Позначка: Владислав Власюк

  • Кремль втрачає канали зв’язку: Україна ввела нові санкції проти російських телеком-гігантів

    Кремль втрачає канали зв’язку: Україна ввела нові санкції проти російських телеком-гігантів

    Президент України Володимир Зеленський увів у дію нове рішення Ради національної безпеки і оборони, яким запроваджуються санкції проти російських операторів зв’язку, інтернет-провайдерів та компаній супутникового зв’язку, що працюють на тимчасово окупованих територіях України та забезпечують функціонування окупаційної адміністрації.

    Відповідний указ був підписаний 13 червня. До санкційного списку увійшли десять російських компаній, діяльність яких, за оцінкою української влади, безпосередньо пов’язана із підтримкою російської окупаційної політики, забезпеченням зв’язку для військових та адміністративних структур РФ, а також поширенням російської пропаганди на захоплених територіях України.

    За інформацією Офісу президента, під санкції потрапили оператори мобільного та супутникового зв’язку, інтернет-провайдери й компанії, які забезпечують функціонування телекомунікаційної інфраструктури окупаційних адміністрацій. Серед них — “Луганські комунікації”, “Мобільні комунікаційні системи”, федеральний оператор супутникового зв’язку “Амтел-Зв’язок” та підприємство “Космічний зв’язок”.

    В українській владі наголошують, що ці структури виконують значно ширшу роль, ніж звичайні комерційні оператори. Вони забезпечують захищені канали передачі даних для окупаційних адміністрацій, надають доступ до інтернету на тимчасово окупованих територіях, підтримують роботу російських державних інформаційних ресурсів та сприяють трансляції російських телеканалів. Фактично йдеться про елементи інформаційної та комунікаційної інфраструктури, які допомагають Росії утримувати контроль над захопленими територіями.

    Особливу увагу експерти звертають на компанії супутникового зв’язку, які забезпечують функціонування захищених мереж для державних структур РФ. Саме такі канали зв’язку використовуються для координації діяльності окупаційних адміністрацій та передачі службової інформації між російськими відомствами.

    Радник президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк заявив, що діяльність будь-яких російських компаній на тимчасово окупованих територіях є незаконною. За його словами, підприємства, які свідомо співпрацюють з окупаційною владою та допомагають їй функціонувати, мають ставати токсичними не лише для української, а й для міжнародної фінансової системи. Саме тому Україна прагне зробити їхню діяльність максимально складною не тільки в межах власної юрисдикції, а й на міжнародному рівні.

    В Офісі президента повідомили, що інформацію про підсанкційні компанії буде передано міжнародним партнерам України. Київ також ініціюватиме синхронізацію санкційних обмежень з іншими державами та міжнародними організаціями, щоб обмежити можливості цих компаній працювати на світових ринках та користуватися міжнародною фінансовою інфраструктурою.

    Новий пакет санкцій став продовженням масштабної кампанії України із синхронізації власних обмежень із санкційною політикою Європейського Союзу та країн Заходу. Лише за останні місяці Україна неодноразово вводила санкції проти підприємств російського військово-промислового комплексу, виробників мікроелектроніки, засобів радіоелектронної боротьби, телекомунікаційного обладнання та структур, які допомагають обходити міжнародні обмеження.

    Окремий напрямок санкційної політики стосується компаній, які працюють на окупованих територіях. Раніше Україна вже вводила обмеження проти російських логістичних операторів, поштових сервісів та підприємств, які використовують захоплену українську інфраструктуру для підтримки окупаційного режиму.

    Експерти відзначають, що боротьба за інформаційний простір окупованих територій стала одним із ключових елементів сучасної війни. Через мережі зв’язку та інтернет-провайдерів Росія не лише забезпечує комунікацію своїх військових і чиновників, а й активно впливає на інформаційне середовище, поширюючи пропаганду та блокуючи доступ до українських джерел інформації.

    Саме тому нові санкції мають не лише економічне, а й стратегічне значення. Вони спрямовані на послаблення можливостей Росії використовувати цифрову інфраструктуру для утримання контролю над окупованими територіями та забезпечення функціонування окупаційної адміністрації.

    На тлі посилення міжнародного санкційного тиску Україна продовжує працювати над тим, щоб обмеження проти російських компаній ставали максимально глобальними. У Києві розраховують, що новий пакет санкцій стане ще одним кроком до ізоляції структур, які забезпечують окупаційну політику Кремля та підтримують російську військову машину.

