Daypolitico

Позначка: воєнний стан

  • 83 військових будували приватний будинок командира: на Одещині майору загрожує до 12 років в’язниці

    83 військових будували приватний будинок командира: на Одещині майору загрожує до 12 років в’язниці

    На Одещині правоохоронці викрили командира військової частини, який, за даними слідства, протягом кількох місяців використовував підлеглих військовослужбовців для будівництва власного приватного будинку. Під час проведення слідчих дій на об’єкті правоохоронці виявили 83 військових, які виконували будівельні роботи замість проходження служби.

    Про це повідомили генеральний прокурор Руслан Кравченко та Національна поліція України.

    За даними слідства, майор систематично залучав особовий склад військової частини до зведення свого будинку, розташованого в Подільському районі Одеської області. Правоохоронці вважають, що до будівництва було залучено близько 80 підлеглих, а під час обшуку на території приватного об’єкта перебували 83 військовослужбовці, які виконували різноманітні будівельні роботи.

    Слідчі також встановили, що для забезпечення будівництва використовувався військовий вантажний транспорт, яким перевозили будівельні матеріали. Таким чином службову техніку, призначену для виконання військових завдань, використовували в особистих цілях.

    За словами генерального прокурора Руслана Кравченка, зібрані докази свідчать про системний характер таких дій.

    «Йдеться не лише про незаконне використання державних ресурсів. Це відволікання військовослужбовців від виконання їхніх прямих обов’язків, що в умовах війни напряму впливає на боєготовність підрозділу», — наголосив він.

    У Національній поліції зазначили, що командир діяв у власних інтересах, не зважаючи на наслідки для обороноздатності підрозділу та авторитету держави.

    Після проведення слідчих дій офіцера затримали. За процесуального керівництва Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону йому повідомили про підозру за частиною п’ятою статті 426-1 Кримінального кодексу України — перевищення військовою службовою особою влади або службових повноважень в умовах воєнного стану, що спричинило істотну шкоду.

    Санкція інкримінованої статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років. Наразі суд розглядає питання щодо обрання підозрюваному запобіжного заходу, а досудове розслідування триває.

    Це вже не перший подібний випадок, який викривають українські правоохоронці. У вересні 2025 року на Рівненщині Державне бюро розслідувань повідомило про командира, який понад півтора року використовував підлеглих для будівництва власного житла. Крім того, у квітні 2025 року правоохоронці викрили схему, за якою заступнику командира військової частини фактично збудували будинок за кошти, отримані як “бойові” виплати: військовослужбовців документально оформлювали як учасників бойових дій, хоча вони виконували будівельні роботи.

  • «Здала» ворогу навіть підрозділ власного сина: агентку ФСБ засудили до 15 років ув’язнення

    «Здала» ворогу навіть підрозділ власного сина: агентку ФСБ засудили до 15 років ув’язнення

    За матеріалами Служби безпеки України суд визнав винною мешканку Хмельниччини, яка працювала на російську Федеральну службу безпеки та передавала окупантам інформацію про українські військові об’єкти. За державну зраду, підготовку до теракту та низку інших злочинів жінку засудили до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна. За даними слідства, вона не лише збирала розвідувальні дані для російських спецслужб, а й передавала координати підрозділу Збройних сил України, в якому проходив службу її власний син. Вирок ухвалено на підставі доказової бази, зібраної кіберфахівцями та слідчими СБУ. Про це повідомила Служба безпеки України.

    Як встановило слідство, співробітники СБУ викрили агентку ще у червні 2025 року під час проведення контррозвідувальних заходів на території Хмельницької області. На момент затримання вона виконувала чергове завдання російської спецслужби. Правоохоронці затримали її безпосередньо під час вибору місця для закладання саморобного вибухового пристрою неподалік однієї з військових частин на заході України. За матеріалами справи, після встановлення вибухівки російські куратори планували дистанційно активувати її, що могло призвести до загибелі українських військовослужбовців та інших тяжких наслідків.

    У ході розслідування було встановлено, що засуджена працювала в охоронній фірмі в одному з населених пунктів Хмельницької області. За інформацією СБУ, увагу російських спецслужб вона привернула після того, як почала систематично залишати проросійські коментарі та публікації у Telegram-каналах, які поширювали прокремлівську пропаганду. Саме через ці інтернет-ресурси представники ФСБ встановили з нею контакт і згодом завербували для виконання розвідувально-диверсійних завдань на території України.

    Після вербування жінка отримала перші інструкції щодо збору інформації про українських військових. За даними СБУ, вона передавала російським спецслужбам відомості про місця тимчасової дислокації підрозділу Збройних сил України, в якому проходив службу її син. Правоохоронці наголошують, що агентка усвідомлювала характер своїх дій та їх можливі наслідки, однак продовжувала співпрацю з представниками держави-агресора.

    Згодом коло її завдань розширилося. За інформацією слідства, жінка почала збирати відомості про місця розташування мобільних вогневих груп, навчальних центрів, запасних командних пунктів та інших військових об’єктів Сил оборони України. Для збору інформації вона обходила територію обласного центру та прилеглих районів, фотографуючи потрібні об’єкти. Щоб не викликати підозри, агентка імітувала телефонні розмови, роблячи вигляд, що просто користується мобільним телефоном.

