвигідніший курс для купівлі долара наразі пропонує Monobank, тоді як найнижчу ціну на євро серед проаналізованих банків встановив Ощадбанк у своєму мобільному застосунку — 51,50 грн.

    Фінансові експерти зазначають, що валютний ринок наразі демонструє стійку тенденцію до поступового зростання вартості основних іноземних валют. Коливання курсів відбуваються як у готівковому, так і в безготівковому сегментах, а різниця між окремими банками залишається незначною. Водночас навіть кілька десятків копійок різниці можуть бути відчутними для тих, хто купує або продає великі суми валюти.

  • Фінансовий поворот: долар зростає, євро різко втрачає вартість

    Фінансовий поворот: долар зростає, євро різко втрачає вартість

    На валютному ринку України 19 червня зберігається помірна, але чітко виражена розбіжність у динаміці основних валют: долар США продовжує поступово дорожчати, тоді як євро демонструє більш виражене зниження та втрачає позиції як у банківському сегменті, так і в обмінних пунктах. Фінансові установи реагують на поточні коливання міжнародних ринків, попит населення та загальні очікування щодо політики провідних світових економік, оновлюючи курси протягом дня.

    У середньому в обмінниках долар сьогодні можна купити за 45,05 гривні, тоді як продати — за 44,93 гривні. Це свідчить про подальше поступове зміцнення американської валюти на готівковому ринку, яке триває вже кілька сесій поспіль. Євро, навпаки, демонструє відчутнішу корекцію вниз: середній курс купівлі становить 52,06 гривні, а продажу — 51,74 гривні. Таким чином європейська валюта втратила ще кілька десятків копійок, продовжуючи тренд на ослаблення.

    У банківському сегменті ситуація залишається різноспрямованою, але загальна тенденція зберігається: долар дорожчає, євро дешевшає. Середній курс долара в банках України становить 44,70 гривні при купівлі та 45,20 гривні при продажу. Євро банки купують у середньому по 51,42 гривні та продають по 52,02 гривні. Банківський ринок реагує на зміни офіційного курсу Національного банку України та коливання попиту з боку населення і бізнесу, що призводить до поступового перегляду цінових пропозицій у різних установах.

    Найбільш помітні відмінності традиційно спостерігаються серед великих банків, які формують значну частину роздрібного валютного ринку. Зокрема, Ощадбанк та ПУМБ пропонують один із найнижчих курсів продажу долара — близько 45,10 гривні, що робить їхні пропозиції одними з найпривабливіших для населення. У ПриватБанку долар продається дорожче — приблизно по 45,15 гривні, тоді як у Monobank курс сягає 45,23 гривні, що відображає різницю у внутрішній політиці банків і витратах на операції з валютою.

    Щодо купівлі долара банками у населення, найвигідніші умови традиційно пропонує ПУМБ, де комерційний курс становить близько 44,80 гривні. В Ощадбанку та Monobank показники коливаються на рівні 44,75 гривні, тоді як у ПриватБанку курс дещо нижчий — близько 44,70 гривні. Ця різниця формує конкуренцію між банками за готівкову валюту населення та впливає на загальну динаміку ринку.

    Ситуація з євро є більш однозначною і характеризується стабільним зниженням. Найдешевший курс продажу євро наразі пропонує Monobank — 51,80 гривні, що робить його найвигіднішим варіантом для купівлі серед великих фінансових установ. У ПриватБанку євро продається в діапазоні 51,81–51,90 гривні залежно від типу операції, тоді як в Ощадбанку курс становить близько 52,05 гривні. У ПУМБ європейська валюта дорожча — приблизно 52,30 гривні, що відображає загальну тенденцію до розширення спредів на тлі коливань попиту.

    При цьому найвигідніші умови для продажу євро також відрізняються залежно від банку. ПУМБ пропонує один із найвищих курсів купівлі — близько 51,60 гривні, тоді як в Ощадбанку цей показник становить приблизно 51,35 гривні. У Monobank євро купують по 51,15 гривні, а в ПриватБанку — близько 51,10 гривні. Така різниця відображає конкуренцію банків за валютні ресурси та різні підходи до формування маржі.

