Daypolitico

Позначка: військовозобов’язані

  • Військовий облік та мобілізація: кого можуть забрати до армії в листопаді

    Військовий облік та мобілізація: кого можуть забрати до армії в листопаді

    В Україні триває загальна мобілізація — до лав Збройні сили України (ЗСУ) залучають військовозобов’язаних чоловіків. У матеріалі розповідаємо, кого саме мобілізують зараз і чи варто очікувати змін у листопаді 2025 року.

    Кого мобілізують зараз

    За чинним законодавством — зокрема, Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» — під призов потрапляють військовозобов’язані чоловіки віком від 18 до 60 років, які придатні до служби, не мають чинної відстрочки чи броні.
    Водночас на практиці першочергово мобілізують такі категорії:

    • чоловіків віком 25–60 років без військового досвіду, за умови придатності та відсутності броні чи відстрочки.

    • чоловіків віком 18–60 років із військовим досвідом — строкова служба або запас, особливо якщо вони мають спеціальність.

    • чоловіків, які раніше були зняті з військового обліку за станом здоров’я, але отримали статус придатного після повторної військово-лікарської комісії (ВЛК).

    Також мобілізація можливе для чоловіків старше 50 років — за умови, що вони придатні до служби, не мають відстрочки і підходять для виконання тилових, допоміжних чи спеціалізованих завдань.
    Добровільно можуть вступати на службу:

    • жінки до 60 років, якщо придатні і хочуть служити;

    • чоловіки віком 18-24 роки без попередньої служби — через контрактну службу (проєкт «Контракт 18-24»).

    Чи будуть зміни в листопаді 2025?

    За доступною інформацією, будь-яких анонсованих змін до правил мобілізації на листопад 2025 немає — процес відбувається відповідно до чинного закону. Наприклад, до таких висновків дійшли джерела, які пояснюють, що вікові межі та категорії залишаються незмінними. Таким чином, наразі не очікується кардинального переформатування призову чи введення масових нових вікових категорій.

    Серед категорій, які мають право на відстрочку або звільнення від мобілізації:

    • особи з інвалідністю I–III груп;

    • чоловіки старших за 60 років;

    • студентство за денною або дуальною формою навчання;

    • працівники критично важливих підприємств або ті, хто має бронювання;

    Якщо ви — чоловік віком 25-60 років, придатний за станом здоров’я, не маєте чинної відстрочки чи броні — ви автоматично потрапляєте під категорію, яка може бути призвана в рамках мобілізації. У разі, якщо у вас є військовий досвід чи спеціальність — вашу кандидатуру можуть розглядати пріоритетно.
    Для молодших (18-24 роки) без служби — призову немає, але є можливість служити за контрактом.
    Для тих, хто має сумніви у своєму статусі чи стані придатності — слід пройти медкомісію ВЛК, оновити військовий облік, перевірити, чи не втратилося право на бронь чи відстрочку.

  • Благодійний фонд «Аджалик» під слідством за кримінальні порушення

    Благодійний фонд «Аджалик» під слідством за кримінальні порушення

    Прокуратура заочно повідомила про підозру Сергію Кривенку, засновнику та директору благодійного фонду «Аджалик», у справі щодо організації незаконного виїзду військовозобов’язаних за кордон під виглядом гуманітарної допомоги. За даними слідства, у 2023 році Кривенко неодноразово подавав начальнику Херсонської обласної військової адміністрації списки осіб, які нібито залучалися до перевезення гуманітарних вантажів для потреб ЗСУ, медичних закладів та цивільного населення.

    Отримавши відповідні дозволи, керівник фонду організував виїзд щонайменше семи військовозобов’язаних, які не повернулися до України. У грудні 2023 року начальник Херсонської ОВА Олександр Прокудін зазначив «Аджалик» серед організацій, учасники яких після другого виїзду за кордон не повернулися.

    Це вже не перша підозра проти Кривенка. У лютому 2025 року йому повідомили про розтрату 3,4 млн грн благодійних пожертв. За даними слідства, кошти, зібрані на допомогу ЗСУ, Кривенко переважно витратив на власні потреби. Порушення підтверджено обшуками на території фонду.

    Сергій Кривенко раніше працював у правоохоронних органах у 1996–2004 роках, зокрема в податковій міліції. Також він був депутатом Довжанської сільради Одещини та головою місцевого осередку «Партії регіонів». Благодійний фонд «Аджалик» діє з 2016 року, а кримінальні провадження проти нього почали з’являтися у 2023 році.