    Окрім розвідувальної діяльності, слідство встановило, що жінка розпочала підготовку до вчинення терористичного акту. За вказівкою кураторів із ФСБ вона придбала комплектуючі для виготовлення саморобного вибухового пристрою. Надалі цей пристрій планувалося встановити поблизу військової бази та дистанційно підірвати у момент, визначений російською спецслужбою.

    Під час санкціонованих обшуків співробітники СБУ вилучили у затриманої мобільний телефон із доказами листування з представниками ФСБ, матеріали щодо виконаних завдань, а також комплектуючі, необхідні для виготовлення саморобного вибухового пристрою. Ці речові докази стали однією з ключових складових обвинувачення під час судового розгляду.

    За результатами судового розгляду жінку визнано винною одразу за кількома статтями Кримінального кодексу України. Їй інкримінували частину 3 статті 109 (розповсюдження матеріалів із закликами до захоплення державної влади), частину 2 статті 111 (державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану), частину 1 статті 14 та частину 1 статті 263-1 (готування до незаконного виготовлення вибухового пристрою), а також частину 3 статті 436-2 (виправдовування, визнання правомірною або заперечення збройної агресії РФ проти України та глорифікація її учасників).

    Суд погодився з доводами сторони обвинувачення та призначив покарання у вигляді 15 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного їй майна. Вирок набрав законної сили відповідно до процесуальних норм, якщо не буде оскаржений у встановленому порядку.

    У Службі безпеки України наголошують, що російські спецслужби продовжують активно використовувати соціальні мережі та месенджери для пошуку потенційних агентів серед громадян України. За інформацією СБУ, вербування нерідко починається саме з контактів у Telegram, де представники російських спецслужб знаходять людей із проросійськими поглядами або тих, хто поширює антиукраїнський контент. Надалі таким особам пропонують виконувати спочатку нескладні завдання зі збору інформації, після чого поступово залучають до диверсійної діяльності.

    Розслідування у цьому кримінальному провадженні здійснювали співробітники Управління СБУ в Хмельницькій області під процесуальним керівництвом Хмельницької обласної прокуратури. У спецслужбі підкреслюють, що робота з виявлення агентурної мережі російських спецслужб триває, а всі особи, які співпрацюють із державою-агресором, нестимуть відповідальність відповідно до українського законодавства.

  • Кремль готує нові кроки перед можливою мобілізацією

    Кремль готує нові кроки перед можливою мобілізацією

    Кремль продовжує формувати правові та організаційні умови для можливої нової мобілізації, а також готується до потенційного невдоволення всередині країни, яке може супроводжувати такі рішення. На це вказують останні законодавчі ініціативи російської влади та зміни у сфері внутрішньої безпеки. Такого висновку дійшли аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW).

    Одним із кроків у цьому напрямку стало рішення Державної думи Росії, яка 22 липня ухвалила законопроєкт, що розширює коло громадян, які можуть укладати контракти з Міністерством оборони РФ під час формальних періодів мобілізації. Документ дозволяє проходити військову службу за контрактом навіть особам із непогашеною судимістю, зокрема за тяжкі злочини, пов’язані з контрабандою наркотичних речовин або участю в організованих злочинних угрупованнях.

    Заступник міністра оборони Росії та начальник Головного військово-політичного управління генерал армії Віктор Горємикін заявив, що ухвалений закон має збільшити кількість громадян, які можуть бути залучені до військової служби, та полегшити комплектування армії для продовження війни проти України у 2026 році.

    Ще одним сигналом аналітики називають дії Росгвардії. 21 липня відомство оприлюднило проєкт поправок до нормативних документів, які розширюють правила цивільної оборони. Офіційно зміни пояснюють необхідністю захисту населення від невизначених загроз під час мобілізації, воєнного стану та в умовах війни. Водночас в ISW вважають, що ці зміни можуть свідчити про підготовку влади до можливих внутрішніх протестів або інших проявів суспільного невдоволення.

    Аналітики також нагадують, що ще у листопаді 2025 року президент Росії Володимир Путін підписав закон, який дозволяє направляти резервістів до зон бойових дій без офіційного оголошення мобілізації. На думку експертів, цей механізм може використовуватися для проведення прихованих або поетапних призовів без формального запровадження загальної мобілізації.

    У ISW зазначають, що сукупність цих рішень свідчить про системну підготовку Кремля до різних сценаріїв розвитку подій. З одного боку, російська влада створює законодавчу базу для можливого оголошення формальної мобілізації чи навіть воєнного стану на території країни. З іншого — посилює інструменти контролю за внутрішньою ситуацією, враховуючи, що нова мобілізація може викликати негативну реакцію серед населення.

    Водночас аналітики підкреслюють, що остаточне рішення про оголошення мобілізації значною мірою залежить особисто від Володимира Путіна. За оцінкою ISW, російський президент ухвалюватиме таке рішення, виходячи зі свого бачення ситуації на фронті, потреб армії та рівня внутрішньої політичної стабільності. Наразі немає підтверджень того, що Кремль уже визначив конкретні терміни або формат нової мобілізаційної кампанії.

    Раніше Центр протидії дезінформації повідомляв, що Росія може восени розпочати масштабну мобілізацію, під час якої планують залучити понад 500 тисяч осіб, частину з яких можуть одразу направити на війну проти України. Президент України Володимир Зеленський також припускав, що після завершення виборчої кампанії до Державної думи російська влада може вдатися до нового етапу мобілізації, щоб скоротити витрати на залучення контрактників.

