Позначка: виробництво

  • Україна відновлює оборонну промисловість: мережа таємних підземних заводів

    Україна відновлює оборонну промисловість: мережа таємних підземних заводів

    Співробітники секретних оборонних підприємств уважно перевіряються, щоб уникнути проникнення російських інформаторів, повідомляють журналісти.

    Президент України Володимир Зеленський розпочав відновлення та перепрофілювання оборонної промисловості майже з нуля. Такий курс спрямований на зменшення залежності від зовнішньої допомоги та перетворення країни в потужний центр виробництва зброї та боєприпасів для країн Заходу. Про це повідомив журналістам оглядач іспанської газети El Mundo Альберто Рохас.

    Він вважає, що Україна веде одночасно кілька війн. Одна з них — це “війна минулого”, що включає тисячі артилерійських обстрілів та атаки з одних окопів на інші. Інша — сучасна “війна сьогодення”, що відбувається за допомогою безпілотників, які стали “володарями неба та моря”. Поміж цими двома війнами триває ще “війна майбутнього”.

    Рохас стверджує, що в Україні створено мережу засекречених підземних заводів. За його словами, за цим процесом відповідає міністр з питань стратегічних галузей промисловості Олександр Камишін.

    За даними джерел видання, в Україні виробляються різновиди безпілотників, включаючи морські та наземні, бронетранспортери “Козак”, ракети “Нептун” та протитанкові комплекси “Стугна”. Обсяги виробництва зросли утричі з 2023 року.

    “Минулого року ми акцентували увагу на розробці повітряних дронів для атак в тилу Росії, і ми вже успішно це реалізуємо. Морський дрон “Магура” затопив п’ять російських кораблів і утримує їхній військовий флот у порту. Також цього року ми вдосконалюємо наземні безпілотники. У нас вже є рятувальні та ударні дрони в розробці, і наші бригади випробовують і вдосконалюють їх на передовій”, — розповіло анонімне джерело виданню.

    За словами одного з експертів, Захід не був готовий до війни такого масштабу, з такими втратами та витратами боєприпасів.

    “Всі арсенали спустошуються, тому що на полі бою витрачається більше артилерійських снарядів, ніж можуть виробити всі союзники разом узяті. Ми підрахували, що Заходу терміново потрібно 7 мільйонів снарядів. Ми вже виробляємо боєприпаси радянського калібру для наших гармат, а незабаром зможемо експортувати і натовський калібр”, — цитує El Mundo експерта.

    Він пояснив, що Україні не вистачає грошей і контрактів, а Європі бракує заводів.

    “У нас є досвід і ресурси для того, щоб виробляти те, що вони хочуть, за набагато коротший час, ніж будь-який інший європейський завод”, — сказав експерт.

    Серед проєктів, які успішно розвиваються, є проєкт “FrankenRamstein” (поєднання слів Франкенштейн і Рамштайн — німецьке місто, де організовуються зустрічі України та її союзників — ред.).

    Рохас пояснює, що Україна була забезпечена пусковими установками одного типу, але не мала ракет. На відміну від цього, для іншого типу пускових установок ракет було багато, але не було самих пускових установок. Тому українці адаптували існуючі засоби до форматів НАТО та створили пускові установки і ракети, які тепер можуть використовувати ці старі надлишки, що й викликало назву “FrankenRamstein”.

    В кінці статті автор зазначає, що Україна збудувала індустрію та адаптувала західну зброю до радянських систем методами, які ніхто б не дав і копійки. Нині українці найбільше турбує те, щоб ці заводи були повністю в таємниці від Росії. Співробітників ретельно перевіряють, щоб уникнути проникнення інформаторів з РФ, адже вже виявлено “зрадників”.

  • Зменшення виробництва зерна в Україні відіб’ється на світовому ринку

    Зменшення виробництва зерна в Україні відіб’ється на світовому ринку

    Зменшення врожаю зернових культур в Україні відчутне не лише на внутрішньому ринку, але й у всьому світі, відзначає генеральний директор Української аграрної конфедерації Павло Коваль.

    Прогнозується, що у цьому сезоні українські фермери зберуть загалом 74 мільйони тонн зернових та олійних культур, що порівняно з минулим роком складе на 8 мільйонів тонн менше.

    За словами Коваля, вирощування пшениці стає менш вигідним, і очікується зниження врожаю на 13,5% до 19,2 мільйонів тонн. У той же час, прогнозується збільшення урожаю сої на 10% до 5,2 мільйонів тонн.

