Daypolitico

Позначка: Верховний суд

  • Студент виграв справу проти МОН: повторним здобуттям освіти навчання не визнали

    Студент виграв справу проти МОН: повторним здобуттям освіти навчання не визнали

    Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалив прецедентне рішення щодо тлумачення послідовності здобуття вищої освіти. Суд дійшов висновку, що студент, який не завершив бакалаврат і не отримав диплома, має право продовжити навчання на тому самому рівні та спеціальності в іншому університеті — і це не вважається повторним здобуттям вищої освіти.

    Постанова винесена у справі № 200/5372/24 та є остаточною.

    Що сталося

    Студент із 2012 року навчався за спеціальністю «Менеджмент» у Донецькому державному університеті управління, але 1 квітня 2015 року був відрахований з третього курсу. Документа про вищу освіту він не отримав.

    У 2022 році його зарахували на третій курс тієї ж спеціальності вже в іншому виші — Донбаському державному педагогічному університеті. Однак у червні 2024 року в довідці ЄДЕБО для відстрочки від призову зазначили, що студент нібито порушує «послідовність здобуття освіти».

    Це дало підстави МОН вважати навчання повторним бакалавратом.

    Правова позиція Верховного Суду

    ВС встановив:

    • здобуття першого (бакалаврського) рівня освіти починається з моменту зарахування і завершується лише після вручення диплома;

    • якщо диплом не отримано, студент не вважається таким, що вже здобув вищу освіту;

    • поновлення або повторний вступ на той самий курс і спеціальність в іншому закладі не є повторним здобуттям освіти, навіть якщо минуло багато років;

    • така ситуація не порушує послідовність здобуття освіти у розумінні статті 10 Закону «Про освіту».

    Що постановив суд

    Верховний Суд:

    • визнав дії МОН протиправними;

    • зобов’язав сформувати нову довідку ЄДЕБО зі статусом: «Так, не порушує»;

    • стягнув зі Міністерства освіти і науки 4 360,32 грн судових витрат на користь студента.

    Постанова остаточна і не підлягає оскарженню.

  • Суд зобов’язав помічника депутатки Київради видалити пости у Facebook та виплатити моральну шкоду киянину

    Суд зобов’язав помічника депутатки Київради видалити пости у Facebook та виплатити моральну шкоду киянину

    Верховний Суд України поставив остаточну крапку у гучній справі про захист честі, гідності та ділової репутації між киянином Василем Дідусом та помічником депутатки Київради Ксенії Семенової — Дмитром Перовим. Суд зобов’язав Перова спростувати недостовірну інформацію, яку він поширював на своїй сторінці у Facebook.

    Як повідомляє видання “Факти”, Верховний Суд залишив касаційну скаргу відповідача без задоволення, а рішення Шевченківського районного суду та Київського апеляційного суду — без змін. Таким чином, висновки двох попередніх інстанцій набули остаточного та обов’язкового характеру.

    Предметом спору стали публікації Дмитра Перова, у яких він звинувачував Василя Дідуса у “побитті” та “незаконному будівництві” на вулиці Івана Франка, 26 у Києві. Суди трьох інстанцій встановили, що ці твердження не підтверджені достовірними доказами і були подані як факти, а не як оціночні судження.

    У рішенні Верховного Суду, за повідомленням ЗМІ, вказано, що реконструкція за вказаною адресою здійснювалася на законних підставах: із дотриманням містобудівних умов, проектної документації та погодженнями з Департаментом охорони культурної спадщини. Отже, закиди про “самобуд” та порушення законодавства не відповідають дійсності.

    Суд дійшов висновку, що поширені Перова висловлювання порушують особисті немайнові права позивача і “не можуть вважатися допустимим проявом свободи вираження поглядів” у межах чинного законодавства. Фактично йдеться про визнання цих заяв наклепницькими.

    За даними журналістів, рішенням суду Дмитра Перова зобов’язано видалити відповідні публікації, розмістити спростування на власній сторінці у Facebook, а також сплатити Василю Дідусу 3 000 гривень моральної шкоди та відшкодувати судові витрати.