    Своєю чергою, Головне управління розвідки Міністерства оборони України раніше повідомляло про ознаки прихованої підготовки Росії до масштабнішої мобілізації, зазначаючи, що Кремль уникає публічних заяв через побоювання негативної реакції суспільства. Також надходила інформація про те, що регіональна влада Росії вимагає від підприємств забезпечувати набір людей до армії або сплачувати компенсації за невиконання встановлених планів.

  • Після звільнення Тимура Ткаченка КМВА тимчасово очолив Андрій Ткачов: що відомо про кадрові зміни у столиці

    Після звільнення Тимура Ткаченка КМВА тимчасово очолив Андрій Ткачов: що відомо про кадрові зміни у столиці

    У Київській міській військовій адміністрації відбулася зміна керівництва. Після звільнення Тимура Ткаченка з посади начальника КМВА тимчасове виконання обов’язків керівника адміністрації покладено на його першого заступника Андрія Ткачова. Відповідне рішення оформлене розпорядженням Київської міської військової адміністрації, яке було підписане 16 липня та офіційно оприлюднене 20 липня.

    Кадрові зміни стали продовженням рішення президента України Володимира Зеленського, який 16 липня своїм указом №615/2026 звільнив Тимура Ткаченка з посади начальника Київської міської військової адміністрації. Документ набув чинності відповідно до статті 4 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», яка визначає порядок призначення та звільнення керівників військових адміністрацій.

    Поки глава держави не призначить нового начальника КМВА, обов’язки керівника адміністрації виконуватиме Андрій Ткачов, який до цього працював першим заступником Тимура Ткаченка. Саме така практика передбачена для забезпечення безперервної роботи військової адміністрації столиці під час воєнного стану.

    Київська міська військова адміністрація відповідає за координацію заходів оборони столиці, цивільного захисту населення, взаємодію із силовими структурами, організацію роботи в умовах воєнного стану, а також ухвалює рішення щодо ліквідації наслідків російських атак, функціонування критичної інфраструктури та забезпечення життєдіяльності міста.

    Після початку повномасштабного вторгнення роль КМВА значно зросла. Саме ця структура координує питання, пов’язані з безпекою Києва, роботою Ради оборони міста, реагуванням на ракетні та дронові удари, взаємодією з військовими підрозділами, правоохоронними органами й службами порятунку.

    Тимур Ткаченко очолював Київську міську військову адміністрацію з кінця грудня 2024 року. До призначення він працював на державній службі та обіймав посаду заступника міністра розвитку громад та територій України. Раніше також був заступником міністра з питань стратегічних галузей промисловості, працював у структурі Київської міської державної адміністрації, де керував Департаментом міського благоустрою, а також займав керівні посади в районних державних адміністраціях столиці.

    Протягом останніх місяців перебування Ткаченка на посаді між Київською міською військовою адміністрацією та Київською міською державною адміністрацією виникали публічні суперечки щодо розмежування повноважень. Зокрема, навесні 2025 року він критикував окремі рішення Київської міської ради, вважаючи, що вони обмежують можливості начальника військової адміністрації. Згодом Ткаченко звернувся до суду, оскаржуючи, на його думку, розширення повноважень міського голови Києва Віталія Кличка. Також він неодноразово заявляв про труднощі зі скликанням засідань Ради оборони столиці.

    Офіційних пояснень причин звільнення Тимура Ткаченка в указі президента немає. Документ містить лише формулювання про звільнення з посади відповідно до законодавства про воєнний стан. Сам Ткаченко після оприлюднення рішення публічно не повідомляв про подальші професійні плани.

    Призначення Андрія Ткачова тимчасовим виконувачем обов’язків означає, що він забезпечуватиме безперервну роботу адміністрації до ухвалення нового кадрового рішення президентом України. Такий механізм дозволяє не зупиняти роботу органу, який відповідає за критично важливі питання безпеки столиці.

    Попри тимчасовий статус, на виконувача обов’язків покладається повний комплекс повноважень, необхідних для оперативного управління військовою адміністрацією. Йдеться про організацію роботи структурних підрозділів, координацію взаємодії із силовими відомствами, підписання необхідних розпоряджень та забезпечення виконання рішень, пов’язаних із функціонуванням Києва під час воєнного стану.

    На момент публікації президент України не видавав указу про призначення нового постійного начальника Київської міської військової адміністрації. Таким чином, Андрій Ткачов продовжує виконувати обов’язки керівника КМВА до ухвалення окремого кадрового рішення главою держави.

  • Для ВПО запровадили нові правила проживання: кого можуть виселити та що змінилося

    Для ВПО запровадили нові правила проживання: кого можуть виселити та що змінилося

    Кабінет Міністрів України оновив порядок функціонування місць тимчасового проживання для внутрішньо переміщених осіб. Нові правила визначають порядок поселення, укладення договорів, моніторингу умов проживання, а також перелік підстав, за яких переселенці можуть втратити право користування тимчасовим житлом. Відповідні зміни затверджені постановою уряду №728.

    Однією з головних новацій стало запровадження обов’язкової перевірки об’єктів перед тим, як вони отримають статус місця тимчасового проживання для ВПО. Місцеві адміністрації повинні оцінювати, чи відповідає житло встановленим мінімальним стандартам безпеки та придатності для проживання. Крім цього, уряд удосконалив систему контролю за умовами проживання переселенців.

