Daypolitico

Позначка: втрати Росії

  • Розвідка отримала внутрішні дані РФ про втрати й економічну кризу

    Розвідка отримала внутрішні дані РФ про втрати й економічну кризу

    Служба зовнішньої розвідки України отримала нові внутрішні російські документи, які містять оцінки реального стану економіки Росії та наслідків повномасштабної війни проти України. Йдеться про службові матеріали, які, за словами української сторони, російська влада намагається не лише не оприлюднювати, а й максимально приховувати від внутрішньої аудиторії. Про це повідомив президент України Володимир Зеленський.

    За його словами, ці документи дають уявлення про те, як у самій Росії оцінюють наслідки війни для ключових секторів економіки, зокрема енергетики, фінансів і бюджетної системи. Президент наголосив, що йдеться саме про внутрішню аналітику російських структур, а не зовнішні оцінки, що робить ці дані особливо показовими.

    Одним із найважливіших індикаторів, на який звернув увагу Зеленський, є ситуація у нафтогазовій галузі Росії. У документах, за його словами, фіксується скорочення кількості діючих нафтових свердловин. Зокрема, одна з російських нафтових компаній середнього рівня була змушена зупинити роботу близько 400 свердловин. Це, як зазначається, є суттєвим ударом по видобутку, адже російська нафтова інфраструктура потребує значних ресурсів для відновлення навіть тимчасово зупинених об’єктів.

    Окремо у матеріалах відзначається падіння обсягів нафтопереробки — щонайменше на 10% лише за кілька місяців поточного року. Це, за оцінкою української сторони, може бути наслідком як санкційного тиску, так і уражень енергетичної інфраструктури внаслідок дій Сил оборони України. У підсумку це створює додатковий тиск на внутрішній ринок пального та експортні можливості РФ.

    Ще одним блоком інформації є стан російської банківської системи. У внутрішніх оцінках, за словами Зеленського, йдеться про наростаючі проблеми ліквідності та стабільності фінансових установ. Зокрема, 11 банківських структур нібито перебувають у стані, що може призвести до повної ліквідації, а ще вісім — накопичили критичні проблеми, які неможливо розв’язати без зовнішньої підтримки або втручання держави.

    Також у документах згадується погіршення стану федерального бюджету Росії. Дефіцит, за наведеними даними, вже наблизився до 80 мільярдів доларів лише за перші п’ять місяців року. Це відбувається на тлі одночасного погіршення ситуації в регіональних бюджетах, де фіксується зростання боргів і скорочення доходів.

    Окрему увагу в матеріалах приділено макроекономічним прогнозам. За інформацією, озвученою українською стороною, прогноз зростання ВВП Росії на 2026 рік було знижено з 1,3% до 0,4%, а очікуваний рівень інфляції переглянуто у бік зростання — до 5,2%. Це, як зазначається, свідчить про погіршення економічних очікувань навіть усередині російських державних структур.

    На тлі цього фіксується також різке зростання кількості збиткових банків. Якщо на початку року їх було 34, то вже за кілька місяців — близько 60. Це майже подвоєння показника, що, за оцінками українських аналітиків, може свідчити про системну кризу фінансового сектору.

    У Києві підкреслюють, що такі дані демонструють накопичувальний ефект санкцій, військових витрат і структурних проблем російської економіки, які посилюються на тлі продовження війни проти України. Українська сторона заявляє, що продовжить посилювати тиск на ключові галузі РФ, зокрема через так звані “далекобійні санкції” — удари по критичній інфраструктурі, яка забезпечує фінансування війни.

  • Рубіо: ЗСУ стали найпотужнішою армією Європи

    Рубіо: ЗСУ стали найпотужнішою армією Європи

    Збройні сили України сьогодні є найпотужнішою армією в Європі, сформованою в умовах повномасштабної війни проти Росії, завдяки унікальному бойовому досвіду та масштабній військовій допомозі західних партнерів. Водночас Росія продовжує зберігати перевагу в ресурсах, однак це не нівелює змін у балансі сил, які відбулися за роки війни.

    Про це заявив державний секретар США Марко Рубіо в інтерв’ю телеканалу Fox News.

    За словами Рубіо, українська армія пройшла стрімку трансформацію від початку повномасштабного вторгнення 2022 року, перетворившись на високопрофесійну бойову силу, яка має один із найбільших у світі сучасних бойових досвідів. Він наголосив, що саме поєднання інтенсивних бойових дій та системної підтримки союзників зробило ЗСУ унікальними за рівнем підготовки та ефективності.