  • Зеленський завдав удару по кремлівській пропаганді: під санкції потрапили російські медіа та судді, причетні до переслідування українців

    Зеленський завдав удару по кремлівській пропаганді: під санкції потрапили російські медіа та судді, причетні до переслідування українців

    Президент України Володимир Зеленський підписав новий указ про запровадження санкцій проти представників російської судової системи та пропагандистських медіа, які беруть участь у переслідуванні українських громадян і поширенні дезінформації на користь Кремля. Новий санкційний пакет став черговим кроком України у боротьбі проти російської інформаційної машини та осіб, причетних до репресій проти українців на території РФ і тимчасово окупованого Криму. Про це повідомили в Офісі президента України.

    Згідно з рішенням Ради національної безпеки і оборони, під обмеження потрапили 29 фізичних та 17 юридичних осіб. До списку увійшли судді Російської Федерації, які ухвалювали політично мотивовані вироки щодо українських журналістів, громадських активістів, військовополонених та політичних діячів. Також санкції запроваджені проти низки російських пропагандистських структур, серед яких медіаресурси «Газета.ру», «Лента.ру» та Спілка журналістів Росії.

    У повідомленні наголошується, що підставою для санкцій стала безпосередня участь цих осіб та організацій у переслідуванні громадян України, виправданні агресії проти України та поширенні кремлівської пропаганди. Українська влада вважає, що такі дії є складовою російської гібридної війни та потребують не лише політичної, а й юридичної відповідальності.

    Одним із найгучніших прізвищ у санкційному списку став московський суддя Тимур Вахрамєєв. За даними української сторони, він систематично ухвалював рішення у справах проти незаконно утримуваних українців та був причетний до ізоляції українських журналістів у російських слідчих ізоляторах. Також Вахрамєєва пов’язують із переслідуванням української журналістки Вікторії Рощиної, яка загинула після перебування в російському полоні. Українські правозахисники неодноразово наголошували на необхідності міжнародної відповідальності осіб, причетних до її незаконного утримання.

    Окремий блок санкцій стосується російських медіа, які протягом багатьох років системно поширюють антиукраїнські наративи та виправдовують військову агресію Росії. Після початку повномасштабного вторгнення саме пропагандистські ресурси стали одним із ключових інструментів Кремля для виправдання воєнних злочинів, депортації українських дітей, обстрілів цивільної інфраструктури та окупації українських територій. Україна неодноразово закликала міжнародних партнерів застосовувати обмеження проти таких ресурсів нарівні з військовими та економічними санкціями.

    Уповноважений президента з питань санкційної політики Владислав Власюк наголосив, що санкції проти російських суддів та пропагандистів є лише початком більш масштабної роботи. За його словами, Україна продовжує збирати докази щодо осіб, які брали участь у переслідуванні українців або сприяли поширенню російської пропаганди.

    «Усі причетні до переслідування українських громадян та інформаційного супроводу російської агресії мають відповідати за свої дії. Українські санкції — це лише перший етап. Наступним кроком має стати міжнародна синхронізація санкційних рішень», — наголосив Власюк.

    Варто зазначити, що Україна останніми місяцями суттєво активізувала санкційну політику. Лише протягом 2026 року Володимир Зеленський підписав низку указів щодо обмежень проти представників російського військово-промислового комплексу, організаторів депортації українських дітей, учасників так званого «тіньового флоту» РФ, пропагандистів, діячів культури та представників окупаційних адміністрацій.

    Зокрема, у квітні та травні цього року санкції були введені проти осіб і компаній, які забезпечують російський оборонний комплекс компонентами для ракетного озброєння, систем С-300 та С-400, а також підприємств, пов’язаних із виробництвом боєприпасів та ракетного палива.

    Нове рішення Києва також збігається у часі з активною роботою міжнародних партнерів України над посиленням тиску на Росію. 9 червня Європейська комісія офіційно представила 21-й пакет санкцій проти РФ, який розширює обмеження щодо російських компаній, фізичних осіб та секторів економіки, що підтримують війну проти України. За даними європейських інституцій, новий пакет містить додаткові обмеження для осіб, причетних до російської агресії, а також заходи проти секторів, які досі уникали масштабного санкційного тиску.

    Експерти зазначають, що санкції проти російських суддів мають не лише символічне значення. Такі рішення створюють юридичну базу для майбутніх міжнародних розслідувань і можуть стати підґрунтям для персональної відповідальності осіб, які ухвалювали незаконні вироки українцям. Аналогічна практика вже застосовувалася щодо російських силовиків, причетних до політичних переслідувань та порушень прав людини.

    У Києві підкреслюють, що боротьба з російською пропагандою залишається одним із ключових напрямів державної політики під час війни. Українська влада вважає, що інформаційна складова агресії є не менш небезпечною, ніж військові дії, адже саме через пропаганду Кремль виправдовує свої злочини, мобілізує підтримку війни всередині Росії та намагається впливати на міжнародну громадську думку.

    Запроваджені санкції стали черговим сигналом про те, що Україна послідовно документує злочини не лише російських військових, а й представників судової системи, медіа та інших структур, які допомагають Кремлю вести війну проти українського народу.

