Daypolitico

Позначка: Верховний суд

  • Верховний суд звинуватив “Укрпошту” в перешкоджанні роботі

    Верховний суд звинуватив “Укрпошту” в перешкоджанні роботі

    Закриття відділень національного оператора поштового зв’язку «Укрпошта» у будівлях касаційних судів призвело до серйозних проблем у роботі Верховного Суду України. Як повідомив керівник апарату Верховного Суду Віктор Капустинський під час роботи Пленуму ВС 7 лютого, відсутність поштових відділень на території судів спричинила порушення строків доставки судових справ до найвищого судового органу.

    Віктор Капустинський розповів, що вже після припинення роботи відділень «Укрпошти» у судах, працівникам апаратів касаційних судів довелося шукати судові справи по поштових відділеннях столиці. Доставка значної кількості справ до Верховного Суду займала місяці, що вплинуло на ефективність роботи суду та сповільнило розгляд важливих справ.

    “Матеріали декількох судових справ «Укрпошта» втратила взагалі”, — додав Капустинський, вказавши на серйозну проблему, яка потребує негайного вирішення.

    Попри те, що ситуація наразі покращилася, Верховний Суд продовжує звертати увагу на низьку якість обслуговування з боку «Укрпошти», яка вже неодноразово піддавалася критиці з боку судових органів через затримки та втрати судових матеріалів. Це питання, безумовно, потребує термінового вирішення для покращення роботи судової системи та забезпечення своєчасної доставки важливих документів.

  • Жуков та його загадкові знайомі: хто фінансує мільйонний маєток судді Верховного Суду

    Жуков та його загадкові знайомі: хто фінансує мільйонний маєток судді Верховного Суду

    Суддя Верховного Суду України Сергій Жуков мешкає у розкішному маєтку під Києвом, який оцінюють у понад мільйон доларів. Майно, яке включає два будинки, озера, ліс, виноградники та винний погріб, не зазначене у його декларації, а оформлене на друзів та знайомих, що викликає серйозні підозри щодо реального власника.

    За словами журналістів Bihus.Info, маєток Жукова знаходиться на земельній ділянці площею 4 гектари. Водночас у своїй декларації суддя не зазначив цього майна, стверджуючи, що він орендує лише будинок, а до решти території не має жодного відношення.

    Хто насправді володіє маєтком?

    1. Андрій Москальов — ріелтор із Дніпра, знайомий Жукова, є власником будинку, де мешкає суддя з родиною.
    2. Владислав Дмитрук — підприємець з Чернігівщини, володіє земельними ділянками з виноградниками, які раніше належали помічнику Жукова.
    3. Дмитро Жорніченко — близький знайомий судді, власник землі з озерами. Жуков також переписав на нього свою частку в юридичному бізнесі.
    4. Станіслав Жуков — син судді, є власником ще одного будинку в маєтку. Незважаючи на те, що він студент з стипендією, він придбав нерухомість у 2024 році, не маючи чітких пояснень щодо походження грошей для угоди.

    Жоден із фігурантів, на кого оформлено майно, не має офіційних доходів, які могли б пояснити витрати на покупку маєтку. На запитання журналістів, Сергій Жуков відповів, що готовий пройти перевірку в НАЗК і має всі необхідні документи для підтвердження легальності своїх доходів.

    Однак ці пояснення не знімають підозр щодо реального власника маєтку та походження коштів, витрачених на його створення.

  • Верховний Суд України заборонив куріння кальянів у закладах громадського харчування

    Верховний Суд України заборонив куріння кальянів у закладах громадського харчування

    Верховний Суд України ухвалив остаточне рішення, згідно з яким забороняється куріння кальянів у закладах громадського харчування, незалежно від складу суміші, що використовується для куріння. Це рішення стало значущим кроком у боротьбі з поширенням тютюнових виробів в Україні та покликання підтримати чинне законодавство, яке намагається зменшити шкоду від куріння для здоров’я громадян.

    У Центрі громадянського представництва “Життя” зазначили, що це рішення захищає право громадян на здорове середовище без впливу тютюнового диму.