    Зараз слідство триває, і прокуратура планує продовжувати збір доказів для притягнення Кривенка до відповідальності.

  • Судитимуть працівників медкомісії, які за винагороду оформляли призовникам фіктивну госпіталізацію

    Судитимуть працівників медкомісії, які за винагороду оформляли призовникам фіктивну госпіталізацію

    На Сумщині до суду скеровано матеріали у справі щодо лікаря та медичної сестри, яких обвинувачують у оформленні фіктивних медичних документів для чоловіків призовного віку. Про це повідомила обласна прокуратура.

    За даними слідства, з січня 2024 року лікар входив до складу військово-лікарської комісії й, виконуючи службові обов’язки, налагодив схему встановлення неправдивих діагнозів. До оборудки він залучив медсестру. За версією правоохоронців, фігуранти погоджувалися за ₴40 тис. організувати для призовника госпіталізацію в психіатричний заклад з подальшим оформленням підробних офіційних документів, що нібито дозволяли б уникнути призову.

    Дії лікаря кваліфіковано за ч. 1 ст. 368 Кримінального кодексу України (одержання неправомірної вигоди службовою особою). Медична сестра відповідає за пособництво у вчиненні цього злочину — за ч. 5 ст. 27 у поєднанні з ч. 1 ст. 368 ККУ.

    У провадженні тривають слідчі та процесуальні дії; матеріали передаються до судового розгляду, де мають бути встановлені всі обставини та ступінь причетності кожного з фігурантів. Якщо вина буде доведена в суді, їм загрожує кримінальна відповідальність у порядку, передбаченому інкримінованими статтями.

  • Яка відповідальність за ігнорування повістки до територіального центру комплектування

    Яка відповідальність за ігнорування повістки до територіального центру комплектування

    Неявка військовозобов’язаного громадянина на виклик територіального центру комплектування (ТЦК) кваліфікується як адміністративне правопорушення, і покаранням за це передбачено штраф. Про порядок дій та санкції розповів адвокат Юрій Айвазян у матеріалі на порталі «Юристи.UA».

    За словами юриста, військовозобов’язані зобов’язані з’являтися до ТЦК за викликом, який може надходити, зокрема, у формі повістки. Причини виклику можуть бути різні: уточнення відомостей у військовому обліку, проходження військово-лікарської комісії тощо. Якщо громадянин ігнорує повістку та не з’являється, до нього застосовують адміністративну відповідальність за статтею 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Сума штрафу, зауважив Айвазян, становить від 17 тисяч до 25 500 гривень.

    Юрист також зазначив, що у разі невиконання адміністративного стягнення сума штрафу може бути збільшена, громадянина оголосити у розшук і застосовані інші передбачені законом заходи. Такі заходи мають на меті забезпечити виконання обов’язків, покладених на військовозобов’язаних під час воєнного стану та мобілізаційних заходів.

  • В Україні в “Резерв+” додадуть онлайн-відстрочку для батьків дітей з інвалідністю

    В Україні в “Резерв+” додадуть онлайн-відстрочку для батьків дітей з інвалідністю

    В Україні готують розширення цифрових можливостей для військовозобов’язаних. Міністерство оборони анонсувало запуск нової функції у застосунку “Резерв+”, яка дозволить батькам дітей з інвалідністю будь-якого віку оформлювати відстрочку від мобілізації онлайн.

    Наразі інструмент перебуває на етапі бета-тестування. Долучитися можуть як батьки неповнолітніх дітей з інвалідністю, так і ті, чиї діти вже досягли повноліття. Для цього достатньо заповнити онлайн-форму за спеціальним посиланням, без довідок і відвідування територіальних центрів комплектування.

    Як працюватиме нова функція

    • користувач подає електронний запит у додатку;

    • система автоматично перевіряє дані у державних реєстрах;

    • після підтвердження підстав інформація про відстрочку з’являється в електронному військовому документі.

    У Міноборони зазначають, що весь процес займає лише кілька годин. Така цифрова можливість має спростити процедуру і зняти навантаження з військкоматів, адже значна частина документального оформлення тепер відбуватиметься онлайн.

