Daypolitico

Позначка: воєнний стан

  • Патрульну поліцію Києва очолив екскомандир батальйону з Донбасу

    Патрульну поліцію Києва очолив екскомандир батальйону з Донбасу

    Патрульну поліцію Києва очолив майор Єгор Голубов, який має значний досвід служби в прифронтових регіонах та тривалий час керував підрозділами в Донецькій області. Про це повідомили в патрульній поліції Києва у Facebook, зазначивши, що призначення відбулося в межах оновлення керівного складу столичного підрозділу.

    Нового керівника особовому складу представили заступник голови Національної поліції України Олександр Фацевич та перший заступник начальника Департаменту патрульної поліції Олексій Білошицький. Під час представлення наголошувалося, що Київ як столиця потребує керівника з досвідом роботи в умовах підвищеного навантаження, кризових ситуацій та складної оперативної обстановки, адже патрульна поліція щодня виконує широкий спектр завдань — від реагування на виклики громадян до забезпечення публічного порядку під час надзвичайних подій.

    Єгор Голубов розпочав службу в патрульній поліції у 2016 році в Донецькій області, одразу після створення нової системи патрульної служби в Україні. За цей час він пройшов усі основні етапи професійного зростання — від рядового патрульного до керівних посад. У відомстві підкреслюють, що такий шлях дозволив йому отримати практичне розуміння роботи поліції на всіх рівнях, включно з безпосередньою роботою на вулицях, взаємодією з громадянами та управлінням підрозділами.

    Останні роки Голубов очолював батальйон патрульної поліції в Краматорську та Слов’янську Донецької області — містах, які розташовані в безпосередній близькості до зони бойових дій і регулярно стикаються з підвищеними безпековими ризиками. У цих умовах підрозділ виконував завдання не лише з охорони громадського порядку, а й реагування на наслідки обстрілів, евакуаційні заходи, підтримку критичної інфраструктури та забезпечення безпеки цивільного населення.

    У керівництві Національної поліції зазначають, що досвід роботи в прифронтових містах став ключовим фактором при ухваленні рішення про його призначення до Києва. Там наголошують, що управління великою міською структурою в умовах воєнного стану потребує керівника, який здатен швидко приймати рішення, працювати в умовах стресу та координувати дії великої кількості підрозділів.

    Також підкреслюється, що патрульна поліція столиці виконує специфічні функції, зокрема реагує на надзвичайні ситуації, забезпечує безпеку дорожнього руху, бере участь у стабілізаційних заходах під час повітряних тривог та обстрілів, а також взаємодіє з іншими силовими структурами.

    До призначення Єгора Голубова посаду керівника патрульної поліції Києва обіймав Ярослав Курбаков, який очолював підрозділ з 2023 року. Його відставка відбулася після резонансних подій у Голосіївському районі столиці, де під час збройного нападу загинули семеро людей. Інцидент спричинив широкий суспільний резонанс і став підставою для службових перевірок дій правоохоронців на місці події, а також подальших кадрових рішень у структурі.

    Призначення нового керівника розглядається як частина загального оновлення управлінської системи патрульної поліції Києва. Очікується, що пріоритетами його роботи стануть підвищення оперативності реагування на виклики, посилення координації підрозділів у кризових ситуаціях, а також підвищення рівня безпеки в умовах воєнного стану та постійних загроз для столиці.

  • Виїзд під виглядом музикантів: колишнього керівника Мінкульту підозрюють у гучній схемі

    Виїзд під виглядом музикантів: колишнього керівника Мінкульту підозрюють у гучній схемі

    Колишньому виконувачу обов’язків міністра культури та інформаційної політики України повідомили про підозру у справі щодо незаконного переправлення чоловіків призовного віку через державний кордон під виглядом учасників музичного колективу. Про це 20 червня повідомив Офіс генерального прокурора.

    Ім’я підозрюваного правоохоронці офіційно не називають, однак з оприлюднених обставин справи випливає, що йдеться про Ростислава Карандєєва, який виконував обов’язки міністра культури та інформаційної політики України з липня 2023 року до вересня 2024 року.

    За даними слідства, посадовець міг бути причетним до організації виїзду за межі України восьми чоловіків призовного віку, яких оформили як учасників музичного гурту для нібито проведення благодійних концертів за кордоном. Однак у ході перевірки правоохоронці встановили, що зазначені особи фактично не мали жодного стосунку до музичної діяльності та не відповідали критеріям, необхідним для участі у міжнародних культурних заходах.

    Слідчі встановили, що спочатку Державна прикордонна служба відмовила чоловікам у виїзді з України через недостатність підтверджуючих документів та сумніви щодо заявленої мети поїздки. Після цього, за версією правоохоронців, тодішній керівник міністерства повторно направив до прикордонників офіційний лист із проханням сприяти перетину кордону зазначеними особами.

