Daypolitico

Позначка: воєнний стан

  • Поки триває війна, на рахунках українців — трильйони: банки зафіксували новий рекорд

    Поки триває війна, на рахунках українців — трильйони: банки зафіксували новий рекорд

    Українці продовжують збільшувати обсяги коштів на банківських рахунках навіть в умовах повномасштабної війни. Станом на 1 жовтня 2026 року загальна сума вкладів фізичних осіб, включно з фізичними особами-підприємцями, досягла 1 трильйона 779,6 мільярда гривень. За дев’ять місяців поточного року цей показник збільшився майже на 162 мільярди гривень. Водночас лише протягом вересня залишки на рахунках зросли ще на 19,4 мільярда гривень.

    Такі дані оприлюднили Українські Новини з посиланням на Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.

    Згідно з опублікованою статистикою, зростання банківських заощаджень триває попри економічні труднощі, інфляційні ризики та невизначеність, пов’язану з війною.

    На початку 2026 року українці зберігали в банках приблизно 1,618 трильйона гривень. Уже на початку жовтня ця сума наблизилася до психологічної позначки у 1,8 трильйона.

    Таким чином, за дев’ять місяців обсяг коштів населення та фізичних осіб-підприємців у банківській системі збільшився приблизно на 10%.

    Особливо помітним стало зростання протягом вересня.

    Якщо на 1 вересня загальна сума вкладів становила 1 трильйон 760,2 мільярда гривень, то на початку жовтня вона досягла 1 трильйона 779,6 мільярда.

    Це означає, що лише за один місяць обсяг коштів збільшився на 19,4 мільярда гривень.

    Причому найбільша частина заощаджень українців традиційно зберігається саме в національній валюті.

    За інформацією Фонду гарантування, станом на 1 жовтня обсяг гривневих вкладів сягнув 1 трильйона 172,4 мільярда гривень.

    За вересень цей показник збільшився на 14,5 мільярда гривень.

    Водночас вклади в іноземній валюті в гривневому еквіваленті становили 607,2 мільярда гривень, збільшившись за місяць на 4,9 мільярда.

    Отже, приблизно дві третини загального обсягу банківських коштів припадають на гривню, а решта — на валютні рахунки.

    Така структура свідчить про значну роль національної валюти в українській банківській системі.

    Водночас важливо розуміти, що статистика охоплює не лише класичні строкові депозити, які відкривають для отримання процентного доходу.

    До загальної суми включаються також кошти на поточних рахунках, карткові залишки та інші банківські вклади, що підпадають під відповідне визначення.

    Тому зростання загального показника не обов’язково означає, що українці масово відкривають нові довгострокові депозити.

    Частина коштів може залишатися на звичайних рахунках, які використовують для отримання заробітної плати, пенсій, соціальних виплат, переказів або розрахунків.

    Крім того, на гривневий еквівалент валютних вкладів впливають зміни обмінного курсу.

    Саме тому показник приросту на 162 мільярди гривень не слід ототожнювати виключно з обсягом нових грошей, які громадяни фізично принесли до банків.

    Окрему роль у банківській статистиці відіграють фізичні особи-підприємці.

    Станом на 1 жовтня 2026 року сума їхніх вкладів становила 207,4 мільярда гривень.

    Попри те, що ФОПи становлять лише 3,2% від загальної кількості вкладників, на їхні рахунки припадає 11,7% усіх коштів фізичних осіб у банківській системі.

    Це пояснюється тим, що підприємці використовують банківські рахунки не лише для особистих заощаджень, а й для отримання виручки, розрахунків із контрагентами та забезпечення поточної господарської діяльності.

    Водночас порівняно з початком вересня сума вкладів ФОПів дещо скоротилася.

    За попередніми даними Фонду гарантування, на 1 вересня підприємці зберігали в банках 208,2 мільярда гривень, тоді як на 1 жовтня — 207,4 мільярда.

    Таким чином, загальне збільшення банківських залишків у вересні відбувалося на тлі незначного скорочення коштів саме цієї категорії вкладників.

    Однак найбільшу увагу привертає не лише абсолютний обсяг банківських заощаджень, а й питання їхньої захищеності.

    Після початку повномасштабного вторгнення держава суттєво змінила систему гарантування вкладів.

    Із 13 квітня 2022 року в Україні діє механізм повного гарантування вкладів фізичних осіб у банках на період воєнного стану.

    Це означає, що в разі виведення банку з ринку Фонд гарантування відшкодовує вкладникам кошти відповідно до законодавства без звичайного обмеження максимальною сумою гарантованого відшкодування.

    Дія цієї гарантії поширюється також на фізичних осіб-підприємців.

    Водночас повне гарантування має визначений законом строк дії.

    Воно зберігатиметься протягом усього воєнного стану, а також трьох місяців після його припинення або скасування.

    Після завершення цього перехідного періоду максимальна сума гарантованого відшкодування становитиме 600 тисяч гривень на одного вкладника в одному банку, якщо законодавство не буде змінено.

    Ця сума охоплює кошти на рахунках вкладника в межах одного банку відповідно до встановлених правил.

    Водночас гарантії Фонду не поширюються автоматично на всі фінансові продукти, які пропонують небанківські установи.

    Наприклад, придбання корпоративних облігацій чи інших інвестиційних інструментів не є тотожним розміщенню гарантованого банківського вкладу.

    Тому громадянам варто звертати увагу не лише на обіцяну дохідність фінансових продуктів, а й на їхній правовий статус та механізм захисту коштів.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про плани «Нової пошти» вийти на банківський ринок.

    У матеріалі йшлося про можливість розширення фінансових послуг компанії, зокрема через отримання банківської ліцензії.

    Саме банківська ліцензія та участь установи у відповідній системі гарантування мають принципове значення для захисту депозитних коштів.

    За даними Фонду гарантування, станом на 1 жовтня 2026 року в реєстрі його учасників налічувалося 59 банків.

    Усі українські банки є учасниками системи гарантування вкладів фізичних осіб.

    На обсяги заощаджень також впливає процентна політика Національного банку.

    Облікова ставка НБУ є одним із ключових орієнтирів для банків під час встановлення процентів за кредитами та депозитами.

    Вищі ставки за гривневими вкладами можуть підвищувати їхню привабливість для населення, тоді як зниження ставок здатне зменшувати стимул тримати гроші на строкових депозитах.

    Раніше «Ненька інфо» розповідала про рішення Національного банку щодо облікової ставки та його можливий вплив на гривню, інфляцію і банківські продукти.

    Водночас рекордний обсяг коштів на рахунках не варто автоматично трактувати як свідчення загального зростання добробуту українців.

    Статистика Фонду гарантування показує сукупні залишки коштів, але не демонструє, наскільки рівномірно вони розподілені між вкладниками.

    Зростання загальної суми може поєднуватися з фінансовими труднощами окремих домогосподарств.

    Крім того, кошти підприємців, великі залишки на рахунках забезпечених громадян та повсякденні карткові баланси інших українців враховуються в загальному показнику.