    Справу розглянули за позовом ТОВ “Ендорфін”, яке ще у 2023 році оскаржувало дії столичної Держпродспоживслужби. Підприємство стверджувало, що не продає тютюн, а лише надає послуги з приготування кальянів. Проте Верховний Суд не погодився із цією позицією, зазначивши, що приготування кальянів є стимулюванням продажу тютюнових виробів, що заборонено у закладах ресторанного господарства.

    “Рішення суду відповідає міжнародним зобов’язанням України, зокрема Рамковій конвенції ВООЗ із боротьби проти тютюну та Директиві №2014/40/ЄС”, – підкреслили у Центрі “Життя”.

    Довідка: Рамкова конвенція ВООЗ, ухвалена у 2003 році, спрямована на боротьбу зі світовою епідемією тютюнопаління. Україна, яка є учасником Конвенції, зобов’язалася посилювати заходи контролю над поширенням тютюнових виробів.

    Згідно з європейськими директивами, заборонено ароматизовані сигарети, а пачки тютюнових виробів повинні мати яскраві попередження про шкоду куріння, включаючи зображення хвороб. Такі рішення допомагають створювати безпечніше середовище для громадян, сприяючи зниженню рівня тютюнопаління.

  • Суддю Верховного суду підозрюють у держзраді

    Суддю Верховного суду підозрюють у держзраді

    Скандал у Верховному Суді набирає обертів. Як стало відомо з джерел в Офісі Генерального прокурора, судді ВС Владиславу Шиповичу планують вручити підозру за ч.1 ст.111 Кримінального кодексу України — державна зрада.

    Що відомо про справу?

    • Початок розслідування: Провадження було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) 12 листопада 2024 року.
    • Заявник: Народний депутат Кирило Нестеренко, який звинуватив суддю у діях, спрямованих на шкоду суверенітету, обороноздатності та державній безпеці України.
    • Претензії: Підозри викликані продажем у 2020 році житлового будинку та земельної ділянки в місті Горлівка, яке перебуває під окупацією. Зокрема, слідство цікавить, чи сплачувались податки до бюджету рф або так званої “ДНР” і хто став новим власником майна.

    Питання, які залишаються без відповіді

    Владислав Шипович, попри офіційний запит, досі не надав пояснень щодо:

    1. Угоди з продажу майна на окупованій території.
    2. Його ймовірних зв’язків із особами, які співпрацюють із окупаційною владою.

    Не лише Шипович

    Під підозрою також опинились інші судді ВС: Олена Білоконь, Євген Синельников та Наталія Сакара. До них є питання щодо:

    • Оформлення нерухомості на родичів.
    • Навчання дітей за кордоном.
    • Можливих зв’язків із окупаційною владою.

    Контекст і можливі наслідки

    Цей випадок став черговим викликом для довіри до судової системи України. Підозри в державній зраді судді Верховного Суду, навіть до завершення розслідування, можуть завдати шкоди репутації ВС.

    Правозахисники наголошують, що незалежність суддів має бути збережена, але критика з боку преси є необхідною в демократичному суспільстві. У цьому контексті журналістські розслідування виконують роль “сторожового пса демократії”.

    Реакція суспільства та подальші кроки

    Очікується, що найближчими днями слідство надасть додаткові деталі. Тим часом громадськість уважно стежить за розвитком ситуації, яка може мати далекосяжні наслідки для судової системи України.

  • Ірину Фаріон поновили на посаді й призначили майже 124 тисячі гривень компенсації

    Ірину Фаріон поновили на посаді й призначили майже 124 тисячі гривень компенсації

    Львівський апеляційний суд виніс рішення щодо справи професорки Ірини Фаріон, повертаючи її на посаду керівника кафедри української мови в Інституті гуманітарних та соціальних наук Національного університету “Львівська політехніка”. Суд також вирішив, що університет має відшкодувати їй середню зарплату за період, коли вона була примусово звільнена.

    Під час засідання апеляційного суду представники Фаріон закликали суд задовольнити її скаргу повністю, а представники університету наполягали на законності рішення першої інстанції. Адвокати Фаріон підкреслили, що вона як науковець і викладач має право на вільне висловлювання думок. У свою чергу, представник університету стверджував, що рішення про звільнення було законним, оскільки Фаріон висловила позиції, які не відповідали політиці університету.

