Позначка: воєнний стан

  • Виїзд студентів-чоловіків за кордон: як це працюватиме і що очікувати від прикордонників

    Виїзд студентів-чоловіків за кордон: як це працюватиме і що очікувати від прикордонників

    3 квітня студенти-чоловіки за певних умов отримали можливість перетинати кордон під час воєнного стану.

    “Нові правила вже набирають чинності. З сьогоднішнього дня ми будемо пропускати цю категорію чоловіків за умови наявності всіх необхідних документів”, – заявив речник ДПСУ Андрій Демчук.

    Ухвалена 2 квітня постанова Кабінету Міністрів України розширила можливість виїзду за кордон для студентів-чоловіків. Про це повідомили у Міністерстві освіти та науки України. Згідно з новими правилами, студенти-чоловіки можуть виїжджати за кордон, якщо вони:

    • віком від 18 до 22 років і не підлягають призову на військову службу під час мобілізації;
    • навчаються на денній формі в закладах вищої освіти України державної або комунальної форм власності і здобувають ступінь вищої освіти бакалавра (якщо магістра то медичного, фармацевтичного або ветеринарного спрямування);
    • є учасниками програми “освітньої академічної мобільності”, тобто виїжджають за кордон тимчасово для навчання або стажування з метою здобуття нових знань та досвіду;
    • планують навчатися в іноземних закладах освіти протягом не більше 1 семестру.

    Постанова також вимагає від студентів надати такі документи для виїзду:

    • довідку від закладу вищої освіти України про направлення учасника програми академічної мобільності для навчання в іноземному закладі освіти із зазначенням;
    • підстави співробітництва, строку навчального семестру за кордоном;
    • відсутність негативних оцінок і фактів перескладання заліків і екзаменів за два останні семестри;
    • підтвердження рівня знання мови викладання в іноземному закладі освіти;
    • копію договору академічної мобільності, засвідчену закладом освіти України;
    • е-квиток студента через портал “Дія”;
    • військово-облікові документи з відповідними позначками районного, міського ТЦК та соціальної підтримки.

    Восени 2022 року українські студенти-чоловіки, які отримали можливість навчатися в іноземних університетах, стали свідками складнощів з виїздом за кордон.

    На пунктах пропуску утворювалися довгі черги зі студентів, яких не допускали до виїзду з України, незважаючи на наявність всіх необхідних документів щодо навчання за кордоном.

    Прикордонна служба пояснювала свої відмови тим, що під час воєнного стану усім чоловікам віком від 18 до 60 років заборонено виїжджати за кордон, а студенти не були включені до категорії виключень, передбачених законом.

    Офіційні особи визнавали, що навчання за кордоном стало приводом для ухилення від мобілізації, тому цю можливість було припинено.

    У той же час юристи наголошували, що такий стан речей міг порушувати право на освіту, закріплене в Конституції України.

    Під час дії воєнного стану не було проведено призову до армії. Згідно з останніми змінами, відтепер мобілізують у віці від 25 років тих, хто не виконував строкову службу. Також добровільно мобілізуватися можна до досягнення 25 років.

  • Голова партії “Слуга народу” Олена Шуляк пояснила чому в Україні на данний час вибори неможливі

    Голова партії “Слуга народу” Олена Шуляк пояснила чому в Україні на данний час вибори неможливі

    Проведення виборів в будь-якій країні завжди є складним завданням, особливо в умовах воєнного конфлікту. Недавно представники політичної партії “Слуга народу” в Україні заявили, що проведення виборів в країні під час воєнного стану є неможливим. Це рішення було обгрунтовано рядом практичних проблем, які ускладнюють процес демократичних виборів.

    Про це розповіла голова партії “Слуга народу” Олена Шуляк в інтерв’ю РБК-Україна.

    Наразі Україна має низку перешкод та нагальних питань, які унеможливлюють проведення виборів президента.

