Позначка: валютний ринок

  • «Під матрацом» тепер не долар: що почали накопичувати українці

    «Під матрацом» тепер не долар: що почали накопичувати українці

    В Україні зафіксовано історичну зміну валютних уподобань населення. Вперше за багато років українці купили більше євро, ніж доларів США. Фінансові експерти називають це початком нової тенденції, яка відображає не лише економічні процеси, а й поступову переорієнтацію країни на європейський простір.

    Про це в коментарі ТСН.ua розповів фінансовий експерт Андрій Шевчишин.

    За його словами, березень 2026 року став знаковим для українського валютного ринку. За підсумками місяця чистий попит населення на євро досяг еквівалента 482 млн доларів, тоді як попит на американську валюту склав 481,8 млн доларів.

    Різниця між показниками мінімальна, однак сам факт випередження долара є надзвичайно показовим.

    «Чистий попит на євро оновив попередній максимум, зафіксований ще у листопаді 2025 року. На міжбанку зараз усе спокійно, попит не зростає. А от на готівковому ринку триває чіткий тренд: українці дедалі частіше обирають європейську валюту», – пояснив експерт.

    Фінансисти зазначають, що ще кілька років тому така ситуація виглядала малоймовірною. Традиційно долар вважався основною валютою для заощаджень серед українців, а більшість великих покупок, операцій з нерухомістю та накопичень орієнтувалися саме на американську валюту.

    Однак останнім часом ситуація почала змінюватися.

    На думку Андрія Шевчишина, головною причиною є посилення інтеграції України з Європейським Союзом. Мільйони українців працюють, навчаються або ведуть бізнес із країнами ЄС. Для них євро дедалі частіше стає основною валютою розрахунків.

    Після початку повномасштабної війни значна частина українців переїхала до європейських держав. Відповідно зросла кількість грошових переказів, розрахунків та фінансових операцій саме в євро.

    Крім того, дедалі більше українських компаній працюють із європейськими партнерами, а перспектива вступу України до ЄС лише посилює інтерес до європейської валюти.

    Другою причиною експерти називають зміну підходу до заощаджень.

    Якщо раніше долар практично не мав альтернативи як валюта для накопичення коштів, то тепер багато громадян почали диверсифікувати свої ризики. Частину заощаджень вони переводять саме в євро.

    Фактично європейська валюта поступово перебирає на себе роль традиційного «фінансового сховища», яку десятиліттями виконував долар.

    Третій фактор пов’язаний із ситуацією на міжнародних фінансових ринках.

    Останніми роками співвідношення між доларом та євро демонструє значні коливання. Валютна пара EUR/USD часто реагує на рішення Федеральної резервної системи США, Європейського центрального банку, геополітичні події та економічну статистику.

    На думку експертів, частина українців почала вважати євро більш перспективною валютою для довгострокового зберігання коштів.

    Також впливають політичні фактори. Інвестори уважно стежать за бюджетною політикою США, рівнем державного боргу та економічними рішеннями американської адміністрації. Через це частина населення прагне розподіляти свої накопичення між кількома валютами.

    Водночас Національний банк України наразі не фіксує ознак валютної паніки чи надмірного попиту на іноземну валюту.

    На міжбанківському ринку ситуація залишається стабільною, а курс гривні демонструє відносну стійкість. Експерти зазначають, що український валютний ринок увійшов у другий квартал 2026 року без різких коливань і спекулятивних стрибків.

    Попри рекордний інтерес до євро, фінансисти не радять громадянам робити ставку лише на одну валюту.

    Фахівці традиційно рекомендують розподіляти заощадження між кількома фінансовими інструментами залежно від особистих потреб, строків накопичення та рівня ризику.

    Окремо експерти звертають увагу, що нинішній тренд може стати довгостроковим. Якщо Україна продовжить рух до членства в Європейському Союзі та поглиблення економічної інтеграції з європейськими країнами, роль євро в українській економіці лише зростатиме.

    Таким чином, березень 2026 року вже увійшов в історію українського валютного ринку як місяць, коли євро вперше обійшов долар за рівнем попиту серед населення. І хоча перевага поки що символічна, вона може свідчити про початок нової фінансової реальності для українців.