  • Бронювання військовозобов’язаних прив’яжуть до зростання мінімальної зарплати

    Бронювання військовозобов’язаних прив’яжуть до зростання мінімальної зарплати

    З 1 січня 2026 року критично важливим підприємствам стане складніше бронювати військовозобов’язаних працівників. Причина — уряд у проєкті держбюджету на наступний рік заклав підвищення мінімальної зарплати на 9%, до 8647 грн.

    Згідно з постановою Кабміну №76, для бронювання зарплата працівника має становити щонайменше 2,5 розміру мінімальної. Нині цей поріг дорівнює 20 тис. грн, але після зростання мінімалки він може піднятися до 21 617,5 грн. Це означає, що підприємствам доведеться піднімати зарплати, аби зберегти ключових спеціалістів.

    Збільшення мінімальної зарплати позначиться і на підприємцях. Єдиний соціальний внесок для ФОПів, який нині становить 1760 грн на місяць, у 2026 році зросте до 1902 грн.

    Урядовий проєкт бюджету, поданий до парламенту 15 вересня, також передбачає підвищення прожиткового мінімуму та впровадження нових податків.

    Нагадаємо, раніше Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт №13335, який дозволяє критично важливим підприємствам оборонно-промислового комплексу тимчасово брати на роботу та бронювати на 45 днів навіть тих працівників, у яких відсутні належні військово-облікові документи або які перебувають у розшуку.

    Крім того, уряд нещодавно дозволив бронювати до 100% військовозобов’язаних працівників критично важливих підприємств, що діють у районах можливих чи активних бойових дій.

  • В Україні пояснили, коли можуть скасувати відстрочку від мобілізації

    В Україні пояснили, коли можуть скасувати відстрочку від мобілізації

    Військовозобов’язані українці отримують відстрочку від мобілізації лише за наявності законних підстав. Як пояснив адвокат Юрій Айвазян у коментарі ТСН, у разі зміни обставин ця відстрочка може бути скасована протягом семи днів.

    Зокрема, після звільнення працівника роботодавець зобов’язаний одразу повідомити територіальний центр комплектування. Відстрочка має бути анульована не пізніше одного тижня з моменту такого повідомлення.

    Перевірка правомірності підстав для відстрочки проводиться у п’яти випадках:

    • коли військовозобов’язаний сам подає заяву;

    • після видання Президентом указу про мобілізацію чи її продовження;

    • за зверненням державних або місцевих органів влади;

    • у разі офіційного повідомлення про втрату підстав для відстрочки;

    • за рішенням комісії територіального центру після виявлення порушень.

    «Якщо з’ясується, що військовозобов’язаний більше не має законних підстав для відстрочки під час мобілізації чи особливого періоду, комісія ТЦК має право анулювати її протягом семи днів з моменту виявлення порушення», — підкреслив адвокат.

    Таким чином, відстрочка не є постійним правом. Військовозобов’язаним слід уважно стежити за змінами у своєму статусі, щоб уникнути непорозумінь із військовими органами.

  • Напад на працівників ТЦК у Боратині: затримано чотирьох чоловіків

    Напад на працівників ТЦК у Боратині: затримано чотирьох чоловіків

    На Волині під час оповіщення громадян сталася стрілянина за участю працівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК) та чоловіків, які намагалися уникнути перевірки.

    Як повідомляє Волинський обласний ТЦК та СП, інцидент стався у Боратині. Під час обходу вулиць працівники ТЦК виявили чотирьох чоловіків та попросили пред’явити військово-облікові документи. Двоє чоловіків спробували втекти та сховатись у закинутому трьохповерховому будинку.

    У ході переслідування чоловіки почали чинити фізичний опір та били військовослужбовців. Один з представників ТЦК зробив попереджувальний постріл, однак нападник вибив у нього зареєстровану зброю та відкрив вогонь по військових.

    Щоб припинити протиправні дії, на місці застосували сльозогінний газ. Одному з військових надали медичну допомогу, попередньо діагностовано перелом руки. Нападників затримано та доставлено до поліції для з’ясування обставин події.

  • ВЛК під час війни: які категорії військовозобов’язаних мають право не проходити медогляд

    ВЛК під час війни: які категорії військовозобов’язаних мають право не проходити медогляд

    В Україні діє воєнний стан і загальна мобілізація, термін яких продовжено до 5 листопада 2025 року. Одним із ключових етапів мобілізаційних процедур є проходження військово-лікарської комісії (ВЛК), яка визначає придатність громадян до служби. Водночас юристи нагадують: є випадки, коли направлення на ВЛК є обов’язковим, а коли воно суперечить закону.

