Daypolitico

Позначка: військова техніка

  • Парад без танків: Годжес розкрив можливі причини рішення Москви

    Парад без танків: Годжес розкрив можливі причини рішення Москви

    Відсутність важкої військової техніки на параді 9 травня в Москві може бути не просто технічним або організаційним рішенням, а сигналом глибших проблем у російській армії або ж елементом навмисної інформаційної гри. Таку оцінку висловив генерал-лейтенант армії США у відставці Бен Годжес, коментуючи зміну формату одного з ключових пропагандистських заходів Кремля, який традиційно має демонструвати військову силу Росії.

    За словами Годжеса, існує щонайменше кілька можливих пояснень того, чому цього року на Червоній площі можуть не показувати танки та іншу важку техніку. Перша версія стосується реального стану ресурсів російської армії. Він припускає, що через тривалу війну проти України Росія могла зіткнутися з дефіцитом підготовлених екіпажів, які здатні ефективно керувати складними бойовими системами. Частина військових залучена до бойових дій на фронті, а ротація та підготовка нових кадрів, за його оцінкою, може не встигати за втратами та потребами армії. У такому разі командування могло вирішити не відволікати техніку і особовий склад від бойових завдань заради парадної демонстрації.

    Другий можливий фактор, на який звертає увагу генерал, пов’язаний із технічним станом російського озброєння та системою його обслуговування. Тривалі бойові дії, високий рівень втрат техніки, а також регулярні удари по військовій інфраструктурі могли суттєво ускладнити ремонт і підготовку бронетехніки до експлуатації в парадному форматі. У такому випадку проблема полягає не лише у кількості техніки, а й у її готовності до демонстраційного використання, що є важливим елементом пропагандистських заходів Кремля.

    Водночас Бен Годжес наголошує, що не варто виключати і третій сценарій, який має більш стратегічний характер і стосується інформаційних операцій. На його думку, відсутність важкої техніки на параді може бути свідомим кроком, спрямованим на створення хибного враження про стан російської армії або, навпаки, маскування реальних військових переміщень. Він припускає, що техніка може бути задіяна в інших регіонах або готуватися до потенційних операцій поза межами публічного поля зору, а демонстративне “спрощення” параду використовується як елемент обману.

    У цьому контексті генерал також згадав припущення про можливі загострення з інших напрямків, зокрема з території Білорусі, які потенційно могли б бути використані як частина ширшого військового сценарію. За його словами, подібні дії часто супроводжуються інформаційними маневрами, коли публічна картина навмисно не відповідає реальному розташуванню сил.

    Паралельно з цим в Україні та серед західних партнерів звертають увагу на те, що Росія традиційно надає великого ідеологічного значення параду 9 травня, використовуючи його як інструмент внутрішньої пропаганди. Саме тому будь-які зміни формату цього заходу, зокрема відсутність демонстрації ключових видів озброєння, сприймаються як потенційно важливий сигнал. Президент України Володимир Зеленський раніше зазначав, що скорочення військової складової параду може свідчити про реальні труднощі Росії на фронті, а не лише про організаційні рішення.

    Окремо у публічному просторі також обговорюється питання безпеки та причин таких змін. Російська сторона пояснює коригування формату параду нібито загрозами з боку України та “оперативною обстановкою”, зокрема ризиками атак безпілотників. На цьому тлі Кремль оголошував так зване “перемир’я” на період з 8 по 10 травня, однак паралельно залишав за собою право на відповідь у разі будь-яких “провокацій”, що фактично зберігає можливість продовження бойових дій.

    Українська сторона, своєю чергою, пропонувала почати режим тиші раніше, ніж це запропонувала Росія, однак, за даними офіційних джерел, інтенсивність атак не зменшувалася. Повідомлялося про використання дронів, артилерії та авіаційних ударів навіть у період, який Москва називала “перемир’ям”. Це в Києві розцінюють як чергове підтвердження того, що заяви про припинення вогню мають радше символічний характер і не супроводжуються реальними змінами на фронті.

    Таким чином, дискусія навколо відсутності важкої техніки на параді в Москві виходить далеко за межі суто протокольного питання. Вона стає частиною ширшого аналізу стану російської армії, її ресурсів, здатності до ведення тривалих бойових дій, а також інформаційної стратегії Кремля, яка поєднує демонстрацію сили, приховування слабких місць і вплив на внутрішню та міжнародну аудиторію.