    Тому для повної оцінки фінансового становища населення необхідно аналізувати також рівень доходів, інфляцію, реальну купівельну спроможність і розподіл банківських вкладів за розмірами.

    Попри ці застереження, статистика свідчить, що українська банківська система продовжує акумулювати значні обсяги коштів населення та підприємців навіть в умовах війни.

    Станом на початок жовтня обсяг вкладів сягнув майже 1,8 трильйона гривень, а приріст із початку року становив близько 162 мільярдів.

    Це один із важливих показників стану банківської системи, хоча сам по собі він не дає підстав робити однозначні висновки про рівень життя всіх українців.

  • Мобілізація триватиме й у 2027 році: Зеленський подав до Ради нові законопроєкти

    Мобілізація триватиме й у 2027 році: Зеленський подав до Ради нові законопроєкти

    В Україні готуються вчергове продовжити воєнний стан і загальну мобілізацію. Президент Володимир Зеленський 26 жовтня вніс до Верховної Ради два законопроєкти, які передбачають збереження особливого правового режиму ще на 90 діб. У разі їх ухвалення парламентом воєнний стан і мобілізаційні заходи діятимуть до кінця січня 2027 року.

    Відповідні документи з’явилися на офіційному сайті Верховної Ради в понеділок, 26 жовтня.

    Йдеться про законопроєкт №16182 щодо затвердження указу президента про продовження строку дії воєнного стану та законопроєкт №16183, який стосується продовження загальної мобілізації.

    Обидві законодавчі ініціативи зареєстровані 26 жовтня та передані на розгляд парламентського Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

    Згідно з документами, воєнний стан пропонується продовжити з 05:30 31 жовтня 2026 року ще на 90 діб. Таким чином, новий період триватиме до 29 січня 2027 року.

    Аналогічне продовження передбачене й для загальної мобілізації.

    Станом на ранок 26 жовтня Верховна Рада ще не ухвалила відповідних законопроєктів.

    Тому наразі йдеться саме про президентську ініціативу, яка потребує парламентського затвердження.

    Очікується, що народні депутати можуть розглянути документи вже протягом поточного пленарного тижня.

    Якщо парламент підтримає обидва законопроєкти, це стане 21-м продовженням воєнного стану та мобілізації від початку повномасштабного російського вторгнення.

    Нагадаємо, що воєнний стан в Україні запровадили 24 лютого 2022 року, коли Росія розпочала повномасштабну агресію.

    Відтоді його дія регулярно продовжується відповідними указами президента, які затверджує Верховна Рада.

    Попереднього разу парламент голосував за продовження воєнного стану та мобілізації 14 липня 2026 року.

    Тоді обидва режими продовжили на 90 діб — до 31 жовтня.

    Як раніше повідомляла «Ненька інфо», це було двадцяте рішення Верховної Ради щодо продовження особливого правового режиму.

    Нові законопроєкти мають забезпечити безперервність його дії після завершення поточного строку.

    Воєнний стан передбачає функціонування держави в особливих умовах, необхідних для забезпечення оборони, захисту населення та протидії збройній агресії.

    Під час його дії державні органи та військове командування можуть застосовувати визначені законом заходи, необхідні для забезпечення безпеки та обороноздатності країни.

    Зокрема, можуть діяти обмеження пересування, спеціальний порядок роботи окремих установ, комендантська година та інші заходи, передбачені законодавством.

    Водночас саме продовження воєнного стану не означає автоматичного запровадження нових обмежень для громадян.

    Окремо продовжується загальна мобілізація, необхідна для комплектування Збройних сил України та інших військових формувань.

    Відповідно до чинного законодавства, під час мобілізації призову підлягають передусім військовозобов’язані чоловіки віком від 25 до 60 років, які визнані придатними за станом здоров’я та не мають законних підстав для відстрочки або бронювання.

    Для чоловіків віком від 18 до 25 років діють окремі правила. Їх можуть мобілізувати лише у визначених законодавством випадках, зокрема якщо вони вже мають статус військовозобов’язаних.

    Водночас молоді громадяни можуть добровільно вступати на військову службу за контрактом.

    Жінки, які перебувають на військовому обліку, можуть долучатися до військової служби добровільно. Сам факт перебування на обліку не означає їхнього обов’язкового призову.

    Продовження мобілізації також не скасовує чинних підстав для відстрочки.

    Право на відстрочку зберігається за громадянами, які відповідають установленим законом вимогам. Це стосується, зокрема, окремих категорій батьків, опікунів, осіб, які здійснюють догляд за родичами, а також інших визначених законодавством громадян.

    Для працівників підприємств, установ та організацій, які мають право на бронювання, продовжують діяти передбачені законом механізми оформлення відповідного статусу.

    Раніше «Ненька інфо» пояснювала, як працює мобілізація в умовах цифрового військового обліку, зокрема які категорії громадян підлягають призову та як перевіряються військово-облікові дані.

    Важливо також розуміти, що продовження загальної мобілізації не означає автоматичного призову всіх чоловіків відповідного віку.

    Мобілізаційні заходи проводяться відповідно до потреб Сил оборони, встановленого порядку військового обліку та індивідуальних обставин військовозобов’язаних.

    Рішення щодо конкретної особи ухвалюються відповідно до чинного законодавства та з урахуванням результатів військово-лікарської комісії, наявності відстрочки й інших правових підстав.

    Також продовження воєнного стану саме по собі не визначає термінів демобілізації військовослужбовців, які вже проходять службу.

    Питання звільнення з військової служби регулюється окремими нормами законодавства.

    Раніше «Ненька інфо» писала про нові контрактні механізми проходження служби, які обговорювалися як спосіб зробити умови військової служби більш передбачуваними.

    Таким чином, нова ініціатива президента спрямована насамперед на збереження чинного правового режиму ще на три місяці.

    Остаточне рішення мають ухвалити народні депутати. До завершення парламентської процедури продовжують діяти попередні строки воєнного стану та загальної мобілізації — до 31 жовтня 2026 року.

    У разі підтримки законопроєктів №16182 і №16183 відповідні правові режими залишатимуться чинними до кінця січня 2027 року.

  • «Покажіть переписку»: чи законно ТЦК перевіряє смартфони українців

    «Покажіть переписку»: чи законно ТЦК перевіряє смартфони українців

    В Україні під час воєнного стану та загальної мобілізації працівники територіальних центрів комплектування можуть перевіряти військово-облікові документи громадян. Однак це не означає, що представники ТЦК мають право вимагати розблокування смартфона, читати особисті повідомлення або переглядати фотографії. Юристи пояснили, де проходить межа між законною перевіркою та втручанням у приватне життя.

    Відповідно до чинного законодавства України, сам факт перевірки військово-облікових документів або спілкування громадянина з представниками ТЦК та поліції не є законною підставою для доступу до вмісту його мобільного телефона. Перегляд особистих повідомлень, фотографій та інших приватних даних без належних правових підстав може порушувати конституційне право людини на таємницю листування та недоторканність приватного життя.