    До проведення моніторингу можуть залучатися представники органів державної влади, органів місцевого самоврядування, міжнародних організацій, громадських об’єднань, а також самі внутрішньо переміщені особи за їхньою згодою. Результати перевірок передаватимуть керівникам місць тимчасового проживання, балансоутримувачам об’єктів і Міністерству соціальної політики, щоб виявлені порушення могли бути оперативно усунені.

    Оновлено й порядок оформлення права на проживання. Відтепер користування тимчасовим житлом здійснюватиметься виключно на підставі договору, який має бути укладений не пізніше дня заселення. Якщо людина через об’єктивні причини не має необхідних документів, оформлення договору допускається протягом 90 днів після вселення.

    Під час дії воєнного стану для підтвердження особи можна використовувати цифрові документи у застосунку “Дія”, зокрема електронний паспорт громадянина України, закордонний е-паспорт або єДокумент. Сам договір укладатиметься строком на шість місяців із можливістю його подальшого продовження.

    Постанова також чітко визначає випадки, коли право на проживання може бути припинене. Підставами для виселення можуть стати систематичне порушення умов договору, надання неправдивої інформації під час оформлення документів, наявність у переселенця власного житла, відсутність у місці проживання понад 60 днів без поважних причин або виключення самого об’єкта з переліку місць тимчасового проживання.

    Окрему увагу уряд приділив питанню працевлаштування. Якщо працездатна внутрішньо переміщена особа після укладення договору протягом трьох місяців не працевлаштується, не стане на облік у центрі зайнятості як безробітна або не здійснить інших дій для пошуку роботи чи започаткування підприємницької діяльності, це також може стати підставою для припинення договору користування житлом.

    Після втрати права на проживання переселенці повинні звільнити житлове приміщення протягом 15 днів, якщо інший строк не визначений умовами договору.

    Уряд також визначив категорії внутрішньо переміщених осіб, які матимуть пріоритет під час поселення або продовження проживання. Насамперед це багатодітні сім’ї, родини з дітьми, ветерани війни та учасники бойових дій, сім’ї загиблих Захисників і Захисниць України, люди з інвалідністю, вагітні жінки, особи похилого віку, а також переселенці, чиє житло було зруйноване або пошкоджене внаслідок бойових дій.

    Крім цього, адміністрації місць тимчасового проживання тепер зобов’язані повідомляти мешканців про можливе переселення не менш ніж за чотири тижні до зміни місця проживання. Виняток становлять лише надзвичайні ситуації або випадки, коли будівля стає непридатною для подальшої експлуатації.

    Останнім часом держава поступово оновлює систему підтримки внутрішньо переміщених осіб. Раніше було запущено пілотний проєкт соціального житла, який передбачає викуп місцевими громадами вільних будинків для подальшого надання їх переселенцям. Крім того, Верховна Рада ухвалила законопроєкт №12301, який комплексно модернізує законодавство щодо ВПО та розширює можливості реалізації їхніх прав незалежно від факту реєстрації місця проживання.

  • Корецький анонсував зміни в уряді: державний апарат чекає оптимізація

    Корецький анонсував зміни в уряді: державний апарат чекає оптимізація

    Прем’єр-міністр України Сергій Корецький заявив про намір оптимізувати державний апарат та підвищити ефективність роботи урядових структур. За його словами, одним із ключових пріоритетів нового етапу роботи Кабінету Міністрів стане вдосконалення управлінських процесів, посилення координації між відомствами та підвищення відповідальності за виконання урядових рішень.

    Про це глава уряду повідомив у своїх соціальних мережах після зустрічі з державним секретарем Кабінету Міністрів Костянтином Марʼєвичем. За словами Корецького, під час розмови сторони обговорили необхідність оптимізації державного апарату, яка має зробити роботу органів влади більш ефективною та оперативною.

    Прем’єр наголосив, що очікує якісної організації діяльності уряду та всіх урядових структур. Він також акцентував увагу на необхідності забезпечити чітку взаємодію між міністерствами та іншими державними органами, а також запровадити жорсткий контроль за виконанням рішень, ухвалених Кабінетом Міністрів.

    «Очікую якісної організації роботи уряду та урядових структур, чіткої координації між відомствами та жорсткого контролю за виконанням ухвалених рішень», – зазначив Корецький.

    Окрему увагу під час зустрічі було приділено реформі державного управління. За словами прем’єр-міністра, перед урядом стоїть завдання сформувати сучасний, професійний та ефективний державний апарат, який буде здатний оперативно реагувати на виклики та забезпечувати якісне управління державними процесами.

    Корецький підкреслив, що особливої актуальності ці зміни набувають в умовах воєнного стану, коли швидкість ухвалення рішень, ефективна взаємодія між державними інституціями та відповідальність посадовців безпосередньо впливають на функціонування країни. Саме тому, за його словами, реформа державного управління має стати одним із ключових напрямів роботи уряду найближчим часом.

    Прем’єр також наголосив, що створення професійної системи державного управління є необхідною умовою для підвищення ефективності роботи Кабінету Міністрів, реалізації державної політики та забезпечення стабільного функціонування всіх органів виконавчої влади навіть в умовах повномасштабної війни. Зокрема, уряд розраховує, що оптимізація управлінських процесів дозволить швидше реалізовувати важливі рішення, покращити взаємодію між державними установами та зробити роботу державного апарату більш результативною.

