Daypolitico

Позначка: вища освіта

  • 45 українських вишів потрапили до зони високого ризику: які університети опинилися в переліку

    45 українських вишів потрапили до зони високого ризику: які університети опинилися в переліку

    В Україні суттєво зросла кількість закладів вищої освіти, які Державна служба якості освіти віднесла до категорії високого ризику. На 2026/2027 навчальний рік такий статус отримали 45 університетів та інших закладів вищої освіти, тоді як торік їх було лише 20. Загалом оцінювання охопило 292 заклади. Найвищі бали ризику отримали Центрально-Європейський університет, Дніпровський технологічний університет «ШАГ», Академія праці, соціальних відносин і туризму та Київський університет культури. Водночас високий ризик не означає автоматичного підтвердження порушень, неякісного навчання чи недійсності дипломів.

    Про це повідомила Державна служба якості освіти України, оприлюднивши оновлений перелік закладів вищої освіти за ступенями ризику.

    Оцінювання здійснили за встановленими державою критеріями на основі відомостей Єдиної державної електронної бази з питань освіти.

    Скільки університетів отримали високий ступінь ризику

    Загалом у 2026 році ДСЯО визначила ступені ризику для 292 закладів вищої освіти.

    Результати розподілилися так:

    • 45 закладів, або 15,4%, — високий ступінь ризику.
    • 203 заклади, або 69,5%, — середній ступінь ризику.
    • 44 заклади, або 15,1%, — незначний ступінь ризику.

    Для порівняння, у 2025 році служба оцінила 263 заклади. Тоді до високоризикової категорії потрапили 20 установ, до середньої — 181, а до категорії незначного ризику — 62.

    Отже, за рік кількість закладів із високим ступенем ризику зросла на 125%.

    Збільшилася і їхня частка серед усіх оцінених установ — із 7,6% до 15,4%.

    Однак ці результати не можна автоматично трактувати як доказ погіршення якості викладання в українських університетах. Показники відображають розрахунок ризику за конкретною методикою, а не безпосереднє вимірювання навчальних досягнень студентів.

    Які університети отримали найбільше балів

    За даними оприлюдненого переліку, найбільші значення ризику у 2026 році мають п’ять закладів вищої освіти.

    Найвищий результат — 65 балів — отримав Українсько-Польський вищий навчальний заклад «Центрально-Європейський університет».

    Ще три заклади набрали по 60 балів:

    • Приватний заклад вищої освіти «Дніпровський технологічний університет «ШАГ».
    • Академія праці, соціальних відносин і туризму.
    • Приватний вищий навчальний заклад «Київський університет культури».

    П’ятим за кількістю балів став Енергодарський інститут державного та муніципального управління імені Р. Г. Хеноха «Класичного приватного університету» — 55 балів.

    Важливо, що наведені бали не є оцінками успішності студентів або рейтингом престижності закладів.

    Перелік навчальних закладів із високим ступенем ризику (скриншот із сайту ДСЯО)
    ФОТО: Перелік навчальних закладів із високим ступенем ризику (скриншот із сайту ДСЯО)

    Вони відображають результати застосування критеріїв державного нагляду.

    За якими критеріями перевіряли українські виші

    Оцінювання проводили відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2018 року №982.

    Методика передбачає сім основних критеріїв.

    Два показники заклади вищої освіти вносять самостійно.

    Перший стосується відкритості інформації: чи оприлюднені на офіційному сайті університету всі документи й відомості, передбачені законодавством.

    Другий враховує частку акредитованих освітніх програм.

    Ще чотири показники автоматично формуються на основі даних ЄДЕБО.

    Вони відображають динаміку чисельності студентів за останні три роки, кількість науково-педагогічних працівників за основним місцем роботи, наявність відокремлених підрозділів та іноземних студентів.

    Сьомий критерій стосується порушень законодавства у сфері вищої освіти, виявлених під час державного нагляду за попередні п’ять років.

    Ці відомості вносять уповноважені працівники ДСЯО.

    Після цього електронна система розраховує підсумкову кількість балів і визначає відповідну категорію ризику.

    Як відбувалося оцінювання у 2026 році

    Через дію воєнного стану закладам вищої освіти дозволили подавати необхідні відомості до 31 серпня 2026 року.

    Після завершення збору інформації працівники Державної служби якості освіти перевіряли надані показники.

    Використання спеціального модуля ЄДЕБО дозволило автоматизувати значну частину процедури.