    У результаті після отримання додаткових документів чоловіки змогли виїхати за межі України. Водночас, як зазначають правоохоронці, жоден із них не повернувся на територію держави у встановлені строки. Саме цей факт став одним із ключових елементів кримінального провадження.

    Офіс генерального прокурора повідомив, що дії колишнього посадовця кваліфіковані за частиною другою статті 332 Кримінального кодексу України — незаконне переправлення осіб через державний кордон України, вчинене службовою особою з використанням службового становища. Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до дев’яти років із можливим позбавленням права обіймати певні посади.

    Справа стала черговим епізодом масштабного розслідування щодо можливих зловживань у сфері культурної дипломатії та міжнародних мистецьких поїздок під час воєнного стану. Після початку повномасштабної війни держава дозволила виїзд за кордон окремим категоріям митців, музикантів, акторів та представників культурної сфери для участі в міжнародних заходах, спрямованих на підтримку України.

    Водночас саме цей механізм неодноразово ставав предметом суспільних дискусій та перевірок правоохоронних органів. Протягом останніх двох років фіксувалися випадки, коли чоловіки призовного віку виїжджали за кордон під приводом участі у творчих, волонтерських чи благодійних заходах, але не поверталися до України після завершення заявлених поїздок.

    На тлі численних скандалів уряд та Міністерство культури неодноразово посилювали контроль за погодженням міжнародних відряджень для представників культурної сфери. Зокрема, були запроваджені додаткові вимоги до підтвердження професійної діяльності учасників поїздок, механізми моніторингу їхнього повернення та перевірки організаторів закордонних заходів.

    Сам Ростислав Карандєєв раніше публічно заявляв про необхідність підтримки міжнародної культурної присутності України та наголошував на важливості мистецької дипломатії під час війни. Однак правоохоронці вважають, що у конкретному випадку службові повноваження могли бути використані всупереч інтересам держави.

    На момент оприлюднення інформації офіційної детальної позиції самого Карандєєва щодо оголошеної підозри не було представлено. Очікується, що найближчим часом він або його представники нададуть власні пояснення щодо обставин справи.

    Юристи зазначають, що ключовими доказами у провадженні можуть стати службове листування, документи про організацію закордонних виступів, покази свідків та інформація щодо фактичної діяльності осіб, які залишили територію України. Також слідство перевіряє, чи могли до схеми бути причетні інші посадовці або організатори поїздки.

    Справа вже викликала значний суспільний резонанс, оскільки стосується питань мобілізації, контролю державного кордону та довіри до механізмів виїзду за кордон під час воєнного стану. Експерти наголошують, що результати розслідування можуть вплинути на подальшу політику держави щодо міжнародних відряджень представників культури та мистецтва.

    Наразі триває досудове розслідування. Правоохоронці продовжують встановлювати всі обставини справи, перевіряють документи, маршрути поїздок та можливих учасників схеми. Остаточну оцінку діям колишнього керівника Міністерства культури має надати суд.

  • Київ ризикує не встигнути до зими — Кабмін готує рішення РНБО

    Київ ризикує не встигнути до зими — Кабмін готує рішення РНБО

    Питання підготовки Києва до наступного опалювального сезону найближчим часом буде винесено на розгляд Ради національної безпеки і оборони України, оскільки в уряді висловлюють занепокоєння темпами виконання відповідних робіт у столиці. У Кабінеті міністрів наголошують, що йдеться про критично важливий напрямок, який безпосередньо впливає на енергетичну стійкість міста та здатність пройти зиму в умовах війни та постійних загроз для інфраструктури.

    Про це заявила прем’єр-міністр України Юлія Свириденко, підкресливши, що уряд бачить необхідність посилення контролю та координації підготовчих процесів у столиці. За її словами, Київ має бути повністю готовий до опалювального сезону, адже від цього залежить не лише комфорт мешканців, а й стабільність функціонування критичної інфраструктури в умовах підвищених ризиків.

    Уряд оцінює поточний стан підготовки як недостатній і фіксує відставання у виконанні низки важливих заходів. У Кабміні зазначають, що мова йде про комплекс робіт, пов’язаних із тепломережами, енергетичною інфраструктурою, резервними системами та загальною готовністю міських служб до пікових навантажень у зимовий період. Водночас наголошується, що наявні затримки необхідно усунути у максимально стислі терміни, оскільки час до початку опалювального сезону обмежений.

    Прем’єр-міністр підкреслила, що Київ має всі необхідні ресурси для належної підготовки, включно з найбільшим серед українських міст бюджетом, технічними можливостями та кадровим потенціалом. Саме тому, на думку уряду, відставання у темпах робіт викликає додаткове занепокоєння і потребує управлінських рішень на найвищому рівні.