  • Українців налякала нова цифра в обмінниках: чи буде долар по 50 гривень

    Українців налякала нова цифра в обмінниках: чи буде долар по 50 гривень

    В Україні різко активізувалися розмови про можливе подорожчання долара після того, як офіційний курс американської валюти перевищив позначку 44,5 гривні, а в окремих банках та обмінних пунктах наблизився до психологічної межі у 45 гривень. Такі цифри викликали хвилю занепокоєння серед українців, адже будь-які коливання валютного ринку традиційно впливають на ціни, заощадження та купівельну спроможність населення.

    Станом на 9 червня Національний банк України встановив офіційний курс долара на рівні 44,51 гривні. Це на 16 копійок більше, ніж попереднього банківського дня. У найбільших українських банках курс продажу валюти сягнув 44,80–44,90 гривні за долар, а в окремих фінансових установах майже торкнувся позначки у 45 гривень.

    Втім, економісти закликають не панікувати та наголошують, що нинішня ситуація не має нічого спільного з валютними кризами минулих років. За словами координатора експертних груп Економічної експертної платформи Олега Гетмана, йдеться про планову та контрольовану корекцію курсу з боку Національного банку.

    Експерт наголошує, що фундаментальних причин для стрімкого обвалу гривні наразі немає. Україна має значний запас міжнародних резервів, які дозволяють НБУ впевнено контролювати валютний ринок та згладжувати будь-які різкі коливання. Станом на початок червня міжнародні резерви України перевищують 45 млрд доларів, що залишається одним із найвищих показників за всю історію незалежності країни.

    За словами Гетмана, Національний банк фактично проводить політику поступової девальвації гривні, яка відповідає поточним економічним умовам. Одним із головних факторів залишається значний дефіцит зовнішньої торгівлі. Україна продовжує імпортувати товарів значно більше, ніж експортує.

    Олег Гетман

    За оцінками економістів, щороку країна експортує приблизно на 30 млрд доларів менше продукції, ніж імпортує. Такий дисбаланс створює постійний тиск на валютний ринок. Водночас ситуацію суттєво компенсує міжнародна фінансова допомога.

    Саме підтримка міжнародних партнерів залишається одним із ключових факторів стабільності української економіки. Лише протягом року Україна отримує близько 50 млрд доларів грантів, кредитів, макрофінансової допомоги та інших надходжень від західних партнерів. Завдяки цьому платіжний баланс держави залишається контрольованим навіть в умовах війни.

    Економісти підкреслюють, що нинішній курс є результатом свідомої політики регулятора, а не наслідком якоїсь надзвичайної події чи фінансової кризи. Національний банк поступово адаптує курс до реалій економіки, не допускаючи різких стрибків.

    За прогнозами експертів, до кінця 2026 року долар може наблизитися до рівня 46 гривень, однак це буде поступове зростання, а не різка девальвація. Саме такий сценарій наразі вважається базовим для більшості аналітиків.

    Колишній радник президента України з економічних питань Олег Устенко також зазначає, що на валютні ринки продовжують впливати глобальні фактори. Одним із них залишається напруження на Близькому Сході та конфлікт між США й Іраном, який уже позначився на світових цінах на енергоносії та фінансових ринках.

    Олег Устенко

    На думку Устенка, світові інвестори зараз перебувають у стані невизначеності. Це впливає на ціни на золото, нафту та інші активи. Однак для України головним фактором стабільності залишається не зовнішня кон’юнктура, а продовження міжнародної фінансової підтримки.

    Водночас експерти вказують на ризики, які потенційно можуть вплинути на курс гривні у майбутньому. Найсерйознішим із них називають можливе затягування або скорочення фінансової допомоги від міжнародних партнерів.

    Для отримання наступних траншів Україна повинна виконувати умови співпраці з Міжнародним валютним фондом, Світовим банком та Європейським Союзом. Частина цих умов потребує ухвалення відповідних законів Верховною Радою.

    Саме тому економісти наголошують, що політична стабільність та продовження реформ сьогодні мають безпосередній вплив на валютний ринок. Якщо співпраця з міжнародними кредиторами залишатиметься стабільною, загрози різкого обвалу гривні не існує.

    На думку більшості аналітиків, сценарій із доларом по 50 гривень найближчим часом виглядає малоймовірним. Значні міжнародні резерви дозволяють НБУ оперативно втручатися в ситуацію та утримувати ринок від панічних настроїв.