  • Чи поверне держава  7,2 мільярда: підозрювана у відмиванні грошей Олена Шевцова закриває кримінальні справи через суди

    Чи поверне держава  7,2 мільярда: підозрювана у відмиванні грошей Олена Шевцова закриває кримінальні справи через суди

    У березні 2023 року НБУ вивів Ibox Bank з ринку за відмивання грошей в інтересах онлайн-казино, після чого передав його в ліквідацію Фонду гарантування вкладів. Коли Фонд взяв банк під управління, податкова нарахувала Ibox Bank 7,2 мільярда гривень боргів – податок на прибуток, ПДФО, військовий збір і штрафи.

    Співласниця банку Олена Дегрик-Шевцова, яка наразі перебуває у розшуку, оскаржила це рішення в суді.

    Суди першої та другої інстанцій відмовилися розглядати її позов: акціонер, навіть великий, не може представляти банк, тим більше той, що перебуває в ліквідації.

    Верховний Суд з погодився з приведеними доводами, але знайшов процесуальну помилку: нижчі суди, мовляв, неправильно оформили відмову, що дозволило повернути справу на повторний розгляд.

    Про те, що теке рішення Верховного Суду могло бути прийнятим в інтересах шахрайки Олени Шевцової та призведе до збитків державного бюджету в розмірі  7,2 мільярда гривень, звертає увагу профільний ТГ канал “Карты, деньги, офшора”:

    “Тепер суперечка про 7,2 мільярда знову зависла на пару років. Поки суди будуть заново з’ясовувати очевидне — чи має Дегрик-Шевцова право говорити від імені банку, стягнення не почнеться. Для бюджету це означає втрату часу і відсутність коштів, для скандальної банкірки — важливий перепочинок.

    Цей перепочинок їй потрібен не випадково. Паралельно Дегрик-Шевцова намагається зачистити всі кримінальні справи, відкриті проти неї після ліквідації банку. Голосіївський районний суд вже закрив кримінальне провадження за підозрою у відмиванні мільярдів через Ibox Bank. 2 жовтня Київський апеляційний суд розглядав скаргу на це рішення, але підсумкового вердикту поки немає”.

    Нагадаємо, раніше підозрювана у шахрайстві Олена Шевцова тиснула на суддів Личаківського районного суду Львова, а її адвокати свідомо затягували розгляд справи.

    Але, як бачимо Голосіївський районний суд міста Києва виявився більш “зговірливим” та лояльним до шахрайських схем Олени Шевцової. Наразі слово за апеляцією.

    Більш детально про шахрайські схеми та втечу Олени Шевцової за кордон, читайте у матеріалі “Схема на мільярди: що відомо про справу співвласниці iBox Bank Шевцової”

  • Чоловік судді Верховного Суду отримує російську пенсію і має паспорт рф

    Чоловік судді Верховного Суду отримує російську пенсію і має паспорт рф

    Суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Тетяна Дроботова може приховувати від українських державних органів дані про громадянство, майно та доходи свого чоловіка — Анатолія Дроботова. Журналісти бюро Absolution з’ясували, що він має паспорт громадянина РФ, автомобіль і нерухомість у Криму, а також отримує пенсію від держави-агресора.

    Документи підтверджують, що 26 квітня 2014 року Анатолій Дроботов, колишній політик і в.о. прем’єр-міністра Криму у 1995 році, отримав паспорт РФ (№ 2014 713866) та ідентифікаційний номер платника податків. Його офіційною адресою є будинок у Сімферополі по провулку Охотничий, 3, де також проживають родичі:

    • падчерка Ірина Іщенко, екссуддя Господарського суду АРК, звільнена за порушення присяги;

    • її чоловік Ілля Іщенко, колишній суддя Центрального райсуду Сімферополя, нині — «мировий суддя» окупаційного суду.

    Крім того, у деклараціях судді ВС відсутня інформація про автомобіль Mercedes у Криму (реєстраційний номер А371МС92), зареєстрований на її чоловіка і застрахований у російській компанії «Гайде».