    Відповідно до статей 31 і 32 Конституції України, кожному гарантуються таємниця листування та захист приватного життя. Ці гарантії поширюються і на інформацію, що зберігається у смартфоні.

    Зокрема, це повідомлення в месенджерах, особисті фотографії, електронна пошта, банківські дані та інша конфіденційна інформація.

    Водночас під час мобілізації уповноважені представники ТЦК та поліцейські можуть перевіряти документи чоловіків віком від 18 до 60 років.

    Таке право передбачене законодавством про мобілізацію та постановою Кабінету Міністрів №560.

    Однак перевірка військово-облікового документа не надає автоматичного доступу до інших даних на пристрої.

    Навіть якщо документ демонструють через смартфон, це не означає згоди власника на перегляд особистого листування або галереї.

    Окремі правила діють на блокпостах, де правоохоронці можуть проводити перевірки за наявності визначених законом підстав.

    Проте стаття 34 Закону України «Про Національну поліцію» передбачає поверхневу перевірку речей, а не довільний перегляд цифрової інформації.

    Якщо у правоохоронців виникла обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення, наприклад незаконного поширення відомостей про розташування військових підрозділів, можуть застосовуватися передбачені кримінальним процесуальним законодавством заходи.

    При цьому вилучення пристрою та доступ до його вмісту мають здійснюватися з дотриманням належної процедури.

    Ще одне поширене питання — чи можуть представники ТЦК примусово забрати телефон.

    Адвокатка Надія Корінна пояснює, що працівники територіальних центрів комплектування не мають самостійних повноважень вилучати особисті речі громадян лише через проходження мобілізаційних процедур.

    У приміщеннях ТЦК можуть діяти правила внутрішнього режиму, які обмежують користування телефонами або забороняють відеознімання.

    Однак внутрішня заборона на зйомку сама собою не означає права примусово конфіскувати смартфон.

    Якщо пристрій усе ж забрали, юристи радять не вступати у фізичний конфлікт, за можливості повідомити близьких про своє місцеперебування та звернутися до адвоката.

    Також необхідно вимагати пояснення правової підстави вилучення та належного документального оформлення відповідних дій.

    Якщо складають процесуальні документи, перед підписанням варто уважно ознайомитися з їхнім змістом і письмово зафіксувати заперечення.

    Скарги на можливі незаконні дії можна подавати до поліції, Державного бюро розслідувань, прокуратури або суду залежно від обставин.

    Не менш актуальним залишається питання відеознімання представників ТЦК.

    Сам по собі запис можливої неправомірної поведінки посадових осіб не є загальною законодавчою забороною. Водночас необхідно враховувати режим конкретного об’єкта та обмеження на оприлюднення інформації, яка може розкрити розташування військових підрозділів, техніки чи інших чутливих об’єктів.

    Тому важливо розрізняти створення запису для захисту своїх прав і його подальше публічне поширення.

    Окремо постанова №560 передбачає фото- та відеофіксацію під час вручення повісток уповноваженими особами.

    Отже, під час мобілізаційних заходів громадяни повинні виконувати законні вимоги щодо перевірки документів, але це не позбавляє їх конституційного права на приватність.

    Якщо посадові особи вимагають доступу до особистих даних або вилучають телефон, такі дії повинні мати конкретну законну підставу та відповідати встановленій процедурі.

  • «Я повинен захищати країну до кінця»: Зеленський заявив, що знову балотуватиметься в президенти

    «Я повинен захищати країну до кінця»: Зеленський заявив, що знову балотуватиметься в президенти

    Президент України Володимир Зеленський заявив про готовність балотуватися на другий президентський термін, якщо вибори відбудуться до завершення війни з Росією. Глава держави пояснив таке рішення відповідальністю за країну та необхідністю продовжувати її захист. Водночас проведення виборів в умовах чинного воєнного стану заборонене українським законодавством, тому для реалізації такого сценарію необхідні відповідні правові рішення та безпекові умови.

    Про це Володимир Зеленський розповів в інтерв’ю американському телеканалу NBC News для програми Meet the Press, повідомляє РБК-Україна 18 жовтня.

    Під час розмови американська журналістка поцікавилася, чи братиме український президент участь у наступних виборах, якщо вони відбудуться до завершення повномасштабної війни.

    Зеленський відповів ствердно, наголосивши, що вважає своїм обов’язком захищати державу протягом усього періоду російської агресії.

    «Якщо це відбудеться під час війни, звісно, це моя відповідальність. Тому що я повинен захищати свою країну від самого початку і до кінця цієї війни», — заявив президент.

    Таким чином, глава держави підтвердив готовність знову претендувати на посаду президента за умови проведення голосування під час війни.

    Водночас він не оголошував про початок передвиборчої кампанії та не називав можливої дати виборів.

    Зеленський назвав умову для проведення виборів

    Раніше український президент неодноразово заявляв, що готовий до організації виборчого процесу, якщо Росія погодиться на достатньо тривале припинення вогню.

    Однією з озвучених умов було встановлення повного перемир’я щонайменше на 60 днів.

    За словами Зеленського, цей час необхідний для створення умов, за яких громадяни зможуть безпечно взяти участь у голосуванні.

    Президент звертався до російського керівництва із пропозицією припинити бойові дії на два місяці.

    «Передайте Путіну: дайте нам два місяці повного припинення вогню, і ми проведемо вибори», — заявляв глава держави.

    Він також наголошував, що українська влада повинна прийняти будь-який результат вільного волевиявлення громадян.

    Однак навіть тривале перемир’я саме по собі не означало б автоматичного призначення виборів. Для їх проведення необхідно врегулювати законодавчі, організаційні та безпекові питання.

    У Кремлі відкинули пропозицію про 60 днів перемир’я

    Російська сторона негативно відреагувала на пропозицію українського президента.

    Речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що Москва не підтримує запропонований формат припинення вогню.

    За його словами, Росія розглядає вимогу про 60 днів тиші як можливість для України перегрупувати війська та відновити військові ресурси.

    Це твердження є позицією російської влади, а не встановленим фактом щодо намірів Києва.

    Українська сторона, навпаки, пояснює необхідність припинення вогню питаннями безпеки громадян, організації виборів та забезпечення їхньої легітимності.

    Поки що домовленостей, які гарантували б необхідні для голосування умови, немає.

    Чому президентські вибори не проводяться під час воєнного стану

    Головною юридичною перешкодою залишається чинний режим воєнного стану.

    Відповідно до статті 19 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», у цей період забороняється проведення виборів президента, народних депутатів та органів місцевого самоврядування.

    Це означає, що чинне законодавство не дозволяє Центральній виборчій комісії розпочати звичайний президентський виборчий процес, поки діє відповідна заборона.

    У Центральній виборчій комісії раніше пояснювали, що законодавчі обмеження пов’язані з необхідністю захистити виборчі права громадян і забезпечити безпечне проведення голосування.