    Робота ВЛК регулюється Наказом МОУ №402, який містить розклад хвороб і критерії придатності. Також діє постанова Кабміну №560, яка прямо забороняє примусово відправляти на ВЛК військовозобов’язаних, що мають чинну відстрочку.

    Адвокатка Дар’я Тарасенко наголошує:

    • вимога пройти медогляд у випадках, коли це заборонено законом, є незаконною;

    • відмова від такого «незаконного» огляду не тягне за собою відповідальності;

    • відмова у прийнятті документів на відстрочку через відсутність ВЛК також є неправомірною.

    Згідно з чинними нормами, під час воєнного стану військовозобов’язані повинні оновлювати дані про стан здоров’я щонайменше раз на рік (у мирний час — раз на п’ять років).

    Юристи виокремлюють три основні групи:

    1. Особи з чинною відстрочкою

    • можуть пройти ВЛК лише за власним бажанням;

    • зобов’язані пройти медогляд, якщо раніше були визнані обмежено придатними, але ще не проходили перевірку за оновленою процедурою.

    2. Особи, які подали заяву на відстрочку, але рішення ще не ухвалене

    • ті, кого раніше визнали обмежено придатними (якщо вони не мають статусу інвалідності);

    • ті, хто був тимчасово непридатним, але термін непридатності вже минув.

    3. Усі інші військовозобов’язані (крім осіб з інвалідністю)

    • хто ніколи не проходив медогляд;

    • хто проходив його понад рік тому;

    • хто пройшов ВЛК менше року тому, але має нові скарги на здоров’я.

    Таким чином, не кожне направлення на ВЛК є законним. Громадяни з чинною відстрочкою мають право відмовитися від примусового медогляду, а незаконні дії з боку військкоматів або ТЦК можуть бути оскаржені.

  • Правоохоронці виявили майже 30 військовозобов’язаних у підробці медичних довідок для ухилення від мобілізації

    Правоохоронці виявили майже 30 військовозобов’язаних у підробці медичних довідок для ухилення від мобілізації

    Правоохоронці викрили масштабну схему ухилення від військової служби за допомогою фіктивних медичних довідок, в якій брали участь як цивільні особи, так і військовослужбовці. Про це повідомила Національна поліція України.

    У рамках чергового етапу спецоперації «Опікун» оперативники Департаменту стратегічних розслідувань Нацполіції, слідчі Головного слідчого управління Нацполіції, працівники Державного бюро розслідувань та внутрішньої безпеки Збройних Сил України провели понад 60 обшуків по всій країні. За результатами операції повідомлено про підозру майже 30 особам, які використовували підроблені документи для уникнення мобілізації чи звільнення зі служби. Зловмисникам загрожує до десяти років позбавлення волі.

    Основна схема полягала у поданні до військових частин та територіальних центрів комплектування фіктивних довідок про нібито поганий стан здоров’я або необхідність догляду за хворими родичами. Перевірки виявили численні випадки використання підроблених документів, а в деяких випадках – повну відсутність даних про звернення до медичних установ.

    Серед прикладів викритих порушень:

    • Один військовослужбовець подав документи, де стверджувалося, що його мати і дружина мають ІІ групу інвалідності, але перевірка показала, що жодна з них не зверталася до лікарів і не отримувала допомоги.

    • Інший військовозобов’язаний надав довідку про непридатність до служби, хоча лікарі рекомендували лише тимчасову відпустку до 30 днів із подальшим поверненням.

    • Ще один випадок стосувався військовослужбовця, який здійснив самокалічення, щоб уникнути мобілізації.

    Кримінальні провадження відкриті за кількома статтями Кримінального кодексу України, серед яких ухилення від служби, підроблення документів та шахрайство.

    Під час попередніх етапів спецоперації «Опікун» правоохоронці виявили близько 100 випадків використання фіктивних довідок про догляд за інвалідами, якими прикривалися призовники і військовослужбовці.

    Наразі слідчі продовжують збирати докази для притягнення всіх причетних до кримінальної відповідальності. Операція проводилась за участі Нацполіції, ДБР, внутрішньої безпеки ЗСУ та під процесуальним керівництвом Офісу Генпрокурора.