  • Воєнний стан і мобілізацію в Україні офіційно продовжили: до якої дати діятимуть обмеження

    Воєнний стан і мобілізацію в Україні офіційно продовжили: до якої дати діятимуть обмеження

    Верховна Рада України підтримала чергове продовження дії воєнного стану та загальної мобілізації. Обидва правові режими залишатимуться чинними ще 90 днів — щонайменше до 31 жовтня 2026 року. Це вже двадцяте рішення парламенту про їхнє продовження з моменту початку повномасштабного вторгнення Росії.

    Про це стало відомо під час пленарного засідання Верховної Ради, трансляція якого велася онлайн.

    Продовження воєнного стану та мобілізації відбулося за вже традиційною процедурою. Президент України Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради законопроєкти №15401 та №15402, після чого народні депутати підтримали кожен із документів конституційною більшістю голосів, необхідною для їх ухвалення.

    Таким чином, дія воєнного стану та загальної мобілізації в Україні буде продовжена ще на три місяці. Новий термін завершиться 31 жовтня 2026 року, якщо до цього часу Верховна Рада не ухвалить нового рішення.

    Воєнний стан передбачає збереження спеціального правового режиму, який діє в країні після початку широкомасштабної агресії Російської Федерації. Він дозволяє державі оперативно ухвалювати рішення, необхідні для забезпечення оборони, функціонування органів влади, захисту населення та підтримки роботи критичної інфраструктури.

    Паралельно продовжується й загальна мобілізація, яка дає можливість комплектувати Сили оборони України особовим складом відповідно до потреб фронту та обороноздатності держави.

    Під час дії воєнного стану військовозобов’язані громадяни повинні дотримуватися визначених законодавством вимог. Чоловіки віком від 18 до 60 років зобов’язані перебувати на військовому обліку у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки за місцем проживання або фактичного перебування, своєчасно оновлювати свої військово-облікові дані та забезпечувати актуальність інформації в Єдиному державному реєстрі військовозобов’язаних.

    Також військовозобов’язані повинні постійно мати при собі документи, що посвідчують особу, а також військово-обліковий документ у паперовій або електронній формі. На вимогу представників Національної поліції, Державної прикордонної служби чи працівників територіальних центрів комплектування ці документи необхідно пред’являти для перевірки.

    Крім того, громадяни зобов’язані з’являтися до ТЦК або навчальних центрів у строки, визначені повістками, а також проходити військово-лікарську комісію для визначення придатності до військової служби відповідно до чинних правил.

    Відповідно до законодавства, під час мобілізації обов’язковому призову підлягають придатні за станом здоров’я чоловіки віком від 25 до 60 років, які не мають законних підстав для відстрочки. Після мобілізації всі призовники проходять базову загальновійськову підготовку у спеціалізованих навчальних центрах, після чого можуть бути направлені до бойових або інших військових підрозділів.

    Для громадян віком від 18 до 25 років діють окремі правила. Їх можуть мобілізувати лише у визначених законом випадках, зокрема якщо вони мають статус офіцерів запасу або раніше проходили строкову військову службу. В інших випадках молоді українці цього віку можуть вступити до лав Сил оборони лише добровільно, уклавши контракт із Збройними силами чи іншими військовими формуваннями.

    Щодо жінок, які перебувають на військовому обліку, законодавство передбачає можливість проходження військової служби виключно на добровільних засадах. Обов’язкова мобілізація для них не застосовується.

    Водночас Міністерство оборони раніше нагадувало, що необхідно розрізняти поняття відстрочки від мобілізації та бронювання працівників критично важливих підприємств. У відомстві зазначали, що більшість чинних відстрочок наразі продовжується автоматично без необхідності повторного звернення громадян.

    Окремо юристи звертають увагу, що право на відстрочку або бронювання не є безстроковим. За словами адвокатки Тетяни Лебєдєвої, у визначених законом випадках такі підстави можуть втратити чинність, після чого військовозобов’язаний може бути мобілізований відповідно до загальної процедури.

    Ухвалене парламентом рішення означає, що всі чинні механізми правового режиму воєнного стану та загальної мобілізації й надалі діятимуть без змін щонайменше до кінця жовтня, забезпечуючи державі можливість продовжувати оборону країни в умовах триваючої російської агресії.

  • Воєнний стан продовжать до осені: Зеленський подав закони до Ради

    Воєнний стан продовжать до осені: Зеленський подав закони до Ради

    Президент України Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради два законопроєкти, якими пропонує продовжити строк дії воєнного стану та проведення загальної мобілізації. Документи зареєстровані у парламенті 13 липня під номерами №15401 і №15402.

    Перший проєкт стосується затвердження президентського указу про продовження воєнного стану, другий — указу про продовження загальної мобілізації. Станом на момент появи законопроєктів їхні повні тексти та супровідні документи на сайті Верховної Ради ще не були оприлюднені.

    Очікується, що обидва режими продовжать ще на 90 діб. Нинішній період воєнного стану та мобілізації завершується на початку серпня, тому в разі підтримки парламентом нові строки діятимуть орієнтовно до кінця жовтня 2026 року.

    Рішення не означає оголошення нової хвилі мобілізації або автоматичне запровадження додаткових обмежень. Йдеться про продовження правового режиму, який уже діє в Україні через повномасштабну збройну агресію Росії.

    Що саме подав Зеленський

    Законопроєкт №15401 має затвердити указ президента «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні». Документ №15402 стосується продовження строку проведення загальної мобілізації.

    За українським законодавством президент видає відповідні укази, але вони повинні бути затверджені Верховною Радою. Для ухвалення кожного законопроєкту необхідно щонайменше 226 голосів народних депутатів.