    Кожен університет мав можливість ознайомитися зі своїми показниками, переглянути результати перевірки та звернутися до ДСЯО за роз’ясненнями.

    Метою такої системи є визначення рівня ризику для планування наглядових заходів, а не складання загальнонаціонального рейтингу найкращих чи найгірших університетів.

    Що означає високий ризик для студентів

    Наявність університету в категорії високого ризику сама по собі не означає, що заклад працює незаконно.

    Також це не є підставою автоматично вважати недійсними дипломи, які видає університет.

    Показник лише свідчить, що за сукупністю встановлених критеріїв заклад потребує більшої уваги в межах державного контролю.

    Наприклад, на результат можуть впливати частка акредитованих програм, кадрові показники, зміни кількості студентів та інші адміністративні характеристики.

    Тому майбутнім вступникам важливо не обмежуватися лише категорією ризику.

    Під час вибору університету варто перевіряти його ліцензію, акредитацію конкретної освітньої програми, кадрове забезпечення та умови навчання.

    Цю інформацію можна шукати в Єдиній державній електронній базі з питань освіти.

    Чому кількість ризикових закладів зросла

    Офіційні результати демонструють збільшення кількості установ із високим ступенем ризику більш ніж удвічі.

    Водночас сама статистика не дає відповіді, який саме критерій найбільше вплинув на зміну показників.

    Серед можливих чинників можуть бути кадрові зміни, скорочення студентського контингенту, стан акредитації освітніх програм або порушення, зафіксовані під час попередніх перевірок.

    Однак без аналізу індивідуальних даних кожного університету неможливо визначити, що саме стало причиною його потрапляння до певної категорії.

    Крім того, кількість оцінених закладів за рік збільшилася на 29, що також необхідно враховувати під час порівняння.

    Де подивитися повний перелік університетів

    Повний перелік закладів вищої освіти за ступенями ризику оприлюднено на офіційному сайті Державної служби якості освіти.

    На цій сторінці можна знайти інформацію про заклади, віднесені до високої, середньої та незначної категорій ризику.

    Отже, у 2026 році 45 українських закладів вищої освіти отримали високий ступінь ризику проти 20 роком раніше. Проте йдеться про систему оцінювання для державного нагляду, а не про офіційний список університетів із неякісною освітою.

    Для студентів і вступників результати ДСЯО можуть бути додатковим джерелом інформації, але оцінювати конкретний університет слід за сукупністю показників, зокрема за акредитацією обраної освітньої програми.

  • Після сьогоднішніх ударів університети Києва можуть продовжити дистанційне навчання до 15 жовтня

    Після сьогоднішніх ударів університети Києва можуть продовжити дистанційне навчання до 15 жовтня

    Масована атака безпілотників на Київ вранці 23 вересня залишила в місті двох загиблих, понад двадцять поранених і стовпи диму біля Центрального вокзалу, на АЗС у Голосіївському районі та поблизу складських приміщень. Потяги затримувалися десятками, у частини містян зник інтернет через пошкодження дата-центрів. Того ж дня у столичних університетах, які ще в серпні оголошували очне навчання базовим форматом із 1 жовтня, знову заговорили про продовження дистанційного навчання — щонайменше до 15 жовтня.

    Це не перше таке рішення у вересні. Навчальний рік в українських вишах розпочався 1 вересня в умовах, які ректорати описували як «змішані з пріоритетом очного навчання». Київський національний університет імені Тараса Шевченка в наказі від серпня прямо зафіксував, що заняття за денною формою — очно, з урахуванням безпекової ситуації та можливих перебоїв з електроенергією і теплом. КПІ, КНУБА, НУБіП та низка інших київських закладів планували лабораторні та практичні заняття в аудиторіях, лекції — у гнучкому форматі. На початку другого тижня вересня більшість великих столичних вишів уже перейшли в онлайн.

    Частота і тривалість повітряних тривог у столиці у вересні не залишала стабільного вікна для одночасної присутності тисяч студентів. Ректор КПІ Анатолій Мельниченко ще на початку місяця говорив, що за постійних тривог «тимчасово більша частина занять проводиться онлайн». Тактика російських ударів — хвилі дронів уночі та вранці, удари по логістиці та об’єктах у житлових районах — зробила очний розклад нестабільним.

