Daypolitico

Позначка: вища освіта

  • Рейтинг вишів України: які університети обирають найсильніші студенти

    Рейтинг вишів України: які університети обирають найсильніші студенти

    Вебсайт Вступ.Освіта.ua оприлюднив щорічний рейтинг українських закладів вищої освіти на основі результатів вступної кампанії 2024 року. У рейтингу враховано середні бали на Національному мультипредметному тесті (НМТ), кількість абітурієнтів, зарахованих на бюджет і контракт, а також кількість студентів, які навчаються у приватних університетах.

    Найвищі бали на контракт: хто лідирує?

    За даними рейтингу, найвищі бали на контракт отримали вступники до таких університетів:

    1. Львівський національний університет імені Івана Франка – 154,48 балів, 3471 студент.
    2. Український католицький університет – 153,38 балів, 467 студентів.
    3. Київський національний університет імені Тараса Шевченка – 152,57 балів, 2705 студентів.
    4. Національний університет “Львівська політехніка” – 148,46 балів, 3596 студентів.

    Загалом, у 2024 році до українських закладів вищої освіти було зараховано понад 187 тисяч абітурієнтів на бюджетні та контрактні місця.

    Найвищі бали на бюджет: хто займає лідерські позиції?

    У бюджетних місцях найбільші середні бали НМТ у таких університетах:

    1. Київський національний університет імені Тараса Шевченка – 165,81 балів, 2375 студентів.
    2. НТУУ “Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського” – 162,25 балів, 2878 студентів.
    3. Університет “Київська школа економіки” – 161,16 балів, 58 студентів.
    4. Національний університет “Львівська політехніка” – 160,82 балів, 2422 студенти.

    Приватні університети: скільки вступників обрали навчання в приватних закладах?

    Найбільша кількість вступників до приватних університетів у 2024 році була зафіксована в таких закладах:

    1. Міжнародний гуманітарний університет – 785 студентів.
    2. Київський університет культури – 696 студентів.
    3. Львівський торговельно-економічний університет – 676 студентів.
    4. Університет Короля Данила – 667 студентів.

    Кількість вступників на бюджет та контракт

    Рейтинг вишів за кількістю вступників на бюджетні місця виглядає наступним чином:

    1. НТУУ “Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського” – 2878 студентів.
    2. Національний університет “Львівська політехніка” – 2422 студенти.
    3. Київський національний університет імені Тараса Шевченка – 2375 студентів.

    На контракті лідирують:

    1. Національний університет “Львівська політехніка” – 3596 студентів.
    2. Львівський національний університет імені Івана Франка – 3471 студент.
    3. Державний торговельно-економічний університет – 3019 студентів.

    Цей рейтинг допомагає майбутнім вступникам та освітянам краще орієнтуватися у виборі університету, розуміти, які навчальні заклади обирають найсильніші студенти та які університети мають найбільше бюджетних місць.

  • Скільки балів потрібно набрати на НМТ 2025 для вступу до університету

    Скільки балів потрібно набрати на НМТ 2025 для вступу до університету

    Пороговий бал — це мінімальна кількість тестових балів, яку потрібно набрати вступнику на Національному мультипредметному тесті (НМТ), щоб мати змогу взяти участь у конкурсному відборі до вищих навчальних закладів. Це ключовий показник, який визначається Міністерством освіти та науки України щороку.

    У 2025 році для того, щоб пройти поріг та бути допущеним до конкурсу на вступ, абітурієнт повинен набрати щонайменше 15% правильних відповідей за кожен предмет, який він здає на НМТ. Важливо зауважити, що пороговий бал стосується саме тестових балів, а не рейтингових, тобто саме ці бали визначають можливість участі у конкурсі.

    Якщо вступник набрав пороговий бал або більше, він може отримати рейтинг від 100 до 200 балів за кожен предмет, що дозволить йому подавати результати до приймальної комісії університету. Водночас якщо тестовий бал нижчий за пороговий, вступник не зможе подавати ці результати для вступу.

