Daypolitico

Позначка: війна з рф

  • Експерт заявив, що Росія не здатна виробляти по 500 “шахедів” щодня

    Експерт заявив, що Росія не здатна виробляти по 500 “шахедів” щодня

    Російські заяви про можливість запускати по 500 дронів “шахед” на добу є перебільшенням і не підтверджуються реальними темпами виробництва. Про це заявив авіаційний експерт Костянтин Криволап в ефірі “Фабрики новин”.

    За його словами, російське виробництво “шахедів” наразі перебуває на рівні 85–90 одиниць, і підняття обсягів до 500 виглядає малоймовірним.

    “Судячи з балансу, що вироблено, що застосовано – вони виробляють на рівні 85–90. Тобто, збільшення кількості за цей рік у п’ять разів виглядає більше фантазійним, ніж надійним фактом”, – пояснив експерт.

    Криволап також наголосив на суттєвому зниженні ефективності “шахедів” в умовах української протиповітряної оборони. Якщо кілька місяців тому точність ударів цих дронів була вищою, то зараз українські сили ППО знищують до 88–89% таких цілей навіть у найскладніших ситуаціях.

    “Це каже, що ми здатні захищатися, але нам треба покращувати, посилювати, змінювати відпрацювання по цих цілях. Повинно бути задіяно більше авіації. Потрібно покращувати засоби радіолокаційного виявлення”, – додав Криволап.

    Нагадаємо, на початку березня заступник начальника Головного управління розвідки Міноборони генерал-майор Вадим Скібіцький повідомив, що за планами російського командування, у разі досягнення виробничих показників, вони могли б одночасно запускати до 500 безпілотників. Проте в реальності таких масштабів Росія наразі не досягає.

  • РФ може спробувати оточити Харків

    РФ може спробувати оточити Харків

    Російське командування активізує бойові дії на кількох напрямках одночасно, прагнучи виснажити українську оборону та пробити її в найвразливішому місці. За інформацією джерел у найближчій перспективі ключовими цілями окупантів можуть стати річка Оскіл, Ізюм та місто Суми.

    Наразі РФ не зменшує натиску на Лиман, який розглядається як стратегічна точка для прориву вглиб Донеччини. Проте тепер, за даними джерел, головним завданням може стати вихід до річки Оскіл, що дозволить росіянам розвинути наступ на Ізюм. Мета — перерізати логістичні маршрути постачання Східного угруповання ЗСУ, яке утримує лінію оборони від Куп’янська до Сіверська.

    Російське командування не обмежується одним напрямком. Як стверджують джерела, ворог паралельно тисне на Сумському напрямку, зокрема, з наміром вийти до обласного центру — Сум, а далі — намагатися прорватися вглиб Харківщини з північного сходу.

    Таке розгортання наступу узгоджується з ідеєю Кремля про спробу оперативного оточення Харкова — другого за величиною міста України. Вихід на Харків із Сумської області дозволить створити загрозу з флангів, паралельно продовжуючи тиск із боку Куп’янська і Вовчанська.

    Річка Оскіл вже стала важливим рубежем під час попередніх фаз війни. ЗСУ у 2022 році звільнили значні території на східному березі, відкинувши війська РФ до Луганщини. Проте повторна концентрація російських сил у цьому районі свідчить про спробу реваншу — з перспективою оточити Лиман, відсікти українське постачання та дестабілізувати всю східну лінію оборони.

    Оперативне оточення Харкова наразі виглядає малоймовірним через брак ресурсів у РФ для повноцінного наступу одразу на кількох напрямках. Проте Кремль використовує перевірену тактику — одночасний тиск у кількох точках, щоб знайти слабке місце та спровокувати прорив.

    На думку військових аналітиків, така стратегія дозволяє Росії розпорошувати сили ЗСУ, змушуючи командування перерозподіляти резерви та реагувати на потенційні загрози в різних регіонах — від Луганщини до Сумщини.