    Експерти вказують на те, що в умовах фінансових, операційних і безпекових труднощів багатьом аграріям стає складніше функціонувати в цій галузі.

    Павло Коваль розповідає, що Україна втрачає певні зовнішні ринки через проблеми з логістикою та експортом, а в деяких випадках її замінює Росія, яка, на додачу, продає крадене зерно з українських полів. Проте, навіть при таких труднощах, країна залишається важливим гравцем на світовому ринку.

    Експерти підкреслюють, що структурні зміни в українському агросекторі матимуть великий вплив на світові цінові тенденції.

    За словами Коваля, деякі країни Європи та регіону Перської затоки, а також країни Африки та Азії будуть відчувати на собі наслідки зменшення експорту пшениці з України. Навіть якщо інші постачальники замінять Україну, це призведе до зростання цін.

  • Розвиток українських засобів РЕБ: покращення систем та збільшення виробництва

    Розвиток українських засобів РЕБ: покращення систем та збільшення виробництва

    Україна активно працює над розвитком широкого асортименту засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ), спрямованих на забезпечення технологічної переваги в оборонних сферах. Це стає можливим завдяки розробці та впровадженню новітніх систем, які мають бути не лише ефективними в різних бойових сценаріях, але й зручними у використанні та відповідати сучасним технологічним стандартам.

    Наразі вже дев’ять українських моделей мобільних засобів РЕБ успішно пройшли процедуру кодифікації в Міністерстві оборони, що підтверджує їхню готовність до масового виробництва. Крім того, існує значна кількість інших розробок, які перебувають на різних стадіях тестування та погодження.

    Наприклад, одним із варіантів є РЕБ-рюкзак від компанії “Квертус”, який забезпечує захист у “нестандартному” діапазоні частот від 720 до 1050 МГц. Цей пристрій дозволяє військовим захищати себе від ворожих дронів під час переміщення.

    Крім того, комплекс “Плутон” від “Інфозахисту” виявляє та ліквідовує загрозу від ворожих дронів на відстані кількох десятків кілометрів, надаючи важливе попередження та автоматично активуючи РЕБ у разі потреби. Цей комплекс, хоча й ще проходить процедуру кодифікації, вже виробляється серійно для військових потреб.

    Такі кроки демонструють не лише потужний потенціал української промисловості в області військової технології, але й визначають нові стандарти ефективної захисту та безпеки на фронті.

    Новостворена компанія “Обрій мілтек” вирішила вкластися в нішовий сегмент та зробити свою продукцію доступною за доступною ціною. Їхній купольний засіб радіоелектронної боротьби (РЕБ), призначений для захисту позицій або транспортних засобів, пропонується за лише 55 тисяч гривень. “Це не є вищим виявом майстерності, але цей виріб можна виготовити швидко та великими обсягами”, – зауважив Вадим Чухрай, представник компанії.

    Це лише частина широкого спектру українських розробок – загалом їх налічується понад сто. Наприклад, компанія Kvertus пропонує аж 22 різні комплекси для виявлення та придушення дронів.

    Більшість українських комплексів РЕБ складається з китайських компонентів, таких як акумулятори, модулі та підсилювачі. Це не завдає шкоди якості продукції, адже китайська електроніка користується попитом по всьому світу. Проте, залежність від Китаю у виробництві засобів бойової техніки може стати проблемою для України.

    “Чим далі, тим більше важливих китайських компонентів потрапляє у список обмежень на експорт, тому ми прагнемо до їхньої локалізації. Зараз ми підтримуємо вітчизняну компанію, яка веде перемовини з європейською корпорацією щодо виробництва одного з електронних компонентів для РЕБ в Україні. Українські виробники докладають зусиль, щоб локалізувати навіть головний китайський компонент РЕБу – модулі. Є плани виготовляти їх в Україні з використанням європейських мікросхем”, – повідомив профільний радник у Міністерстві стратегічних галузей промисловості Ігор Федірко.

    Виробники стверджують, що вже адаптують нові розробки для роботи в нестандартних діапазонах. В Міністерстві стратегічних галузей промисловості та кластері Brave1 переконують, що ринок постійно утримується в контакті з військовими на передовій та реагує на зміни.

    Тепер головне питання полягає в тому, наскільки швидко ці розробки зможуть отримати перші серійні контракти.