    Крім того, стаття 108 Конституції України передбачає, що президент виконує свої повноваження до вступу на посаду новообраного глави держави.

    Тому відсутність виборів під час воєнного стану не означає автоматичного припинення президентських повноважень.

    Які проблеми доведеться вирішувати перед голосуванням

    Навіть у разі тривалого припинення вогню організація виборів залишатиметься складним завданням.

    Одна з головних проблем — забезпечення можливості голосування для військовослужбовців, зокрема тих, хто перебуває безпосередньо в районах бойових дій.

    Не менш важливим залишається питання участі мільйонів громадян України, які вимушено виїхали за кордон.

    Окремі труднощі виникають через тимчасову окупацію українських територій, руйнування виборчої інфраструктури та переміщення значної кількості населення.

    Також держава повинна гарантувати кандидатам можливість вести передвиборчу кампанію, а виборцям — отримувати інформацію та вільно висловлювати політичну позицію.

    У Центральній виборчій комісії раніше наголошували, що без відповідних законодавчих змін питання виборів під час війни навіть не може перейти до практичної організації.

    Про це, зокрема, говорив заступник голови ЦВК Сергій Дубовик в інтерв’ю, оприлюдненому на офіційному сайті Комісії.

    Чи означає заява Зеленського остаточне рішення йти на другий термін

    Нинішня заява стосується конкретного сценарію — проведення президентських виборів до завершення війни.

    Вона не обов’язково визначає рішення Зеленського щодо участі у виборах, які можуть відбутися вже після встановлення миру.

    Раніше президент допускав можливість не балотуватися на наступний термін, якщо вдасться завершити війну.

    Тому ці висловлювання не обов’язково суперечать одне одному: йдеться про різні обставини, у яких може ухвалюватися політичне рішення.

    Наразі невідомо, коли саме відбудуться наступні президентські вибори, які правила застосовуватимуться до їхньої організації та чи з’являться необхідні безпекові гарантії.

    Отже, Володимир Зеленський заявив про готовність знову балотуватися, якщо Україна проводитиме президентські вибори ще під час війни. Однак жодної офіційної дати голосування не оголошено, а чинний воєнний стан поки що унеможливлює його проведення за діючими правилами.

    Остаточне рішення щодо організації виборчого процесу залежатиме від безпекової ситуації, законодавчого врегулювання та можливості забезпечити рівне й вільне голосування для українських громадян.

  • Більшість українців не хоче участі Зеленського в наступних виборах — КМІС

    Більшість українців не хоче участі Зеленського в наступних виборах — КМІС

    Більшість опитаних українців не підтримує участь президента Володимира Зеленського у наступних президентських виборах. За даними нового опитування Київського міжнародного інституту соціології, 53% респондентів вважають, що він має обмежитися одним президентським строком, тоді як 42% підтримують його участь у наступних виборах. Ще 5% не визначилися.

    Опитування проводили 12–21 вересня 2026 року методом телефонних інтерв’ю. У ньому взяли участь 1002 повнолітніх респонденти, які проживають на підконтрольній уряду України території.

    Порівняно з груднем 2025 року частка тих, хто вважає, що Зеленський має обмежитися одним строком, зросла з 46% до 53%. Водночас частка прихильників його участі у наступних виборах знизилася з 45% до 42%.

    У КМІС також простежили чіткий зв’язок між довірою до президента та ставленням до його можливої участі у наступних виборах.

    Серед тих, хто повністю довіряє Зеленському, його участь підтримують 85%. Серед тих, хто «скоріше довіряє», — 53%. Натомість серед тих, хто «скоріше не довіряє», за повторне балотування виступають лише 20%, а серед тих, хто зовсім не довіряє, — 7%.

    Водночас більшість українців не підтримує проведення виборів прямо зараз. 71% виступають проти виборів під час нинішніх умов, 24% наполягають на їх проведенні вже зараз, ще 4% не визначилися.

    Навіть серед респондентів, які зовсім не довіряють Зеленському, лише 53% наполягають на негайному проведенні виборів. Серед тих, хто «скоріше не довіряє» президенту, більшість — 58% — також виступає проти виборів зараз.

    Чергові президентські вибори мали відбутися навесні 2024 року, однак їх не проводили через дію воєнного стану. Закон України «Про правовий режим воєнного стану» забороняє проведення президентських, парламентських і місцевих виборів у період його дії.

    Тож результати КМІС показують дві паралельні тенденції: більшість опитаних не підтримує другий строк Зеленського, але водночас ще більша частина суспільства не вважає, що вибори потрібно проводити під час війни.

  • Без роботи чи на фронті: чи звільняє війна від сплати аліментів

    Без роботи чи на фронті: чи звільняє війна від сплати аліментів

    Повномасштабна війна змінила фінансове становище мільйонів українців: частина людей втратила роботу або бізнес, хтось був мобілізований до лав Сил оборони, інші змушені були переїхати чи залишилися без стабільного доходу. Однак ці обставини самі по собі не звільняють батьків від обов’язку утримувати дитину та сплачувати встановлені аліменти.

    Воєнний стан в Україні не скасував аліментні зобов’язання, а спеціальні обмеження щодо стягнення коштів із доходів боржників, запроваджені після початку повномасштабного вторгнення, зробили виняток саме для аліментів. Тобто рішення про їх стягнення продовжують виконуватися і під час війни.

    Це означає, що просто припинити виплати через складне матеріальне становище, мобілізацію або відсутність роботи не можна. Якщо визначений судом чи домовленістю батьків платіж більше не відповідає реальним фінансовим можливостям людини, закон передбачає інший механізм — звернення до суду з вимогою змінити розмір аліментів.

    Втрата роботи не анулює аліменти

    Одна з найпоширеніших ситуацій під час війни — людина залишається без офіційного працевлаштування та доходу. Проте сама по собі відсутність роботи не означає, що на цей період можна нічого не платити.

    Сімейний кодекс передбачає спеціальний порядок визначення заборгованості для непрацюючих платників. Якщо особа не працювала в період, коли виник борг, розрахунок заборгованості може проводитися виходячи із середньої заробітної плати працівника для відповідної місцевості.

    Тому сценарій «офіційної зарплати немає — отже, немає й аліментів» може призвести до протилежного результату: борг продовжуватиме накопичуватися.

    Інша справа, якщо втрата роботи суттєво змінила матеріальне становище платника. Стаття 192 Сімейного кодексу дозволяє за рішенням суду як зменшити, так і збільшити раніше встановлений розмір аліментів у разі зміни матеріального чи сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров’я та в інших передбачених законом випадках.

    Отже, ключове правило просте: розмір виплат можна намагатися змінити через суд, але самостійно припиняти їх через втрату роботи не варто.

    А що з військовослужбовцями

    Проходження військової служби також не є автоматичною підставою для припинення сплати аліментів.