    У роздрібному сегменті валютного ринку спостерігається типова для останніх тижнів ситуація: банки та обмінні пункти адаптуються до змін попиту, при цьому зберігаючи відносно вузькі коридори коливань для долара та ширші — для євро. Це пояснюється тим, що американська валюта залишається більш стабільним інструментом для заощаджень і розрахунків, тоді як євро більш чутливо реагує на зовнішні економічні фактори та рішення Європейського центрального банку.

    Аналітики відзначають, що поточна динаміка валютного ринку не свідчить про різкі макроекономічні зміни, однак демонструє поступове формування нових рівноважних рівнів. Долар підтримується стабільним попитом як серед населення, так і серед імпортерів, тоді як євро перебуває під тиском корекційних процесів на міжнародних ринках.

    У найближчій перспективі експерти не очікують різких стрибків курсу, проте наголошують, що ринок залишається чутливим до зовнішніх факторів, зокрема рішень провідних центральних банків, геополітичних подій та змін у глобальних фінансових потоках. Саме ці фактори надалі визначатимуть баланс між доларом і євро на українському валютному ринку.

  • НБУ ухвалив рішення щодо ставки: що чекає на гривню та ціни

    НБУ ухвалив рішення щодо ставки: що чекає на гривню та ціни

    Національний банк України ухвалив рішення втретє поспіль залишити облікову ставку без змін на рівні 15% річних. Таким чином регулятор зберіг чинні монетарні умови, вважаючи їх достатньо жорсткими для стримування інфляційного тиску та підтримки стабільності фінансової системи в умовах триваючої війни та зростання зовнішніх ризиків.

    Про це під час пресконференції повідомив голова Національного банку України Андрій Пишний.

    У НБУ пояснили, що рішення було ухвалене після оцінки поточної економічної ситуації, динаміки інфляції, стану валютного ринку та зовнішніх факторів, які можуть вплинути на українську економіку в найближчі місяці. Одними з головних ризиків регулятор називає продовження повномасштабної війни, невизначеність із надходженням міжнародної фінансової допомоги та наслідки ескалації конфлікту на Близькому Сході.

    За словами Пишного, нинішній рівень облікової ставки дає змогу підтримувати достатньо жорсткі монетарні умови, які допомагають контролювати інфляцію, зберігати стійкість валютного ринку та стимулювати попит населення на гривневі інструменти для заощаджень.

    «Водночас, ураховуючи ознаки посилення фундаментального цінового тиску, НБУ готовий підвищити облікову ставку, якщо це буде необхідно для утримання контролю над інфляційними очікуваннями та повернення інфляції на траєкторію стійкого зниження до цілі 5%», – наголосив глава Нацбанку.

    Фактично регулятор дав зрозуміти, що нинішнє рішення не означає автоматичного переходу до подальшого пом’якшення монетарної політики. Навпаки, у разі погіршення інфляційної ситуації або виникнення нових ризиків Нацбанк готовий повернутися до підвищення облікової ставки.

    Наступне рішення щодо монетарної політики ухвалюватиметься вже на основі нового макроекономічного прогнозу, який НБУ представить у липні. Саме він стане ключовим орієнтиром для оцінки подальших перспектив інфляції, економічного зростання та стану державних фінансів.

    Одним із ключових факторів, який впливає на рішення Нацбанку, залишається інфляція. Попри певне уповільнення темпів зростання цін, інфляційний тиск в економіці все ще зберігається.

    За даними регулятора, у травні споживча інфляція сповільнилася до 8,2% у річному вимірі. Порівняно з попередніми місяцями це свідчить про певне покращення ситуації, однак показник все ще суттєво перевищує цільовий рівень НБУ, який становить 5%.

    У Нацбанку пояснюють, що уповільненню інфляції сприяло насамперед збільшення пропозиції сирих продуктів харчування. Завдяки цьому знизився ціновий тиск на окремі категорії продовольства, що позитивно позначилося на загальному індексі споживчих цін.

    Водночас базова інфляція, яка вважається більш точним індикатором довгострокових цінових тенденцій, навпаки дещо прискорилася — до 7,9% у річному вимірі. Це свідчить про те, що фундаментальний інфляційний тиск в економіці все ще залишається доволі відчутним.