    2 вересня, на другий день навчання, безпілотник влучив у корпуси Національного університету харчових технологій у центрі Києва під час занять. Студенти на той момент уже перебували в укритті, постраждалих серед них не було. Міністр освіти Андрій Бутенко тоді наголосив, що універсального рішення для всієї країни немає, формат визначає сам заклад з огляду на рівень місцевої загрози. Через три тижні та сама логіка працює у зворотному напрямку. Після ударів 23 вересня, за інформацією, отриманою редакцією, у столичних вишах розглядають ще два тижні повністю або майже повністю дистанційного режиму — щонайменше до середини жовтня. На момент публікації офіційних наказів ще не було. Остаточне рішення залишається за ректоратами.

    За цим стоїть не лише безпека студентів. Осінньо-зимовий період для українських університетів уже заздалегідь вважали ризикованим. Міністерство освіти ще в серпні рекомендувало ущільнювати розклад заняттями по суботах, заздалегідь переводити лекції в асинхронний формат і готувати резервні канали на випадок відключень. КНУ переніс десять навчальних днів із кінця листопада — початку грудня на суботи вересня–жовтня саме з огляду на можливі перебої з електроенергією. Удари по енергосистемі та інфраструктурі зв’язку 23 вересня лише посилили ці ризики. Якщо дистанційне навчання продовжать до 15 жовтня, частина суботніх занять, закладених як компенсація, знову опиниться онлайн.

    Жовтень у київських вишах мав стати моментом часткового повернення до аудиторій. Після сьогоднішніх ударів цей момент знову відкладається. Наскільки — вирішуватимуть не міністерство і не міська адміністрація, а кожен ректорат окремо, зважаючи на карту тривог наступного тижня.

  • Вступ-2026 побив рекорд: українці подали майже 1,2 млн заяв, а технічні спеціальності різко пішли вгору

    Вступ-2026 побив рекорд: українці подали майже 1,2 млн заяв, а технічні спеціальності різко пішли вгору

    Вступна кампанія 2026 року принесла українській системі вищої освіти один із найпомітніших результатів за останні роки. До університетів на бакалаврат і медичну магістратуру вступники подали 1 189 960 заяв — на 28% більше, ніж торік. Це найбільший показник за останні п’ять вступних кампаній. Більше заяв востаннє фіксували у 2021 році — ще до початку повномасштабної війни, коли їх було близько 1,33 млн.

    Водночас майже 1,2 млн заяв не означають, що саме стільки людей намагаються вступити до університетів. МОН окремо наголошує: один абітурієнт міг подати кілька заяв до різних закладів та на різні конкурсні пропозиції. У 2026 році абітурієнтам дозволяли подавати до десяти заяв, з яких до п’яти — із можливістю претендувати на бюджетне місце.

    Станом на 14 серпня перший великий етап кампанії вже завершився. До наказів про зарахування внесли 175 013 вступників. Із них 165 585 стали студентами бакалаврату, а ще 9428 вступили на медичну, фармацевтичну або ветеринарну магістратуру. На бюджет зараховано 69 748 осіб, на контракт — 105 265.

    Загалом після автоматичного розподілу рекомендації отримали 212 837 вступників: спочатку МОН повідомляло про 73 129 рекомендацій на бюджет і 139 708 — на контракт. За результатами першої хвилі вимоги до зарахування були виконані за 180 022 заявами.

    Цікаво й те, наскільки часто алгоритм дозволив вступникам потрапити саме туди, куди вони хотіли найбільше. За інформацією МОН, 85,3% підтверджених заяв припали на три найвищі пріоритети абітурієнтів. Для бюджету цей показник ще вищий: 66 166 із 70 867 підтверджених бюджетних заяв, або 93,4%, стосувалися перших трьох пріоритетів. Понад 73% бюджетників виконали вимоги до зарахування саме за своєю заявою №1.

    Ці дані важливі, оскільки система пріоритетів фактично показує не просто статистику заяв, а реальний вибір молоді. Абітурієнт визначає, який університет і спеціальність для нього бажаніші, а алгоритм адресного розміщення намагається надати найвищу можливу рекомендацію відповідно до конкурсного бала та доступних місць.

    Львів випередив столицю

    Ще одна помітна тенденція вступу-2026 — надзвичайно сильні позиції львівських університетів.

    Абсолютним лідером за кількістю заяв стала Національна університет «Львівська політехніка», куди подали 59 676 заяв. Це одразу на 16 295, або 37,6%, більше, ніж минулого року.

    На другому місці — Львівський національний університет імені Івана Франка із 46 601 заявою. Лише третю позицію посів київський університет — КПІ імені Ігоря Сікорського, який отримав 39 188 заяв. Причому інтерес до КПІ також різко зріс: на 10 579 заяв, або приблизно 37%, порівняно з 2025 роком.