    Питання військовослужбовців

    Перш за все, як пояснила Шуляк, мова йде про мільйон військовослужбовців, які не є наразі представникам політичних партій. Обов’язковою вимогою до них під час мобілізації було призупинення членства в партіях. Після завершення війни вони зможуть поновити членство, втім, військові також мають право бути обраними.

    У тому ж числі складність проведення виборів полягає й в реалізації права обирати.

    “Тут ти захищаєш країну, тут у тебе окопи, над тобою літають різні види озброєння, а тобі потрібно ще приймати рішення (як голосувати, – ред.). Ну і найголовніше, як ці військові будуть обиратися? А ми ж з вами розуміємо, що саме ці люди є гідними того, щоб бути обраними і на місцевому рівні, і на рівні парламенту. Як ми можемо у них забрати таке право, тому що йде війна?”, – пояснила Шуляк.

    Українці за кордоном

    Наразі близько 20% населення перебуває за кордоном. Питання полягає в тому, як організувати там вибори. Один із варіантів – розширення консульської мережі, оскільки чинна мережа не зможе прийняти сотні тисяч людей, які, наприклад, наразі перебувають в Польщі чи Німеччині.

    Зокрема інший варіант полягає в поштовому голосуванні. Цей метод вже застосувався іншими країнами.

    “Зараз розглядаємо таку ж можливість для того, щоб ми були готовими. Війна закінчиться, буде наша перемога, розпочнуться перші післявоєнні вибори. Але нема гарантії того, що всі 100% населення, яке на сьогодні виїхало і перебуває за кордоном, повернеться дуже швидко”, – додала голова партії “Слуга народу”.

    Неоновлений реєстр виборців

    Іншою проблемою є неоновлений реєстр виборців. Окрім біженців, в Україні також є 6,5 мільйонів внутрішньо переміщених осіб.

    “Де вони нині перебувають, де вони будуть голосувати?”, – відзначила Шуляк.

    Зруйнована інфраструктура

    Сотні дитячих садочків й шкіл, які раніше використовувались як виборчі дільниці – зруйновані. Під час проведення виборів важливо чітко розуміти, де саме їх можна організувати.

    Питання територій

    “Нікуди не дівається ще й питання наших територій, які зараз, наприклад, під обстрілами, які дуже близько до кордону з Російською Федерацією, які були в окупації. Коли там проводити вибори? За якими критеріями? Хто ці критерії буде встановлювати?”, – заявила Шуляк та додала, що всі ці питання фіксуються та обговорюються.

    Вибори в Україні

    В кінці липня 2023 року спікер Верховної ради Руслан Стефанчук пояснював, що Конституція України не забороняє проведення виборів під час війни. Водночас заборона міститься саме в законі “Про правовий режим воєнного стану”. У тому ж числі це стосувалось й парламентських виборів, які повинні були відбутись 29 жовтня того ж року. Президентські вибори планувались вже в кінці березня 2024 року.

    На початку лютого секретар Ради національної безпеки та оборони Олексій Данілов застерігав про те, що російська пропаганда використовуватиме тему виборів президента для розхитування України.

  • Юридично оголошений воєнний стан дає змогу західним партнерам надавати військову допомогу Україні

    Юридично оголошений воєнний стан дає змогу західним партнерам надавати військову допомогу Україні

    На думку народного депутата Сергія Демченка, введення воєнного стану в Україні може бути вигідним для західних партнерів, оскільки це відкриває можливості для збільшення обсягів допомоги країні у вирішенні нагальних питань та зміцненні обороноздатності. У відеозверненні, що стало предметом широкого обговорення, політик розкриває свою позицію щодо воєнного стану та його можливих переваг для України.

    Народний депутат із фракції “Слуга народу” Сергій Демченко заявив, що в Україні юридично оголошена не війна, а воєнний стан. Про це він повідомив у коментарі “Новини. LIVE”.

    “В Україні не відбувається війни, в країні на сьогоднішній день воєнний стан”, — сказав Сергій Демченко.

    Зокрема, від цього залежить фінансування з боку партнерів. З його слів, лише оголошення воєнного стану дає змогу західним партнерам допомагати нам за тими чи іншими напрямами у повному обсязі.