    Таким чином, нинішній стрибок курсу долара до 45 гривень є скоріше технічним та контрольованим процесом, ніж початком нової валютної кризи. Національний банк продовжує керовану девальвацію гривні, адаптуючи курс до економічних реалій воєнного часу. Поки міжнародна підтримка залишається стабільною, експерти не бачать підстав для різкого обвалу національної валюти або неконтрольованого зростання курсу американського долара.

  • Фальшиві євро на сотні мільйонів: у Польщі викрили підпільне виробництво, частину планували збути в Україні

    Фальшиві євро на сотні мільйонів: у Польщі викрили підпільне виробництво, частину планували збути в Україні

    У Польщі правоохоронці ліквідували масштабну схему виготовлення підроблених євро, які планували поширювати не лише всередині країни, а й за її межами — зокрема в Україні. За даними слідства, йдеться про організовану злочинну групу, яка готувалася до масового виробництва фальшивих банкнот на суму до 360 мільйонів євро.

    Операцію провели співробітники Агентства внутрішньої безпеки Польщі у взаємодії з прокуратурою. У межах слідчих дій було затримано чотирьох підозрюваних, причетних до організації нелегального виробництва грошей. Затримання відбулися на території Мазовецького воєводства, де діяла частина інфраструктури угруповання.

    За інформацією правоохоронців, слідство змогло встановити чітку структуру злочинної організації, розподіл ролей між її учасниками, а також виявити місця виготовлення та зберігання підробленої продукції. У результаті обшуків було знайдено підпільні виробничі цехи, оснащені професійним обладнанням, яке дозволяло виготовляти банкноти високої якості.

    Серед вилучених матеріалів — близько трьох тонн спеціального паперу, голографічні плівки, захисні стрічки, елементи з магнітними властивостями, а також компоненти для створення водяних знаків. Такий набір свідчить про високий рівень підготовки злочинців і серйозність їхніх намірів.

    Крім того, на місці виявили тестові зразки купюр, які використовувалися для перевірки якості підробок. Зокрема, зловмисники намагалися зробити фальшиві банкноти такими, щоб вони могли проходити перевірку у платіжних терміналах та банківських системах. Це вказує на те, що мова йшла не про примітивні підробки, а про продукцію, здатну створити серйозні ризики для фінансової системи.

    Слідство також встановило, що учасники групи проходили спеціалізоване навчання, де вивчали сучасні системи захисту банкнот. Це дозволяло їм підвищувати якість підробок і робити їх максимально схожими на справжні гроші. Таким чином, злочинці фактично намагалися відтворити технологічний процес виготовлення офіційної валюти.

    Під час обшуків у підозрюваних вилучили не лише обладнання та матеріали, а й значні суми готівки у різних валютах, колекційні монети, а також вогнепальну зброю та боєприпаси. Це свідчить про високий рівень організованості групи та потенційну небезпеку її діяльності.

    За даними правоохоронців, частину виготовлених або запланованих до виробництва фальшивих банкнот зловмисники планували реалізовувати в Україні. Це могло створити додаткові ризики для валютного ринку та фінансової безпеки.

    Фігурантам справи вже висунуто обвинувачення за кількома статтями, зокрема за участь в організованій злочинній групі та підробку грошей. Двох із них суд взяв під варту, іншим обрали запобіжні заходи у вигляді застави, поліцейського нагляду та заборони виїзду за кордон. У разі доведення вини підозрюваним загрожує до 25 років позбавлення волі.

    Правоохоронці підкреслюють, що завдяки своєчасній операції вдалося запобігти масовому поширенню фальшивих євро, що могло мати серйозні наслідки для економіки кількох країн. Розслідування триває, і не виключено, що кількість підозрюваних може зрости.

    Фінансові експерти зазначають, що євро залишається однією з найбільш підроблюваних валют у світі. Водночас більшість фальшивок мають низьку якість і легко розпізнаються. Однак у випадках, коли підробки виготовляються з використанням професійного обладнання та матеріалів, ризики значно зростають.

    Фахівці радять уважно перевіряти банкноти, звертаючи увагу на якість паперу, чіткість друку, наявність водяних знаків, захисних стрічок і рельєфних елементів. Саме ці деталі найчастіше дозволяють відрізнити справжні гроші від підробок.

    У підсумку викриття підпільного виробництва у Польщі стало прикладом ефективної міжнародної боротьби з фінансовою злочинністю. Воно також підкреслює, що загрози для економічної безпеки можуть мати транснаціональний характер і потребують скоординованих дій правоохоронних органів.