    Держсекретар підкреслив, що нинішня бойова спроможність українських військ є результатом реальної війни високої інтенсивності, у якій щоденно застосовуються сучасні види озброєння, дрони, артилерія та системи протиповітряної оборони, а також швидкої адаптації командування до нових умов бою.

    «Варто чітко зазначити, що Збройні сили України наразі є найсильнішими та найпотужнішими в усій Європі — значною мірою завдяки отриманій допомозі, але також і завдяки набутому бойовому досвіду», — сказав Марко Рубіо.

    Він також звернув увагу на втрати Росії у війні, зазначивши, що щомісяця російська армія, за оцінками американської сторони, втрачає від 15 до 20 тисяч військовослужбовців загиблими. За словами Рубіо, такі втрати є безпрецедентними в сучасних конфліктах і суттєво впливають на здатність РФ підтримувати темп бойових дій.

    Окремо він зазначив, що втрати України є значно меншими, хоча війна залишається надзвичайно виснажливою для обох сторін як у людському, так і в економічному вимірі. Держсекретар наголосив, що масштаб руйнувань і витрат робить цю війну однією з найдорожчих і найкривавіших у сучасній історії Європи.

    Попри це, за словами Рубіо, наразі спостерігається уповільнення дипломатичних зусиль щодо завершення війни. Він пояснив це тим, що як Україна, так і Росія продовжують вірити у можливість досягнення військових успіхів, що зменшує мотивацію до компромісів на переговорах.

    Водночас у Вашингтоні не виключають, що дипломатичний процес може бути відновлений у майбутньому. Рубіо висловив сподівання, що настане момент, коли сторони будуть готові повернутися до переговорного столу та обговорити можливі умови припинення війни.

    Окремо він зазначив, що США готові виконувати роль посередника, однак лише за умови, якщо існуватиме реальний шанс досягти домовленостей, які будуть прийнятні для всіх сторін.

    У матеріалі також згадується, що Європейський Союз розглядає можливість налагодження прямих каналів комунікації з Росією, щоб не залишатися осторонь потенційного мирного процесу, який наразі значною мірою координується США.

    На цьому тлі Україна продовжує роботу над гуманітарними питаннями, зокрема щодо звільнення полонених і повернення громадян. Секретар РНБО Рустем Умєров під час візиту до США обговорював ці питання з американськими представниками, акцентуючи увагу на необхідності посилення міжнародної підтримки у гуманітарному напрямі.

  • Удар у глибокому тилу: як атака по аеродрому “Шагол” оголила вразливість російської авіації і що це означає для війни

    Удар у глибокому тилу: як атака по аеродрому “Шагол” оголила вразливість російської авіації і що це означає для війни

    У Росії зафіксовано ураження бойової авіації на військовому аеродромі “Шагол” у Челябінську — одному з ключових об’єктів базування тактичної авіації в глибині країни. За попередніми даними, пошкоджено щонайменше чотири літаки, серед яких новітні винищувачі п’ятого покоління Су-57 і фронтовий бомбардувальник Су-34. Інформацію про результати атаки оприлюднив командувач Сил безпілотних систем Збройних сил України Роберт Бровді з позивним “Мадяр”, а також підтверджено супутниковими знімками.

    Йдеться про подію, яка відбулася 25 квітня 2026 року. Сам факт ураження цілей на відстані приблизно 1700 кілометрів від державного кордону України став одним із найбільш резонансних сигналів за останній період війни. Така глибина удару демонструє не лише технологічні можливості українських засобів ураження, але й серйозні прогалини в системі протиповітряної оборони Російської Федерації.

    За наявною інформацією, удари припали безпосередньо по місцях базування бойової авіації. Серед уражених — два літаки Су-57, які вважаються одними з найсучасніших у російських повітряно-космічних силах, а також щонайменше один Су-34. Ще один літак сімейства “Су” отримав пошкодження, однак його точна модифікація наразі уточнюється. Ступінь ураження різний — від часткового пошкодження до серйозних втрат, які можуть вимагати тривалого ремонту або навіть списання техніки.

    Особливу увагу аналітиків привертає саме ураження Су-57. Ці літаки є обмеженим ресурсом для російської армії, оскільки їх виробництво складне і повільне, а кількість у строю — невелика. Будь-які втрати такого типу техніки мають не лише тактичне, а й стратегічне значення. Вони впливають на здатність Росії використовувати високоточну авіацію, а також на її імідж як держави, що декларує наявність сучасних озброєнь.