  • Міністри оборони Естонії та Литви виступили проти припинення війни в Україні

    Міністри оборони Естонії та Литви виступили проти припинення війни в Україні

    Міністри оборони Естонії та Литви відкрито виступили проти припинення війни в Україні, заявивши, що така зупинка лише підштовхне Кремль до нової фази агресії — цього разу вже безпосередньо проти країн Балтії. Про це повідомляє видання Financial Times.

    Меседж двох міністрів був прямим і недвозначним: якщо Росії дати паузу — вона не скористається нею для миру. Навпаки, Москва використає її, щоб перегрупуватися, зміцнити армію і передислокувати сили ближче до кордонів НАТО. І наступною ціллю можуть стати саме Литва, Естонія та Латвія.

    “Ми всі розуміємо, що коли війна в Україні буде зупинена, Росія дуже швидко перерозподілить свої сили. Це означає, що рівень загрози також значно зросте”, – заявив міністр оборони Естонії Ханно Певкур.

    Він підкреслив: з приблизно 600 тисяч російських військових, які зараз залучені до війни проти України, близько половини можуть бути спрямовані на північний схід Європи вже в найближчі місяці після можливої “паузи”.

    Його литовська колега Довіле Шакалієне погоджується: припинення вогню буде не перемогою миру, а “перепочинком для агресора”.

    “Росія використає цей час, щоб посилити свій військовий потенціал. У них уже є велика армія, навчена на полі бою. Вони тільки посилюватимуть її, поки Захід думатиме, що загрозу відвернено”, – наголосила вона.

    Балтійські міністри фактично підтримали позицію, яка раніше викликала серйозне обурення в Україні. Мова йде про слова глави Федеральної розвідки Німеччини Бруно Каля, який заявив, що війна має тривати до 2030 року — нібито це дасть Європі час на переозброєння.

    Такий цинічний підхід, мовляв, “хай українці воюють, поки ми готуємось”, був розцінений як зрада базових цінностей західного партнерства. Водночас, у заявах литовського й естонського міністрів є інший підтекст: йдеться не про свідоме затягування війни, а про необхідність не допустити її штучної зупинки без гарантій безпеки.

    Фактично, позиція країн Балтії — це чітке усвідомлення того, що нинішня війна не є “локальним конфліктом”. Це — фронт загальноєвропейської безпеки. Якщо Україна буде змушена погодитися на “перемир’я” без справжньої перемоги, Європа отримає ще одну війну — уже на території ЄС.

    Саме тому міністри оборони Естонії та Литви закликають не тиснути на Київ щодо переговорів із Москвою, а навпаки — всіляко підтримувати ЗСУ до остаточного розгрому агресора.

  • Україна готується воювати без допомоги Америки

    Україна готується воювати без допомоги Америки

    Українські та західні аналітики попереджають: якщо президент США Дональд Трамп остаточно припинить військову допомогу Києву, війна стане набагато складнішою. Особливо відчутною буде втрата американської розвідки та супутникової системи Starlink, без яких сучасна війна неможлива.

    Попри потенційну втрату підтримки США, українські військові й експерти вважають, що армія зможе тримати оборону щонайменше пів року. Проте це можливо лише за умови, що Європа зможе компенсувати втрату озброєнь. Голова комітету Верховної Ради з питань зовнішньої політики Олександр Мережко впевнений, що російська армія теж виснажена і не зможе швидко просуватися навіть за відсутності американської зброї. Найгірший сценарій — РФ зможе захопити трохи більше території.

    Найбільша проблема України сьогодні — не дефіцит зброї, а нестача мобілізаційного ресурсу. Західні чиновники стверджують, що ЗСУ прагнуть залучати до 30 тисяч нових військових щомісяця, але все більше українців уникають мобілізації. Народна депутатка Юлія Клименко вважає, що зниження призовного віку лише погіршить ситуацію, оскільки молоді чоловіки масово виїжджатимуть за кордон.