    Далі розташувався Київський національний університет імені Тараса Шевченка — 34 323 заяви. Державний торговельно-економічний університет отримав 26 247 заяв, Карпатський національний університет імені Василя Стефаника — 24 322, Чернівецький університет імені Юрія Федьковича — 23 240, а Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана — 22 925.

    Концентрація вступників у найбільших університетах залишається значною. На десять найпопулярніших ЗВО припало майже 29% усіх заяв, а на двадцятку лідерів — понад 43%.

    Менеджмент зберігає першість

    Попри розмови про дефіцит інженерів та необхідність технічної відбудови України, наймасовішою спеціальністю у 2026 році знову став менеджмент.

    На нього вступники подали 105 301 заяву — на 32,8% більше, ніж роком раніше. Друге місце посіла психологія із 66 774 заявами, третє — філологія із 61 410.

    Далі йдуть маркетинг — 49 345 заяв, економіка та міжнародні економічні відносини — 42 893, комп’ютерні науки — 40 755, фінанси та банківська справа — 37 667, право — 33 447, середня освіта — 31 265 та кібербезпека і захист інформації — 30 363. Загалом на десятку найпопулярніших напрямів припало приблизно 46% усіх заяв.

    Однак найцікавіша тенденція ховається не в абсолютній десятці лідерів.

    Інженерні професії раптово пішли вгору

    У МОН звертають увагу на різке зростання інтересу до спеціальностей, які держава визначає як такі, що мають особливу підтримку. На 40 цивільних спеціальностей цієї групи подано 232 354 заяви, тоді як у 2025 році їх було 174 166. Приріст становить 33,4%.

    Особливо швидко зростає попит на професії, безпосередньо пов’язані з відбудовою, енергетикою та промисловістю.

    На будівництво та цивільну інженерію подали 23 822 заяви — на 9082, або 61,6%, більше, ніж минулого року. Електрична інженерія додала 5948 заяв, або 57,1%. Автоматизація, комп’ютерно-інтегровані технології та робототехніка — ще плюс 5356 заяв, або 53,5%.

    І ще більш показовими є відносні темпи зростання окремих напрямів. Кількість заяв на авіаційну та ракетно-космічну техніку зросла на 74,6%, на науки про Землю — на 66,8%, на енерговиробництво — на 53,6%, тваринництво — на 49,6%, садово-паркове господарство — на 47,8%.

    Фактично падіння МОН зафіксувало лише за двома напрямами з переліку: металургія втратила 57 заяв, або 6,2%, а дошкільна освіта — лише 26 заяв, або 0,6%.

    Заступник міністра освіти і науки Микола Трофименко назвав збільшення інтересу до інженерних та технічних спеціальностей важливим сигналом для держави й університетів, оскільки йдеться про професії, необхідні українській економіці та майбутній відбудові.

    Вступ уперше став ще більш цифровим

    Особливістю кампанії 2026 року стало й подальше переведення процедур в електронний формат.

    Вступники вперше отримали можливість підписувати договір про навчання безпосередньо в електронному кабінеті за допомогою кваліфікованого електронного підпису. Тобто для виконання частини формальностей уже не обов’язково фізично їхати до університету.

    Це особливо важливо для українців, які перебувають за кордоном, на тимчасово окупованих територіях або з інших причин не можуть особисто прибути до приймальної комісії.

    Крім того, у 2026 році ЄДЕБО вперше автоматично перевіряє військово-обліковий документ вступника. МОН наголошує, що офіційно перевіряти рекомендації та статус зарахування потрібно саме через електронний кабінет та ЄДЕБО.

    Кампанія ще не завершена

    175 тисяч зарахованих — поки не остаточна цифра вступу-2026.

    Ті, хто не отримав рекомендації під час основного алгоритму або не підтвердив запропоноване місце, можуть продовжувати боротьбу за вакантні контрактні місця. Таке зарахування триватиме до 30 серпня.

    Крім того, починаючи з 1 вересня університети можуть проводити додаткові набори на контракт відповідно до власних правил прийому. Якщо абітурієнт використав не всі дозволені десять заяв, він зможе використати залишок під час такого набору.