    Переведення тестових балів у рейтингову шкалу здійснюється за допомогою спеціальних таблиць переведення, що встановлюються для кожного предмету відповідно до Порядку прийому в конкретному році.

    На НМТ 2025 року, щоб отримати по 100 рейтингових балів за кожен предмет, вступникам потрібно набрати:

    • 5 балів з математики, іноземної мови та фізики;
    • 6 балів з хімії;
    • 7 балів з української мови, української літератури, географії та біології;
    • 8 балів з історії України.

    Ці вимоги дають змогу абітурієнтам розраховувати на участь у конкурсному відборі, якщо вони досягнуть порогового балу для кожного з предметів, який визначено на іспиті.

  • Як можна отримати гроші від держави на другу освіту

    Як можна отримати гроші від держави на другу освіту

    Українці все активніше використовують державні ваучери на навчання та перепідготовку. У 2025 році очікується рекордне зростання кількості тих, хто скористається цією програмою, яка дозволяє безкоштовно опанувати затребувані професії.

    Міністерство економіки України повідомляє про позитивну динаміку використання ваучерів. За словами заступниці міністра Тетяни Бережної, у 2023 році ними скористалися 18 тисяч громадян, а у 2024 році – вже майже 23 тисячі. Цьогоріч на програму виділено 330 мільйонів гривень, що дозволить залучити ще більше учасників.

    “Кількість людей, які бажають за державний кошт перенавчитися та підвищити свою конкурентоспроможність на ринку праці, зростає. Ми очікуємо, що у 2025 році ця цифра буде ще більшою,” – зазначила Бережна.

    Що таке ваучер на навчання?

    Державний ваучер – це фінансова допомога, яка покриває до 30 280 гривень вартості навчання. Програма пропонує 155 професій і спеціальностей, включаючи:

    • ІТ-технології
    • Медицина
    • Освіта
    • Будівництво
    • Кулінарія

    Навчання завершується отриманням державного сертифіката, який підтверджує кваліфікацію. Учасники можуть самостійно обрати навчальний заклад, включаючи державні та приватні установи.

    Хто може отримати ваучер?

    Програма орієнтована на кілька категорій громадян:

    • Українці віком від 45 років
    • Ветерани та ветеранки
    • Учасники бойових дій
    • Внутрішньо переміщені особи
    • Люди з інвалідністю
    • Колишні полонені
    • Постраждалі внаслідок війни

    У 2024 році найбільше ваучерів отримали:

    • Громадяни віком від 45 років – понад 16 тисяч осіб
    • Внутрішньо переміщені особи – майже 5 тисяч
    • Люди з інвалідністю – 1300 осіб
    • Учасники бойових дій – близько 700 осіб

    Найбільший попит на програму був у Дніпропетровській, Харківській та Львівській областях.

    Як подати заявку?

    Щоб отримати ваучер, необхідно звернутися до центру зайнятості або подати онлайн-заявку на сайті Державної служби зайнятості.

    Програма вже допомогла тисячам українців адаптуватися до нових умов ринку праці, опанувати затребувані професії та отримати можливості для кращого майбутнього. У 2025 році держава планує ще більше розширити її доступність та охоплення.

  • Найпопулярніші університети України: куди найбільше подавали заяв абітурієнти

    Найпопулярніші університети України: куди найбільше подавали заяв абітурієнти

    У 2024 році Київський національний університет ім. Тараса Шевченка став безумовним лідером серед вищих навчальних закладів України за кількістю поданих заяв на вступ. Загалом 29,5 тисяч абітурієнтів обрали цей університет, з середнім балом Національного мультипредметного тесту 161,7. Такий результат свідчить про високий рівень популярності цього вишу серед вступників північних областей України.

    Другим у цьому регіоні став Житомирський державний технологічний університет з 5,2 тисячами заяв та середнім балом 144,4. Сумський державний університет посів третю сходинку з 3,6 тисячами заяв та середнім балом 158,2.