    Клименко наголошує, що уряду слід ефективніше мобілізувати чоловіків старшого віку та покращити військову підготовку. “Люди бояться, що їх відправлять на фронт без підготовки і без зброї. Вони не хочуть бути гарматним м’ясом”, — зазначає вона.

    Попри складнощі, Україна має шанс утримати оборону за рахунок новітніх технологій. Мустафа Найєм вважає, що дрони та роботизовані системи можуть компенсувати нестачу артилерії та бронетехніки. Він наголошує, що пріоритетом має бути не постачання HIMARS, а фінансування виробництва 10 000 безпілотників щомісяця.

    Українська промисловість вже зробила значний ривок у цій сфері. Генеральний директор TAF Drones Олександр Яковенко прогнозує, що в 2025 році буде вироблено 2,5-3 мільйони безпілотників. Водночас він визнає, що росіяни швидко адаптуються до нових технологій, і тепер між сторонами війни зберігається мінімальний технологічний розрив.

    Західні військові експерти попереджають, що навіть якщо Трамп не блокує підтримку України, Європа не зможе швидко компенсувати дефіцит зброї. Запаси озброєнь у країнах НАТО суттєво виснажені, а темпи виробництва залишаються недостатніми.

    Європейські лідери також бояться, що активна допомога Києву може спричинити дипломатичний конфлікт із Трампом, якщо він дійсно прагне “домовитися” з Росією. Деякі дипломати вже зараз припускають, що США можуть навіть відкрито виступити проти розширеної військової допомоги Україні.

    Попри втому та складні обставини, Україна не має наміру припиняти боротьбу. “Якщо ми здамося, це зробить ситуацію набагато гіршою”, — наголошує нардеп Олександр Мережко. Україна продовжує шукати нові шляхи для підтримки армії, включаючи збільшення власного виробництва зброї та активізацію співпраці з європейськими партнерами.

  • НАТО залишив Україну сам на сам у війні з РФ

    НАТО залишив Україну сам на сам у війні з РФ

    На нещодавньому саміті НАТО у Вашингтоні колишній британський військовий атташе Джон Форман висловив серйозну стурбованість щодо майбутнього України в Альянсі. У статті для видання Spectator він зазначає, що незважаючи на обіцянки підтримки, реальні можливості для України залишилися нездійсненими.

    Однією з головних проблем є відсутність чіткого політичного шляху для набуття Україною членства в НАТО. У коммюніке саміту зазначено, що “майбутнє України – в НАТО”, але конкретних кроків для реалізації цієї мети не представлено. Це ставить Україну в ситуацію без явних гарантій безпеки.

    Другим важливим аспектом стало питання фінансування. На саміті не вдалося досягти угоди щодо багаторічного фінансового забезпечення для України. Натомість внески союзників оцінюватимуться щороку, що значно ускладнює планування військових витрат та арсенал України. Це, в свою чергу, робить її вразливою до політичних коливань, як показала недавня затримка військової допомоги з боку Конгресу США.

    Форман також підкреслює, що незважаючи на те, що дві третини союзників виконали свої зобов’язання щодо витрат на оборону, третина країн все ще відстає. Це ставить під сумнів загальну єдність НАТО та його здатність адекватно реагувати на загрози.

    Важливим недоліком є відсутність нової стратегії у відносинах з Росією. На фоні розбіжностей саміт відтермінував роботу над новим стратегічним підходом на рік. Без політичного консенсусу щодо подальших дій Кремль зберігає можливість диктувати умови у сфері євроатлантичної безпеки.

    Згідно з формулюванням Формана, риторика колишнього президента Трампа свідчить про те, що він розглядає НАТО більше як фінансовий тягар, ніж як стратегічну перевагу для США. Це може призвести до “радикальної переорієнтації” зовнішньої політики США, де Вашингтон відступить на другий план, що загрожує європейській безпеці.

    Отже, результати саміту НАТО свідчать про серйозні виклики, з якими стикається Альянс у підтримці України. Без чітких гарантій безпеки та стійкої фінансової підтримки Україна залишається вразливою в умовах агресії з боку Росії. Це підкреслює необхідність термінового перегляду стратегій НАТО і більш зваженого підходу до питань безпеки в Європі.