    Тож підсумкова кількість студентів ще збільшиться. Але вже зараз вступна кампанія 2026 року показала одразу дві тенденції. Перша — попри війну та значну кількість молодих українців за кордоном, попит на українську вищу освіту не скоротився, а навпаки різко зріс. Друга — поряд із традиційними фаворитами на кшталт менеджменту, психології та права дедалі більше вступників дивляться в бік інженерії, робототехніки, енергетики, будівництва та навіть ракетно-космічної техніки.

    І саме ця зміна структури попиту може виявитися значно важливішою за сам рекорд у майже 1,2 млн поданих заяв.

  • Бугрова звільнили з посади ректора КНУ, але він знову балотуватиметься

    Бугрова звільнили з посади ректора КНУ, але він знову балотуватиметься

    Володимира Бугрова звільнили з посади ректора Київського національного університету імені Тараса Шевченка у зв’язку із завершенням строку дії його контракту. П’ятирічна угода завершилася 29 квітня 2026 року, після чого університет переходить до процедури проведення нових виборів керівника.

    Водночас він підтвердив, що планує знову брати участь у виборах і балотуватися на посаду ректора повторно. Конкурс на цю посаду був оголошений ще у березні 2026 року.

    Після завершення строку повноважень ректора університет зобов’язаний організувати вибори відповідно до законодавства України про вищу освіту. Процедура передбачає висування кандидатів, передвиборчі програми та таємне голосування колективу університету.

    Фактично завершення контракту Бугрова означає початок перехідного періоду в керівництві КНУ, під час якого обов’язки управління закладом виконуються у межах передбачених внутрішніх процедур до обрання нового ректора або переобрання чинного.

    У соціальних мережах та окремих публікаціях з’явилася інформація, що Володимир Бугров нібито може бути обмежений у праві балотуватися через адміністративну справу, пов’язану з недостовірним декларуванням.

    Однак сам ексректор це заперечує і заявляє, що юридичних підстав для недопуску до виборів немає. Він наголошує, що українське законодавство розрізняє «корупційні правопорушення» та «правопорушення, пов’язані з корупцією», і саме це, на його думку, є ключовим у його ситуації.

    Бугров стверджує, що у його випадку йдеться не про корупційний злочин, а про адміністративне правопорушення, за яке передбачено штраф у розмірі 17 тисяч гривень. Він також заявив, що не погоджується з висновками у справі та має намір продовжувати юридичне оскарження.

    Ситуація навколо декларації Володимира Бугрова почала розвиватися наприкінці 2025 року, коли Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) виявило неточності в його декларації на суму близько 900 тисяч гривень.

    Пізніше матеріали справи були розглянуті в суді першої інстанції. Суд встановив, що Бугров не задекларував автомобіль Volkswagen Golf 2015 року випуску, яким він, за матеріалами справи, користувався на постійній основі.

    Його було визнано винним за частиною 4 статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення — порушення вимог фінансового контролю.

    Сам Бугров наполягав, що звинувачення є безпідставними та не відповідають реальному стану речей, а також заявляв, що справа може мати ознаки спроби вплинути на його політичну та академічну діяльність.

    28 квітня 2026 року апеляційний суд розглянув скаргу у цій справі, однак залишив рішення суду першої інстанції без змін.

    Київський національний університет імені Тараса Шевченка є одним із найбільших і найстаріших закладів вищої освіти України, тому вибори його ректора традиційно привертають значну увагу академічної спільноти та суспільства.

    Процедура обрання керівника університету є конкурентною і зазвичай передбачає участь кількох кандидатів із різними програмами розвитку закладу, зокрема щодо міжнародної співпраці, наукової діяльності та реформування управління.

    Наразі в університеті триває підготовка до виборів нового ректора. Офіційні кандидати, їхні програми та дата голосування мають бути оголошені відповідно до внутрішнього графіка виборчої процедури.

    Володимир Бугров, попри завершення контракту та судові суперечки, підтвердив намір брати участь у конкурсі, що означає, що він може знову претендувати на посаду керівника одного з ключових університетів країни.

  • В Україні готуються підняти ціни на вищу освіту у 2026 році

    В Україні готуються підняти ціни на вищу освіту у 2026 році

    В Україні у 2026 році продовжить зростати вартість навчання у закладах вищої освіти. У Міністерстві освіти і науки пояснюють це необхідністю забезпечення стабільного фінансування університетів і підвищенням витрат на утримання освітньої системи.