  • У Росії масово скасовують паради на 9 травня: що відбувається в регіонах

    У Росії масово скасовують паради на 9 травня: що відбувається в регіонах

    У Росії святкування 9 травня цього року проходять із безпрецедентними обмеженнями: значна частина регіонів відмовилася від проведення парадів, у багатьох містах їх скоротили до символічних заходів без військової техніки, а традиційні масові акції переводять в онлайн-формат. Про це повідомляють російські видання “Верстка” та Telegram-канал Astra з посиланням на регіональні адміністрації та офіційні публікації.

    За підрахунками журналістів, повністю паради скасовані щонайменше у 15 регіонах Російської Федерації. Серед них Бєлгородська, Воронезька, Курська, Ленінградська, Нижньогородська, Новгородська, Псковська, Рязанська, Саратовська, Ростовська, Калузька, Орловська, Брянська області, Краснодарський край та Чувашія. У багатьох випадках влада регіонів пояснює рішення “міркуваннями безпеки”, однак детальні причини офіційно не розкриваються.

    Загалом, як зазначає “Верстка”, паради не відбудуться у 27 столицях російських регіонів, що становить приблизно третину всіх адміністративних центрів країни. Це охоплює як прикордонні території, так і віддалені регіони — від Бєлгорода і Брянська до арктичних міст Салехард і Нар’ян-Мар, а також далекосхідний Магадан. Таким чином, географія скасувань охоплює практично всю територію РФ.

    У ще 37 регіональних столицях святкові заходи відбудуться у скороченому форматі: без військової техніки або з її мінімальним використанням. У частині міст техніку замінюють символічними елементами, включно з ретроавтомобілями чи демонстраційними колоннами без важкого озброєння. Лише у 18 регіональних центрах, тобто приблизно у п’ятій частині, заплановані повноцінні паради з участю військових підрозділів і техніки.

    Особливо помітні зміни відбулися у Москві, де вперше з 2007 року на Червоній площі не буде військової техніки. Окрім цього, напередодні святкування в столиці Росії запроваджують додаткові заходи безпеки, включно з повним відключенням мобільного інтернету та SMS-повідомлень у день проведення параду. Влада пояснює такі дії необхідністю “забезпечення безпеки святкових заходів”.

    Подібні обмеження стосуються і Санкт-Петербурга, де парад також відбудеться без участі техніки. У багатьох регіонах країни традиційна акція “Безсмертний полк”, яка раніше збирала великі масові ходи, цього року переважно переведена в онлайн-формат із віртуальними демонстраціями портретів ветеранів.

    Журналісти підкреслюють, що частка повноцінних військових парадів у Росії з року в рік зменшується. Якщо раніше 9 травня було ключовою демонстрацією військової потужності держави, то нині дедалі більше регіонів відмовляються від масштабних заходів або істотно їх скорочують.

    Обмеження святкувань 9 травня стали системними після 2022 року, коли Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну. Відтоді формат державного свята поступово змінюється, а кількість масових заходів зменшується. У попередні роки подібні обмеження масово застосовувалися лише під час пандемії COVID-19, однак зараз вони стали регулярною практикою.

    Окремо повідомляється, що напередодні святкування у Москві та інших великих містах фіксується посилення заходів безпеки, зокрема у зв’язку з регулярними повідомленнями про атаки безпілотників на російські регіони. Це також впливає на організацію масових заходів і формат святкування.

    Таким чином, 9 травня 2026 року в Росії проходить у значно скороченому та обмеженому форматі, що демонструє суттєві зміни в підходах до одного з головних державних свят країни.

  • 181 тисяча дронів і техніки для фронту: як працює система «єБали» і що вона змінила на війні

    181 тисяча дронів і техніки для фронту: як працює система «єБали» і що вона змінила на війні

    У 2026 році українські військові отримали понад 181 тисячу одиниць техніки через інноваційну систему «єБали», яка працює в межах платформи Brave1. Про це повідомив міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров.

    За його словами, загальна сума замовлень у межах програми вже сягнула 14 мільярдів гривень. Йдеться про дрони, наземні роботизовані комплекси (НРК), системи радіоелектронної боротьби (РЕБ) та іншу критично важливу техніку, яка постачається безпосередньо під потреби підрозділів на фронті.