  • Путін сам допоміг США: уламки “Орєшніка” вже аналізують американські спецслужби

    Путін сам допоміг США: уламки “Орєшніка” вже аналізують американські спецслужби

    Використання Росією балістичної ракети “Орєшнік”, здатної нести ядерний заряд, може мати для Кремля протилежний ефект, ніж очікував Володимир Путін. Уламки ракети, яку російські війська застосували під час ударів по Україні, вже перебувають у розпорядженні українських та американських фахівців і використовуються для аналізу технологічних можливостей нової зброї РФ.

    Про це під час брифінгу в Києві заявив член Комітету з питань розвідки Палати представників Конгресу США Джим Хаймс.

    За словами американського конгресмена, сам факт використання ракети, здатної потенційно нести ядерну боєголовку, є серйозною формою ескалації з боку Росії. Водночас, наголосив він, це не досягло головної мети Кремля — залякати Україну чи її союзників.

    “Використання ракети, здатної нести ядерну зброю, очевидно, є само по собі формою ескалації. Але українців це не лише не залякає, але й уламки цієї ракети зараз перебувають у їхньому та нашому розпорядженні”, — заявив Хаймс.

    Конгресмен додав, що отримані фрагменти ракети дадуть можливість США, Україні та західним партнерам краще зрозуміти характеристики та потенційні можливості нового російського озброєння.

    “Це буде використано як українцями, так і Заходом, щоб зрозуміти можливості російської ракети. Тому я вважаю, що, як і багато інших кроків, які зробив Володимир Путін, це принесе результат, протилежний тому, чого він намагається досягти”, — наголосив американський політик.

    Що відомо про “Орєшнік”

    Ракета “Орєшнік” останніми місяцями активно фігурує у російській пропаганді як новий тип надпотужного озброєння. Російські державні медіа та прокремлівські експерти стверджували, що ця ракета має “унікальні характеристики”, здатна вражати глибоко захищені об’єкти та нібито може змінити баланс сил на полі бою.

    Втім, після застосування “Орєшніка” по території України українські експерти та західні аналітики почали ставити під сумнів реальні можливості ракети.

    Раніше український президент Володимир Зеленський повідомляв, що під час масованої атаки в ніч на 24 травня Росія використала дві ракети цього типу. За його словами, одна з них влучила у Київську область, інша впала на тимчасово окупованій території Донеччини.

    Після цього уламки ракети отримали українські спецслужби та військові експерти.

    Окрему увагу фахівців викликало питання походження компонентів “Орєшніка”. Уповноважений президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк раніше заявляв, що ця ракета може відрізнятися від інших російських систем тим, що у ній майже або повністю відсутні іноземні комплектуючі.

    Це питання стало особливо актуальним після того, як українська влада продемонструвала європейським дипломатам уламки інших російських ракет і дронів, де були виявлені компоненти зі США, Німеччини, Великої Британії, Японії, Швейцарії та Китаю.

    Чи справді “Орєшнік” є проривною зброєю

    Попри заяви російської пропаганди, аналітики сумніваються, що “Орєшнік” може стати “зброєю перелому” для РФ.

    За даними українських та західних дослідників, наразі Росія лише розгортає малосерійне виробництво цих ракет. Їх кількість у російському арсеналі оцінюється як мінімальна.

    Крім того, експерти наголошують, що застосування нової ракети фактично дозволило Заходу отримати доступ до важливих технологічних даних.

    У військовій сфері аналіз уламків сучасних ракет має критичне значення. Фахівці можуть досліджувати системи наведення, електроніку, матеріали корпусу, елементи двигуна, методи захисту від ППО та інші технічні характеристики.

    Саме тому, на думку американського конгресмена Джима Хаймса, Путін допустив стратегічну помилку, коли вирішив використати “Орєшнік” для демонстрації сили.

    На тлі останніх масованих атак Росії Україна та західні партнери продовжують посилювати системи протиповітряної оборони та вивчати нові типи російського озброєння.

    У Вашингтоні та європейських столицях дедалі частіше наголошують: спроби Кремля залякати Україну ракетними ударами не змінюють загальної позиції Заходу щодо підтримки Києва.

  • «Циркони» з чипами Заходу: європейським послам показали іноземні деталі у ракетах РФ після масованої атаки по Україні

    «Циркони» з чипами Заходу: європейським послам показали іноземні деталі у ракетах РФ після масованої атаки по Україні

    Україна продемонструвала європейським дипломатам іноземні компоненти, виявлені у російських ракетах і дронах, якими Росія здійснила одну з наймасштабніших атак по Україні в ніч проти 24 травня. Уламки зброї, зібрані після ударів по Києву та інших регіонах, містили деталі виробництва США, Німеччини, Швейцарії, Великої Британії, Японії, Китаю та інших держав.