    Рішення винести це питання на розгляд РНБО пояснюють необхідністю забезпечити міжвідомчу координацію та прискорити виконання ключових заходів. Очікується, що на рівні Ради національної безпеки і оборони можуть бути ухвалені додаткові організаційні рішення, спрямовані на контроль строків, визначення відповідальних осіб та усунення проблемних ділянок у підготовці столиці до зими.

    У Кабміні також нагадують, що після завершення попереднього опалювального сезону Київ уже розпочав підготовчі роботи в межах затвердженого плану стійкості міста, який був ухвалений Київською міською радою у березні. Водночас уряд вказує, що частина заходів виконується повільніше, ніж передбачалося графіками, що й стало підставою для посилення контролю.

    Окремо підкреслюється, що держава вже спрямувала значні фінансові ресурси на підготовку столиці до зими, зокрема понад 4 мільярди гривень. Ці кошти мали бути використані для модернізації інфраструктури, підготовки тепломереж, посилення енергетичної системи та інших заходів, необхідних для стабільного проходження опалювального сезону.

    Міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба раніше також звертав увагу на проблеми в плануванні підготовки, наголошуючи на відсутності затвердженого комплексного документа щодо стійкості Києва на зиму. На його думку, це ускладнює системне управління процесами та не дозволяє повною мірою оцінити готовність міської інфраструктури до можливих кризових сценаріїв.

    Фактично ситуація навколо підготовки Києва до зими набуває міжвідомчого характеру і виходить на рівень національної безпеки. В уряді підкреслюють, що в умовах повномасштабної війни стабільне функціонування систем теплопостачання та енергетики столиці є одним із ключових елементів стійкості держави загалом.

    Очікується, що після розгляду питання на РНБО можуть бути ухвалені рішення, які посилять контроль за виконанням підготовчих робіт, пришвидшать координацію між центральною та місцевою владою, а також дозволять уникнути потенційних ризиків у разі ускладнення енергетичної ситуації під час опалювального сезону.

  • Втеча на акваскутерах провалилася: двоє братів із Харкова попалися посеред Дністра

    Втеча на акваскутерах провалилася: двоє братів із Харкова попалися посеред Дністра

    На Вінниччині прикордонники затримали двох чоловіків, які вирішили незаконно залишити територію України досить незвичним способом. Двоє братів із Харкова намагалися перетнути державний кордон через річку Дністер, використовуючи для цього акваскутери. Однак реалізувати свій задум їм не вдалося – правоохоронці виявили порушників безпосередньо під час спроби переправи.

    Про це повідомила Державна прикордонна служба України.

    За інформацією прикордонників, затриманими виявилися рідні брати віком 32 та 34 роки. Для підготовки до незаконного перетину кордону чоловіки заздалегідь продумали маршрут та спосіб пересування. До прикордонної смуги вони прямували в обхід блокпостів та місць можливих перевірок, намагаючись не привертати уваги правоохоронців.

    Кінцевою метою була одна із сусідніх країн Європейського Союзу, куди чоловіки планували дістатися через водну ділянку кордону. Для цього вони обрали Дністер, який на окремих відтинках слугує природною межею між Україною та сусідніми державами.

    У Державній прикордонній службі зазначили, що до своєї подорожі чоловіки підготувалися досить ретельно. Особисті речі, документи та інші необхідні предмети вони запакували у герметичні водонепроникні мішки. Для швидкого подолання водної перешкоди брати використали акваскутери.

    Однак сучасна техніка не допомогла їм уникнути затримання.

    Під час моніторингу прикордонної ділянки співробітники ДПСУ помітили рух плавзасобів у забороненій зоні та оперативно відреагували на ситуацію. Порушників затримали фактично посеред маршруту, коли вони вже перебували на воді та намагалися реалізувати свій план.

    У відомстві наголосили, що будь-які спроби незаконного перетину державного кордону фіксуються та припиняються незалежно від способу пересування порушників.

    Після затримання на братів були складені адміністративні матеріали. Їх притягнуто до відповідальності відповідно до чинного законодавства України.

    У ДПСУ не уточнюють, чи діяли чоловіки самостійно, чи користувалися допомогою сторонніх осіб під час організації своєї втечі.

    Останнім часом прикордонники регулярно повідомляють про нестандартні спроби незаконного перетину кордону. Порушники використовують човни, підводне спорядження, велосипеди, маскування під туристів або працівників різних служб. Втім дедалі частіше фіксуються випадки, коли для втечі намагаються використовувати водний транспорт.