    За словами заступника міністра освіти Миколи Трофименка, нинішній рівень цін на навчання в Україні залишається виправданим, однак подальше підвищення є неминучим. Основною причиною він назвав зростання фонду оплати праці у вишах. Зокрема, із січня 2026 року зарплати працівників університетів уже зросли на 30%, а з вересня очікується ще одне підвищення — на 20%.

    У таких умовах, зазначають у міністерстві, університети не можуть утримувати низьку вартість контрактного навчання. Формування спеціальних фондів закладів освіти напряму залежить від плати студентів, тому ціни поступово коригуватимуться.

    У МОН також наголошують, що питання вартості освіти пов’язане із її якістю. Директор директорату вищої освіти та освіти дорослих Олег Шаров підкреслив, що надто низька ціна за навчання створює ризики для всієї системи.

    За його словами, держава фінансує навчання студентів-бюджетників, однак контрактна форма повинна покривати реальні витрати університетів. Інакше існує загроза відтоку викладачів за кордон, що може призвести до кадрової кризи у вищій школі.

    Попри очікуване зростання вартості, у міністерстві звертають увагу, що українська вища освіта все ще залишається дешевшою у порівнянні з більшістю європейських країн. Водночас тенденція до підвищення цін, імовірно, збережеться і в наступні роки, адже система освіти поступово переходить до більш ринкової моделі фінансування.

  • Університети конкуруватимуть за абітурієнтів: МОН анонсувало нову модель вступу

    Університети конкуруватимуть за абітурієнтів: МОН анонсувало нову модель вступу

    Починаючи з 2029 року, система вступу до українських закладів вищої освіти зазнає докорінних змін. Право на подання документів до вишів матимуть виключно випускники пілотних академічних ліцеїв. Таким чином, кількість потенційних абітурієнтів скоротиться до приблизно 15 тисяч осіб на рік.

    Для порівняння, у 2025 році до вступної кампанії долучилися близько 200 тисяч випускників шкіл. Фактично йдеться про зменшення вступного потоку майже у 13 разів. Це означає не просто зміну механізму вступу, а повну трансформацію логіки функціонування системи вищої освіти.

    У Міністерстві освіти і науки пояснюють, що нова модель передбачає запровадження старшої профільної школи у форматі академічних ліцеїв. Навчання в таких закладах триватиме три роки та буде орієнтоване на поглиблену підготовку до здобуття вищої освіти. Після завершення ліцею випускники вступатимуть до університетів, де ще три роки навчатимуться за програмою бакалаврату.

    У МОН наголошують, що за нових умов зміниться сама конкуренція на ринку освіти. Якщо нині абітурієнти змагаються між собою за бюджетні місця, то з 2029 року, навпаки, університети будуть змушені конкурувати між собою за обмежену кількість підготовлених випускників академічних ліцеїв.

    Чиновники переконують, що така модель дозволить школярам більш усвідомлено обирати професійний шлях. За їхніми словами, нинішня система часто підштовхує одинадцятикласників до формального вибору спеціальності — під впливом батьків, популярності професії або кількості бюджетних місць. Як наслідок, частина студентів уже під час навчання розуміє, що помилилася з вибором, або не працює за отриманим фахом.

    Запровадження академічних ліцеїв має змінити цю логіку: учні отримають більше часу для профільної підготовки, знайомства з майбутньою спеціальністю та прийняття зваженого рішення. Водночас реформа створює низку викликів — як для університетів, так і для регіонів, де доступ до пілотних ліцеїв може бути обмеженим.

    Фактично нова модель робить вищу освіту значно більш селективною. Вона концентрує вступні можливості у вузькому сегменті випускників та водночас змушує заклади вищої освіти переглядати свої освітні програми, фінансові моделі та стратегії залучення студентів.

    Очікується, що найближчими роками дискусія навколо цієї реформи лише посилюватиметься, адже йдеться не лише про зміну формату школи, а про нову архітектуру всієї освітньої системи України.

  • До 10 років ув’язнення загрожує викладачкам, що вимагали хабарі за захист дисертацій

    До 10 років ув’язнення загрожує викладачкам, що вимагали хабарі за захист дисертацій

    У Сумській області правоохоронці викрили корупційну схему в одному з університетів обласного центру. Трьом посадовицям навчального закладу повідомили про підозру у вимаганні хабарів за успішний захист дисертацій та отримання наукового ступеня.

    За інформацією Управління Служби безпеки України в Сумській області, посадовиці систематично вимагали від аспірантів неправомірну вигоду у розмірі близько 4 тисяч доларів США за так званий «гарантований» захист дисертації. У разі відмови платити гроші здобувачам створювали штучні перешкоди, що унеможливлювали проходження захисту.