    Україна також виробляє великі засоби РЕБ для протидії ворожим ракетам, шахтам та розвідувальним безпілотникам, які можуть перехоплювати сигнал GPS або змінювати його, що дозволяє зводити об’єкт з маршруту.

    Деякі з новітніх розробок, такі як “Буковель”, “Нота” і “Покрова”, стали відомими широкому загалу, тоді як інші залишаються поки що у секреті. Більшість таких розробок відбуваються у сфері приватного сектора.

    Незважаючи на свою релятивну новизну, ринок мобільних засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ) стає надзвичайно конкурентним, привертаючи багатьох виробників та замовників. Продукцію РЕБ придбовують благодійні фонди, військові структури, міські органи влади та навіть приватні компанії.

    “У 2022 році 80% наших комплексів купували благодійні фонди та бізнес, зараз 85% – держава, військові частини та громади”, – розповів представник компанії Kvertus. Значна частка обсягів РЕБ також припадає на військові закупівлі, зокрема за рахунок 10% військового ПДФО, спрямованого на технічне забезпечення військових частин. Це сприяло отриманню важливого фінансування для термінових закупівель техніки.

    Проте такий підхід також має свої недоліки. У кожній військовій частині необхідний спеціаліст із закупівель, інакше частина коштів може залишитися невикористаною. Національне агентство з питань запобігання корупції вказувало на ризики неефективного використання коштів через відсутність чіткого регламенту закупівель.

    Значний попит на засоби РЕБ також спостерігається у містах, де вони використовуються для захисту цивільної інфраструктури від атак дронів. Приватні компанії також придбовують таку техніку для захисту своїх об’єктів.

    Нині ринок РЕБ переживає зміни. У Міністерстві стратегічних галузей промисловості вказують на те, що невеликі команди починають об’єднуватися для створення якісних продуктів, тоді як у Brave1 зауважують, що замовники все частіше звертають увагу на перевірені вироби, а виробники намагаються пройти державну процедуру кодифікації.

    Зараз головне завдання полягає у тому, щоб ринок розвивався в технологічно правильному напрямку та встигав за тенденціями на передовій. Для цього держава повинна спростити процес кодифікації виробів та забезпечити систематичні та довгострокові замовлення від військових структур.

  • Чи Україна планує експортувати власну зброю: позиція Олександра Камишіна

    Чи Україна планує експортувати власну зброю: позиція Олександра Камишіна

    Зараз Україна не розглядає можливість відкриття експорту зброї через відсутність політичної підтримки, повідомив міністр з питань стратегічних галузей промисловості Олександр Камишін.

    Наразі, як зазначається, український оборонний комплекс має зайві потужності, які перевищують обсяги фінансування з державного бюджету утричі. Тому деякі виробники виразили бажання отримати експортні ліцензії для використання невикористаних потужностей, але така ініціатива наразі не має підтримки на політичному рівні.

    “Виробники мають право вимагати, щоб їхні потужності були повністю використані або надані можливості експорту. Однак ця позиція не має необхідної політичної підтримки, і тому ми шукаємо фінансування для наших підприємств з метою збереження всього виробництва в Україні”, — зазначив Камишін.

    Він також підкреслив, що в цьому напрямку вже є певні успіхи, зокрема, Данія виділила близько 1,1 мільярда гривень на закупівлю зброї для Збройних Сил України в українських виробників.

  • Україна планує збільшити дальність ракети “Нептун” і розширити виробництво

    Україна планує збільшити дальність ракети “Нептун” і розширити виробництво

    Український оборонно-промисловий комплекс активно працює над розробкою озброєння і техніки, спрямованих на стримування можливого наступу противника. Однак незмінною залишається потреба в підтримці від союзників.

    Представники комісії Конгресу зі стратегії національної безпеки відвідали Київ з офіційним візитом. Вони не лише оглянули виробництво, але й відзначили значні покращення характеристик крилатих ракет “Нептун”.

    Нагадаємо, що саме ці ракети дозволили Силам оборони ефективно потопити крейсер “Москва”. У планах на 2024 рік України значиться збільшення обсягів випуску подібної техніки принаймні в 10 разів, а також планується збільшення дальності польоту до 1000 кілометрів.

    Американські гості підкреслили важливість тактичних дронів і FPV дронів на полі бою. Зараз Україні невідкладно потрібні артилерійські снаряди калібру 155 мм, тому ударні безпілотники були визначені як основний засіб атаки.