    За даними Державної прикордонної служби, після запровадження воєнного стану значно збільшилася кількість спроб незаконного залишення території України чоловіками призовного віку. Для цього порушники нерідко вдаються до ризикованих маршрутів через річки, гори або важкодоступні ділянки кордону.

    У відомстві нагадують, що такі дії можуть становити серйозну загрозу для життя та здоров’я. Особливо небезпечними є спроби самостійного перепливання прикордонних річок, адже сильна течія, погодні умови або технічні несправності плавзасобів можуть призвести до трагічних наслідків.

    Правоохоронці вкотре закликають громадян не порушувати закон та не наражати себе на небезпеку заради сумнівних спроб нелегально залишити країну.

    Наразі обставини інциденту з двома братами з Харкова встановлюються. Правоохоронці перевіряють усі деталі підготовки до незаконного перетину державного кордону та можливу причетність інших осіб до організації цієї спроби.

  • Нові контракти в ЗСУ: хто не підпише — служитиме до демобілізації

    Нові контракти в ЗСУ: хто не підпише — служитиме до демобілізації

    Українські військовослужбовці, які не укладатимуть нові контракти, запропоновані Міністерством оборони, продовжуватимуть проходити службу на чинних умовах мобілізації аж до моменту ухвалення рішення про загальну демобілізацію. Йдеться про нову модель контрактної служби, яка включає базовий, бойовий та піхотно-штурмовий формати і покликана зробити службу більш структурованою, передбачуваною та гнучкою, однак не змінює автоматично статус усіх мобілізованих військових.

    Про це заявив заступник міністра оборони Мстислав Банік під час брифінгу для представників медіа, коментуючи механізм переходу до нової контрактної системи у Збройних силах України та її вплив на вже мобілізованих військовослужбовців. За його словами, ключовий принцип полягає в тому, що підписання нового контракту є добровільним вибором військового, однак відмова від нього означає продовження служби в межах чинної мобілізаційної моделі без фіксованого строку завершення до ухвалення рішення про демобілізацію на державному рівні.

    Банік наголосив, що фінансове забезпечення військовослужбовців не залежатиме від того, чи підписали вони новий контракт. За його словами, і контрактники, і мобілізовані, які виконують однакові завдання в однакових умовах, зокрема у бойових підрозділах, отримуватимуть рівне грошове забезпечення. Водночас різниця між цими двома форматами служби полягатиме у строках перебування в армії та можливості прогнозованого завершення служби для контрактників.

    Як приклад він навів ситуацію, коли контрактний військовослужбовець і мобілізований боєць можуть служити поруч у одному підрозділі, виконувати однакові завдання на передовій та отримувати ідентичну оплату, однак контрактник матиме чітко визначений термін служби, після завершення якого зможе залишити військо та скористатися передбаченою відстрочкою або періодом відновлення. Натомість мобілізований військовослужбовець, який не уклав контракт, продовжуватиме службу без визначеного кінцевого терміну до того моменту, поки не буде ухвалено рішення про загальну демобілізацію в країні.

    У Міністерстві оборони наголошують, що нові контракти стануть доступними для підписання вже з 15 червня. Очікується, що ця система дозволить військовим самостійно обирати більш передбачувану модель служби, а також дасть змогу армії краще планувати кадрову структуру, особливо у бойових підрозділах, де тривалість служби та навантаження є критичними факторами.

    Окремо у відомстві підкреслюють, що нова контрактна модель не скасовує мобілізацію і не змінює чинних правових рамок воєнного стану. Вона радше створює паралельний інструмент служби, який дозволяє частині військових зафіксувати строки своєї служби та отримати більше визначеності щодо майбутнього, тоді як інша частина продовжуватиме службу в межах мобілізаційної системи до ухвалення окремих рішень держави.

    Водночас питання демобілізації залишається безпосередньо пов’язаним із загальною безпековою ситуацією та темпами поповнення Збройних сил. Раніше Міністерство оборони повідомляло, що за дорученням керівництва держави поступове звільнення військовослужбовців, які безперервно служать із 2014 або 2022 року, має бути запущене до кінця 2026 року. Насамперед це стосуватиметься військових із найбільшою вислугою років та тривалим перебуванням у зоні бойових дій, однак конкретні механізми реалізації цього процесу залежатимуть від ситуації на фронті та можливостей заміщення особового складу.

    Таким чином, нова система контрактів фактично створює дві паралельні траєкторії служби: одну — з чітко визначеним строком і можливістю планового завершення служби, іншу — мобілізаційну, яка триватиме до загального рішення про демобілізацію. Це рішення вже викликало значний суспільний інтерес, оскільки безпосередньо стосується сотень тисяч військовослужбовців та їхніх перспектив служби у довгостроковій перспективі.