  • ЄС не здатен надати Україні артснаряди в обіцяній кількості

    ЄС не здатен надати Україні артснаряди в обіцяній кількості

    Європейський Союз не може виготовляти артилеристські снаряди в тій кількості, яку він пообіцяв Україні. Можливо нас попереду знов очікує снарядний голод.

    За даними дослідження журналістського консорціуму, європейські виробники можуть виготовляти значно менше снарядів, ніж заявляють офіційні представники ЄС. Наприклад, виробнича потужність ЄС оцінюється приблизно в 600 тисяч снарядів на рік, що значно менше від заявлених 1,7 мільйона снарядів на рік до кінця 2024 року.

    «Я думаю, що в Європі є, можливо, лише кілька країн, які мають запаси снарядів 155-мм на 30 днів», – сказав постійний секретар Міністерства оборони Естонії Кусті Салм у коментарі Delfi Estonia.

    Той факт, що ЄС не встигає за оборонними потребами України, здається очевидним і представникам самої європейської збройової промисловості.

    «Досвід війни в Україні показує величезний попит на артилерійські боєприпаси. Наявні виробничі потужності в західному світі не відповідають цим обсягам», – заявив у червні один із провідних європейських виробників зброї Rheinmetall.

    Ця нестача снарядів стає причиною запізнень у поставках до України, яка знаходиться в активному конфлікті з Росією. Україна звертається до ЄС для отримання підтримки, проте обіцянки щодо постачання снарядів часто не виконуються через технічні та організаційні проблеми в європейській збройовій промисловості.

    «Думаю, що частина програм недовиконана не тому, що хтось не захотів, а тому, що відбуваються дискусії всередині – хто виготовляє, хто кому платить, чи виконані всі зобов’язання покласти в «спільну касу» гроші. Хтось каже – «я все віддав, компенсуйте мені», або якась одна країна все блокує», – розповів Олексій Резніков.

    Незважаючи на це, Україна посилює власні зусилля щодо виробництва артилерійських снарядів калібру 155 мм, щоб забезпечити власні потреби. Наприклад, планується запуск власного серійного виробництва цих снарядів, що дозволить країні збільшити самодостатність у цій стратегічно важливій галузі.

    За даними Мінстратегпрому, українські збройні компанії домовилися із двома неназваними американськими фірмами та однією європейською – це Rheinmetall – про спільне виробництво 155-мм снарядів.

    Після початку повномасштабної війни Україна вперше за часи незалежності розпочала масове виробництво боєприпасів радянських калібрів і з того часу вийшла на потужність у кілька десятків тисяч снарядів на місяць.

  • Зеленський хоче щоб РФ була присутня на Саміті миру

    Зеленський хоче щоб РФ була присутня на Саміті миру

    Президент України Володимир Зеленський висловив намір підготувати план для проведення другого міжнародного саміту щодо України, запланованого на осінь. Він підкреслив важливість участі російської сторони в цьому заході, повідомляє агентство Reuters.

    Минулого місяця в Швейцарії відбувся перший міжнародний саміт з питань України, де Київ приймав делегації з 92 країн. Основною метою цього заходу було просування мирного плану, запропонованого Україною. Проте Росія не отримала запрошення на цей саміт і одразу ж визнала його приреченим на невдачу.

    Володимир Зеленський заявив на пресконференції: “Я поставив за мету, щоб у листопаді в нас був повністю готовий план”. Він також додав: “Я думаю, що на другому саміті мають бути представники Росії”. Ця заява свідчить про бажання українського лідера знайти спільну мову з Москвою для досягнення миру.

    Росія ж скептично ставиться до ідеї нового саміту. Раніше заступник міністра закордонних справ Росії заявив, що представники країни не збираються брати участь у наступному саміті. Водночас у Кремлі висловилися менш категорично, зазначивши, що ідея другого саміту “не має чіткого змісту”, повідомляє Reuters.