    Демченко зауважив, що партнери обмежені нормами, які існують у законодавствах у їхніх країнах, міжнародними нормами, НАТО. Від того, чи оголошена в країні війна, чи воєнний стан залежить багато питань, зокрема й робота з МВФ. Для держав, які перебувають у стані війни, а які ні, існують зовсім різні умови, а саме можливе обмеження співробітництва.

  • Зеленський пропонує продовжити воєнний стан і мобілізацію в Україні

    Зеленський пропонує продовжити воєнний стан і мобілізацію в Україні

    Президент України Володимир Зеленський вніс законопроєкти №10456 та №10457 на розгляд Верховної Ради, які передбачають продовження терміну дії воєнного стану та загальної мобілізації в країні. За даними законопроєктів, запропоновано продовжити ці правові режими на 90 днів, що до 14 травня 2024 року. Ця ініціатива призначена для забезпечення безпеки та обороноздатності України в умовах загострення конфлікту з Росією.

    Воєнний стан в Україні введено через повномасштабну збройну агресію Росії. Цей правовий режим надає органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування необхідні повноваження для відвернення загрози та забезпечення безпеки громадян.

    Загальна мобілізація, у свою чергу, є оперативним механізмом поповнення лав Збройних сил та проводиться одночасно на всій території України. Під час мобілізації підлягають призову громадяни віком від 18 до 60 років, які можуть виконувати військовий обов’язок. Переважно це чоловіки. Мобілізовані особи, які не мають досвіду військової служби, направляються для проходження фахової підготовки до навчальних центрів, після чого призначаються на службу відповідно до потреб Збройних сил.

    Зеленський звернувся до Верховної Ради з проханням розглянути та затвердити ці законопроєкти. Процедура їх ухвалення передбачає підписання Президентом України відповідних указів, розгляд у Комітеті з питань оборони, а також голосування в залі Верховної Ради, де для ухвалення необхідна мінімальна кількість голосів – 226 і більше.

    Це вже десяте голосування парламенту щодо продовження воєнного стану та загальної мобілізації з початку конфлікту з Росією. Уряд та парламент України продовжують приймати рішучі заходи для забезпечення обороноздатності країни та відстоювання територіальної цілісності в умовах геополітичних напруг.

  • Вимагаючи “стан війни”: переваги та відмінності від воєнного стану за аналізом противників мобілізації

    Вимагаючи “стан війни”: переваги та відмінності від воєнного стану за аналізом противників мобілізації

    “Доти, поки не буде оголошено стан війни, будь-яка масова мобілізація вважається протизаконною, – стверджують деякі громадяни, додаючи: – Яким правом держава може мобілізувати населення, коли війна з Росією офіційно не оголошена?”. Такі аргументи стають предметом активних обговорень у соціальних мережах.

    Користувачі соціальних мереж часто відзначаються відповідями на такі твердження, наголошуючи: “Кожного разу, коли хтось починає говорити про “некоректну мобілізацію” чи “неконституційний воєнний стан”, я хочу запропонувати йому висловити це в Бучі, наприклад”.

    Щодо стану війни та його визначення в українському та міжнародному законодавстві, деякі питання залишаються відкритими. Юристи та експерти висловлюють різні точки зору. Деякі вказують на те, що українське законодавство передбачає можливість введення воєнного стану без оголошення війни, зокрема в разі агресії. Інші експерти визначають стан війни як формальний акт, який повинен бути оголошений, перш ніж вживати масові мобілізаційні заходи.

    Ця дискусія відображає загальний інтерес до питань правового регулювання воєнного стану та мобілізації, а також підкреслює необхідність уточнення та доповнення законодавства для відповіді на сучасні виклики і загрози.

    Чому це важливо?

    Розмови про те, чи Україні слід було оголосити війну Росії, або чи владі слід встановити “стан війни”, а не лише воєнний стан, тривають практично з моменту повномасштабного вторгнення Росії на територію України.