  • Нові контракти в ЗСУ: уряд різко змінив правила служби і виплат

    Нові контракти в ЗСУ: уряд різко змінив правила служби і виплат

    В Україні стартував один із наймасштабніших експериментальних проєктів у сфері військової служби за останні роки — уряд офіційно запровадив нову систему контрактів для військовослужбовців Збройних сил України та інших складових Сил оборони. Відповідна постанова Кабінету Міністрів №768 від 12 червня вже опублікована та набрала чинності, а укладати нові контракти можна від 15 червня 2026 року, повідомляє Міністерство оборони України.

    Йдеться про запровадження принципово нової моделі проходження служби, яка передбачає більш гнучкі строки контрактів, диференційовану систему грошового забезпечення та чітко визначені гарантії щодо завершення служби. Урядовці підкреслюють, що це експериментальний проєкт, який триватиме два роки — до червня 2028 року — і має стати основою для подальшої реформи військового контрактного забезпечення в умовах воєнного стану.

    Нова модель передбачає три основні типи контрактів: піхотно-штурмовий, бойовий і базовий. Вони відрізняються не лише назвою, а й термінами служби та характером виконуваних завдань. Для військовослужбовців передбачено контракти строком від 6 до 24 місяців, що є суттєвою зміною порівняно з попередньою системою, де строки служби були значно менш гнучкими та переважно довгостроковими.

    Згідно з урядовими роз’ясненнями, для бойових посад передбачено кілька варіантів строків залежно від категорії військовослужбовців. Для чинних військових — близько 10 місяців, для громадян із запасу — 14 місяців, а для осіб із бойовим досвідом, які перебувають у резерві, — від 6 місяців. Для інших посад базовий строк контракту встановлено на рівні 24 місяців. Після завершення контракту військовослужбовцям гарантується звільнення зі служби, що має стати одним із ключових стимулів нової системи.

    Окрему увагу уряд приділив механізму відстрочок від мобілізації після завершення контракту. Базова відстрочка становитиме щонайменше шість місяців, однак її тривалість може збільшуватися залежно від участі військовослужбовця у бойових діях. За кожні 30 днів виконання бойових завдань передбачене додаткове продовження відстрочки, а також додаткові місяці за тривалу службу під час воєнного стану та попередній досвід служби до його введення. У Міністерстві оборони наголошують, що таким чином держава намагається поєднати потреби фронту з передбачуваністю для військових.

    Фінансова частина реформи є однією з наймасштабніших змін. Вона передбачає суттєву диференціацію виплат залежно від характеру виконуваних завдань та рівня ризику. Так, за участь у штурмових діях у глибині оборони власних військ передбачено 20 тисяч гривень за добу, а за аналогічні дії в глибині оборони противника — 40 тисяч гривень. Базові бойові виплати можуть сягати до 100 тисяч гривень, а для окремих позицій у зоні активних бойових дій, зокрема на рівні взводних опорних пунктів, — до 170 тисяч гривень.

    Також визначено додаткові виплати для різних рівнів участі у бойових завданнях: до 70 тисяч гривень для ротних опорних пунктів, близько 50 тисяч гривень для пунктів управління, а також окремі винагороди за взяття в полон противника — 100 тисяч гривень, і за знищення живої сили противника — 15 тисяч гривень. Для військових, які не залучені безпосередньо до бойових дій, але забезпечують функціонування підрозділів, встановлено мінімальний рівень виплат не менше 30 тисяч гривень на місяць.

    Окремим елементом системи стали доплати для інструкторського складу. Військовослужбовці, які займаються підготовкою особового складу, отримуватимуть додаткові виплати у розмірі від 15 до 30 тисяч гривень залежно від навантаження та ролі в навчальному процесі.

    У Міністерстві оборони підкреслюють, що головна мета нової моделі — зробити військову службу більш прогнозованою, справедливою та мотивованою, а також краще враховувати різницю між бойовими та небойовими завданнями. Окремо зазначається, що реформа покликана підвищити привабливість служби в армії та зменшити дисбаланси в системі винагород.

    Для консультацій щодо нових контрактів запрацювала спеціальна гаряча лінія Міністерства оборони за номером 1519, де можна отримати роз’яснення щодо умов служби, виплат та порядку укладання договорів.

    Експериментальний характер проєкту означає, що протягом двох років система буде тестуватися, аналізуватися та, за необхідності, коригуватися. Після завершення цього періоду уряд планує ухвалити рішення щодо її повноцінного впровадження або доопрацювання з урахуванням отриманого досвіду.