    Про це повідомили в Офісі президента України.

    За даними української влади, представникам європейських держав продемонстрували компоненти російських ракет «Циркон», «Калібр», Х-101, а також ударних дронів «Герань-2», якими РФ атакувала Україну у ніч на 24 травня.

    Особливу увагу дипломатів привернуло те, що частина іноземних компонентів була виготовлена вже у 2026 році, попри багаторівневі санкції проти Росії та офіційні заборони на постачання високотехнологічної продукції до країни-агресора.

    У Києві наголошують: це свідчить про те, що Росія досі має доступ до західної електроніки через посередників, паралельний імпорт та так звані «сірі» схеми постачання.

    За інформацією Офісу президента, дипломатам окремо показали плати з російської ракети «Орєшнік». На відміну від інших типів озброєння, ці елементи містили виключно російські та білоруські компоненти, виготовлені ще у 2004–2014 роках.

    Йдеться, зокрема, про мікрочипи та плати виробництва білоруського підприємства «Інтеграл», яке є одним із найбільших виробників електроніки у Білорусі та перебуває під санкціями Заходу.

    Уповноважений президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк під час зустрічі заявив, що критично важливо повністю перекрити постачання електронних компонентів до РФ.

    «Потрібно зосередитися та справді зупинити постачання деталей до Росії. Це стане значним ударом по потужностях російського оборонного виробництва», — наголосив він.

    За словами Власюка, Україна також закликала партнерів посилити контроль за доступом Білорусі до західної електроніки, оскільки частина продукції потрапляє до Росії саме через білоруські підприємства.

    У Києві вважають, що попри масштабні санкції, Росія змогла адаптуватися до обмежень і вибудувала мережу постачання критично важливих компонентів через треті країни.

    За даними української та західної розвідок, російський ВПК активно використовує компанії-посередники у країнах Кавказу, Центральної Азії, Близького Сходу та Азії для закупівлі мікроелектроніки подвійного призначення.

    Українська сторона наголошує, що сучасна російська високоточна зброя критично залежить від імпортних компонентів. Саме тому перекриття цих каналів може суттєво вплинути на здатність РФ виробляти ракети та дрони.

    На цьому тлі українська влада також закликала Європу активніше боротися з так званим «тіньовим флотом» Росії.

    Йдеться про мережу танкерів і суден, які використовуються для обходу санкцій, транспортування російської нафти та фінансування військової машини Кремля.

    Україна пропонує партнерам арештовувати такі судна на основі матеріалів, зібраних СБУ, ГУР, Службою зовнішньої розвідки та Офісом генерального прокурора.

    За інформацією ОП, під час зустрічі дипломатам також нагадали про масовану атаку РФ у ніч на 24 травня.

    Тоді Росія випустила по Україні сотні дронів та десятки ракет різних типів. У Києві, на Київщині та в інших регіонах було зафіксовано руйнування житлових будинків, пожежі та пошкодження цивільної інфраструктури.

    Одним із найбільш постраждалих районів столиці стала Лук’янівка, куди 25 травня міністр закордонних справ Андрій Сибіга запросив представників понад 70 іноземних держав.

    Дипломатам показали наслідки російських ударів, зруйновані будинки та уламки ракет.

    Крім того, внаслідок атаки було пошкоджено й будівлю Міністерства закордонних справ України.

    У Києві наголошують: демонстрація іноземних компонентів у російській зброї має стати ще одним аргументом для посилення санкційного тиску на РФ.

    Українська влада вже неодноразово заявляла, що Росія не змогла б підтримувати нинішні темпи виробництва ракет без доступу до західної мікроелектроніки.

    За оцінками аналітиків, у деяких типах російської зброї частка імпортних компонентів перевищує 70%.

    Попри це, російський ВПК продовжує знаходити шляхи обходу обмежень.

    Саме тому Україна закликає союзників перейти від формальних санкцій до жорсткішого контролю за експортом, реекспортом та діяльністю компаній-посередників.

    У Києві переконані: без перекриття доступу до електроніки та фінансових схем Росія не зможе довго підтримувати нинішній рівень ракетного терору проти України.

  • Британія вдарила по криптосхемах Кремля: під санкції потрапила мережа, через яку РФ проводила $90 млрд на рік

    Британія вдарила по криптосхемах Кремля: під санкції потрапила мережа, через яку РФ проводила $90 млрд на рік

    Велика Британія запровадила новий масштабний пакет санкцій проти російської фінансової інфраструктури, яка допомагала Кремлю обходити західні обмеження та фінансувати війну проти України. Під удар потрапили криптовалютні платформи, фінансові посередники, банки та особи, пов’язані зі схемами переведення рублів у криптоактиви.