    З початком обговорень про урядовий проєкт нових правил мобілізації в Україні, ці дискусії виходять на новий рівень. Противники мобілізації часто використовують такі наративи для обґрунтування своїх позицій. Також висловлюється думка, що офіційно оголошений стан війни надавав би міжнародній спільноті та судам додаткові правові підстави у справах, пов’язаних з компенсаціями, поверненням полонених та притягненням до відповідальності осіб, вчинивших воєнні злочини.

    Які відмінності між воєнним станом та станом війни в Україні?

    В українському законодавстві термін “стан війни” використовується обмежено та лише у двох визначених місцях. Відсутність докладних тлумачень створює прогалини в розумінні цього поняття. Конституція згадує “стан війни” у розділах про повноваження Верховної Ради, яка оголошує й заключає мир за поданням Президента, та про повноваження Президента, який вносить подання щодо оголошення стану війни та у разі агресії приймає рішення щодо використання Збройних Сил.

    Закон “Про оборону України” визначає, що після оголошення стану війни або фактичного початку воєнних дій встановлюється воєнний час, але сам термін “воєнний час” законодавцем не роз’яснено.

    Навпаки, концепція “воєнного стану” укладена у деталях як у Конституції, так і в окремих законах. Введений 24 лютого 2022 року на три місяці, воєнний стан регулярно продовжується, надаючи політичному та військовому керівництву, а також місцевій владі, повноваження для протидії агресії. Цей стан дозволяє обмежувати конституційні права та свободи людини, і на відміну від стану війни, в законодавстві не визначено обмежень на кількість продовжень його дії.

    Експерти та юристи, які були запитані ВВС Україна, наголошують, що питання мобілізації та оголошення стану війни або його відсутності – це дві різні речі, які не пов’язані між собою.

    Військовий експерт Центру Разумкова, Олексій Мельник, зазначає, що конституція та закони про оборону та мобілізацію чітко формулюють всі необхідні процедури. Він вказує на те, що в Україні діє воєнний стан з 2022 року, який був оголошений згідно з конституцією та рішенням парламенту. Експерт підкреслює, що воєнний стан надає владі повноваження для проведення мобілізації, яка вже відбувається від часу вторгнення Росії у 2022 році.

    Юрист Борис Бабін зазначає, що з моменту введення воєнного стану всі необхідні повноваження для мобілізації надані владі згідно з чинним законодавством. Він нагадує, що вже в 2014 році в Україні оголосили часткову мобілізацію під час анексії Криму Росією, і ця практика була проведена відповідно до законодавчих процедур.

    Чи повинна була Україна оголосити війну Росії? Зважаючи на те, що Росія вторглася в Україну без офіційного оголошення війни, охарактеризувавши це як “спеціальну військову операцію”, виникає питання: чи не мала Україна сама оголосити стан війни з Росією для полегшення вирішення питань щодо міжнародної допомоги, компенсацій та звільнення полонених?

    Згідно з міжнародним правом, термін “стан війни” вперше виник у Конвенції про відкриття воєнних дій, прийнятій у Гаазі в 1907 році. Згідно з цією конвенцією, стан війни повинна оголошувати сторона, що напала, а не країна, яка стала об’єктом агресії.

    Однак важливо відзначити, що відсутність оголошення війни формально не робить державу менш агресивною. Міжнародне право чітко визначає дії, які є актом агресії, незалежно від оголошення війни.

    Згідно з Резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 14 грудня 1974 року, використання збройної сили першою державою вже є достатнім свідченням акту агресії.

    Таким чином, на міжнародному рівні стан війни не впливає на кваліфікацію російської агресії проти України.

    Борис Бабін, юрист і експерт, наголошує, що з 2022 року в Україні існує воєнний стан, який був введений відповідно до конституції та рішення парламенту. Він підкреслює, що цей стан дозволяє владі проводити мобілізацію відповідно до чинного законодавства.

    Українська влада на даний момент не вважає за необхідне вживати законодавчих заходів для оголошення стану війни, вважаючи, що чинне законодавство є достатнім для забезпечення захисту країни від агресії та проведення загальної мобілізації.