    Після запровадження воєнного стану законодавець дійсно встановлював низку особливостей примусового виконання рішень. Зокрема, було передбачене припинення звернення стягнення на зарплату, пенсію, стипендію та інші доходи боржників. Однак рішення щодо стягнення аліментів прямо виключили з цього правила.

    Тому сам факт мобілізації або служби у ЗСУ не означає припинення аліментного обов’язку.

    Якщо ж через службу, стан здоров’я, нові сімейні обставини або інші причини матеріальний стан платника істотно змінився, він також має право звернутися до суду щодо перегляду розміру платежів. Суд оцінюватиме конкретні обставини справи та докази, а не лише факт перебування людини на військовій службі.

    Борг може обернутися серйозними обмеженнями

    Заборгованість за аліментами в Україні може мати значно серйозніші наслідки, ніж просто необхідність згодом повернути накопичену суму.

    Якщо борг перевищує суму відповідних платежів за встановлений законом період, державний виконавець може застосовувати до боржника додаткові заходи.

    Зокрема, у практиці стягнення аліментів передбачені тимчасові обмеження права:

    • виїжджати за межі України;
    • керувати транспортними засобами;
    • користуватися зброєю;
    • полювати.

    Такі заходи застосовуються у передбачених законом випадках та діють до погашення відповідної заборгованості.

    За даними, які раніше наводило Міністерство юстиції, лише протягом 2025 року органи державної виконавчої служби стягнули 16,24 млрд грн аліментів. На кінець року на виконанні перебувало понад 511 тисяч виконавчих документів цієї категорії. Про це раніше писала і «Ненька інфо».

    Видання також повідомляло, що ще після початку повномасштабної війни кількість проваджень щодо несплати аліментів почала помітно зростати. Станом на серпень 2024 року в Єдиному реєстрі боржників фіксували понад 187 тисяч відповідних проваджень.

    За прострочення можна отримати ще й пеню

    Окремий ризик для неплатника — фінансова відповідальність за прострочення.

    Сімейне законодавство передбачає можливість стягнення пені у розмірі 1% суми несплачених аліментів за кожен день прострочення. При цьому загальний розмір такої пені обмежений і не може перевищувати 100% суми заборгованості.

    Тобто тривале ігнорування платежів може не просто збільшити основний борг — до нього за певних умов додається ще й відповідальність за прострочення.

    Крім того, законодавством передбачені додаткові штрафи залежно від тривалості заборгованості. «Ненька інфо» із посиланням на дані Мін’юсту раніше повідомляла: якщо борг перевищує суму платежів за один рік, може застосовуватися штраф у розмірі 20% заборгованості, понад два роки — 30%, понад три роки — 50%.

    Чи можна взагалі позбутися накопиченого боргу

    У певних виняткових ситуаціях питання заборгованості можна вирішувати через суд.

    Суд при розгляді таких спорів може враховувати матеріальне та сімейне становище особи та конкретні причини виникнення боргу. Тяжка хвороба або інші істотні обставини можуть мати значення під час вирішення питання щодо заборгованості.

    Але важливо розрізняти дві ситуації: наявність складних життєвих обставин і автоматичне припинення аліментів — не одне й те саме. Війна сама по собі не списує борг. Так само його автоматично не анулюють мобілізація, звільнення з роботи або різке падіння доходів.

    За необхідності платник має звертатися до суду та доводити зміну обставин.

    Несплата може дійти і до відповідальності

    Законодавство передбачає для злісних неплатників не лише фінансові санкції або обмеження прав. Залежно від розміру та тривалості заборгованості можуть застосовуватися адміністративні заходи, зокрема суспільно корисні роботи, а злісне ухилення від виконання встановленого законом обов’язку може мати й кримінально-правові наслідки.

    Резонансні історії з великими боргами трапляються й серед колишніх високопосадовців. Раніше «Ненька інфо» писала про справу колишнього заступника голови ДБР Олександра Бабікова, щодо якого повідомлялося про тривалу несплату аліментів на трьох дітей. За даними джерела видання, у 2023 році накопичений борг був погашений у розмірі 2,1 млн грн.

    Воєнний стан не дає права просто перестати сплачувати аліменти. Те саме стосується мобілізації та втрати роботи. Якщо доходи суттєво скоротилися або змінилися інші життєві обставини, законним шляхом є звернення до суду щодо перегляду розміру виплат.

    Інакше заборгованість може продовжувати накопичуватися, а разом із нею — пеня, штрафи та ризик додаткових обмежень для боржника.

  • Чи переїде Верховна Рада до Львова: Стефанчук зробив однозначну заяву

    Чи переїде Верховна Рада до Львова: Стефанчук зробив однозначну заяву

    Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук заявив, що український парламент не планує переносити роботу з Києва до Львова. За його словами, народні депутати продовжуватимуть працювати в будівлі Верховної Ради на вулиці Михайла Грушевського, 5, доки безпекова ситуація дозволятиме це робити.

    Коментуючи інформацію про нібито можливий переїзд парламенту на захід України, Стефанчук наголосив, що Верховна Рада продовжує працювати у столиці від початку повномасштабної війни, пише Інтерфакс-Україна.

    «Український парламент працював з першого дня війни і, допоки буде можливість, працюватиме в приміщенні на Грушевського, 5. На цьому крапка», — заявив спікер, закликавши не поширювати непідтверджені припущення про зміну місця роботи парламенту.

    Розмови про можливу зміну формату роботи Верховної Ради активізувалися на тлі тривалих повітряних тривог і російських атак на Київ. Однак офіційні рішення, які ухвалюються парламентом, стосуються насамперед організації безпечної та безперервної роботи Ради у столиці, а не її перенесення до іншого міста.

    Ще 31 серпня Апарат Верховної Ради повідомляв, що вживає заходів для забезпечення безперебійної роботи парламенту саме в будинку Верховної Ради на Грушевського, 5 під час повітряних тривог.

    Вже 1 вересня Стефанчук розповів, що для депутатів підготували окреме приміщення та альтернативний спосіб голосування, який можна використовувати під час тривалих повітряних тривог. За чинною процедурою після оголошення тривоги пленарне засідання переривається, а депутати мають перейти до безпечних місць.

    Згодом альтернативну систему протестували. Вона передбачає можливість голосування через спеціальний електронний застосунок на телефоні або планшеті після персональної ідентифікації депутата. У Верховній Раді заявляли, що тестування пройшло успішно і така система може допомогти забезпечити безперервність роботи парламенту, зокрема під час повітряних тривог.

    Крім того, 10 вересня у Верховній Раді зареєстрували проєкт постанови №16059 щодо організації роботи парламенту в разі оголошення повітряної тривоги або отримання інформації про підвищену небезпеку. Серед його ініціаторів — Стефанчук, перший віцеспікер Олександр Корнієнко та інші народні депутати. Профільний комітет рекомендував парламенту розглянути документ.

    Тобто підготовка резервних механізмів роботи Ради пов’язана передусім із необхідністю не зупиняти парламентську діяльність під час затяжних тривог, а не з планами залишити Київ.