    Для конспірації отримання хабарів зловмисниці використовували поштові відправлення. Гроші надходили на адресу однієї з підозрюваних, після чого розподілялися між усіма учасницями схеми за попередніми домовленостями.

    Правоохоронці задокументували кілька фактів отримання хабарів. Трьох підозрюваних затримали під час чергової передачі коштів від аспірантки — у робочих кабінетах та в центральній частині міста.

    Під час санкціонованих обшуків у службових приміщеннях та за місцями проживання фігуранток правоохоронці вилучили мобільні телефони, комп’ютерну техніку, чорнові записи, готівку, банківські картки та інші речові докази, що підтверджують протиправну діяльність.

    Жінкам повідомлено про підозру за статтями Кримінального кодексу України, що передбачають відповідальність за одержання неправомірної вигоди службовою особою, вчинене за попередньою змовою групою осіб. Санкція статті передбачає до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

    Досудове розслідування триває, правоохоронці встановлюють усіх осіб, які могли бути причетними до корупційної схеми або сприяти її функціонуванню.

  • В Одесі ексчиновника викрили у використанні підроблених дипломів

    В Одесі ексчиновника викрили у використанні підроблених дипломів

    Поліція розслідує кримінальне провадження щодо підроблених дипломів про вищу освіту, якими, ймовірно, користувався ексзаступник мера Одеси Дмитро Жеман, нині очільник місцевого осередку партії «Батьківщина». Про це пишуть журналісти видвння 368.media.

    Як стало відомо з матеріалів слідства, Жеман подав до відділу кадрів міськради одразу два дипломи: перший — магістра, виданий Національним університетом «Одеська юридична академія», другий — про перепідготовку, виданий Одеським національним економічним університетом. Обидва документи викликали сумніви правоохоронців.

    Особливу увагу поліції привернув диплом спеціаліста, нібито виданий Національним транспортним університетом у 2001 році. Саме цей диплом став підставою для подальшого навчання Жемана та отримання нового освітнього рівня. Але, як встановило слідство, Жеман офіційно не навчався в цьому виші, а в журналі видачі дипломів його ім’я відсутнє. Ба більше — особова справа на його ім’я у НТУ також не зберігається.

    Ще одна деталь, яка вказує на фальсифікацію: диплом підписано ректором М.Ф. Дмитриченком, який на момент видачі документа не обіймав цю посаду.

    Попри численні невідповідності, саме цей документ відкрив Жеману двері до навчання на спеціальному факультеті перепідготовки кадрів ОНЕУ, після чого він отримав ще один диплом, на цей раз — уже офіційний, але знову ж таки — на основі, ймовірно, фальшивого.

    Наразі підозру Дмитру Жеману ще не оголосили, проте провадження за ч.3 ст.358 ККУ (підробка документів, печаток, штампів та бланків) триває. Слідство розглядає можливість, що кар’єра чиновника могла бути побудована на системному використанні підроблених документів.

    Нагадаємо, що Дмитро Жеман — колишній директор КП «Міськзелентрест» та колишній заступник мера Одеси Геннадія Труханова, відомий також своєю політичною активністю в лавах «Батьківщини».

    Якщо факт фальсифікації буде доведено, мова може йти не лише про кадрове шахрайство, а й про відповідальність за незаконне обіймання посад в органах місцевого самоврядування.

  • В Україні дефіцит професіоналів: бракує кваліфікованих робітників і фахівців із вищою освітою

    В Україні дефіцит професіоналів: бракує кваліфікованих робітників і фахівців із вищою освітою

    В Україні триває гострий кадровий голод, який найбільше відчувається в сегменті кваліфікованих робітників та професіоналів із вищою освітою. За даними Державної служби зайнятості, саме ці категорії фахівців стали найбільш дефіцитними на ринку праці. Проблема полягає в тому, що їх підготовка вимагає значних ресурсів — як фінансових, так і часових, — тоді як ринок вимагає швидкого поповнення кадрів.

    Щодня на Єдиному порталі вакансій публікується близько 230 тисяч оголошень. Ці дані свідчать про стабільно високий попит на працівників у чотирьох основних категоріях: торгівля й послуги, кваліфіковані робітничі спеціальності, професіонали з вищою освітою та некваліфіковані працівники.