  • Євро знову оновив історичний максимум у банках України

    Євро знову оновив історичний максимум у банках України

    Банки України 21 квітня вдруге поспіль підвищили готівковий курс євро для населення, оновивши історичний максимум. Середній курс європейської валюти в касах банків сягнув 52,40 грн за євро. Це вище за попередній рекорд, який було зафіксовано 20 квітня 2026 року на рівні 52,30 грн.

    Про це свідчать дані фінансового порталу minfin.com.ua.

    Одночасно зростає і офіційний курс Національного банку України: 21 квітня він підвищився на 13 копійок і становив 51,89 грн за євро, що також стало новим історичним максимумом. Таким чином, європейська валюта демонструє синхронне зростання як на готівковому, так і на офіційному сегментах валютного ринку.

    Середні готівкові курси валют у банках виглядають так: долар США — 43,80–44,40 грн (днем раніше 43,80–44,30 грн), євро — 51,50–52,40 грн (днем раніше 51,50–52,30 грн). Тобто долар залишається відносно стабільним із незначними коливаннями, тоді як євро продовжує зростати швидшими темпами.

    У найбільших банках України готівкові курси також демонструють узгоджену тенденцію. Зокрема, у ПриватБанку євро купують і продають у діапазоні 51,45–52,45 грн, в Ощадбанку — 51,75–52,35 грн, в Укрсиббанку — 51,60–52,29 грн, у ПУМБ — 51,50–52,30 грн, у Райффайзен Банку — 51,60–52,46 грн. Долар у цих установах перебуває в межах приблизно 43,80–44,46 грн.

    Експерти фінансового ринку зазначають, що подорожчання євро пов’язане з загальною динамікою на міжнародних валютних ринках, де європейська валюта останніми днями зміцнюється щодо долара США. Це автоматично впливає і на курси в країнах, які орієнтуються на глобальні котирування.

    Додатковим фактором називають підвищений попит на готівкову валюту в Україні. У періоди економічної невизначеності населення та бізнес частіше купують валюту як інструмент збереження коштів, що створює додатковий тиск на ринок. Водночас пропозиція готівкової валюти залишається обмеженою, що також сприяє зростанню курсу.

    Аналітики також звертають увагу на поведінку ринку: коли курс починає зростати, попит зазвичай додатково посилюється через очікування подальшого подорожчання. Це формує короткострокові хвилі підвищеного попиту, які банки враховують при встановленні курсів купівлі та продажу.

    Національний банк України продовжує регулювати валютний ринок за допомогою інтервенцій та монетарної політики, однак загальна динаміка залишається залежною від зовнішніх факторів. Серед них — ситуація на світових фінансових ринках, рішення Європейського центрального банку, курс долара на міжнародному ринку та геополітичні ризики.

    У короткостроковій перспективі аналітики не виключають подальших коливань євро з можливим оновленням максимумів, якщо збережеться високий попит на валюту та сприятлива для євро ситуація на глобальному ринку.

    Таким чином, валютний ринок України продовжує демонструвати тенденцію до зростання євро, яке вже другий день поспіль оновлює історичні рекорди як у банківських касах, так і в офіційному курсі НБУ.

  • Бізнес в Україні чекає зростання економіки, але прогнозує послаблення гривні до 54 грн за євро

    Бізнес в Україні чекає зростання економіки, але прогнозує послаблення гривні до 54 грн за євро

    Український бізнес у 2026 році демонструє обережний оптимізм щодо економічного відновлення, однак водночас посилює девальваційні очікування щодо гривні. Про це свідчать результати квартального опитування підприємств, оприлюднені Національний банк України.

    Згідно з дослідженням, індекс ділових очікувань підприємств у І кварталі 2026 року зріс до 105,8% порівняно зі 102,1% у попередньому кварталі. Це означає, що бізнес загалом позитивно оцінює перспективи розвитку економіки на найближчий рік.

    Опитані компанії очікують зростання обсягів виробництва, активізацію інвестицій і покращення власних фінансових показників. Особливо помітне покращення оцінок у частині інвестицій у обладнання, техніку та будівельні роботи, що свідчить про поступове пожвавлення економічної активності.