    Супутникова дорозвідка підтвердила щонайменше три точні влучання по території аеродрому. Знімки, оприлюднені після атаки, демонструють сліди ураження та характерні пошкодження інфраструктури і техніки. Це ще раз підтверджує, що удар був не випадковим, а добре спланованим і скоординованим.

    Аеродром “Шагол” має важливе значення для російської військової авіації. Він використовується як база для літаків, які можуть виконувати як бойові, так і навчальні завдання. Його розташування в глибокому тилу довгий час вважалося гарантією безпеки від ударів. Саме тому атака по цьому об’єкту стала показовою — вона демонструє, що навіть віддалені військові бази більше не є недосяжними.

    Військові експерти наголошують, що подібні удари мають одразу кілька вимірів. Перший — суто військовий: зниження бойового потенціалу противника, ускладнення логістики та необхідність перекидання ресурсів для захисту тилових об’єктів. Другий — психологічний: створення відчуття небезпеки навіть у регіонах, які раніше вважалися відносно безпечними. Це може впливати як на військових, так і на цивільне населення.

    Крім того, атака по “Шаголу” вписується в ширшу тенденцію останніх місяців — активізацію ударів по військовій інфраструктурі Росії. Раніше вже фіксувалися атаки на нафтобази, склади боєприпасів, аеродроми та інші об’єкти. Це свідчить про системний підхід до ослаблення тилового забезпечення російських військ.

    Не менш важливим є і технологічний аспект. Ураження цілей на такій відстані потребує високоточної розвідки, сучасних засобів навігації та ефективної координації між різними підрозділами. Це означає, що Україна поступово нарощує спроможності у сфері далекобійних ударів, що може змінити баланс сил у довгостроковій перспективі.

    Водночас офіційна російська сторона традиційно обмежено коментує подібні інциденти або намагається применшити їх масштаби. Це створює інформаційний вакуум, який заповнюється повідомленнями з відкритих джерел, супутниковими знімками та заявами української сторони. У таких умовах особливого значення набуває незалежна верифікація даних.

    Аналітики також звертають увагу на те, що подібні удари можуть змусити Росію переглянути підходи до розміщення авіації. Йдеться про можливе розосередження літаків, посилення систем ППО або навіть перенесення частини баз ближче до захищених районів. Усе це потребує часу і ресурсів, що додатково навантажує військову систему.

    У ширшому контексті атака на “Шагол” демонструє зміну характеру війни. Якщо раніше бойові дії були зосереджені переважно на лінії фронту, то тепер дедалі більше значення мають удари по тилових об’єктах. Це робить війну більш динамічною і непередбачуваною, а також розширює зону ризику.

    Ураження російських винищувачів на аеродромі “Шагол” є не просто окремим епізодом, а частиною більш широкої тенденції. Воно свідчить про зростання можливостей українських сил, вразливість російської інфраструктури і поступову трансформацію війни у більш технологічний і асиметричний конфлікт. Подальший розвиток подій залежатиме від того, як обидві сторони адаптуються до нових умов і які кроки зроблять у відповідь.

  • $25,5 млрд втрат для РФ: Сирський озвучив результати ударів ЗСУ на фронті перед НАТО та ЄС

    $25,5 млрд втрат для РФ: Сирський озвучив результати ударів ЗСУ на фронті перед НАТО та ЄС

    Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський повідомив, що Сили оборони України завдали Росії економічних збитків на суму близько 25,5 мільярда доларів. Про це він заявив під час зустрічі з керівниками військових комітетів НАТО та Європейського Союзу, де представив актуальну ситуацію на фронті та результати бойових дій.

    За словами Сирського, українська армія системно уражає ключові об’єкти військової інфраструктури та оборонно-промислового комплексу противника. Йдеться не лише про прямі втрати техніки та ресурсів, а й про масштабні непрямі економічні наслідки, які суттєво послаблюють можливості Росії вести війну.

    Особливу роль у цьому процесі відіграють підрозділи безпілотних систем. Як зазначив головнокомандувач, протягом останніх чотирьох місяців вони демонструють стабільно високі результати, знищуючи значну кількість живої сили противника та завдаючи відчутних втрат його ресурсам. Саме цей напрям нині є одним із ключових факторів ефективності українських сил на полі бою.

    Під час зустрічі Сирський також поінформував партнерів про загальну динаміку бойових дій та наголосив на важливості подальшої міжнародної підтримки. Він подякував Європейському Союзу за реалізацію навчальних програм для українських військових, у межах яких підготовку вже пройшли понад 90 тисяч бійців. Це, за його словами, значно посилило спроможності ЗСУ на різних напрямках.