    Подібна процедура проводиться регулярно від початку повномасштабного вторгнення. Попереднього разу Зеленський підписав укази про продовження воєнного стану та мобілізації 27 квітня 2026 року. Тоді їх продовжили з початку травня на 90 діб. Верховна Рада затвердила відповідні рішення законами №4857-IX та №4858-IX.

    Попередній указ про мобілізацію прямо пояснював необхідність рішення триваючою широкомасштабною агресією Росії, потребою забезпечувати оборону держави та підтримувати боєздатність Збройних сил й інших військових формувань.

    До якої дати продовжать воєнний стан

    Чинне продовження набрало сили на початку травня 2026 року і розраховане на 90 діб. За попередніми підрахунками, наступний період має тривати до 31 жовтня або початку листопада — залежно від точного формулювання президентських указів.

    Остаточну дату можна буде назвати після оприлюднення повних текстів законопроєктів та указів. Тому інформація про 31 жовтня наразі є прогнозованою, а не остаточно встановленою.

    Зазвичай воєнний стан і мобілізацію продовжують на однаковий термін, щоб їхні строки не розходилися. Попереднє рішення передбачало продовження мобілізації з 4 травня на 90 діб.

    Що означає продовження воєнного стану

    Воєнний стан є спеціальним правовим режимом, який дозволяє органам державної влади, військовому командуванню та місцевим адміністраціям застосовувати заходи, необхідні для оборони країни.

    У межах цього режиму можуть діяти комендантська година, особливий порядок в’їзду та виїзду, перевірки документів, обмеження руху, трудова повинність у передбачених законом випадках, евакуація населення й майна та інші безпекові заходи.

    Однак саме продовження режиму не означає, що всі можливі обмеження автоматично запроваджуються по всій Україні. Конкретні правила встановлюють компетентні органи з урахуванням ситуації в окремих регіонах.

    Воєнний стан в Україні вперше запровадили о 05:30 24 лютого 2022 року після початку повномасштабного вторгнення Росії. Відтоді президент і парламент регулярно продовжують його дію.

    Попереднє січневе продовження передбачало дію режиму з 3 лютого 2026 року протягом 90 діб, після чого у квітні парламент підтримав наступний період.

    Що означає продовження мобілізації

    Загальна мобілізація — це комплекс державних заходів для переведення економіки, органів влади, підприємств і військових формувань на функціонування в умовах особливого періоду, а також комплектування Сил оборони.

    Її продовження зберігає правову основу для призову військовозобов’язаних, поповнення підрозділів, бронювання працівників критично важливих підприємств, ведення військового обліку та інших мобілізаційних заходів.

    Правові засади цих процесів визначає закон «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Він встановлює повноваження президента, Кабінету Міністрів, органів місцевого самоврядування, підприємств та обов’язки громадян у період мобілізації.

    Продовження мобілізації не означає, що всі військовозобов’язані автоматично отримають повістки або будуть негайно призвані. Рішення щодо призову конкретної людини залежить від її віку, військово-облікової спеціальності, стану здоров’я, наявності відстрочки або бронювання та потреб Сил оборони.

    Чи зміняться правила виїзду за кордон

    Саме ухвалення двох законопроєктів не створює нових правил перетину державного кордону. Воно лише продовжує дію чинного правового режиму.

    Обмеження на виїзд для окремих категорій громадян, зокрема більшості військовозобов’язаних чоловіків, зберігатимуться на підставі вже чинних нормативних актів. Категорії осіб, які мають право виїжджати, також не змінюються автоматично.

    Для зміни переліку підстав або документів потрібні окремі рішення Кабінету Міністрів, закони чи інші нормативні акти. У поданих президентом проєктах, за доступною інформацією, йдеться тільки про строки воєнного стану та мобілізації.

    Чи вплине рішення на відстрочки та бронювання

    Чинні відстрочки не повинні автоматично анулюватися лише через продовження мобілізації. Право на них визначається законом та обставинами конкретної людини.

    Водночас строк окремих документів або рішень про бронювання може бути пов’язаний із періодом мобілізації чи воєнного стану. Тому підприємствам і військовозобов’язаним варто перевіряти строки дії своїх документів у реєстрах або в роботодавця.

    У травні 2026 року уряд оновлював окремі питання бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та воєнного стану. Отже, продовження цих режимів зберігатиме основу для роботи системи бронювання, але саме по собі не гарантує безстроковості кожного конкретного рішення.

    Коли Верховна Рада розгляне документи

    Точної дати голосування поки не оголошено. Очікується, що законопроєкти розглянуть у найближчі дні, оскільки парламент має встигнути ухвалити рішення до завершення чинного строку.

    Спочатку документи має опрацювати профільний комітет Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки. Після цього їх винесуть до сесійної зали.

    Практика попередніх голосувань свідчить, що такі законопроєкти розглядають оперативно. У квітні 2026 року президентські укази були видані 27 квітня, а вже 28 квітня Верховна Рада затвердила їх відповідними законами.

    Серйозного ризику провалу голосування наразі не прогнозують, адже продовження воєнного стану й мобілізації регулярно підтримує парламентська більшість.

    Чи можна проводити вибори під час воєнного стану

    Продовження воєнного стану також означатиме, що до завершення нового строку загальнонаціональні вибори не проводитимуться.