    У центральних областях України на першому місці за кількістю поданих заяв опинився Вінницький національний технічний університет, куди звернулося 6,4 тисячі вступників із середнім балом 146,8. Полтавська політехніка ім. Юрія Кондратюка зібрала 6,3 тисячі заяв з середнім балом 150, а Черкаський національний університет ім. Богдана Хмельницького обрали 4,4 тисячі абітурієнтів із середнім балом 146,6.

    На заході України найбільше заяв надійшло до Львівського національного університету ім. Івана Франка, де планують навчатися 30,5 тисяч студентів з середнім балом 158,4. Чернівецький національний університет ім. Юрія Федьковича посів друге місце, здобувши 12,9 тисячі заяв з середнім балом 151,5, а Прикарпатський національний університет ім. Василя Стефаника — 11,9 тисяч заяв з середнім балом 148,8.

    У південних областях України, лідером став Донецький національний університет ім. Олеся Гончара, до якого подали заявки 7,6 тисяч абітурієнтів із середнім балом 152,5. Одеська юридична академія зібрала 6,5 тисяч заяв з середнім балом 161,6, а Запорізький національний університет став третім із 3,7 тисячами заяв та середнім балом 155,3.

    На сході України багато університетів через окупацію змушені були припинити свою діяльність. Єдиним лідером у регіоні залишився Харківський національний університет ім. Василя Каразіна, до якого вступили 10,3 тисячі студентів із середнім балом 160,8.

    Цей рейтинг дає чітке уявлення про популярність українських вишів серед вступників, їхні переваги та конкуренцію у різних регіонах країни.

  • Милованов хоче викупити Києво-Могилянську академію, щоб повернути їй “велич і вплив”

    Милованов хоче викупити Києво-Могилянську академію, щоб повернути їй “велич і вплив”

    Президент Київської школи економіки (KSE) Тимофій Милованов виступив з ініціативою викупити Києво-Могилянську академію у Міністерства освіти, заявивши, що поточне державне управління навчальним закладом є збитковим. Про це він повідомив на своїй сторінці в Facebook.

    Милованов, який є випускником Києво-Могилянської академії, запевняє, що не погоджується з поширеним стереотипом, що “Могилянка вже не та”. За його словами, для того, щоб підвищити її “велич і вплив”, необхідно змінити підхід до її управління.

    “Для Міністерства освіти цей навчальний заклад збитковий, тоді як KSE зможе керувати ним більш ефективно, як приватна освітня фундація”, – пояснив Милованов.

    Президент KSE запевнив, що після зміни управління умови для студентів не погіршаться, а навпаки, покращаться. З метою уникнення впливу бізнесу, олігархів чи іноземних фондів, Милованов запропонував зібрати кошти на викуп Києво-Могилянської академії “народним способом”, посилаючись на досвід збору коштів для придбання супутника для ЗСУ.

    Милованов оцінив вартість академії у 10-50 млн доларів. Він оголосив, що збір коштів для викупу планується розпочати вже 13 січня.

    “Якщо ви думаєте, що я жартую, як Трамп із Гренландією, то ні! Я серйозно хочу купити Могилянку”, – наголосив він у своєму дописі.

    Наразі Міністерство освіти офіційно не коментувало цю пропозицію.

  • Будівельники, водії та викладачі: хто може заробляти більше 50 тисяч гривень

    Будівельники, водії та викладачі: хто може заробляти більше 50 тисяч гривень

    Відсутність вищої освіти в Україні не завжди є перешкодою для отримання роботи з високою зарплатою. Роботодавці пропонують привабливі умови праці для фахівців з технічних професій, викладачів англійської мови та водіїв-міжнародників.