    Як повідомив уповноважений президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк, через одну з підсанкційних мереж Росія могла проводити понад 90 мільярдів доларів на рік. За його словами, це приблизно половина річного воєнного бюджету РФ.

    Уповноважений Президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк

    Новий пакет санкцій спрямований проти двох головних інструментів обходу обмежень. Перший — криптовалютні біржі, через які російські компанії та пов’язані з Кремлем структури переводили рублі у криптоактиви без стандартного банківського контролю. Другий — фінансова мережа “А7”, яку, за даними британської сторони, використовували для закупівлі зброї, проведення розрахунків в обхід Заходу та обслуговування нафтових потоків.

    За інформацією української сторони, лише протягом минулого року через “А7” пройшло понад 90 мільярдів доларів.

    Під санкції Великої Британії потрапила криптоплатформа Rapira Group LLC, зареєстрована у Грузії. За даними британських та українських аналітиків, біржа працювала переважно на російський ринок і проводила транзакції з підсанкційними платформами Garantex та Bitpapa на десятки мільйонів доларів. Також стверджується, що сервіс дозволяв обмін криптовалют без належної перевірки особи та співпрацював із російськими банками, серед яких Сбербанк, ВТБ, Газпромбанк і Промсвязьбанк.

    Ще однією підсанкційною платформою стала ABCeX із Сальвадору. За даними британської сторони, її оборот сягав 11 мільярдів доларів. Біржа дозволяла проводити операції через готівкові та P2P-схеми, обходячи традиційний банківський контроль. Також вона мала зв’язки з фінансовими потоками Garantex і працювала через офіси в Росії.

    До списку потрапила й компанія Aifory LLC із Грузії, яка спеціалізувалася на схемах обміну рублів на криптовалюту. Після блокування біржі Garantex вона, за даними розслідувачів, прийняла частину її клієнтів. Крім того, британська влада заявляє про зв’язки Aifory з іранською платформою Abantether.

    Окремо санкції запровадили проти платформ EXMO Exchange Limited, ARVIX Limited Liability Company та Bitpapa IC FZC LLC.

    Під обмеження потрапили й фізичні особи, яких вважають причетними до схем обходу санкцій. Серед них — співзасновник біржі Garantex Сергій Менделєєв, якого британська сторона називає одним із ключових архітекторів криптовалютних схем для обходу західних обмежень.

    Також санкції ввели проти заступників генерального директора групи компаній “А7” Ігоря Горіна та Ірини Акопян. До списку внесли й громадянина Ізраїлю Лірана Коена, якого пов’язують із діяльністю мережі “А7”.

    Крім того, під британські санкції потрапили дві державні структури Киргизстану — Eurasian Savings Bank та Virtual Asset Issuer. У Лондоні вважають, що ці установи могли використовуватися у схемах обходу міжнародних фінансових обмежень.

    Владислав Власюк заявив, що частина санкційного пакета була сформована на основі матеріалів, які українська сторона передавала британським партнерам у межах санкційної координації. Зокрема, до роботи долучався Національний банк України.

    “Ми продовжимо тиснути на кожну транзакцію та особу, яка фінансує агресію проти України або допомагає проводити заборонені операції”, — заявив Власюк.

    Напередодні Велика Британія офіційно оголосила про запровадження “криптовалютних” санкцій проти Росії. Загалом під обмеження потрапили 18 фінансових установ, криптоплатформ і пов’язаних із ними структур.

    Паралельно Європейський Союз продовжив ще на рік санкції проти Росії за порушення прав людини. Під обмеженнями залишаються 72 фізичні особи та одна юридична особа.

    На Заході дедалі частіше заявляють, що Кремль активно використовує криптовалютний сектор для обходу санкцій, проведення міжнародних розрахунків та фінансування військових витрат. Саме тому криптовалютні біржі та фінансові посередники стають одним із головних напрямів санкційного тиску проти Росії.

  • Британія готує новий санкційний удар по РФ після скандалу з послабленням нафтових обмежень

    Британія готує новий санкційний удар по РФ після скандалу з послабленням нафтових обмежень

    Після хвилі критики через рішення про часткове послаблення обмежень щодо російської нафти Велика Британія готує новий масштабний санкційний пакет проти Російської Федерації, який, за попередніми оцінками, буде спрямований передусім на фінансовий сектор, а також на суміжні галузі, що забезпечують функціонування російської економіки в умовах війни.

    Про це повідомив уповноважений президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк у коментарі журналістам, зазначивши, що попри резонанс навколо окремих рішень Лондона, загальна санкційна стратегія Великої Британії залишається системною та послідовною.