    Система «єБали» дозволяє військовим самостійно обирати та замовляти перевірені у бойових умовах рішення через спеціалізований маркетплейс. Це принципово відрізняється від традиційної моделі централізованого забезпечення, адже підрозділи отримують саме ту техніку, яка їм потрібна тут і зараз.

    Федоров підкреслив, що такі поставки є додатковими до державного забезпечення і значно підсилюють оперативні можливості Збройних сил.

    «Готуємо нові рішення для посилення ефекту програми на фронті», — зазначив він після зустрічі з командою, яка розвиває систему.

    Станом на квітень 2026 року до програми вже долучено близько 95% дронових підрозділів. Це свідчить про високу ефективність інструменту та його швидке впровадження у військову практику.

    Одним із ключових елементів системи є механізм нарахування балів за підтверджені результати бойової роботи. Військові отримують «єБали» за ураження цілей, які підтверджуються відео. Ці бали можна використати для замовлення нової техніки.

    Зокрема, пів року тому було змінено підхід до пріоритетів: основний акцент зробили на ураженні особового складу противника. Кількість балів за ліквідованих або важкопоранених окупантів збільшили, що дало відчутний результат.

    У березні 2026 року було зафіксовано рекордні показники: понад 35 тисяч ліквідованих і важкопоранених російських військових, а також понад 151 тисячу уражених цілей.

    Окрім дронових підрозділів, до програми поступово долучаються й інші компоненти Сил оборони. Нещодавно почали нараховувати бали за бойову роботу армійської авіації, мобільних вогневих груп, які протидіють дронам типу Shahed, а також снайперів.

    У найближчій перспективі програму планують розширити на нові напрями, що дозволить охопити ще більше підрозділів і типів озброєння.

    Важливу роль у функціонуванні системи відіграє цифрова платформа DELTA. Вона забезпечує збір і аналіз верифікованих даних із поля бою. Кожне ураження має відеопідтвердження, що дозволяє формувати точну картину бойових дій.

    Цей масив даних уже використовується не лише для внутрішнього аналізу, а й у співпраці з міжнародними партнерами. Зокрема, на його основі тренуються системи штучного інтелекту, які допомагають вдосконалювати тактику та технології ведення війни.

    Експерти відзначають, що система «єБали» фактично створює нову модель війни — так звану «математику бою», де ефективність вимірюється у конкретних результатах, підтверджених даними.

    Такий підхід дозволяє не лише підвищити мотивацію військових, а й оптимізувати використання ресурсів. Підрозділи, які демонструють високу ефективність, отримують більше можливостей для посилення.

    Крім того, система сприяє розвитку українського оборонного технологічного сектору. Виробники отримують прямий зворотний зв’язок від військових і можуть швидше вдосконалювати свої рішення.

    «єБали» стали важливим елементом сучасної військової екосистеми України. Вони поєднують технології, аналітику та мотиваційні механізми, створюючи новий стандарт ведення війни.

    У Міністерстві цифрової трансформації наголошують, що розвиток цієї системи триватиме, адже вона вже довела свою ефективність у реальних бойових умовах.

  • Україна різко збільшує закупівлі бойових роботів: що зміниться на фронті вже цього року

    Україна різко збільшує закупівлі бойових роботів: що зміниться на фронті вже цього року

    Міністерство оборони України активно нарощує забезпечення Збройних сил наземними роботизованими комплексами (НРК), роблячи ставку на технології як ключовий фактор сучасної війни. Станом на квітень 2026 року вже укладено 19 контрактів із виробниками на загальну суму 11 мільярдів гривень, а загальний план на перше півріччя передбачає постачання до 25 тисяч таких систем для фронту. Це свідчить про безпрецедентне масштабування напрямку, який ще кілька років тому практично не існував як окремий сектор оборонної індустрії.

    Йдеться про стрімкий розвиток українського defence tech, де наземна робототехніка стала одним із найдинамічніших сегментів. За даними Міноборони, нині цей ринок об’єднує понад 280 компаній і більше ніж 550 різних технологічних рішень, створених за підтримки державної платформи Brave1. Така кількість учасників і розробок свідчить про формування повноцінної екосистеми військових інновацій, здатної швидко реагувати на потреби фронту.