    Після дебатів суд вирішив частково задовольнити апеляційну скаргу, поновивши Фаріон на посаді та визначивши компенсацію за час примусового відсторонення. Проте рішення суду може бути оскаржено у Верховному суді.

    Після оголошення рішення Фаріон заявила, що рада тому, що право виявилося сильнішим за політику. Вона також неоднозначно відповіла на питання про повернення до роботи університету.

    Щодо життєвого шляху Фаріон, вона народилася в Львові у 1964 році.

    Ірину Фаріон довгий час була активним учасником політичного життя України. З 2005 року вона є членом Всеукраїнського об’єднання “Свобода” та була членом політичної ради партії. У 2006 році вона була обрана депутатом Львівської обласної ради та займала посаду заступника голови комісії з питань освіти та науки.

    Від кінця 2012 до осені 2014 року Фаріон працювала депутатом Верховної Ради VII скликання від партії “Свобода”. Її громадянська позиція та активна публічна діяльність часто викликали суперечки та скандали.

    Фаріон виступала за підтримку пам’яті Степана Бандери, збереження чистоти української мови та єдність українського народу. Її заяви неодноразово викликали обурення громадськості та викликали широкий резонанс у ЗМІ.

    Наприклад, у лютому 2010 року, в межах акції “Утверджуймо державну мову!”, Фаріон викликала гучний скандал під час проведення заняття в дитсадку у Львові, де різко виступила проти “зросійщення” українських імен. Цей інцидент викликав значний резонанс і отримав широке відображення у ЗМІ.

    Фаріон також була звинувачена в дискримінації дітей за мовною та національною ознакою під час її публічних виступів. У листопаді 2017 року під час прямого ефіру телеканалу “112” вона вступила у конфлікт з журналістом Дмитром Гордоном, що також спричинило великий резонанс у громадськості.

    Незважаючи на контроверсії, Фаріон не стримувалася від висловлення своїх поглядів навіть після звільнення з “Львівської політехніки”. У 2024 році вона висловила образливі слова про переможниць Нацвідбору на Євробачення – alyona alyona і Jerry Heil, що спричинило нову хвилю обговорень.

    В цілому, Фаріон продовжує привертати увагу громадськості своїми висловлюваннями та діяльністю, яка часто викликає суперечки й обурення.

  • Нові спроби компаній, зв’язаних з родиною Суркісів, змінити суддів у справі з «ПриватБанком»

    Нові спроби компаній, зв’язаних з родиною Суркісів, змінити суддів у справі з «ПриватБанком»

    У середу, 27 березня, Верховний Суд планує розглянути касаційні скарги Кабміну та “ПриватБанку” у справі №757/7499/17. Ця справа стосується позову шести компаній-нерезидентів, які пов’язані з родиною Суркісів, до державного “ПриватБанку”, Мінфіну та Уряду, із вимогою стягнути з “ПриватБанку” суму майже 350 млн доларів США.

    Пресслужба банку повідомляє, що розгляд цієї справи мав відбутися 20 березня, але був перенесений через звернення представника компаній-нерезидентів до двох із п’яти суддів колегії. Після нового призначення справи для розгляду двом іншим суддям, Вадиму Ігнатенку та Аллі Олійник, було назначено нову дату судового засідання – 27 березня. Варто відзначити, що Алла Олійник зараз перебуває на етапі відбору до Конституційного Суду України.

    Проте, опоненти банку знову заявили відвод нововизначеним суддям, пояснюючи це їхніми рішеннями на користь “ПриватБанку” у попередніх справах. Юристи банку наголошують, що такий відвод є вибірковим, оскільки в колегії є інші судді, які приймали рішення на користь банку, але до них відвод не заявлявся.

    Ця справа, відома як “справа офшорів Суркісів”, розглядається з 2017 року і перебуває у Верховному Суді з 2020 року. Адвокати “ПриватБанку” наголошують на проведенні засідання з участю всіх сторін для доведення необґрунтованості оскаржуваного рішення. Проте суд не задовольнив їхні клопотання.

    “ПриватБанк” продовжує боротьбу за справедливість і верховенство права, наголошуючи, що ніхто в Україні не стоїть вище закону.

    Нагадаємо, що під час націоналізації “ПриватБанку” наприкінці 2016 року грошові кошти, розміщені компаніями-нерезидентами, пов’язаними з колишніми власниками банку, були включені до процедури bail-in, оскільки Національний банк України визнав родину Суркісів пов’язаними з “ПриватБанком”.