    Попри вік, що дає право на пенсійне забезпечення, доходи чоловіка суддя у деклараціях не вказує. Однак документи підтверджують: Дроботов отримує російську пенсію на картку «МТС Банку». Вказано й номер рахунку, на який регулярно надходять виплати.

    Формально у декларації Тетяни Дроботової зазначено лише український автомобіль чоловіка — Mercedes ML (реєстрація АА8004ОА). Решта майна, доходів і зв’язків з Росією замовчуються.

    Це викликає серйозні питання щодо доброчесності судді Верховного Суду та її здатності ухвалювати рішення в інтересах держави, яку атакує країна, громадянство якої має її чоловік.

    Експерти вбачають у цьому не лише конфлікт інтересів, а й ризики для національної безпеки: російські фінансові потоки можуть впливати на найбільш чутливу ланку — українське правосуддя.

  • Коли відповідальність за шахрайські кредити несе банк, а не позичальник

    Коли відповідальність за шахрайські кредити несе банк, а не позичальник

    Касаційний цивільний суд скасував рішення апеляційної інстанції та залишив у силі рішення суду першої інстанції у справі №490/7829/23 щодо позову АТ КБ «ПриватБанк» про стягнення кредитної заборгованості. Про це повідомляє «Закон і Бізнес».

    Суть спору полягала в тому, що банк вимагав стягнути з клієнта понад 68 тисяч гривень заборгованості за кредитом. Суд першої інстанції задовольнив позов лише частково, визначивши до стягнення 4732,86 грн, але відмовив у стягненні відсотків. Крім того, він врахував, що понад 69 тисяч гривень було списано з рахунку відповідача у травні 2022 року в результаті несанкціонованої операції. Вину клієнта в цьому інциденті банк не довів.

    Апеляційний суд дійшов протилежного висновку, визнавши, що користувач своїми діями або бездіяльністю сприяв незаконному використанню ПІН-коду чи інших даних. Підставою стало посилання на запис розмови з оператором «гарячої лінії», де клієнт начебто визнав передачу пароля від електронного кабінету.

    Однак КЦС наголосив: сам факт коректного введення вихідних даних для проведення операції не може автоматично свідчити про вину клієнта. За відсутності беззаперечних доказів сумніви тлумачаться на користь споживача, адже він є «слабкою стороною» у правовідносинах із банком.

    Суд також підкреслив, що банк мав надати всі належні докази ще в суді першої інстанції. Натомість у апеляції він посилався на обставини, які раніше сам заперечував, що суперечить принципам добросовісності та забороні суперечливої поведінки. Крім того, врахування нових доказів апеляційним судом без їх належного розкриття було визнано порушенням процесуальних норм.

    Таким чином, Верховний Суд підтвердив: відповідальність за безпеку операцій лежить насамперед на банку, а сумніви щодо вини клієнта не можуть ставитися йому в провину без належної доказової бази.

  • Суддя Верховного суду отримав паспорт РФ і квартиру від Міноборони Росії

    Суддя Верховного суду отримав паспорт РФ і квартиру від Міноборони Росії

    У серпні 2025 року Вища рада правосуддя, відповідаючи на запит Ради суддів щодо ситуації з Богданом Львовим, підтвердила: добровільне набуття іноземного громадянства автоматично припиняє українське і позбавляє права обіймати посаду судді.

    Цей прецедент напряму стосується ще одного служителя Феміди — судді Верховного суду Семена Стеценка.

    За даними телеграм-каналу “Невероятно, но факт…”, Стеценко отримав український паспорт у 1996 році, але вже через чотири роки виїхав до Москви, де оформив паспорт громадянина РФ. Ба більше, він склав присягу офіцера армії РФ і отримав від міноборони Росії двокімнатну квартиру в Підмосков’ї (75,1 кв. м, селище Новий, Красногорівський район). Нерухомість згодом переоформили на дружину та доньку.

    Його дружина Валентина Юріївна, уродженка Саранська, також є громадянкою РФ.

    Таким чином, за тією ж логікою, яку Вища палата ВС застосувала у справі Львова, Стеценко втратив українське громадянство ще до конкурсу на посаду у Верховному суді. А це означає, що юридично він не міг брати в ньому участь.