    Основна мета цих закупівель — максимально швидко забезпечити підрозділи сучасними роботизованими системами, які виконують широкий спектр завдань. НРК уже активно застосовуються для логістики, доставки боєприпасів і провізії, евакуації поранених, а також для виконання бойових і інженерних функцій. Зокрема, вони використовуються для мінування, розмінування, ударних операцій і навіть як роботизовані платформи-камікадзе. Лише за березень 2026 року українські військові здійснили понад 9 тисяч місій із використанням таких систем, що демонструє їхню ефективність і важливість на сучасному полі бою.

    Порівняно з попереднім роком масштаби закупівель суттєво зросли. Якщо у 2025 році обсяги постачання були значно меншими, то вже у першій половині 2026 року планується законтрактувати вдвічі більше техніки. Це свідчить про перехід від експериментального використання роботизованих систем до їхнього системного впровадження у військах.

    У Міноборони наголошують, що одним із ключових завдань є поступовий перехід значної частини фронтової логістики на роботизовані рішення. У перспективі йдеться про максимально можливу автоматизацію процесів, що дозволить суттєво знизити ризики для військовослужбовців і підвищити ефективність виконання завдань. У сучасній війні це особливо важливо, адже саме логістика часто стає найбільш уразливою ланкою.

    Для пришвидшення закупівель держава вже впровадила низку системних змін. Зокрема, було спрощено процедури контрактування, синхронізовано бюджетне фінансування та збільшено обсяги виділених коштів. Також оптимізовано роботу Агенції оборонних закупівель, що дозволило швидше укладати угоди з виробниками. Окремо готується запуск центру компетенцій НРК при Міністерстві оборони, який має стати єдиною точкою взаємодії між військовими, виробниками та Генеральним штабом. Це дозволить оперативніше впроваджувати нові розробки та адаптувати їх до реальних умов бойових дій.

    Важливою новацією є зміна підходу до планування. Виробники отримають можливість укладати контракти наперед, що дозволить їм прогнозувати виробничі цикли, інвестувати у розвиток і масштабування, а також забезпечувати стабільні поставки техніки. Такий підхід наближає український оборонний сектор до сучасних світових практик, де довгострокове планування є ключовим фактором ефективності.

    Попри амбітні плани, існують і певні виклики. За оцінками фахівців, загальна потреба Збройних сил України у 2026 році становить близько 30 тисяч наземних роботизованих комплексів. Водночас наявне фінансування дозволяє забезпечити лише частину цієї потреби — орієнтовно 12–15 тисяч одиниць. Це пов’язано з бюджетними обмеженнями та податковими питаннями, які ще потребують врегулювання.

    Експерти зазначають, що розвиток наземної робототехніки є логічним продовженням еволюції війни в Україні, де безпілотні системи вже стали ключовим інструментом. Наземні роботи доповнюють дрони, створюючи комплексну систему автоматизованого ведення бойових дій. Такий підхід дозволяє мінімізувати участь людини у найнебезпечніших операціях і водночас підвищити точність та ефективність ударів.

    Таким чином, Україна поступово переходить від точкових закупівель до системного розвитку ринку військової робототехніки. Укладання контрактів на 11 мільярдів гривень і плани щодо постачання десятків тисяч НРК демонструють стратегічний курс держави на технологічну перевагу. У сучасних умовах війни саме інновації, автоматизація та швидкість впровадження нових рішень стають визначальними факторами успіху на полі бою.

  • Зеленський виступив проти продажу української зброї

    Зеленський виступив проти продажу української зброї

    Україна зацікавлена у розвитку експорту власного озброєння, зокрема дронів-перехоплювачів, однак такі контракти мають укладатися виключно за участі держави. Про це заявив президент Володимир Зеленський під час зустрічі з журналістами.

    За його словами, у воєнний час експорт зброї повинен не лише приносити прибуток, а й безпосередньо працювати на посилення обороноздатності країни та розвиток вітчизняного військово-промислового комплексу.

    Президент звернув увагу на проблему, коли окремі українські виробники намагаються продавати озброєння іноземним партнерам без погодження з державою. Він навів приклад перемовин із лідером однієї з країн Близького Сходу, який повідомив про намір придбати українські дрони через компанію, зареєстровану за кордоном.

    За словами Зеленського, така модель є неприйнятною, адже створення ефективної зброї — це не лише результат роботи бізнесу, а й заслуга українських військових, які тестують, вдосконалюють і використовують ці системи на фронті.