    Риторика Зеленського поступово змінюється в бік мирних переговорів. Це може бути пов’язано з усвідомленням того, що західні партнери в будь-який момент можуть зменшити підтримку України, що вплине на його політичний вплив як на міжнародній арені, так і всередині країни.

  • Нові поставки ППО не змінять ситуацію в Україні

    Нові поставки ППО не змінять ситуацію в Україні

    Наше джерело повідомляє, що передача нових систем ППО Україні не змінює ситуацію, оскільки:
    – втрати ППО продовжують збільшуватися. Росіяни полюють на всі установки ППО/ПРО ЗСУ і складові.
    – поставки ППО від заходу йдуть дозовано.

    Звідси простий висновок. Нові поставки ніяк не покращують ситуацію, а тільки сприяють “підтримці балансу”. Щоб ситуація кардинально покращилася, треба моментальні поставки ППО і боєприпасів до них на 15 млрд $. Це дасть Україні перевагу на 2 місяці, поки їх росіяни не виявлять і не знищать. Але для заходу це не вигідно.

    Україну на саміті НАТО у Вашингтоні чекають гарні новини щодо постачання систем протиповітряної оборони, зокрема Patriot.

    Про це заявила посолка США при НАТО Джуліанна Смі.

    “Будуть свіжі новини щодо ППО. Українці у квітні попросили в НАТО сім систем Patriot. І ми маємо дуже позитивну відповідь щодо цього, яка надійде найближчими днями”, – сказала Сміт.

    Вона зазначила, що у Вашингтоні “буде великий тиждень”. І закликала стежити за “конкретними оголошеннями, які будуть надходити для України, для союзників по НАТО, новинами про оборонне виробництво, про стійкість, про кібербезпеку”.

  • Російський ракетний удар забрав життя 42 людей за один день

    Російський ракетний удар забрав життя 42 людей за один день

    У понеділок, 8 липня, внаслідок ракетного удару, здійсненого російськими військами, в Україні загинули 42 людини, включаючи четверо дітей, повідомила пресслужба Національної поліції України у телеграм-каналі.

    Масований обстріл призвів до поранення 190 осіб і пошкодження 323 об’єктів.

    Унаслідок атаки на лікарню “Охматдит” у Києві загинули двоє дорослих – лікарка та відвідувач, і ще 30 осіб отримали поранення, з них 10 дітей. Дітей доставили до інших медичних закладів для подальшого лікування.

    В Шевченківському районі столиці під обстрілом російських терористів опинився житловий будинок, в результаті чого загинули 12 мешканців, включаючи трьох дітей віком від 8 до 14 років, і 25 осіб отримали поранення.

    У Дніпровському районі Києва ракетний удар призвів до смерті дев’ятеро людей і поранення восьми.

    Крім того, атаки Росії зазнали міста Дніпро та Кривий Ріг, де постраждали підприємства, житлові будинки та будівлі СТО. Всього загинуло 11 осіб і 69 отримали поранення. На місцях подій працювали більше 900 поліцейських для рятування людей і документування злочинів Росії.

  • ЗСУ відновили контроль у Вовчанську, РФ готується до відправки нової армії в Україну

    ЗСУ відновили контроль у Вовчанську, РФ готується до відправки нової армії в Україну

    Українські військові успішно відновили контроль над втраченими позиціями у місті Вовчанськ, що на північному Харківщині. Інформація взята з звіту Інституту вивчення війни (ISW), свідчить про те, що російські сили ймовірно формують нову загальновійськову армію для дій на Харківському напрямку України.

    За даними ISW, у районі Вовчанська 25 червня війська України здійснили значний прогрес, відновивши контроль в місті. Звіти також підтверджують активні бої у районах Липців, Глибокого та інших пунктах на північному сході України.

    Водночас, за даними українських офіційних джерел, російські сили намічають перебазувати підрозділи на Харківський напрямок, зокрема 9-ту окрему мотострілецьку бригаду 51-ї армії. Існують також повідомлення про перебазування частин з інших регіонів, щоб підсилити російські позиції в регіоні.