    Окрім судового розгляду в Україні, компанії-нерезиденти, пов’язані з родиною Суркісів, намагаються отримати рішення також у суді на Кіпрі.

    Минулого року Центральний апеляційний господарський суд скасував постанову про визнання банкрутом ТОВ “Монтана-Естейт”, яке раніше відоме як “Приватофіс”.

    Крім того, “ПриватБанк” намагається відсудити 245 АЗС, які використовуються компаніями, що контролюються Ігорем Коломойським та його оточенням.

  • 11 років колонії для екссудді: Верховний суд призначив засідання

    11 років колонії для екссудді: Верховний суд призначив засідання

    Верховний суд назначив засідання на 18 червня для розгляду скарги на вирок, яким колишнього суддю Бабушкінського районного суду Дніпра Андрія Леонова засудили до 11 років ув’язнення за отримання неправомірної вигоди у розмірі 15 тисяч доларів. Касаційний кримінальний суд ухвалив це рішення 14 лютого.

    Розгляд кримінального провадження щодо Леонова було призначено на 11:00 18 червня 2024 року. Цю інформацію повідомили сторонам, які подали касаційну скаргу, та іншим учасникам судового процесу.

    У березні 2023 року Вищий антикорупційний суд визнав вину колишнього судді Бабушкінського райсуду Дніпра, поклавши на нього покарання у вигляді 11 років ув’язнення та конфіскацію майна. Також Леонову було заборонено протягом 3 років після звільнення з в’язниці обіймати посаду судді. Апеляційна палата підтримала це рішення у листопаді того ж року. Сам Леонов подав касаційну скаргу.

    Згідно з обвинуваченням, у 2018 році Леонов вимагав хабар за визнання фермерського господарства потерпілим у судовому процесі і за вирок, який не передбачав покарання у вигляді позбавлення волі, у кримінальному провадженні щодо особи, обвинуваченої у рейдерстві та підробці документів.

  • У Верховному Суді збираються знищити кваліфоцінювання суддів. Це загрожує зривом євроінтеграції – Михайло Жернаков

    У Верховному Суді збираються знищити кваліфоцінювання суддів. Це загрожує зривом євроінтеграції – Михайло Жернаков

    Не встигли ще вщухнути пристрасті після хабаря 2,7 млн. $ попередньому голові ВС Всеволоду Князєву і обрання новим головою відразу після того недоброчесного Станіслава Кравченка – вчора в ВС вибрали ще двох недоброчесних суддів до Великої Палати.

    Одна з них, Ольга Ступак – суддя ВС, яка брехала в своїй декларації доброчесності щодо придбання свого новенького BMW за 1,4 млн та будинку під Києвом на 380 кв. метрів.

    Брехню, до речі, нещодавно офіційно визнала нова Вища кваліфкомісія суддів, а до того – ГРД і НАБУ.

    Другий, Сергій Погрібний, теж має негативний висновок ГРД, зокрема, через рішення з ознаками політичного впливу. Він свого часу дав незаконно забудувати одеське узбережжя і землі Київського зоопарку. Причому рішення подекуди приймав ультрашквидко, за одне засідання, через 10 днів після прийняття позову.

    Крім цього суддя забороняв проводити зйомку у відкритому засіданні і має чимало плутанини в майні, а також зв’язки з Сергієм Ківаловим.

    А тепер – найцікавіше. Велика Палата окрім усього іншого ставитиме крапку в справах з оскарження результатів кваліфоцінювання суддів. І виглядає, що прямо під скасування рішень ВККС і ВРП про звільнення суддів у Великій Палаті формують такий “зірковий” склад. Кваліфікаційне оцінювання, нагадаємо, в пріоритетах ЄС і США для України на наступний рік. І якщо ВП ВС таки пустить її під відкіс, то не бачити нам ніякого ЄС ще багато-багато років. Як і, імовірно, американської допомоги.

    Це все показує наскільки назріла і перезріла реформа ВС. До речі, вона теж є серед пріоритетів і ЄС, і США, прямо пов’язаних з допомогою Україні.

    І це дуже вагомі аргументи робити її максимально ефективною.