    Водночас ключові ризики залишаються незмінними. Підприємці називають головними стримувальними факторами війну та її наслідки, дефіцит кваліфікованих кадрів і високі ціни на енергоносії. Саме енергетичний фактор, за оцінками бізнесу, може ще більше впливати на економіку у найближчі місяці.

    Попри ці ризики, підприємства вперше за тривалий час дали позитивний прогноз щодо загального обсягу виробництва в країні. Баланс відповідей вийшов у «плюс», що свідчить про поступове відновлення економічних очікувань після тривалого періоду невизначеності.

    Однак на тлі цього оптимізму бізнес дедалі більше очікує послаблення національної валюти. За результатами опитування, середній прогнозований курс гривні до долара США через 12 місяців зріс до 45 грн/дол., тоді як раніше становив близько 44,3 грн.

    Крім того, суттєво збільшилася частка підприємств, які очікують, що курс перебуватиме в діапазоні 45–46,5 грн за долар. Це свідчить про поступове формування більш песимістичних валютних очікувань серед бізнесу.

    Важливою новацією цього опитування стало те, що бізнес уперше надав прогноз щодо курсу гривні до євро. Середнє очікуване значення становить близько 54 грн за євро, причому майже 43% респондентів вважають, що курс коливатиметься в межах 52–54 грн.

    Експерти пояснюють появу такого прогнозу кількома причинами. По-перше, євро дедалі активніше використовується в зовнішньоекономічних операціях українських компаній, особливо з країнами Європейського Союзу. По-друге, зростання ролі європейського ринку в українській економіці стимулює бізнес формувати окремі валютні очікування щодо цієї валюти.

    Інфляційні очікування бізнесу при цьому залишилися стабільними — на рівні близько 11% у річному вимірі. Це свідчить про певну стабілізацію макроекономічних прогнозів, хоча загальна ситуація залишається складною.

    Опитування проводилося наприкінці зими 2026 року серед 664 підприємств із 21 регіону України (без урахування тимчасово окупованих територій). У вибірку увійшли як великі, так і середні та малі компанії з різних секторів економіки — від промисловості до сільського господарства та транспорту.

    Аналітики наголошують, що результати дослідження відображають не офіційний прогноз регулятора, а саме настрої бізнесу. Проте саме ці очікування часто впливають на економічну поведінку компаній — інвестиційні рішення, цінову політику та валютні операції.

    У ширшому контексті ці дані демонструють складний баланс, у якому перебуває українська економіка. З одного боку — поступове відновлення ділової активності, зростання інвестицій і стабілізація інфляції. З іншого — тривала війна, кадровий дефіцит і зовнішні ризики, які формують очікування щодо ослаблення гривні.

    Таким чином, український бізнес входить у 2026 рік із помірним оптимізмом щодо розвитку економіки, але водночас готується до валютних коливань. Вперше сформований прогноз курсу до євро лише підкреслює, що фінансові очікування стають більш комплексними та орієнтованими на реальні зміни у структурі економіки.

  • Євро встановив новий рекорд щодо гривні

    Євро встановив новий рекорд щодо гривні

    У середу, 15 квітня 2026 року, офіційний курс євро до гривні зріс до 51,32 грн, встановивши новий історичний максимум. Відповідні дані оприлюднив Національний банк України. Порівняно з попереднім банківським днем європейська валюта подорожчала одразу на 57 копійок — це одне з найбільших добових зростань за останній час.

    Водночас курс долара США також продемонстрував підвищення, однак значно стриманіше — на 6 копійок, до 43,49 грн за долар. Таким чином, Національний банк встановив офіційні курси валют на 15 квітня на рівні: 1 долар США — 43,49 грн (проти 43,43 грн днем раніше), 1 євро — 51,32 грн (проти 50,75 грн станом на 14 квітня). Також зросли й інші валюти: зокрема, польський злотий піднявся до 12,09 грн.

    Новий показник перевищив попередній історичний максимум курсу євро, зафіксований у лютому 2026 року на рівні близько 51,25 грн. Ще напередодні, 14 квітня, офіційний курс становив 50,75 грн, тобто за добу євро додало понад пів гривні. Для порівняння, на готівковому ринку в середині квітня європейська валюта вже торгувалася в межах 51,0–51,4 грн, що свідчить про те, що офіційний курс фактично наздогнав ринкові значення.

    Загалом гривня послабилася щодо всіх основних валют, однак найбільше — саме до євро. Така динаміка свідчить про асиметрію валютного ринку: європейська валюта дорожчає швидше за долар, що частково пов’язано із глобальними змінами на міжнародних ринках, зокрема коливанням пари євро/долар.