    Офіційна парламентська стенограма також підтверджує, що у вересні пленарні засідання проходили у залі Верховної Ради в Києві. На засіданні 1 вересня Стефанчук прямо нагадував депутатам: у разі повітряної тривоги робота переривається, після чого вони мають перейти до передбачених схемою укриттів.

    Таким чином, станом на 28 вересня 2026 року офіційних планів перенесення Верховної Ради до Львова немає. Натомість парламент продовжує адаптувати процедури до воєнних умов — готує резервні приміщення та альтернативні способи голосування, щоб повітряні тривоги не паралізували його роботу.

  • Після сутичок на Теремках у Київраді заговорили про розпуск «Муніципальної охорони»

    Після сутичок на Теремках у Київраді заговорили про розпуск «Муніципальної охорони»

    Конфлікт навколо будівництва резервної теплотраси на столичних Теремках вийшов далеко за межі суперечки про дерева. Після сутичок між місцевими мешканцями та працівниками комунальної організації «Муніципальна охорона» депутатки Київради Аліна Михайлова та Ксенія Семенова заявили, що ініціюватимуть питання про розпуск структури на період дії воєнного стану.

    Михайлова пояснила, що сама по собі не виступає проти будівництва резервної теплотраси для Теремків. За її словами, проблема полягає у способі, яким міська влада реалізує проєкт, і в тому, що багатомісячний конфлікт із громадою зрештою завершився фізичним протистоянням.

    Саме після подій на будівельному майданчику вона разом із Семеновою заявила про необхідність переглянути саме існування «Муніципальної охорони» у нинішньому форматі. Депутатка назвала структуру «силовим інструментом міської влади та особисто Віталія Кличка». Це її політична оцінка, а не встановлений юридичний факт.

    За інформацією «Української правди», під час конфлікту працівники «Муніципальної охорони» фізично відтісняли людей від зони проведення робіт. Одна з мешканок заявила про травмування руки, обставини інциденту перевіряє поліція.

    У КМДА ситуацію описують інакше. Міська влада заявляє, що комунальну охорону залучили не для розгону протесту, а для охорони будівельного майданчика, де працює великогабаритна техніка, є відкрита траншея, металеві конструкції та інші небезпечні об’єкти. За версією міста, її працівники мали не допустити людей безпосередньо в зону робіт та разом із поліцією забезпечувати громадський порядок.

    Станом на 21 вересня КМДА також заявляла, що не зафіксувала фактів перевищення службових повноважень працівниками організації.

    Саме тому нинішній конфлікт має дві принципово різні версії. Частина депутатів та активістів бачить у подіях силовий тиск на мешканців, а міська влада наполягає, що йшлося про безпеку на будівельному майданчику.

    «Муніципальна охорона» при цьому є не приватною охоронною компанією, а комунальною організацією КМДА. Вона підпорядковується Департаменту муніципальної безпеки та створена для охорони майна територіальної громади Києва.

    Масштаб структури також значний. У прогнозі бюджету столиці на 2026 рік для «Муніципальної охорони» передбачалася штатна чисельність 1600 працівників. У документах міста йдеться, що організація охороняє об’єкти соціального захисту, лікарні, заклади освіти, об’єкти житлово-комунальної сфери та інше комунальне майно.

    Михайлова при цьому не пропонує просто залишити необхідні об’єкти без охорони. За її позицією, функції із захисту критичної інфраструктури та комунальних об’єктів мають бути окремо проаналізовані й передані структурам, які здатні їх виконувати.

    Чи матиме ця ініціатива достатню кількість голосів у Київраді, наразі невідомо. Поки що йдеться саме про політичну ініціативу двох депутаток, а не про вже ухвалене рішення щодо ліквідації організації.

    Сам конфлікт на Теремках триває не перший місяць.

    У серпні мешканці Голосіївського району вийшли на протести після того, як стало відомо про масштаби можливого видалення зелених насаджень заради прокладання резервної тепломережі.

    Початкові документи передбачали значне втручання в зелену зону. Державна екологічна інспекція повідомляла, що в межах усього будівельного коридору під видалення могли потрапити 662 дерева, частину з яких планували пересадити.

    Саме ця цифра й стала одним із головних приводів для протестів.

    «Ненька інфо» раніше детально писала, як після кількох тижнів протистояння початкову схему суттєво переглянули: Від понад 600 дерев до десяти: у Києві переглянули схему теплотраси на Теремках після протестів

    Після протестів, консультацій із мешканцями, інженерами та науковцями місто погодило оптимізовану схему. За інформацією КМДА, на нинішній ділянці планують зберегти близько 160 дерев, видаленню мають підлягати близько десяти, а частину інших насаджень повинні кронувати.

    Повністю змінювати маршрут міська влада відмовилася.

    КМДА пояснює це тим, що альтернативні маршрути вимагали б перенесення великої кількості підземних мереж, нових проєктів, державної експертизи і могли б суттєво затримати будівництво.

    При цьому для міської влади головний аргумент — не сама теплотраса як інфраструктурний проєкт, а її значення під час війни.

    За даними КМДА, нова магістраль має дати можливість забезпечити резервне теплопостачання Теремків-1 і Теремків-2 у випадку аварії або пошкодження основного джерела тепла. Місто заявляло, що йдеться приблизно про 200 тисяч мешканців Голосіївського району.

    Петро Пантелеєв 22 вересня попереджав, що блокування робіт може створити ризики вже цієї зими. За його словами, під час попереднього опалювального сезону район мав проблеми після масованих російських атак, тому резервний канал теплопостачання потрібно завершити до початку холодів.

    Тобто основна суперечка вже давно не виглядає як простий конфлікт «дерева проти тепла».

    Мешканці не заперечують саму необхідність резервного опалення, але вимагали мінімізувати втручання в зелену зону. Місто врешті погодилося скоригувати частину проєкту. Однак після відновлення робіт 21 вересня конфлікт спалахнув знову — цього разу вже навколо присутності «Муніципальної охорони».

    КМДА заявляла, що того дня дерев узагалі не видаляли, а на майданчику виконували будівельно-монтажні роботи. Міська влада також заперечила повідомлення про нібито поновлення масштабної вирубки.

    Водночас активісти публікували кадри роботи спецтехніки і продовжували звинувачувати владу в недостатній прозорості.

    Саме тут конфлікт і перейшов у політичну площину.

    Для Михайлової та Семенової питання теплотраси тепер стало аргументом для ширшої дискусії про те, навіщо Києву власна велика комунальна охоронна структура та де проходить межа її повноважень у конфліктах між міською адміністрацією та громадянами.

    Позиція депутаток полягає в тому, що під час воєнного стану витрачати кошти на організацію, яка, на їхню думку, може використовуватися для фізичного протистояння з мешканцями, недоцільно.