    За словами Власюка, у публічному просторі останніми днями переважно обговорювали рішення щодо нафтових обмежень, однак значно менше уваги приділяється змісту ширшого санкційного пакета від 20 травня, який, як він наголосив, містить комплексні заходи тиску на ключові сектори російської економіки. Йдеться про модернізацію санкційного режиму, що охоплює як енергетику, так і промисловість, логістику та технологічні ланцюги постачання.

    Одним із найбільш чутливих напрямів стала атомна галузь Росії. Велика Британія запровадила повну заборону на імпорт російського урану, а також на його закупівлю та транзит через треті країни. За оцінками української сторони, це рішення напряму впливає на можливості російської державної корпорації “Росатом”, яка є одним із ключових гравців на глобальному ринку ядерного палива та технологій. Обмеження, як зазначається, зменшують експортні доходи та ускладнюють участь Росії у міжнародних енергетичних проєктах.

    Ще одним важливим блоком стали нові експортні обмеження, спрямовані на російський військово-промисловий комплекс. Британія розширила контроль над постачанням продукції подвійного призначення, яка може використовуватися у виробництві озброєнь, дронів і високотехнологічних систем. До переліку потрапили промислові хімікати, різні види металів, обладнання для виробництва мікросхем, компоненти для безпілотних систем, вироби з вуглецевого волокна, алюміній, нітрид бору, фториди амонію та арсин. За оцінками експертів, такі обмеження спрямовані на поступове “виснаження” технологічної бази російського ВПК.

    Окрему увагу в новому пакеті приділено будівельному сектору та морській логістиці. Велика Британія заборонила надання низки інженерних, архітектурних та будівельних послуг компаніям, які пов’язані з Росією або можуть бути залучені до реалізації інфраструктурних проєктів у її інтересах. Одночасно посилено контроль за морськими перевезеннями: розширено критерії ідентифікації російських суден, запроваджено нові ліцензійні вимоги, а також обмежено доступ до низки морських сервісів, зокрема для транспортування російського скрапленого газу та вугілля. Це, за словами аналітиків, має на меті ускладнити Росії використання “тіньового флоту” та альтернативних логістичних маршрутів.

    Владислав Власюк наголосив, що ці заходи є частиною довгострокової стратегії, спрямованої на поступове обмеження фінансових і технологічних можливостей Росії продовжувати війну проти України. Він також повідомив, що вже найближчим часом очікується новий великий санкційний пакет Великої Британії, який буде сфокусований саме на фінансовому секторі РФ, включно з банківською системою, механізмами міжнародних розрахунків та доступом до капіталу.

    На тлі цих рішень у Лондоні також виникла дискусія щодо нещодавнього пом’якшення окремих нафтових обмежень, яке дозволило імпорт дизельного пального та авіагасу, вироблених із російської нафти у третіх країнах. Це рішення викликало критику з боку Європейської комісії та України, які заявили про ризики розмивання санкційного режиму. Згодом британська сторона визнала, що комунікація цього кроку була “незграбною” і спричинила неправильне сприйняття позиції уряду.

    Попри це, українська сторона наголошує, що загальна тенденція залишається жорсткою, а нові санкційні ініціативи Лондона свідчать про подальше посилення економічного тиску на Росію та її ключові фінансово-промислові структури.

  • Удари України по нафтовій інфраструктурі РФ позбавили Кремль $1,7 млрд доходів — це називають «кінетичними санкціями»

    Удари України по нафтовій інфраструктурі РФ позбавили Кремль $1,7 млрд доходів — це називають «кінетичними санкціями»

    Удари Сил оборони України по російській нафтогазовій інфраструктурі вже призвели до втрати Росією щонайменше 1,7 млрд доларів потенційних доходів і фактично виконують роль так званих «кінетичних санкцій». Про це 10 квітня заявив уповноважений президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк під час спілкування з журналістами.

    За його словами, ці втрати є прямим наслідком пошкодження експортної інфраструктури, що не дозволило Росії скористатися сприятливою кон’юнктурою на світовому нафтовому ринку. «Це незароблені 1,7 мільярда доларів — через неможливість технічно експортувати частину нафти з балтійських портів і Новоросійська», — зазначив Власюк.

    Йдеться про удари по ключових елементах російської експортної логістики — передусім по портах Усть-Луга, Приморськ і Новоросійськ. Саме ці об’єкти є основними «воротами» для постачання російської нафти на зовнішні ринки. Через них проходять значні обсяги сирої нафти та нафтопродуктів, які після 2022 року були переорієнтовані з європейського напрямку на азійський.

    Після ударів 3–4 квітня, за словами Власюка, робота портів Усть-Луга та Новоросійськ фактично зупинилася — жоден танкер не заходив і не виходив. Це означає не лише тимчасову втрату можливості відвантаження, а й порушення контрактних зобов’язань, затримки поставок і додаткові витрати для російських експортерів. Водночас порт Приморськ частково відновив роботу і наразі функціонує в обмеженому режимі — приблизно два танкери на добу, що нижче від звичних показників.