    Варто зазначити, що нинішній курс євро означає фактичний історичний мінімум гривні щодо європейської валюти. Водночас ситуація з доларом виглядає більш стабільною: поточний курс залишається нижчим за рекордний рівень 44,16 грн, зафіксований у березні 2026 року.

    На готівковому ринку тенденції залишаються подібними: долар коливається в межах 43,5–43,7 грн, тоді як євро тримається на рівні понад 51 грн. Це свідчить про збереження високого попиту на іноземну валюту та очікування подальшого послаблення гривні.

    На тлі валютних коливань експерти також звертають увагу на альтернативні інструменти збереження коштів. Зокрема, дохідність гривневих облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) наразі становить близько 17% річних, що дозволяє частково компенсувати інфляційні втрати та валютні ризики.

    Оновлення історичного максимуму курсу євро є черговим сигналом посилення тиску на гривню та зростання ролі зовнішніх факторів у формуванні валютного ринку. Якщо поточна динаміка збережеться, не виключено подальше закріплення європейської валюти вище психологічної позначки у 51 грн.

  • Гривня знову слабшає: курс долара наблизився до 44 грн

    Гривня знову слабшає: курс долара наблизився до 44 грн

    В Україні продовжується девальвація національної валюти. За підсумками торгів 11 березня Національний банк України підвищив офіційний курс долара з 43,8627 до 43,9776 грн за долар. Новий показник став історичним максимумом і почне діяти з 12 березня.

    Водночас на міжбанківському валютному ринку у другій половині дня угоди з купівлі долара вже проходили вище психологічної позначки 44 грн. На піку торгів американська валюта піднімалася до рівня 44,22 грн за долар.

    Банкіри зазначають, що поточне ослаблення гривні відбувається не випадково. На їхню думку, Національний банк України може свідомо допускати поступову девальвацію, зокрема для збільшення бюджетних надходжень під час конвертації фінансової допомоги міжнародних партнерів.

    За словами представників банківського сектору, у таких умовах експортери не поспішають продавати валютну виручку, очікуючи подальшого зростання курсу долара. Водночас імпортери опинилися у складній ситуації через невизначеність щодо майбутнього курсу. Багато компаній уже почали закладати у вартість імпортних товарів курс на рівні 45,5–46 грн за долар, хоча у державному бюджеті середній показник передбачений на рівні близько 45,6 грн.

    Додатковим фактором невизначеності називають затримку з виділенням великого фінансового пакета допомоги від Європейський Союз, а також загальне погіршення економічної ситуації через зростання цін на енергоносії після початку війни між Іран та іншими країнами регіону.

    Коливання на міжбанку швидко відобразилися і на готівковому ринку. Максимальний курс продажу долара у відділеннях банків піднявся до 44,65 грн. Такий показник, зокрема, фіксувався у МетаБанк. Середній діапазон купівлі та продажу становив приблизно 43,68–44,31 грн за долар.

    У сегменті карткових операцій пікова ціна продажу долара для клієнтів сягнула 44,55 грн. Такий курс пропонували Сенс Банк та Юнекс Банк. Середній картковий курс купівлі та продажу перебував у межах 43,75–44,17 грн.

    Щодо європейської валюти, офіційний курс гривні до євро трохи змінився — з 51,0386 до 50,9349 грн за євро. У банківських касах готівковий євро продавали в діапазоні від 51,35 до 51,75 грн, а середній курс купівлі та продажу становив приблизно 50,87–51,56 грн.

    У картковому сегменті середній курс операцій з євро коливався в межах 50,76–51,42 грн, а максимальний показник досягав 51,80 грн, зокрема у Аккордбанк.

    Експерти не виключають, що у разі збереження нинішніх економічних факторів курс долара може й надалі залишатися під тиском і поступово рухатися до показників, закладених у державному бюджеті.

  • НБУ втрутився у валютний ринок: на підтримку гривні пішло $3 млрд

    НБУ втрутився у валютний ринок: на підтримку гривні пішло $3 млрд

    У Національному банку України заявляють, що підстав для різкого зростання курсу долара наразі немає. Про це повідомив перший заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук.