    Позиція КМДА прямо протилежна: «Муніципальна охорона» діє на законних підставах, охороняє комунальні об’єкти та критично важливу інфраструктуру, а на Теремках виконувала функції з підтримання порядку і безпеки в зоні будівельних робіт.

    Тепер подальша доля організації залежатиме вже не від конфлікту безпосередньо біля траншеї на Теремках, а від політичного рішення Київради.

    Якщо ініціатива дійде до офіційного проєкту рішення, депутатам доведеться визначитися не лише з питанням розпуску, а й із тим, хто замінить 1600 працівників структури на об’єктах, які вона зараз охороняє, та скільки це коштуватиме місту.

    Тож історія, яка влітку починалася із суперечки про понад 600 дерев, у вересні переросла спочатку в протистояння навколо будівельного майданчика, а тепер — у дискусію про існування цілої комунальної силової структури столиці. І саме питання про «Муніципальну охорону» може стати наступним великим конфліктом уже безпосередньо в сесійній залі Київради.

  • Румунський маршрут став головним для нелегального виїзду: ДПСУ назвала найпроблемнішу ділянку кордону

    Румунський маршрут став головним для нелегального виїзду: ДПСУ назвала найпроблемнішу ділянку кордону

    Найбільше спроб незаконного перетину державного кордону України прикордонники наразі фіксують на ділянці з Румунією. Друге місце за кількістю таких випадків посідає кордон із Молдовою. Водночас за останній період різкого збільшення кількості спроб нелегально залишити країну у Державній прикордонній службі не спостерігають.

    Про це повідомив речник ДПСУ Андрій Демченко. За його словами, румунський напрямок традиційно залишається найбільш проблемним, тоді як на кордонах з Угорщиною, Словаччиною та Польщею кількість виявлених порушників значно нижча.

    Особливість цього напрямку полягає в тому, що значна частина спроб відбувається не через офіційні пункти пропуску, а на так званій зеленій ділянці кордону — через ліси, гірську місцевість та річки. Саме такі маршрути створюють найбільші ризики не лише затримання, а й для життя самих порушників.

    За даними ДПСУ, лише за перші вісім місяців 2026 року під час спроб незаконного перетину державного кордону було затримано близько 9 тисяч осіб. Більшість із них намагалися залишити Україну поза офіційними пунктами пропуску.

    При цьому румунський напрямок домінує у статистиці вже не перший рік. У травні Андрій Демченко повідомляв, що від початку повномасштабного вторгнення прикордонники затримали приблизно 68,5 тисячі людей, які намагалися незаконно перетнути кордон. Близько 30 тисяч із цих випадків припадали саме на кордон із Румунією.

    Це означає, що фактично майже половина виявлених порушників за цей період обирала румунський напрямок.

    Чому саме кордон із Румунією

    Українсько-румунський кордон має протяжність понад 600 кілометрів і проходить через складні природні ділянки. Частина маршруту пролягає через Карпати, інша — вздовж річок Тиса та Дунай.

    У ДПСУ раніше пояснювали, що ще у 2022–2023 роках показники на румунському та молдовському напрямках були приблизно співставними. Однак у 2025–2026 роках саме кордон із Румунією почав стабільно випереджати Молдову за кількістю затриманих порушників.

    Одна з причин — активність організаторів незаконного переправлення. Прикордонники наголошують, що значна частина порушників не планує маршрут самостійно, а звертається до посередників, які обіцяють вивести людину за кордон в обхід пунктів пропуску.

    За перші сім місяців 2026 року правоохоронці викрили понад 200 злочинних груп, причетних до організації незаконного переправлення людей через державний кордон.

    У таких схемах клієнтам можуть пропонувати маршрути через лісові масиви, гірські перевали або річки, а вартість «послуг» нерідко становить тисячі доларів.

    При цьому організатори далеко не завжди реально супроводжують людину до кордону. У ДПСУ неодноразово повідомляли про випадки, коли після отримання грошей клієнтам просто надсилали координати в месенджері та наказували самостійно рухатися через небезпечну місцевість.

    Спроби нерідко закінчуються трагедіями

    Румунський напрямок є одним із найбільш небезпечних саме через природні умови.

    У Карпатах порушники можуть опинитися у важкодоступній гірській місцевості, де різко змінюється погода, а звичайний маршрут перетворюється на багатогодинний перехід. Взимку додається небезпека переохолодження та сходження снігу.

    Не менш небезпечними залишаються спроби перетнути Тису або Дунай уплав.

    За даними ДПСУ, від початку повномасштабної війни під час спроб незаконно перетнути кордон загинули понад 70 людей.

    Один із показових випадків описувала і Nenka.info: на Одещині прикордонники зупинили чоловіка, який намагався перепливти Дунай у напрямку Румунії. Він мав із собою ласти, а вудку використовував, аби не викликати підозр. Прикордонники наголошували, що сильна течія й значна ширина річки створювали реальну загрозу його життю.

    Раніше Nenka.info також писала про зміну тактики незаконного перетину кордону. Прикордонники відзначали, що порушники дедалі частіше користуються послугами організованих груп, а самі схеми стають складнішими й технологічнішими. Румунський і молдовський напрямки тоді також залишалися найбільш активними.

    На другому місці — Молдова

    Кордон із Молдовою посідає друге місце за кількістю спроб незаконного перетину.

    Тут також активно використовуються маршрути поза пунктами пропуску, зокрема через Одеську та Вінницьку області. Частина схем передбачає переправлення через Дністер або використання автомобілів для доставки людей максимально близько до державного кордону.

    Разом із тим на інших західних напрямках ситуація помітно спокійніша. За словами Демченка, після Румунії та Молдови йдуть кордони з Угорщиною та Словаччиною, а найменше спроб незаконного переходу поза пунктами пропуску традиційно фіксується на польському напрямку.

    Різкого зростання кількості порушників зараз немає

    Попри значні абсолютні цифри, у ДПСУ наголошують: останнім часом тенденції до різкого зростання кількості спроб незаконного перетину державного кордону не фіксують.

    Прикордонники продовжують посилювати контроль найбільш ризикових ділянок, використовують технічні засоби спостереження та працюють разом з іншими правоохоронними органами над викриттям каналів переправлення людей.

    Таким чином, саме кордон із Румунією залишається головним напрямком незаконних спроб виїзду, за ним іде Молдова. При цьому проблема давно вийшла за межі одиничних випадків: значна частина порушень пов’язана з організованими схемами, у яких люди платять великі суми за маршрути, що нерідко проходять через гори, ліси та небезпечні річки.

  • До 34 тисяч за гучний вихлоп: Рада взялася за «ревучі» авто та мотоцикли

    До 34 тисяч за гучний вихлоп: Рада взялася за «ревучі» авто та мотоцикли

    В Україні можуть суттєво посилити відповідальність для власників автомобілів і мотоциклів, які створюють надмірний шум. Верховна Рада у першому читанні підтримала законопроєкт №15358, який передбачає окремі великі штрафи за керування транспортом із перевищенням допустимого рівня шуму. Під час воєнного стану максимальна сума стягнення у разі повторного порушення може сягнути 34 тисяч гривень, а водій ризикуватиме ще й тимчасово залишитися без права керування.