    Нагадаємо, що у 2023 році Верховний суд оприлюднив результати перевірки СБУ щодо громадянства Стеценка. Служба безпеки підтвердила наявність у нього російського паспорта, але зазначила, що у 2005-му він припинив громадянство РФ.

    Цей випадок знову ставить під сумнів прозорість кадрових рішень у найвищому судовому органі країни та відкриває питання щодо легітимності перебування Стеценка на посаді.

  • Суддя Верховного Суду безоплатно живе в елітній квартирі в Києві, оформленій на родичку з рф

    Суддя Верховного Суду безоплатно живе в елітній квартирі в Києві, оформленій на родичку з рф

    Суддя Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду Надія Стефанів з 2020 року безоплатно користується просторою квартирою площею 205 квадратних метрів у самому центрі Києва. Власницею житла вказана її племінниця — громадянка Росії Валентина Хорошавцева.

    У декларації Стефанів зазначила, що квартира коштує 1,8 млн грн, але за оцінками експертів, її реальна ринкова вартість на момент придбання перевищувала 5 мільйонів гривень. Житло оформлене на Хорошавцеву, яка, як виявилося, мешкає та працює в російському Томську. Там вона придбала значно скромніше помешкання і ще й в іпотеку.

    Ба більше, донька судді Надія Микитин, яка також працює суддею та нині претендує на посаду в апеляційному суді, проживає у ще одній квартирі, оформленій на Хорошавцеву — цього разу в Івано-Франківську.

    Примітно, що Валентина Хорошавцева є працівницею “Сибірського хімічного комбінату” — підприємства, яке бере участь у виробництві матеріалів для підтримки ядерного арсеналу та озброєння Російської Федерації. Сама вона заявила, що не має нерухомості в Україні і на її купівлю коштів не мала.

  • Депутат Євросолідарності Леонід Глиняний ймовірно причетний до незаконного переоформлення активів британської компанії

    Депутат Євросолідарності Леонід Глиняний ймовірно причетний до незаконного переоформлення активів британської компанії

    Депутат Київської обласної ради від “Європейської солідарності” Леонід Глиняний незаконним шляхом переоформив на себе активи британської компанії, яка інвестувала в Україну. Так у власності Глиняного опинилось підприємство ТОВ «Преміорі».

    Леонід Глиняний – найбагатший депутат Київщини та відомий в області рейдер. Разом з тим, йому вдалося втертись в довіру до крупного бізнесмена та вмовити того оформити на себе цінний актив.

    За інформацією наших джерел, Глиняний не мав реального контролю над активом, що перебував у сфері діяльності великої компанії з іноземним капіталом. За всіма ознаками він мав виконувати звичайні представницькі функції, тобто фактично був “номіналом”.

    Однак скориставшись довірою і формальними повноваженнями, Леонід Глиняний розпочав процес переоформлення активу на себе. Першим кроком стало отримання фіктивного протоколу зборів засновників, у якому було зазначено рішення про зміну власника. Такий документ був скоріш за все підроблений або отриманий з перевищенням повноважень — деталі зараз вивчає слідство.

    Далі, Леонід Глиняний звернувся до державного реєстратора, який, всупереч встановленим процедурним нормам і без належної перевірки документів, вніс зміни до реєстру юридичних осіб. Таким чином актив — компанія з річним оборотом понад 1 млрд гривень — офіційно перейшов у власність пана Глиняного.

    Юристи зазначають, що подібне можливо лише за умови змови або корупційного впливу на реєстраторів. Інакше законодавство, що регулює перехід права власності, не дозволяє здійснити подібні дії без участі всіх законних власників. Тобто це було  сплановане рейдерське захоплення підприємства.

    Після рейдерського переоформлення компанія втратила контроль над частиною своїх активів. Це призвело до зупинки процесів, втрати прибутку та численних судових позовів. Справжні власники були змушені шукати правди в судах, оскаржуючи незаконні дії та намагаючись повернути майно.

    Результатом трьохрічної боротьби в судах стала перемога у Верховному Суді іноземної компанії – інвестора і реального власника бізнесу в Україні, який намагався рейдерським шляхом переоформити на себе Леонід Глиняний.