    Президент наголосив, що держава має визначати правила експорту, оскільки йдеться про стратегічну галузь в умовах війни. Крім того, лише централізований підхід дозволяє гарантувати якість продукції та її ефективне використання, адже дрони потребують інтеграції з іншими елементами оборонної системи, спеціалізованого програмного забезпечення та досвідчених фахівців.

    Зеленський підкреслив, що у світі практика контролю державою експорту озброєнь є стандартною. Як приклад він навів США, де навіть комерційні контракти у сфері оборони потребують погодження на рівні федеральної влади. Аналогічні механізми діють і в країнах Європи.

    Україна, за словами президента, вже працює над укладенням довгострокових контрактів у сфері оборонної продукції. Йдеться про домовленості терміном до 10 років, які мають забезпечити стабільні надходження до бюджету та розвиток виробництва.

    Окремо глава держави звернув увагу на модель співпраці з міжнародними партнерами, зокрема так звану «данську модель», коли іноземні держави інвестують у конкретні українські оборонні компанії та спільно розвивають виробництво. Вже зараз подібні проєкти реалізуються в країнах Європи.

    Президент також зазначив, що у співпраці з партнерами важливо уникнути ризиків реекспорту українських технологій до третіх країн без погодження Києва. Усі такі рішення, за його словами, мають ухвалюватися спільно та контролюватися на державному рівні.

    За підсумками, Україна прагне сформувати системну експортну політику у сфері озброєнь, яка поєднуватиме економічну вигоду з пріоритетом національної безпеки та підтримкою власних Збройних сил.

  • Зеленський оголосив про тестування SAMP/T: новий щит українського неба

    Зеленський оголосив про тестування SAMP/T: новий щит українського неба

    Президент України Володимир Зеленський повідомив, що у 2026 році Україна планує провести випробування системи протиповітряної оборони SAMP/T, здатної перехоплювати балістичні ракети.

    За словами глави держави, домовленості про передачу цієї системи вже досягнуті з президентом Франції Еммануелем Макроном. Зеленський підкреслив, що ефективність SAMP/T у відбитті ворожих ракет визначить її подальше використання та роль у зміцненні української ППО.

    «Якщо система покаже результативність у реальних умовах, вона може стати довгостроковою допомогою для підвищення обороноздатності країни», — зазначив президент.

    Випробування системи SAMP/T мають на меті перевірити її здатність швидко реагувати на загрози та надійно перехоплювати високошвидкісні балістичні ракети. У разі успішного тестування Україна отримає сучасний інструмент для захисту критично важливої інфраструктури та населення від ракетних ударів.

  • Україна увійшла до топ-20 найсильніших армій світу

    Україна увійшла до топ-20 найсильніших армій світу

    Україна посіла 20-е місце у щорічному рейтингу найпотужніших армій світу, який складає Global Firepower. Лідерами списку залишилися США, Росія та Китай.

    Аналітики при складанні рейтингу враховували не лише чисельність армії та кількість техніки, а й широкий спектр показників: економічні можливості держави, демографію, логістику та обсяг оборонних витрат.

    Серед ключових переваг Збройних Сил України відзначено масштаб і реальну боєздатність армії, чисельність особового складу та резерву, наявну військову техніку, а також активне використання безпілотних систем. Додатковими плюсами експерти назвали розвинену залізничну інфраструктуру, видобуток вугілля та значне фінансування оборонного сектора.

    Водночас рейтинг вказав і на проблеми: слабкість військово-морських сил і цивільного флоту, дефіцит авіації, а також високу залежність від зовнішніх поставок палива.

    Попри те, що чисельність української армії перевищує армії деяких інших країн, Україну випередили, зокрема, Єгипет, Бразилія, Індонезія, Іран, а також Німеччина та Іспанія.

  • ЗСУ провели евакуацію поранених без ризику для життя за допомогою робота

    ЗСУ провели евакуацію поранених без ризику для життя за допомогою робота

    Українські військові здійснили унікальну евакуаційну операцію за участю наземного роботизованого комплексу (НРК), під час якої одразу трьох поранених бійців було вивезено з передової без ризику для життя особового складу.