    Найчастіше шукають продавців, адміністраторів, кухарів, бариста та офіціантів. Висока плинність кадрів у цій сфері змушує бізнес безперервно шукати нових працівників. Готелі, ресторани, магазини й сервіси продажів залишаються активними гравцями ринку праці.

    Водії, слюсарі, електрики, комплектувальники, швачки — усі ці фахівці потрібні, але їх не вистачає. Навіть попри наявність бази кадрів, відповідність кваліфікаційним вимогам часто стає каменем спотикання. Ринок потребує саме підготовлених працівників, а не тих, хто готовий вчитися “на ходу”.

    Серйозний дефіцит спостерігається серед бухгалтерів, інженерів, лікарів, вчителів і технологів. Їх не вистачає не лише в державному, а й у приватному секторі, особливо в регіонах. Підготовка таких кадрів — тривалий і дорогий процес, тому попит на них часто перевищує пропозицію.

    Попит на вантажників, прибиральників, підсобних робітників і комірників зберігається стабільно високим. Але низький рівень оплати праці стримує притік бажаючих, навіть попри простоту входу у професію.

    У Державній службі зайнятості наголошують: роботодавцям варто інвестувати у підготовку кадрів самостійно або у співпраці з освітніми установами. Натомість пошукачам радять звертати увагу на перспективні технічні й медичні спеціальності, адже саме вони гарантують стабільну зайнятість у найближчі роки.

    Верховна Рада у першому читанні ухвалила законопроєкт №9510, який має посилити захист прав працівників у разі затримки зарплати. Документ передбачає систему штрафів для роботодавців, право працівника призупиняти роботу при заборгованості та механізми компенсації навіть у разі банкрутства компанії. Ухвалення цього закону може позитивно вплинути на довіру до ринку праці з боку найманих працівників.

  • МОН зобов’язав українські університети змінити освітні програми

    МОН зобов’язав українські університети змінити освітні програми

    Міністерство освіти і науки України зобов’язало вищі навчальні заклади переглянути назви своїх освітніх програм. Причиною стали численні випадки невідповідності між назвою програми та її змістом, що створює ризики для акредитації та порушення законодавства.

    Як повідомив генеральний директор директорату вищої освіти та освіти дорослих МОН під час онлайн-наради з представниками університетів, некоректне найменування освітніх програм може призводити до юридичних колізій, оскільки програми часто класифікуються не за тими спеціальностями, до яких вони реально належать.

    Що виявило МОН?

    Під час моніторингу було визначено найбільш проблемні назви, які не відповідають вимогам. До них належать слова, що часто використовуються для створення “привабливих” назв, але порушують стандарти. Серед таких слів:

    • право,
    • дизайн,
    • менеджмент,
    • економіка,
    • бізнес,
    • безпека,
    • транспорт та інші.

    Наприклад, у спеціальності “Історія та археологія” одна з програм називалася “Історія та антропологія права”, хоча така назва вводить в оману щодо справжнього змісту програми. В іншому випадку у спеціальності “Економіка” була створена програма з назвою “Агробізнес”, яка більше відповідає іншим спеціалізаціям.

    Які нові правила?

    МОН заборонило університетам використовувати у назвах освітніх програм:

    1. Назви інших спеціальностей або галузей знань.
    2. Назви програм, які передбачають професії з додатковим регулюванням (право, ветеринарія, медицина тощо).
    3. Назви професійних кваліфікацій, які вимагають освіти іншого рівня або спеціальності.

    Ці правила допоможуть забезпечити відповідність освітніх програм реальним спеціальностям і уникнути дезорієнтації студентів та абітурієнтів.

    Влітку 2024 року Кабінет Міністрів України схвалив новий перелік галузей і спеціальностей відповідно до закону “Про вищу освіту” та рекомендацій Європейської комісії. Новий список значно спрощений: замість попередніх 28 галузей залишилося лише 10 (+1 додаткова галузь “Безпека і оборона”).

    Ця ініціатива відповідає Міжнародній стандартній класифікації освіти (МСКО) і спрямована на підвищення прозорості, якості та конкурентоспроможності української вищої освіти.

    Університети тепер зобов’язані переглянути назви освітніх програм і привести їх у відповідність до нових стандартів. Це виклик для багатьох вишів, які раніше часто створювали “маркетингові” назви, щоб привабити студентів. Однак, на думку МОН, така практика лише шкодить довірі до системи освіти.

    Цей процес реформування є важливим кроком для приведення української освіти до міжнародних стандартів, а також для уникнення правових колізій та дезінформації майбутніх студентів.