  • 800 тисяч за інвалідність, мільйон – родині загиблого: що змінилося у виплатах

    800 тисяч за інвалідність, мільйон – родині загиблого: що змінилося у виплатах

    Кабінет Міністрів України ухвалив рішення, яке суттєво змінює механізм виплати одноразової грошової допомоги громадянам, які постраждали внаслідок російської агресії на об’єктах критичної інфраструктури. Нові правила мають спростити отримання компенсацій, розширити коло одержувачів та гарантувати повний обсяг державної підтримки навіть у випадках, коли людина вже отримала інші виплати.

    Йдеться про працівників об’єктів критичної інфраструктури, операторів критичної інфраструктури, державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування, а також осіб, які постраждали на таких об’єктах під час виконання службових чи трудових обов’язків. Відповідні зміни уряд вніс до чинного порядку призначення та виплати одноразової грошової допомоги.

    Згідно з чинним законодавством, розмір виплат залежить від наслідків отриманих ушкоджень. У разі встановлення інвалідності І групи постраждала особа може отримати 800 тисяч гривень, ІІ групи – 500 тисяч гривень, ІІІ групи – 200 тисяч гривень. Якщо людина загинула внаслідок військової агресії РФ, членам її сім’ї передбачена одноразова допомога у розмірі 1 мільйон гривень.

    Одним із ключових нововведень стала можливість отримати доплату у разі зміни групи інвалідності. Якщо після повторного медичного огляду стан здоров’я людини погіршився і їй встановили вищу групу інвалідності, держава виплатить різницю між уже отриманою сумою та новим розміром допомоги. Раніше така процедура була недостатньо врегульована, що створювало труднощі для постраждалих громадян.

    Також уряд визначив чіткі строки реалізації права на отримання виплати. Відтепер звернутися за допомогою можна не лише під час дії воєнного стану, а й протягом трьох років після його припинення або скасування. Це особливо важливо для людей, які через стан здоров’я або інші обставини не можуть оперативно оформити необхідні документи.

    Окремо врегульовано питання оформлення особистого розпорядження на випадок загибелі працівника або посадової особи. Уряд уточнив порядок складання та засвідчення таких документів, щоб члени сімей загиблих могли швидше отримати належні виплати та уникнути зайвих бюрократичних процедур.

    Ще одна важлива зміна стосується кола осіб, які можуть претендувати на державну підтримку. Право на допомогу тепер поширюється не лише на працівників безпосередньо об’єктів критичної інфраструктури, а й на співробітників операторів критичної інфраструктури, їхніх філій, структурних підрозділів та представництв. Крім того, виплати можуть отримати особи, які постраждали безпосередньо на таких об’єктах внаслідок російських атак.

    Уряд також передбачив механізм компенсації у випадках, коли постраждала особа вже отримала іншу одноразову або страхову виплату за тим самим фактом травмування чи загибелі. Якщо така виплата виявиться меншою за суму, гарантовану законом, держава компенсує різницю. Таким чином громадяни або їхні родини не втратять право на повний обсяг соціальної підтримки незалежно від інших джерел відшкодування.

    Виплату одноразової допомоги, як і раніше, здійснюватиме Пенсійний фонд України. Подати заяву можна як особисто, так і через електронні сервіси ПФУ. Для цього необхідно пройти авторизацію на порталі електронних послуг Пенсійного фонду та завантажити пакет документів, що підтверджують факт отримання ушкодження чи загибелі внаслідок військової агресії РФ.

    Експерти зазначають, що зміни мають особливе значення в умовах триваючої війни. Саме працівники критичної інфраструктури – енергетики, комунальники, працівники водоканалів, транспортної галузі та інші фахівці – регулярно працюють під загрозою ракетних та дронових ударів, забезпечуючи функціонування держави навіть у найскладніших умовах.

    Нагадаємо, законодавство про одноразову грошову допомогу для працівників критичної інфраструктури було оновлене на початку 2026 року з метою усунення прогалин, які виникли під час практичного застосування попередніх норм. Нові рішення Кабміну фактично завершують формування більш гнучкої та зрозумілої системи компенсацій для громадян, які постраждали через війну.

  • У Генштабі вперше відверто пояснили, від чого залежить демобілізація військових.

    У Генштабі вперше відверто пояснили, від чого залежить демобілізація військових.

    Питання демобілізації українських військовослужбовців залишається одним із найчутливіших під час повномасштабної війни. У Генеральному штабі Збройних сил України визнають, що запит суспільства на зрозумілі правила звільнення військових зі служби є цілком обґрунтованим, однак підкреслюють: у нинішніх умовах війни будь-які рішення щодо масової демобілізації безпосередньо залежать від можливостей поповнення армії новими бійцями та збереження боєздатності підрозділів на фронті.

    Про це заявив начальник Генерального штабу ЗСУ Andrii Hnatov в інтерв’ю LIGA.net, коментуючи очікування щодо можливих строків і механізмів звільнення військових, які тривалий час перебувають на службі з початку повномасштабного вторгнення Росії.