    Аналітики з ISW зауважують, що ці дії можуть свідчити про створення Росією нових загальновійськових формувань, що відображається в згадках про “51-шу армію”, що, ймовірно, знову активізується в умовах сучасного конфлікту.

    На 25 червня повідомляється, що російські війська продовжують активні наступальні операції в Луганській області вздовж лінії Куп’янськ – Сватове – Кремінна. Звіти вказують на їхні дії у районах Синьківка, Піщане, Степова Новоселівка, Стельмахівка, Копанки, Андріївка, Греківка, Макіївка, Невське, Торське, Тернів, а також у районі Серебрянського лісництва 24 і 25 червня.

    За звітами російських джерел, частини 423-го мотострілецького полку РФ просунулися до Стельмахівки і розпочали бої, але ці дані не отримали підтвердження з боку ISW.

    На 24 і 25 червня повідомляється, що війська РФ провели механізований штурм на південний схід від Сіверська з чисельністю взводу. За геолокаційними відеозаписами, опублікованими 24 червня, видно, як ЗСУ відбивають атаку, в якій брали участь чотири бойові броньовані машини (БМП), хоча просування російських військ було незначним.

    За даними російських блогерів, війська РФ продовжують активність у межах Роздолівки, що підтверджено геолокаційними даними ISW, які фіксують їхнє проникнення у південно-східну частину населеного пункту на 23 червня.

    Генштаб ЗСУ повідомив про інтенсивні атаки російських військ у районах Білогорівка, Верхньокам’янське, Спірне, Виїмка та Роздолівка на протязі 24 і 25 червня.

    25 червня російські війська продовжували наступ у районі Часового Яру, хоча жодних підтверджень про їхнє просування не зафіксовано.

    Українські та російські джерела також повідомляли про активні бої біля Калинівки, Іванівського, Андріївки та Кліщіївки 24 і 25 червня.

    На 25 червня російські війська продовжили наступальні дії на Торецькому напрямку, хоча жодних підтверджень їхнього просування не зафіксовано.

    За повідомленнями російських “воєнкорів”, війська РФ, як стверджується, досягли околиць Північного після захоплення Шумів, але ці дані ще не були підтверджені ISW.

    У Генштабі ЗСУ повідомили про атаки російських військ біля Північного та Південного 24 червня, а також про випуск 11 керованих плануючих бомб по Торецьку 25 червня.

    Російські окупанти нещодавно незначно продовжили своє просування на північний захід від Авдіївки. Геолокаційні знімки, опубліковані 24 червня, свідчать про їхнє переміщення у польовому районі на північ від Сокіл.

    25 червня російські “воєнкори” також розповсюдили геолокаційні дані, які підтверджують наявність російських військ вздовж дороги O0544 Очеретине-Покровськ на північний захід від Очеретиного.

    Додатково, російські блогери повідомляли про наступ біля Яснобродівки та часткове оточення українських військ в цьому районі.

    Також були звіти про продовження бойових дій неподалік від Олександрополя, Євгенівки, Новоолександрівки, Воздвиженки, Сокіла, Новоселівки Першої, Уманського, Яснобродівки, а також біля Карлівки, Невельського та Карлівського водосховища 24 і 25 червня.

    Також на 25 червня на адміністративному кордоні Донецької та Запорізької областей у районах Урожайного та Старомайрського тривали обмежені позиційні бої.

    Російські “воєнкори” також повідомляли про просування військ РФ на захід від Старомайорського і їх рух до центру Урожайного вулицями Садовою та Степовою, хоча ISW не підтвердили цих інформаційних повідомлень.

    Також на 25 червня тривали бої на заході Запорізької області в районах Роботиного, Вербового та Малої Токмачки, проте лінія фронту залишилася незмінною.

    Також на лівому березі Херсонської області 25 червня тривали бої, зокрема під Кринками, але лінія фронту не зазнала змін.