    Про підтримку документа повідомив народний депутат Ярослав Железняк. За його словами, за законопроєкт у першому читанні проголосував 261 народний депутат.

    До 34 тисяч за гучний вихлоп: Рада взялася за «ревучі» авто та мотоцикли
    ФОТО: Ярослав Железняк / Facebook

    Сам законопроєкт №15358 був зареєстрований у Верховній Раді 26 червня 2026 року. Його офіційна назва — «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших законодавчих актів щодо встановлення відповідальності за керування транспортними засобами із перевищенням допустимого рівня шуму».

    Йдеться не про автоматичне покарання будь-якого автомобіля чи мотоцикла, який здається комусь надто гучним. Основну увагу законодавці приділяють транспортним засобам, технічні характеристики яких були змінені таким чином, що рівень шуму перевищує допустимі показники.

    Насамперед це стосується модифікованих вихлопних систем, демонтованих або перероблених глушників, а також форсованих двигунів, через які автомобіль чи мотоцикл стає значно гучнішим за штатний транспортний засіб.

    Скільки доведеться платити

    Запропонована система штрафів передбачає різний рівень відповідальності залежно від обставин порушення.

    Базовий штраф за керування транспортним засобом із перевищенням допустимого рівня шуму пропонується встановити на рівні 8,5 тисячі гривень.

    Під час дії воєнного стану покарання буде суворішим — 17 тисяч гривень.

    Якщо водій повторно протягом року порушить вимоги щодо рівня шуму, йому також може загрожувати штраф у 17 тисяч гривень та, залежно від остаточної редакції документа, позбавлення права керування транспортними засобами на строк від трьох до шести місяців.

    Найбільше покарання передбачене за повторне порушення під час воєнного стану — 34 тисячі гривень із можливістю позбавлення права керування на три-шість місяців.

    Водночас ці норми ще не є остаточними. Законопроєкт пройшов лише перше читання і має бути доопрацьований перед другим. Саме під час цієї роботи парламентарі планують визначити точні технічні критерії, за якими встановлюватимуть перевищення допустимого рівня шуму.

    На офіційній сторінці законопроєкту Верховної Ради зазначено, що профільний Комітет з питань правоохоронної діяльності рекомендував прийняти документ у першому читанні за основу з подальшим доопрацюванням.

    Як поліція визначатиме, що авто надто гучне

    Саме це питання може стати одним із ключових до другого читання.

    У нинішній редакції ще немає остаточно визначених технічних параметрів та детальної процедури вимірювання шуму безпосередньо на дорозі.

    Це принципово важливо, адже покарання у десятки тисяч гривень потребує чіткої доказової бази: має бути зрозуміло, яким обладнанням поліцейський проводить вимірювання, на якій відстані, за яких погодних умов, який фоновий шум допускається та чи матиме водій можливість оскаржити результат.

    На проблему звертають увагу і громадяни. На сайті Верховної Ради навіть зареєстрована петиція щодо законопроєкту №15358, автор якої закликає запровадити єдину прозору методику вимірювання шуму.

    Серед запропонованих вимог — визначити допустимий фоновий шум, положення вимірювального приладу відносно вихлопної системи, режим роботи двигуна, погодні умови, обов’язкову відеофіксацію процедури та можливість проведення контрольного вимірювання.

    Тому до остаточного ухвалення закону ще мають вирішити не лише питання суми штрафів, а й механізму їх застосування.

    Чому тему шумних авто пов’язують із війною

    Один із головних аргументів авторів законопроєкту — особливі умови воєнного стану.

    Різкі звуки форсованих двигунів та модифікованих вихлопних систем, особливо ввечері та вночі, можуть нагадувати звуки вибухів, польоту безпілотників або іншої повітряної загрози.

    Автори ініціативи звертають увагу й на психологічний фактор. Для військовослужбовців, ветеранів, людей із посттравматичним стресовим розладом та цивільних, які пережили обстріли, несподіваний гучний звук може бути додатковим джерелом стресу.

    Саме тому під час воєнного стану запропоновані санкції удвічі вищі, ніж у мирний час.

    Проблема надмірного шуму від автомобілів і мотоциклів в Україні не нова. Чинне законодавство вже містить норми щодо дотримання тиші, однак застосувати їх безпосередньо до автомобіля, що рухається дорогою, на практиці складно через відсутність детально врегульованого механізму вимірювання.

    У Раді одночасно взялися й за інші порушення водіїв

    Новий законопроєкт щодо шуму є частиною ширшої дискусії про посилення відповідальності на українських дорогах.

    Раніше Nenka.info писала, що у Верховній Раді готували суттєве збільшення штрафів за перевищення швидкості. Ініціатива передбачала відмову від фактично єдиного покарання за різні масштаби перевищення швидкості та запровадження градації відповідальності.

    Втім, 16 вересня парламент не зміг підтримати в першому читанні інший законопроєкт — №15348 щодо нової системи покарань за перевищення швидкості. За нього проголосували 225 депутатів, тобто для ухвалення рішення забракло одного голосу.

    Раніше Nenka.info також розповідала про ще одну норму цього документа, яка могла змінити порядок сплати штрафу, якщо автомобілем керував не його власник.

    Одночасно держава посилює контроль за дотриманням уже чинних правил. Наприкінці серпня у Києві та Київській області знову запрацювали автомобілі прихованого контролю «Фантом». Як писала Nenka.info, вони можуть фіксувати перевищення швидкості без зупинки порушника поліцією, після чого постанова надходить власнику транспортного засобу.

    Також Nenka.info повідомляла про заплановане розширення використання поліцейських «Фантомів» на інші регіони України.

    Усе це свідчить про ширший перегляд державою підходу до безпеки дорожнього руху — від швидкості та автоматичної фіксації до технічного стану й шумності автомобілів.

    Штрафи ще не почали діяти

    Водіям важливо враховувати: 34 тисячі гривень за гучний вихлоп наразі не є чинним штрафом.

    Підтримка законопроєкту №15358 у першому читанні означає лише продовження його проходження у Верховній Раді. Попереду підготовка до другого читання, можливі поправки, голосування за документ у цілому, підпис голови Верховної Ради та президента, а також офіційне опублікування.

    Причому саме до другого читання можуть змінитися як розміри покарань, так і порядок їх застосування.

    Окремо законодавцям доведеться визначитися з головним практичним питанням — що саме вважати перевищенням допустимого рівня шуму і як поліцейські доводитимуть порушення на місці.

    До цього моменту твердження, що водіям уже почали масово виписувати по 17 чи 34 тисячі гривень за гучний автомобіль, буде передчасним.

    Проте політична підтримка документа в першому читанні означає, що питання «ревучих» автомобілів та мотоциклів уже перейшло від обговорень до конкретної законодавчої процедури.