    За словами очільника Генштабу, ситуація з демобілізацією є значно складнішою, ніж часто сприймається в суспільстві, адже вона напряму пов’язана з рівнем укомплектованості Сил оборони. Українська армія веде активні бойові дії на великій лінії фронту, і будь-яке скорочення особового складу без відповідної заміни може створити ризики для обороноздатності держави.

    Гнатов наголосив, що питання поступового звільнення військових зі служби не зняте з порядку денного. У Генштабі та на рівні держави розглядають різні варіанти, які могли б дозволити в майбутньому вирішити проблему для окремих категорій військовослужбовців. Насамперед ідеться про тих, хто безперервно виконує бойові завдання з перших місяців вторгнення або має значну вислугу років у війську.

    Водночас він підкреслив, що будь-які конкретні рішення щодо масової демобілізації наразі неможливі через недостатні темпи мобілізації та потребу постійного поповнення бойових підрозділів. Саме баланс між призовом нових військових і потенційним звільненням чинних бійців визначає реальні можливості для змін у цій сфері.

    «Про демобілізацію зараз не варто говорити детально, щоб не вводити людей в оману й не створювати хибних очікувань», — зазначив начальник Генерального штабу, фактично давши зрозуміти, що жодних швидких рішень у цьому напрямку поки не передбачається.

    У Генштабі наголошують, що процеси мобілізації та демобілізації є взаємопов’язаними і не можуть розглядатися окремо. Чим вищими є темпи поповнення війська, тим більше можливостей з’являється для ротації особового складу та поступового звільнення тих військових, які вже відслужили тривалий час або мають право на завершення служби.

    За словами Гнатова, саме стабільне поповнення армії новими людьми є ключовою умовою для будь-яких змін у системі демобілізації. Якщо держава зможе забезпечити достатній рівень набору та підготовки військовослужбовців, тоді з’явиться можливість розглядати більш системні рішення щодо ротації та відпочинку для тих, хто перебуває на фронті з перших днів війни.

    Проблема демобілізації в Україні набула особливої актуальності через тривалі терміни служби багатьох військових, які з 2022 року безперервно беруть участь у бойових діях. Це створює значне фізичне та психологічне навантаження, а також впливає на моральний стан як самих військових, так і їхніх родин, які очікують на повернення близьких додому.

    Разом із тим у військовому командуванні наголошують, що рішення у цій сфері не можуть ухвалюватися виключно під впливом суспільного запиту, адже головним пріоритетом залишається утримання лінії фронту та захист держави від російської агресії.

    Паралельно з обговоренням демобілізації в Україні триває робота над реформуванням системи мобілізації. Уряд і військове командування розглядають можливість запровадження більш гнучких умов служби, зокрема через оновлення контрактної системи, підвищення грошового забезпечення та запровадження чіткіших правил проходження військової служби.

    Окремо обговорюється і питання соціального захисту військових та їхніх родин, а також розширення програм підтримки після повернення зі служби. Усе це має стати частиною ширшої реформи, спрямованої на стабілізацію кадрового забезпечення Сил оборони.

    Раніше командувач Національної гвардії України Oleksandr Pivnenko заявляв, що навіть після завершення війни процес повернення військових до цивільного життя не буде швидким. За його словами, армії знадобиться перехідний період, який може тривати близько року, для поступової реорганізації та стабілізації всіх процесів.

    Такі оцінки підтверджують, що питання демобілізації та ротації військових є довгостроковим викликом, який не обмежується лише періодом активних бойових дій, а потребує системного підходу навіть у післявоєнний час.

    На цьому тлі у Генеральному штабі підкреслюють, що ключовим фактором залишається здатність держави підтримувати достатню чисельність Сил оборони. Саме від цього залежатимуть як темпи можливого звільнення військових, так і загальна стійкість української армії у війні проти Росії.

    Таким чином, у Генштабі фактично дали зрозуміти: демобілізація можлива лише як частина комплексного процесу, який напряму пов’язаний із мобілізаційними ресурсами держави та ситуацією на фронті, а не як окреме або швидке рішення.

  • В Києві почали виявляти ухилянтів за номерами автомобілів

    В Києві почали виявляти ухилянтів за номерами автомобілів

    Як повідомляють наші джерела в силовому блоці, в Києві на блокпостах почали виявляти “ухилянтів” за номерами авто.

    “Велика кількість поліцейських патрулів на блокпостах пов’язана з тим, що поліція перевіряє за номерами власника, чи не перебуває він у розшуку за ухилення від мобілізації.

    Саме тому зараз зупинка машин на блокпостах є вибірковою і практично завжди точною.