    Популярні вакансії та зарплати

    1. Оператор екскаватора
      Будівельна компанія шукає кваліфікованого оператора екскаватора для роботи над будівництвом складських приміщень.
    • Зарплата: 40 000–60 000 грн.
    • Основна вимога: професійні навички роботи з технікою.
    1. Автомеханік
      Станція технічного обслуговування (СТО) пропонує вакансію автомеханіка.
    • Зарплата: 40 000–60 000 грн.
    • Вимоги:
      • Відсутність шкідливих звичок.
      • Порядність.
      • Бажання працювати.
    1. Водій-міжнародник
      Логістичні компанії пропонують одну з найвисокооплачуваних вакансій для водіїв, які здійснюють міжнародні перевезення.
    • Зарплата: 53 000–90 000 грн.
    • Вимоги:
      • Досвід роботи водієм-міжнародником від 1 року.
      • Знання правил дорожнього руху.
      • Витривалість і здатність до тривалого перебування за кермом.
    • Обов’язки: безпечна та своєчасна доставка вантажів.
    1. Викладач англійської мови
      Попит на фахівців із знанням англійської мови стабільно високий. Роботодавці готові платити значні суми за якісне викладання.
    • Центр іноземних мов пропонує зарплату 20 000–50 000 грн.
      • Вимоги:
        • Рівень англійської Advanced/Proficiency.
        • Уміння планувати уроки.
        • Диплом про вищу освіту (філологія, викладання, переклад).
    • Організатор курсів англійської мови готовий платити від 15 000 до 52 000 грн.
      • Вимоги:
        • Рівень володіння англійською не нижче Advanced.
        • Досвід викладання для дорослих.

    Технічні спеціальності, водійські посади та викладання англійської мови залишаються привабливими напрямками на ринку праці України. Високі зарплати свідчать про зростання попиту на ці професії, що відкриває нові можливості для українців, навіть без диплому про вищу освіту.

  • Чверть абітурієнтів 2024 року обрали київські університети

    Чверть абітурієнтів 2024 року обрали київські університети

    У 2024 році Київ залишається головним осередком вищої освіти в Україні, приваблюючи чверть усіх вступників. За словами заступника міністра освіти та науки Михайла Винницького, столиця продовжує залишатися “величезним магнітом” для абітурієнтів. Це підтверджує вступна кампанія, за якою 25% усіх абітурієнтів вирішили продовжити освіту саме у київських вишах.

    “Київ має свою важливу роль і значення в освіті, і вступники обирають столицю не випадково. Це свідчить про певний порядок та ієрархію у вищій освіті”, – підкреслив Винницький в інтерв’ю LB.ua.

    У 2024 році українські університети зарахували понад 187 тисяч абітурієнтів на бюджетну та контрактну форми навчання. Це на 80 тисяч менше, ніж у попередньому році, коли кількість вступників становила 267 тисяч. Загалом подано понад 217 тисяч заявок на вступ.

    Особливістю цієї кампанії стала значна кількість відмов від бюджетних місць: 6284 абітурієнти, які отримали пропозицію на безкоштовне навчання, відмовились від нього. Серед них майже 25% – 1442 особи – не вступали в українські університети. При цьому більшість тих, хто відмовився від бюджету, обрали контрактне навчання в інших вишах, скориставшись державним грантом або вступивши до закладів, де дійсно бажали навчатися.

  • Гранти чи держзамовлення: які зміни чекають на вищу освіту в Україні

    Гранти чи держзамовлення: які зміни чекають на вищу освіту в Україні

    В Україні не планують скасовувати систему державного замовлення на здобуття вищої освіти, незважаючи на запуск пілотного проєкту грантової системи, яка покликана частково покривати витрати студентів на контрактне навчання. Обидві системи – гранти та державне замовлення – існуватимуть паралельно, за словами Сергія Бабака, голови Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій.

    За словами Бабака, державне замовлення зберігається, оскільки є певні спеціальності, де держава виступає монополістом як роботодавець. Це, зокрема, стосується вчителів, частини медиків і працівників атомної енергетики, які працюють на державу. Вони повинні готуватися за бюджетні кошти, адже держава потребує саме таких фахівців.

    Паралельно з держзамовленням почав діяти пілотний проєкт із грантами, які покривають частину витрат на навчання за контрактом. Вступники можуть отримати гранти на суму від 15 до 25 тисяч гривень залежно від спеціальності. Це має мотивувати абітурієнтів обирати більш важливі для економіки країни напрямки, зокрема природничі та технічні спеціальності.