    Міністерство оборони планує придбати 1,2 мільйона БпЛА для військовослужбовців у 2024 році. За словами заступника глави міністерства, генерал-лейтенанта Івана Гаврилюка, ведеться розробка нової версії ракети для комплексу “Нептун”. В даний час активно працюють над створенням так званого “довгого Нептуна” – нової модифікації ракети для цього комплексу.

  • Росіяни виробляють далекобійні ракети всіх класів понад 600-т одиниць на місяць

    Росіяни виробляють далекобійні ракети всіх класів понад 600-т одиниць на місяць

    Наше джерело повідомляє, що західні розвідки попередили Офіс Президента, що росіяни зараз випускають далекобійні ракети всіх класів, в 4 рази швидше і більше, ніж у 2022 році. Приміром, якщо раніше виробляли близько 150-175 різних ракет на місяць, то зараз ця цифра понад 600-та на місяць.

    Це дозволило Кремлю вже накопичити на складах величезну кількість далекобійних ракет, які будуть використані в майбутньому в момент масштабного наступу і, найімовірніше, будуть запущені буквально по всіх об’єктах інфраструктури України.
    Удари по 20-40 ракетах для росіян взагалі не критичні, будучи плановими, які ніяк не впливають на запаси/накопичення.

    Мінімальне посилення ППО ніяк не зможе вирішити цю проблему. Тим більше, ризик втрати самих установок ППО високий, а це дуже дороге задоволення.

  • Яку зброю українського виробництва вже використовують ЗСУ — пояснення Міноборони

    Яку зброю українського виробництва вже використовують ЗСУ — пояснення Міноборони

    За заступником глави Міністерства оборони Іваном Гаврилюком, українські військові вже цього року отримали вітчизняні боєприпаси та інші види озброєння. Нова українська зброя вже застосовується на фронті, зокрема, найбільшою групою серед них є артилерійські боєприпаси.

    Також за період з січня по березень українським військовим була постачена нова група безпілотних літальних апаратів (БпЛА). Ця група включає в себе як модернізовані БпАК для повітряної розвідки, так і абсолютно нові дрони різних типів, зокрема, FPV-камікадзе і ударні БПЛА багаторазового застосування.

    Крім того, на озброєння українських військових надійшли роботизовані наземні системи та засоби радіоелектронної боротьби (РЕБ). Роботизовані платформи виробництва України можуть виконувати різноманітні завдання, включаючи вогневу підтримку, транспортування поранених та логістику.

    Заступник глави Міністерства оборони також зазначив, що серед озброєнь, які надійшли на озброєння, є бронетехніка, спеціалізована техніка, засоби зв’язку та транспортні засоби. Деякі зразки озброєння мають унікальні характеристики, які невдовзі відчують на собі російські окупанти.

    Розвиток вітчизняної оборонної промисловості свідчить про високу динаміку в цьому секторі. Українські підприємства виробляють широкий асортимент військової техніки та озброєння, що допомагає забезпечити Збройні Сили України необхідними засобами для ведення війни.

  • Зеленський: Україна досягне максимального рівня військового виробництва цього року

    Зеленський: Україна досягне максимального рівня військового виробництва цього року

    У вечірньому зверненні до українського народу 18 березня, президент Володимир Зеленський повідомив про ключові події доби.

    На засіданні Ставки Верховного головнокомандувача глава ЗСУ Олександр Сирський презентував основні напрямки дій.

    “Наші позиції в Купʼянському напрямку, на Донеччині та на південних напрямках. Щодо поставок боєприпасів, можу підтвердити, що логістика в армії стала помітно ефективнішою”, – зазначив президент.

    Крім того, Міністерство оборони та Мінстратегпрому представили звіти про контракти на постачання зброї та снарядів як від іноземних партнерів, так і вітчизняного виробництва.

    “Ми плануємо досягти рекордного рівня в українському військово-промисловому комплексі цього року, а також постійно збільшувати цей потенціал з року в рік – це стратегічно важливо для України. Уряд також повідомив про стан будівництва фортифікацій – всі необхідні ресурси гарантовано”, – додав Зеленський.

    У розділі міжнародних відносин, президент зазначив кілька важливих аспектів співпраці з іншими країнами. “Сьогодні я був у розмові з обраним президентом Індонезії. Ми оцінюємо позитивні зв’язки, які ми вже маємо між нашими країнами. Українська формула миру була вперше представлена саме в Індонезії, і зараз вона стає все більш глобальною, залучаючи країни з усього світу до спільної роботи. Ми готуємося до проведення першого Глобального саміту миру”, – заявив президент, запрошуючи Індонезію приєднатися до нього.