    Таку тактику наразі використовують у столиці і готові будуть застосувати й у регіонах” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, в соцмережах ширяться фото, з рекордною кількістю блокпостів на дорогах столиці.

  • «Метроград» можуть забрати для потреб міста: у центрі Києва готують масштабну трансформацію підземного комплексу

    «Метроград» можуть забрати для потреб міста: у центрі Києва готують масштабну трансформацію підземного комплексу

    Один із найвідоміших підземних торговельних комплексів столиці може кардинально змінити своє призначення. У Києві офіційно підтвердили, що розглядають можливість використання підземного ТЦ «Метроград» як великого паркінгу або об’єкта цивільного захисту населення. Влада міста вже проводить комплексний аналіз правових і технічних можливостей для реалізації такого проєкту.

    Про це повідомив директор КП «Київтранспарксервіс» Олександр Сергєєнков у відповіді на запит журналістів ТСН.ua.

    За його словами, наразі триває підготовчий етап вивчення питання щодо потенційного залучення підземного комплексу до виконання завдань територіальної громади Києва. Йдеться як про створення великого паркувального простору в центрі столиці, так і про можливість використання об’єкта для потреб цивільного захисту населення в умовах воєнного стану.

    «Метроград» є одним із найбільших підземних торговельних комплексів Києва. Він розташований під Бессарабською площею, бульваром Тараса Шевченка, вулицями Велика Васильківська та Хрещатик і фактично являє собою розгалужену систему підземних переходів, торговельних галерей та технічних приміщень у самому серці столиці.

    Саме масштабність об’єкта та його розташування роблять його потенційно привабливим для реалізації інфраструктурних проєктів міста. Ідея переобладнання підземних просторів Києва обговорюється вже не перший рік, однак після початку повномасштабної війни питання набуло нового значення через постійну загрозу ракетних і дронових атак.

    У КП «Київтранспарксервіс» наголошують, що жодних остаточних рішень наразі не ухвалено. Перед будь-якими змінами необхідно провести комплексну оцінку об’єкта.

    Зокрема, фахівці мають проаналізувати:

    • правові аспекти використання комплексу;
    • технічний стан споруди;
    • містобудівні обмеження;
    • майнові права власників та орендарів;
    • вимоги безпеки та цивільного захисту.

    За словами Олександра Сергєєнкова, будь-які рішення щодо зміни функціонального призначення «Метрограду» можуть ухвалюватися виключно в межах чинного законодавства та після проходження всіх необхідних процедур.

    Окремий акцент робиться саме на питаннях безпеки. У міській владі зазначають, що через дію воєнного стану Київ зацікавлений у максимально ефективному використанні підземного простору. Одним із пріоритетних напрямків є розширення мережі укриттів та створення додаткових захищених локацій для населення під час повітряних атак.

    Фактично йдеться про можливість перетворення частини підземного комплексу на багатофункціональний об’єкт. У світовій практиці подібні споруди нерідко поєднують функції паркінгу та укриття. У мирний час вони використовуються для розміщення автомобілів, а під час надзвичайних ситуацій можуть швидко переходити в режим захисних споруд.

    Ще раніше про можливість переобладнання підземних торговельних просторів столиці заявляв заступник голови КМДА Костянтин Усов. За його словами, місто має значний резерв підземних площ, які можуть працювати значно ефективніше з точки зору транспортної інфраструктури та безпеки.

    Експерти зазначають, що центральна частина Києва давно відчуває дефіцит паркувальних місць. Водночас створення нових наземних парковок у центрі міста практично неможливе через щільну забудову та історичний статус багатьох територій. Саме тому використання вже існуючих підземних просторів виглядає одним із найреалістичніших варіантів вирішення проблеми.

    Разом із тим реалізація такого проєкту може виявитися складною через структуру власності комплексу. Значна частина приміщень «Метрограду» перебуває у приватній власності або використовується на правах оренди, тому будь-які зміни вимагатимуть пошуку правових механізмів та узгодження з власниками.

    У міській владі запевняють, що під час розгляду питання враховуватимуться інтереси територіальної громади, чинна містобудівна документація, права власників приміщень та актуальні потреби столиці у сфері цивільного захисту.

    Наразі процес перебуває на стадії аналізу та вивчення можливих сценаріїв. Остаточні рішення щодо майбутнього «Метрограду» поки що не ухвалені. У разі їхнього прийняття КМДА та профільні комунальні служби обіцяють офіційно повідомити громадськість.

    Якщо проєкт буде реалізований, «Метроград» може стати одним із найбільших підземних паркінгів та укриттів у центрі Києва, що дозволить одночасно вирішити проблему нестачі паркомісць і посилити систему безпеки столиці в умовах війни.