    Бабак зазначає, що через ризик втрати важливих спеціалістів для держави, зокрема в таких сферах, як атомна енергетика та високоточні технології, повна заміна системи державного замовлення грантами наразі не є доцільною. Водночас гранти можуть стати стимулом для майбутніх фахівців, щоб обирати спеціальності, яких бракує на ринку праці.

    Законопроєкт №10399, який запроваджує перехідний період, ухвалили у першому читанні. Під час цього перехідного етапу залишатиметься система держзамовлення, водночас паралельно вводитимуться гранти. Важливою частиною експерименту є аналіз того, як зміни впливають на вибір спеціальностей серед абітурієнтів. Якщо гранти будуть ефективними, то на майбутнє уряд розгляне можливість подальшого розвитку цієї системи.

    Що далі?

    На даний момент триває обробка даних щодо результатів пілотного проєкту. Важливим аспектом є мотивація студентів вибирати спеціальності, які мають високий попит в економіці та забезпечують стабільну кар’єру. Проте повне ухвалення змін до законодавства, яке передбачає впровадження грантової системи, може затягнутися до початку вступної кампанії 2025 року.

    Таким чином, хоча система державного замовлення в освіті збережеться, гранти на навчання можуть стати важливим інструментом для реформування освітнього процесу в Україні, стимулюючи правильний вибір майбутніх фахівців.

  • Студенти під призовом з 1 липня, хто потрапляє під нові правила мобілізації

    Студенти під призовом з 1 липня, хто потрапляє під нові правила мобілізації

    В Україні набув чинності новий закон про посилення мобілізації, що вніс значні зміни до військової обов’язковості. Один із головних пунктів — зниження мобілізаційного віку до 25 років та обмеження для чоловіків, які навчаються вищій освіті, щодо відстрочки від військової служби. З 1 липня можуть бути призвані студенти, які здобувають другу або третю вищу освіту, а також ті, хто навчається заочно або здобуває освіту на рівні, нижчому за вже отриману.

    Міністерство освіти та науки скасувало можливість контрактного вступу на денну форму аспірантури, збільшивши кількість бюджетних місць удвічі відповідно до підвищеного попиту серед військовозобов’язаних. Ці кроки спричинили гострий суспільний резонанс, зокрема від народної депутатки Юлії Гришини, яка висловила незгоду із змінами, які ввели під час вступної кампанії.

    Ці новації викликали великий інтерес та обговорення, оскільки зміни вимагають від учасників освітнього процесу адаптації до нових умов військової мобілізації.

  • Грандіозна реформа вищої освіти в Україні: Прем’єр-міністр Шмигаль розкриває подробиці

    Грандіозна реформа вищої освіти в Україні: Прем’єр-міністр Шмигаль розкриває подробиці

    Уряд України планує провести реформу вищої освіти впродовж поточного року, змінюючи підходи до фінансування. Зараз в системі вищої освіти існують дві форми навчання: “на бюджеті” та за контрактом. Пропонується впровадити новий підхід, щоб забезпечити державною підтримкою максимальну кількість студентів.

    “Сьогодні ми ухвалюємо законопроект, який передбачає, що студенти зможуть отримувати освіту за рахунок державного замовлення, державних грантів, пільгових кредитів та контрактної форми навчання”, – зазначив прем’єр-міністр України.

    Державне замовлення передбачає повністю безкоштовне навчання за рахунок бюджетних коштів. Перевагу отримають абітурієнти з високими конкурсними балами, а також частка бюджетних місць буде надана представникам вразливих категорій. Державні гранти також будуть видаватися для спеціальностей, необхідних для держави.

    Гранти дозволять студентам частково чи повністю покрити витрати на навчання і не вимагатимуть повернення. Розмір гранту буде визначатися результатами зовнішнього оцінювання та обраною спеціальністю. Привітні умови прийому будуть встановлені для ветеранів, дітей героїв та інших пільгових категорій.

    Ці зміни спрямовані на зроблення вищої освіти більш якісною та доступною. Реформа розповсюджуватиметься тільки на нових абітурієнтів, і таким чином, уряд сподівається покращити якість та доступність освіти в Україні.