    За його словами, поточний стан міжнародних резервів дозволяє утримувати стабільність валютного ринку. На початку 2026 року вони становили майже 60 млрд доларів, що приблизно удвічі більше, ніж було на початку повномасштабного вторгнення у 2022 році.

    «Ми не бачимо підстав для того, щоб курс “вилітав у космос”», — зазначив Ніколайчук.

    У Нацбанку також прогнозують подальше зростання резервів. Очікується, що у 2026 році їх обсяг може збільшитися до 65 млрд доларів, а у 2027 році — до 73 млрд.

    За словами Ніколайчука, поточний рівень резервів забезпечує приблизно 120% від композитної міри адекватності міжнародних резервів за методологією Міжнародного валютного фонду.

    Водночас Нацбанк продовжує активно втручатися у валютний ринок, щоб утримувати стабільність гривні. Зокрема, у січні 2026 року регулятор провів значні валютні інтервенції.

    Протягом місяця НБУ не купив до резервів жодного долара або євро, натомість продав валюти на понад 3 млрд доларів у еквіваленті.

    Окрім цього, у Нацбанку наголошують на поступовому зниженні інфляції. За словами Ніколайчука, після пікового рівня майже 16% у травні інфляція знизилася до 7,4% у січні.

    Головною метою монетарної політики НБУ залишається досягнення цільового показника інфляції на рівні 5%.

  • Міжнародні резерви України зросли до рекордних 57,7 мільярда доларів

    Міжнародні резерви України зросли до рекордних 57,7 мільярда доларів

    Міжнародні резерви України станом на 1 лютого 2026 року досягли 57,7 млрд доларів, що стало новим історичним максимумом. Про це повідомив голова парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев із посиланням на дані Національного банку України.

    У порівнянні з січнем обсяг резервів зріс на 357,8 млн доларів, або на 0,6%. Місяцем раніше показник становив 57,3 млрд доларів.

    У річному вимірі зростання ще більш відчутне. Порівняно з лютим 2025 року міжнародні резерви збільшилися на 14,65 млрд доларів, що становить приріст на 34%. Поточний рівень дозволяє покривати близько шести місяців майбутнього імпорту, тоді як міжнародні стандарти визначають мінімально необхідним показником три місяці.

    За словами Гетманцева, ключовим фактором зростання у січні стала міжнародна фінансова допомога. Україна отримала 3,124 млрд доларів через рахунки Світового банку. Додатково Національний банк здійснив переоцінку фінансових інструментів з урахуванням змін ринкової вартості активів і валютних курсів, що збільшило їхню оцінку ще на 1,445 млрд доларів.

    Отримані надходження дозволили профінансувати обслуговування державного боргу. Зокрема, 233,9 млн доларів спрямовано на обслуговування та погашення облігацій зовнішньої державної позики, 171,6 млн доларів — на виконання зобов’язань перед МВФ, ще 76,8 млн доларів — на погашення інших кредитів.

    Окремо зазначається, що чистий продаж валюти НБУ для підтримки курсової стабільності у січні становив 3,729 млрд доларів. Це на 20,7% менше, ніж у грудні 2025 року, коли регулятор продав 4,702 млрд доларів.

    Міжнародні резерви зростають уже кілька місяців поспіль і залишаються одним із ключових індикаторів фінансової стійкості країни. На тлі воєнних викликів та високого навантаження на бюджет їхній обсяг свідчить про достатній рівень зовнішньої підтримки, здатність держави виконувати боргові зобов’язання та утримувати валютний ринок у контрольованому стані.

  • Гривня зміцнюється: новий курс валют від НБУ

    Гривня зміцнюється: новий курс валют від НБУ

    Національний банк України 21 листопада встановив офіційний курс гривні на рівні 41,25 грн/долар, зміцнивши національну валюту на 8 копійок. Офіційний курс євро зафіксовано на рівні 43,56 грн/євро.

    Деталі валютного ринку

    Станом на 9:15 ранку, згідно з даними банків та обмінних пунктів, курси валют виглядають так:

    • Готівковий курс у банках:
      • Долар: купівля — 41,15 грн, продаж — 41,65 грн.
      • Євро: купівля — 43,60 грн, продаж — 44,10 грн.
    • Курси в обмінниках:
      • Долар: 41,58–41,65 грн.
      • Євро: 43,95–44,12 грн.
    • Міжбанк:
      • Долар: 41,28–41,32 грн.
      • Євро: 43,46–43,49 грн.