    Українське законодавство забороняє проведення президентських, парламентських і місцевих виборів у період дії воєнного стану. Повноваження відповідних органів та посадових осіб продовжуються до формування нового складу після скасування особливого режиму.

    Останнім часом у політичному середовищі знову обговорювали можливість виборів у разі припинення вогню або мирної домовленості. Однак нові законопроєкти свідчать, що держава щонайменше на найближчі місяці виходить із необхідності зберігати воєнний правовий режим.

    Чому рішення подають саме зараз

    Чинні строки завершуються на початку серпня, а Верховна Рада після завершення пленарного періоду може працювати з меншою інтенсивністю. Подання документів у середині липня дає депутатам час пройти всі необхідні процедури без ризику правової перерви.

    Крім того, Росія не демонструє готовності припиняти агресію. Українська влада й військове командування попереджають про продовження бойових дій, масштабні повітряні атаки та необхідність підтримувати чисельність і боєздатність Сил оборони.

    Законодавче продовження мобілізації потрібне не лише для призову, а й для роботи всієї системи оборони: військового обліку, підготовки резервів, бронювання працівників, постачання військ і виконання мобілізаційних планів.

    Що буде після голосування

    Після підтримки Верховною Радою закони має підписати президент. Вони набудуть чинності в порядку, зазначеному в їхніх текстах, а відповідні укази будуть офіційно оприлюднені.

    Якщо парламент підтримає запропонований 90-денний строк, воєнний стан і загальна мобілізація діятимуть упродовж усієї ранньої осені та приблизно до кінця жовтня.

    Для більшості громадян це означатиме продовження чинних правил без автоматичного запровадження нових обов’язків. Комендантські години, військовий облік, мобілізаційні процедури, бронювання та обмеження на виїзд діятимуть за поточними нормами, якщо влада не ухвалить окремих змін.

    Головне рішення тепер залишається за Верховною Радою. Однак з огляду на попередню практику та продовження повномасштабної війни обидва законопроєкти, найімовірніше, отримають необхідну кількість голосів.

  • ТЦК зникли з парковок «Епіцентру», «Метро» та «Ашану», негласне перемир’я між бізнесом і владою в Києві

    ТЦК зникли з парковок «Епіцентру», «Метро» та «Ашану», негласне перемир’я між бізнесом і владою в Києві

    Уже третій тиждень великі київські гіпермаркети живуть у відносному спокої. Патрулі Територіальних центрів комплектування (ТЦК) практично перестали з’являтися на парковках «Епіцентру», «Метро» та «Ашану». Систематичні перевірки документів і пов’язані з ними ризики вручення повісток, які ще в травні були звичною частиною шопінгу біля цих торговельних об’єктів, фактично зійшли нанівець. Ці зміни стали помітними у червні й різко контрастують із ситуацією, яка спостерігалася в травні.

    За інформацією джерел, близьких до ритейлерів, і розповідями співробітників магазинів, у травні патрулі приїжджали на парковки кілька разів на тиждень, особливо активно у вихідні та у вечірні години. Чоловіки призовного віку намагалися не виходити з автомобілів, а деякі сім’ї взагалі відмовлялися від поїздок за великими покупками.

    За оцінками представників роздрібної торгівлі, це призводило до помітного зниження трафіку та виручки, особливо в ключових категоріях.

    Громадська реакція та протести червня

    Середина червня 2026 року в Києві запам’яталася масовими протестами на Троєщині (Деснянський район). Після спроби затримання чоловіка місцеві жителі вийшли на вулиці, перекрили рух, сталися сутички з поліцією та ТЦК. Поліція офіційно пояснила інцидент порушенням ПДР, але в соцмережах і ЗМІ його пов’язували саме з мобілізаційними діями.

    Опитування показують зростання невдоволення: за даними Rating Group на початок червня 2026 року, понад 53% українців повністю не схвалюють дії місцевих ТЦК. Це на 10 відсоткових пунктів більше, ніж роком раніше. У Києві та інших великих містах напруга особливо висока.

    У цьому контексті призупинення перевірок на парковках великих ритейлерів виглядає як спроба влади знизити градус напруги хоча б у найчутливіших точках. Гіпермаркети є місцями масового скупчення людей. Будь-який конфлікт там має високий ризик ескалації та широкого висвітлення.

    Вплив великого бізнесу на державну політику

    За інформацією з ділових кіл, вказівка зменшити активність патрулів на цих об’єктах надійшла з Офісу президента. Реальні переговори, найімовірніше, вели представники торговельних мереж та галузевих асоціацій. Хто саме виступив ключовим посередником — залишається невідомим. Свою роль відіграли як економічні аргументи (великі ритейлери — значні платники податків і роботодавці), так і побоювання соціального резонансу.

    Ця історія відображає фундаментальний конфлікт, з яким стикається Україна: необхідність поповнювати лави армії при одночасному збереженні працюючої економіки. Великий ритейл забезпечує не лише податкові надходження, а й стабільність тилу. Повна паралізація споживчої активності вдарила б по всьому ланцюгу, від постачальників і виробників до державного бюджету.

    Такі негласні домовленості підкреслюють важливість особистих зв’язків і лобістських можливостей. Малий та середній бізнес такого захисту, як правило, позбавлений, що викликає додаткове роздратування в суспільстві.