    Морський експорт залишається критично важливим для російської економіки. Після введення ембарго ЄС на морські поставки російської нафти у 2022 році Кремль був змушений швидко перебудувати логістику і переорієнтуватися на нові ринки. Основними покупцями стали Індія та Китай, які значно збільшили імпорт російської сировини, часто зі знижками. У цих умовах стабільна робота портів стала ключовим фактором підтримки доходів російського бюджету.

    Порушення роботи експортних терміналів має комплексний ефект. Окрім безпосередньої втрати обсягів експорту, зростають витрати на транспортування, страхування та обслуговування поставок. Судновласники та трейдери враховують підвищені ризики, що призводить до подорожчання фрахту і ускладнення логістики. Також виникають затори з танкерами, що змушені чекати завантаження або змінювати маршрути.

    Власюк звернув увагу, що частину втрат Росії вдалося компенсувати. Зокрема, мова йде про нафту, яка вже перебувала в морі на момент ударів і була продана пізніше. Крім того, РФ активно використовує так званий «тіньовий флот» — мережу танкерів із непрозорою юрисдикцією та структурою власності, які допомагають обходити санкції, включно з механізмом цінової стелі, запровадженим країнами G7.

    Цінова стеля, яка обмежує вартість російської нафти для перевезення із використанням західних послуг, стала одним із ключових інструментів санкційного тиску. Водночас її ефективність частково знижується саме через використання альтернативних схем перевезення та страхування. У цьому контексті фізичне ураження інфраструктури розглядається як спосіб посилити економічний ефект обмежень.

    Окрім портів, Україна системно атакує й інші елементи паливно-енергетичного комплексу Росії. Йдеться про нафтопереробні заводи, нафтобази, об’єкти зберігання та перевалки пального. У попередні місяці такі удари вже призводили до тимчасового скорочення обсягів переробки нафти в РФ, а також до локальних дефіцитів бензину і дизеля на внутрішньому ринку. У деяких регіонах фіксувалося зростання цін на пальне та обмеження продажу.

    Експерти зазначають, що атаки на НПЗ мають подвійний ефект: з одного боку — зменшують експорт нафтопродуктів, з іншого — створюють тиск усередині країни, змушуючи владу перерозподіляти ресурси для стабілізації внутрішнього ринку. Це може впливати і на соціально-економічну ситуацію в Росії.

    Разом із тим така тактика викликає занепокоєння серед міжнародних партнерів України. 4 квітня керівник Головного управління розвідки Кирило Буданов заявив, що союзники закликали Київ утриматися від ударів по російській енергетичній інфраструктурі. Основна причина — ризик дестабілізації світових ринків нафти, особливо на тлі загострення ситуації на Близькому Сході.

    Президент Володимир Зеленський підтвердив, що подібні сигнали дійсно надходили як на військовому, так і на політичному рівнях. Водночас він не уточнив, які саме країни висловлювали такі побоювання. За інформацією ЗМІ, Україна не припинила удари і продовжує використовувати цей інструмент як частину стратегії тиску на Росію.

    Глобальний контекст залишається напруженим. Будь-які перебої з постачанням нафти з великих експортерів, включно з Росією, можуть впливати на баланс попиту і пропозиції на світовому ринку. Це, у свою чергу, здатне спричиняти коливання цін, що відчутно для економік як імпортерів, так і експортерів енергоресурсів.

    Аналітики наголошують, що поєднання класичних економічних санкцій із військовими ударами по інфраструктурі формує нову реальність економічного протистояння. «Кінетичні санкції» діють швидше, ніж традиційні обмеження, оскільки безпосередньо зменшують фізичну можливість експорту і створюють додаткові ризики для бізнесу.

    Водночас ключовим фактором у найближчій перспективі стане здатність Росії відновлювати пошкоджену інфраструктуру, адаптувати логістику та знаходити нові шляхи експорту. Україна ж, судячи із заяв посадовців, розглядає продовження таких ударів як один із інструментів зменшення фінансових ресурсів Кремля для ведення війни.

  • Владислав Власюк: радник ОП із санкційної політики під час війни нарощує елітні активи та отримує державні мільйонні виплати 

    Владислав Власюк: радник ОП із санкційної політики під час війни нарощує елітні активи та отримує державні мільйонні виплати 

    Як повідомляє екс-нардеп Ігор Мосійчук, позаштатний радник Офісу Президента та уповноважений з питань санкційної політики Владислав Власюк за останні роки війни суттєво розширив власні активи. Частина цього майна не була належним чином задекларована, а окремі об’єкти оформлені на близьких родичів.