    Проте, Леонід Глиняний і після поразки у Верховного Суді (рішення якого є остаточними) не полишає надії привласнити собі чужий бізнес, звертаючись вже до апеляційного суду з документами, які юридичною мовою іменують як процесуальні диверсії.

    Хоча таке ганебне явище як рейдерство є досить поширеним в Україні, кейс ТОВ «Преміорі» має привернути особливу увагу як з боку правоохоронців, так і з боку суспільства. Адже жертвою стала компанія наших близьких міжнародних партнерів – британців, а до рейдерства причетний депутат Київської обласної ради Леонід Глиняний.

    Щодо розгляду апеляційним судом подальших диверсійних документів з боку Леоніда Глиняного ми розповімо в наступних матеріалах.

  • Верховний Суд відхилив касаційну скаргу Коломойського щодо ПриватБанку

    Верховний Суд відхилив касаційну скаргу Коломойського щодо ПриватБанку

    Верховний Суд України відхилив касаційну скаргу Ігоря Коломойського щодо повернення йому ПриватБанку. Це рішення є остаточним і підтверджує законність націоналізації фінустанови у 2016 році.

    Остаточне рішення суду

    Як повідомляє Національний банк України (НБУ), Верховний Суд залишив без задоволення позов Коломойського та підтвердив неможливість повернення ПриватБанку колишнім власникам. Таким чином, націоналізація банку, яка відбулася у грудні 2016 року, залишається чинною та законною.

    26 лютого 2025 року суд залишив без задоволення касаційну скаргу колишнього співвласника ПриватБанку Ігоря Коломойського та залишив в силі рішення суду апеляційної інстанції, яким було закрито провадження у справі про оскарження рішень органів державної влади про виведення ПриватБанку з ринку за участю держави. Постанова Верховного Суду є остаточною та оскарженню не підлягає.

    – повідомили у НБУ.

    Національний банк привітав рішення Верховного Суду, яке назвав свідченням утвердження принципу верховенства права в Україні.

    Як вказали у НБУ, Верховний Суд підтвердив законність закриття провадження у справі на підставі норм Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення механізмів регулювання банківської діяльності” № 590-ІХ.

    “Наголошую, що рішення про виведення неплатоспроможного ПриватБанку за участю держави приймалося відповідно до норм чинного законодавства, було підтримане РНБО та урядом з метою забезпечення фінансової стабільності та збереження коштів громадян. (…) Отже, вчергове в судовому порядку підтверджено неможливість повернення ПриватБанку у власність колишнім акціонерам. Також слід констатувати, що всі рішення державних органів щодо націоналізації ПриватБанку є чинними”, – пропокоментував голова Національного банку Андрій Пишний.

  • Верховний Суд України зобов’язав підрядника повернути до бюджету Києва 139 млн грн

    Верховний Суд України зобов’язав підрядника повернути до бюджету Києва 139 млн грн

    Верховний Суд України ухвалив остаточне рішення у справі, що стосується компанії-підрядника, яка замість використання бюджетних коштів на будівництво метро на Виноградар, вирішила розмістити їх на депозиті. Суд постановив, що підрядник має повернути понад 139 мільйонів гривень, отриманих як відсотки з депозиту, до бюджету столиці.

    Верховний Суд поставив крапку у справі за позовом Київської міської прокуратури про стягнення понад 139 млн гривень з товариства, яке мало будувати метро з Сирця на Виноградар, однак замість цього поклало виділені гроші на депозит

    – йдеться у дописі.

    За інформацією, бюджетні гроші були розміщені на депозитних рахунках, столична прокуратура ще у 2021 році звернулась до суду з вимогою стягнути отримані відсотки в сумі понад 139 млн грн на користь столичної громади.

    Image

    Справа розглядалась судами неодноразово. У 2024 році Господарський суд Києва та Північний апеляційний господарський суд задовольнили позов.

    Однак підрядник намагався оскаржити рішення у Верховному Суді, який залишив його без змін.

    Таким чином, остаточне судове рішення передбачає стягнення 139 млн грн на користь громади Києва.