    Прецеденти коригування мобілізаційних заходів

    Такі негласні домовленості вже траплялися й раніше. У західних областях патрулі ТЦК помітно знижували тиск на працівників агросектору під час посівної та збиральної кампаній, щоб не зірвати збір урожаю. В Одесі та Львові після скарг бізнесу обмежували перевірки біля окремих великих торговельних об’єктів. В ІТ-сфері та на стратегічних виробництвах давно діють різні форми захисту співробітників.

    Прямих офіційних підтверджень саме цього випадку з гіпермаркетами в Києві поки немає. Однак колишні співробітники ТЦК в інтерв’ю (зокрема, одеські кейси) неодноразово розповідали, що активність патрулів і плани з мобілізації часто коригуються залежно від сигналів зверху, економічної ситуації та соціального резонансу. Аналогічні приклади впливу вищого керівництва на роботу ТЦК уже фіксувалися в публічному просторі.

    Управління в умовах воєнної реальності

    Цей епізод підкреслює, що в нинішніх умовах ефективна мобілізація вже не може бути лише справою ТЦК. Вона потребує більш тонкого налаштування з урахуванням галузевих особливостей, соціального клімату та довгострокових економічних наслідків. Інакше кожен новий виток напруги лише посилюватиме недовіру та відтік людей із публічного простору.

    Поки офіційної реакції влади немає, а перемир’я тримається на взаємному розумінні. Але його стійкість напряму залежить від того, чи вдасться знайти більш системні рішення, від цифровізації обліку до прозорих механізмів бронювання та ротації. Без цього будь-які локальні домовленості залишаться лише тимчасовою латкою на глибокій тріщині.

    Перемога у війні визначатиметься не лише на фронті, а й у тилу, там, де люди продовжують працювати, витрачати гроші та вірити, що держава здатна враховувати не тільки військові, а й людські реалії.

     

  • Навчальний рік до 30 червня: уряд ухвалив нові правила для шкіл на 2026/2027

    Навчальний рік до 30 червня: уряд ухвалив нові правила для шкіл на 2026/2027

    Кабінет Міністрів України затвердив тривалість та особливості організації навчального року 2026/2027 у закладах загальної середньої освіти. Він традиційно розпочнеться 1 вересня 2026 року і триватиме до 30 червня 2027 року. Водночас фактичну дату завершення навчальних занять, проведення останнього дзвоника та тривалість літніх канікул кожна школа зможе визначати самостійно — з урахуванням безпекової ситуації, потреб учнів і рішень педагогічної ради. Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко.

    За словами очільниці уряду, рішення ухвалили з урахуванням умов воєнного стану, коли ситуація в регіонах може суттєво відрізнятися. Обласні військові адміністрації та Київська міська військова адміністрація разом із засновниками закладів освіти визначатимуть, у якому форматі стартуватиме навчання в кожній громаді. Тобто в одних школах діти можуть розпочати рік очно, в інших — дистанційно або у змішаному форматі, залежно від наявності укриттів, рівня загроз і рішень місцевої влади.

    Свириденко наголосила, що такий підхід має забезпечити баланс між безпекою та безперервністю навчання. Громади отримують можливість гнучко організовувати освітній процес, не чекаючи єдиного рішення для всієї країни. Це особливо важливо для прифронтових регіонів, де навчання часто залежить від оперативної ситуації, інтенсивності обстрілів та доступу до безпечних приміщень.

    Формально навчальний рік триватиме до 30 червня 2027 року, однак це не означає, що всі українські школярі обов’язково навчатимуться до цієї дати. Педагогічні ради шкіл зможуть самостійно визначати, коли саме завершити заняття, коли провести останній дзвоник і скільки триватимуть літні канікули. Через це дати завершення навчання можуть відрізнятися навіть у межах одного регіону.

    У Міністерстві освіти і науки пояснили, що червень школи можуть використовувати не лише для звичайних уроків. Заклади освіти матимуть право проводити консультації, індивідуальні заняття, підсумкові активності або заходи для подолання освітніх втрат. Водночас такі заняття не є обов’язком для всіх шкіл — рішення ухвалюватиме сам заклад освіти.

    Освітні втрати залишаються однією з головних проблем української школи під час війни. Через повітряні тривоги, обстріли, вимушені переїзди, відключення світла та дистанційне навчання частина учнів має прогалини у знаннях. Саме тому можливість використати червень для консультацій і додаткових занять може стати важливою для тих шкіл, які бачать потребу у надолуженні матеріалу.

    Водночас урядове рішення не скасовує автономію закладів освіти у плануванні канікул. Школи й надалі можуть самостійно формувати структуру навчального року: визначати тривалість семестрів, канікул і додаткових навчальних періодів, якщо це не суперечить законодавству та враховує необхідну кількість навчального часу.

    Минулого року Кабмін також визначав, що навчальний рік 2025/2026 у школах триватиме з 1 вересня до 30 червня. Тож нинішнє рішення фактично продовжує практику воєнного часу, коли уряд задає загальні рамки, а школи та громади адаптують їх до реальних умов на місцях.

    Для батьків це означає, що точні дати останнього дзвоника і літніх канікул варто уточнювати безпосередньо у своїй школі. У різних громадах вони можуть відрізнятися залежно від формату навчання, кількості пропущених занять, безпекової ситуації та рішень педагогічної ради.

    Головна логіка нового рішення Кабміну — не уніфікувати всі школи під один календар, а дати їм інструмент для гнучкої роботи. Уряд визначив загальні часові межі навчального року, але залишив закладам освіти простір для рішень, які найкраще відповідають умовам конкретної громади.