    У НБУ зазначають, що як загальна, так і базова інфляція перевищили попередні прогнози регулятора. Саме тому центральний банк поки не поспішає переходити до більш м’якої монетарної політики.

    За оцінками регулятора, протягом найближчих місяців інфляція перебуватиме поблизу нинішніх показників. Наприкінці року можливе її певне прискорення через низку внутрішніх та зовнішніх факторів. Лише у середньостроковій перспективі НБУ розраховує на повернення інфляції до цільового рівня.

    Очікується, що суттєвіше уповільнення темпів зростання цін відбудеться вже у 2027 році.

    У Національному банку наголошують, що головним джерелом ризиків для економіки України продовжує залишатися повномасштабна війна Росії проти України.

    Військові дії негативно впливають на виробництво, експорт, логістику, інвестиційну активність і споживчі настрої населення. Крім того, війна продовжує створювати значне навантаження на державний бюджет, який значною мірою залежить від міжнародної фінансової допомоги.

    Додатковим фактором невизначеності стало загострення ситуації на Близькому Сході. У НБУ зазначають, що подальша ескалація конфлікту може вплинути на світові ціни на нафту та енергоносії, спровокувати додаткові інфляційні хвилі та ускладнити глобальну економічну ситуацію.

    Не менш важливим залишається питання своєчасного надходження зовнішнього фінансування. Україна продовжує значною мірою покривати бюджетний дефіцит завдяки підтримці міжнародних партнерів. Будь-які затримки або скорочення такої допомоги можуть створити додатковий тиск на державні фінанси та валютний ринок.

    Облікова ставка є головним інструментом грошово-кредитної політики Національного банку. Саме через неї регулятор впливає на вартість грошей в економіці.

    Фактично це відсоток, під який НБУ надає ресурси комерційним банкам. Від її рівня залежить, під які ставки банки видаватимуть кредити та залучатимуть депозити.

    Коли облікова ставка висока, кредити стають дорожчими, а депозити — більш вигідними для вкладників. Це стимулює громадян більше заощаджувати та менше витрачати, що допомагає стримувати інфляцію.

    Якщо ставка знижується, кредити дешевшають, бізнес і населення активніше позичають кошти, а економічна активність зростає. Однак водночас посилюється ризик прискорення інфляції.

    Саме тому центральні банки постійно балансують між необхідністю підтримувати економіку та стримувати зростання цін.

    Для пересічних українців рішення НБУ означає, що різких змін у вартості кредитів та прибутковості депозитів найближчим часом не очікується. Банки й надалі орієнтуватимуться на нинішній рівень ставок, а гривневі заощадження залишатимуться відносно привабливими.

    Після початку повномасштабного вторгнення Росії у лютому 2022 року Нацбанк певний час утримував облікову ставку на рівні 10%.

    Однак уже в червні того ж року регулятор був змушений різко підвищити її до 25% річних. Це стало одним із наймасштабніших рішень в історії української монетарної політики.

    Метою такого кроку було захистити гривню, стабілізувати фінансову систему та стримати інфляційний тиск, який різко посилився через війну.

    На рівні 25% ставка залишалася понад рік. Лише в другій половині 2023 року, коли економічна ситуація почала поступово стабілізуватися, НБУ розпочав цикл її зниження.

    Протягом 2024 року ставка поступово скорочувалася, однак наприкінці року регулятор був змушений повернутися до жорсткішої політики через нове прискорення інфляції.

    У січні 2025 року облікову ставку підвищили до 14,5%, а вже у березні — до 15,5%. На цьому рівні вона залишалася до завершення року.

    У січні 2026 року Нацбанк розпочав новий цикл пом’якшення монетарної політики та знизив ставку до 15%. Після цього регулятор тричі поспіль залишав її без змін, що свідчить про обережний підхід до ухвалення рішень в умовах високої невизначеності.

    Таким чином, Національний банк наразі обрав вичікувальну позицію. Регулятор прагне зберегти контроль над інфляцією та валютним ринком, водночас залишаючи за собою можливість оперативно реагувати на будь-які зміни економічної ситуації. Подальша доля облікової ставки значною мірою залежатиме від темпів інфляції, ситуації на фронті, обсягів міжнародної допомоги та загального стану світової економіки.