    Операцію виконали оператори НРК 47-ї окремої механізованої бригади «Маґура». Евакуація відбувалася за складних погодних умов — дощ та туман значно ускладнювали керування роботом, який доводилося вести фактично «наосліп» за заздалегідь визначеними координатами. Водночас саме погода допомагала приховати рух від противника.

    Наземні роботизовані комплекси — це дистанційно керовані безпілотні платформи, які Збройні сили України активно використовують для логістики, розвідки та бойових завдань. Вони дозволяють доставляти вантажі, евакуйовувати поранених і виконувати небезпечні місії, мінімізуючи ризики для військовослужбовців.

    Такі операції демонструють високий рівень технологічної підготовки українських військових та впровадження сучасних інновацій у бойову практику, що підвищує ефективність та безпеку дій на передовій.

  • Оборонні заводи України різко наростили виробництво у 2025 році

    Оборонні заводи України різко наростили виробництво у 2025 році

    За підсумками 2025 року підприємства акціонерного товариства «Українська оборонна промисловість» суттєво збільшили обсяги виробництва озброєння та військової техніки. Випуск продукції зріс у півтора раза порівняно з попереднім роком, що стало відповіддю на потреби фронту та умови сучасної війни.

    Про це заявив міністр оборони України Денис Шмигаль, наголосивши, що вітчизняне виробництво озброєнь дедалі більше стає основою національної безпеки. За його словами, Україна послідовно розвиває власний оборонно-промисловий комплекс, роблячи ставку на технології, інженерні рішення та кадровий потенціал.

    У 2025 році загальна вартість виробленого озброєння та військової техніки сягнула 180 мільярдів гривень. Для порівняння, у 2024 році цей показник становив 122 мільярди гривень. Одночасно більш ніж на 50 відсотків зросла кількість державних контрактів, що дозволило підвищити завантаженість підприємств і розширити виробничі потужності.

    У Міністерстві оборони зазначають, що нарощування виробництва відбувається в межах системної трансформації оборонної галузі. Йдеться не лише про збільшення кількості продукції, а й про модернізацію технологічних процесів, розвиток нових напрямів і залучення інвестицій у людський капітал.

    За словами Шмигаля, мета держави — сформувати оборонно-промисловий комплекс, здатний стабільно забезпечувати Збройні сили України всім необхідним та водночас інтегруватися у глобальну систему безпеки вільного світу.

  • Правоохоронці викрили схему заволодіння 15,5 млн грн під час оборонних закупівель

    Правоохоронці викрили схему заволодіння 15,5 млн грн під час оборонних закупівель

    Правоохоронці викрили злочинну групу, яка, за даними слідства, привласнила понад 15,5 млн грн, призначених для закупівлі запчастин та ремонту військової техніки. Про це повідомили Офіс генерального прокурора та Національна поліція.

    Двом посадовим особам приватної компанії оголошено про підозру у привласненні та розтраті коштів під час постачання запчастин для бронетехніки. За інформацією джерел «Української правди», йдеться про ТОВ «Бі. Ем. Сі. Україна». Один із фігурантів — за даними УП, Роман Баликін — затриманий і поміщений до ізолятора тимчасового тримання.

    За версією слідства, протягом 2024 року директор і комерційний директор підприємства забезпечили перемогу підконтрольної фірми в оборонних тендерах. Слідчі вказують на:

    • маніпулювання ринковими цінами;

    • імітацію конкуренції між пов’язаними компаніями;

    • систематичне завищення вартості запчастин.

    Запчастини та комплекти призначалися, зокрема, для броньованих автомобілів «Kirpi», які активно використовуються на передовій.

    За даними розслідування, директор фірми організовував підготовку документів, комунікацію з військовими частинами та розподіл коштів, а комерційна директорка формувала накладні та інші документи із завищеними цінами.

    Щоб пропозиція виглядала «найдешевшою», керівник компанії надсилав запити на цінові пропозиції пов’язаним структурам, які подавали штучно завищені суми. Таким чином створювалась видимість конкурентної процедури.

    Експертиза встановила, що лише за двома договорами незаконно отримані кошти перевищили 15 млн грн.

    27 листопада поліція провела 39 обшуків у Києві та семи областях: Київській, Львівській, Хмельницькій, Черкаській, Сумській та Житомирській. Правоохоронці вилучили документи та електронні носії, які мають доказове значення у кримінальному провадженні.

    Слідство триває, встановлюються інші можливі учасники схеми.