    Окремо головнокомандувач відзначив роль НАТО у координації військової допомоги, логістики та розвитку української армії. Він наголосив, що ефективна взаємодія з партнерами дозволяє оперативно забезпечувати військо необхідним озброєнням і технікою, а також впроваджувати сучасні стандарти підготовки.

    У цьому контексті Сирський звернув увагу на міжнародні ініціативи, спрямовані на підтримку України. Зокрема, програми, які передбачають постачання критично важливого озброєння та розвиток довгострокових механізмів співпраці, відіграють важливу роль у зміцненні обороноздатності держави.

    Заяви головнокомандувача прозвучали на тлі активізації бойових дій та переходу війни у більш технологічну фазу. Українські сили дедалі більше використовують високоточні засоби ураження, безпілотники та інші інноваційні рішення, що дозволяє завдавати противнику значних втрат навіть за умов обмежених ресурсів.

    Водночас акцент на економічних збитках свідчить про зміну підходів до ведення війни. Україна не лише стримує наступ ворога, а й цілеспрямовано підриває його військово-економічний потенціал, що має довгостроковий ефект.

    За оцінками українського військового керівництва, завдані Росії втрати вже мають системний характер і впливають на її здатність продовжувати агресію. У поєднанні з міжнародною підтримкою це створює передумови для подальшого посилення позицій України як на полі бою, так і на дипломатичному рівні.

  • ISW: у РФ падає набір контрактників на війну проти України

    ISW: у РФ падає набір контрактників на війну проти України

    Темпи набору контрактників до російської армії, яка веде повномасштабну війну проти України, продовжують знижуватися. Це свідчить про посилення проблем із поповненням особового складу на тлі високих втрат на фронті. Про це йдеться у звіті Інституту вивчення війни (ISW), який базується на аналізі відкритих джерел та економічних показників.

    Аналітики зазначають, що тенденція до сповільнення рекрутингу фіксується не вперше, однак у 2026 році вона набуває більш стійкого характеру. Це корелює з іншими ознаками виснаження людського ресурсу в російській армії та зростанням фінансового навантаження на федеральний і регіональні бюджети РФ.

    За даними дослідження економіста Німецького інституту міжнародних та безпекових справ Яніса Клюге, у першому кварталі 2026 року російські військкомати могли щодня залучати приблизно 800–1000 контрактників. Для порівняння, у відповідний період 2025 року цей показник становив 1000–1200 осіб на день. Таким чином, фіксується зниження приблизно на 20%.

    Попри те, що російська влада продовжує активно стимулювати набір через фінансові бонуси, це не дає очікуваного ефекту. Середній розмір одноразових виплат за підписання контракту в березні 2026 року, за оцінками дослідження, сягнув близько 1,47 млн рублів, а в окремих регіонах РФ такі суми ще вищі.

    ISW наголошує, що навіть суттєве збільшення грошових стимулів не компенсує вплив високих втрат і ризиків участі у бойових діях, що знижує готовність населення до добровільного підписання контрактів.

    Окремо аналітики звертають увагу на непрямі свідчення масштабних втрат російської армії. За оцінками ISW, які базуються на даних Міністерства фінансів РФ, у першому кварталі 2026 року Росія могла здійснити виплати компенсацій сім’ям приблизно 25 тисяч загиблих військових. Це, за оцінками експертів, може свідчити як про високий рівень втрат, так і про значне навантаження на бюджет.

    Водночас українські джерела, які аналізує ISW, зазначають, що темпи вербування в РФ можуть не покривати поточні втрати на фронті. Це створює ризик поступового накопичення дефіциту особового складу, який компенсується адміністративними та примусовими заходами.

    На тлі зниження ефективності контрактного набору Росія, за оцінками ISW, дедалі більше використовує приховані механізми мобілізації.

    Серед них — формування регіональних списків так званих “добровольців” для відправки на війну, включення до них соціально вразливих категорій населення, зокрема осіб із боргами за житлово-комунальні послуги, а також посилення адміністративного тиску на підприємства та навчальні заклади з метою виконання планів із набору.

    Також повідомляється, що російська влада активізує роботу зі студентською молоддю. Зокрема, фіксуються вказівки щодо підготовки щонайменше 2% студентів до підписання контрактів із армією.

    Інститут вивчення війни підкреслює, що одночасне зниження темпів рекрутингу, зростання втрат та посилення фінансового навантаження свідчать про поглиблення системних проблем Росії у поповненні армії.

    На думку аналітиків, така ситуація змушує російське керівництво дедалі більше покладатися на непрямі та примусові методи мобілізації, що може свідчити про поступове виснаження добровільного ресурсу для комплектування військ.