    Зокрема, за даними Мосійчука, сьогодні до орбіти нерухомості, пов’язаної з Владиславом Власюком, входять:

    Апартаменти на 240 м² на розі Інститутської та Садової — усього за 100 метрів від будівлі Офісу президента. Половину цієї нерухомості Власюк оформив на свою матір, що дозволяє уникати прямої прив’язки до активу.

    Квартира в центрі Києва на розі Георгіївського та Стрітенської — фактично біля Софії Київської, в одній із найдорожчих локацій столиці.

    Квартира на перетині Б. Житомирської та Стрітенської — ще один об’єкт у центрі історичного кварталу.

    Квартира на розі вулиць Толстого та Антоновича — навпроти парку Шевченка, у престижному районі з найбільшою щільністю преміальної міської забудови.

    Садиба в Козині — на кількох земельних ділянках, лише за 25 метрів від води. Будинок обладнаний великою кількістю сонячних панелей і виглядає як комплекс класу «еліт».

    Окремо в родині Власюка чотири електромобілі Tesla – показник витрат, який також виглядає дисонансним на тлі його офіційних доходів попередніх років.

    Нагадаємо, у липні 2023 року Власюк увійшов до наглядової ради державного “Сенс Банку” (колишній “Альфа-банк”), націоналізованого після запровадження санкцій проти російських власників. За 2024 рік він отримав у статусі члена наглядової ради приблизно 5,9 млн грн, що становить майже 500 тис грн щомісяця. Наприкінці 2025 року виплати ще зросли — листопадові та грудневі нарахування вже наближаються до 600 тис грн на місяць.

    Крім того, Власюк стабільно отримує понад 300 тис грн щомісяця від Благодійного фонду «Київська школа економіки».

    Сукупні щомісячні доходи уповноваженого з санкційної політики становлять приблизно 900 тис. – 1 млн. грн. на місяць, що різко контрастує з публічною риторикою про стриману державну політику винагород у період повномасштабної війни. Але навіть це не співмірно із надбанням елітної нерухомості.

    “Сенс Банк”, від якого Власюк отримує мільйонні доходи, неодноразово опинявся в центрі журналістських розслідувань, зокрема матеріалів Михайла Ткача (“Українська правда”). Крім того, на засіданнях ТСК Верховної Ради з питань економічної безпеки, зазначалося, що адреса реєстрації компанії з інкасації “Сенс Банку” збігалася з юридичною адресою підприємства “Ізумруд”, пов’язаного з Тімуром Міндичем – наразі, ключовою фігурою оперативної справи “Мідас” (“Міндічгейт”) щодо корупції в “Енергоатомі”.

    Поява таких перетинів додає питань до прозорості банківського менеджменту та можливих тіньових взаємозв’язків, особливо на тлі статусу Власюка як відповідального за державну санкційну політику.

    Станом на сьогодні є підстави вважати, що Владислав Власюк причетний до торгівлі санкціями завдяки чому в часі кривавої війни і з’явилась елітна нерухомість. Крім того, посадові особи “Сенс Банку”, в тому числі і Власюк можуть мати відношення до схем Тімура Міндіча, які уже частково викриті в операції «Мідас».

    Нагадаємо, раніше ми писали, що Владислав Власюк в питаннях санкційної політики тісно співпрацював з нині покійним Андрієм Портновим.

    Зокрема, за інформацією наших джерел, Андрій Портнов мав доступ до формування українських санкційних списків відносно російських бізнесменів та політиків, яким пізніше “пропонували вирішити питання без подальших юридичних наслідків для них особисто та їх активів”.

    В Україні технічними аспектами схеми, за інформацією джерел, займався уповноважений Президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк, але остаточне рішення лишалось за Портновим.

  • Маловідомі деталі діяльності юриста Андрія Портнова в українській політиці

    Маловідомі деталі діяльності юриста Андрія Портнова в українській політиці

    В контексті вбивства юриста Андрія Портнова варто згадати маловідомий аспект його діяльності, пов’язаний з санкційною політикою України у відношенні російських олігархів.

    За інформацією наших джерел, Андрій Портнов мав доступ до формування українських санкційних списків відносно російських бізнесменів та політиків, яким пізніше “пропонували вирішити питання без подальших юридичних наслідків для них особисто та їх активів”.

    В Україні технічними аспектами схеми, за інформацією джерел, займався уповноважений Президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк, але остаточне рішення лишалось за Портновим.

    Владислав Власюк вінничанин, син лікаря вінницької МСЕК Віктора Власюка, у якого журналісти знайшли 13 квартир, три автомобіля Tesla і досить прибутковий бізнес з виробництва електроенергії.

    Нагадаємо, Андрій Портнов був застрелений кілером в Мадриді 21 травня. За інформацією “Української правди”, за кілька днів до вбивства Портнов був в Україні і зустрічався з топ-посадовцями, відповідальними за роботу правоохоронних органів.