    Також Зеленський згадав візит сенатора Ліндсі Грема до України, представника Республіканської партії. “Ми обговорили важливість перемоги свободи та демократії у цій війні, а також в Україні, оскільки інакше російська агресія пошириться. Я проінформував сенатора про ситуацію на фронті та основні потреби наших військ. Ми також обговорили подальшу підтримку України”, – розповів він.

    Наприкінці, президент подякував керівництву Європейського союзу та всім державам-членам за створення нового Фонду допомоги Україні в рамках Європейського фонду миру на суму 5 мільярдів євро, які будуть спрямовані на підтримку оборони України в поточному році. Зеленський висловив надію, що цей Фонд стане важливою складовою загальної безпекової угоди між Україною та Європейським союзом.

  • Масове виробництво БпЛА та перші у світі морські безпілотники: результати Армії дронів за рік

    Масове виробництво БпЛА та перші у світі морські безпілотники: результати Армії дронів за рік

    Міністерство цифрової трансформації оголосило результати роботи Армії дронів за минулий 2023 рік. В Україні наразі діє близько 200 компаній, які спеціалізуються на виробництві дронів та супутніх продуктів.

    Згідно з даними, з початку повномасштабної війни, Україна впроваджує новий підхід до виробництва безпілотних літальних апаратів (БпЛА). Кількість компаній, які займаються цією сферою, зросла до 200, при цьому 67 моделей БпЛА вже отримали контракти від держави, порівняно з 7 у 2022 році. Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров підкреслив, що у минулому році компанії виробляли близько 100 дронів щомісяця, тоді як зараз ця цифра становить десятки тисяч.

    Міністерство зазначило кілька ключових досягнень за 2023 рік:

    • Отримано історичний бюджет у розмірі 40 мільярдів гривень на розвиток дронів.
    • Законтрактовано та передано на фронт сотні тисяч БпЛА.
    • Навчено майже 20 тисяч операторів.
    • Створено перші у світі ударні роти.
    • Спрощено процес допуску дронів до експлуатації, що призвело до збільшення маржинальності до 25% та зняття додаткових дозволів.
    • Розвинуто систему онлайн-моніторингу цін для кожного безпілотника.

    Уряд також встановив цілі на 2024 рік, ухваливши постанову, яка дозволить державі закуповувати дрони за найнижчими цінами через Прозоро. Також спрощено виробництво боєприпасів, щоб приватні компанії могли виробляти снаряди та навіть ракети.

    Федоров підкреслив, що збільшення виробництва БпЛА стало можливим завдяки прозорим закупівлям, скороченню бюрократії та курсам для операторів БпЛА.

    Українські війська використовують FPV-дрони, багаторазові ударні коптери, а також Mavic та Autel для нагляду. На 2024 рік заплановано виробництво мільйона БпЛА, проте Федоров впевнений, що їх кількість перевищить цю цифру.

  • Україна розглядає можливість перемістити частину виробництва дронів до Литви

    Україна розглядає можливість перемістити частину виробництва дронів до Литви

    У Литві заявили про готовність України частково перемістити виробництво дронів на свою територію. Цей крок розглядається як взаємовигідна співпраця та підготовка західних сусідів до можливих військових загроз.

    За інформацією глави МЗС Литви Габріелюса Ландсбергіса, українці виявили зацікавленість у частковому переміщенні виробництва дронів до Литви. Він вважає можливим обговорити спільне виробництво безпілотників, що відображає інтерес і обох сторін. Ландсбергіс підкреслює, що український досвід у веденні війни важливий для вивчення, особливо з урахуванням змін у способах бойових дій.

    Міністр вказав, що українці, борючись проти російської агресії, показали, що літальні дрони стали важливою частиною військової стратегії. Він закликав Литву вчитися з уроків українського конфлікту, який показав важливість використання сучасних технологій у військовій справі.

    Ландсбергіс наголосив на важливості активної співпраці з Україною та відзначив, що українці відкриті для обміну досвідом та знаннями. Співпраця у виробництві дронів стає частиною більшої ініціативи, яка включає кілька країн-членів НАТО та спрямована на підтримку оборонної сфери України.